Святкова зачіска в фольклорному українському стилі стрижка жіноча проста коротка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки Украіни

Державний професійно-технічний навчальний заклад

"Сокальський професійний ліцей"

перукар (перукар-модельєр)

Письмова екзаменаційна робота

на тему:

Святкова зачіска в фольклорному українському стилі стрижка жіноча проста коротка

Виконала:

Учениця групи № 33

Власюк Катерини

Перевірила викладач:

Синюк Н.Б.

Сокаль, 2018



Вступ

Перукар здатний творити, створювати новий образ, тим самим надаючи людям задоволення. Недарма в даний час талановиті майстри отримують світову популярність нарівні з іншими творчими людьми. Але що ж являє собою професія перукар, якими якостями повинен володіти справжній професіонал? Коли людина приходить до перукаря він хоче, щоб майстер знайшов для нього таку зачіску, яка допоможе підкреслити всі достоїнства і красу, а так само висловити індивідуальність. Кваліфікований перукар відразу бачить, що саме потрібно зробити з волоссям клієнта, підбере оптимальну зачіску і відповідний колір. Новий образ, створений професіоналом, здатний не тільки прикрасити людину, але і надати йому впевненості в собі. Після такого перетворення люди часом змінюють стиль поведінки і навіть своє життя на краще. Для того щоб стати справжнім професіоналом у сфері перукарського мистецтва, потрібно володіти певними якостями, які необхідно розвивати у процесі вдосконалення своєї майстерності. Такими якостями є: почуття кольору, естетичний смак, спостережливість, гарна зорова пам'ять, організованість, тактовність, вміння спілкуватися з людьми і знаходити вихід із складної ситуації.

Психологи готові стверджувати, що люди при зустрічі звертають увагу в першу чергу на стан одягу і зачіску, оцінюючи тим самим чиюсь зовнішність. З одягом і взуттям все зрозуміло, її підбирають відповідно до ситуації та іншими деталями гардеробу. Але яке йде справа з зачіскою? На допомогу в даній ситуації прийде перукар. Робота перукаря - це особлива робота з кожною людиною індивідуально, що вимагає смаку і врахування його характеру. Творчий процес стрижок і створення зачісок знаходиться в родинних стосунках з творчістю, а праця з виконання зачісок дуже близький до мистецтва скульптора. Перукар робить забарвлення, різноманітні види стрижок, укладку, хімічну завивку, займається лікуванням волосся, а також коригує форму бороди і вусів. Деякі досвідчені перукарі навіть спеціалізуються на складних пастижерних роботах: виготовленні накладних брів, вусів і перук. Хороший майстер здатний підкреслити створенням певного образу всі достоїнства клієнта і приховати його недоліки. За допомогою стрижки можна зробити риси обличчя більш привабливими і пропорційними, скорегувати правильний овал обличчя. А правильно підібраний відтінок і колір волосся вигідно представить колір очей і відтінок шкіри. Освоювати дану професію рекомендується тактовним, комунікабельним, терплячим і делікатним людям. Адже перукаря доведеться не тільки робити свою пряму роботу, але і спілкуватися з клієнтами, а також постаратися зробити їх перебування в кріслі максимально приємним і комфортним. Для даної професії знадобляться такі якості: відмінний окомір, естетичний смак, точна координація, розвинене почуття стилю і акуратність. Для більш успішної роботи перукар повинен орієнтуватися в засобах для хімічної завивки і різноманітті фарб, ретельно вивчити типи осіб та зачіски, які до них підходять, а також знати, як використовувані речовини можуть взаємодіяти з різними типами волосся і шкіри. Перукар повинен мати відомості, як не пошкодить волосся, доглядати за ними, застосовувати різне обладнання та хімікати. Масаж і миття голови грає не менш важливу роль, адже вони готують волосся і шкіру для подальшого забарвлення або стрижки, а також допомагають розташувати клієнта до себе і встановити з ним контакт.



1. Фолькльорний український стиль

Як зберегти і передати нащадкам найкращі надбання національної культури, які протягом століть були створені українським народом? Що треба зробити сьогодні, аби й завтра не висихало джерело народної творчості? Прикро, але у нашому побуті все менше національних традицій, люди не відчувають свого коріння і часто орієнтовані на уніфіковану та стандартизовану масову моду, культуру. В сучасній моді зачісок не часто можна побачити відбиток національних мотивів. У наш час українські перукарі повинні мати уявлення про національні зачіски, їхнє розмаїття. В попередніх навчальних програмах з вивчення історичних зачісок більше уваги приділялося давньоруській традиції прибирання голів, а вона мала один-єдиний елемент -- косу.

Тепер погляди на національну спадщину радикально змінилися і є можливість відтворити найкращі народні традиції. Сучасний майстер зачіски, працюючи в Україні, повинен відтворювати в своїх моделях національні риси. Джерелом нових розробок можуть бути не тільки національні зачіски, а й одяг, прикраси, головні убори. Об'єднуючи нові розробки моделей зачісок з одягом, з'являється можливість створити новий образ української моди.

Із сивої давнини, із ледь примерклих з часом фресок, із легенд, казок, пісень і наукових досліджень приходять до нас образи та настрої далекого минулого. Український народний одяг, головні убори, зачіски, взуття формувалися під впливом кліматично-географічних, соціально-економічних обставин, складностей політичного й культурного розвитку. Поступово утворилися композиційно-структурні закономірності вбрання, образна система декору, яскрава кольорова гама.

Стійкішим щодо збереження і розвитку давніх пластів мистецтва народного моделювання виявився селянський образ. На основі збережених пам'яток ХVІІІ-ХІХ ст. можна стверджувати, що «український кантрі» мав чітко вироблені композиційно-колористичні закономірності й структуру, принципи формотворення. Цей ансамблевий вид мистецтва відбиває образне мислення народу, високі критерії його моралі та працелюбності. Створюючи справжні шедеври мистецтва, народні майстри надзвичайно тонко відчували лінії, силует, форми, пропорції, ритм, колір і гармонію окремих частин витвору. Впродовж століть вироблялися традиції народного моделювання.

Суспільно-економічний і культурний розвиток давньоруських земель і політичні умови визначили процес відособлення окремих частин давньоруської народності й виникнення передумов для зародження на її основі українського, російського та білоруського народів. Близькість цих народів і мовою, й місцем проживання, і характером та історією викликала спільність багатьох видів одягу і зачісок.

Українське дворянство, що наслідувало іноземні зразки, носило одяг, оздоблення та зачіски, в яких самобутні українські елементи поєднувалися з польсько-литовськими та угорськими.

Українські прикраси, що доповнювали одяг і зачіски, були колоритні, неповторні, зберігаючи в собі фольклорне тепло народу. Використовуючи національні зразки у сучасних рішеннях, можна не тільки відтворити українську культурну спадщину, а й показати її красу та індивідуальність. На основі фольклорної моди можна створити сучасні силуети весільних, святкових, фантазійних, вечірніх і повсякденних зачісок.

Важливим етапом розвитку народних традицій є творча співпраця художників-модельєрів, конструкторів, технологів і виконавців. Необхідно, щоб до цієї родини творців приєдналися й модельєри-перукарі. Ось тоді створені моделі будуть дійсно єдиним ансамблем в образі нашого сучасника. Прикладом цього можуть бути розробки сучасних стильних зачісок. Так, якщо взяти за основу весільне вбрання молодої з Гуцульщини кінця XIX ст. (рис. 7.10), то можна розробити сучасну весільну зачіску за новими технологіями (рис. 7.11 а, б).



Рис. 7.10. Весільна зачіска молодої з Гуцульщини.

Рис. 7.11. Сучасна весільна зачіска, виконана на основі гуцульської кінця XIX ст.: а -- загальний вигляд; б -- схема виконання

Жінки на Поліссі мистецьки пов'язували голову хусткою, прикрашаючи ЇЇ квітами (рис. 7.12). Скориставшись таким рішенням, можна створити цікаву вечірню зачіску (рис. 7.13). зачіска перукарь стрижка

Жінки Станіславської області на початку XX ст. захоплювались опліт-ками (рис. 7.14), що у наш час можна з великим успіхом запозичити для моделювання зачісок для нареченої (рис. 7.15).

Улюблениця українського народу Роксолана навіть за межами батьківщини залишалася людиною, якій і досі намагаються наслідувати. Свою любов до України ця жінка пронесла через усе своє життя. У портретному зображенні Роксолани, одягненої за східним стилем (рис. 7.16), простежується український настрій і колорит, який легко можна перетворити в сучасні мотиви (рис7.17а,б)

Рис. 7.12. Пов'язування волосся хусткою на Поліссі XIX ст. Сучасна зачіска, виконана на основі поліської: а -- загальний игляд; б -- схема виконання. Уплітки -- вбрання жінок Станіславщини початку XX ст.

На Лемківщині на початку XX ст. зачіски жінок були дуже ошатними (рис. 7.18). Як і попередні зачіски, вони можуть стати яскравим прикладом для створення нових моделей (рис. 7.19 а, б).

На Західному Поділлі на початку XX ст. дівчата носили зачіски (рис. 7.20), які й сьогодні можуть послугуватися моді. Модифікація таких зачісок може дати дуже цікаві молодіжні варіанти (рис. 7.21).

Рис. 7.18. Жіноча зачіска. Рис. 7.20. Жіноча зачіска. Західне

Лемківщина, початок XX ст. Поділля, початок XX ст.



Рис. 7.19. Сучасна зачіска, виконана на основі лемківської: а -- загальний вигляд; б-- схема виконання. Сучасна зачіска, виконана на основі західноподільської: а -- загальний вигляд; б -- схема виконання

2. Основна частина

1. Вимоги до приміщень перукарень.

Репутацію перукарського салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент. Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг. Робочий зал перукарського салону Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України. Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі, змішані Площа основних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби Перукарні на одне-два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв. м з наявністю мінімальної кількості допоміжних приміщень їх площі наведено в таблиці. Розрахунок площі основних і допоміжних приміщень. Назва приміщення Розрахунок площі Площа кВ. м. Зал очікування на одне робоче місце 1,5 але не менше 0,75Гардероб для відвідувачів на одне робоче місце не менше 0,3Жіночий зал на одне робоче місце не менше 8 0Чоловічий зал на одне робоче місце не менше 6,0Універсальні зали на одне робоче місце не менше 8 0Манікюрний кабшег на одне робоче місце не менше 6 0Педикюрний кабінет на одне робоче місце не менше 6,0Склад на одне робоче місце не менше 1,0Кімната персоналу на одне робоче місце не менше 0,75Приміщення для прання на перукарню за розрахунком Санвузол дія персоналу на перукарню не менше 2 0Санвузол для відвідувачів на перукарню не менше 2,0 Косметологічний кабшег на одне робоче місце косметолога не менше 12,0 Щоденно в приміщеннях перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою Із застосуванням дезинфікуючих засобів Поточне прибирання поверхонь, до яких доторкаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими засобами. Раз на місяць перукарня закри-вається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень. Роботи з прибирання приміщень, дезінфекції меблів слід прово-дити у гумових рукавичках, щоб запобігти подразненням шкіри рук.

2. Освітлення перукарень.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення. Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю. Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла. На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення.

Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту. Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори). Освітлення салону

3. Санітарно-технічне обладнання.

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи І газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло. Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти -- припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги. За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.

Організація робочого місця

Робоче місце повинне обладнано всім необхідним для виконання робіт. Устаткування складається з туалетного столу з тумбочками і ящиками, дзеркала, крісла. Дуже важливо, щоб перукарське крісло було стійким і зручним для клієнта і перукаря. Перукарське крісло може бути з одним важелем, яким майстер повертає сидіння, і з трьома різними важелями. Крісло з трьома важелями більш зручно, оскільки великим важелем майстер піднімає сидіння догори на необхідну висоту, середнім опускає сидіння, а мало важелем повертає сидіння в будь-яку сторону. Підголовник крісла підтримує голову клієнта в зручному для майстра положенні. Наприклад, підголовник «подушка» прикріплений до металевого стрижня з пружиною. Майстер однією рукою натискує пружину, інший опускає або піднімає «подушку», встановлюючи її в потрібному для роботи положенні. style="font-size: Найбільш гігієнічними є металеві нікельовані крісла з клейонковими сидіннями і спинкою. Перукарське крісло слідує встановлювати так, щоб світло падало на клієнта, а не на дзеркало. Клієнт, що сидить в кріслі, ставить ноги на підніжку (дерев'яну або металеву), встановлювану між тумбочками (або під умивальником). Підніжка дозволяє прийняти клієнту найбільш зручне положення.

Перед кожним дзеркалом встановлюють стінне дзеркало. Під дзеркалом (на тумбочках або кронштейнах) горизонтально розташовують підзеркальник - мармурова або покрита склом дерев'яна дошка, на яку кладуть туалетні обладнання і необхідні для роботи інструменти і прилади.

Часто між тумбочками влаштовують умивальника (фаянсову раковину) із стоком в каналізаційну трубу. Якщо до такої раковини підводять холодну і гарячу воду, то встановлюють змішувач.

Якщо немає підзеркальника, то туалетні обладнання кладуть на тумбочки, призначені виключно для зберігання інструментів і білизни. У верхньому висувному ящику правої тумбочки бережуть інструменти (ножиці, бритви, машинки, гребінки), в нижніх двох відділеннях - чиста продезинфікована білизна (серветки, пеньюари і т. д. ). берегти сторонні предмети в тумбочках забороняється.

Туалетні обладнання, інструменти і матеріали на підзеркальникі або тумбочках повинні завжди знаходитися на певних місцях, щоб під час роботи майстер не втрачав часу на пошуки потрібної речі. І нструменти і матеріали рекомендується розташовувати на підзеркальникі в наступному порядку (справа на ліво): спиртний пальник, банка з ватою, банка з дезинфікуючим складом для інструментів, мильниця, пудрениця, пульверизатор, флакони з туалетною водою (хінною і бузковою водою, вежеталем), флакон з дезинфікуючим (кровоспинним) складом, вживаним при випадкових порізах шкіри, настільний ремінь для правки бритв, ручне дзеркало, ремінь, що висить (брезентовий). Часто уживані предмети потрібно класти ближче до майстра, на правій стороні туалету, рідше уживані - на лівій стороні.

Прилад для гоління під час роботи краще класти посередині підзеркальника або на правій тумбочці. В перукарні з великою кількістю робочих місць дуже зручно мати над кожним дзеркалом порядковий номер крісла. Тоді, натиснувши на кнопку дзвінка, майстер може викликати клієнта із залу очікування світловим сигналом, що показує номер крісла.

Кожний майстер відповідає за санітарний стан робочого місця.



Інструкційно - технологічні картки

Святкова зачіска в фольклорному українському стилі

№з/п	Перукарська операція	Матеріали ,інструменти, пристосування	Технологічна послідовність	Зображення
1. 2. 3. 4. 5.	Поділ волосяного покриву на зони:фронтальна, тімяна Створення буклі Тупірування начесування пасма. Вичесування пасма і викладанняу буклю . Формування форми зачіски з елементів буколь.	Пристосування: затискачі, неви-димки гринад-лі,резинки. Матеріали: лак, пінка. Інструменти: гребінець для начісуванн, щі-тка, шпикуль-,електрощипці,фен, браш,бом-баж.	На чисті, добре розчесані волосся наносимо трохи засоби для укладання. Воно допоможе сформувати локон. Плойкою накручуємо локон. Він може бути широким або маленьким, як захочете. Від його розміру буде залежати розмір буклі. Залетаем хвіст -- найпростіший варіант. Або, біля коріння волосся, кожне пасмо потрібно закріпити маленької гумкою. Отримані хвостики трохи начесать. Кожен хвостик розділити на кілька прядок, їх розгладити. Закрутити кожну пасмо трубочкою і біля основи закріпити невидимками з двох сторін. Викладати буклі в будь-якому порядку, можна у формі квітки і т. д. При створенні зачіски потрібна акуратність. Неохайні буклі - це негарно. Можна надати художній безлад, переплести їх, перемішати. Але вони повинні бути чітко зафіксовані. Кожен волосок повинен бути укладений у буклю і закріплений лаком.



Стрижка жіноча коротка класична

№з/п	Перукарська операція	Матеріали ,інстру-менти,пристосу-вання	Технологічна послідовність	Зображення
1. 2. 3. 4.	Операція стрижки:способом «на пальцях Операція стрижки: Філірування Окантування	Гребінець з шпикулем, щітка для вичісувавння та тупірування, фен, електрощипці, невидимки, грина-длі, пульвелізатор, прикраси для зачіски. Шампунь,бальзам, пінка, лак.	Стрижка виконується на вимитому вологому волоссі » у такій послідовності: від тім'яної зони до маківки, на правій та лівій скронях, потилиці.Перше пасмо лобно-тім'яної зони, яке буде контрольним, відчісують завширшки 1-2 см від крайової лінії росту волосся на лобі. Стрижуть його з відтягуванням на обличчя. Наступні пасма зістригають з відтягуванням 90°, рівняючись па контрольне пасмо.Переходять до стрижки волосся правої скроні. Перше пасмо відчісують вертикальним проділом паралельно до крайової лінії росту волосся. Волосся зістригають з відтягуванням на обличчя, орієнтуючись на довжину волосся лобно-тім'яної зони. Наступні пасма до центрального проділу на потилиці стрижуть з відтягуванням 90°. Аналогічно стрижуть волосся лівої скроні.На верхньопотиличній зоні волосся відчісують вертикальним проділом разом із контрольним пасмом скроневої зони та зістригають з відтягуванням 90°. Стрижку продовжують, рухаючись від правого вуха ліворуч.Завершують стрижку окантуванням

3. Технологічна частина

Святкова зачіска у фольклорному українському стилі

На чисті, добре розчесані волосся наносимо трохи засоби для укладання. Воно допоможе сформувати локон. Плойкою накручуємо локон. Він може бути широким або маленьким, як захочете. Від його розміру буде залежати розмір буклі. Залетаем хвіст -- найпростіший варіант. Або, біля коріння волосся, кожне пасмо потрібно закріпити маленької гумкою. Отримані хвостики трохи начесать. Кожен хвостик розділити на кілька прядок, їх розгладити. Закрутити кожну пасмо трубочкою і біля основи закріпити невидимками з двох сторін. Викладати буклі в будь-якому порядку, можна у формі квітки і т. д. При створенні зачіски потрібна акуратність. Неохайні буклі - це негарно. Можна надати художній безлад, переплести їх, перемішати. Але вони повинні бути чітко зафіксовані. Кожен волосок повинен бути укладений у буклю і закріплений лаком. Це - основа створення зачіски. Потім їх можна розкласти по всій голові, можна зібрати на одній стороні, можна переплести між собою, можна залишити кілька локонів без формування буклі. Буклі можна прикрасити квітами, стрічками, шпильками з камінчиками. Зачіска ідеально підходить під весільні аксесуари. Можна комбінувати її з джгутами, з французькими косами. акі зачіски любили носити аристократки. У давні часи жіноча краса високо цінувалася. Жінки активно користувалися тим, що дала їм природа. Якщо подивитися на картини позаминулого століття, здається, що над волоссям чаклували кілька днів. (додаток А)

Стрижка жіноча коротка

Коротке волосся користуються популярністю у сучасних жінок. В першу чергу тому, що така зачіска економить час. У емансипованої сучасної жінки його постійно не вистачає. Довге волосся вимагають більш ретельного догляду, тривалого часу розчісування. Для підтримки їх у здоровому вигляді потрібен час і кошти. Крім економії часу, можуть бути й інші мотиви носити коротку стрижку. Багато хто вважає, що коротка зачіска - імідж впевненої в собі бізнес-вумен. Проста коротка стрижка Рекомендується для прямого або хвилястого волосся. Форма стрижки: ступінчаста, коротка.

Техніка стрижки: спосіб «на пальцях». Технологія виконання. Стрижка виконується на вимитому вологому волоссі способом «на пальцях» у такій послідовності: від тім'яної зони до маківки, на правій та лівій скронях, отилиці.

Перше пасмо лобно-тім'яної зони, яке буде контрольним, відчісують завширшки 1-2 см від крайової лінії росту волосся на лобі. Стрижуть його з відтягуванням на обличчя. Наступні пасма зістригають з відтягуванням 90°, рівняючись па контрольне пасмо. Переходять до стрижки волосся правої скроні. Перше пасмо відчісують вертикальним проділом паралельно до крайової лінії росту волосся. Волосся зістригають з відтягуванням на обличчя, орієнтуючись на довжину волосся лобно-тім'яної зони. Наступні пасма до центрального проділу на потилиці стрижуть з відтягуванням 90°. Аналогічно стрижуть волосся лівої скроні. На верхньопотиличній зоні волосся відчісують вертикальним проділом разом із контрольним пасмом скроневої зони та зістригають з відтягуванням 90°. Стрижку продовжують, рухаючись від правого вуха ліворуч. Нижньопотиличну зону стрижуть у тій же послідовності. У процесі стрижки волосся можна філірувати. Завершальним етапом є виконання окантування. (Додаток Б)

4. Інструменти та пристосування

Перукарське мистецтво -- один з найдавніших видів діяльності людини, і, незважаючи на довгу історію, він є актуальним і необхідним нам щодня і продовжує розвиватися далі. Розвиток і вдосконалення перукарських послуг постійно пов'язане з розвитком людського суспільства і зміною умов побуту, а також різних технологій і рівнем культури. Протягом довгих років майстри перукарської справи створювали нові стилі і форми зачісок, а також змінювали лінії і декоративні елементи зачіски.

Для виконання необхідних операцій по обробці волосся перукаря або стилісту потрібно різні інструменти і пристосування. Вони використовуються при стрижці або гоління, для додання волоссю різної форми за допомогою затискачів, шпильок, гребінців, щипців, бігуді або фена. Інструменти, обладнання та пристосування, що застосовуються при виконанні сучасних модельних стрижок і укладання, які використовуються для обробки волосся, можна розділити на три основних види за їх призначенням: інструменти для стрижки волосся, інструменти для розчісування волосся, інструменти для укладання і завивки волосся. Вибір інструмента для виконання різних операцій залежить від завдання, поставленого перед майстром. Адже застосування конкретного інструменту дає певний ефект, який і обумовлює його вибір. У роботі завжди застосовуються різні пристосування, застосовувані в перукарнях, які також допомагають в роботі і полегшують виконання потрібних операцій і захищають клієнта від неприємних відчуттів.

Найпоширеніший і необхідний інструмент перукаря -- це гребінець, оскільки без неї неможливе виконання ні однієї операції по обробці волосся. За матеріалом, з якого виготовляються гребінці, вони підрозділяються на металеві, пластмасові, дерев'яні і кістяні. Перевага металевих гребінців з алюмінієвих сплавів перед гребінцями з інших матеріалів полягають у найбільшою стійкості до впливу підвищеної температури. Так, наприклад, цей вид гребінців підходить при гарячій завивці волосся щипцями, але його не бажано використовувати при виконанні хімічної завивки, так як застосовуються для цієї процедури препарати вступають з оксидом металу в реакцію. Гребінці з металу при розчісування мокрих волосся можуть пошкодити їх зовнішній лускатий шар, і в результаті цього волосся стають крихкими, ламкими і швидко розшаровуються. Дерев'яні гребінці не завдають великої шкоди волоссю, але дана різновид не пристосована для роботи в перукарнях і салонах, так як їх складно обробляти, і вони не довговічні. Пластмасові гребінці, на сьогоднішній день, є найбільш поширеними гребінцями, і вони розрізняються якістю пластмаси. Важливо пам'ятати, що будь-які гребінці, застосовувані для перукарських робіт, повинні бути гнучкими і міцними і мати антистатичні властивості, не пошкоджуючи при цьому лусочки волосся. Кістяні гребінці дорогі за вартістю і найчастіше випускаються у вигляді гребенів і різних затискачів, і використовуються більше як декоративні елементи. В даний час широке застосування знайшли гребінці з силікону, які відрізняються міцністю і безпекою, вони завжди рівні, не ковзає в руці майстра і не намагничивают волосся в процесі розчісування. Гребінця розрізняються також по довжині, ширині та частотою зубців, так широкі гребінці використовуються в роботі з широкими пасмами волосся, а маленькі використовують при роботі з невеликими пасмами або при виконанні коротких стрижок. Гребінець з однорідним розташуванням зубів, у якої на робочій поверхні є часті або рідкі зуби, застосовується в основному при розчісуванні волосся і стрижки у жінок. Комбінована гребінець, яка на робочій поверхні має часті зуби, є універсальною і використовується при розчісування, стрижки, гарячої та холодної укладках, а також при начесе волосся. Гребінець зі звичайною ручкою і гребінець-вилочка . Для розчісування, укладання волосся та масажу шкіри голови також використовуються щітки з зубцями з щетини, пластмасові або металеві. Рекомендується для укладання брати щітки з зубцями з натуральної щетини, оскільки вони краще волосся відтягують під час роботи. Майстрами використовуються щітки двох видів: плоскі і круглі. Круглі щітки, по-іншому звані «брашинг», застосовуються при укладанні для додання форми кінців волосся. Плоскі щітки використовують для масажу шкіри голови, а також для укладання волосся. На кінцях зубців таких щіток є кульки, які служать для оберігання шкіри голови від подряпин. Такими щітками під час укладання піднімають волосся біля коріння для додання зачісці об'єму. Бажано, використовувати щітки з досить жорсткою щетиною і порожнистим підставою для вільного проходження повітря. Застосовують також термобрашинг.

Перукарські ножиці бувають декількох видів: прямі, філіровочние і флажковые. На сьогоднішній день, на ринку представлено безліч виробників професійних перукарських приладдя, а саме ножиць для стрижки волосся. Серед виробників представлені такі марки, як Jaguar, Zinger, Metzger. Так, наприклад, фірма Jaguar (Німеччина) є визнаним лідером в розробці і виробництві перукарського інструменту, компанією випускається понад 250 видів ножиць для стрижок різної складності, машинок для стрижки, фенів і плойок.

5. Заключні роботи

Однією з найважливіших задач адміністрації та обслуговуючого персоналу перукарень є залучення постійних клієнтів. Ця робота повинна вестися в наступних напрямках:

1. Утримання всіх приміщень перукарні в зразковій чистоті і порядку. 2. Дотримання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та особистої гігієни.

3.Культура поведінки обслуговуючого персоналу.

4.Якісне виконання всіх видів обслуговування відвідувачів.

Заключні роботи з обслуговування відвідувачів у перукарнях розглядаються як завершальні етапи основного технологічного процесу. Після виконання операції стрижки перукар зобов'язаний вичесати дрібним гребінцем стрижене волосся. Для цього необхідно взяти гребінець з чистими зубами і закласти в нього шматочок вати, рівномірно розподіливши її по всій площині гребінця. Потім, змочивши закладену в гребінець вату водою, розчесати бажано весь волосяний покрив голови. При цьому зістрижене волосся, затримуючись в ваті, буде вичісуватись. Потім шматочком вати або спеціальним пензликом необхідно очистити від волосся обличчя і шию клієнта. Перш ніж зняти пеньюар, потрібно витягнути закладений навколо шиї джгут з вати і взяти серветку. Знімаючи пеньюар, необхідно дотримуватися запобіжних заходів, щоб що знаходиться на пеньюарі волосся не потрапило на одяг клієнта. Для цього, знімаючи пеньюар, слід підвертати краї його всередину. Враховуючи, що після кожного виду обробки волосся виконуються специфічні і характерні тільки для цієї операції заключні роботи, доцільно розглядати їх більш детально безпосередньо в єдиній технологічній послідовності.

6. Охорона праці

Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".

1.3. За даною інструкцією перукар інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та перукаря.

1.4. Власник повинен застрахувати перукаря від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я перукаря з вини власника, він (перукар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції перукар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До самостійної роботи допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання за професією, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеці.

1.7. Перукар проходить медичний огляд щоквартально; раз на рік проводиться флюорографія і огляд венерологом.

1.8. Перукар повинен:

1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.2. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником і по якій він проінструктований.

1.8.3. Дотримуватись правил пожежної безпеки. Палити тільки в місцях, для цього відведених.

1.8.4. Користуватись спецодягом, спецвзуттям.

1.8.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.8.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.8.7. Не розбирати і не виконувати будь-який ремонт електроінструменту.

1.9. Основні шкідливі і небезпечні виробничі фактори, які діють на перукаря.

1.9.1. Підвищені температура і вологість повітря робочої зони.

1.9.2. Ураження електричним струмом.

1.9.3. Вплив хімічних матеріалів.

1.9.4. Підвищена запиленість повітря робочої зони.

1.9.5. Дія механічних факторів.

1.10. Перукар забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: халат, шапочка або косинка, взуття профілактичне, рукавички гумові.

1.11. Перукарні на одно - два робочих місця допускається влаштовувати в одній кімнаті, площа якої 15-25 м² з виділенням підсобного відсіку легкою перегородкою заввишки 1,8-2 м.

1.12.У перукарнях на 5 робочих місць допускається суміщати вестибуль з гардеробом та залом чекання.

1.13. При встановленні перукарських крісел необхідно дотримуватись мінімальних відстаней:

1.13.1. Між паралельними рядами крісел (задніми стінками), розміщеними фронтами один проти одного, - 4,5 м.

1.13.2. Між рядами крісел (задніми стінами), розміщеними одне за одним, - 2,5 м.

1.13.3. Від крісел з сушуарами до робочих місць -1,5 м.

1.13.4. Між фронтами крісел з сушуарами - 2,0 м.

1.14. Відстань між кріслами (по осі) повинна бути - 1,8 м, від крайнього крісла до стіни - 0,7 м.

1.15. До роботи з електроапаратурою та електроінструментом допускаються особи, які пройшли навчання по правилах їх безпечної експлуатації і мають відповідне посвідчення.

1.16. Електроінструмент з металевим корпусом напругою вище 36 В обладнується спеціальним затискачем для приєднання заземлювального дроту з розпізнавальним знаком «З» або «Земля».

1.17. Електроінструмент, що має на штепсельному з'єднанні додатковий заземлювальний контакт, підключається до відповідних розеток.

1.18. Хімікати необхідно зберігати у поліетиленовій, скляній, фарфоровій посудині з пробками або кришками, що щільно закриваються, в спеціальних коморах.

На всіх посудинах з хімікатами повинні бути чітко написані етикетки. При зберіганні токсичних і отруйних речовин написи виконують червоною фарбою.

1.19. Перукар повинен знати властивість хімікатів, їх дію на організм і правила їх знешкодження.

1.20. На робочих місцях перукарів слід передбачати місцеве освітлення з використанням ламп розжарювання.

Світильники повинні мати відбивачі.

Використання відкритих ламп забороняється.

1.21. Перукарня повинна бути обладнана усіма видами санітарно-технічних пристроїв - водопроводом, каналізацією.

1.22. Перукар повинен суворо виконувати правила особистої гігієни, мати приємний зовнішній вигляд, бути в чистому спецодязі та спецвзутті.

1.23. Інструмент зберігається на робочому місці або в шафі.

1.24. Для забезпечення безпеки осіб, що експлуатують сушуари, необхідно:

1.24.1. Навчити основам безпеки всіх працюючих.

1.24.2. На робочих місцях мати інструкцію по експлуатації сушуарів.

1.24.3. Підтримувати в справному стані ізоляцію електропроводів, а також здійснювати надійне приєднання сушуарів до захисного заземлення.

1.24.4. Під ногами повинні знаходитись ізольовані підставки.

1.24.5. Здійснювати контроль за станом та параметрами захисного заземлення.

1.24.6. Назначити осіб, які відповідають за експлуатацією сушуарів.

1.25. Встановлювати сушуари можливо в робочому залі на відстані 1,65 м і більше від перукарських крісел. Кількість їх в жіночому залі може складати два апарати на одне робоче місце, а в чоловічому залі - один апарат на два робочих місця.

1.26. Апарати повинні установлюватись так, щоб неможна було доторкнутись до всіх оточуючих металевих частин, в тому числі до труб системи опалення, каналізації тощо, які мають зв'язок з землею.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти спецодяг і спецвзуття.

2.2. Перевірити справність електро- та механічного інструменту, наявність необхідних матеріалів (серветки, пеньюар, рушник, вата, хімікати, гребінки та інше); розташувати їх в зручному для користування порядку.

2.3. Перевірити наявність та справність захисного заземлення сушуарів.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Продезінфікувати інструмент.

3.1.1. Бритву, ножиці опускаються у спирт (денатурований або гідролізний) міцністю 70 %, який наливається у широкогорлу посудину з притертою пробкою і об'ємом 100 мл.

При дезінфекції необхідно слідкувати за тим, щоб ріжуча поверхня була повністю занурена у спирт.

3.1.2. Машинки для стрижки та металеві гребінки обробляються спиртовою горілкою.

3.1.3. Різальна частина електричної машинки підлягає кип'ятінню, а пластмасовий корпус протирають 0,5%-ним розчином хлораміну.

3.1.4. Інструменти та вироби з пластмаси дезінфікуються 0,5%-ним розчином хлораміну протягом 10-15 хв.

Розчин наливають у пластмасові банки з кришками ємністю не менше 500 мл та замінюють не рідше одного разу на 5 днів.

3.2. Перед початком роботи з кожним відвідувачем перукар повинен на очах відвідувача помити руки з милом, накрити клієнта чистим пеньюаром, закрити його чистою серветкою, а підголівник крісла - паперовою або бавовняною серветкою.

3.3. Перед початком роботи з шкідливими речовинами руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.

3.4. Під час застосування шкідливих речовин необхідно дотримуватись особливої обережності, остерігатися потрапляння їх на руки, обличчя і особливо в очі.

3.5. Під час виконання хімічної завивки перукар повинен користуватися гумовими рукавичками.

3.6. Для нанесення фарби на волосся необхідно користуватися ватним тампоном, який після використання замінюється.

3.7. Під час виконання завивки «перманент» змочування волосся розчином проводиться ватним тампоном, який замінюють після використання.

3.8. Перед проведенням хімічної завивки і фарбування волосся фарбниками перукар зобов'язаний зробити клієнтові пробу на чутливість шкіри.

3.9. Під час застосування для клієнта одеколону слід користуватися пульверизатором.

3.10. Струшувати волосся з пеньюару і серветок у робочому залі забороняється.

3.11. Необхідно слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою. Всі пролиті на підлогу рідини (масла, емульсії тощо) слід ретельно витерти.

3.12. Відходячи від робочого місця, перукар повинен вимкнути освітлення та електричні прилади.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити від електромережі електроінструмент, електрообладнання, місцеве освітлення.

4.2. Електроінструмент, електрообладнання та інший інструмент упорядкувати і розкласти в певному порядку на робочому столі або покласти в шафу.

4.3. Ретельно закрити флакони з хімікатами. Креми, пасти, одеколон покласти у відведене для них місце.

4.4. Прибрати робоче місце.

4.5. Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити їх і покласти в відведене для них місце.

4.6. Помити руки, обличчя з милом. При можливості прийняти душ.

4.7. Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

5.1. Аварійна та небезпечна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, ураження хімікатами, механічним обладнанням та інше.

5.2. При виникненні такої ситуації відключити електроспоживачів. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо стався нещасний випадок, надати потерпілому першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.4.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5.У випадку легкого порізу обробити ранку перекисом водню.

5.6. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.



Висновок

Волосся - це дар природи, унікальний інструмент самовиявлення людини. У пошуках індивідуального стилю людина протягом життя експериментує зі своєю зовнішністю. За виглядом волосся визначають рівень культури, естетичного розвитку і смаку людини, її соціальний статус.

Волосся може бути символом ніжності, чарівності жінок і символом могутності чоловіків. Волосся є носієм інформації про відчуття і фізіологічний стан людини. Зачіска впливає на настрій, дарує радість і щастя, або наводить смуток і депресію. В умовах сучасного суспільства мода виконує важливу соціальну роль і торкається усіх сфер діяльності людини. Дуже яскраво її вплив відображається в зачісці та одязі, але не варто забувати про стиль. Стиль є одним із головних елементів іміджу людини. Стиль - це те, що ми запам'ятовуємо в першу чергу. Стильним можна назвати образ, всі компоненти якого - зачіска, макіяж, одяг, взуття, аксесуари - добре поєднуються. Притримуючись стилю, не варто втрачати індивідуальність.

Зачіска - це цілий технологічний процес, у результаті якого навколо голови народжується справжній твір - художній малюнок. Головна цінність зачіски - практичність. Зачіска відбиває неповторні риси індивідуальності не лише людини, а й того майстра, який її створив. Це відбиток його смаку і поглядів, за допомогою зачіски можна приховати або виявити особливості будови обличчя, певні ознаки статі, віку, національні риси. Зачіска разом з одягом створює єдиний гармонічний образ і тим самим відображає естетичні ідеали суспільства.

Справжня вечірня зачіска повинна бути твором мистецтва, але в той же час - частиною, що гармонійно вливається в загальний образ. Правильна вечірня зачіска може призвести «ефект пластичної операції», тобто відволіче увагу від тих ділянок обличчя, які видають вік або мають дефекти, і навпаки, підкреслить Ваші найбільш виграшні риси. Кожна вечірня зачіска по-своєму унікальна, важливо лише зробити правильний вибір.

Колір волосся людини також має значний вплив на вибір зачіски. Наприклад, з тонкого золотистого волосся можна зробити зачіски з дрібними, трохи недбалими, локонами чи завитками. Товсте чорне волосся вимагає компактної скульптурної форми. Деталі повинні бути крупніші, лінії більш строгі, завитки майже не використовують, локони повинні щільно прилягати один до одного.

Світловолосих умовно ділять на дві категорії:

«сонячні»(всі відтінки жовтого кольору) - силует зачіски такого типу може бути не дуже точним, форма повинна викликати відчуття легкості;

«місячні»(всі відтінки сірого кольору) - зачіски такого типу вимагають приблизно того ж відношення, що й робота з темним волоссям. Тобто, більш строгий силует, компактна і масивна форма.

Вечірні зачіски за складністю зазвичай перевершують повсякденні. Для них важливо художнє виконання, краса, а не зручність і комфортність адже розраховані вони на нетривалий час.



Використана література

1. Будур Н. История костюма. -- М.: Олма-Пресе, 2001.

2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. -- К.: Мистецтво, 2003. 26 с.

3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. -- М.: Иск, 1968.

4. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. -- 320 с.

5. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.

6. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. -- М.: Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. -- М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. -- Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. -- К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. -- 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. -- Минск: Высшая школа, 1996.



Додатки

Размещено на Allbest.ru