Використання даних про патенти для оцінки інтенсивності та ефективності трансферу технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання даних про патенти для оцінки інтенсивності та ефективності трансферу технологій

А.Ю. Ляшенко

Інституту економіки промисловості

НАН України, м. Київ

Постановка проблеми. В даний час, незважаючи на ряд значних спроб, створити загальну методологічну систему аналізу і оцінки ефективності процесу трансферу технологій не вдалося. Це пов'язано зі складністю у веденні повноцінної статистики поширення технологій з огляду на те, що сам процес є багатогранним, і, найчастіше складно вимірюваним. Іншою проблемою розробки загальної методології є закритість інформації і небажання її розкриття з метою захисту від конкуренції.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ідея використання патентної інформації, платежів та надходжень від використання інтелектуальної власності для вимірювання ефективності міжнародного трансферу технологій була розроблена такими закордонними вченими: F. Watson, N. Johnstone, Hascic [3], В.М. Полтеровичем [4]. Дослідженню доцільності використання даних про патенти для оцінки «інноваційної спроможності» економіки країни, регіону, галузі присвячено роботи вченого L. Suarez-Villa [5]. Дослідження тенденцій розвитку науково-технічного потенціалу України в регіональному аспекті знайшло відображення в роботах вітчизняних вчених Ю.М. Бажала [2], С.М. Кацури [6], В.І. Ляшенка [6], Л.І. Федулової [2].

Метою дослідження є обґрунтування застосування даних про патенти в якості прийнятного показника, що характеризує ефективність трансферу технологій; розгляд інших аспектів патентної інформації, пов'язаних з інноваційною спроможністю; аналіз даних про патенти в Україні та за кордоном; формулювання висновків щодо винахідницької активності в Україні та рекомендацій з підвищення ефективності трансферу технологій.

Виклад основного матеріалу. Використання патентної інформації набуває все більшого поширення і стратегічного характеру. Аналіз і застосування патентної інформації «охопили багато тактичних и стратегічних видів діяльності, зокрема дослідження та заходи стосовно формування політики на рівні країни, галузі, установи або підприємства» [1].

Бази даних про патенти стали основним джерелом міжнародної конкурентної розвідки в сфері технологій, що дозволяє отримати інформацію про нові продукти і технологічні процеси. Розвиненим країнам аналіз патентної інформації дозволяє спрогнозувати основні технологічні зміни з метою закріпити свої позиції на високотехнологічних ринках, а також виявити громадські, наукові, технічні, технологічні потреби людства [2]. Країнам, що розвиваються аналіз даних про патенти дозволяє більш точно визначити пріоритетні напрями технологічного розвитку, порівнюючи їх з винахідницьким потенціалом країни і загальносвітовими технологічними тенденціями.

Прийнято вважати, що основним каналом трансферу технологій є міжнародна торгівля товарами та послугами. Оцінка товарних потоків за ступенем наукоємності на основі даних про товарну структуру експорту та імпорту є основним показником трансферу технологій. Технологічні інновації в цьому випадку втілені в товари. Однак крім аналізу структури товарних потоків доцільно оцінити взаємозв'язок торгівлі товарами і передачі патентів для того, щоб довести, що рух патентів між країнами є допустимим індикатором міжнародного трансферу технологій.

Незважаючи на те, що патентні бази даних надають інформацію в основному про нові винаходи, а не про самі інновації і поширення нових технологій, їх аналіз може допомогти при вивченні окремих аспектів трансферу. Доцільність використання даних про патенти для оцінки трансферу виходить з того факту, що «спостерігається частковий «слід» трьох основних каналів трансферу технологій (торгівля, ПІІ, ліцензування) в даних про патенти». Більш того, експортери, інвестори і ліцензіари «при наявності найменшого ризику зворотного інжинірингу, прагнуть до захисту прав інтелектуальної власності при виході за національні кордони» [3]. Патенти в даному випадку є забезпеченням захисту промислового експорту.

У дослідженнях зарубіжних вчених, що проводились з метою встановлення взаємозв'язку між експортом патентів і товарів однієї і тієї ж товарної групи за період 1988-2005 рр., доведено існування сукупного кореляційного коефіцієнту між експортом товарів машинобудування і передачею патентів у цій сфері, що був встановлений для пар країн (50 країн-експортерів і 60 країн-імпортерів) і дорівнює 0,76. Для імпорту патентів і товарів аналогічний показник складає 0,71 [3].

Беручи до уваги обмеженість доступу до даних про такі канали трансферу як ліцензування, торгівля, ПІІ, використання патентної інформації для оцінки трансферу технологій виявляється дуже зручним індикатором.

При оцінці передачі патентів між країнами можуть використовуватися дані про рух патентів (бази даних PATSTAT, Patentscope, esp@cenet [7; 8]) у таких аспектах:

З країни винаходу в офіс первинної реєстрації.

З країни винаходу в патентний офіс приймаючої країни.

З офісу первинної реєстрації в патентний офіс приймаючої країни.

Окрім мети визначення ефективності трансферу технологій, дані про патенти можуть бути застосовані для визначення так званої «інноваційної спроможності» на національному, регіональному, галузевому рівнях. Визначення інноваційної спроможності економіки, ґрунтуючись на патентній інформації було запропоновано в 1990 р. L. Suarez-Villa. В основі інноваційної спроможності полягає вимір рівня винаходів і потенціалу інновацій в будь-якому географічному просторі або виді економічної діяльності. «Дані про патенти, ймовірно, є найбільш надійними статистичними даними, які можуть бути знайдені» [5]. «Оцінка рівня інновацій надає нам важливий індикатор спроможності або потенціалу для інновацій або впровадження нових технологій.

Зниження рівня інноваційної спроможності в будь-якій галузі промисловості або виді діяльності може означати загрозу майбутніх складнощів і спаду» [5].

Проведемо аналіз та оцінку ефективності трансферу технологій за допомогою даних про патенти в Україні.

За загальною кількістю зареєстрованих патентів за даними ВОІВ Україна перебувала на 19 місці в 2015 р. [9], в 2016 р. - на 18 місці [10] в рейтингу 128 країн. Перше місце зайняв Китай, який зареєстрував рекордну кількість патентів в 2015 р. (1,101,864 од., зростання склало 18,7% до 2014 р.). У 2016 р. Китай отримав стільки ж заявок як в сумі Японія, Республіка Корея і США. За кількістю патентів на другому місці США (589 410), на третьому -- Японія (318 721), на четвертому -- Республіка Корея [10]. Згідно із рейтингом Global Innovation Index 2016 і 2017 по кількості патентів, що були заявлені в національний або регіональний патентний офіс (на 1 млрд дол. ВВП за ПКС) в першу п'ятірку входять Китай, Німеччина, Японія, Корея, Швейцарія [9; 10].

Таблиця 1. Дані про кількість заявок на патенти на винаходи (загальна кількість заявок) за 2008-2016 рр. в Україні та деяких країнах Європи [11]

Винахідницька діяльність в Україні перебуває на достатньо високому рівні, але тенденція до зниження кількості патентів на винаходи свідчить про можливий відтік кваліфікованих кадрів або недостатньо дієве законодавство в сфері захисту прав промислової власності.

Винахідницька активність у промисловості залишається надзвичайно низькою, промисловими підприємствами в 2017 р. подано 255 заявок на винаходи і корисні моделі (проти 339 заявок у попередньому році), що становить 3,6% від їх частки в загальній кількості поданих заявок. Найбільш активними в поданні заявок у переробній промисловості були підприємства з виробництва машин та устаткування (33%), фармацевтичних продуктів і препаратів (16%), харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (11%) та автотранспортних засобів (10%) [12, с. 27].

У структурі поданих заявок на винаходи переважає сфера освіти (64%) та професійної, наукової та технічної діяльності (27%). Серед вищих навчальних закладів, підпорядкованих МОН України, найбільш активними в поданні заявок у 2017 р. виявилися Національний університет харчових технологій - 199 заявок (або 9,8% від загальної кількості заявок на винаходи і корисні моделі, поданих заявниками цього міністерства); Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» - 140 заявок (6,8%); Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» - 109 заявок (5,3%); Одеська національна академія харчових технологій - 106 заявок (5,2%); Вінницький національний технічний університет - 92 заявки (4,5%); Ужгородський національний університет - 63 заявки (3,1%); Національний університет України «Львівська політехніка» - 58 заявок (2,8%) [12, с. 28].

Серед організацій МОЗ України лідирували Український державний науково-дослідний інститут реабілітації інвалідів - 530 заявок (40,6% заявок, поданих заявниками МОЗ України); Буковинський державний медичний університет та Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського - по 111 заявок (8,5%); Харківський національний медичний університет - 83 заявки (6,4%); Одеський державний медичний університет - 68 заявок (5,2%); Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького - 67 заявок (5,1%);

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця - 64 заявки (4,9%); Українська медична стоматологічна академія - 52 заявки (4,0%). Серед наукових установ НАН України лідирували Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова - 37 заявок (10,3% від заявників НАН України); Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля - 21 заявка (5,8%); Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Інститут технічної теплофізики - 19 і 18 заявок відповідно (5,3% і 5,0%) [12, с. 28].

Таблиця 2. Розподіл заявок на винаходи від національних заявників-юридичних осіб за видами економічної діяльності [12, с. 46]

Аналіз даних про патенти в промисловості дозволяє зробити висновок про зниження винахідницької активності в усіх видах діяльності, крім виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармпрепаратів, а також сфери інформації та телекомунікації. Відсутність дієвих механізмів трансферу технологій всередині країни та стимулів до винахідництва зумовлює спад такої діяльності в національній переробній промисловості.

Аналіз зареєстрованих патентів від національних заявників за класифікацією МПК дозволяє зробити висновок про інноваційний потенціал за класами технологій або технологічними напрямами (табл. 3).

Таблиця 3. Розподіл заявок на винаходи від національних заявників за основними технічними напрямами класифікації МПК [12, с. 35]

Виходячи з аналізу кількості патентів (національні заявники) за технологічними класами МПК за 2013-2017 рр., відмітимо, що в усіх напрямах відбулося скорочення кількості патентів. Найменший спад патентної активності спостерігається в класах «Хімія» та «Машинобудування». Незначний приріст кількості патентів в 2013-2017 рр. відбувся в таких класах: «Цифровий зв'язок», «Обчислювальна техніка», «Аналіз біологічних матеріалів».

Питома вага кожного з напрямів МПК також свідчить про наявність інноваційного потенціалу в тій чи іншій сфері. Наприклад, розробки у сфері «Хімії» (27% всіх зареєстрованих патентів), а саме «Лікарські препарати», «Матеріали та металургія», «Харчова хімія» та «Хімічні технології» переважали в структурі винаходів в Україні в 2017 р. Частка патентів за класом «Машинобудування» в 2017 р. становила 24%, найбільша кількість винаходів зареєстрована в підрозділі «Інші спеціальні машини».

В 2017 р. зменшення патентної активності відбулося в таких напрямах: «Електрообладнання, електричні прилади, електроенергія», «Оптика», «Вимірювання», тобто в тих, в яких Україна мала тенденцію до зростання за попередні 4 роки. Навпаки, кількість винаходів у напрямку «Матеріали та металургія», що за 2013-2016 рр. кількісно зменшувались, у 2017 р. продемонстрували збільшення активності. Теж саме стосується й класів «Інші спеціальні машини», «Макромолекулярна хімія», «Обчислювальна техніка», «Аудіо-відео техніка», «Цифровий зв'язок», «Мікроструктурні та нанотехнології», «Хімічні технології».

Регіональний розподіл винаходів представлений у табл. 4. Лідерами в сфері винахідницької діяльності в Україні в 2017 р. були: м. Київ (29,5% усіх винаходів, включаючи АР Крим та м. Севастополь), Харківська область (14,9%), Дніпропетровська (10,2%), Одеська (7,4%) області. Пожвавлення патентної діяльності спостерігалась у 2017 р. до попереднього року в таких областях: Хмельницькій (в 2,6 рази), Луганській ( в 2,4 рази), незначний приріст кількості патентів відбувся в Тернопільській (в 1,9 рази до попереднього року), Сумській (1,9), Рівненській (1,6), Закарпатській (1,5), Київській (1,3) та Кіровоградській (1,2 рази), Житомирській (1,2) та Донецькій (1,1).

Таблиця 4. Розподіл заявок на винаходи від національних заявників за регіонами України в 2010-2017 рр. [12, с. 52; 13, с. 231]

Формування регіональних інноваційних систем в Україні доцільно здійснювати навколо регіональних наукових центрів НАН та МОН України, які створені з метою реалізації державної політики в сфері наукової та науково-технологічної діяльності. Розподіл кількості заявок на винаходи за науковими центрами НАН та МОН України наведений у табл. 5.

Таблиця 5. Розподіл кількості заявок на винаходи від національних заявників за науковими центрами НАН та МОН України в 2010-2017 рр. [12, с. 52; 13, с. 231]

Таким чином, у 2017 р. спостерігається зростання кількості зареєстрованих заявок на винаходи в Донецькому, Західному, Центральному наукових регіонах, що відповідають центрам НАН та МОН України.

Для більш достовірного аналізу при виявленні потенціальних «точок зростання» та напрямів, що відображають «інноваційну спроможність» регіону, країни чи будь-якого географічного простору необхідно спостереження протягом репрезентативного періоду мінімум 17-20 років (термін чинності патенту) за всіма технологічними напрямами МПК.

Для визначення інтенсивності міжнародного трансферу технологій були використані дані про розподіл заявок на винаходи від іноземних заявників за технологічними напрямами МПК (табл. 6).

Аналіз розподілу заявок на винаходи від іноземних заявників за технологічними напрямами МПК за 2017 р. свідчить про збереження тенденцій попередніх років. Так, до напряму «Лікарські препарати» належить майже 20,0% заявок, «Органічна тонка хімія» - 10,5%, «Біотехнології» - 10,4%, «Хімічна сировина» - 9,1%, «Маніпулювання, транспортування, вантажні операції» - 5,0%, «Матеріали, металургія» - 5,0% (табл. 6).

Доцільно виявити «напрями зростання» за технологічними класами МПК. Виходячи з даних, наведених у табл. 4, кількість заявок на винаходи від іноземних заявників в Україні збільшилась за 2017 р. за такими класами: «Аудіо-, відеотехніка», «Основні способи зв'язку», «Вимірювання», «Аналіз біологічних матеріалів», «Біотехнологія», «Макромолекулярна хімія», «Харчова хімія», «Машинобудування», а саме, «Маніпулювання, транспортування, вантажні операції»; «Ткацькі верстати та папероробні машини», «Інші спеціальні машини»; «Термічне виробництво та прилади».

Таблиця 6. Розподіл заявок на винаходи від іноземних заявників за основними технологічними напрямами МПК в 2013-2017 рр.

Географічна структура заявників дещо змінювалась за 2013-2017 рр. Серед іноземних країн лідерами в поданні заявок на винаходи, як і в попередні роки, були: США (515 заявок), Німеччина (231 заявка), Швейцарія (202 заявки), Франція (84 заявки), Велика Британія (75 заявок), Бельґія та Японія (по 59 заявок), Російська Федерація (58 заявок), при цьому кількість заявок від заявників зі США, Бельґії та Російської Федерації збільшилася на 7,5, 22,9 та 7,4% відповідно. Водночас кількість заявок від заявників із Швейцарії, Франції, Великої Британії, Японії, Люксембурґу та Нідерландів зменшилася на 17,6%, 15,2, 14,8, 13,2, 15,5 та 17,9%. Кількість заявок від заявників з Німеччини практично залишилася на рівні попереднього року [12, с. 9].

«У звітному році, як і протягом п'яти останніх років, перші позиції серед іноземних заявників займали Philip Morris Products S.A. (Швейцарія) - одна з найбільших тютюнових компаній світу (69 заявок); концерн Bayer AG (Німеччина), який виробляє пластмаси, ліки, засоби захисту рослин, фарби, лаки (60 заявок); Dow Agrosciences LLC (США) - виробник сільськогосподарської хімічної продукції (39 заявок); Syngenta AG (Швейцарія) - транснаціональна корпорація з виробництва засобів захисту рослин і насінництва (36 заявок, що у 2,5 раза більше ніж у 2016 р.); концерн BASF SE (Німеччина) - найбільша у світі хімічна компанія (29 заявок); фармацевтична компанія GlaxoSmithKline Intellectual Property Development Ltd. (Велика Британія) - (29 заявок); американська компанія Xyleco, Inc. (27 заявок); ArcelorMittal (Люксембург) - найбільша металургійна компанія світу, що займає провідні позиції на світових ринках збуту металу (26 заявок); F. Hofmann-La Roche Ltd. (Швейцарія) - провідний виробник біотехнологічних лікарських препаратів для онкології, вірусології, ревматології та трансплантологи (21 заявка); фармацевтична компанія Eli Lilly & Company (США) (20 заявок). Більше ніж у 2,5 рази збільшилася кількість заявок компанії Casale (Швейцарія), яка виробляє аміак, сечовину, меламін, метанол, сингаз, нітрати і фосфати (18 заявок); у 2,8 - інноваційної фармацевтичної компанії Janssen Pharmaceutica (Бельгія) (17 заявок), яка проводить дослідження та розробки, пов'язані з широким спектром розладів стану здоров'я людини; у 2 рази - міжнародної пивоварної корпорації Anheuser-Busch InBev (AB InBev) (Бельгія) (16 заявок); у 2,7 рази - багатонаціональної агрохімічної та сільськогосподарської біотехнологічної корпорації Monsanto (США) (16 заявок). У 2017 р. в Україну подано в 4 рази більше заявок від біофармацевтичної компанії Immatics Biotechnologies GmbH. (США), яка виявляє та розвиває пухлино-асоційовані пептиди для імунотерапії раку (12 заявок). Не змінилася кількість заявок від виробника тютюнової продукції British American Tobacco Plc. (Велика Британія) (12 заявок). При цьому зменшила патентну активність на ринку України компанія, яка займається виробництвом трансформаторів та іншої електротехнічної продукції для енергетичної галузі Maschinenfabrik Reinhausen GmbH (Німеччина) (8 заявок проти 24 у 2016 р.). Не надійшло жодної заявки від компанії в галузі бездротового зв'язку Qualcomm Incorporated (США), якою протягом 2013-2015 рр. було подано 174 заявки» [12, с. 11].

Наведені дані недостатні для довгострокового прогнозування, але вони дозволяють зробити висновки щодо деякого пожвавлення винахідництва в Україні в 2017 р. та виявити короткострокові перспективи та напрямки зацікавленості іноземних інвесторів.

Ще одним суттєвим показником ефективності трансферу технологій для країн, що розвиваються, є співвідношення виплат та надходжень від використання об'єктів інтелектуальної власності (в тому числі роялті та ліцензійних платежів). В роботі [4] російського вченого В.М. Полтеровича та інших закордонних вчених висунуто та доведено тезис про те, що «значення імітації порівняно з інновацією тим більше, чим далі знаходиться економіка від «світової технологічної межі», тобто для країн, що розвиваються, імпорт технологій вже сам по собі сприяє економічному зростанню. В роботі [4] економетрично доведено, що в країнах, де ВВП, розрахований за ПКС на душу населення (дол. США) не перевищує 21% від ВВП за ПКС на душу населення США, імпорт технологій позитивно впливає на економічне зростання. Але по мірі підвищення ВВП на душу населення зростання все більше має доповнюватись власними НДДКР. Якщо ВВП в країні перевищує 50% від ВВП США, то чистий імпорт технологій позитивно впливає на економічне зростання тільки за умови, що рівень НДДКР складає 1,5% ВВП. Для розвинених країн або близьких за рівнем розвитку до США пришвидшення зростання економіки досягалось, коли експорт технологій перевищував імпорт [4].

В табл. 7 наведено дані про роялті та ліцензійні платежі та співвідношення виплат і надходжень від використання інтелектуальної власності в Україні в 2016 р. та деяких країнах світу.

Таблиця 7. Плата за використання інтелектуальної власності в деяких країнах світу в 2016 р, млн. дол. США [14; 15]

Чим вищий показник співвідношення виплат до надходжень від використання інтелектуальної власності, тим більше можливостей для пришвидшення економічного зростання в країні, що розвивається [4]. В Україні таке співвідношення в 2017 р. становило 4,9, що є невисоким показником трансферу порівняно з такими країнами, що розвиваються: Китай (20,9), Аргентина (12,9), Індія (10,4).

Протягом останніх років залишається низьким рівень винаходів в промисловості (3,6% від загальної кількості винаходів). Вагомою причиною цього є недієва законодавча база в сфері захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Дійсно, за даними міжнародного рейтингу «Індекс прав інтелектуальної власності 2017» Україна знаходилась на 123 місці в світі в 2017 р. В регіоні Центральна та Східна Європа Україна займає передостаннє місце. Особливо низькими виявились такі показники рейтингу: політична стабільність, захист патентів, юридична незалежність [16].

Висновки. Таким чином, аналіз патентної інформації висвітлює дві основні тенденції у винахідницькій діяльності в Україні: постійне скорочення з кожним роком патентної активності та зміна галузевої структури винаходів за технологічними напрямами МПК. Спад за 2013-2017 рр. в національному винахідництві відбувся в усіх класах, окрім підкласів «Обчислювальна техніка» та «Цифровий зв'язок». До 2017 р. структура винаходів, зареєстрованих національними винахідниками за технологічними напрямами МПК залишалась майже незмінною. В 2017 р. відмічається збільшення активності в підкласах «Матеріали та металургія», «Інші спеціальні машини», «Макромолекулярна хімія», «Обчислювальна техніка», «Аудіо-відео техніка», «Цифровий зв'язок», «Мікроструктурні та нанотехнології», «Хімічні технології», тобто в технологічних напрямах, характерних для 6-го технологічного укладу.

Незначна винахідницька активність спостерігається в переробній промисловості України, крім виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармпрепаратів, сфери інформації та телекомунікації, де спостерігається зростання.

Щодо міжнародного трансферу технологій, варто відзначити, що географічна структура патентування не змінюється протягом п'яти останніх років. Лідером патентування є США, Німеччина, Швейцарія, а пріоритетними сферами для закордонних заявників -- «Лікарські препарати», «Органічна тонка хімія», «Біотехнології», «Хімічна сировина», «Маніпулювання, транспортування, вантажні операції», «Матеріали, металургія». Загальна кількість іноземних заявників також зменшилась, в класах «Електротехніка» та «Прилади» в 2017 р. спад кількості патентів від іноземних заявників відбувся в 1,95 та 1,77 рази відповідно порівняно з 2013 р.

Інтенсивність міжнародного трансферу технологій, що була оцінена за виплатами та надходженнями від використання інтелектуальної власності в Україні на фоні країн, що розвиваються, зокрема сусідньої Польщі виглядає дуже помірно. Імпорт закордонних технологій у формі нематеріальних активів (патентів та ліцензій) є одним з чинників зростання для країни, що розвивається. Водночас збереження та нарощування власного наукового потенціалу та витрат на НДДКР в середньостроковій перспективі є необхідним компонентом інтенсивного зростання економіки України.

Зважаючи на спад надходження прямих іноземних інвестицій до економіки України в 2017 р., запозичення та придбання нових технологій за кордоном, їх адаптація до промислового виробництва та модифікація має стати основним чинником зростання в промисловості. Перешкодами для такої стратегії розвитку може стати відсутність кадрів, здатних сприймати та адаптувати такі технології, недієве законодавство в сфері захисту прав інтелектуальної власності, інституціональні та інфраструктурні бар'єри. Інтенсифікація трансферу технологій передбачає інституційні перетворення, пов'язані із розвитком ефективної інноваційної системи, тобто сукупності інститутів, що сприяють імпорту, модифікації запозичених та створенню принципово нових для країни технологій.

Література

патент винахідницький інноваційний спроможність

1. Сун Ву Хонг. Магия патентной информации/ Сайт ВОИС URL: http://www.wipo.int/sme/ru/ documents/patent_information.htm (дата обращения -- 16.04.2018 г).

2. Технологічний імператив стратегії соціально-економічного розвитку України: монографія / [Федулова Л.І., Бажал Ю.М., Осецький В.Л. та ін.]; за ред. д-ра екон.наук, проф. Л.І. Федулової; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. Київ, 2011. 656 с.

3. Watson F., Johnstone N., Hascic I. Using patent information as an indicator of international technology transfer. Empirical Policy Analysis Unit. OECD Environment Directorate , October 2009. 3 p.

4. Полтерович В.М. Проблема формирования национальной инновационной системы. Economics and Mathematical Methods (Ekonomika i matematicheskie metody). 2009. №. 2. С. 3-18. URL: http://mathecon.cemi.rssi.ru/ vm_polterovich/files/EMM_2_2009.pdf.

5. Suarez-Villa L. Introduction: what is innovative capacity? URL: http://www.innovativecapacity.com/Introduction. htm (дата обращения -- 16.04.2018 г).

6. Кацура С.Н., Ляшенко В.И. Исследование тенденций развития научно-технического потенциала Украины. Вісник економічної науки України. 2014. № 2. С. 3138.

7. База данных «PATENTSCOPE» / Сайт Всемирной организации интеллектуальной собственности. URL: http://www.wipo.int/patentscope/ru/.

8. Worldwide statistical database «PATSTAT». URL: https://www.epo.org/searching-for-patents/business/pat stat.html#tab-1.

9. The Global Innovation Index 2016. URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub _gii_2016.pdf.

10. The Global Innovation Index 2017. URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub _gii_2017.pdf.

11. WIPO IP Statistics Data Center. Last updated: December 2017. URL: https://www3. wipo.int/ ipstats/index.htm?tab=patent.

12. Промислова власність у цифрах: показники діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державного підприємства / «Український інститут інтелектуальної власності» за 2017 рік. Київ, 2018. 60 с.

13. Наукова та інноваційна діяльність України, 2015 рік: статистичний збірник/ Державна служба статистики України. Київ, 2016. 257 с.

14. World development indicators 2017: Table 5.13. Sciense and Technology / World bank group. URL: http://wdi.worldbank.Org/table/5.13.

15. GDP per capita, PPP / The World bank Data. URL: CDhttps://data. worldb ank. org/indic ator/N Y. GDP. P CAP. PP. CD.

16. Международный индекс прав интеллектуальной собственности 2017 (International property rights index 2017). URL: https://www.internationalproper-tyrightsindex.org/compare/country?id=42.

Размещено на Allbest.ru