Вдосконалення технології виробництва консервованої продукції зі слив

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Зміст

1. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів

1.1 Сорти

1.2 Хімічний склад і харчова цінність сировини

1.3 Стандарти на сировину і допоміжні матеріали

1.4 Транспортування, приймання і зберігання

2. Технологія виробництва

2.1 Обґрунтування вибору технологічної схеми

2.2 Технологічна схема виробництва

2.3 Опис технологічної схеми

2.4 Утилізація відходів

2.5 Хіміко-технологічний і мікробіологічний контроль виробництва консервів

2.6 Вимоги до якості готової продукції, стандарти

3. Продуктовий розрахунок

3.1 Графік надходження сировини

3.2 Графік роботи лінії

3.3 Програма роботи лінії

3.4 Розрахунки норм витрат сировини і матеріалів

3.5 Розрахунки потреб у сировині і матеріалах

3.6 Рух сировини і матеріалів за технологічними процесами

3.7 Розрахунок потреби тари і допоміжних матеріалів

4. Підбір і розрахунок технологічного обладнання та площ складів, майданчиків і холодильника

4.1 Таблиця підбору обладнання

4.2 Розрахунки обладнання

4.3 Теплові розрахунки

4.4 Розрахунок площ

5. Охорона праці

6. Охорона навколишнього середовища

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Консервна промисловість в Україні - одна з головних галузей народного господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування. Асортимент продукції консервної промисловості досить значний, так як сировиною галузь забезпечена повністю. Але для успішного конкурування з іноземними виробниками консервованої продукції вітчизняна промисловість повинна досягти певного рівня по ефективності технологій і якості готової продукції. Для цього необхідно впровадження прогресивних технологій, використання сучасного обладнання, розробка нових методів обробки плодоовочевої сировини. За цих умов стане можливою конкуренція вітчизняного виробника як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Для успішного вирішення вищезгаданих проблем важливим є вдосконалення технології виробництва багатьох видів консервів.

В даному проекті пропонується технологія виробництва огірків консервованих, яка розроблена з урахуванням сучасних вимог до якості готової продукції. Огірки консервовані є дуже популярним продуктом споживання. Вони мають високі смакові якості.

Технологічний процес є прогресивним завдяки повній механізації і автоматизації виробництва, а також безвідходній технології (відходи використовують на виготовлення інших продуктів). Також важливим є введення постійного контролю якості сировини, матеріалів і готової продукції на всіх етапах технологічного процесу, що дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію з високими показниками якості [1].

1. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів

1.1 Сорти

Для виробництва консервів «Джем сливовий стерилізований» рекомендовані наступні сорти слив: Угорка італійська, Угорка звичайна, Ганна Шпет, Кірке, Мірабель.

Ганна Шпет. Плоди великі (маса 40-50 г), овальної і округленої форми з добре помітною поздовжньою борозенкою. Шкірочка тоненька, але міцна, темно-синя, майже вся вкрита сірими крапками і сизим красивим нальотом. М'якуш жовтувато-зелений, ніжний, щільний, соковитий, смак дуже приємний. Кісточка середніх розмірів, видовжено-овальної форми, легко відокремлюється від м'якуша. Плоди достигають у другій половині серпня, на початку вересня.

Угорка звичайна. Плоди середніх розмірів (маса 20-25 г), овально-видовженої форми. Шкірочка темно-синя, усіяна великими крапками з світло-сизим нальотом. М'якуш зеленувато-жовтий з жовтими прожилками, щільний, соковитий, смак кисло-солодкий. Кісточка легко відокремлюється від м'якуша, дуже плоска. Плоди достигають у другій половині вересня.

Угорка італійська. Плоди великі (маса 40 - 50 г), яйцеподібної форми, кращі з м'якою але рельєфно визначеною борозенкою, яка ділить плід на дві частини. Шкірочка темно-синя, з дрібними підшкірними крапками, з густим сизим нальотом. М'якуш зеленувато-жовтий, щільний, соковитий, солодкий, дуже смачний. Плоди достигають у другій половині вересня.

Кірке. Плоди середньої величини або круглі, маса 36 г. Форма плодів округла чи дещо звужена до вершини. Шкірка тонка, щільна, легко знімається, темно-синього забарвлення з багато чисельними жовтими крапками, покрита густим восковим нальотом. М'якуш зеленувато-жовтий, щільний, дуже соковитий, солодкий. Кісточка кругла, від м'якуша відділяється. Дозріває в середні строки - в середині серпня.

Мірабель. Плоди великі (маса 40 - 50 г). Форма плодів округла чи

дещо звужена до вершини. Шкірочка темно-синя, усіяна великими крапками з світло-сизим нальотом. М'якуш зеленувато-жовтий, щільний, соковитий, солодкий, дуже смачний [2,3].

1.2 Хімічний склад і харчова цінність слив

Деякі компоненти хімічного складу слив наведені в таблиці 1.1 [3-4].

Таблиця 1.1 Деякі компоненти хімічного складу сировини

Хімічний склад слив	Вміст речовин
Вода, %	87,0
Білки, %	0,8
Жири, %	-
Вуглеводи, %:
загальні	9,9
моно і дицукри	9,0
крохмаль	-
Клітковина, %	0,5
Органічні кислоти в перерахунку на яблучну кислоту, %	1,3
Зола, %	0,5
Мінеральні речовини, мг/100 г:
натрій	18,0
калій	214,0
кальцій	28,0
магній	17,0
фосфор	27,0
залізо	2,1
Вітаміни, мг/100 г:
в-каротин	0,10
В1	0,06
В2	0,04
РР	0,60
С	10
Енергетична цінність, :
ккал	43,0
кДж	180,0

1.3 Стандарти на сировину і матеріали

Слива свіжа повинна відповідати вимогам ГСТУ 01.1-37-163:2004. «Слива та алича великоплiдна. Технiчнi умови» [5].

Свіжу сливу залежно від якості ділять на два товарних сорти: перший і другий. Плоди кожного товарного сорту повинні бути одного помологічного сорту, цілком розвиненими, цілими, чистими, здоровими, без зайвої зовнішньої вологи, зрілими, без стороннього запаху і присмаку, відповідати вимогам і нормам, вказаним в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Показники якості слив

Назва показника	Характеристика і норма для сортів
	першого	другого
1. Зовнішній вигляд	Плоди типові за формою і забарвленням для даного помологічного сорту	Плоди типові і нетипові за формою і забарвленням для даного помологічного сорту
2. Стиглість	Плоди однорідні за ступенем зрілості, але не зелені і не перестиглі.	Допускаються плоди неоднорідні за ступенем зрілості, але не зелені і не перестиглі.
Допустимі відхилення
3. Загоєні механічні пошкодження: в місцях призначення	До двох градобоїн, не спотворюючих форму плоду Слабка потертість і легкі натиски площею до 2 см2	Градобоїни не більше трьох на плоді. Натиски, потертість і сітка площею не більше 1/4 поверхні плоду, в тому числі сітка не більше 1/8 поверхні плоду
4. Вміст плодів зі свіжими механічними пошкодженнями (тріщини біля плодоніжки і м'якоті), % від маси, не більше:	10	20

Цукор повинен відповідати вимогам ДСТУ 2316 «Цукор білий. Технічні умови.». Він являє собою однорідні кристали з чітко вираженими гранями; смак солодкий, без будь-яких сторонніх смаків та запахів; колір білий з блиском. Цукор не повинен мати грудок, сторонніх домішок, повинен повністю розчинятися у воді і утворювати прозорий розчин. Вміст цукрози в перерахунку на суху речовину 99,85 %, вологи 0,14 % [6].

Вода питна повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. Прозора рідина без кольору, без запаху і будь-якого присмаку. За бактеріологічними показниками вода повинна мати: колі-титр - не менше 300; колі-індекс - не більше 3. Вода не повинна містити спор анаеробних мікроорганізмів. Вона має містити (в мг/л, не більше): сухого залишку 1000; хлоридів - 350; сульфатів - 500; заліза - 0,3; марганцю - 0,1; міді - 1,0; цинку - 50; залишкового алюмінію - 0,5; гексаметофосфату - 3,5; триполіфосфату - 3,5. загальна жорсткість води не більше 7 мгЧекв/л. [7].

1.4 Транспортування, приймання і зберігання

Сировину, яка поступає на підприємство приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість сировини одного помологічного сорту, одночасного строку збирання, упакована в тару одного виду і типу розміру, яка поступила в одному транспортному засобі, оформлена одним документом про якість і її сертифікатом.

Сливу доставляють на завод в дерев'яних решітчастих ящиках за ГОСТ 17812, ГОСТ 13359, ГОСТ 20463, чи в спеціальних ящичних піддонах, ГОСТ 21133, чи інших конструкцій які забезпечують повне збереження [10].

Граничні терміни зберігання сировини наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Граничні терміни зберігання сировини

Вид сировини	Граничні терміни зберігання
	на сировинному майданчику, год	в холодильних камерах
		термін	температура, °С	відносна вологість, %
Сливи	12	14 діб	0…+3	90…95

Кришки металеві лаковані для закупорювання скляної тари повинні відповідати вимогам ТУ У 46.72.103-2000 "Кришки металеві для скляної банки з вінцем горловини типу ІІІ (Твіст-офф). Технічні умови" [8].

Скляні банки повинні відповідати вимогам ТУ У 46.72.164-2000 "Банки і пляшки типу ІІІ для консервної продукції та іншої харчової продукції. Технічні умови" [9].

2. Технологія виробництва

2.1 Обґрунтування вибору технологічної схеми

В більшості випадків виробництво консервованої продукції одного і того ж виду можна здійснювати за різними технологічними схемами, з яких нам потрібно вибрати найбільш раціональну і економічно ефективну.

Для переробки великої кількості сировини встановлені лінії, що складаються з високопродуктивного сучасного обладнання. В основному використовується безперервно діюче обладнання, це сприяє підвищенню якості продукції. В результаті ліквідації зупинки машин і агрегатів виключається затримка між операціями, ліквідуються затрати часу, на виконання допоміжних операцій. За рахунок цього збільшується кількість сировини, яка переробляється за зміну, покращується санітарний стан цеху.

Має значення також те, що продукція виготовляється при постійному контролі якості , що дає змогу досягти конкурентоспроможності її на світовому ринку, де якості ставляться високі вимоги.

Для закупорювання продукту використовується паро-вакуумна-закупорювальна машина, що забезпечить високу якість продукту в процесі зберігання, за рахунок витіснення парою кисню повітря. Прогресивним є використання тари третього типу закупорювання. На відміну від тари першого типу закупорювання вона є більш зручною у користуванні. Для контролю величини вакууму у тарі з продуктом застосовується вакуумний детектор, що не дозволить допустити надходження бракованої продукції на наступні технологічні операції. Процес стерилізації консервів механізований за допомогою використання стерилізатора безперервної дії.

Важливим елементом технологічних схем є утилізація відходів. Це сприяє підвищенню економічної ефективності, а також збереженню навколишнього середовища.

2.2 Технологічна схема виробництва

Технологічна схема виробництва консервів «Джем сливовий стерилізований» наведена на рис. 2.1

Технологічна схема виробництва консервів "Джем сливовий стерилізований"

Рис. 2.1 Технологічна схема виробництва консервів "Джем сливовий стерилізований"

2.3 Опис технологiчної схеми

Сливи за допомогою ящикоперекидача (л.1, поз. 1) вивантажують на транспортер (л.1, поз. 2) для сортування за якістю. Відсортовані плоди поступають за допомогою конвеєра (л.1, поз. 3) на калібрувальну машину (л.1, поз. 4), а потім - в дві послідовно встановлені вентиляторні мийні машини (л.1, поз. 6). Витрата води в мийних машинах 1 дм3/кг сировини, тиск води в душових пристроях для ополіскування 200-220 кПа. Помита сировина подається на машину для очищення від плодоніжок (л.1, поз. 7), а потім слива переміщається на машину для видалення кісточки

(л.1, поз. 8). (Утилізація кісточок, див. 2.3). Підготовлену сировину збирають у збірник (л.1, поз. 9). Збірник заповнений рецептурною кількістю на одну варку слив, перевозять до вакуум-апаратів (л.1, поз. 11). Підготовлений в одному з вакуум-апаратів цукровий сироп в рецептурній кількості для однієї варки джему перетягують за допомогою вакууму у вакуум-апарат, де проводять варку джему. Температура гарячого сиропу 70-75 %-ної концентрації 80-85 °С.

Після перемішування компонентів в апараті створюють розрідження, подають в сорочку пару і варять джем в один прийом до готовності. Залишковий тиск в робочій камері 35-48 кПа і тиск пари у паровій сорочці 202-253 кПа (2,0 - 2,5 атм.). Під час варки періодично включають мішалку для попередження підгорання продукту до внутрішньої поверхні апарату.

2.3.1 Підготовка допоміжних матеріалів і тари

Приготування цукрового сиропу.

Цукор-пісок зважують на вагах (л.1, поз. 10), за допомогою мішко-перекидача (л.1, поз. 20) вивантажують на просіювач з магнітним уловлювачем (л.1, поз. 22) з діаметром отворів сит 3-5 мм і за допомогою транспортної системи (л.1, поз. 21) подають у вакуум-апарат (л.1, поз.11) для приготування сиропу. Наливають воду в кількості, необхідній для одержання сиропу заданої концентрації, підігрівають і завантажують цукор-пісок. Суміш доводять до кипіння і кип'ятять до повного розчинення цукру.

Якщо масова частка сухих речовин у сливах 14 % на 1000 кг джему рецептура цукру 593,2 кг цукру (див. п. 3.4), тому для виготовлення 75 % сиропу необхідно взяти (593,2/75) х100 = 790,9 - 593,2 = 197,7 кг води. З урахуванням втрат води (1,5%) необхідно взяти 200,7 кг. Сироп фільтрують через капронове. Готовий сироп повинен бути прозорим, без механічних домішок.

2.3.2 Підготовка тари

Тара із цехового складу по конвеєру надходить у мийну машину (л.1, поз. 23). При цьому банки шприцюють водою при температурі 90-95°С протягом 0,5-1,0 хвилини, проводять обробку парою або гарячим повітрям при температурі 80-90°С [22]. Підготовлені банки конвеєром (л.1, поз. 22) подають на фасування.

2.3.3 Фасування джему

Джем фасують з допомогою наповнювача для густих продуктів (л.1, поз. 12) при температурі не менше 70±2 °С, закупорюють на машині (л.1, поз. 13), герметичність перевіряють на вакуумному детекторі (л.1, поз. 14). Джем пастеризують в пастеризаторі (л.1, поз. 15) за режимом:

Миття і сушку банок після стерилізації проводять на машині для миття і сушки тари (л.1, поз.16).

Помита і просушена тара поступає в етикетувальну машину (л.1, поз.17), після чого її подають в машину для пакування в термопосадочну плівку (л.1, поз.18), де формуються пакети, з яких в подальшому на палетоформуючій машині (л.1, поз.19) формують палети.

Після оформлення готова продукція поступає в склад для зберіганні і відгрузки споживачам [10-14].

2.4 Утилізація відходів

Сировина в консервній промисловості використовується на 75 - 90%, тому правильне використання відходів - резерв підвищення ефективності промислового виробництва і отримання додаткового прибутку. Відходи, які утворюються при переробці слив, характеризуються цінним хімічним складом і придатні для виготовлення харчової і нехарчової продукції, а іноді для кормових цілей.

Плодові кісточки сливи - відходи при виробництві консервів складають 5 - 12% від загальної маси. Початкова вологість цих відходів складає 24 - 30 %. Для запобігання мікробіологічного псування кісточки підсушують так, щоб вони містили не більше 13% вологи.

Підсушені кісточки направляють на спеціалізовані заводи. Із шкарлуп кісточок виготовляють активоване вугілля, яке має відмінні адсорбуючі властивості і придатні для фільтрування рідин та газів. Шкарлупа складає 68 - 88% від маси кісточок.

Ядра кісточок використовуються для отримання харчових олій та мигдальної пасти. Із жмиху, що залишились після віджиму олії, отримують гірке мигдальне масло, паливо, добрива [11-13].

2.5 Схема хіміко-технічного і мікробіологічного контролю виробництва

Схема хіміко-технічного і мікробіологічного контролю виробництва консервів «Джем сливовий стерилізований» [14] наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Схема хіміко-технічного і мікробіологічного контролю виробництва консервів «Джем сливовий стерилізований»

Операція, яка контролюється	Показники, які контролюються	Вид контролю	Періодичність контролю	Виконавець	Критерії оцінки результатів досліджень та їх оформлення	Вплив при одержані негативних результатів контролю
1	2	3	4	5	6	7
1. Вхідний контроль сировини, матеріалів , тари: Слива свіжа Цукор Банки скляні Кришки металеві	ГСТУ 01.1-37-163:2004 ДСТУ 4623:2006, ТУ У 46.72.164, ТУ У 46.72.103	Вибірковий, візуальний, технічний	Кожна партія, по мірі надходження	Лаборант	За ГОСТ 6829-89, ДСТУ 4623:2006, ТУ У 46.72.164, ТУ У 46.72.103, журнал форми К-1, К-2	Відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю
2. Зберігання сировини: на сировинному майданчику в складах і охолоджуваних приміщеннях	Дотримання строків зберігання сировини	Періодичний, візуальний		Лаборант	Не більше 6 годин	Регулювання черговості передачі сировини на переробку
	Температура повітря	Пряме вимірювання	Не менше 2-х разів за зміну	Приймальник сировини	Не більше 96 годин при 0...1єС, журнал форми К-7	Регулювання температури повітря
	Відносна вологість повітря	-//-	-//-	-//-	85-90%, журнал форми К-7	Регулювання вологості повітря
3. Сортування	Якість сортування	Періодичний, вибірковий, інспекційний	Не рідше 4-х разів за зміну	Лаборант	Згідно ТУ, журнал форми К-7	Повідомлення керівництва цеху про порушення технологічної дисципліни
4. Миття	Тиск води	Періодичний, візуальний, пряме вимірювання	Не менше 3-х разів за зміну	Оператор мийної машини	0,3±0,05 МПа, журнал контролю режимів	Регулювання режиму миття
	Витрати води	Періодичний, вибірковий	Не менше 3-х разів за годину	-//-	1-2 кг води на 1 кг сировини	-//-
	Ступінь промивання сировини	-//-	-//-	-//-	Забруднення не допускаються, журнал форми К-7	Повернення на повторне миття
5. Інспекція і доочищення	Якість інспекції	Періодичний, вибірковий, інспекційний	Не рідше 4-х разів за зміну	Лаборант	Журнал цеховий органолептичної оцінки (форма К-7)	Повідомлення керівництва цеху про порушення технологічної дисципліни
	Якість очищення		На розсуд завідуючого лабораторією	Працівник лабораторії
6. Змішування компонентів	Контроль закладки чи рецептури	Кожна варка	Кожна варка	Працівник лабораторії	Відповідно до вимог ТІ, цеховий журнал форми К-7	Регулювання співвідношення компонентів
7. Уварювання	Масова частка сухих розчинних речовин продукту	Періодичний, вибірковий	Кожна варка	Оператор, лаборант	Не менше 68%	Регулювання технологічного процесу
	Температура в апараті	Пряме вимірювання	Кожні 10 хв		72…80єС	-//-
	Вакуум в апараті	-//-	Кожні 10 хв		35…48 кПа	Регулювання величини вакууму
	Тиск пари у камерах нагрівання	-//-	Кожні 10 хв		202…253 кПа	Регулювання величини тиску
8. Підготовка тари	Чистота тари, відсутність дефектів. Фізична чистота тари, наявність залишкової кількості хлору та лугу, мікро-обсеменіння	Безперервний, візуальний, мікробіологічний	Суцільний контроль	Оператор, лаборант, мікробіолог, хімік	Відповідно до вимог ТІ з підготовки тари і кришок	Видалення дефектної і погано помитої тари
9. Фасування	Маса нетто продукту у тарі Температура продукту	Періодичний	Не менше 1-го разу за годину Не менше 4-х разів за годину	Працівник лабораторії, оператор	0,34 кг 70±2єС	Повідомлення керівництва цеху про порушення технічної дисципліни
10. Закупорювання скляної тари з продуктом	Якість закупорювання	Вибірковий, періодичний	Не менше 2-х разів за годину	Лаборант	Вакуумний детектор	Регулювання роботи фасувальної машини
	Герметичність закупорювання	Визначення величини вакууму, втрата герметичн.	-//-	-//-
11. Стерилізація і охолодження в пастеризаторі	Температура, тривалість	Безперервний	Постійне спостереження	Оператор	, журнал форми К-8	Регулювання роботи пастеризатора
12. Миття і сушка тари	Тиск води	Періодичний, візуальний, пряме вимірювання	Не менше 3-х разів за зміну	Оператор мийної машини	0,3±0,05 МПа, журнал контролю режимів	Регулювання режиму миття
	Витрати води	Періодичний, вибірковий	Не менше 3-х разів за годину	-//-		-//-
	Ступінь промивання тари	-//-	-//-	-//-	Забруднення не допускаються, журнал форми К-7	Повернення на повторне миття
	Ступінь висушування тари	-//-	-//-	-//-	Волога тара не допускається	Регулювання режиму сушіння
13. Етикетування і маркування	Якість етикетування	Суцільний	На початку зміни і не менше 1-го разу за годину	Оператор, лаборант	Згідно ГОСТ 13799	Регулювання роботи етикетувального автомата
	Правильність маркування	Періодичний			Згідно ГОСТ 8777	Регулювання роботи маркувального автомата
14. Приймальний контроль готової продукції	Згідно ДСТУ 4900:2007	Вибірковий, органолептичний, технічний, хімічний	Кожна партія	Працівник лабораторії, маркувальний	Згідно ДСТУ 4900:2007, журнал форми К-11	Регулювання виробничого процесу
15. Зберігання на складі	Режими зберігання: температура, вологість	Кожна партія	Періодично, не рідше 1-го разу на добу	Працівник складу, лабораторії	2 ріки при 0-25єС, вологість 75%, журнал контролю форми К-15	Регулювання параметрів

2.6 Вимоги до якості готової продукції, стандарти

За органолептичними і фізико-хімічними показниками консерви «Джем сливовий стерилізований» повинні відповідати вимогам ДСТУ 4900:2007 "Джеми. Загальні технічні умови". [15] Консерви виробляють вищого і першого сорту.

Зовнішній вигляд і консистенція - маса не протертих плодів і ягід, яка мажеться і не розтікається на горизонтальній поверхні.

Допускається повільне розтікання на горизонтальній поверхні.

Смак і запах - властиві плодам, із яких виготовлений джем. Допускається для першого сорту смак і запах менш виражені; наявність легкого присмаку карамелізованого цукру.

Колір - однорідний, відповідає кольору плодів, з яких виготовлений джем. Для джемів першого сорту допускається коричневий відтінок, якщо вони виготовлені із світлозабарвлених плодів; буруватий відтінок - якщо з плодів з темною м'якоттю.

Масова частка розчинних сухих речовин, не менше 68 %.

Масова частка сорбінової кислоти, не більше 0,05 %.

Масова частка мінеральних домішок, не більше 0,01 %.

Масова частка домішок органічного походження для вищого сорту, не більше 0,02 %, першого - 0,03 %.

3. Продуктовi розрахунки

3.1 Графiк надходження сировини

В таблиці 3.1 показано графiк надходження сировини на завод, з урахуванням того , що сировину потрiбно переробляти як можливо швидше, щоб не вiдбулося псування сировини i не втрачалися її властивостi. Наведений термiн надходження сировини є орiєнтовним, оскiльки час дозрiвання залежить вiд погодних умов.

Таблиця 3.1 Графік надходження сировини

Назва сировини

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Сливи

4

12

3.2 Графік роботи лінії

Графік роботи ліній по виробництву консервів наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Графік роботи лінії цеху

Зміни

Місяці

Всього

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Джем сливовий стерилізований

1 зміна

24

26

4

2 зміна

19

22

3

3 зміна

17

22

Разом змін

60

70

7

Примітка: передбачено роботу технологічних ліній у три зміни за поточним графіком. Тривалість робочої зміни 7.5 годин, перезміна через 6 робочих днів. Санітарна зміна - один раз на тиждень (Додаток А).

3.3 Програма роботи цеху

Програма роботи цеху наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Програма роботи цеху, т

Зміни	Місяці	Всього за рік
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Джем сливовий стерилізований, 15т/зм
1 зміна								360	390	60			810
2 зміна								285	330	45			660
3 зміна								255	330				585
Всього								900	1050	105			2055

3.4 Розрахунок норм витрат сировини i матеріалів

Уточнення розрахунку рецептур і норм витрат сировини та матеріалів.

Дані про рецептуру закладки, відходи і втрати сировини, взяті з технологічної інструкції [44] і наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Рецептури і норми витрат сировини і матеріалів на виробництво 1000 кг джему

Назва	Рецептура	Масова частка сухих речовин,%	Відходи і втрати сировини і матеріалів	Норма витрат
	назва компонентів	кількість частин
					Стерил.	Нестер.
		Стерил.	Нестер.
Слива	Плоди Цукор Плоди Цукор Плоди Цукор Плоди Цукор Плоди Цукор Плоди Цукор	100 85 100 85 100 85 100 85 100 85 100 85	100 90 100 90 100 90 100 90 100 90 100 90	11 99,85 12 99,85 13 99,85 14 99,85 15 99,85 16 99,85	15 1,3 15 1,3 15 1,3 15 1,3 15 1,3 15 1,3	847 620 838 613 829 607 821 601 813 595 805 589	828 642 823 633 812 630 804 623 797 617 789 612

Примітка: розрахунок норм витрат сировини і цукру зроблено у відповідності з масовою часткою сухих речовин у стерилізованому джемі - 69 %.

Перевіряємо рецептуру за умови, що сливи мають масову частку сухих розчинних речовин 14 %.

Знаходимо вихід готового продукту за формулою:

,

де Вг.пч. - вихід джему у частинах;

Рпч - рецептура плодів у частинах;

Сп - масова частка сухих розчинних речовин у плодах, %

Рцч - рецептура цукру у частинах;

Сц - масова частка сухих розчинних речовин у цукрі, %;

Сг.п. - сухих розчинних речовин у готовому продукті.

Розраховуємо рецептуру закладки плодів сливи на 1000 кг джему за

пропорцією:

100 частин плодів - 143,29347 частин джему

Х кг плодів - 1000 кг джему

Аналогічно розраховуємо рецептуру закладки цукру:

85 частин цукру - 143,29347 частин

Х кг цукру - 1000 кг джему

Розраховуємо норму витрат сировини і матеріалів для виготовлення 1000 кг джему сливового стерилізованого за формулою:

,

де Т - норма витрат, кг;

Р - рецептура, кг;

В - відходи і втрати,%.

Як видно з розрахунків норми витрат слив (821 кг) і цукру (601 кг) співпадають з даними у таблиці.

3.5 Розрахунки потреб у сировині і матеріалах

Результати розрахунків потреби слив і цукру наведені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Витрати сировини і матеріалів при виготовленні консервів «Джем сливовий стерилізований»

Назва сировини, матеріалів	Норма витрат	Продуктивність
	За інструкцією	За розрахунком	За годину (2 т)	За зміну (15 т)	За сезон (2055 т)
	кг на 1000 кг	кг на 1000 кг	Витрати
			кг за годину	кг за зміну	т за сезон
Сливи	821	821	1642	12315	1687,2
Цукор	601	601	1202	9015	1235,1

3.6 Рух сировини і матеріалів за технологічними процесами

Рух сировини і матеріалів за процесами при виробництві консервів «Джем сливовий стерилізований» наведено в таблиці 3.6

Таблиця 3.6 Рух сировини і матеріалів за процесами, кг/год.

Рух компонентів	Сливи	Цукор	Напівфабрикат
1	2	3	4
Надійшло на зберігання, кг Втрати, % кг	1642,0 2 32,8	1202,0
Надійшло на сортування, кг Відходи і втрати, % кг	1609,2 1,5 24,6
Надійшло на миття, кг Втрати, % кг	1584,6 2 32,8
Надійшло на чищення, кг Відходи і втрати, % кг	1551,8 1 16,4	1202, 0,8 9,6
Надійшло на видалення кісточок, кг Відходи і втрати, % кг	1535,4 8 131,4
Надійшло на змішування і уварювання, кг Випарено вологи	1404,0	1192,4	2596,4 586,0
Надійшло на фасування, кг Втрати, % кг ( у перерахунку на джем)			2010,4 0,5 10,2
Надійшло у банки			2000,2

Вироблено фізичних банок III-82-500 шт. 2000,2/0,65 =3077 шт/год, або 52 шт/хв

Кількість випареної води визначали за формулою:

, (3.3)

де q - маса продукту, q = 2596,4 кг;

mn - початкова масова частка сухих речовин;

mк - кінцева масова частка сухих речовин;

mк - кінцева масова частка сухих речовин у джемі 69%.

Початкову масову частку сухих речовин в продукті розраховуємо так:

на уварювання поступило сухих речовин, тоді як кількість напівфабрикату, який поступив на уварювання буде (1404,0 + 1192,2).

Звідси знайдемо:

W =2596,4Ч(1-53,43?69) = 586,0

3.7 Розрахунок потреби тари і допоміжних матеріалів

Потребу в тарі і тароматеріалах (шт/год) для виробництва консервів «Джем сливовий стерилізований» розраховують за формулою:

, (2.2)

де Nф - кількість банок, шт/год;

х - витрати і бій банок або витрати кришок, %

Вибираємо втрати нової скляної тари ІІІ-82-500, у %:[49] транспортування автомобільним транспортом в упаковці - 0,3; розвантаження з автомобільного транспорту, в упаковці - 0,2; зберігання у транспортному складі в упаковці - 0,8.

Разом витрати по транспортуванні, розвантаженню та зберіганню - 1,3%.

Вибираємо норми втрат скляної тари на виробництві: транспортування з товарного складу у виробничий цех - 0,1; розформування піддонів - 0,1; миття, шпаріння і подавання на фасування - 1,55; фасування, закупорювання, подача на теплову обробку за температури фасування до 95°С - 0,3; при пастеризації в пастеризаторах безперервної дії - 0,3; транспортування на склад готової продукції авто-і електронавантажувачами - 0,08;

Всього у консервному цеху втрати становлять - 2,43%.

- оформлення готової продукції на механізованих лініях - 0,1;

- зберігання готової продукції на складі - 0,2.

Всього на складі - 0,3 %.

Разом втрати на підприємстві - 4,03 %.

Тгод. = 3077Ч100 / 100 - 4,03 = 3206 шт/год

Потреба у металевих кришках:

Тгод. = 3077Ч100 / 100 - 1,3 = 3118 шт/год

Потреба у етикетках:

3077Ч100 / 100 - 0,5 = 3093 шт/год

Результати розрахунків заносимо у таблицю 3.7

Таблиця 3.7 Потреба у тарі і тароматеріалах

Тара і тароматеріали	Потреба
	шт/год	шт/зміну	шт/добу	тис.шт/сезон
«Джем сливовий стерилізований»
Банки ІІІ-82-500	3206	24045	72135	24706
Кришки	3118	23385	70155	24028
Етикетки	3093	23198	69593	23835

4. Підбір і розрахунки технологічного обладнання

4.1 Таблиця підбору обладнання

Таблиця підбору обладнання наведена в таблиці 4.1 [16-23].

консервний слива харчовий виробництво

4.2 Розрахунки обладнання

4.2.1 Розрахунки транспортерiв

Розрахунок сортувального транспортера лінії виробництва консервів

"Джем сливовийстерилізований " [24]:

1. Визначаємо ширину конвеєра за формулою 2.5:

,

де: b - робоча ширина стрічки, мм;

G - кількість сировини, яка поступила на сортування, кг/год;

h - середня висота шару вантажу, що рухається по стрічці, м; h = 0,03 м;

с - насипна маса вантажу, кг/м3; с = 550 кг/м2;

V - швидкість руху стрічки, м/с, приймається 0,2 м/с - сортування за якістю; 0,16 м/с - вкладання сировини;

kзап - коефіцієнт заповнення стрічки (kзап = 0,6ч0,8)

b=1609,2:3600•0,03•550•0,2•0,6 = 0,225 м

Повну ширину стрічки в м знаходимо за формулою 2.6:

,

В = 0,225:0,9 = 0,25м

Вибираємо найближчу стандартну стрічку шириною 300 мм.

2. Визначаємо довжину транспортера:

Визначаємо кількість робочих місць, за умови, що норма виробітку на 1 працюючого за 7,0 годин складає 1200 кг:

1400 : 7 = 200,0 кг,

n=1584,6 : 200,0 = 7,9; приймаємо n =8 чол. .

За умови двостороннього використання стрічки і довжини робочого місця 0,8 м робоча довжина стрічки дорівнює:

0,8•8/2 = 3,2м.

Повна довжина транспортера:

L = 2 · 1,5 + 3,2 = 6,2 м.

З урахуванням конструктивних особливостей транспортеру А9-К1-1.5,0

вибираємо розміри 6200х1190х2100 мм.

4.2.2 Розрахунок вакуум-випарних апаратів МЗС-320 для виробництва консервів «Джем сливовий стерилізований»

Вихідні дані для розрахунку:

Вимоги технологічної інструкції [26]:

Допустимий робочий тиск пари - 0,4 МПа = 400 кПа. Джем уварюють в один прийом при залишковому тискові в робочій камері 35 - 48 кПа (вакуум 400 - 500 мм рт. ст) і тискові пари у паровій оболонці 202 - 253 кПа (2,0 - 2,5 атм.)

Приймаємо наступні параметри процесу: робочий тиск в апараті при уварюванні 38 кПа, при цьому температура продукту: t = 75 °С, r = 2320,3 кДж/кг. Робочий тиск у камері нагрівання 250 кПа, при цьому параметри пари наступні: t = 127,4 єC, іп = 2717,2 кДж/кг, ік = 535,4 кДж/кг, r = 2181,8 кДж/кг (див. додаток В), с = 1,3742 кг/м3 (див. додаток Б).

Рецептура джему: 100 частин плодів з м.ч. СРР 14 % на 85 частин цукру з м.ч. 99,85 % СРР.

Розрахункова масова частка СРР в готовому продукті - 69 %.

Технологічні розрахунки

Розраховуємо вихід готового продукту за формулою (32):

В = = 143,293частин

Рецептуру закладки плодів та цукру на 1000 кг джему розраховуємо за формулою (33):

Р сливи = =697,9 кг

Р цукру =

Робимо перевірку:

= 1000 кг

Кількість суміші, що завантажується у вакуум-апарат:

697,9 + 593,2 = 1291,1 кг

Необхідно випарити вологи: 1291,1 - 1000 = 291,1 кг

І фаза - підігрівання до 75 єС

1.1.Розраховуємо кількість теплоти необхідної для нагрівання парової оболонки апарата за формулою:

Q1 = 400· 0,481· (127 - 20) = 20587 кДж

1.2.Розраховуємо кількість теплоти необхідної для нагрівання внутрішньої частини апарата за формулою.

Кінцева температура внутрішньої частини апарата - за формулою:

Q2 = 1300· 0,481· (101 - 20) = 50649 кДж

1.3.Розраховуємо кількість теплоти необхідної для нагрівання суміші до 75 єС за формулою (4):

Вміст СРР суміші розраховуємо за формулою (34):

Х = =53,4%

Розраховуємо питому теплоємність продукту за формулою:

спр = 0,04187· (100 - 0,66· 53,4) = 2,654 кДж/кг· град

Q3 = 1291,1 · 2,656 · (75 - 20) = 181776 кДж

1.4.Розраховуємо загальну кількість теплоти в I фазі з урахуванням 3% втрат у навколишнє середовище за формулою:

Qзаг І = (20587 + 50649 + 181776)·1,03 = 260602 кДж

1.5.Розраховуємо тривалість нагрівання продукту в I фазі з рівняння теплового потоку (16). Середній перепад температур - залежно від відношення.

визначається за формулою (20):

Дtб = 127 - 20 = 107 °С

визначається за формулою (21):

Дtм = 127 - 75 = 52 °С

Оскільки ,

то визначаємо як середнє логарифмічне за формулою (18):

Розраховуємо тривалість нагрівання продукту до 65 єС за формулою (17):

1.6.Розраховуємо витрати пари в I фазі за формулою (22):

1.7.Розраховуємо інтенсивність витрат пари в період нагрівання за формулою (23):

ІІ фаза - уварювання

2.1.Розраховуємо кількість теплоти необхідної для випаровування вологи під вакуумом за формулою (15):

Q4 = 245,3 · 2320,3 · 1,03 = 586244,7 кДж

2.2.Розраховуємо тривалість уварювання за формулою (17):

2.3.Витрати пари в період уварювання визначають за формулою (22):

2.4.Інтенсивність витрат пари в період уварювання розраховуємо за формулою (23):

2.5.Розраховуємо діаметр паропроводу за найбільшою інтенсивністю витрат пари в І фазі за формулою (24). Швидкість руху пари в трубопроводі 30 - 40 м/с. Приймаємо 40 м/с.

За ГОСТ 3262 вибираємо діаметр 75,5 мм (зовнішній) (див. додаток Д).

3.Визначаємо тривалість розвантаження вакуум-апарату за продуктивністю фасувального автомата і масою нетто консервів. Продуктивність фасувального автомата 100 банок за хвилину місткістю 0,5 дм3, масою нетто - 0,65 кг:

4.Цикл роботи вакуум-апарата наведений в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Цикл роботи вакуум-апарата МЗС-320

Фази	Найменування процесу	Тривалість, хв
1 фаза 2 фаза		Створення вакууму Завантаження Підігрівання до 75 °С Уварювання під вакуумом Порушення вакууму Вивантаження	5 10 13 (розрахункова) 35 (розрахункова) 5 16 (розрахункова)
	Всього	84 хв

4.1.Визначаємо необхідну кількість вакуум-апаратів за продуктивністю лінії (25). Дані беремо з таблиці руху сировини і матеріалів (2000 кг/год). Цикл роботи вакуум-апарата складає 84 хвилини.

Приймаємо три апарати.

4.2.Розраховуємо інтервал завантаження за формулою (26):

Графік роботи вакуум-апаратів наведено у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Графік роботи вакуум-апаратів МЗС-320

Процес	Час початку (закінчення) операції, год-хв
	№1	№2	№3	№1
Створення вакууму (початок ) Завантаження (початок ) Підігрівання до 75 °С (початок) Уварювання під вакуумом (поч. ) Порушення вакууму (початок ) Вивантаження (початок) Вивантаження (кінець)	8-00 8-05 8-15 8-28 9-03 9-08 9-24	8-30 8-35 8-45 8-58 9-33 9-38 9-54	9-00 9-05 9-15 9-28 10-03 10-08 10-24	9-30

Розрахунок довжини пастеризатора «Єдність»

Розрахунок довжини пастеризатора «Єдність» для консервів «Джем сливовий стерилізований»

Розраховуємо довжину пастеризатора за формулою:[25]

L = Q·d2·ф/(60·B) (2.6)

де Q - потужність лінії, фізичних банок за годину;

d - діаметр тари по корпусу, м;

ф - тривалість перебування тари в пастеризаторі, хв.;

В - ширина стрічки, м, приймаємо 2,4 м;

L = 3077·0,0892·55 : (60·2,4) = 9,3 м

До робочої довжини транспортера додаємо по 1,5 м з обох сторін для забезпечення завантаження та вивантаження банок:

9,3 + 2 Ч 1,5 = 12,3 м

Для забезпечення заданої потужності слід встановити пастеризатор, робоча довжина якого складає 9,3 м, а повна 12,3 м.

4.4 Розрахунок площ

Розрахунок сировинного майданчика[27]

Продуктивнiсть лінії з виробництва консервів « Джем сливовий стерилізований»- 2т/год. Норма витрат слив 1642 кг/т.

Тривалість зберігання слив на сировинному майданчику - 24 год. Допустиме навантаження на 1 м2 майданчика складає 550 кг/м2. Розрахункова формула для площі майданчика:



де, - норма витрат сировини на 1 т;

- продуктивність лінії, т/год.;

- допустимі строки зберігання сировини, год.;

- навантаження на 1 м2 майданчика.

Площа, зайнята під сировиною:

м2

З урахуванням проходів, площа майданчика становитиме:

Fпов =1,5Ч132 =197 м2

Ширина майданчика дорівнює ширині цеху, а саме 24 м. Тоді довжина майданчика буде: 197 : 24 = 8,2м

Отже, довжину сировинного майданчика приймаємо 12 м.

Розрахунок площі складу готової продукції [23]

Площу складу готової продукції розраховуємо на зберігання 50% продукції, яка виробляється за 2 суміжні місяці з максимальним виробітком.

Для запроектованого цеху максимальний виробіток за 2 місяці складає 900 + 1050 = 1950 т консервів, тоді 50% буде:

1950 / 2 = 975 т

Навантаження на 1 м2 площі складу складає 2,3 т/м2 консервів. Необхідна площа складу:

975 / 2,3= 424 м2

Для визначення довжини складу готової продукції площу ділимо на ширину цеху - м.

424 / 24 = 17,7 м

Отже, довжину складу готової продукції приймаємо 18 м.

5. Охорона праці

Охорона праці вивчає актуальні питання виробничої санітарії і травматизму, основні пожежно-технічні відомості і загальні правила пожежної безпеки на елеваторах, специфічні особливості виробництва та вимоги безпеки при експлуатації основного і допоміжного технологічного устаткування.

Законодавство про охорону праці грунтується на положеннях, закріплених Конституцією РК, де зазначено, що держава піклується про поліпшення умов праці, її наукову організацію, про скорочення, а надалі і повне витіснення важкої фізичної праці на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у всіх галузях АПК.

Планування та устрій території підприємства, а також розташування будівель та інших об'єктів здійснюють відповідно з урахуванням технологічного процесу, техніки безпеки і промислової санітарії.

На проектованому підприємстві відповідно до діючих норм влаштовані загальні та спеціальні побутові приміщення та пристрої: гардеробні, душові, умивальні, вбиральні, курильні тощо, а також є їдальня і медичний пункт для надання першої медичної допомоги .

У свою чергу продуктивність і результати праці багато в чому залежать від санітарно-гігієнічних умов. На проектованому елеваторі створені всі матеріальні та санітарно-гігієнічні умови праці для працівників підприємства.

Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях (температура, вологість, тиск, швидкість руху повітряного потоку і чистота повітря) мають вплив на здоров'я і працездатність людини. Для оздоровлення повітряного середовища виробничих приміщень і створення нормальних умов праці на млині передбачено вентилювання повітря.

Промислова вентиляція - одне з найбільш потужних засобів оздоровлення умов праці, підвищення її безпеки і продуктивності. Вентиляція створює найбільш сприятливі умови для ефективного ведення технологічного процесу, поліпшення якості продукції, збереження устаткування, зменшення витрати електроенергії. Роль вентиляції не обмежується тільки санітарно-гігієнічним значенням, вона має і велике технологічне, протипожежне і вибухобезпечне значення.

За способом переміщення повітря розрізняють вентиляцію природну, коли обмін повітря в приміщенні відбувається внаслідок різниці об'ємних ваг і тисків внутрішнього і зовнішнього повітря або під дією вітру, і вентиляцію механічну, коли обмін повітря в приміщенні здійснюється за допомогою вентиляторів.

За способом організації обміну повітря вентиляцію поділяють на загальну і місцеву. Загальна вентиляція забезпечує санітарно-гігієнічні норми при обміні повітря у всьому об'ємі приміщення. Місцева вентиляція призначена для видалення пилу і шкідливих виділень безпосередньо біля місць освіти і для видалення вологи, надлишкової кількості тепла і створення розрідження в захисних кожухах машин.

На підприємствах з переробки зерна багато виробничих процесів (очищення, подрібнення, лущення зерна), пов'язані із застосуванням машин з швидкообертаючими і хитаючими робочими органами, супроводжуються шумом і вібрацією, рівень яких перевищує норми, що негативно позначатиметься на здоров'ї працівників і продуктивності праці.

Тому на елеваторі для зменшення шкідливих вібрацій в машинах з коливальним рухом робочих органів застосовуються здвоєні робочі органи, що коливаються назустріч один одному та взаємно врівноважувальні. Машини, що викликають коливання, встановлюються на амортизаторах, віброізольованних від конструкцій будівель. Всмоктувальні і вихлопні повітропроводи з вентиляторами з'єднуються гнучкими патрубками.

Важливу роль в організації роботи людини має освітлення виробничих приміщень. На проектованому млині освітлення виробничих приміщень забезпечує достатню і рівномірну освітленість робочих місць і безпеку праці. Також на підприємстві передбачено аварійне освітлення.

Для захисту робітника від несприятливих впливів зовнішнього середовища (механічних, хімічних і термічних) на підприємстві застосовують засоби індивідуального захисту - спецодяг, спецвзуття, запобіжні пристосування.[27-29]

6. Охорона навколишнього середовища

Серед глобальних проблем, які стоять перед людською цивілізацією в даний час найбільш актуальними є проблеми пов'язані з охороною природи, а саме охорона природних ресурсів від вичерпання і від забруднення довкілля.

Обидві проблеми є досить важливими й тісно переплітаються з використанням енергетичних, сировинних та харчових ресурсів планети.

Харчова промисловість займає 14-те місце серед галузей і виробництв промислового циклу по рівню забруднення навколишнього середовища. До 10% стічних вод промислових підприємств приходиться на долю харчових підприємств. В процесі виготовлення консервів в консервному цеху утворюється ряд побічних продуктів переробки сировини. Так відходи, які отримуємо при виробництві консервів „Джем сливовий стерилізований” становлять близько 14%, що сягає 551 т за сезон. Вони використовуються для приготування пектину і на корм худобі.

Відходи склотари, які накопичуються в процесі виробництва консервів збирають в контейнері і відправляють на повторну переробку на склотарні заводи. Втрати скляної тари при виробництві консервів сягають 0,8% та втрати кришок, що становлять 0,9%. Ці кришки підлягають пресуванню з послідуючою передачею їх на підприємства „Вторчермету”.

Відпрацьоване автомобільне мастило підлягає збору в діжки місткістю 1010 - 200 л і відвантажується на нафтобази для регенерації; відпрацьований лужний електроліт акумуляторних батарей електротранспорту підлягає збору в бочки місткістю 100 л і відвантаженню на підприємства як миючий засіб.

В процесі передбачені заходи, що забезпечують економічне використання підприємством води, мінімальні викиди забруднюючих речовин в стічні води і атмосферу.[29,30]

Список літератури

1. Копань В.П. Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины / В.П. Копань - К.: ООО "Одекс", 1999. - 454 с.

2. Химический состав пищевых продуктов. Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности блюд и кулинарных изделий / Под ред. И.М. Скурихина и В.А. Шатерникова. - М.: Легкая пром-сть, 1984. - 328 с.

3. Химический состав пищевых продуктов. - Кн.2: Справочные таблицы содержания аминокислот, жирных кислот, витаминов, макро- микро элементов, органических кислот и углеводов / Под ред. И.М. Скурихина, М.Н. Волгарева. - 2-е изд., перераб. доп.. - М.: Агропромиздат, 1987. - 360 с.

4. Слива та алича великоплідна.Технічні умови.ГСТУ 01.1-37-163:2004.-К.: ДУ Украгростандартсертифікація,2005-16с.

5. Цукор білий. Технічні умови. ДСТУ 4623:2006. - [чинний від 2008-01-01]. - К.: Держстандарт України, 2008. - 20 с.

6. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. ГОСТ 2874-82 - [чинний від 1985-05-01].- М.: Издательство стандартов, 1992. - 8 с.

7. Кришки металеві для скляної банки з вінцем горловини типу ІІІ (Твіст-офф). Технічні умови ТУ У 46.72.103-2000.

8. Банки і пляшки типу ІІІ для консервної продукції та іншої харчової продукції. Технічні умови. ТУ У 46.72.164-2000.

9. Технологическая инструкция по производству джемов / Сборник технологических инструкций по производству консервов. Консерви фруктовие. - М.: Ассоциация предприятий плодоовощной промишленности «Консервплодоовощ», 1992. - ч.1 - с.55-84.

10. Грысс 3. Использование отходов плодоовощной консервной промышленности / З. Грысс. - М.: Пищ. пром-сть, 1974. - 180 с.

11. Технологія консервування плодів, овочів, м'яса і риби: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Б.Л. Флауменбаум, Є.Г. Кротов, О.Ф. Загібалов та ін.]; за ред. Б.Л. Флауменбаума. - К.: Вища школа, 1995. - 301 с.

12. Справочник технолога плодоовощного консервного производства / Под ред. В.И. Рогачева. - М.: Лег. й пищ. пром-сть, 1983. - 408 с.

13. Инструкция о порядке санитарно-технического контроля консервов на производственных предприятиях, оптовых базах, в розничной торговле и на предприятиях общественного питания № 1121-73, затвердженої 18.09.1973 р.

14. Джеми. Загальні технічні умови. ДСТУ 4900:2007. - [чинний від 2009-01-01]. - К.: Держстандарт України, 2009. - 19 с.

15. Гореньков Е.С. Оборудование консервного производства: переработка плодов и овощей: справочник / Е.С. Гореньков, В.Л. Бибергал. - М.: Агропромиздат, 1989. - 256 с

16. Каталог ООО ИНДЕКС-6 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.index-6.com. - 2010.

17. Каталог фирми ОАО "Барский машзавод" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.barmash.com.ua. - 2008.

18. Каталог фирми ООО "Техник" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.technik.kiev.ua. - 2008.

19. Каталог фирми ООО "Фавор" Волгоградский центр промышленного оборудования. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.favore.ru. - 2008.

20. Каталог фірми "Завод упаковочного оборудования" ННХС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.russianpack.ru/. - 2005.

21. Ситников Е.Д. Оборудование консервных заводов. / Е.Д. Ситников, В.А. Качанов. - М.: Легкая и пищ. пром-сть, 1981. - 248 с.

22. Ситников Е.Д., Дипломное проектирование заводов по переработке плодов и овощей. / Е.Д. Ситников. - [2-е изд.]. - М.: Агропромиздат, 1990. - 223 с.

23. Методичні вказівки до розрахунку стрічкових транспортерів / Укл. доц. Токар А.Ю. - Умань: вид-во УДАУ, 2004. - 15 с.

24. Проектування і підбір пастеризаторів безперервної дії / Укл. Тітова А.А., Токар А.Ю., Калайда К.В. - Умань: вид-во УНУС, 2010. - 12 с.

25. Технологічні і теплові розрахунки вакуум-апаратів типу МЗС -320 у консервуванні /[А.Ю.Токар,З.М.Харченко,С.С.Миронюк та ін. ]

Умань: Видавець «Сочінський», 2012. - 135 с.

26. Бутко Д.А. Практикум з охорони праці / Д.А. Бутко, В.Л. Лущенко, С.Д. Лехман - К.: Урожай, 1995. - 144 с.

27. Кучик М.П. Охорона праці. Лабораторний практикум / М.П. Кучик - К.: Основа, 1998. - 244 с.

28. Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств, ДНАОП 1.8.12.1.19. - К., 1999. - 431 с.

29. Мороз П.І. Основи екології з охороною навколишнього середовища / П.І. Мороз, В.П. Шлапак - Умань, 1999. - 100 с.

30. Сухарев С.М. Техноекологія та охорона навколишнього середовища. / С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева - Львів: Новий Світ. - 2004. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru