Удосконалення системи технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення системи технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів

Мельничук В.О., начальник Головного управління вагонного господарства (Укрзалізниця)

Мямлін С.В., д.т.н., професор (ДІІТ)

Ісопенко І.В., заступник начальника Головного управління вагонного господарства (Укрзалізниця)

Мямлін В.В., к.т.н., доцент (ДІІТ)

Однією з важливих складових діяльності залізничного транспорту є забезпечення необхідного обсягу перевезень при достатній рентабельності експлуатаційної роботи. До витратних статей фінансового плану залізниць відносяться в числі інших і роботи, які пов'язані з утриманням технічного стану рухомого складу. Причому, якщо локомотивний та моторвагонний парки залізниць, а також пасажирські вагони обслуговуються у відповідних депо і знаходяться під періодичним технічним наглядом, то інша справа з вантажними вагонами загального парку залізниць, які формально приписані до певних залізниць та потрапляють до вагоноремонтних підприємств безадресно.

На залізницях України діє планово-попереджувальна система ремонту вантажних вагонів, яка направлена на забезпечення стабільної їх роботи при найменших витратах.

Системою технічного обслуговування та ремонту передбачається комплекс робіт, призначених для забезпечення стійкої роботи вагонного парку, підтримки його технічного стану, підвищення експлуатаційної надійності [1]. До цих робіт відносяться:

- ТО - технічне обслуговування вантажних вагонів;

- ТОв-1 - технічне обслуговування при підготовці вантажних вагонів до перевезень з відчепленням від состава;

- ТОв-2 - технічне обслуговування вантажних вагонів з відчепленням від поїзда або состава;

- ДР - деповський ремонт;

- КР - капітальний ремонт;

- КРП (ДРП) - капітальний (деповський) ремонт вагонів з продовженням терміну їх експлуатації.

Технічні обслуговування вантажних вагонів з відчепленням є неплановими видами ремонту, постановка в які здійснюється без попереднього призначення. Кожний випадок відчеплення вантажного вагона для технічного обслуговування (ТОв-2) підлягає розслідуванню встановленим порядком.

Деповський та капітальний ремонти є плановими видами ремонту, постановка в які здійснюється у відповідності з вимогами нормативно-технічної документації. Капітальний (деповський) ремонт вагонів з продовженням терміну їх експлуатації є неплановим (без попереднього призначення) і здійснюється згідно діючого положення, яке погоджене встановленим порядком.

На підставі прийнятої періодичності планових видів ремонту Укрзалізниця щорічно визначає потребу в ремонті вагонів і встановлює планові завдання окремим залізницям та заводам.

Норми простою вагонів у ремонті на заводах та в депо затверджуються Укрзалізницею [2]. Працівники служби руху відповідають за своєчасну подачу та прибирання несправних вагонів у депо або на завод, а працівники вагоноремонтних підприємств - за їх простій на ремонтних коліях й безпосередньо в ремонті. Для кожної залізниці встановлена також середньодобова норма залишку вантажних вагонів у несправному стані.

Періодичність виконання планових видів ремонту вагонів, допущених до експлуатації на коліях загального користування в міждержавному сполученні, встановлюється нормативами, погодженими усіма країнами-учасницями Співдружності залізничних адміністрацій [3]. Наприклад, останнім рішенням Дирекції з залізничного транспорту стран СНД та Балтії встановлені наступні загальні обсяги ремонтних робіт (таблиця 1) та середньодобові залишки несправних вагонів (таблиця 2) [4].

Таблиця 1 - Ремонт власних вантажних вагонів на 2010 рік

Таблиця 2 - Норми середньодобового залишку несправних вагонів на 2010 рік

Нормативи періодичності ремонту встановлюються для кожного типу вагона в залежності від року побудови, призначення, виду попереднього ремонту та інших особливостей.

Для виконання капітальних ремонтів нормативи періодичності встановлені за критерієм календарної тривалості експлуатації вагона від побудови (капітального ремонту) до моменту подачі вагона в перший або наступний капітальний ремонти.

Для виконання деповських ремонтів нормативи періодичності встановлені за двома критеріями:

- по фактично виконаному обсягу робіт (за пробігом);

- по календарній тривалості використання вагона від побудови (попереднього планового виду ремонту) до моменту подачі вагона в перший або наступні планові ремонти.

Переважна більшість вантажних вагонів повинна надходити в деповський ремонт згідно наступних критеріїв:

- після попереднього деповського ремонту - через 2 роки або після пробігу від 100,0 до 120,0 тис. км;

- після капітального ремонту - через 2 роки або після пробігу 160,0 тис. км;

- після побудови та КРП - через 3 роки або після 210,0 тис. км пробігу.

Максимальні пробіги 100,0 - 120,0 тис. км, 160,0 тис. км та 210,0 тис. км встановлені на підставі тривалого спостереження за конкретними типами та видами вагонів в країнах СНД і встановлюють ту межу експлуатації, при якій зноси основних деталей та вузлів, які визначають безпечну роботу вагона, можуть наблизитися до критичних.

Отримання даних необхідного пробігу для виконання ремонтів можливе за результатами виконання експлуатаційних випробувань. Практика таких випробувань започаткована ще за часів Радянського Союзу Міністерством шляхів сполучення, а зараз підтримується Головним управлінням вагонного господарства Укрзалізниці за участю і науковим супроводженням кафедри вагонів та вагонного господарства Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна.

На напрямку Кривий Ріг - Ужгород призначено організовані дослідні маршрути для перевезення залізорудного концентрату. В цих маршрутах проходять експлуатаційні випробування зразки нової техніки, які стосуються конструкції вантажних вагонів, а саме піввагонів. Поява на полігоні залізниць вагонів нового покоління, які мають деталі та вузли більш надійні, ніж раніше, дає можливість перегляду регламенту та періодичності технічного обслуговування і ремонту вантажних вагонів.

З метою раціоналізації співвідношення діючих нормативів пропонується в існуюче Положення про систему технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів внести наступні зміни:

- для усіх вагонів, у яких норматив пробігу після капітального ремонту складає 160,0 тис. км встановити календарну тривалість використання, яка складатиме 3 роки (замість діючих 2 років);

- вантажним вагонам, візки яких модернізовані з використанням зносостійких металевих або полімерних елементів у вузлах тертя, після деповського ремонту до наступного планового ремонту встановити норматив пробігу 160,0 тис. км, а календарну тривалість міжремонтного періоду встановити 3 роки;

- вантажним вагонам, візки яких модернізовані з використанням зносостійких металевих або полімерних елементів у вузлах тертя після капітального ремонту до наступного планового ремонту встановити норматив пробігу 210,0 тис. км, а календарну тривалість міжремонтного періоду встановити 4 роки.

В проміжках між деповськими ремонтами при подовжених нормативах періодичності проведення чергових планових ремонтів пропонується встановити виконання нового виду ремонту - поточного ремонту з відчепленням (ПР) стаціонарним методом в виробничих приміщеннях депо, основним завданням якого буде оздоровлення кузова та рами вагона без розбирання та ремонту ходових частин, потреба в чому відсутня.

При середній вартості одного деповського ремонту 20,5 тис. грн. економія за період від введення нової системи ремонту вагонів до його виключення складе 41 тис. грн. Період експлуатації вагона від капітального ремонту до виключення складає 11 років. Середньорічна економія від зменшення кількості деповських ремонтів складе 3727 грн. на один вагон (таблиця 3).

Забезпечення якісного ремонту вагонів у відповідності з вимогами типових технологічних процесів ремонту неможливо без використання відповідного ремонтного обладнання та засобів контролю.

Ступінь зносу основних фондів по залізницях складає у середньому 63,8 %. Більша частина основного обладнання вагонних депо (ВЧД) та вагоноремонтних заводів (ВРЗ) морально застаріла та фізично зношена. При ремонті цього обладнання виникає необхідність у заміні великої кількості вузлів та деталей, що призводить до значних витрат трудових та матеріальних ресурсів.

Ремонт вагонів нового покоління потребує додатково до основного обладнання придбання необхідного спеціалізованого оснащення та обладнання.

Таблиця 3 - Діючі та запропоновані нормативи періодичності проведення планових видів ремонтів

вагонний технічний собівартість надійність

Показники зношення основних фондів ВЧД залізниць, які ремонтують вагони інвентарного парку та потреба в новому обладнанні та засобах контролю на період до 2020 року приведено у Концепції розвитку вагонного господарства Укрзалізниці на період до 2020 року.

Впровадження нової системи технічного утримання та ремонту вантажних вагонів, у т.ч. з модернізованими візками, дасть змогу в діапазоні від виконання капітального ремонту до виключення вагону з експлуатації по закінченню встановленого терміну служби, значно скоротити поточні витрати на обслуговування вантажного рухомого складу.

Використання більш прогресивних видів технічного утримання та ремонту вантажних вагонів, наприклад, пов'язаного з удосконаленням техпроцесу та паралельним застосуванням новітніх гнучких технологій [5-7], сприятимуть підвищенню ефективності ремонтних процедур та зниженню їх собівартості.

Таким чином, в результаті аналізу існуючої планово- попереджувальної системи ремонту вантажних вагонів розроблено ряд пропозицій з удосконалення цієї системи та запропоновано нові підходи з технічного утримання вагонів нового покоління. Розроблені заходи сприятимуть не тільки підвищенню технічного рівня утримання вантажних вагонів, а й дозволять знизити собівартість ремонтних робіт і підвишити ефективність діяльності залізниць.

Список літератури

1. Ц-0043. Інструкція з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затв. наказом Укрзалізниці № 417-Ц від 25.09.2008 р.

2. Норми простою вантажних вагонів при деповському ремонті, технічному обслуговуванні з відчепленням та підготовці до навантаження. Затв. наказом Укрзалізниці 14.06.2005, № 164-Ц.

3. Положение о системе технического обслуживания и ремонта грузовых вагонов, допущенных в обращение на железнодорожные пути общего пользования в международном сообщении, затв. 47-ю Радою по залізничному транспорту держав-учасників Співдружності, протокол від 22-23 листопада 2007 р., введене в дію наказом Укрзалізниці від 07.12.2007 р. № 573-Ц.

4. Протокол 52 заседания Совета по железнодорожному транспорту государств-участников Содружества, 13-14 мая 2010 г., г. Юрмала.

5. Мямлин В.В. Совершенствование поточного метода ремонта вагонов за счет гибкости транспортной системы между технологическими модулями // Залізничний транспорт. - 2008. - №4. - С. 15-17.

6. Мямлин В.В. Асинхронный гибкий поток - следующий этап на пути совершенствования поточно-конвейерных методов ремонта грузовых вагонов // Трансбалтика-2009: междунар. науч. конф., 22-23 апр. 2009 г.: тезисы докл. - Д., 2009. - С. 37-38.

7. Мямлин В.В. Анализ основных параметров асинхронного гибкого потока ремонта вагонов и методы их расчета // Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В.Лазаряна. - Вип. 26. - Д.: Вид-во ДНУЗТ, 2009. - С. 28-33.

Размещено на Allbest.ru