Вантажне АТП КрАз-250 з причепом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО

«Харківський авіаційний інститут»

Факультет літакобудування

Кафедра автомобілів та транспортної інфраструктури

Курсовий проект

З дисципліни Виробничі системи на транспорті

на тему: «Вантажне АТП КрАз-250 з причепом»

Виконав: студент. курсу групи №

Кочетов Д.

Харків - 2021



Зміст

Реферат

Вступ

1. Технологічний розрахунок підприємства

1.1 Вибір вихідних даних

1.2 Розрахунок виробничої програми з технічного обслуговування й ремонту

1.2.1 Вибір коефіцієнтів коригування

1.2.2 Коригування нормативів періодичності технічних обслуговувань і пробігу до КР

1.2.3 Коригування нормативів трудомісткості технічних обслуговувань і поточного ремонту, нормативу простою РС у ТО і ПР

1.2.4 Розрахунок кількості технічних впливів

1.2.5 Розрахунок трудомісткості робіт з ТО і ПР

1.2.6 Розподіл річних трудомісткостей ТО і ПР за видами

1.2.7 Розрахунок обсягів робіт з урахуванням діагностичних робіт

1.2.8 Розрахунок обсягів допоміжних робіт

1.3 Вибір методу організації ТО і ПР автомобілів

1.4 Розрахунок кількості постів для виконання технічного обслуговування і ремонту

1.4.1 Розрахунок кількості ліній ТО

1.4.2 Розрахунок кількості постів ТО

1.4.3 Розрахунок кількості ліній ЩО

1.4.4 Розрахунок кількості постів діагностування

1.4.5 Розрахунок кількості постів ПР

1.4.6 Розрахунок кількості постів очікування

1.5 Розрахунок кількості ремонто-обслуговуючого персоналу

1.6 Підбір технологічного обладнання й оснащення для виробничих зон і відділень

1.7 Розрахунок площ виробничих зон і дільниць

1.7.1 Розрахунок площ виробничих зон, оснащених одиничними постами

1.7.2 Розрахунок площ виробничих зон, оснащених потоковими лініями

1.7.3 Розрахунок площ виробничих дільниць

2. Розроблення об'ємно-планувального рішення виробничого корпусу (дільниці)

2.1 Технологічне планування виробничої зони (дільниці)

Висновки

Список літератури



Реферат

Курсовий проект: 50 сторінок, 3 рисунки, 17 таблиць, 9 джерел.

Мета курсового проекту - дослідити вантажний автомобіль представлений компанією АвтоКрАЗ-250.

Завдання курсового проектування - вивчення та визначення типу АТП, виконання розрахунків та об'ємно-планувального рішення виробничого корпусу, а також технологічного планування виробничої зони або виробничої дільниці.

Об'єкт дослідження - вантажний автомобіль АвтоКрАЗ-250 з причепом.

В результаті проведеної роботи було виконано розрахунок автотранспортного підприємства та технологічне планування виробничої зони або виробничої дільниці.

технічний ремонт обслуговування норматив



Вступ

Автотранспортне підприємство (АТП) -- підприємство автомобільного транспорту комплексного типу, що здійснює перевезення вантажів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, забезпечення його експлуатаційними матеріалами та запасними частинами.

АТП спеціалізуються на виконанні транспортних послуг, які є специфічним видом продукції, пов'язаним із переміщенням вантажів і пасажирів, а також з виконанням операцій, що є супутніми чи доповнюють цей процес. За родом виконуваних транспортних робіт АТП поділяють на такі типи:

· вантажні, які здійснюють перевезення вантажів;

· пасажирські, що здійснюють перевезення пасажирів автобусами і легковими автомобілями;

· змішані, які здійснюють перевезення як пасажирів, так і різноманітних вантажів;

· спеціалізовані, які здійснюють певні види автотранспортних робіт (сміттєвози, дорожньо-будівельна техніка, пожежні автомобілі, автомобілі швидкої допомоги тощо).

Структура

Процес виробничої діяльності АТП включає основне, допоміжне та обслуговувальні виробництва.

· Основне виробництво виконує перевезення, що є визначальним для АТП. Воно потребує обслуговування і виконання комплексу допоміжних робіт.

· Допоміжне виробництво АТП -- це сукупність виробничих процесів із забезпечення технічної готовності рухомого складу, який використовують у основному виробництві.

· Обслуговувальні виробництва матеріального продукту не створюють. Вони забезпечують основне і допоміжне виробництва енергоресурсами, інформаційним обслуговуванням, контролюють якість технічного обслуговування та ремонту тощо.

Авторемонтні підприємства є також спеціалізованими підприємствами, що виробляють ремонт (відновлення) автомобілів і агрегатів. До них відносяться авторемонтні і агрегатно-ремонтні заводи, авторемонтні майстерні, шиноремонтні майстерні або заводи, акумуляторні зарядно-ре-ремонтних станції і спеціалізовані цехи. Спеціалізовані цехи і майстерні виконують ремонт вузлів і механізмів автомобіля, а також фарбувальні, кузовні та інші роботи, обслуговуючи автоексплуатаціонние підприємства в централізованому порядку.



1. Технологічний розрахунок підприємства

1.1 Вибір вихідних даних

Таблиця 1.1 - Технічні характеристики рухомого складу

Показник	Значення показника
	КрАЗ-250 з причепом
Колісна формула	4х2
Характеристика моделі (базова, самоскид, цистерна тощо)	базова
Габаритна довжина La, м	9520
Габаритна ширина В, м	2500
Габаритна висота Н, м	2695
Колісна база, м	4880
Клас автомобіля (для легкового автомобіля й автобуса)	-
Вантажопідйомність (для вантажного автомобіля), кг	3000
Категорія автомобіля	IIІ

За даними заводу-виготовлювача слід установити нормативи ресурсного пробігу, види й періодичності ТО, їх трудомісткість. За відсутності цих даних необхідно керуватися рекомендаціями ОНТП 01-91. Нормативи технічної експлуатації, що є вихідними даними для розрахунку виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту РС, зводять у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 - Вихідні дані для розрахунку виробничої програми

Показник	Значення
	КрАЗ-250
Режим роботи РС:
кількість робочих днів за рік ДР.Р, днів	250
час у наряді Н, г	11,2
Ресурсний пробіг або пробіг до капітального ремонту (КР), км	300 000
Нормативна періодичність обслуговування:
ТО-1 , км	3000
ТО-2 , км	12000
Норматив простою РС у ТО і поточному ремонті (ПР) , днів/1000 км	0,35
Нормативи трудомісткостей:
ЩОС , людгод	0,31
ТО-1 , людгод	4,1
ТО-2 , людгод	12,2
ПР , людгод/1000 км	4,0
Норматив простою РС у КР , днів	-

1.2 Розрахунок виробничої програми з технічного обслуговування й ремонту автомобілів

1.2.1 Вибір коефіцієнтів коригування

Нормативи періодичності проведення планових ТО, трудомісткості робіт визначаються НТД, у першу чергу, складену заводом-виготовлювачем даного автомобіля. Нормативи задаються для еталонних умов функціонування АТП.

При відмінності реальних умов експлуатації від еталонних указані нормативи необхідно скоригувати за допомогою коефіцієнтів K₁, …, K₅, які враховують:

K₁ - категорію умов експлуатації;

K₂ - тип рухомого складу, тобто відмінність заданої моделі автомобіля від базової;

K₃ - природно-кліматичні умови;

K₄ - кількість технологічно сумісного РС на АТП;

K₅ - спосіб зберігання РС на АТП.

Перед розрахунком виробничої програми необхідно нормативи, установлені для еталонних умов, скоригувати щодо заданих умов експлуатації.



Таблиця 1.3 - Значення коефіцієнтів і результати коригування для Кр-АЗ-250 з причепом

Норматив	Значення номативу до коригування	Значення коефіцієнтів	Значення нормативу після коригування
		К1	К2	К3	К4	К5
Пробіг до КР	150000	0,9	1,0	1,0			300 000
Періодичність ТО-1	5000	0,9		2,0			2600
Періодичність ТО-2	19000	0,9		1,0			15600
Простій у ТО і ПР	0,35		1,0				0,35
Трудомісткість:
ЩОс	0,29		1,0				0,3
ТО-1	4,2		1,0		1,05		3,78
ТО-2	15,6		1,0		1,05		16,12
ПP	3,0	1,1	1,0	1,0	1,05	0,9	3,118

1.2.2 Коригування нормативів періодичності технічних обслуговувань і пробігу до КР

Коригування нормативів періодичності технічних обслуговувань і пробігу до КР виконується за такими формулами:

(1.1)

(1.2)

(1.3)

де , , - нормативні пробіги відповідно до ТО-1, ТО-2, КР;

,, - скориговані пробіги

1.2.3 Коригування нормативів трудомісткості технічних обслуговувань і поточного ремонту, нормативу простою РС у ТО і ПР

Коригування здійснюється за такими формулами:



; (1.4)

; (1.5)

; (1.6)

; (1.7)

; (1.8)

де , , , - нормативні значення трудомісткостей технічних обслуговувань ЩО_с, ТО-1, ТО-2 і поточного ремонту відповідно.

Згідно з ОНТП 01-91 трудомісткість проведення ЩО_т становить 50% від трудомісткості ЩО_с.

Коригування нормативу простою у ТО і ПР здійснюється за формулой:

, (1.9)

де - норматив простою РС у ТО і ПР, днів/1000 км.

Результати коригування нормативів пробігів, які розраховані за формулами (1.1) - (1.3), результати коригування нормативів трудомісткостей, які розраховані за формулами (1.4)-(1.8), результат коригування нормативу простою у ТО і ПР, який розрахований за формулою (1.9), записати у таблицю 1.3.

1.2.4 Розрахунок кількості технічних впливів

Для розрахунку кількості технічних впливів насамперед розраховується коефіцієнт технічної готовності автомобіля за цикл за формулою

, (1.10)

де - кількість днів експлуатації автомобіля за цикл, тобто кількість днів знаходження автомобіля за цикл у технічно справному стані;

- кількість днів простою автомобіля у ТО і ремонті за цикл;

, (1.11)

, (1.12)

де - кількість днів простою автомобіля у капітальному ремонті (для автобусів);

- питомі простої автомобіля у ТО і ПР

де Д_КР - кількість днів простою автомобіля у капітальному ремонті (для автобусів);

Д_ТО-ПР - питомі простої автомобіля у ТО і ПР;

, (1.13)

де - кількість днів на транспортування автомобіля на авторемонтний завод для проведення капітального ремонту;

, (1.14)

Пробіг одного автомобіля за рік визначається за формулою

, (1.15)

де Д_Р.Р - кількість днів роботи РС за рік (див. таблицю 1.2).

Річний пробіг усього парку автомобілів АТП



, (1.16)

Визначаємо кількість технічних впливів на весь парк автомобілів.

Кількість списань

, (1.17)

Кількість технічних впливів ТО-2

, (1.18)

Кількість технічних впливів ТО-1

, (1.19)

Кількість технічних впливів ЩО_С

, (1.20)

Кількість технічних впливів ЩО_Т

, (1.21)

де 1,6 - множник, що враховує проведення ЩО_Т перед ТО і ПР.

Кількість діагностичних впливів Д-1 і Д-2 за рік визначається за формулами



, (1.22)

де 1,1 - множник, що враховує проведення Д-1 при ПР;

, (1.23)

де 1,2 - множник, що враховує проведення Д-2 при ПР.

Добова виробнича програма щодо кожного i-го виду обслуговування визначається з метою одержання вихідних даних для планування виробництва на добу й по змінах. Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації робіт з ТО.

Кількість добових технічних обслуговувань кожного i-го виду розраховується за формулою

, (1.24)

де - річна програма щодо кожного i-го виду ТО або діагностики окремо;

- річна кількість робочих днів виробничої зони i-го виду обслуговування (режим роботи виробництва).

Режим роботи виробництва вибирається з таких рекомендацій:

- річна кількість робочих днів зони ЩО, як правило, збігається з режимом роботи РС;

- для інших виробничих зон річна кількість робочих днів залежить від розмірів АТП: при кількості всіх автомобілів на АТП АСП < 300 од. приймається 255 робочих днів за рік, а при АСП ? 300 од. - 305 днів.

Розрахунки програми за кількістю технічних впливів проведено за формулами (1.18) - (1.24) і наведено в таблиці 1.5.



Таблиця 1.5 - Результати розрахунку кількості технічних впливів для КрАЗ-250 з причепом

Річна програма	Добова програма
Показник	Значення	Показник	Значення
	12679		178,1
	4589,11		12,2
	2123,34		6,45
	658,0		3,23
	2234,12		11,20
	897,57		2,8

1.2.5 Розрахунок трудомісткостей робіт з ТО і ПР

Для наступного переходу до формування виробничої структури визначаються річні обсяги робіт з кожного виду ТО і ПР окремо виходячи з типу РС.

Річні обсяги робіт (річні трудомісткості) на весь парк автомобілів АТП з кожного виду ЩО або ТО розраховуються за формулою

, (1.25)

де - скоригована трудомісткість даного i-го виду обслуговування;

- річна програма i-го виду обслуговування.

Річні обсяги робіт з ПР на весь парк автомобілів АТП розраховуються за формулою

, (1.26)

Результати розрахунків річних трудомісткостей робіт з ТО і ПР даються у вигляді таблиці 1.7



Таблиця 1.7 - Розрахунок обсягів технічних впливів для КрАЗ-250 з причепом

Показник	Річні трудомісткості, люд.г
	1374
	465
	8876
	12834
	33459

1.2.6 Розподіл річних трудомісткостей ТО і ПР за видами

Роботи з ЩО, ТО і ПР проводяться різними виробничими підрозділами й виконавцями. Для наступного переходу до формування виробничої структури АТП виконується розподіл робіт за видами відповідно до рекомендацій ОНТП 01-91. Види робіт визначаються як частка у відсотках від загальної трудомісткості.

Результати розподілу трудомісткостей ЩО, ТО і ПР за видами наведено у вигляді таблиць 1.9 - 1.14.

Таблиця 1.9 - Розподіл трудомісткостей ЩО за видами робіт для КрАЗ-250 з причепом

Види робіт
	%	люд.г	%	люд.г
Прибиральні	12	2245	20	283
Мийні	9	1256	50	448
Заправні	11	8764	-	-
Контрольно-діагностичні	16	2451	-	-
Ремонтні	47	7199	-	-
Усього	100	15317	100	739

Таблиця 1.11 - Розподіл трудомісткостей ТО-1 і ТО-2 за видами робіт для КрАЗ-250 з причепом

Види робіт
	%	люд.г	%	люд.г
Діагностичні Д-1	10	885	-	-
Діагностичні Д-2	-	-	10	1116
Кріпильни	34	3008	35	3909
Регулювальні	11	973	18	2009
Мастильні	23	2034	16	1787
Електротехнічні	10	885	10	1116
Обслуговування системи живлення	4	354	9	1005
Шинні	8	707	2	223
Кузовні	-	-	-	-
Усього	100	8846	100	11165

Таблиця 1.13 - Розподіл трудомісткості ПР за видами робіт КрАз-250 з причепом

Види робіт
	%	люд.г
Постові роботи
Загальне діагностування Д-1	2	567
Поглиблене діагностування Д-2	1	250
Регулювальні, розбірно-складальні	23	11156
Зварювальні	4	1893
Бляхарські	2	500
Фарбувальні	6	2345
Деревообробні	2	600
РАЗОМ по постах	50	1794
Дільничні роботи
Агрегатні	18	9540
Слюсарно-механічні	10	2435
Електротехнічні	5	1345
Акумуляторні	2	600
Ремонт приладів системи живлення	4	1322
Шиномонтажні	1	250
Вулканізаційні	1	300
Ковальсько-ресорні	3	1051
Мідницькі	2	600
Зварювальні	1	234
Бляхарські	1	350
Арматурні	1	350
Обойні	1	350
Таксометрові	-	-
РАЗОМ по дільницях	50	1245
УСЬОГО по ПР	100	44579

Таблиця 1.14 - Розподіл трудомісткості ПР за видами робіт КрАЗ-250 з причепом

Види робіт
	%	люд.г
Постові роботи
Загальне діагностування Д-1	1	231
Поглиблене діагностування Д-2	1	456
Регулювальні, розбірно-складальні	35	3112
Зварювальні	3	556
Бляхарські	2	929
Фарбувальні	6	1940
Деревообробні	2	300
РАЗОМ по постах	50	8792
Дільничні роботи
Агрегатні	18	3147
Слюсарно-механічні	10	1904
Електротехнічні	5	743
Акумуляторні	2	350
Ремонт приладів системи живлення	4	700
Шиномонтажні	1	175
Вулканізаційні	1	175
Ковальсько-ресорні	3	524
Мідницькі	2	350
Зварювальні	1	198
Бляхарські	1	175
Арматурні	1	175
Обойні	1	175
Таксометрові	-	-
РАЗОМ по дільницях	50	8764
УСЬОГО по ПР	100	22351

1.2.7 Розрахунок обсягів робіт з урахуванням діагностичних робіт

Діагностичні роботи Д-1 і Д-2 входять у відповідні комплекси ТО, а також діагностування проводяться за потребою при виконанні ПР.

Проведення діагностування має свою специфіку:

- роботи здійснюються з використанням діагностичних стендів, комплексів, приладів, кількість і перелік яких досить різноманітний. Крім того, деякі стенди мають габаритні розміри, які порівняють з розмірами автомобіля, що діагностується;

- діагностування тягово-швидкісних, гальмових властивостей авто-мобіля, визначення екологічних показників супроводжуються підвищеним шумом, вібрацією, втратами відпрацьованих газів;

- якісна діагностика потребує висококваліфікованої праці фахівців- діагностів.

З огляду на викладені вище фактори для виконання діагностування на АТП створюються окремі приміщення (зони), оснащені робочими постами й обладнані діагностичними стендами.

Для формування дільниць (зон) діагностики необхідно знати обсяги їх робіт (трудомісткості). З цією метою проводиться визначення обсягів діагностичних робіт з ТО і ПР.

Ці результати подають у вигляді таблиці 1.15, 1.16.

Таблиця 1.15 - Розрахунок обсягів робіт з діагностичними роботами для КрАЗ-250 з причепом

Показник	Обсяг робіт без діагностичних робіт, люд.г	Частка діагностики, %	Обсяг робіт з діагностичними роботами, люд.г
	14865	-	17432
	787	-	793
	8234	10	9832
	11234	10	11234
	35873	2	3834
	1456	11	-
	1873	11	-
Сумарний обсяг робіт на АТП	73749	-	79008



Сумарний обсяг робіт на АТП визначається шляхом підсумовування обсягів робіт усіх виробничих зон щодо ЩО, ТО і ПР. При правильному врахуванні діагностичних робіт сумарний обсяг робіт , визначений у другому й четвертому стовпцях, повинен мати однакові значення.

1.2.8 Розрахунок обсягів допоміжних робіт

Крім робіт з ТО і ПР автомобілів, на підприємстві виконуються допоміжні роботи, до складу яких входять: роботи з ремонту й обслуговування технологічного обладнання, оснащення й інструменту різних зон і дільниць, утримання інженерного обладнання, мереж і комунікацій, обслуговування компресорного обладнання тощо.

Допоміжні роботи розраховуються як частина від загального обсягу робіт з АТП :

, (1.27)

де в - частина допоміжних робіт, % (вибирається з таблиці 1.10);

- обсяг робіт, що проводяться у кооперації з іншими підприємствами.

При виконанні курсового проекту брати = 0.

Згідно з ОНТП 01-91 допоміжні роботи розподіляються за складом (таблиця 1.18).

Таблиця 1.17 - Значення частки допоміжних робіт

Кількість автомобілів на АТП Асп	до 100	100 - 200	200 - 400	понад 400
Частина допоміжних робіт, %	17 - 15	15 - 12	12 - 10	10 - 8



Таблиця 1.18 - Розподіл допоміжних робіт за складом для КрАЗ-250 з причепом

Найменування роботи	%	Люд.·г
Ремонт і обслуговування технологічного обладнання, оснащення, інструменту	23	1275,1
Ремонт і обслуговування інженерного обладнання, мереж і комунікацій	14	1245,4
Транспортування	10	1022,12
Перегін автомобілів	15	1745,3
Приймання, зберігання й видача матеріальних цінностей	15	1253,4
Прибирання виробничих приміщень і території	21	2011,4
Обслуговування компресорного обладнання	5	512,4
Усього	100	10330,7

До групи допоміжних робіт включені роботи, які називають роботами із самообслуговування. До цих видів робіт належать:

- ремонт і обслуговування технологічного обладнання, оснащення, інструменту;

- ремонт і обслуговування інженерного обладнання, мереж і комунікацій;

- обслуговування компресорного обладнання.

Відповідно до наведеного вище розподілу (таблиця 1.18) обсяг робіт із самообслуговування на АТП становить 40 % від обсягу допоміжних робіт.

Роботи із самообслуговування розподіляються за видами (таблиця 1.20).

Ці роботи на АТП виконує спеціальна служба, яка називається відділом головного механіка. Відповідно до рекомендацій ОНТП 01-91 при великому обсязі робіт із самообслуговування (більше 8 - 10 тис. люд.·г на рік) доцільно створювати відділ головного механіка (ВГМ). Інакше ці роботи виконуються на відповідних виробничих дільницях.



Таблиця 1.20 - Розподіл робіт із самообслуговування за видами для КрАз-250 з причепом

Найменування роботи	%	Люд.·г
Електротехнічні	25	1099,9
Механічні	10	231,34
Слюсарні	16	555,2
Ковальські	2	82,65
Зварювальні	4	164,2
Бляхарські	4	165,29
Трубопровідні (слюсарні)	22	909,10
Мідницькі	1	33,4
Ремонтно-будівельні й деревообробні	16	661,16
Усього	100	3902,24

1.3 Вибір методу організації ТО і ПР автомобілів

Технологічний процес ТО і ПР здійснюється на робочих постах, тобто на дільниці виробничої площі, оснащеній обладнанням і пристосуваннями та призначеній для розміщення автомобіля й виконання необхідних робіт.

Технологічний процес ТО і ПР і його організація визначаються кількістю робочих постів і місць, необхідних для виконання виробничої програми, технологічними особливостями кожного виду впливу, можливістю розподілу їх за спеціалізацією й механізацією.

Кількість робочих постів у подальшому технологічному проектуванні багато в чому визначає об'ємно-планувальне рішення підприємства. Кількість ліній і постів - основний параметр, що відображує виробничу потужність зони ТО і ПР.

Кількість постів залежить від виду, програми й трудомісткості технічних впливів, методу організації ТО, ПР і діагностування автомобілів, режиму роботи виробництва.

Існує два основні методи організації робіт з ТО автомобілів: потоковий і на окремих постах. Кожен метод має свої переваги. Прогресивним методом організації ТО є виконання його на потокових лініях.

Доцільність застосування того або іншого методу в основному визначається кількістю постів і залежить від добової програми й тривалості технічного впливу. Тому добова виробнича програма відповідного виду ТО є критерієм для вибору методу виконання робіт. Мінімальна добова програма, при якій доцільним є потоковий метод ТО, становить 12-15 впливів для ТО-1 і 5-6 впливів для ТО-2.

ЩО виконується після робочої зміни й перед виїздом РС на лінію. При ЩО проводяться прибирально-мийні роботи (ПМР), заправні роботи, здійснюється загальний контроль систем безпеки руху. ПМР на АТП з кількістю автомобілів більше 50 виконується механізованим способом. На невеликих підприємствах ці роботи можуть проводитись на окремих тупикових або проїзних постах. На середніх і великих АТП ЩО проводиться на потокових лініях безперервної дії з використанням механізованих установок для миття й сушіння автомобілів.

Діагностування виконується на окремих дільницях. На невеликих АТП Д-1 і Д-2 можуть проводитися на об'єднаній дільниці, оснащеній комбінованим діагностичним стендом для випробування гальмівних і тягових властивостей автомобіля.

ПР виконується на окремих тупикових постах (для одиночних автомобілів) або на проїзних (для автопотягів і причіпного складу). При поточному ремонті на постах проводяться розбірні, складальні, регулювальні роботи, а також здійснюється ремонт агрегатів і вузлів без їх зняття з автомобіля. Інший обсяг робіт виконується на відповідних виробничих дільницях підприємства.

Виходячи з вибраних форм організації визначаються технологічно необхідна кількість потокових ліній для ЩО, потокових ліній або одиничних постів для ТО-1 і ТО-2, кількість одиничних постів для Д-1 і Д-2. Для зони ПР розраховується кількість робочих постів для виконання розбірно-складальних робіт. Крім того, визначають кількість постів для проведення зварювальних, бляхарських, деревообробних і малярських робіт.

Для кожної з названих зон розрахунок виконується окремо з обґрунтуванням вихідних даних.

1.4 Розрахунок кількості постів для виконання технічних обслуговувань і ремонту

Залежно від вибраного методу організації робіт з ТО проводиться розрахунок або кількості потокових ліній, або кількості одиничних постів.

1.4.1 Розрахунок кількості ліній ТО

Вихідними величинами для визначення кількості ліній обслуговування є ритм виробництва й такт лінії.

Ритм виробництва - це час, що припадає у середньому на випуск одного автомобіля з даного i-го виду ТО, або інтервал часу між випуском двох автомобілів, що обслуговуються послідовно з даної зони:

, (1.28)

де - тривалість зміни, г;

с - кількість змін;

- добова виробнича програма роздільно з кожного виду ТО;

- коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження автомобілів на пости ТО.

Для КрАЗ-250 з причепом:

Тривалість зміни і кількість змін с визначають режим роботи виробництва. Коефіцієнт ураховує відхилення заїздів автомобілів на пости на практиці від планових показників і залежить від багатьох факторів, у тому числі - від кількості автомобілів на АТП, тривалості роботи постів, видів робіт.

Добова виробнича програма розрахована в підрозділі 1.2.4 (таблиця 1.5, 1.6).

Такт лінії являє собою середній час зайнятості лінії. Він складається з часу простою автомобіля під обслуговуванням на даній лінії й часу, пов'язаного з пересуванням автомобіля з поста на пост:

, (1.29)

де - трудомісткість робіт даного виду обслуговування на лінії, люд.·г;

- загальна кількість технологічно необхідних робочих, що одночасно працюють на лінії;

- час, затрачуваний на пересування автомобіля з поста на пост, хв;

- середня кількість робочих, що одночасно працюють на посту лінії;

- кількість постів на лінії.

Для КрАЗ-250 з причепом:

Кількість постів на лінії для даного виду обслуговування призначають виходячи зі змісту робіт, їх технологічної послідовності, обсягів, спеціалізації постів. У розрахунках беруть =2-4.

Трудомісткість робіт даного виду ТО у випадку врахування діагностичних робіт необхідно зменшити на величину частини діагностики в даному виді ТО.

Час , затрачуваний на пересування автомобіля з поста на пост, при використанні конвеєра визначається за формулою

, (1.30)

де - габаритна довжина автомобіля, м;

- нормована відстань між автомобілями, що розташовані на двох послідовних постах лінії, м;

- швидкість пересування автомобіля конвеєром, м/хв.

Для КрАз-250 з причепом:

Технічну характеристику вибраного конвеєра дано в Табелі технологічного обладнання.

На етапі попередніх розрахунків беремо = 1 хв.

Кількість ліній обслуговування визначається з відношення загального часу простою усіх автомобілів під обслуговуванням до фонду часу однієї лінії:

, (1.31)

Прийнята кількість ліній має бути цілим числом. Обов'язковою умовою правильного розрахунку є вимога, щоб відхилення розрахункової кількості ліній від цілого було в межах ±0,1 у перерахунку на одну лінію. У випадку перевищення вказаного вище відхилення необхідно здійснити коректування розрахунків. Параметрами, що підлягають коректуванню, є: , , .

Для КрАз-250 з причепом:

При виборі режиму виробництва необхідно прагнути до мінімізації потрібних площ для розміщення зони ТО. По можливості варто призначати такий режим виробництва, щоб роботи з ТО-1 і ТО-2 можна було проводити на одній лінії, але в різний час.

Для подальшого прийняття раціонального об'ємно-планувального рішення виробничого корпусу, у якому розміщуються зони ТО, рекомендується брати однакову кількість постів на лініях ТО-1 і ТО-2. Рекомендується вибирати кількість постів на лінії = 3.

1.4.2 Розрахунок кількості постів ТО

Вихідними величинами для розрахунку кількості постів обслуговування є ритм виробництва й такт поста.

Ритм виробництва від вибраного методу організації робіт не залежить і визначається за формулою (1.28).

Такт поста являє собою середній час зайнятості поста. Він складається з часу простою автомобіля під обслуговуванням на даному посту й часу, відведеного для заїзду автомобіля на пост і виїзду з поста

, (1.31)

де - трудомісткість робіт даного виду обслуговування на посту, люд·г;

- кількість технологічно необхідних робочих, що одночасно працюють на посту;

- час, затрачуваний на встановлення автомобіля на пост і виїзду з поста, хв.

Для КрАЗ-250 з причепом:

Час залежно від габаритних розмірів автомобіля, оснащеності поста оглядовою канавою або підйомником беруть таким, що дорівнює 1-3 хв.

Кількість постів ТО-1 визначається аналогічно кількості ліній:

, (1.33)

де - такт поста зони ТО-1;

- ритм зони ТО-1.

Для КрАЗ-250 з причепом:

Кількість постів ТО-2 через відносно велику трудомісткість робіт, а також можливе збільшення часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення дрібного супутнього ремонту визначаються з урахуванням коефіцієнта використання робочого часу поста :

, (1.34)

де - такт поста зони ТО-2;

- ритм зони ТО-2.

Коефіцієнт використання робочого часу поста ТО-2 беруть у межах = 0,85...0,9.

Для КрАЗ-250 з причепом:

Вибрана кількість постів має бути цілим числом. Обов'язковою умовою правильного розрахунку є вимога, щоб відхилення розрахункової кількості постів від цілого було в межах ± 0,1 у перерахунку на один пост. У випадку перевищення вказаного вище відхилення необхідно здійснити коректування розрахунків. Параметрами, що підлягають коректуванню, є: , , , .

При розрахунку кількості постів ТО варто враховувати не тільки математичну правильність обчислень, але й відповідність кількості постів добовій виробничій програмі. Наприклад, якщо добова програма становить 4 автомобілі, то кількість постів має дорівнювати 1, 2 або 4, але ніяк не 3.

Якщо розрахункова кількість постів ТО дорівнює 3 і більше, варто організовувати виконання робіт з даного виду ТО на потоковій лінії.

1.4.3 Розрахунок кількості ліній ЩО

Виходячи зі специфіки організації технологічного процесу ЩО ритм виробництва визначається тривалістю «пікового» повернення РС із лінії на АТП за формулою

, (1.35)

де - тривалість «пікового» повернення РС протягом доби, г;

0,7 - множник, який враховує те, що 70 % добової програми зони ЩО повертається в години «пік»;

- добова програма зони ЩО.

Для КрАЗ-250 з причепом:

Добова програма зони ЩО складається з добових програм ЩО_С, ЩО_Т:

, (1.36)

Для КрАЗ-250 з причепом:

Такт лінії ЩО визначається за формулою

, (1.37)

де - продуктивність механізованої мийної установки, авт/г.

Технічну характеристику механізованої мийної установки дано в Табелі технологічного обладнання.

Продуктивність механізованої мийної установки становить:

- легкових автомобілів = 60-90 авт/г;

- вантажних автомобілів та автобусів = 30-50 авт/г;

- автопоїздів = 20-30 авт/г.

Кількість ліній

, (1.38)

Кількість постів на лінії ЩО слід призначати з умови їх спеціалізації за видами робіт: прибирання, миття, сушіння тощо.

Для КрАЗ-250 з причепом:

1.4.4 Розрахунок кількості постів діагностування

Кількість постів діагностування Д-1 і Д-2 розраховується за формулою

, (1.39)

де - річний обсяг діагностичних робіт даного виду, люд·г;

- коефіцієнт використання робочого часу поста діагностування,

= 0,6…0,75.

Для КрАЗ-250 з причепом:

Втрати часу на постах діагностування пов'язані з необхідністю проведення на них підготовчих робіт (підкачування шин, прогрівання двигуна тощо), а також виконання операцій, що мають мале значення коефіцієнта повторюваності.

Менші значення приймаються для Д-2, більші - для Д-1. Кількість робочих на посту беруть таким, що дорівнює 1 або 2.

Вимога до округлення розрахункової кількості постів така ж, як зазначено раніше. Параметрами, що підлягають коригуванню, є: , c, .

При виборі параметрів, що входять до формули (1.39), необхідно мінімізувати кількість постів діагностування.

У деяких випадках на невеликих і середніх АТП можливе об'єднання поста Д-1 з постом Д-2, тобто створення універсального поста діагностування.

1.4.5 Розрахунок кількості постів ПР

Кількість постів ПР визначається за формулою

, (1.40)

де - річний обсяг робіт, який виконується на постах ПР, люд·г;

- коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження автомобілів на пости ПР (див. таблицю А.10);

- коефіцієнт використання робочого часу поста ПР. Приймається залежно від умов організації технологічного процесу ремонту

= 0,75…0,9;

- кількість технологічно необхідних робочих, що одночасно працюють на посту. 43173,75

За формулою (1.40) слід провести розрахунок кількості постів розбірно-складальних робіт ПР (кількість постів зони ПР), а також кількість постів для виконання на постах зварювальних, бляхарських, малярських і деревообробних робіт.

Для КрАЗ-250 з причепом:

1.4.6 Розрахунок кількості постів очікування

Для забезпечення безперебійної роботи зон ТО і ПР і усунення тим самим нерівномірності надходження автомобілів на обслуговування й ремонт служать пости очікування (підпору).

На них автомобілі очікують своєї черги для переходу на відповідний пост. Крім того, у зимовий час на постах очікування відбувається прогрівання автомобіля.

Кількість постів очікування перед ТО і ПР приймається:

- для потокових ліній ЩО і ТО - по одному на кожну лінію;

- індивідуальних постів ТО, Д, ПР - 20 % від кількості відповідних робочих постів.

Виходячи з рекомендацій ОНТП-01-91, якщо зберігання РС вибране закритим і на першому поверсі виробничого корпусу розташовані автомобілі-місця зберігання, пости підпору для індивідуальних робочих постів не передбачаються.

1.5 Розрахунок кількості ремонтно-обслуговуючого персоналу

Технологічно необхідна кількість робітників, які безпосередньо забезпечують виконання річного обсягу робіт ТО і ПР з кожного виду, розраховується за формулою

, (1.41)

де - річний обсяг робіт відповідної зони ТО, ПР, дільниці, люд·г;

- річний номінальний фонд часу технологічно необхідного робітника при однозмінній роботі, г.

Розрахунки для КрАЗ-250 з причепом:

, (1.107)

, (1.108)

(1.109)

, (1.110)

, (1.111)

, (1.112)

, (1.113)

, (1.114)

, (1.115)

, (1.116)

, (1.117)

, (1.118)

, (1.119)

, (1.120)

, (1.122)

Штатну кількість виробничих робітників, тобто прийняту підприємством з урахуванням втрат робочих днів на відпустки, хвороби та з інших причин, визначаємо за формулою

,

де - річний фонд часу штатного робітника, г.

Розрахунки для КрАЗ-250 з причепом

, (1.139)

, (1.140)

, (1.141)

, (1.142)

, (1.143)

, (1.144)

, (1.145)

, (1.146)

, (1.147)

, (1.148)

, (1.149)

, (1.150)

, (1.151)

, (1.152)

, (1.153)

, (1.154)

, (1.155)

, (1.156)

, (1.157)

, (1.159)

Результати розрахунку кількості робітників надають у вигляді таблиці 1.22.



Таблиця 1.22 - Розрахунок кількості виробничих робітників для КрАЗ-250 з причепом

Види робіт	Річні обсяги робіт, люд. г	Річний фонд часу технологічно необхідного робітника Фт, г	Кількість технологічно необхідних робітників, у тому числі по змінах Рт, люд.	Річний фонд часу штатного робітника Фт, г	Прийнята кількість штатних робітників Рш, люд.
			Усього	Позмінах
	ТОі ПР	Самообслуговування	Усього		Розрахункова	Прийнята	1	2	3
Постові
ЩО	8764		8764	2070	4,27	4	1	1	-	1860	5
ТО-1	7654		7654	2070		5	1	1	-	1840	5
ТО-2	12221		12221	2070		6	1	1	-	1840	7
Д-1	1371		1371	2070		1	1	1	-	1840	1
Д-2	1627		1627	2070		1	1	1	-	1840	1
ПР, у тому числі
Регулювальні, розбірно-складальні	12258		12258	2070		6	1	1	-	1860	6
Разом по поствових роботах	46125		46125			23	6	6	-		25
Дільничі
агрегатні	6305		6305	2070	3,04	3	1	1	-	1840	3
слюсарно-механічні	3502	1074	4576	2070	2,21	2	1	1	-	1840	2
електротехнічні	1753	1033	2786	2070	1,34	1	1	1	-	1840	1
акумуляторні	700		700	2070	0,33	1	1	1	-	1820	1
ремонт приладів системи живлення	1401		1401	2070	0,67	1	1	1	-	1840	1
шиномонтажні	350		350	2070	0,16	1	1	1	-	1840	1
вулканізайційні	350		350	2070	0,16	1	1	1	-	1820	1
ковальсько-ресорні	1051	82	1133	2070	0,54	1	1	1	-	1820	1
мідницькі	700	41	741	2070	0,35	1	1	1	-	1840	1
зварювальні	350	165	515	2070	0,24	1	1	1	-	1820	1
бляхарські	350	165	515	2070	0,24	1	1	1	-	1840	1
арматурні	350		350	2070	0,16	1	1	1	-	1840	1
оббивні	350		350	2070	0,16	1	1	1	-	1840	1
таксометрові
фарбувальні	2102		2102	1830	1,14	1	1	1	-	1610	1
Усього по дільничних роботах	19614		22174			17	14	14	-		17
Усього по ТО і ПР	65739		68299			40	20	20	-		42
ВГМ
РАЗОМ			68299			40	20	20	-		42

1.6 Підбір технологічного обладнання й оснащення для виробничих зон і відділень

Підбір технологічного обладнання виконується відповідно до типу РС, вибраними формами організації й технологією виробництва, розрахунковою кількістю постів, кількістю й розподілом робітників по змінах. Підбір обладнання здійснюється на основі Табеля технологічного обладнання АТП, однак склад і перелік обладнання уточнюються відповідно до інформації сучасних виробників технологічного обладнання. Відомість технологічного обладнання й оснащення виробничих зон і дільниць надається у вигляді таблиці 1.24.

Таблиця 1.24 - Відомість технологічного обладнання виробничих зон і дільниць

Найменування обладнання	Тип, модель	Кількість	Габаритні розміри, м	Загальна площа, м2
Електротехнічна дільниця
Токарний верстак	2250	1	1600х750	1,20
Стіл для паяльних робіт	Мод.584	1	1500х650	0,97
Стіл для приладів	ВВ	1	1800х800	1,44
Контрольно-випробувальний стенд для перевірки електрообладнання	Inf4523	1	1050х550	0,58
Інструментальна шафа	3039	1	680х680	0,46
Ванна для мийки деталей	ВВ	1	900х550	0,50
Рейковий ручний прес	208 ГАРО	1	800х400	0,32
Вертикально-свердловий верстат	2118-А	1	900х600	0,54
Інструментальний візок	ГАРО мод.3405	1	900х480	0,43
Верстат для проточки колекторів	24863	1	1200х720	0,86
Заточний станок	5814	1	580х450	0,26
Стелаж	ВВ	1	1400х450	1,89
Скриня для обтиральних матеріалів	ВВ	1	400х400	0,16
Скриня для відходів	ВВ	1	350х350	0,12
Підставка під вогнегасник	ВВ	1	200х200	0,08
Ексцентрикові лещата	ДП	1	-	-
Прилад для перевірки і очищення свічок запалювання	E-203	1	-	-
Прилад для діагностики ЕСУД двигуна	ToirS-085	1	-	-
Усього	9,81

1.7 Розрахунок площ виробничих зон і дільниць

Розрахунок площ зон ТО і ПР. В залежності від стадії виконання проекту площі зон ТО і ПР розраховуються двома способами:

по питомим площам - на стадії техніко-економічного обґрунтування та вибору об'ємно-планувального рішення, а також при попередніх розрахунках;

графічною побудовою - на стадії розробки планувальних рішень зон.

Площа зони ТО або ПР визначається за формулою:

, (4.5)

де f_a - площа, яку займає автомобіль в плані (по габаритним розмірам), м2;

Х_З - число постів та автомобіле-місць очікування;

К_Щ - коефіцієнт щільності розстановки постів.

Коефіцієнт КЩ являє собою відношення площі, яку займають автомобілі, проїзди, проходи, робочі місця, до суми площ проекцій автомобілів в плані. Величина К_Щ залежить від габаритів автомобіля і розташування постів. При односторонньому розташуванні постів КЩ=6ч7. При двосторонньому розташуванні постів і потоковому методі обслуговування КЩ може бути прийнятим рівним 4-5. Менші значення КЩ приймаються для великогабаритного рухомого складу і при числі постів не більше 10.

Розрахунок площ виробничих дільниць. Площі дільниць розраховують по площі приміщення, яку займає обладнання, і коефіцієнту густини його розташування. Площа дільниці

, (4.6)

де f_об - сумарна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання, м2;К_Щ - коефіцієнт щільності розстановки обладнання.

Для розрахунку F_Д попередньо на основі Табеля і каталогів технологічного обладнання складається відомість обладнання і визначається його сумарна площа fоб по дільниці. Якщо в приміщеннях передбачаються місця для автомобілів або кузовів, то до площі, яку займає обладнання даної дільниці, необхідно додати площу горизонтальної проекції автомобіля або кузова. Значення коефіцієнта К_Щ для відповідних виробничих дільниць (приміщень), згідно ОНТП, наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Значення коефіцієнта шільності розстановки обладнання

Назва дільниці	Коефіцієнт щільності розстановки обладнання
Слюсарно-механічна, мідницько-радіаторна, ремонту акумуляторів, ремонту електрообладнання, ремонту таксометрів і радіообладнання, ремонту приладів системи живлення, оббивна, фарбоприготувальна	3-4
Агрегатна, шиномонтажна, ремонту обладнання і інструменту	3,5-4,5
Зварювальна, бляхарська, арматурна	4-5
Ковальсько-ресорна, деревообробна	4,5-5,5

В окремих випадках для наближених розрахунків площі дільниць можуть бути визначені по числу працюючих на дільниці в найбільш завантажену зміну. Виходячи з наявного досвіду проектування СТО площа технічних приміщень може бути прийнята з розрахунку 5...10% від виробничих приміщень.

1.7.1 Розрахунок площ виробничих зон, оснащених одиничними постами

Пости за своїм технологічним призначенням підрозділяються на робочі і допоміжні.

Робочі пости - це автомобіле-місця, оснащені відповідним технологічним устаткуванням і призначені для технічної дії на автомобіль, підтримку і відновлення його технічно справного стану і зовнішнього вигляду (пости ПМР, діагностування, ТО, ПP, кузовних, малярних і протикорозійних робіт).

Кількість виробничих постів прибирально-мийних робіт (попередніх ТО і ПР), постів ТО, діагностики, розбірно-складальних і регулювальних робіт, кузовних і фарбувальних робіт ПР, а також допоміжних постів для прийому і видачі визначається по формулі:

, (4.1)

де Т_р - річний обсяг постових робіт, люд.-год.;

ц - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів;

Д_роб - число робочих днів на рік;

С - число змін роботи на добу;

Т_зм - тривалість зміни, год.;

Р - чисельність одночасно працюючих на одному посту, чол.;

з_вик - коефіцієнт використання робочого часу поста.

При визначенні кількості постів за видами робіт приймається:

- коефіцієнт нерівномірності завантаження постів ц=1,15;

- коефіцієнт використання робочого часу поста з_вик =0,95 при одній зміні роботи СТОА, з_вик =0,94 при двозмінній роботі СТОА;

- чисельність одночасно працюючих на одному пості для постів прибирально-мийних робіт, ТО і ПР - 2 чол., для кузовних і фарбувальних робіт - 1,5 чол., для приймання і видачі автомобілів - 1 чол.

В результаті аналізу результатів розрахунків чисельності виробничих робітників за видами робіт та кількості постів, може скластися така ситуація, коли обсяги робіт і чисельність виробничих робітників явно недостатні для організації окремих дільниць по певних видах робіт. Тому їх доцільно виконувати на робочих постах по ремонту (або ТО) і частково на дільницях по ремонту вузлів, систем і агрегатів (об'єднання дільниць споріднених робіт).

Кількість виробничих постів для виконання косметичного (комерційного) миття легкових автомобілів, які належать громадянам, визначається виходячи з добової виробничої програми, тривалості виконання робіт і продуктивності мийного устаткування.

, (4.2)

де П - кількість виробничих постів, од.;

А_д - добова виробнича програма, од.;

ц - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (для СТО до 10 робочих постів - 1,3...1,5; від 11 до 30 постів - 1,2...1,3; понад 30 постів - 1,1…1,2);

Т_роб- тривалість виконання робіт в зоні комерційного миття, год.;

Р_роб- продуктивність мийного устаткування, авт./год.;

з_вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (з_вик.=0,9).

Добова програма надання послуг з комерційного миття визначається наступним відношенням:

, (4.3)

Допоміжні пости - це автомобіле-місця, оснащені або не оснащені устаткуванням, на яких виконуються технологічно допоміжні операції (пости приймання і видачі автомобілів, підготовки і сушки на малярній дільниці тощо).

Кількість постів приймання і видачі визначається за формулою (4.2). Якщо за розрахунками встановлено недоцільність організації окремого поста приймання-видачі автомобілів, то в такому випадку приймання і видачу автомобілів доцільно робити на відповідних робочих постах або автомобіле-місцях очікування.

Кількість допоміжних постів на малярній дільниці (шліфування, шпаклювання тощо) приймається з розрахунку 2...4 допоміжних поста на один пост фарбування, тобто Хдоп =(2...4) Хфарб.

Загальне число допоміжних постів на один робочий пост не повинно перевищувати 0,25...0,50.

При розрахунку кількості постів доцільно скористатися табл. 4.1.



Таблиця 4.1 - Результати розрахунку числа постів за видами робіт

Найменування видів робіт ТО і ПР	Трудомісткість, люд.-год.	Число робочих постів
		Розрахункове	Прийняте
1	2	3	4
Контрольно-діагностичні роботи (двигун, гальма, електроустаткування, аналіз вихлопних газів)
Технічне обслуговування в повному об'ємі
Змащувальні роботи
Регулювання кутів керуючих коліс
Ремонт і регулювання гальм
Електротехнічні роботи
Роботи за системою живлення
Акумуляторні роботи
Шиномонтажні роботи
Ремонт вузлів, систем і агрегатів
Кузовні і арматурні роботи (бляхарські, мідницькі, зварювальні)
Фарбувальні роботи
Оббивні роботи
Прибирально-мийні роботи.
Антикорозійне покриття автомобілів

1.7.2 Розрахунок площ виробничих зон, оснащених потоковими лініями

Розрахунок числа окремих постів ТОВихідними величинами для розрахунку числа посад обслуговування служать ритм виробництва і такт поста.Ритм виробництва R _i - це час, що припадає в середньому на випуск одного автомобіля з даного виду ТО, або інтервал часу між випусками двох послідовно обслуговуються автомобілями з цієї зони [4, c. 52]:

R _i = 60 • Т _см • с / (N _ic • ц), (2.1)

де Т _{см-тривалість} зміни (при однозмінному робочому дні Т _см = 8 год, при двозмінному Т _см = 7 годину), час;

с-число змін при ЩОс = 3 при ТО-1, ТО-2, Д-1 і Д-2з = 2 N _ic -Добова виробнича програма, од;

ц-коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження автомобілів на пост (визначаємо за табл. 12 [7]):ц = 1.25 ЄВ ц = 1.13

Такт поста ф _i являє собою час зайнятості посту. Воно складається з часу простою автомобіля під обслуговуванням на даному посту і часу, пов'язаного із встановленням автомобіля на пост, вивішуванням його на підйомнику і т.п. [4, c. 53]:

ф _i = 60 • t _i / P _п + t _п, (2.2)

де t _{i-трудомісткість} робіт даного виду обслуговування, що здійснюється на посаді, чол • год;

t _п-час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на посаду і з'їзд з посади, t _п = 1... 3 хв;

P _{п-число} робітників, що одночасно працюють на посаді, визначаємо за табл.17 [7].Ритм виробництва R _i, згідно формули (2.1):

R _ЕОс = 60 • 7 • 3: (196 • 1.25) = 1260:245 = 5.1 = 6

R _ЕОт = 60 • 7 • 3: (28 • 1.25) = 1260:34 = 37

R _ТО-1 = 60 • 7 • 2: (14 • 1.13) = 840:15.8 = 53.1 = 54

R _ТО-2 = 60 • 7 • 2: (4 • 1.13) = 840:4.5 = 186.6 = 187

R _Д-1 = 60 • 7 • 2: (19 • 1.13) = 840:21.4 = 39.2 = 39

R _Д-2 = 60 • 7 • 2: (5 • 1.13) = 840:5.6 = 150

Для розрахунку такту поста приймаємо t _п = 2 хв; такт поста ф _i згідно формули (2.2) дорівнює:

Зона ЄВ:ЄВ _з:

прибиральні: ф _ЕОс = 60 • 1:2 +2 = 60:4 = 15

мийні: ф _ЕОс = 60 • 1:1 +2 = 60:3 = 20

заправні: ф _Еос = 60 • 1:1 +2 = 60:3 = 20

контр.-діагност.: ф _ЕОс = 60 • 1:1 +2 = 60:3 = 20

ремонтні: ф _ЕОс = 60 • 1:1 +2 = 60:3 = 20ЄВ _т:

прибиральні: ф _ЕОт = 60 • 0.5:2 +2 = 30:4 = 7.5

мийні: ф _ЕОт = 60 • 0.5:1 +2 = 30:3 = 10

Зона ТО-1:ф _ТО-1 = 60 • 0.5:3 +2 = 30:5 = 6

Зона ТО-2:ф _ТО-2 = 60 • 0.5:3 +2 = 30:5 = 6

1.7.3 Розрахунок площ виробничих дільниць

Загальна площа дільниці майстерні містить виробничу і допоміжну. До виробничої площі відноситься площа заняття устаткуванням і об'єктами, які ремонтуються. Робочі зони і проходи в устаткуванні і робочих місцях також відносяться до виробничої площі. Площа дільниці визначається по формулі

F_yi = n_i f_pi,

де n_i - число робочих місць або працюючих на дільниці;

f_pi - питома площа на одного працюючого в дільниці.

Допоміжна площа на дільницях приймається 8-10% від виробничої площі. Площі дільниць зовнішньої мийки, розбірної, малярської, складально-іспитової уточнюють по площі, яку займає устаткування і машини по формулі:

F_yri = (F_обі + F_мі ) д_і,

де F_обі - площа устаткування на дільниці,

F_мі - площа машини, яка ремонтується;

+д_і- коефіциент, який враховує робочі зони і проходи в виробничому корпусі.



2. Розроблення об'ємно-планувального рішення виробничого корпусу (дільниці)

2.1 Технологічне планування виробничої зони (дільниці)



Висновки

Автотранспортне підприємство (АТП) -- підприємство автомобільного транспорту комплексного типу, що здійснює перевезення вантажів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, забезпечення його експлуатаційними матеріалами та запасними частинами.

АТП спеціалізуються на виконанні транспортних послуг, які є специфічним видом продукції, пов'язаним із переміщенням вантажів і пасажирів, а також з виконанням операцій, що є супутніми чи доповнюють цей процес

Варто зазначити, що була розроблено об'ємно-планувальне рішення виробничого корпусу дільниці та проведено технологічне планування виробничої зони.



Список літератури

1. Анисимов А.П. Организация и планирование автотранспортных предприятий. - М.: Транспорт, 1982. - 269 с.

2. Анисимов А.П. Экономика, планирование и анализ деятельности автотранспортных предприятий: Учебник для студентов техникумов автомобильного транспорта. - М.: Транспорт, 1998. - 246 с.

3. Анисимов А.П., Юфин В.К. Экономика, организация и планирование работы автомобильного транспорта. - М: Транспорт, 1980. - 328 с.

4. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - К.: Вища шк., 1986. - 440 с.

5. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва: підручник. - К.: Знання, 2009. -- 582 с.

6. Канарчук В.Є., Лудченко О.А. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах. - Київ: «Логос», 1996 - 347 с.

7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування та ремонт автомобілів: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 511с.

8. Экономика автомобильного транспорта: Учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений/ А.Г.Будрин, Е.В.Будрина, М.Г.Григорян и др.; Под ред. Г.А.Кононовой. - М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 320 с.

9. Яковлєв А. І. [та ін.]; ред. А. І. Яковлєв, С. П. Сударкіна, М. І. Ларка Організація виробництва: підручник. Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків: НТУ «ХПІ», 2016. - 436 с.

Размещено на Allbest.ru