Впровадження екологічно чистого виробництва продукції сільського господарства в Україні

Загальна площа органічних сільськогосподарських угідь в Україні у 2012 році порівняно з 2002 роком зросла на 69,6%, кількість господарств, що отримали статус «органічного», також зросла - майже в 5,5 разів (табл.).

Слід відмітити, що для впровадження екологічно чистого виробництва всі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані:

- вводити системи менеджменту якості та охорони навколишнього природного середовища;

- опановувати стратегію екологічно чистого виробництва як системний підхід, що вимагає постійного вдосконалення технологічної та екологічної діяльності, з метою зниження обсягів утворення виробничих відходів;

- опановувати та вдосконалювати методологію реалізації проектів упровадження екологічно чистого виробництва, включаючи планування та введення необхідних організаційних заходів, створювати системи екологічного менеджменту в підрозділах (цехах, на виробничих ділянках), де впроваджуються чисті технології;

- розробляти програми з упровадження чистого виробництва;

- розвивати методи економіко-екологічного моніторингу результативності демонстраційних проектів з упровадження чистого виробництва;

- сприяти мобілізації фінансових ресурсів для впровадження чистого виробництва.

Площа сільськогосподарських угідь в Україні, сертифіко- ваних відповідно до органічних стандартів у 2012 році вже перетнула відмітку 270 тис. га. Однак, до вирощеної у країні органічної продукції на сьогоднішній день належить майже винятково сировинна продукція, тобто та, що передбачає подальшу переробку: зернові, бобові та олійні культури, ягоди.

Екологізація аграрного виробництва передбачає проведення сертифікації (рис.) - дії третьої сторони, яка доводить, що забезпечується відповідність ідентифікованого об'єкту конкретному нормативному документу.

Світова практика свідчить про посилення уваги до виробництва у сільському господарстві екологічно чистої продукції. За даними зарубіжних авторів, у США ще в середині 80-х років XX ст. налічувалося до 30 тис. ферм з альтернативними формами землеробства, вартість їх продукції досягала близько 3 млрд доларів. У Швейцарії альтернативні господарства становили 0,8% усіх землекористувачів, у Данії продукція альтернативних господарств на початку 90-х років досягла 1-2% загального виробництва продуктів у країні, у Німеччині 0,2%о, Нідерландах 0,15, Швеції 0,1-0,2^%

Рис. Площа сільськогосподарських угідь в Україні, сертифікованих відповідно до органічних стандартів в розрізі по роках [4]

На світовому ринку екологічно-безпечних продуктів спостерігається тенденція до зростання попиту на органічну продукцію сільського господарства. Дослідження Федерації органічного руху України свідчать, що сучасний внутрішній споживчий ринок органічних продуктів в Україні почав розвиватися у 2006-2007 роки, склавши: у 2007 році - 500 тис. євро, 2008 році - 600 тис. євро, 2009 - 1,2 млн євро, у 2010 цей показник зріс до 2,4 млн євро, у 2011 році - до 5,1 млн євро, в 2012 році - до 7,9 млн євро, а в 2013 році - до 8,1 млн євро [4].

Вітчизняні виробники проходять процедуру органічної сертифікації свого виробництва за діючими міжнародними стандартами, частіше за все - це норми Європейського Союзу.

Державне управління в галузі впровадження екологічно чистого виробництва в більшості країн світ передбачає розробку та прийняття загальнодержавних, галузевих і місцевих програм, розробку та прийняття органами виконавчої влади в межах їх компетенції нормативно-правових актів, державних норм, стандартів у цій галузі, координацію та узгодження галузевих і місцевих програм, здійснення належного контролю за дотриманням законодавства та виконанням загальнодержавних програм у цій галузі.

Державною цільовою Програмою розвитку села на період до 2015 року задекларовано план довести обсяг частки органічної продукції у загальному обсязі валової продукції сільського господарства до 10 відсотків, передбачається стимулювання ведення органічного сільського господарства, унормування розвитку органічного землеробства та створення системи його сертифікації.

Варто зазначити, що Верховною Радою України 3 вересня 2013 року було ухвалено Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції». Цей Закон визначає правові та економічні основи виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції та сировини, заходи контролю та нагляду за такою діяльністю і спрямований на забезпечення справедливої конкуренції та належного функціонування ринку органічної продукції та сировини, покращення основних показників стану здоров'я населення, збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання грунтів, забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, а також гарантування впевненості споживачів у продуктах та сировині, маркованих як органічні [5].

Відповідно до Закону, «виробництво органічної продукції (сировини) - виробнича діяльність фізичних або юридичних осіб (у тому числі з вирощування та переробки), де під час такого виробництва виключається застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів тощо, та на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки) застосовуються методи, принципи та правила, визначені цим Законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів».

У подальшому державне забезпечення розвитку екологічно чистого виробництва в Україні може бути реалізоване через створення умов для доступу суб'єктів господарської діяльності до зовнішніх і внутрішніх інвестицій, розробку та введення стимулів для підприємств, які займаються впровадженням чистих технологій, зокрема податкового стимулювання зменшення рівня забруднення довкілля, а також їх пільгового оподаткування на початкових стадіях освоєння нових технологій та організації випуску нової продукції, встановлення державного партнерства з малим та середнім бізнесом, зосередження зусиль на результативності програм з упровадження чистого виробництва, зокрема зниження обсягів утворення відходів, а також енерго- та матеріаломісткості продукції, організації експертизи міжнародних проектів і технологій екологічно чистого виробництва, які пропонуються для впровадження в Україні.

Висновки

Виходячи з вищезазначеного, національними пріоритетами України у сфері розвитку екологічно чистого виробництва, на нашу думку, є: забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку на основі раціонального використання, охорони та відновлення ресурсного потенціалу; досягнення таких показників ресурсо- та енергомісткості, які б забезпечили необхідний рівень незалежності держави; перехід на замінники традиційної сировини; застосування від- новлювальних енергоресурсів і нових видів палива; активний перехід до господарювання на основі принципу максимальної продуктивності ресурсів. Реалізація названих пріоритетів можлива через поширення інформації про принципи екологічно чистого виробництва, розробку та реалізацію сукупності економічних та екологічних чинників розвитку виробництва, удосконалення механізму інтеграції екологічних чинників до стратегії економічного розвитку, перегляду екологічних нормативів забруднення та спеціального використання природних ресурсів, а також нормативів їх економічного регулювання з метою поступового наближення до стандартів ЄС, створення системи збалансованого управління розвитком виробництва, що стимулює охорону довкілля та забезпечує бережливе використання природних ресурсів.

Список використаних джерел

екологічний органічний землеробство

1. Шевченко О. Органік в Україні / О. Шевченко // Економіка АПК. -- 2012. -- № 11. - С. 12.

2. Зинченко С. Возможности органики / С. Зинченко // Агро Перспектива. -- 2013. -- № 9 (116). -- С. 34--37

3. Ільків Л. Екологічно чисте виробництво: зарубіжний досвід та Україна [Електронний ресурс] / Л. Ільків -- Режим доступу : http://conftiapv.at.ua/publ/konf 26 27 kvitnja_2012_r/sekcija_5_ekonomichni_nauki/41_1_0_1931

4. Заіка В. Екологічно чисте виробництво / В. Заіка // Наука й економіка. -- 2012. -- № 4 (28). -- С. 39.

5. Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції : Закон України від 3 вересня 2013 року № 425 / Верховна Рада України.

Размещено на Allbest.ru