Главная Коллекция "Otherreferats" Производство и технологии Оптимізація технологічного процесу машинно-заготівельного цеху

Оптимізація технологічного процесу машинно-заготівельного цеху

Удосконалення технологічного процесу машинно-заготівельного цеху на ЗАТ "Тернопільська меблева фабрика". Упорядкування технологічного процесу виготовлення виробів із масивної деревини. Оптимізація транспортних операцій, шляхи збільшення випуску продукції.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 161,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Встановлена потужність електродвигуна.

Рвст = Ррозр. кВт(5.16)

де - коефіцієнт запасу потужності, рівний 1,1.

Рвст =1,1*18,05=19,86 кВт.

Приймаємо електродвигун типу АО73-6 потужністю 20,0 кВт.

Водопостачання і каналізація

Виконуємо розрахунок витрати води на господарсько-побутові та протипожежні потреби. Загальні річні витрати води визначаються як сума річних витрат на господарсько-побутові і протипожежні потреби.

Витрати води на господарсько-побутові потреби

Витрати води на господарсько-побутові потреби визначаються у відповідності з будівельними нормами та правилами в залежності від кількості працюючих і становить для робітників та службовців на одного працюючого - 25 л; на душові - 40 л за зміну на кожного, хто користується душем.

Результати розрахунку зведені в табл.

Таблиця Розрахунок витрати води на господарсько-побутові потреби

Назва цеху

Число спожи-вачів

Статті витрат

Норма витрат на одного робітника Q, л

Число робочих змін Т

Річна витрата води Qр, м3

1

2

3

4

5

6

Дільниці опорядження

30

Умивальні

20

250

150

Душові

40

250

300

Туалети

20

250

150

Разом

600

Витрати води на протипожежні потреби

Дані витрати визначаються з урахуванням щотижневої перевірки пожежних гідрантів:

Qп=52(600nз+300nв)5, м3/рік(5.17)

де nз, nв- відповідно кількість зовнішніх і внутрішніх гідрантів;

52 - кількість тижнів у році;

600, 300 - витрата води одним гідрантом л/хв;

5 - тривалість перевірки гідранта.

Кількість гідрантів приймаємо з розрахунку 1 гідрант на 30 м.

Qп=52(3002)5=78 м3.

Розрахунок освітлювальної енергії

Освітлювальна електроенергія витрачається на освітлення виробничих та допоміжних цехів, складів, території, конторських та побутових приміщень. Кількість світильників у виробничих цехах, дільницях, побутових приміщеннях та їх встановлену потужність приймають за даними частини “Охорона праці”. Величина коефіцієнта одночасності (Ко) коливається в межах 0,5…1,0. Величина коефіцієнта корисної дії мережі (м) для освітлення складає 0,94…0,96. Розрахунок освітлювальної електроенергії проводиться в порядку, представленому в табл.

Таблиця. Розрахунок річного споживання освітлювальної електроенергії

Назва приміщень об'єктів

К-сть світильників

Встановлена потужність, Вт

Коефіцієнти

Розрах. актив потуж. Р, кВт

Річна роз. к-сть годин роботи освіт. навантаж. Тр, год

Річне спожив. е/енергії на освітл. W, кВт год

1-го світильника

Всього

Ко

м

Кп

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Виробниче приміщення

53

65

3445

0,5

0,94

0,53

1,826

280

511,2

Побутові приміщення

324

15

4860

0,94

0,9

0,95

4,617

280

1292,8

Всього:

1804,0

Кп - коефіцієнт потреби

Річне споживання електроенергії визначається з рівності

Wр=Рр*Тр , кВТ

Де Рр - розрахункова активна потужність

Рр=Ру*Кс

Де Ру - встановлена потужність однотипних струмоприймачів, кВт

Кп - коефіцієнт попиту

Тр - розрахунковий річний час роботи електрокористувачів в год

[Рр=Рвсього*Кп]

Розрахунок потреби силової електроенергії, технологічної пари та стисненого повітря

Розрахунок потреби силової електроенергії

Розрахунок потреб в силовій електроенергії зводиться до визначення споживачів, ними є: електродвигуни, технологічні потреби, вантажно-підйомного і транспортного обладнання.

Розрахункова активна потужність струмоприймача визначається по формулі:

Ра=РвКп, кВт(5.18)

де: Рв - встановлена потужність однотипних струмоприймачів, кВт;

Кп - коефіцієнт попиту для електродвигуна; визначається по формулі:

Кп=КоКз/д*с(5.19)

де: Ко-коефіцієнт одночасності, Ко=0,7;

Кз-коефіцієнт завантаження, Кз=0,4…0,9;

д-ккд ел/двигунів;

с-ккд ел/мережі.

Крім активної потужності електричні установки, що мають продуктивність споживають реактивну потужність.

Розрахунок реактивної потужності визначається по формулі:

Qp=Pptg, кВар(5.20)

де: tg - тангенс кута зсуву фаз.

Повна розрахункова потужність визначається по формулі:

Sp=Pp/cos+1=Pp2+Qp2,кВа(5.21)

cos+1 - номінальне значення коефіцієнту потужності.

Річне споживання ел/енергії рівне:

Wріч=РрТр кВт.год(5.22)

Тр - розрахунок річного часу роботи споживача ел/енергії в годинах.

Для транспортного, допоміжного, вентиляційного обладнання Тр приймається виходячи із номінального робочого часу обладнання з врахуванням коефіцієнту використання

Тр=ТномКв, год(5.23)

Для технологічного обладнання Тр дорівнює дійсному фонду робочого часу обладнання, що приймається при розрахунках необхідної кількості обладнання.

Результати розрахунків електричного навантаження і річної потреби електроенергії зводимо в табл. 5.5.

Розрахункова активна потужність струмоприймачів

(5.24)

де - встановлена потужність однотипних струмоприймачів, кВт;

- коефіцієнт попиту.

(5.25)

де - коефіцієнт одночасності (0,6…0,8);

- коефіцієнт завантаження (0,4…0,9);

- коефіцієнт корисної дії електродвигунів (0,75…0,90);

- коефіцієнт корисної дії електромережі (0,95…0,97).

Розрахункова потужність струмоприймачів визначається за формулою:

(5.26)

де - тангенс кута зсуву фаз (1,73…0,48).

Річне споживання електроенергії визначається за формулою:

(5.27)

де - розрахунковий річний час роботи споживачів електроенергії, год.

Загальна потреба в е/енергії знаходиться за формулою:

Wзаг= Wсил + Wосв , кВт.год(5.28)

де Wсил - потреба в силовій е/енергії, кВт.год;

Wосв - потреба в освітлювальній е/енергії, кВт.год.

Wзаг = 97064,20+ 2043,2=99107,4 кВт.год

Таблиця 5.5. Розрахунок енергетичного навантаження та річного споживання силової електроенергії

Назва споживача,

Марка

К-сть устаткування

Встановлена потужність, кВт

Розрахункові коефіцієнти

Розрахункові потужності

Річний розрах. час роботи

обладнання Тр

Річне спожив. е/енергії W, кВт*год

одиниці

всього

Ко

Кз

д

м

Кп

cos

tg

Р,кВт

Q, кВАр

S,

кВА

1

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Верстат СФ6

1

5,5

5,5

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,65

1,16

4,1

4,7

6,2

2054

8421,4

Верстат Profimat-23

1

20,0

20,0

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,7

1,02

15,0

15,3

21,4

1311

19665,0

Верстат RDA-950

1

2,0

2,0

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,7

1,02

1,5

1,5

2,1

303

454,5

Вентилятор ВЦ7-40

1

5,5

5,5

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,75

0,88

2,3

2,0

3,0

1920

4416,0

Верстат ШлПС-5

1

4,0

4,0

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,6

1,16

3,0

3,5

4,6

659

1977,0

Верстат Panhans

1

2,5

2,5

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,7

1,16

1,9

2,2

2,9

1900

3610,0

Верстат ФСШ-1

1

5,0

5,0

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,7

1,02

3,7

3,8

5,3

1859

6878,3

Верстат ST-10

2

1,0

2,0

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,7

1,16

1,5

1,7

2,3

2152

3228,0

Верстат Martin

1

4,0

4,0

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,55

1,52

3,0

4,5

5,4

2058

6174,0

Компресор КСЕ-6М

1

40,0

40,0

0,7

0,8

0,8

0,96

0,75

0,55

1,52

22,0

60,0

63,0

1920

42240,0

Разом:

48,0

97064,2

1

Розрахунок потреб пари

Таблиця 5.6. Відомість загальної витрати пари цехом

№ п/п

Назва споживача

Середньогодинна витрата пари, кг/год

Кількість годин роботи споживача в рік Тр

Річна витрата пари Qр,т

1

2

3

4

5

1.

Опалення та вентиляція

363,6

2000

727,0

2.

Побутові потреби

12,0

2000

24,0

Разом:

751,0

Розрахунок витрат стиснутого повітря

При виготовленні виробів з деревини до споживачів стиснутого повітря відносяться: преси, які використовують стиснуте повітря, ланцюгово-довбальний верстат. Числові значення витрат стисненого повітря технологічним устаткуванням встановлюються за технічним паспортом. Результати розрахунку приведені в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7. Розрахунок середньогодинної витрати стиснутого повітря

№ п/п

Назва споживача

К-сть

спож.

Норма витрат Qг, м3/год

Коеф. використ роб. часу Кр

Середньогодинна витрата повітря Q, м3/год

одним споживачем

всіма споживачами

1

2

3

4

5

6

7

1

Верстат RDA-950

1

7,0

0,8

5,6

5,6

2

Прес HK-200

1

8,0

0,8

6,4

6,4

3

Прес EVW III/5

1

10,0

0,8

8,0

8,0

4

Прес EVW III/6

1

12,0

0,8

9,6

9,6

5

Прес н/т

1

3,0

0,8

2,4

2,4

Разом:

17,5

32,0

Розрахункова витрата повітря цехом, по якій проводиться підбір компресора, визначається за формулою:

, м3/год(5.29)

де Qi - загальна середньогодинна витрата повітря цехом, м3/год.

К1 - коефіцієнт, який враховує втрати непередбаченими споживачем;

К2 - коефіцієнт, який враховує втрати від нещільностей в з`єднаннях;

К3 - коефіцієнт, який враховує максимальну витрату, яка періодично перевищує середньогодинну.

Q=32,0*1,2*1,3*1,2=60,0 м3/год.

Отже, розрахункові витрати стиснетого повітря складають 60,0 м3/год, а встановлений в цеху компресор КСЕ-6М має продуктивність 360 м3/год, а значить при наявній потребі 60,0 м3/год компресор буде завантажений на 6,0%. Виходячи з цього робимо висновок, що установку додаткового компресора проводити нема необхідності.

Забезпечення електроенергією

Резерв потужності на трансформаторній підстанції підприємства задовольняє навантаження цеху.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Характеристика розміщення цеху на території підприємства з позиції безпеки праці та екології

Цех опорядження меблів та столярних виробів знаходиться в східній частині підприємства, розміщений з врахуванням рози вітрів.

Протипожежні розриви між будівлею цеху та іншими пожежонебезпечними об'єктами, розміщеними поблизу, знаходяться в межах допустимих норм по СНиП 89-90 “ Генеральні плани промислових підприємств. Норми проектування.”

Технологічний процес в цеху за вибухо- і пожежо- небезпечністю відноситься до категорії А, а на операції шліфування - категорії Б, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ.

Під'їзні шляхи до цеху асфальтовані. На території підприємства передбачено протипожежна водойма ємкістю 450 м3.

5.2 Аналіз технологічного процесу та обладнання з позиції безпеки праці

Існуючий технологічний процес на дільниці здійснюється за допомогою верстатів з ручною подачею, що може призвести до нещасних випадків.

На дільниці повторної механічної обробки виконуються такі операції:

операція личкування кромок;

операція шліфування пластей і кромок;

присадочні роботи.

Операція свердління отворів під кріпильну фурнітуру здійснюється на свердлильному верстаті СВА. До недоліків на даному етапі ТП можна віднести деяку негерметичність пневмотранспортних систем. Джерелами виникнення небезпечних факторів є рухомі елементи верстата (свердла, шпиндельні головки), деталі, що переміщуються.

Операція розкрою деталей виконується на криглопилковому верстаті Altendorf, ЦПА-40,ЦДК4-3. Ці верстати дуже небезпечні, поскільки подача заготовок здійснюється вручну. Небезпечним фактором є дискові пили, тому передбачено відповідні огородження для цих робочих органів. Верстат генерує шум 97...105 дБ.

Операція шліфування в цеху виконується на шліфувальному верстаті типу ШлПС. Небезпечними при роботі цього верстату є статичні розряди, які можуть привести до загорання і вибуху порохоповітряної суміші. Верстат має недостатнє електричне освітлення.

Фрезерування деталей здійснюють на фрезерному верстаті ФС-1. При роботі на цьому верстаті виникає підвищений рівень шуму і можливість попадання в очі пилу.

В якості внутрішньоцехового транспорту для переміщення деталей і матеріалів передбачена мережа траверсних шляхів, по яким рухаються непривідні траверсні візки, а також напільні рольганги.

Результати аналізу безпеки існуючого технологічного процесу наведені в табл.6.1...6.3.

Таблиця 6.1Характеристика технологічного процесу по наявності небезпечних і шкідливих факторів

Назва дільниці

Назва технологічної операції, процесу

Клас приміщення за ступенем ураження електричним струмом

Виробничі фактори

шкідливі

небезпечні

Фактична величина

За нормою

Фактична величина

За нормою

1

2

3

4

5

6

7

Машинно-заготівель-ний

Розкрій заготовок

Приміщення без підвищеної небезпеки - І

Різальний інструмент. Ел.струм 380В

42 В

Рівень шуму L=99 дБ

80 дБ

Фрезерування деталей

Приміщення без підвищеної небезпеки - І

Високий шум 97...105 дБ

42 В

Рівень шуму L=99 дБ

80 дБ

Шліфуван-ня деталей (шкідлива операція)

Приміщення без підвищеної небезпеки - І

Ел.струм 380В

42 В

Виробничий порох 9 мг/м3

6 мг/м3

Свердління отворів

Приміщення без підвищеної небезпеки - І

Ел.струм 380В

42 В

Виробничий порох 7 мг/м3

6 мг/м3

Таблиця 6.2 Характеристика технологічного процесу на дільниці личкування і повторної обробки щитових елементів з позиції наявності ручних, важких і трудомістких операцій.

Назва дільниці, операції

Назва технологічної операції, яка виконується вручну

Робоче місце, де виконується операція вручну

Процес механізації технологічної операції

Причина виконання операції вручну

1

2

3

4

5

Машинно-заготівельний цех

1. Розкрій заготовок

Подача заготовок на різальний інструмент

Круглопилковий верстат Altendorf

Частково механізована 60%

Відсутній механізм подачі

2. Фрезерування деталей

Подача заготовок до верстату

Фрезерний верстат ФС-1

Частково механізована 75%

Обладнання не розраховане на використання механічної подачі

3. Шліфувальна дільниця

Подача заготовок до верстату

Шліфувальний верстат ШлПС-5

Частково механізована 50%

Обладнання не розраховане на використання механічної подачі

4. Ссвердління деталей

Установка заготовок на стіл

Свердлильний верстат

Частково механізована 50%

Обладнання не розраховане на використання механічної подачі

Таблиця 6.3.Характеристика технологічного процесу з позиції пожежо-вибухової небезпеки

Назва дільниці

Категорія тех.процесу з пожежної безпеки

Клас приміщення з вибухової небезпеки

Клас приміщення з пожежної безпеки за ПУЕ

Наявність пожежної техніки (назва, кількість)

Машинно-заготівельний

- розкрійна дільниця

В

В-ІІа

П-ІІа

1 вогнегасник ОП-5

- дільниця фрезерування

В

В-ІІа

П-ІІа

1 вогнегасник ОП-5

1 вогнегасник ОУ-8

- дільниця шліфування

В

В-ІІа

П-ІІа

1 вогнегасник ОУ-8

Таблиця 6.4Характеристика технологічного обладнання з позиції надійності роботи

Назва дільниці

Назва обладнання

Марка, тип обладнання

Конструктивні недоліки

Рівень безпеки, оцінковий бал.

1. Розкрій заготовок

Круглопилковий верстат

Altendorf

Відкритий різальний інструмент, відсутність подавального органу, великий шум

0,649 (задовільно)

2. Фрезерування Заготовок

Фрезерний верстат

ФС-1

Недосконала конструкція огородження, великий шум, ручна подача заготовок

0,747 (задовільно)

3. Шліфування деталей

Шліфувальний верстат

ШлПС-5

Морально застаріла конструкція. Ручна подача деталей, запорошеність повітря

0,746 (задовільно)

4. Свердління деталей

Свердлильний верстат

СВА

Відкритий різальний інструмент, відсутність подавального органу, великий шум

0,731 (задовільно)

Примітка. Рівень безпеки обладнання визначали за формулою :

Кр=1-(А1g1+A2g2+A3g3+...+Angn), (6.1)

де А1, А2, А3,...Аn - коефіцієнт значимості відхилення конструкції обладнання від існуючих стандартів безпеки, визначаємо з додатку 6 [1]:

А1=0,001 - морально застаріла конструкція верстатів;

А2=0,200 - неміцне кріплення деталей під час роботи на верстатах;

А3=0,100 - недосконала конструкція огородження у верстатів;

А4=0,050 - відсутність механічної подачі у верстатах;

А5=0,003 - невідповідність всього обладнання вимогам ергономіки.

g1, g2, g3,...gn - кількість відхилень конструкції.

Підставивши вихідні дані у формулу (6.1), отримуємо:

а) Верстат "Altendorf"

Кр=1-(0,001*1+0,050*1+0,003*1)=0,942; Оцінка - "Добре".

б) Верстат ФС-1

Кр=1-(0,001*1+0,200*1+0,003*1)=0,747; Оцінка - "Задовільно".

в) Верстат ШлПС-5

Кр=1-(0,001*1+0,200*1+0,050*1+0,003*1)=0,746; Оцінка - "Задовільно".

в) Верстат свердлильний СВА

Кр=1-(0,001*1+0,050*1+0,003*1)=0,942; Оцінка - "Добре".

Висновок: з розрахунків бачимо, що верстат ФС-1 є дуже небезпечними і використання їх не бажане, так як їх конструкція оцінена на "Задовільно".

Стан екологічної безпеки в цеху

Основними джерелами запорошенності атмосферного повітря є шліфувальні та круглопилкові верстати. Загазованості в цеху немає. Іншим шкідливим фактором, що має місце в даному цеху є шум. По причині шуму атмосфера потерпає від акустичного "забруднення."

Дамо розрахунок річних валових викидів пороху в атмосферу від кожного джерела. Для цього використаємо формулу

(6.2)

де Вп - кількість пороху, що виділяється одиницею обладнання за годину, кг/год. Знаходимо з додатку 9 [2].

tв - тривалість роботи вентиляційної установки за рік, залежить від кількості змін роботи цеху; tв=2400 год.

- коефіцієнт ефективності роботи пороховловлювача, вибирається з додатку 10 [2] в залежності від його типу. Приймаємо циклон Ц-675. Для цього циклона =0,984.

mу - коефіцієнт вловлювання пороху вентиляційною установкою. Для механічної обробки mу=0,8.

Визначаємо Вп:

- для верстату Altendorf: Вп =(0,5*44*36)/100=7,92 кг/год.

- для верстату ФС-1: Вп =(0,9*78*36)/100=25,3 кг/год.

- для шліфувального верстату: Вп =(0,85*26*95)/100=21 кг/год.

Приймаэмо тип пороховловлювача Ц-675. Для цього пристрою =0,984.

Викиди пороху від:

- верстату Altendorf: Qп1=(7,92/1000)*2400*(1-0,984)(1-0,8)=0,066 т.

- верстата ФС-1 Qп2=(25,3/1000)*24000*(1-0,984)(1-0,8)=0,194 т.

- шліфувального верстату

Qп3=(21/1000)*2400*(1-0,984)(1-0,8)=0,160 т.

Всього: 0,061+0,194+0,160=0,410 т.

Результати аналізу зводимо в табл. 6.5.

Таблиця 6.5Характеристика технологічного процесу з позиції екологічної небезпеки

Назва дільниці

Назва технологічної операції

Джерело забруднення

Річний валовий викид шкідливих речовин, тонн

атмосферного повітря

виробничих стічних вод

Машинно-заготівель-ний цех

Розкрій заготовок

Порох, акустичне забруднення

-

0,066

Фрезерування деталей

Порох, акустичне забруднення

-

0,194

Шліфування деталей

Порох, акустичне забруднення

-

0,160

Всього:

-

0,410

5.3 Стан санітарно-гігієнічних умов праці

Перевірочний розрахунок природного освітлення

Природнє освітлення в цеху забезпечується боковим світлом, що поступає через вікна.

Для розрахунку освітлення приймаються такі дані:

Розміри приміщення:

довжина - 66 м;

ширина - 24 м;

висота - 5 м;

колір стін - білий;

колір стелі - білий.

Розряд зорових робіт - середньої точності. Найменший об'єкт, що розрізняється - 0,5…1 мм.

Вид світлопропускаючого матеріалу - листове скло подвійне з помірною ступінню забруднення.

Відстань між будинками більша 18 метрів і розмір вікон - 1,52,5. Кількість вікон - 14 шт. Вид перепльотів: глухі дерев'яні подвійні.

Перевірочний розрахунок бокового освітлення зводиться до визначення фактичного значення коефіцієнта природного освітлення і порівняння його з нормативним.

%(6.3)

де S0 - загальна площа світлових пройомів, м2;

0 - загальний коефіцієнт світлопропускання;

1 - коефіцієнт, який враховує збільшення КПО за рахунок відбитого світла;

0 - світлотехнічна характеристика вікон;

К - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон;

Sп - площа підлоги цеху, м2

S0 = n*S, м2 (6.4)

де n -кількість вікон, n = 7 шт;

S - площа одного вікна, S = 1,5*2,5=3,75 м2.

S0 = 7 3,75 = 26,25 м2

- загальний коефіцієнт світлопропускання

(6.5)

де - коефіцієнт світлопропускання (для листового подвійного скла) [дод. 3.табл.Д.2.6];

- коефіцієнт, який враховує втрати світла у віконних переплетеннях;

[дод. 3.табл.Д.2.6];

- коефіцієнт, який враховує втрати світла в залежності від ступеня забруднення вікон;

- коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях вікон.= 0,8

.

r1 - коефіцієнт, який враховує вплив відбиття світла при освітленні збоку.

від стіни

від стелі

від підлоги

Середньозважений коефіцієнт відбиття в приміщенні

(6.6)

де S1, S2, S3 - відповідно площі стін, стелі і підлоги.

Знаходимо відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої поверхні стіни до глибини приміщення

(6.7)

Визначаємо коефіцієнт, що враховує збільшення к.п.о. за рахунок відбитого світла від конструктивних елементів приміщення і земної поверхні r=5.6 . Фактичне значення коефіцієнта природнього освітлення буде рівним:

(6.8)

Виконується умова

(6.9)

Нормативне значення коефіцієнта природного освітлення менше фактичного, що свідчить про достатню освітленість цеху. При вдосконаленні технологічного процесу удосконалення природного освітлення не вимагається.

Перевірочний розрахунок електричного освітлення

Розрахунок електричного освітлення проводимо при таких даних:

поверхня по якій нормується освітленість - 0,8 м від підлоги;

джерело світла - ВЗГ -100М

кількість встановлених світильників -121шт.;

LBN=24245 м.

відстань між світильниками -3м.

Розрахунок штучного освітлення зводимо до порівняння значень фактичної освітленості Еф із мінімальним нормативним освітленням Еmin.

, (6.10)

де Fтабл - табличне значення світлового потоку однієї лампи (при вибраній потужності лампи та напрузі в електромережі Fтабл= 4600 люкс);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення. Знаходиться в залежності від відношення віддалі між лампами і віддалі від робочої поверхні до світильника. При L/Нр = 1,2; Z = 1,15;

- коефіцієнт використання світлового потоку, =0,38.

Показник приміщення знаходимо за формулою:

,(6.11)

k - коефіцієнт запасу k = 1,3;

S - площа підлоги S = 576 м2.

Отже, при вибраних параметрах штучне освітлення задовольняє нормативні вимоги освітленості.

(6.12)

246>200

- за БНиП 11-4-87 складає 200 лк.

5.4 Стан електробезпеки в цеху

Електробезпека в цеху забезпечується в першу чергу захисним заземленням, якісною електроізоляцією силових електропровідників.

Електродвигуни мають закриту конструкцію, оскільки в цеху є виділення пороху. Електропакетники обладнання розміщені в недоступних місцях. Біля кожного верстату передбачені діалектричні килимки. Все технологічне обладнання приєднується до контуру захисного заземлення.

5.4.1 Розрахунок захисного заземлення

Вихідні дані:

грунт - суглинок;

розміри заземлювачів (d = 0,05 м, l=2,6 м);

вид контура заземлення - закритий;

тип заземлення - заглиблений;

матеріал заземлення - труба.

Розміри заземлювача, см:

довжина - 150 см;

діаметр - 35 см;

ширина з`єднувальної смуги - 5,0 см;

допустимий опір розтікання струму в заземлюючому пристрої - Rд=4 Ом.

кліматична зона - IV.

Розрахунок захисного заземлення зводиться до наступного.

Визначаємо табл - приблизне значення питомого опору ґрунту, що рекомендується для розрахунку табл =100 Ом.

Визначаємо значення Ксв - коефіцієнт сезонності для трубчастих заземлювачів за даною кліматичною зоною Ксв= 1,5.

Визначаємо значення Ксг - коефіцієнт сезонності для даної кліматичної зони Ксг=3,5.

Визначаємо роз.в і питомий опір грунту для вертикальних заземлювачів:

роз.в = таблКсв, Омм (6.13)

роз.в = 1001,5=150 Омсм.

Визначаємо роз.г - розрахунковий опір грунту для горизонтальних заземлювачів:

роз.г = таблКсг, Омм(6.14)

роз.г = 1003,5=350 Омм

Визначаємо t - відстані від поверхні землі до середини заземлювача, см:

м(6.15)

Визначаємо Rв - опір розтіканню струму одиночними трубчастими заземлювачами, розміщених нижче поверхні землі на 0,6…0,8 м. (приймаються для стаціонарного обладнання):

(6.16)

Визначаємо nт.в - теоретичне число вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта використання т.в:

, шт.(6.17)

шт.

Приймаємо 12 шт заземлювачів.

Визначаємо відстань між заземлювачами

де С=1 - для заглиблених стаціонарних заземлювачів.

Визначаємо т.в - коефіцієнт використання заземлювачів при використанні їх відповідно до вихідних даних, або чотирьохкутному контуру при числі заземлювачів nт.в, та при відношенні Lв/lв =1,0.

nв.в=0,56.

Визначаємо необхідну кількість трубчастих заземлювачів з врахуванням коефіцієнту використання:

, шт.(6.18)

шт.

Приймаємо 20 шт.

Визначаємо Rроз.в - розрахунковий опір розтіканню струму у трубчастих заземлювачах при числі заземлювачів nн.в:

Ом.(6.19)

Ом.

Визначаємо Lc - довжину з'єднувальної стрічки горизонтального заземлювача:

, м(6.20)

м

Визначаємо Rг - опір з'єднувальної стрічки горизонтального заземлювача:

(6.21)

.

де - глибина закладання заземлювача, см;

вс - ширина з`єднувальної смуги, см.

При прийнятій кількості заземлювачів і відношенню

.

визначаємо коефіцієнт використання горизонтального заземлювача

Визначаємо Rроз.г - розрахунковий опір розтікання струму в з'єднувальній смузі:

,Ом.(6.22)

Ом.

Визначаємо Rроз - загальний розрахунковий опір розтікання струму в заземлювальній системі:

(6.23)

.

Умова безпеки системи заземлення: Rроз Rд. Ця умова в даному випадку виконується: 3,6 < 4,0 Ом.

5.5 Заходи щодо покращення пожежної безпеки

На виробничій площі є закрите пожежне водоймище. В цеху передбачається напівавтоматична система зв'язку, прямий телефонний зв'язок з пожежним відділенням пожежної охорони.

Найбільш надійним способом зв'язку є електрична пожежна сигналізація. Вона складається із сповіщувачів, які встановлюються в цеху на окремих дільницях.

Розробляються інструкції, заходи пожежної безпеки робітників і службовців.

Протипожежне водопостачання

Розхід води на гасіння пожеж визначається в залежності від числа пожеж, способу забудови, території, степені вогнестійкості будівель, об'єму будівлі і категорії пожежної безпеки.

Для розрахунку приймаємо одну пожежу з розрахунковим часом горіння 3 години:

(6.24)

де n - кількість пожеж;

Т - тривалість пожежі, год;

g - розрахункова кількість води для гасіння пожежі, g=40 л/с;

На території підприємства передбачено водоймище ємкістю 450 м3, яка забезпечує необхідну кількість води.

Розрахунок кількості мотопомп.

(6.25)

де V - витрати води, м3;

Р - продуктивність мотопомпи, м/хв;

Т - тривалість горіння, год.

Для мотопомпи марки М-600, Р = 600 м/хв

Приймаємо 4 мотопомпи М-600.

Розрахунок вогнегасників.

Кількість вогнегасників приймаємо за нормою із розрахунку один вогнегасник на 100 м2 виробничої площі:

Вибираємо вогнегасники ОВ-9 в кількості 2 шт, ОВП-10 в кількості 8 шт.

Кількість пожежних щитів приймаємо із розрахунку 1 щит на 200 м2 виробничої площі:

Приймаємо 5 протипожежних щитів.

5.6 Бликавкозахист

Для захисту цеху від ураження блискавкою передбачено встановлення трьохстержневого блискавковідводу, який складається з горизонтального тросу, закріпленого на опорах, на кожній з яких прокладені струмопроводи приєднанні до окремого заземлювача у їх основі. Стержневі блискавкоприймачі виготовляють з круглої сталі діаметром 12 мм, струмовідводи - із сталевого дроту діаметром не менше 6 мм.

Заземлювачі встановлюють із одинакових труб діаметром від 25 до 30 мм і довжиною 2 - 4 м. Діаметр захисної зони в площині землі визначають в залежності від висоти установки блискавкоприймача.

Для захисту будівель необхідно, щоб її частина знаходилась в захисній зоні.

Відстань між стержнями приймають від 25 до 40 метрів.

Дані для розрахунку і побудови блискавкозахисту:

висота будинку -

ширина будинку - В= 18 м;

довжина будинку - L= 51 м.

На основі по номограмі визначаємо висоту блискавковідводу H =14 м.

відлік беремо за І шкалою номограми.

0,8Н = 11,2 м;

0,75Н = 10,5 м;

1,5Н = 21,0 м.

r0x=22 м.

r=11 м.

а=10 м - відстань між блискавковідводами;

а0=5 м - відстань від блискавковідвода до торця будинку;

n=5 шт - кількість блискавковідводів;

R=56 м - радіус прогину троса натянутого між стержнями.

Схема блискавкозахисту приведена на рисунку 6.2.

5.7 Заходи щодо підвищення рівня екологічної безпеки

Для покращення екологічного стану в цеху проектом передбачається встановлення тканинного рукавного фільтру для вловлювання пороху.

Тканинний рукавний фільтр являє собою розбірну металічну шафу, що розділено на секції вертикальними перегородками. В кожній секції розміщено по декілька циліндричних рукавів - фільтрів, що складаються із металевого каркасу, на який натягнута ворсиста тканина. Щоб рукави не забивалися, їх періодично зтрушують за допомогою механізму 4 , який встановлений на коробці фільтру і продувають, пропускаючи через них у зворотньому напрямку чисте повітря, що забирається із приміщення.

В якості фільтрувального матеріалу використовують товсте сукно. Рукавні фільтри відрізняються досить високою ефективністю очищеного повітря від пороху (98 % і більше).

Рис.6.3 - Схема тканинног рукавного фільтра фільтраційного пороховловлювання: 1 - штуцер для подачі забрудненого повітря; 2 -корпус; 3 - штуцер для подачі повітря для продування рукавів; 4 - пристрій для струшування рукавів; 5 - штуцер для виходу очищеного повітря; 6 - фільтруючі рукави; 7 - гвинтовий конвеєр для усунення пороху.

5.8 Вибір індивідуальних засобів захисту робітників цеху

Таблиця 6.6Індивідуальні засоби захисту робітників цеху

Професія робітника

Назва обладнання

Назва індивідуального захисту

Держстандарт

1. Верстатник

Круглопилковий верстат

Костюм бавовняно-паперовий

ГОСТ 12.4.109-82

Рукавиці комбіновані

ГОСТ 12.4.010-75

Окуляри захисні

ГОСТ 12.4.013-85

Засоби захисту від шуму

ГОСТ 12.1.029-80

2. Верстатник

Фрезерний верстат

Костюм бавовняно-паперовий

ГОСТ 12.4.109-82

Окуляри захисні

ГОСТ 12.4.013-85

Засоби захисту від шуму

ГОСТ 12.1.029-80

3. Верстатник

Свердлильний верстат

Костюм бавовняно-паперовий

ГОСТ 12.4.109-82

Рукавиці комбіновані

ГОСТ 12.4.010-75

Окуляри захисні

ГОСТ 12.4.013-85

4. Верстатник

Шліфувальний верстат

Півкомбінезон б/п

ГОСТ 12.4.108-82

Взуття антистатичне

ТУ 38.106244-86

Респіратор

ГОСТ 12.4.041-78

6. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Вдосконалення технології означає здійснення комплексу заходів по впровадженню нових, або вдосконаленню діючих технологічних процесів без заміни основного технологічного обладнання. Метою вдосконалення технології є ліквідація “вузьких місць”, забезпечення продуктивності обладнання, покращення якості продукції, зниження її матеріаломісткості, запобігання забрудненню навколишнього середовища, покращенню умов і організації праці та інших техніко-економічних показників.

Розрахунок ефективності запроектованих проектами рішень проводимо за методичними вказівками по розробці економічної частини дипломних проектів по меблевому виробництві Оксанича Е.Я., Колінько І.І., та методичних вказівках для курсової роботи з дисципліни “Теорія ефективності виробництва і науково-технічного процесу” Колінько Н.І., Колінько І.І.

Для розрахунків використовуємо дані отримані в попередніх розділах проекту, дані із звітності підприємства, існуючі ціни, тарифи та інші довідкові дані.

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены