Чутливість різних методів при дослідженні вмісту бактерій у сирому молоці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чутливість різних методів при дослідженні вмісту бактерій у сирому молоці

Власенко В.В.

Приведені дані досліджень контамінації молока різними методами. Показано, що визначення мікробного числа в молоці пробами з резазуріном і метиленом синім не мають ідентичності. Встановлено, що резазуринова проба значно чутливіша, особливо при дослідженні молока другого чи третього класу.

Ключові слова: молоко, мікроорганізми. резазуринова та метиленова проба, клас молока

The article presented research data contamination of milk by different Metodamy. Determination of microbial numbers in milk samples with methylene blue rezazurinom and no identity. Found that rezazurynova test much more sensitive, especially in the milk second or third class.

Key words: milk, microorganisms, and rezazurynova metelenova test, class milk. молоко редуктазний бактеріологічний мікробний

Вимога визначати мікробне число молока з інкубацією посівів при t +30°С протягом 72 год. була введена в нашій країні в 1988 році (ГОСТ 13264-88). Всі опубліковані наукові роботи до цього часу, присвячені вивченню властивостей редуктазної проби з різними реактивами, були орієнтовані на нормативи вмісту бактерій у молоці, визначені при температурі +37°С протягом 48 год. При цьому проводився груповий метод обрахунку результатів. Він полягав у тому, що певну кількість проб молока досліджували одночасно редуктазною пробою з резазурином, з метиленовим синім, та визначали мікробне число. Сума проб одного класу (наприклад, другого), визначених редуктазною пробою з резазурином, порівнювалась з сумою проб цього ж класу, визначеною пробою з метиленовим синім. Незважаючи на значну кількість публікацій питання мікробіологічної засіяності молока залишається актуальною проблемою.

Метою роботи було визначення мікробного числа молока при t +37°С та +30°С, тобто мезофільної мікрофлори.

Матеріали та методика досліджень. Проби молока зі СТОВ «Гостинне» відбирали на Тульчинському молокозаводі при передачі його на переробку. Паралельно визначали редуктазний клас пробою з метиленовим синім і з резазурином, одночасно визначали мікробне число при температурі +37°С

Результати досліджень. Порівняльна характеристика результатів визначення мікробіологічного класу молока за редуктазними пробами та бактеріологічного методу наведенні в таблиці 1.

З таблиці 1 видно, що резазуринова проба є більш чутлива ніж проба з метиленовим синім: до першого класу нею віднесено 48,5 % проб (від 150), пробою з метиленовим синім - 63 %, або на 14,5 % більше Р<0,05.

У той же час середнє значення мікробного числа проб другого класу за варіантом з метиленовим синім становило 1063±43тис, з резазурином 389,4±35. Отже, допущена помилка, коли стверджують про рівнозначність редуктазної проби з резазурином і метиленовим синім.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика результатів визначення мікробіологічного класу молока за редуктазними пробами та бактеріологічного методу (n=150)

Примітка: *Р<0,05.

Узагальнений груповий метод підрахунку результатів порівняльних досліджень варіантів редуктазної проби не може характеризувати детальних наслідків застосування у виробничих умовах того чи іншого варіанта, особливо у випадках конфліктних ситуацій. Щоб підтвердити чи спростувати це припущення, ми провели порівняння результатів дослідження кожної з 150 проб молока окремо пробою з резазурином і з метиленовим синім (табл. 2).

Таблиця 2. Порівняльна характеристика результатів редуктазної проби з резазурином і метиленовим синім (п=150)

Примітка: *Р<0,05.

Як видно з таблиці 2 з 41 зразка молока другого класу за редуктазною пробою з резазурином 26 зразків, або 65 %, переведено в перший клас пробою з метиленовим синім Р<0,05. Аналогічно з 37 зразків третього класу в другий клас переведено 16 (42,9%), в перший - 2 (5,4 %).

Щоб повнішою була характеристика редуктазних проб, нормованих за ГОСТ 9225-84, ми провели досліди з порівняння рівня відповідності редуктазних класів молока його мікробіологічним нормативам. Для цього проби молока, відібрані на фермі та на заводі під час його приймання, досліджували за допомогою редуктазних проб та висівом у чашки Петрі на поживне середовище для загальної кількості бактерій з інкубацією посівів при t +37°С протягом 48 год. Результати досліджень зведені в табл. 3. Редуктазні проби, як з метиленовим синім, так і з резазурином виходять далеко за межі нормативів мікробного числа молока, визначених стандартами.

Зокрема, другим редуктазним класом пробою з резазурином оцінено 72,4 % зразків молока першого мікробіологічного класу, третім редуктазним класом цією ж пробою оцінено 77,5 % зразків першого і другого мікробіологічного класу Р<0,05.

До першого редуктазного класу пробою з метиленовим синім віднесено 24,5 % зразків молока другого та третього мікробіологічного класу.

Отже, редуктазні проби за ГОСТ 9225-84 визначали редуктазну активність мікрофлори молока, яка багато в чому не збігалася з оцінкою за мікробіологічним класом, визначеним бактеріологічним методом.

Отримавши результати досліджень ми допустили гіпотезу, що можливо діагностикуми впливають на розмноження мікрофлори молока, так, як резазуринова проба продовжується протягом однієї години, проба з метиленовим синім - 3,5 години у випадку дослідження молока з незначним мікробним забрудненням.

Висновки

1. Встановлено, що резазуринова проба значно чутливіша, особливо при дослідженні молока другого чи третього класу.

2. Діагностикуми впливають на розмноження мікрофлори молока, так, як резазуринова проба продовжується протягом однієї години, проба з метиленовим синім - 3,5 години у випадку дослідження молока з незначним мікробним забрудненням.

Література

1. Алексиева В. Состав и свойства на микрофлората в охлажденото мляко п охлаждьіуто и вьрху качеството на произвежданото сирене // Вет. сбирк.і (Болгария). - 1983. -№ 5. - С. 12-15.

2. Архангельский И. И., Акопян Е. Ш., Карташова В.М. Оценка ветеринарно-санитарного состояния доильной аппаратуры // Ветеринария. - 1965. - №6.- С. 85-86.

3. Банникова Л.А., Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Микробиологические основы молочного производства. - М.: Агропроиздат, 1987. - 400 с.

4. Барабанщиков Н.В. Контроль качества молока на ферме // М.: Агропромиздат, 1986. - 113 с.

5. Барабанщиков Н.В Качество молока и молочных продуктов.- М.: Колос, 1983.- 255 с.

6. Васюков М.С. О недостатках стандарта на молоко коровье - сырье // Мол. пром. - 2004. - № 11. - С. 24-26.

7. Власенко В.В., Машкін М.І., Бігун П.П. Технологія виробництва і переробки молока і молочних продуктів.- В.: Гіпаніс, 2000.- 306 с.

8. Гончаренко І.В. Якість і безпека сирого молока // Молочное дело, 2006- №1- С. 54-55.

Размещено на Allbest.ru