Якість шпику та жирно-кислотний склад м’яса свиней за використання у їх раціонах генетично модифікованої сої

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Институт свинарства і агропромислового виробництва НААН вул. Шведська Могила 1, м. Полтава, 36013 ,Україна

2Полтавська державна аграрна академія вул. Г. Сковороди, 1/3, м. Полтава, 36003, Україна

Якість шпику та жирно-кислотний склад м'яса свиней за використання у їх раціонах генетично модифікованої сої

С.Г. Зінов'єв1, канд. с.-г. наук, с. н. с.,

С.А. Манюненко1, канд. с.-г. Наук,

Д.О. Біндюг2, канд. с.-г. наук

Анотація

Досліджено вплив повножирової екструдованої генетично модифікованої сої (RR, GTS 40.3.2) на фізико-хімічні показники якості шпику та жирнокислотний склад м'яса молодняку свиней. Встановлено, що сало свиней, що отримували ГМ-сою, містило на 15,38 % більше загальної вологи, коефіцієнт рефракції був вищим (1,4585 проти 1,4573), тоді коли температура плавлення навпаки, була меншою на 1,37 °С. Ці дані підтверджуються зміною жирно-кислотного складу м'яса свиней. Так, за використання ГМ-сої у раціонах свиней зменшується вміст насичених жирних кислот на 1,657 % та відповідно зростає ненасичених. Змінилось співвідношення між ненасиченими та насиченими жирними кислотами, а саме зросло на 7,09 %, знизилось між лінолевою та ліноленовою кислотами на 15,05 %, а між лінолевою та олеїновою зросло в двічі. Спостерігається також зростання співвідношення між олеїновою та стеариновою кислотами з 4,936 до 5,760, що вказує на прискорення у них процесу ліпогенезу. Таким чином, згідно отриманих результатів виявлено незначний вплив ГМ-сої на обмін ліпідів у свиней.

Ключові слова: ГМО, СОЯ, СВИНІ, ШПИК, М'ЯСО, ЖИРНІ КИСЛОТИ.

Summary

BACKFAT QUALITY AND FATTY-ACID PROFILE OF PIG MEAT WHEN USED IN THEIR RATIONS GM-SOY

S. G. Zinoviev1, S. A. Manjunenko1, D. O. Bindyug2

1Institute of Pig Breeding and Agro-Industrial Production of NAAS 1, Shvedska Mogila str., Poltava, 36013, Ukraine

2Poltava State Agrarian Academy 1/3 Skovorody str., Poltava, 36003, Ukraine

The effect of full-length extruded genetically modified soybean (RR, GTS 40.3.2) on the physicochemical characteristics of spike quality and fatty acid composition of pig meat of young pigs was investigated. It was found that the fat of pigs receiving GM-soya contained 15.38 % more of the total moisture, the refractive index was higher (1.4585 vs. 1.4573), while the melting point was, by contrast, less than 1.37 °C. These data confirm the change in fatty acid composition of pig meat. Therefore, for the use of GM soya in pigs, the content of saturated fatty acids decreases by 1.66 % and the unsaturated soils increase accordingly. The ratio between unsaturated and saturated fatty acids has changed, namely, it has increased by 7.09 %, decreased by 15.05% between linoleic and linolenic acids, and doubled between linoleic and oleinic. There is also an increase in the ratio between oleic and stearic acids from 4.936 to 5.760, indicating that they accelerate their lipogenesis process. Thus, according to the obtained results, insignificant influence of GM-soya on lipid metabolism in pigs was revealed.

Keywords: GMO, SOY, SWINE, BACKFAT, MEAT, FATTY ACIDS.

Аннотация

КАЧЕСТВО ШПИКА И ЖИРНО-КИСЛОТНЫЙ СОСТАВ МЯСА СВИНЕЙ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ В ИХ РАЦИОНАХ ГМ-СОИ

С. Г. Зиновьев1, С.А. Манюненко1, Д.А. Биндюг2

Институт свиноводства и агропромышленного производства НААН ул. Шведская Могила, 1, г. Полтава, 36013, Украина

2Полтавская государственная аграрная академия ул. Г. Сковороды, 1/3, г. Полтава, 36003, Украина

Исследовано влияние полножировой экструдированной генетически модифицированной сои (RR, GTS 40.3.2) на физико-химические показатели качества шпика и жирнокислотный состав мяса молодняка свиней. Установлено, что сало свиней, получавших ГМ-сою содержало на 15,38 % больше общей влаги, коэффициент рефракции был выше (1,4585 против 1,4573), тогда как температура плавления наоборот, была меньше на 1,37 °С. Эти данные подтверждаются изменением жирнокислотного состава мяса свиней. Так, за использование ГМ-сои в рационах свиней уменьшается содержание насыщенных жирных кислот на 1,657 % и соответственно растет ненасыщенных. Изменилось соотношение между ненасыщенными и насыщенными жирными кислотами, а именно выросло на 7,09 %, снизилось между линолевой и линоленовой кислотами на 15,05 %, а между линолевой и олеиновой возросло в два раза. Наблюдается также рост соотношения между олеиновой и стеариновой кислотами с 4,936 до 5,760, что указывает на ускорение в них процесса липогенеза. Таким образом, согласно полученным результатам выявлено незначительное влияние ГМ-сои на обмен липидов у свиней.

Ключевые слова: ГМО, СОЯ, СВИНЬИ, ШПИК, МЯСО, ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ

З 1996 року, завдяки застосуванню генної інженерії в сфері створення нових сортів сільськогосподарських рослин, зокрема кормових, що мають ознаки, які відсутні в існуючих традиційних, було налагоджено у цілому світі масштабне промислове їх виробництво. Проте, сьогодні чисельні дослідження щодо впливу генетично модифікованих кормів на організм лабораторних та сільськогосподарських тварин досить неоднозначні і навіть суперечливі. Так наприклад, вчені M.-G. Javier A., C. de la Barca A.M. проаналізувавши 40 експериментальних досліджень, присвячених оцінці ризику впливу різних ліній генетично-модифікованих (ГМ) рослин на організм тварин, встановили, що у 20 з них виявлені статистично значимі відхилення показників фізіологічного стану тварин та біохімічних показників або навіть прояву незворотних змін в організмі. Це підтверджується науковими дослідженнями проведеними у 2002-2005 рр. M. Malatesta еt al.: виявлено патологічні зміни в печінці та підшлунковій залозі піддослідних мишей, яким згодовували ГМ-сою, стійку до гербіциду раундап [1, 2]. У потомства першого і другого поколінь, що народилися від самок, які тривалий час одержували ГМ-сою, спостерігали достовірне збільшення маси тіла стосовно контрольних тварин, дисбаланс маси внутрішніх органів, а також ферментного спектра крові, що виражалося в статистично достовірному зниженні активності ферментів амілази, лужної фосфатази й пероксидази [3].

Виявлено, що використання протягом двох поколінь у раціонах сільськогосподарських тварин генетично модифікованої сої прискорює фізіологічне старіння яєчників [4]. Так, встановлено, що згодовування свиням упродовж 2 - 3 поколінь ГМ-сої викликає зниження їх відтворювальної здатності та спричиняє одержання мертвонароджених поросят [5]. Страждають від застосування ГМ-сої також інші внутрішні органи: у бройлерів виявлено запальні і дегенеративні ураження печінки, гіпертрофію м'язів, некроз геморагічної сумки та нирок, поверхневу виразку кишечника та дистрофію підшлункової залози [6]. Суттєві зміни функції нирок і печінки, виникнення пухлин молочних залоз, ймовірно вказують на негативний вплив генетично модифікованих організмів (ГМО) наявних у кормі на організм піддослідних щурів [7]. Довгострокові дослідження протягом 22,7 тижнів стосовно використання раціонів годівлі свиней в присутності ГМО обумовили у 32 % дослідних тварин виникнення гострих шлункових запалень [8].

Разом з тим, є наукові дані, які не підтверджують негативний вплив ГМО на здоров'я та фізіологічний стан тварин. У щурів, що протягом трьох поколінь отримували ГМ-сою не виявлено негативної дії ГМ компонентів [9]. Згідно з іншими даними, встановлено не суттєвий вплив тримісячного згодовування щурам генетично-модифікованої сої (305423 х 40-3-2) на їх фізіологічний стан та здоров'я [10]. Камеральні дослідження [11] 12 довготривалих експериментів (тривалістю від 90 днів, до 2 років), в яких було задіяно від 2 до 5 поколінь піддослідних тварин, також вказують на відсутність вірогідного впливу ГМО на їх здоров'я та продуктивність, і лише спостерігались незначні відхилення окремих показників, які не виходили за межі фізіологічної норми.

Таким чином, суперечливі наукові дані, відносно існуючих ризиків за умов застосування кормів з наявністю ГМО, або їх відсутність за окремими напрямками впливу, вказують на необхідності здійсненні подальших досліджень такого плану, оскільки кількість вітчизняних та зарубіжних досліджень, все ще недостатня, для встановлення кінцевого вердикту [12]. Слід також зазначити, що в останні роки свиня стала визнаною моделлю для дослідження фізіології функціонування систем організму, схожого з людським [13], що суттєво наближає науковців до розв'язання проблеми використання ГМО. По скільки ГМ-соя та продукти її переробки, є основною білковою кормовою культурою у свинарстві, вона повинна всебічно оцінюватись на предмет її придатності не тільки для підвищення продуктивності тварин але й якості отриманої від них продукції, м'яса та сала.

Саме тому метою наших досліджень було дослідити пролонгований вплив ідентифікованих ліній екструдованої ГМ-сої у складі раціонів годівлі свиней на фізико-хімічні показники якості шпику та жирно-кислотний склад м'яса.

Матеріали і методи. Дослідження проводили в умовах ДІЇ «Експериментальна база «Надія» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Дослідження на свинях здійснювали відповідно до Міжнародних принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, яких використовують для експериментів над ними та в інших наукових цілях.

Таблиця 1 Загальна схема науково-господарського досліду