Виявлення дефектів у виробах за допомогою неруйнівного контролю

Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв'язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Основними причинами електротравматизму при виконанні дефектоскопічних робіт є:

- несправність ізоляції;

- обрив заземлювального провідника;

- низька якість з'єднань та ремонту;

-виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування.

Так як робота контролерів зв'язана в будь якій мірі з навколишнім середовищем цеховим обладнанням і тому забороняється:

- Входити в приміщення,де встановленіелектричні розподілювальні щити,генератори,перетворювачі та інше електрообладнання;

- Відкривати магнітні станції розподілювальні щити;

- Пульти управління при не виключеному струмі.

Напруга в мережі переносного освітлення повинно бути не вище 12 - 36 В(встановлюється в звалежності від степені безпеки).

5.3 Протипожежний захист

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція України, Закон України «Про пожежну безпеку», та інші закони України, постанови ВРУ, накази та розпорядження Президента України та ін. Основною причиною виникнення пожежі на підприємстві це:

несправність електропроводки, або електроустановок;

порушення технологічного процесу;

порушення правил експлуатації електроустановок;

недотримання заходів пожежної безпеки при проведенні електрогазозварних робіт та ін.;

недбайливе ставлення з вогнем.

На підприємстві існують документі (інструкції) по пожежній безпеці, які встановлюють основні вимоги пожежної безпеки для промислового підприємства:

відповідальність за пожежну безпеку цехів підприємства несуть їх керівники, а під час відсутності їх замісники. Вони повинні забезпечувати дотримання довіреної роботи відповідного протипожежного режиму, пояснювати працівникам інструкції, та правила пожежної безпеки, контролювати їх виконання;

територія підприємства повинна постійно утримуватись в чистоті та систематично очищатись від відходів;

перед початком роботи транспортні засоби, які належать підприємству підлягають протипожежному профілактичного огляду.

Перевірка всього електроустаткування перед початком роботи;

Приміщення підприємства повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння:

– вогнегасник порошковий;

– вогнегасник вуглекислотний;

– пісок.

Пінний вогнегасник призначений для гасіння твердих речовин, що горять та горючих легкозаймистих рідин.

Вуглекислотний вогнегасник служить для гасіння всіх видів пожеж. Цим вогнегасником гасять різні речовини, а також електроустановки.

Приміщення підприємства забезпечені евакуаційними виходами.

Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть:

з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;

Число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель(приміщень). Мінімальна ширина шляхів евакуації - не менше 1м, дверей - 0.8м. Віддаль від найвіддаленішої точки цеху до евакуаційного виходу визначається згідно зі СНиП 2.09.02-85 залежно від ступеня вогнестійкості приміщення та кількості людей, що евакуюються. Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорія А, Б та приміщення IV, Vступенів вогнестійкості.

5.4 Охорона навколишнього середовища

Основним забруднювачем навколишнього природного середовища є промисловість. Великої шкоди об'єктам природи і здоров'ю людини завдає чорна та кольорова металургія, вугільна, нафтовидобувна і нафтопереробна, а також хімічна промисловість. Тому екологізація всієї економічної діяльності є необхідною і обов'язковою.

Зменшення шкідливого впливу промислового виробництва вирішується за кількома напрямками:

- шляхом удосконалення очищення шкідливих викидів і відходів промислового виробництва, підвищення ефективності роботи очисних споруд, суворого дотримання нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище;

- шляхом удосконалення технологічних процесів з метою очищення відходів виробництва, випуску екологічно чистої продукції;

- шляхом зміцнення режиму екології;

- шляхом запровадження маловідходної і безвідходної технології, заснованої на комплексному використанні природних ресурсів, при замкнутому циклі виробництва.

Екологічна безпека і охорона навколишнього середовища забезпечується шляхом екологічної паспортизації промислових підприємств, нормування і лімітування, внесення зборів за використання природних ресурсів і забрудення навколишнього природного середовища, здійснення екологічного контролю.

З метою дотримання екологічних вимог на підприємствах промисловості здійснюється поряд з державним і виробничий контроль. На підприємствах з великим обсягом виробництва та розгалуженою системою управління створюється служба охорони навколишнього середовища. Контрольна діяльність служби охоплює практично всі сторони природоохоронної роботи підприємства. Основними її напрямками є контроль за виконанням природоохоронних планів та заходів, дотриманням норм і правил по охороні навколишнього середовища у процесі виробництва, удосконалення технологічного виробництва.

У процесі експлуатації підприємств промисловості створюються виробничі відходи, які можуть бути небезпечними для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Підприємства, установи, організації повинні вживати ефективних заходів до зменшення обсягів відходів, їх знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронения.

Зберігання та знищення відходів здійснюється у спеціально визначених для цього місцях чи на об'єктах. На кожне таке місце чи об'єкт складається спеціальний паспорт, в якому зазначається найменування та код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження.

Більшість промислових підприємств є джерелами підвищеної екологічної небезпеки, тому вони зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ та навмисних дій потерпілих.



6. Економічна Частина

6.1 1Розрахунок витрат на основні та допоміжні матеріали

До основних матеріалів відноситься металопрокат, напівфабрикати, електроди, зварювальний дріт, тобто ті, які входять в масу виробу. Витрати основних матеріалів визначаються на основі креслень, специфікацій, розрахунків. Ціни визначаються по прайс-листам.

Розрахунок вартості основних матеріалів виконується для кожного найменування окремо по формулі:

,

де - вартість основних матеріалів на один вибір, грн.

- норма витрат матеріалів на 1 вибір, кг, л, м

- ціна за 1 кг, л, м матеріалу, грн.

,

,

,

Транспортно-заготівельні витрати складають 5% від вартості матеріалів:

,



На основі отриманих розрахунків необхідно визначити суму загальних витрат на основні матеріали, яка включає в себе окрім витрат на матеріали транспортно-заготівельні витрати:

6.2 Розрахунок фондів заробітної плати

Загальний фонд оплати праці на підприємстві складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників та відрядників і цілого ряду доплат. Просумувавши фонди тарифної заробітної плати одержують фонд основної заробітної плати. Премії, винагороди, заохочувальні виплати, оплата чергових відпусток складає фонд додаткової заробітної плати. Відрахування на соціальні заходи складають 36,3% від фондів основної і додаткової заробітної плати і включають відрахування на обов'язкове соціальне страхування, пенсійне страхування, фонд безробіття та інше. Також згідно з системою посадових окладів розраховується річний фонд оплати керівників, спеціалістів і службовців. До калькуляції собівартості окремими статтями входить заробітна плата основних робітників.

Заробітна плата основних робітників (безпосередньо зайнятих виготовленням продукції) обчислюється відповідно до трудомісткості технологічних операцій, тарифних ставок за відрядно-преміальною системою (по кожній операції окремо):



де - відрядна тарифна ставка, грн.;

- трудомісткість на виріб, л.год.;

- процент премії. Приймаємо 40% премії.

,

,

,

Просумувавши заробітну плату по кожній операції отримаємо відрядний заробіток основних робітників Звід.

Фонд додаткової зарплати включає оплату чергових відпусток, додаткових відпусток, часу на виконання державних обов'язків, оплату учбових відпусток і т.д. і складає 10 - 14 % від основної зарплати;

,

,

Загальний фонд зарплати:

,

Відрахування у соціальні фонди (соціальне страхування, пенсійне страхування, фонд безробіття, тощо) складають 36,3% від загального фонду зарплати основних робітників. Ця сума в склад фонду заробітної плати не включається, але входить в загальну суму витрат на виробництво.

,

Визначається середньомісячна зарплата одного основного робітника за формулою:

,

де 1,1 - коефіцієнт, враховуючий виплати із фонду споживання;

Фонд оплати праці основних робітників (відрядників) Фвідр:

,

Середне списочна кількість основних робітників, чол.

Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників розраховується по погодинно - преміальній системі оплати праці. Допоміжні робітники зайняті на роботах з нормальними умовами праці. Річний фонд основної зарплати допоміжних робітників визначається по формулі:



де - погодинна тарифна ставка, грн;

- кількість допоміжних робітників, чол;

- ефективний (дійсний)фонд часу 1 робітника за рік, годин;

- процент премії. Приймаємо 40% премії.

Річний фонд додаткової зарплати складає 10 - 14%від основного:

,

Відрахування у соціальні фонди - 36,3% від суми і

,

Фонд оплати праці допоміжних робітників (погодинників)

Фпогод:



Річний фонд заробітної плати цих категорій персоналу визначають виходячи з посадових окладів і кількості робітників по кожній посаді.

Сума річної заробітної плати:

де К - кількість робітників даної категорії, чол;

Д - розмір місячного посадового окладу, грн.

12 - кількість календарних місяців у році.

,

,

Відрахування у соціальні фонди - 36,3% від суми і :

Фонд оплати праці плати керівників, спеціалістів, службовців :



Фонд оплати праці (ФОП) складається з суми зарплат робітників всіх категорій і обчислюється за формулою:

ФОП = Фвідр + Фпогод +Ф+ Ф+ Ф(6.19)

Фонд оплати праці плати керівників, спеціалістів, службовців становить суму їх річної заробітної плати.

ФОП=27989,55+3776+5452+4089+4770,5=46077,05 грн.

6.3 Визначення вартості основних виробничих фондів

До основних виробничих фондів (функціонують у сфері матеріального виробництва) належать будівлі, споруди машини та обладнання, транспортні засоби тощо. Виробничі фонди переносять свою вартість на вартість готової продукції поступово, шліхом амортизаційних відрахувань

Розрахунок вартості основних виробничих фондів здійснюється на основі прийнятої кількості обладнання по кожному виду окремо за формулою:

,

де Цо - ціна обладнання, грн;

Опр - прийнята кількість одиниць обладнання.

1,1- коефіцієнт, враховуючий транспортні витрати.

,

Амортизація обладнання:

,

де Вп - первісна вартість обладнання, грн.,

На- норма амортизації 40%

6.4 Визначення технологічної собівартості контролю якості

Собівартість продукції є вартісною формою витрат на підготовку виробництва, виготовлення продукції та її збут. Собівартість одиниці продукції визначають за статтями калькуляції. Розрізняють цехову собівартість, виробничу і повну. В деяких випадках, розраховується тільки технологічна собівартість виробу. Вона включає витрати на основні та допоміжні зварювальні матеріали, на технологічну електроенергію, заробітну плату основних робітників, затрати на амортизацію обладнання, експлуатацію та поточний ремонт.

Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання, розраховується за формулою:



Інші витрати складають 50% від фонду оплати праці.

Таблиця 6.1 - Калькуляція технологічної собівартості

Статті витрат	Сума, грн..	Питома вага, %
Основні матеріали	42,5	4
Основна зарплата основних виробничих робочих	116,68	11
Додаткова зарплата основних виробничих робочих	14	1,3
Відрахування в фонди соцстраху	47,43	4,5
Амортизація	643	60
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	32	3
Інші витрати	170,6	16
Разом технологічна собівартість	1066	100

6.5 Відомість техніко - економічних показники

Обсяг робіт складає - 135 шт.

Трудомісткість - це час затрачений на контроль одиниці продукції. Сумарна трудомісткість контролю складає 3,98 л. год.

Фонд оплати праці включає основну, додаткову зарплату і відрахування до соціальних фондів усіх категорій робітників і складає 46077,05грн. При цьому середньомісячна заробітна плата одного робітника складає 3234,33 грн.

Персонал підприємства підрозділяється на чотири категорії - робочі (основні і допоміжні), керівники, фахівці службовці. Для виконання умовної річної програми заплановано 6 робітників.

Для виготовлення металоконструкції необхідне використання зварювального обладнання та складально-зварювальних пристосувань, які є основними фондами. Основні фонди під час експлуатації зношуються і їх вартість амортизується. Ефективність використання основних фондів оцінюється показниками фондомісткості і фондовіддачі.

Собівартість контролю продукції є сумою всіх витрат, пов'язаних з його проведенням і складає 1066 грн.

Собівартість контролю одиниці продукції визначають по статтях калькуляції. Основні шляхи зниження собівартості продукції:

Зниження витрат живої праці за рахунок зростання продуктивності праці;

Зниження адміністративних витрат;

Поліпшення використання засобів і предметів праці (наприклад, підвищення коефіцієнта завантаження устаткування).

Основним шляхом зниження собівартості продукція є зниження тих витрат, які мають найбільшу питому вагу в структурі собівартості.

Таблиця 6.2 - Відомість техніко-економічних показників

Найменування показників	Одиниці виміру	Величина показника
1	2	3
Виробництво (тип)		серійне
Річний обсяг робіт	шт.	135
Трудомісткість виробу	н/год	3,98
Фонд оплати праці	грн.	46077,05
Середньомісячна зарплата 1 робітника	грн	3243,33
Чисельність виробничого промислового персоналу	чол.	13
Основні виробничі робочі	чол.	6
Допоміжні робочі	чол.	1
Керівники, спеціалісти, службовці	чол.	3
Технологічна собівартість контролю 1 виробу	грн.	1066



Висновки

В результаті виконання даному дипломному проекті визначено технологічну собівартість контролю якості металоконструкції , яка становить - 1066 грн. Для досягнення поставленої мети було визначено необхідну кількість обладнання, відсоток завантаження та зроблено рекомендації щодо поліпшення його використання. Також було визначено необхідну кількість працівників всіх категорій та розраховано річний фонд оплати праці. Середньомісячна заробітна плата становить 3243,33 грн. Визначено вартість необхідних основних засобів (обладнання), а також суму амортизаційних відрахувань.

Размещено на Allbest.ru