Організація та планування виробничого процесу моторо-ремонтної дільниці з розробкою технологічного процесу ремонту головки циліндрів СМД-14

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Тема проекту: Організація та планування виробничого процесу моторо-ремонтної дільниці з розробкою технологічного процесу ремонту головки циліндрів СМД-14

Вихідні данні до проекту:

Назва і марка машин	Кількість	Річна планова наробітка (Вр)
1. Трактора:		В літрах
К - 701, К - 700	5	29000
Т - 150К, Т - 150	5	31500
ДТ - 75	5	34000
МТЗ - 80, МТЗ - 82	3	40000
ЮМЗ - 6	2	49000
Т - 40, Т - 40А	1	37700
Т - 25	4	21000
2. Автомобілі:		В км
ГАЗ - 53	4	29000
ЗИЛ ММЗ - 555	3	27000
ЗИЛ - 130	2	14000
3. Комбайни:		В фізичних га.
ДОН - 1500	2	280
СК - 6	2	300
СК - 5	1	380
КСС - 2,6
4. Сільськогосподарські машини		Коефіцієнт охоплення
Плуги	9	0.8
Борони зубові	7	0.78
Культиватори	5	0.8
Сівалки зернові	3	0.78
Лущильник	11	0.78
Жатки	10	0.9
Причепи	9	0.7
Інші сільськогосподарські машини	12	0.65

Зміст

Вступ

1. Організаційний розділ

1.1 Організація проведення ремонтів у майстерні

1.2 Вибір режиму роботи майстерні та дільниці

2. Розрахунковий розділ

2.1 Розрахунок фондів часу

2.2 Визначення кількості технічних обслуговувань і ремонтів та розподіл за місцем виконання

2.3 Вибір трудомісткості ремонтів та визначення загального обсягу ремонтних робіт та розподіл по видах робіт

2.4 Складання річного календарного плану і побудова графіку завантаження

2.5 Розрахунок штату працівників дільниці

2.6 Підбір технологічного обладнання дільниці

2.7 Розрахунок площі дільниці

3. Технологічний розділ

3.1 Розробка технологічного процесу на ремонт циліндрів СМД-14

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Інженерні рішення щодо поліпшення умов праці (ПТО) (розрахунок освітлення, вентиляції)

4.2 Основні положення з охорони праці стосовно дільниці

4.3 Заходи з охорони навколишнього середовища

5. Техніко-економічна оцінка проектних рішень

5.1 Розрахунок собівартості ремонту головки циліндрів СМД-14

Висновки та пропозиції

Література

Анотація

Пояснювальна записка курсового проекту на тему «Організація та планування виробничого процесу моторо-ремонтної дільниці з розробкою технологічного процесу ремонту головки циліндрів СМД-14» виконаний на 29 аркушах і двох креслярсько- графічних робіт.

Пояснювальна записка складається із вступу та п'яти розділів, висновку та бібліографічного списку літератури.

На підставі проведеного аналізу курсового проекту було запропоновано зробити реконструкцію дільниці і організувати роботу на робочому місці по сучасним нормативам.

Курсовим проектом також було розраховано кількість технічних обслуговувань та ремонтів і по них був складений графік завантаження майстерні. Також були проведені розрахунки по визначенню собівартості ремонту головки циліндрів СМД-14.

Вступ

У вирішенні проблеми підвищення якості ремонту техніки велике значення має технічний рівень ремонтних підприємств.

Якість, технічний рівень, надійність і сервіс вітчизняної сільськогосподарської техніки були та є складною і хронічно болючою проблемою для машинобудівників і сільгоспвиробників (її споживачів) тому, що затратна частина від використання ненадійної техніки істотно і негативно впливає на виробництво конкурентоздатної сільськогосподарської продукції. Для власника сільськогосподарської техніки в умовах ринкової економіки важливо знати й бути впевненим, що тією чи іншою машиною, яку він придбав, зможе вчасно та якісно виконати роботи й отримати запланований результат і, відповідно, певний прибуток. У сфері виробництва надійність забезпечується завдяки організації якісного виготовлення і контролю продукції, управління ходом технологічного процесу, застосуванням сучасних методів підвищення терміну служби виробів. Технічне переоснащення ремонтних підприємств дозволяє з найменшими затратами підвищувати продуктивність праці і якість ремонту, збільшувати об'єм випуску продукції на тих самих площах, економити матеріали і паливно-енергетичні ресурси, переводити підприємства на ремонт нових марок сільськогосподарської техніки.

Організація своєчасного і якісного ремонту тракторів і сільськогосподарських машин, по-дальша спеціалізація ремонтних підприємств, комплексне вирішення інженерними службами завдань, які поставлені перед ремонтною галуззю - все це дозволить значно підвищити ефективність використання техніки в сільськогосподарському виробництві, якісно і в оптимальні строки виконати завдання, які поставлені урядом України.

Основну роль в підготовці сільськогосподарської техніки на селі повинні відіграти машинні двори, стаціонарні і пересувні пункти технічного обслуговування (ПТО) і центральні ремонтні майстерні (ЦРМ).

Зменшити витрати на ремонт техніки можна тільки створенням високонадійної техніки і раціональною модернізацією недосконалих вузлів та відновлення складних деталей при ремонті. При цьому ресурс відремонтованої техніки не повинне бути менше ніж 80% ресурсу нової, що можливо при високій якості відновлення спрацьованих деталей.

Досвід передових технічно - розвинених країн показує, що в ремонтному виробництві мають місце на існування всі можливі форми і методи ремонту техніки. Це перш за все сервісне технічне обслуговування і ремонт з високоякісним відновленням спрацьованих деталей в спеціалізованих майстернях, вузловий (агрегатний) метод ремонту в центральних та приват-них майстернях.

1. Організаційний розділ

1.1 Організація проведення ремонту у майстерні

Організація технічного обслуговування машин передбачає планування строків його проведення, підбір виконавців кожного виду робіт, визначення місця та режиму їх роботи, вибір необхідного обладнання та порядок його використання, встановлення способів контролю, розробку заходів матеріального та морального стимулювання, економічної та адміністративної відповідальності за результати роботи техніки і людей. Крім вказаних поточних питань, безпосередньо пов'язаних з технічним обслуговуванням МТП, спеціалістам інженерно-технічної служби доводиться постійно вирішувати перспективні питання і проблеми, пов'язанні з розвитком виробничо-технічної бази, підготовкою, підвищенням кваліфікації та атестації ремонтно-обслуговуючого персоналу, дотриманням вимог охорони праці, створенням відповідних соціально-побутових умов на виробництві.

Спосіб організації технічного обслуговування характеризується вибором, взаємодію засобів та об'єктів обслуговування. Виділяють централізований, пересувний та комбінований способи.

При централізованому способі організації технічного обслуговування машини переміщують до засобів(стаціонарних пунктів) технічного обслуговування. При пересувному - засоби технічного обслуговування (пересувні) переміщуються до об'єктів на місця їх роботи. При комбінованому(змішаному) - використовують обидва вказані варіанти. Цей спосіб найбільше розповсюджений.

Форма організації технічного обслуговування визначає конкретних виконавців робіт. При цьому розрізняють бригадно-індивідуальну та спеціалізовану форми організації робіт. При бригадно-індивідуальній формі технічне обслуговування проводить тракторист-машиніст, і лише при виконанні складних операцій їм допомагають бригадир тракторної бригади(його помічник) чи механік відділку. Спеціалізована форма передбачає створення спеціальної ланки слюсарів наладчиків, оснащеної засобами механізації та необхідними приладами.

В ремонтних майстернях невеликих ремонтних підприємств застосовують індивідуальний та агрегатний методи ремонту, причому останній найбільш поширений і економічно-обґрунтований.

Агрегатний метод дозволяє скоротити тривалість перебування машин в ремонті та їх простої в період експлуатації із-за відказів, значно спрощує технологічний процес ремонту, використовуючи при цьому менш складне обладнання, більш якісно виконувати поточний ремонт складних машин.

Індивідуальний метод приводить до скорочення витрати запасних частин за рахунок відновлення деталей та зниження собівартості ремонту машин. Негативною стороною є те, що машини в ремонті знаходяться тривалий час.

В ремонтному виробництві розглядають тупиковий та поточний спосіб ремонту. В випадках невеликої програми ремонту в майстернях господарства головним чином застосовують тупиковий спосіб.

В майстерні господарства використовують агрегатний методи ремонту оскільки він їм дуже підходить, бо при цьому методі в основному техніка працює і не застоюється на ремонті, що значно економе час та затрати коштів на ремонт та обслуговування.

1.2 Вибір режиму роботи майстерні та дільниці

Режими роботи майстерні характеризуються кількість робочих днів неділі, кількістю змін та їх тривалістю.

Тривалість робочої зміни в усіх цехах та дільницях майстерні господарства (за винятком шкідливих, таких як мідницьке, зварювальне, ремонт паливної апаратури, гальванічне, ремонт гумо технічних виробів) складають 7 годин шестиденної робочої неділі. В шкідливих цехах (дільницях) згідно з трудовим законодавством тривалість зміни 6 годин. При п'ятиденній робочій неділі тривалість робочої зміни 8 годин, а в шкідливих - 7 годин. Тривалість робочої неділі не повинна перевищувати 40 годин.

Майстерні господарств як правило працюють в одну зміну. В період напружених сільськогосподарських робіт окремі дільниці (токарна, зварювальна) при необхідності проводять двозмінну роботу.

Майстерня господарства працює при шестиденній робочій неділі з тривалістю робочої зміни 6 годин в одну зміну, але бувають такі періоди коли проходить збір зернових чи посів і техніка працює в півтори, чи дві зміни і іноді виходить з ладу то залишають на чергування зварювальників та токарів на випадок непередбачених ремонтів, а також працює дільниця з ТО і діагностики.

Для моторо-ремонтної дільниці було визначено час робочої зміни 7 годин оскільки вона не є шкідливою при шестиденній робочій неділі.

2. Розрахунковий розділ

2.1 Розрахунок фондів часу

Розраховуємо фонд часу робітника, обладнання майстерні. Номінальний фонд часу майстерні при шестиденній робочій неділі розраховується за формулою:

год (1)

де ,, - відповідно кількість календарних, святкових та вихідних днів на рік (додаток 9);

- тривалість робочої зміни;

, - відповідно кількість передсвяткових і передвихідних днів на рік (додаток9);

Фнм=(365-11-52)Ч7-2Ч(10+52)=1990 год.

При однозмінній робочій неділі:

, год. (2)

де , - відповідно номінальний фонд часу робітників та обладнання;

Дійсний фонд часу робітника визначаємо за формулою:

Фдр= (( Дк - До - Дв - Дс)* Тзм - 2 ((Дпс+Дпв))*Кр ,год (3)

де - кількість відпускних днів на рік;

- коефіцієнт, що враховує витрати часу робітником по поважним причинам (= 0,96);

Фдр=((365-11-52-24)Ч7-2Ч(10+52))Ч0,96=1749,1 год.

Дійсний фонд часу обладнання визначаємо за формулою:

,год (4)

де - коефіцієнт, що враховує простої обладнання при обслуговуванні і ремонті (= 0,96);

Фдо=1990Ч0,96=1910,4 год.

Таблиця 1 Номінальні місячні фонди часу при шестиденному робочому тижні в одну зміну на рік

Показники	Місяці, рік
	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Річна
Кількість квартальних днів	31	28	31	30	31	30	31	31	30	31	30	31	365
Кількість вихідних днів	4	4	4	5	4	4	5	4	5	4	4	5	52
Кількість святкових днів	2	-	1	1	3	1	-	1	-	1	-	1	11
Кількість передсвяткових днів	1	-	1	2	2	1	-	1	-	1	-	2	10
Кількість передвихідних днів	4	4	5	4	4	5	4	4	5	4	4	5	52
Кількість робочих днів	25	24	26	24	24	25	26	26	25	26	26	25	302

2.2 Визначення кількості технічних обслуговувань і ремонтів та розподіл за місцем виконання

Кількість ремонтів і технічних обслуговувань для тракторів визначають за формулами:

Нкр=, (5)

Нпр=()-Нкр, (6)

Нто-3=()-( Нкр+Нпр), (7)

Нто-2=()-( Нкр+Нпр+Нто-3), (8)

Нто-1=()-( Нкр+Нпр+Нто-3+Нто-2), (9)

де , , , , , , - відповідно кількість капітальних,

поточних ремонтів і технічних обслуговувань ТО-3, ТО-2, ТО-1, СТО, Збір;

- річний плановий наробіток для машин даної марки (в літрах витраченого палива);

n - кількість машин даної марки, штук;

, , , , - відповідно періодичність проведення ремонтів і технічних обслуговувань (в літрах витраченого палива);Додаток 11

К - коефіцієнт, що враховує постановку техніки на зберігання (для гусеничних тракторів К= 0,7, для колісних К= 0,3).

Приклад розрахунків ремонтів і технічних обслуговувань для трактора К-701 де:

n-2; Вр= 12800; Мкр =384000; Мпр=128000; Мто-3=64000; Мто-2=32000;

Мто-1=8000

Нкр==0,06 приймається Нкр=0;

Нпр=()-0,06=0,14 приймається Нпр=0;

Нто-3=()-(0,06+0,14)=0,2 приймається Нто-3=0;

Нто-2=()-(0,06+0,14+0,2)=0,4 приймається Нто-2=0;

Нто-1=()-(0,06+0,14+0,2+0,4)=2,4 приймається Нто-1=2;

Нсто=2Ч2=4;

Нзбер=0,3Ч2=0,6 приймається Нзбер=1.

Аналогічно проводять розрахунки по інших марках тракторів і результати зводяться в таблицю додатку 1.

Кількість ремонтів і технічних обслуговувань машин розраховують по формулах:

Нк= ; (10)

Нпр=0,001ЧТпрЧnЧВр, люд.год. (11)

Нто-2=-Нк; (12)

Нто-1=-(Нк+Нто-1); (13)

Нсто=2Чn. (14)

Де, Тн - норматив трудомісткості поточного ремонту на 1000 км. пробігу

Приклад розрахунків ремонтів і технічних обслуговувань для машин ГАЗ - 53 де:

N=6; Вр=42000, Мкр=257600; Мто-2=11200; Мто-1=2800; Тн=5,9.

Нк==0,98 приймається Нк=1;

Нпр=5,9Ч0,001Ч42000=247,8 люд.год.

Нто-2=-0.98=21,52 приймається Нто-2=22;

Нто-1)-(0,98+21,52)=67,5 приймається Нто-1=68;

Нсто=2Ч6=8.

Аналогічно проводять розрахунки по інших марках автомобілів і результати зводять в таблицю додатку 1.

Кількість ремонтів і технічних обслуговувань для зернозбиральних комбайнів проводиться за коефіцієнтами охоплення по формулам:

де ,,,,, - відповідно коефіцієнт охоплення ремонтами і технічними обслуговуваннями.

Приклад розрахунків ремонтів і технічних обслуговувань для комбайна СК - 5

де: N=3; Вр=380; Ккр=0,25; Кпр=0,6; Кто-2=1; Кто-1=3; Кпсо=2; Кзбер=1.

Нкр=3Ч0,25=0.75 приймається Нкр=1;

Нпр=3Ч0,6=1.8 приймається Нпр=2;

Нто-2=3Ч1=3;

Нто-1=3Ч3=9;

Нпсо=3Ч2=6;

Нзбер=3Ч1=3.

Аналогічно проводять розрахунки по інших марках комбайнів і результати зводять в таблицю додатка 1.

Кількість ремонтів і технічних обслуговувань для спеціальних комбайнів визначають за формулами (18), (20), (21), (22).

Кількість ремонтів і технічних обслуговувань для іншої сільськогосподарської техніки (плуги, сівалки та ін.) ведеться за формулами (18), (21), (22).

Приклад розрахунків ремонтів і технічних обслуговувань для плуга де: n-9 ; Кпр=0,8; Кпсо=1; Кзбер=1.

Нпр=9Ч0,8=7.2 приймається Нпр=7;

Нпсо=9Ч1=9

Нзбер=9Ч1=9

Аналогічно проводять розрахунки по іншим маркам сільськогосподарських машин і результати зводять в таблицю додатка 1

Розподіл ремонтів між виконавцями проводиться у відсотках від загальної кількості ремонтів.

2.3 Вибір трудомісткості ремонтів та визначення загального обсягу ремонтних робіт та розподіл по видах робіт

В майстерні господарства на протязі року виконують основні і додаткові ремонтні ремонтно-обслуговуючи роботи. До основних відносяться ремонт і технічне обслуговування МТП.

Загальну трудомісткість ремонтів і технічних обслуговувань машино-тракторного парку () господарства визначається з виразу:

+, люд.год (21)

де , ,, - відповідно загальна трудомісткість ремонтів і технічних

обслуговувань тракторів, комбайнів, автомобілів та сільськогосподарських машин(їх беремо з таблиці додатка 1).

?Тмтп=2642,7+1008,2+777+742=5169,9 люд.год.;

Трудомісткість додаткових робіт обчислюється в відсотках від річної (загальної) трудомісткість основних робіт, що виконуються в майстерні господарства:

§ Ремонт обладнання майстерні - 8...10%;

§ Відновлення та виготовлення деталей - 5...7%;

§ Ремонт і виготовлення інструменту - 3...5%;

§ Ремонт обладнання тваринницьких ферм - 5...8%;

§ Невраховані роботи - 10%.

Тро=0,1Ч5243,1=524,3 люд.год.;

Тв=0,07Ч5243,1=367 люд.год.;

Тві=0,05Ч5243,1=262,2 люд.год.;

Ттф=0,08Ч5243,1=419,4 люд.год.;

Тнр=0,1Ч5243,1=524,3 люд.год.;

?Тдр=524,3 +367 +262,2 +419,4+524,3 = 2097,2 люд.год.

Загальну річну трудомісткість ремонтних робіт майстерні визначають:

люд.год (28)

?Тцрм= 5243,1+2097,2 =7340,3 люд.год.

2.4 Складання річного календарного плану і побудова графіку завантаження

Планування робіт в майстерні здійснюється рівномірним на протязі всього року, тобто майстерня повинна працювати ритмічно на протязі року.

Об'єм робіт підприємства в річному плані розподіляють так, щоб робіт і планується з урахуванням сезонності та завантаження.

Практика показує, що 65-85% тракторів ремонтують в зимовий період і тільки 15-35% в літній період. До того ж 25-30% річної потреби в технічному обслуговувані тракторів повинно виконуватися в зимовий період, а 70-75% в весняно-літній-осінній період.

Сезонне технічне обслуговування проводиться два рази на рік при переході на осінньо-зимовий та весняно-літній періоди.

Відремонтована та підготовлена до експлуатації техніка ставиться на зберігання на обладнаних майданчиках чи в боксах.

Традиційні строки готовності машин до польових робіт:

- Ґрунтообробні та посівні машини - 1 лютого;

- Трактора та автомобілі - 1 березня;

- Зернозбиральна техніка - 1 травня;

- Силосозбиральна - 1 червня;

- Кукурудзозбиральні комбайни - 1 серпня.

Рівномірність завантаження майстерні може бути досягнута за рахунок коректування періоду ремонту комбайнів, сільськогосподарських машин, а також не польових видів (додаткових видів) робіт.

Виконання додаткових видів робіт можна передбачити на ті місяця, які не завантажені номенклатурними роботами. Загальна місячна трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт повинна бути однаковою.

Розподіл строків виконання робіт та їх трудомісткість заносимо в таблицю додатка 2.

Для побудови графіка завантаження необхідно розрахувати напруженість робіт по кожному місяцю і на підставі розрахунків будувати графік.

Н=, люд.год./день; (29)

Де : Тр- трудомісткість даного виду робіт в даному місяці;

Фр- кількість робочих днів в даному місяці;

Наприклад, визначити напруженість робіт в березні місяці при ремонті тракторів.

Н= = 27,88 люд.год./день;

Побудова графіка зображено в додаткі 3.

Головна мета побудови графіка полягає в тому, щоб роботи були виконані:

1. Вчасно;

2. Завантаження ремонтного підприємства повинно бути рівномірним на протязі року;

3. Задіяні постійні робітники.

Графік завантаження будується в координатах:

- По осі абсцис - номінальний фонд часу майстерні (години, дні)

- По осі ординат - напруженість робіт, необхідна для виконання відповідного виду робіт.

2.5 Розрахунок штату працівників дільниці

Перш ніж приступати до розрахунку кількості робочих місць, необхідно зробити розподіл трудомісткості ремонтних робіт за видами.

Трудомісткість конкретного виду робіт на дільниці визначається за формулою:

Тв = 0,01ТР * Хв, ;

де Тв - трудомісткість даного виду робіт на дільниці, люд.-год;

Тр - річна трудомісткість ремонтних робіт у майстерні, люд.-год;

Хв - відсоток даного виду робіт від річної трудомісткості робіт у майстерні.

Тв=0,01Ч7340,3Ч57,6=4228люд.год. ;

Кількість робочих місць відділення визначається за формулою:

Nм= ; (30)

де Nм - кількість робочих місць;

Тр - річна трудомісткість ремонту у відділені, люд.-год;

Фдо - фонд часу робітника, год.

Визначаємо кількість робітників дільниці ремонт двигунів

Nд==2,2;

Приймається Nм=2 робітника з до навантаженням іншими видами роботами

2.6 Підбір технологічного обладнання дільниці

Вибір типу ремонтно-технологічного обладнання, визначення кількості та закріплення його за робочим місцем є найвідповідальнішими питаннями при організації робочих місць. Надлишок обладнання приводить до його неповного використання, збільшення витрати на утримання та площі на розміщення. Недостатня кількість обладнання призводить до невиконання певного обсягу робіт.

Прийняте обладнання та інструменти повинні забезпечити виконання і контроль якості ремонтних робіт, закріплених за робочим місцем.

Якщо річна трудомісткість ремонтних робіт на робочому місці менша за дійсний фонд часу обладнання (при однозмінній роботі), то кількість його приймають відповідно до технологічної потреби.

Вибір типу і моделі обладнання залежить від виду робіт, які виконуються на робочому місці.

Прийняте на підставі технологічної потреби обладнання і технічне оснащення кожного робочого місця зводимо у таблицю 2

Таблиця 2 Перелік обладнання моторо-ремонтної дільниці

Найменування обладнання	Тип, марка або ГОСТ	Кількість	Габарити, мм	Площа, мІ	Встановлена потужність
				На один	Загаль-на
Стенд для складання двигунів	УЕСД-60	1	1400x600	0,84	0,84	0,8
Стенд для ремонту головок циліндрів і клапанного механізму	ОПР-1071	1	1100x600	0.66	0.66	0,67
Верстат для притирання клапанів	ОПР-1841	1	1600x585	0,94	0,94	1
Ванна мийна пересувна	ОМ-1316	1	1000x800	0,8	0,8
Кран-балка	ГОСТ-7890- 67	1	3,2 тс			4,35
Розточувальний верстат	УРБ-ВП	1	1500x350	0,53	0,53	0,5
Прес гідравлічний	ОКС-30	1	450x1700	0,77	0,77
Верстат для шліфування клапанів	ОПР-723	1	700x400	0,28	0,28	0,6
Верстат слюсарний	ОРГ-1019-102	1	1200x800	0,96	0,96
Стелаж	ОРГ-1019-501	1	1400x500	0,7	0,7
Всього:	6,48

2.7 Розрахунок площі дільниці

Перевірні розрахунки площі дільниці необхідні для того, щоб визначити чи забезпечить наявну виробничу площу встановлення прийнятого обладнання, а в розбирально-складальних дільницях - розміщення машин, які планується ремонтувати з урахуванням існуючих норм і вимог безпеки.

Вся площа ремонтної дільниці ділиться на виробничу і допоміжну.

До виробничої площі відноситься площа зайнята технологічним обладнанням (стендами, верстатами та ін.), транспортним обладнанням (конвеєрами та ін.), об'єктами ремонту (машини, агрегати та ін.), що знаходиться на робочих місцях або біля них, а також проходами між обладнанням і робочими місцями.

По площі пола, зайнятої обладнанням і перехідним коефіцієнтом підраховуємо виробничу площу дільниці по формулі:

, (31)

де - площа зайнята обладнанням, мІ;

- перехідний коефіцієнт, що враховує робочі зони, переїзди та проходи, додаток 10.

Fд=6,48Ч4.2=27,2 м2.

Враховуючи будівельні норми відносно розмірів приміщень, приймається площа моторо-ремонтної дільниці Fд=30 м2 , тому розмір приміщення складає 6Ч5 м

3. Технологічний розділ

3.1 Розробка технологічного процесу на ремонт головки циліндрів СМД-14

До основних дефектів головок циліндрів належать: механічне й корозійне спрацювання клапанних гнізд, передкамер і камер згорання; тріщини зовнішніх і внутрішніх стінок і перемичок; жолоблення привалкових поверхонь; пробоїни стінок; стирання і зминання поверхонь над гайками шпильок (де немає шайб); спрацювання поверхонь отворів під напрямні втулки клапанів і виточок під форсунки; порушення герметичності з'єднань з буртами гільз циліндрів і пробками (заглушками), пошкодження різі, згин і злом шпильок, болтів і гвинтів.

У головках бувають накип, відкладення і нагар, а також інші забруднення сорочок охолодження, передкамер і камер згорання, впускних і випускних каналів.

Технологія ремонту головок циліндрів з тріщинами і пробоїнами зовнішніх стінок така, як і для блоків циліндрів з подібними дефектами.

Пробоїни, тріщини і корозійні пошкодження головок із алюмінієвих сплавів заварюють газовим заварюванням ацетиленокисневим або пропан-бутаново-кисневим полум'ям прутками, виготовленими з такого сплаву, як той, з якого вилита головка, або ж аргоно-дуговим зварюванням.

Якщо тріщина проходить через отвір для шпильки або болти кріплення головки циліндрів до блока, або для штанги штовхача, цей отвір розсвердлюють на прохід і запресовують у нього тонкостінну втулку з натягами 0,03…0,05 мм.

Втулку виготовляють з маловуглецевої сталі і перед запресовуванням зовнішню поверхню покривають епоксидним клеєм або суриком.

Тріщини головки в перемичках між клапанними гніздами, а також у перемичках між гніздами й виточками під вставки камер згоряння зварюють у гарячому стані головки чавунними прутками. Заварюють ацетиленокисневим полум'ям з невеликим надлишком ацетилену, користуючись стандартним або охолоджуваним водою пальником з наконечником №4 або №5.

Отвори в головці для напрямних втулок клапанів, нарізні отвори, виточки під форсунки перед зварюванням заповнюють теплостійкою пастою, азбестом або звичайною глиною.

Головки циліндрів з неплощинністю привалкових до блоків поверхонь, що перевищує 0,10 мм, або з неплощинністю інших привалкових поверхонь понад 0,3 мм обробляють на фрезерному або плоскошліфувальному верстаті до усунення неплощинності.

Так само обробляють привалкові поверхні головки, на яких є зварні шви або глибокі корозійні руйнування металу (більше 0,2 мм).

Якщо припуск на обробку деталі менший як 0,2 мм, доцільно застосовувати плоске шліфування з охолодною рідиною (краще на верстаті з магнітним кріпленням деталей для зменшення деформації при обробці).

Спрацьовані поверхні під гайки шпильок кріплення головок до блоків торцюють за допомогою зенкера.

Головки циліндрів із спрацьованими клапанними гніздами ремонтують фрезеруванням або шліфуванням фасок гнізд, торцюванням прилеглих до гнізд поверхонь головки, фрезеруванням всієї привалкової до блока поверхні головки, кільцюванням гнізд.

Якщо утопання тарілки нового клапана номінального розміру (еталона) у гніздах головки циліндрів більше допустимого, такі гнізда торцюють зенківкою (торцевою фрезою), зовнішній діаметр якої на 6…8 мм більший за діаметр тарілки відповідного клапана. Допустима глибина торцювання відносно початкового положення фасок гнізд головки не повинна перевищувати 2 мм.

Поверхня торця клапана повинна бути перпендикулярною до твірної зовнішньої поверхні стрижня з точністю не нижче 0,05 мм на довжині 10 мм. Шорсткість поверхонь торця і стрижня клапана доводять до 7 класу, а робочої фаски тарілки - до 8 класу. Кут нахилу фаски для більшості клапанів повинен становити 45…30°, а впускних клапанів двигунів автомобілів ЗИЛ, та деяких інших - 60…30°. Непрямолінійність стрижня клапана не повинна перевищувати 0,02 мм на довжині 100 мм, биття конічної поверхні тарілки відносно твірної стрижня - не більше 0,05 мм.

Тарілки клапанів, висота циліндричного пояска яких менше від 0,05 мм, проточують, зменшуючи діаметр тарілки на 1 мм. Спрацьовані зменшені тарілки клапанів переточують на менший розмір для двигунів інших марок. При цьому треба стежити, щоб впускні клапани не були переточені на випускні (протилежне переточувавання допустиме).

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Інженерні рішення щодо поліпшення умов праці на дільниці (ПТО) (розрахунок освітлення, вентиляції)

Розрахунок освітлення

Розрахунок природного освітлення

При проектуванні всіх виробничих і допоміжних приміщень повинно передбачатись природне освітлення. Враховуючи високу біологічну і гігієнічну цінність природного освітлення, прагнуть максимального його використовувати в світлий період доби.

F в.к = (0,25 …0,35) ЧFg , м2

Де, Fв.к - загальна площа вікна, м.кв.

Fg - площа дільниці, м.кв.

Fвк=0,25Ч30=7,5 м2; (32)

Кількість вікон визначається за формулою:

(33)

де F - площа одного вікна, м.кв.

Fв = h Ч b м.кв.

Де, b - ширина вікна;

h - висота вікна;

За нормами будівельного проектування треба взяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 і висотою 2,4 м.Fв=1,5Ч2,4=3,6 м2.

Розрахунок ведеться для дільниці моторо-ремонтної дільниці

Nв ==2,08 приймається два вікна.

Розрахунок штучного освітлення

Розрахунок штучного освітлення при реконструкції дільниць майстерні виконується згідно з діючими нормами СНіП П-А 9-71; СНіП 2-М

, лм (34)

де Fg - площа підлоги приміщення, м. кв.;

E - мінімальна нормативна освітленість, лк;

Kсп - коефіцієнт використання світлового потоку (Ксп = 0,45);

K - коефіцієнт запасу освітленості, що враховує його зниження внаслідок забруднення ламп.

Кількість ламп підрахуємо за співвідношенням:

(35)

де Fл - світловий потік однієї електролампи, лм.

Розрахунок ведеться для дільниці СГМ та обладнання тваринницьких ферм F сп = =240 лм.

П л = =2,2 приймається дві лампи 150 Вт.

Розрахунок вентиляції.

Проектування вентиляції виробничих приміщень ремонтної майстерні виконується в відповідності з будівельними нормами та правилами так, щоб забезпечити на робочих місцях і в робочій зоні при проведені всіх видів робіт метрологічних умов, а вміст шкідливих сумішей в повітрі було в межах встановлених санітарними нормативами і правилами.

Розрахунок природної вентиляції зводиться до визначення площі фрамуг або кватирки.

Природна вентиляція проектується в приміщеннях де годинна кратність обміну менша трьох. Площа фрамуг або кватирок береться в розмірі 2 … 4 % від площі підлоги дільниці.

Об'єм дільниці визначається

м.куб (36)

де h - висота дільниці, м

Fg - площа підлоги дільниці , м.кв

Розрахунок ведеться для моторо-ремонтної дільниці

Vg =30Ч6=180 м.куб.

Примусова вентиляція застосовується на дільницях, де критичність обмін повітря за годину встановлена більше трьох.

Визначити необхідну продуктивність вентилятора за формулою:

(37)

де К - кратність обміну повітря за годину.

Розрахунок ведеться для дільниці:

Wb =180Ч3=540 м.куб.

Потужність електродвигуна для приводу вентилятора визначають за формулою:

 (38)

де Wb - продуктивність вентилятора, м. куб за год;

Hb - потужність вентилятора кч.с/м.кв

R - коефіцієнт запасу потужності (R = 1,1 … 1,5)

Rb - коефіцієнт корисної дії вентилятора

Hсп.дв = =0,14 кч.с/м.кв.

4.2 Основні положення з охорони праці стосовно дільниці

Атестація робочих місць в майстерні повинна проводитись згідно вимог СНІП. Потрібно забезпечити повну комплектність робочих місць і забезпечення інструментами, обладнанням в повному складі. Повинна задовольняти вимогам знаки безпеки, кольори стін та обладнання.

Організаційні вимоги.

Охорона праці на підприємстві накладається на роботодавця. Він зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охорони праці, а саме:

- створює відповідні служби та призначає посадових осіб;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів;

- впроваджує прогресивні технології;

- забезпечує усунення причин. Що призводять до нещасних випадків;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим.

Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог. Відповідно до закону України «Про охорону праці» працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей;

- знати і виконувати вимоги нормативно - правових актів з охорони праці;

- проводити у встановленому законодавством порядку попереднього та періодичного медичного огляду.

За порушення зазначених вимог працівник несе безпосередньо відповідальність.

Основні правила безпечних прийомів роботи

- заміна виробничих процесів та операцій. Пов'язаних з виконанням небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- застосування комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування;

- створення санітарно - гігієнічних умов праці;

- впровадження засобів очистки навколишнього середовища від шкідливих випадків;

- завантаження устаткування відповідно до його практичної здатності та нормального режиму роботи обслуговуючого персоналу;

- застосування заходів колективного захисту працюючих;

- запобігання можливого загорання або пожежі.

Санітарні та гігієнічні вимоги в господарстві треба покращити, ввести обов'язковими для працівників їх дотримання. Виділити в майстерні місця для перевдягання, а також забезпечити працівників спецодягом. Середня внутрішня температура повинна бути : для виробничих приміщень +15оС, адміністративних приміщень +18…20оС, електро-газозварюючих +12…14оС.

Охорона праці при виконанні робіт по ремонту.

Робоче місце оснащується обладнанням. Розбирати та складати вузли необхідно на спеціально відведених місцях, обладнаних відповідними стендами. Встановити температуру +14…16оС для того, щоб робітнику підходили теплові умови, застосовувати вентиляцію з низькою швидкістю повітря обміну, через те щоб працівник не застудився. Також проводити інструктажі з охорони праці перевіряють справність і комплектність засобів пожежогасіння.

Біля верстатів, стелажів, стендів повинні бути встановлені плакати. Які повинні показувати безпечні і небезпечні прийоми виконання операцій, які повинні виконуватися на даному місці. Ці плакати повинні запобігати травматизму робітників. В робітників повинен бути спецодяг. Який не повинен заважати їм вільно рухатися.

На дільниці повинна бути медична аптечка, вогнегасник та встановлений рукомийник.

По закінченню зміни збирають інструменти і проводять вологе прибирання дільниці.

4.3 Заходи з охорони навколишнього середовища

При проектуванні виробничого процесу на дільниці необхідно передбачити нейтралізацію, утилізацію або заховання різних шкідливих речовин, використаного матеріалу що застосовують при технічному обслуговуванні і ремонті машин. Не дозволяється, щоб стічні води зносили шкідливі речовини на дитячі та ігрові майданчики, житлові масиви, поля, водосховища.

Проектом передбачено організувати відведення води використаної при митті і її очищення та повторного використання. При потребі слід проектувати розробку пристроїв для видалення осадів та речовин, які впливають на фільтрування та хімічне очищення миючих розчинів з метою одержання замкнутого зворотного циклу миття без змивання їх в каналізацію. При змиванні відпрацьованих розчинів у загальну каналізацію пропонується встановити вловлювачі нафтопродуктів, нейтралізації шкідливих речовин. Організація виведення осадів, відпрацьованих розчинів та інших шкідливих речовин має велике значення, так як використання не передбачених умовами машин призводять до витікання, розсипання шкідливих матеріалів в навколишнє середовище.

При реконструкції майстерні слід пам'ятати, що хімічне зараження повітря, питної води, шкідливими розчинами і газами викликає тяжкі захворювання, згубно впливає на навколишнє середовище.

5. Техніко-економічна оцінка проектних рішень

5.1 Розрахунок собівартості головки циліндрів СМД-14

Повну собівартість ремонту визначають за формулою:

, грн.; (39)

де - заробітна плата виробничих робітників з нарахуванням, грн.;

- витрати на запасні частини, які становлять 50...70% від оптової ціни відремонтованої деталі, грн.;

- витрати на основні ремонтні матеріали, які складають 7...10% витрати на запасні частини, грн.;

- сума накладних витрат, яка складає 20...30% від суми основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників, грн..

Заробітну плату виробничих робітників з нарахуванням визначають за формулою:

, грн., (40)

де - основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;

- додаткова заробітна плата виробничих робітників, яка складає 10% від основної, грн.;

- нарахування на заробітну плату 22,7%, грн..

Основна заробітна плата визначається за формулою:

, (41)

де - година ставка, яку нараховують за середнім розрядом, грн.;

- трудомісткість ремонту, люд.год.

- коефіцієнт, який враховує доплату до основної заробітної плати

Со=25,13 Ч14,2Ч0,96=357,8грн.

Додаткова заробітна плата визначається за формулою:

, грн. (42)

Сд=0,1Ч357,8=35,78 грн.

Нарахування на соціальне страхування визначаємо за формулою:

Ссоц=0,227Ч(Со+Сд), грн.

Ссоц=0,227Ч(357,8+35,78)= 89,34грн.

Проводимо розрахунок заробітної плати виробничого робітника з нарахуванням. Ззп=357,8+35,78+89,34=482,92 грн.

Вартість запасних частин і матеріалів можуть бути визначенні, як по фактичній витраті, так і в процентному співвідношенні.

(43)

де - оптова ціна відремонтованої деталі, грн.;

Сзх=0,7Ч4600=3220 грн.;

Срм=0,1Ч3220=322 грн.

Накладні витрати визначають в процентному співвідношенні за формулою:

Нр = (Со +Сд )*0,3 грн.; (44)

Нр=(357,8+35,78)Ч0,3=127,07 грн.;

Сп=482,92+3220+322+127,07=4151,99 грн.

Отже можна зробити висновок, що повна собівартість ремонту головки циліндрів СМД-14 складає Сп=4151,99 грн., а заробітна плата робітнику складає Ззп=482,92 грн.

Висновки та пропозиції

В даному курсовому проекті розроблено питання з організації роботи моторо-ремонтної дільниці. З урахуванням передового досвіду діючих вимог для забезпечення високого рівня організації праці та якості ремонту і обслуговування машин.

Виконання капітальних ремонтів тракторів та машин планується обмежено на базі вузлів і агрегатів за виключенням енергонасичених тракторів. Для забезпечення робітників рівномірною завантаженістю роботою, виконання ремонтно обслуговуючих робіт планується по кругло - годовому графіку по мірі звільнення машин від робіт. Форма організації праці пропонується бригадно - індивідуальна.

Приймається шести денний робочий тиждень. З робочим часом зміни 7 годин.

Згідно розрахунків кількість робітників на моторо-ремонтній дільниці складає дві людини з до навантаженням іншими видами робіт. Було розраховано площу моторо-ремонтної дільниці, що складає 30 м2 і має такі розміри 6х5 м. також було підібрано обладнання відповідне для робіт на даній дільниці. Також були проведені розрахунки по визначенню кількості вікон в відділенні прийняли два, підрахували скільки потрібно ламп для освітлення було прийнято дві лампи потужністю 150 Вт.

В третьому розділі було розроблено технологічний процес ремонту головки циліндрів СМД-14, де були розглянуті питання по її розбиранні, виявленні дефектів та шляхів їх усунення, а також перевірки правильності виконаних операцій. моторний ремонтний головка циліндр

Було розглянуто питання що до охорони праці стосовно дільниці, проведення заходів при виконанні робіт та дотримання вимог з охорони праці, а також розглянули питання що до заходів з охорони праці навколишнього середовища.

Також були проведені розрахунки, що до визначення ремонту головки циліндрів СМД-14, сума витрат яких склала 4151,99 грн. , а також було підраховано суму заробітної плати за ремонт головки циліндрів СМД-14, яка склала 482,92 грн.

Література

1. Лауш П.В. Курсове і дипломне проектування. - К.: Вища школа, 1984 - 202 ст.

2. Матвеев В.А., Пустовалов И.И. Техническое нормирование ремонтных робот в сельском хозяйстве - М.: ГОСНИТИ, 1985.

3. Черепанов С.С. Справочник. Оборудованье для текущего ремонта сельськохозяйственной техники. - М.: Колос, 1981.

4. Методичні рекомендації по оформленню дипломних і курсових проектів. - Оріхів, 2015.

5. Капінос П.І., Панасенко Н.А. Охорона праці. - К.: Вища школа, 1983 - 232 с.

6. Смелов А.П. Курсовое и дипломно епроектирование по ремонту машин.- М.:Колос,1984.

7. Водолазов Н. К. Курсовое и дипломное проектирование по механизации сельского хозяйства.-М.:Агропромиздат,1991

Размещено на Allbest.ru