Механізація приготування кормів і годування свиней на фермі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В Україні розвитку тваринництва треба приділяти велику увагу, а особливо зараз, в часи економічної кризи. Треба використовувати науково-технічний прогрес, щоб зміцнити матеріально-технічну базу агропромислового комплексу для існування в сучасних ринкових умовах.

Вирішення цих задач залежить від рівня підготовки і кваліфікації спеціалістів сільського господарства. Щоб можна було розробити нові і вдосконалити існуючі технічні засоби по механізації виробничих процесів на фермах і комплексах. Це дозволить одержати найбільше продукції при найменших затратах праці.

Курсовий проект, що виконується на кафедрі “Механізація і електрифікація тваринництва” є самостійною творчою роботою студента, яка дозволяє систематизувати, закріпити і розширити знання з спеціальних дисциплін.

Проект розробляється для конкретного сільськогосподарського підприємства. Виконується планування організації роботи і раціонального використання машин і обладнання, розробка план-графіка технічного обслуговування машин і обладнання.

1. Проектування генерального плану ферми

1.1 Технологія утримання тварин

Ферма спеціалізується на дорощуванні та відгодівлі свиней, які поступають у віці 60 днів живою вагою 20-25 кг і утримуються протягом 240 днів. По досягненні 300 денного віку та живої ваги 120 кг свиней здають на забій (середньодобовий приріст живої ваги 680 г за добу). Виходячи з цього на проектованій фермі приймаємо безвигульний метод з варіантом утримання в боксах.

Утримання передбачено в групових станках по 25 голів у кожному і площею 23,8 м2. Огорожа станків із сторони кормового проїзду металева. Перегородки між станками залізобетонні, а в зоні дефекації - решітчасті. Станки обладнано груповими залізобетонними годівницями та сосковими поїлками ПБС-1, що встановлюються на висоті 450-650 мм від підлоги. Напування свиней у холодну пору року передбачається водою t=10?, що отримуємо шляхом змішування холодної та гарячої води. Будівлю свинарника поділено повздовжньою перегородкою на два ізольовані приміщення по 600 місць. Поступання тварин передбачається однорідними групами. Заповнення секції поголів'ям в строк не більше 2-х днів.

1.2 Розрахунок структури стада

Ферма спеціалізується на дорощуванні і заключній відгодівлі свиней. Тому на фермі утримують п'ять груп тварин різних вікових груп. Враховуючи рекомендації приймаємо відсоткове співвідношення і чисельний склад груп тварин,які наводимо в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Відсоткове співвідношення і чисельний склад груп тварин

Група тварин	Кількість тварин
	відсоток	голів
Свині на відгодівлі віком 2-3 місяці і масою 20-30 кг Свині на відгодівлі віком 3-4 місяці і масою 30-40 кг Свині на відгодівлі віком 4-6 місяці і масою 40-55 кг Свині на відгодівлі віком 7-8 місяці і масою 55-80 кг Свині на відгодівлі віком 8-10 місяці і масою 80-120 кг	20 20 20 20 20	480 480 480 480 480

1.3 Розробка режиму роботи ферми

На фермі закладено бригадний метод організації праці. Режим роботи однозмінний двоциклічний при п'ятиденній робочій неділі (40 год) з 2-ма вихідними. Тривалість дня 8 годин, що ділиться на два цикли. Більш детальніше графік роботи персоналу наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2Режим роботи операторів по обслуговуванню свиней на відгодівлі

Назва операцій	Початок, год-хв	Кінець, год-хв	Тривалість, год-хв
Підготовка до роботи	5-30	5-40	0-10
Огляд поголів'я і обладнання	5-40	6-00	0-20
Приймання кормів, годівля і напування поголів'я	6-00	7-00	1-00
Прибирання гною	7-00	8-30	1-30
Виконання інших, разових робіт	8-30	9-50	1-20
Обідня перерва (відпочинок)	9-50	13-20	3-30
Очистка лігва, огорожі і обладнання	13-20	14-50	1-30
Огляд поголів'я, виділення хворих тварин. Надання допомоги в лікуванні ветлікарю	14-50	16-00	1-10
Приймання кормів, годівля і напування тварин	16-00	17-00	1-00
Контроль за мікрокліматом, передача тварин нічному черговому	17-00	17-20	0-20

Режим ферми представляється у вигляді конкретних розпорядків робочого дня для операторів, що обслуговують свиней і для операторів по приготуванню кормів. Розпорядок повинен забезпечити повну і зрівноважену завантаженість виконавців та обладнання що використовується.

1.4 Вибір раціонів годівлі тварин і розрахунок добової та річної потреби в кормах

У відповідності з виробничим циклом і графіком надходжень тварин установлюємо п'ять програм годівлі на весь період утримання тварин. Як основний корм використовуємо буряки кормові напівцукрові. Для складання раціонів кормосумішей використовуємо результати, щo приводимо у вигляді таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Раціони годівлі на період відгодівлі

Компонент	Свині на відгодівлі у віці, міс
	2-3	3-4	4-6	7-8	8-10
Буряки кормові напівцукрові, кг	0,7	0,8	1	1,7	2,5
Трав'яне борошно, кг	0,15	0,2	0,3	0,5	0,5
Кісткове борошно, кг	0,02	0,02	0,03	0,03	0,03
Комбісилос, г	0,75	0,85	1	1,75	2,5
Концентровані корми, кг	1	1,1	1,2	1,6	2

Добову витрату кожного виду корму обчислюємо за формулою:

, (1.1)

де: ni - добова норма видачі корму в розрахунку на одну тварину і-тої

групи, кг;

mi - поголів'я тварин і-тої групи, голів.

Наприклад для буряка добова витрата складатиме:

Річну потребу у кормах обчислюємо за формулою:

, (1.2)

де: t - тривалість періода годівлі, днів (t=365 днів);

R - коефіцієнт, що враховує втрату кормів під час зберігання і

транспортування, R=1,01 для концкормів,

R=1,03 для коренебульбоплодів,

R=1,1 для силосу.

Наприклад, річна потреба буряка складатиме:

Аналогічно проводимо розрахунки для інших видів кормів і отримані результати заносимо в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4 Добова та річна потреба в кормах

Види кормів	Потреба в кормах, кг
	добова	річна
Буряки кормові напівцукрові	3216	1209055,2
Комбісилос	3288	1236124
Трав'яне борошно	792	297752,4
Кісткове борошно	62,4	23459,3
Концентровані корми	3312	1245146
Всього	10670,4	2802482

1.5 Вибір і розрахунок основних і допоміжних приміщень та сховищ для кормів і гною

Для утримання свиней вибираємо 2 свинарника-відгодівельника на 1200 місць. Приміщення розроблено на основі свинарника-відгодівельника на 1200 голів. Воно розділене на дві секції. Розташування станків у кожній секції чотирьохрядне з двома кормовими проїздами. Підлога у станках частково щілинна. Необхідну кількість однотипних споруд обчислюємо за формулою:

, (1.3)

де: m - загальна кількість тварин однієї тієї ж технологічної групи

на фермі, голів;

mn - проектна місткість одного приміщення, голів.

З допоміжних приміщень приймаємо кормоцех КЦС - 1000 Т.П.802-216, санпропускник на 15 чоловік Т.П.807-11-1, дизмайданчик з обігрівом Т.П.817-154, вагова з автомобільними вагами вантажопідйомністю 30 тон на один проїзд 416.7-193, дизмайданчик на один проїзд Т.П.807-11-4.

Для кормів застосовуємо спеціальні сховища загальну потрібну місткість яких обчислюємо за формулою:

, (1.4)

де: Gі - величина запасу і-того корму, кг;

і - об'ємна маса і-того корму, кг/м3.

, (1.5)

де: Рр - річна потреба корму даного виду, кг;

D - строк на який створюється запас корму даного виду, днів.

Запас одних видів кормів створюють на весь строк стійлового періоду (комбісилос, буряки). Для інших він становить в межах 10-30 добових потреб (для концентрованих кормів) або 15% від річної потреби комбісилосу.

Кількість сховищ потрібних для зберігання обчислюємо за формулою:

, (1.6)

де: V - об'єм сховища, м3;

- коефіцієнт використання об'єму сховища.

Проведемо розрахунок на прикладі буряка:

.

Приймаємо 2 сховищa.

Таблиця 1.5 Необхідна кількість споруд для корму

Назва споруди	Потреба в кормах, кг	Об'ємна маса корму, кг/м3	Потрібна місткість Vз, м3	Місткість одного сховища Vc, м3	Коефіцієнт використання місткості сховища	Необхідна кількість і № Т.П.
1.Склад для концкормів і кормових добавок*	1245146	600	2075	1000	0,75	3шт. т.п.813-165
2.Сховище для буряків	1209055	600	2015	1000	0,95	2шт.
3.Траншея для комбісилоса	1236124	1100	1123,7	1000	0,95	1шт. т.п.811-36

* - запас концкормів складає 15 добових потреб.

Для розрахунку потрібної кількості гноєсховищ потрібно визначити добовий вихід гною від однієї тварини кожної групи:

, (1.7)

де: qе - добовий вихід екскрементів від однієї тварини, кг;

qв - добова кількість води, що додається в систему видалення

гною на одну тварину з врахуванням миття годівниць,

підлоги, підтікань автонапувалок, кг;

qмех - кількість механічних включень, що надходять у систему за

добу, кг.

, (1.8)

Дані розрахунку заносимо в таблицю 1.6.

Таблиця 1.6 Розрахунок кількості гною

Група тварин масок, кг	qе, кг	qв, кг	qмех, кг	qгн, кг	m, голів	qдоб
20…30 30…40 40…80 більше 80	2,4 3,5 5,1 6,6	1,5 2,5 2,5 2,5	0,024 0,035 0,051 0,066	3,924 6,035 7,651 9,166	480 480 960 480	1883,5 2880 7345 4400
Всього	16508,2

Загальну місткість гноєсховищ обчислюємо за формулою:

, (1.9)

де: Д - планова тривалість зберігання гною (приймаємо стійловий період 180 днів);

qп - добова норма внесення підстилки, кг (для соломи 2-3 кг);

mі - поголів'я і-тої групи тварин, голів;

n - кількість груп тварин.

Таким чином потрібна місткість гноєсховища:

=4066,97 Mі

Потрібна кількість сховищ:

Приймаємо 2 гноєсховища ємністю 3000 тони Т.П. 815-416

1.6 Розробка генерального плану ферми

Земельну ділянку під ферму вибираємо з врахуванням виробничих вимог, що пред'являються. Ділянка розташована за 500 м від села (тобто ширина санітарно-захисної зони витримується) має природній нахил місцевості 3?, що дозволить відводити талі і дощові води природнім шляхом і рівень ґрунтових вод не менше 2...2,5 м від поверхні. Користуючись санітарно-гігієнічними і протипожежними нормами розташовуємо на ділянці всі виробничі і допоміжні будівлі у відповідності з прийнятою технологією утримання і годівлі тварин.

Щоб забезпечувалась поточність виробничого процеса з мінімальними переміщеннями потоків корму, відходів, а також планувати мінімальне переміщення тварин.

Гноєсховище розміщуємо нижче ділянки основних і допоміжних приміщень. Уся територія ізольована від навколишньої місцевості полосою насаджень дерев.

Коефіцієнт щільності забудови обчислюємо за формулою:

, (1.10)

де: Fз - площа забудови будівель і споруд, м2;

Fо - загальна площа ферми, м2.

.

Коефіцієнт використання ділянки:

, (1.11)

де: Fс - площа під спорудами, майданчиками з твердим покриттям і

дорогами, м2.

.

2. Вибір і розрахунок основних і допоміжних технологічних процесів на фермі

2.1 Механізація приготування кормів

Приготування кормосуміші на кожній фермі має за мету зменшити витрати кормів на одиницю продукції за рахунок збалансованого раціону по поживності, забезпечити механізацію роздавання кормів одним типом кормороздавача, а значить зменшии затрати праці на роздавання кормів.

Процес кормоприготування полягає у виконанні технологічних заходів спрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання їй нових властивостей. Стосовно окремих видів кормів багаторічним досвідом, а також науковими дослідженнями визначені раціональні технологічні заходи. Структурно-технологічна схема кормоцеху для порційного приготування кормових сумішей для свиноферми зображена на Рис. 2.

Для обґрунтування вибору кормоцеху необхідно знати добові потреби кормів для ферми, разовий обсяг їх видачі, продуктивність окремих технологічних ліній і кормоцеху в цілому.

Загальний добовий обсяг робіт кормоцеху, Gсум :

, (2.1)

де: Gдоб - добова витрата даного виду корму, кг;

R - кількість складових компонентів кормової суміші;

Wсум - задана вологість кормової суміші (65%);

Wф - фактична вологість кормової суміші, %.

, (2.2)

де: Wі - вологість і-того компоненту кормової суміші (концкормів -

13%, корнеплодів - 80%, силосу - 65%, трав'яного борошна - 14%);

і - вміст компонентів у раціоні, %.

Для доведення вологості суміші до норми до неї додають поживні розчини, кількість яких обчислюємо за формулою:

(2.3)

З урахуванням рекомендацій свиням усіх вікових груп на фермі корм будемо роздавати два рази на добу. При цьому приймаємо рівномірний розподіл добової норми кормів. Кількість кормів необхідних для разової дачі знаходимо на основі таблиці 1.4 і заносимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1. Витрата кормів за разову дачу

Вид корму	Витрати корму при віці свиней	Всього
	2-3 міс	3-4 міс	4-6 міс	7-8 міс	8-10 міс
Концкорми Трав'яне борошно Комбісилос Коренеплоди	240 36 180 168	264 48 204 192	288 72 240 240	384 120 420 408	480 120 600 600	1656 396 1644 1608

Залежно від кратності роздачі корму розраховуємо разову потребу приготування кормів:

, (2.4)

Маючи розраховані потреби у кормах ми можемо знайти продуктивність кормоцеху:

, (2.5)

де: Gсум - загальний добовий обсяг роботи кормоцеха, кг;

Т - тривалість роботи кормоцеху за добу, год (Т=8 год).

По розрахованій продуктивності попередньо підбираємо кормоцех КЦС-2000 продуктивність 2 т/год Т.П.802-120.

Продуктивність кожної технологічної лінії кормоцеху обчислюємо за формулою:

, (2.6)

де: Ті - тривалість обробки і-того виду корму, год (для кормів що швидко псуються Ті=1 год).

2.1.1 Лінія концентрованих кормів

Продуктивність лінії складає:

Приймаємо, що в господарстві використовуються готові концентрати, тоді дробарка буде не потрібна через недостатню завантаженість. Для дозування і транспортування концентрованих кормів вибираємо бункер КС-1,5.

2.1.2 Лінія комбісилосу

Для подрібнення комбісилосу вибираємо подрібнювач “Волгарь 5”.

2.1.3 Лінія коренеплодів

Продуктивність лінії складатиме:

Подача коренеплодів з завальних ям виконуватиметься транспортером ТК-5Б продуктивністю 5 т/год. Для виконання подальших операцій миття, уловлення каменів та подрібнення підбираємо подрібнювач ИКМ -5 продуктивнiстю 7 т/год.

2.1.4 Лінія змішування кормів

Продуктивність лінії ми обчислюємо за формулою:

, (2.7)

де: Gраз - загальний разовий обсяг робіт кормоцеху, кг;

Тцикл - тривалість циклу приготування кормів, год.

, (2.8)

де: tзав - час завантаження змішувача, год (приймаємо tзав=0,8 год);

tзміш - час змішування, год;

tвив - час вивантаження, год.

, (2.9)

, (2.10)

де: - продуктивність змішувача (для С-7, =9000 кг/год);

Vзм - об'єм бункера змішувача, м3;

Wвив - об'ємна продуктивність вивантаження кормосуміші з

змішувача, м3/год (для С-7, Wвив=40 м3/год).

Таким чином остаточно підбираємо змішувач С-7 продуктивністю 9т/год. Для транспортування кормосуміші в свинарники вибираємо гвинтовий транспортер ШВС- 40М і скребковий транспортер ТС-40М.

2.2 Механізація роздавання кормів

ферма механізація корм раціон

Ефективність годівлі свиней суттєво залежить від вирішення питань щодо роздавання кормів. Цей процес за трудомісткістю займає від 25 до 35 % усіх затрат праці на виробництво м'яса. У процесі доставки і роздання кормів виконується значний обсяг робіт.

Засоби механізації цього процесу повинні задовольняти таким вимогам:

1) Забезпечувати задану точність дозування та рівномірність видачі кормів;

2) Мати можливість дозувати корм кожній групі тварин;

3) Робочі органи не повинні погіршувати якість корму чи його втрати;

4) Не повинні створювати небезпеки для тврин і обслуговуючого персоналу.

Для роздачі кормів вибираємо стаціонарний кормороздавач КС-1.5 вантажопідйомністю Gр

, (2.11)

де: Vб - місткість бункера кормороздавача, м3;

- коефіцієнт заповнення бункера (0,8-1);

- об'ємна маса корму, кг/м3 (для даного випадку =740 кг/м3).

Кількість циклів, що може виконати кормороздавач:

, (2.12)

де: Тр - допустимий час роздачі кормів, год;

tц - тривалість одного циклу роздачі кормів, год.

, (2.13)

де: Rо - коефіцієнт, що враховує затрати часу на вимушені зупинки

(Rо =1,1-1,2);

tтр - час трангспортування корму роздавачем до місця роздачі, год

(враховуючи те, що кормороздавач розташований в

приміщенні то tтр=0);

tхх - час транспортування порожнього кормороздавача до місця

його завантаження, год.

, (2.14)

де: L - середня відстань до кормоцеху, км (в нашому випадку L=90 м

довжині свинарника-відгодівельника);

- швидкість руху порожнього кормороздавача, км/год.

Тривалість завантаження кормороздавача (tзав) обчислюємо за формулою:

, (2.15)

де: - продуктивність завантажувача, кг/год.

Знаходимо тривалість роздачі кормів:

, (2.16)

де: - продуктивність кормороздавача при роздачі у годівниці,

кг/год.

, (2.17)

де: - погонна норма видачі корму, кг/м;

- швидкість агрегату при роздачі корму, м/год;

nг - кількість годівниць,в які одночасно роздається корм

(вибираємо nг=2).

, (2.18)

де: -разова норма видачі корму на 1 голову, кг;

b - ширина фронту годівлі однієї тварини (b=0,3-0,35 м).

Таким чином тривалість циклу складатиме:

Загальна кількість рейсів, що виконують кормороздавачі:

, (2.19)

де: Gраз - загальний разовий обсяг робіт кормоцеху, кг.

Необхідна кількість кормороздавачів на одне приміщення:

, (2.20)

Приймаємо 1 кормороздавач на приміщення свинарника-відгодівельника.

2.3 Механізація водозабезпечення

Продуктивність і стан здоров'я тварин залежать не тільки від норми годівлі, а також від своєчасного забезпечення їх доброякісною водою. Джерелами водопостачання ферм бувають бурові свердловини (трубчасті колодязі), шахтові колодязі та відкриті водойми. Для даного господарства вибираємо джерелом водопостачання трубчастий колодязь.

Для напування свиней рекомендується вода, яка має температуру в межах 8-25 °С, без сторонніх запахів, кольорів та смаку. Забрудненість не повинна перевищувати 2 мг/л. Питна вода повинна мати нейтральну або слаболужну реакцію, жорсткість - не більше 7 мг·екв/л, окисленість - не більше 2,5 мг/л, а вміст свинцю - не більше 1 мг/л.

На основі середньодобових норм споживання і кількості споживачів на фермі обчислюємо добову потребу води:

, (2.21)

де: mі - кількість споживачів і-тої групи;

- середньодобова норма витрати води одним споживачем і-тої

групи (для свиней віком 2-4 міс - =5 л/добу,

5-10 міс - =15 л/добу).

Споживання води на фермі розподіляється дуже нерівномірно, як протягом року, так і на протязі доби.+ З урахуванням цього максимальна добова потреба води () і величина споживаємої води за годину () складатиме:

, (2.22)

, (2.23)

де: і - коефіцієнти нерівномірності споживання (приймаємо

=2,5, =1,3).

Продуктивність насосної станції обчислюємо за формулою:

, (2.24)

де: Тн - тривалість роботи насосної станції протягом доби, год.

Приймаємо необхідний напір у водонапірній мережі 12 м на початку і динамічний рівень води у свердловині 65м. За подачею і напором вибираємо заглибний насос ЭЦВ5-6.3-80 потужністю 2,8 кВт і діаметром свердловини 125 мм.

Визначаємо місткість резервуара для водонапірної башти:

, (2.25)

де: Vр - робочий або регулюючий об'єм резервуара, м3;

Vз - об'єм для накопичення необхідних (аварійних, протипожежних) запасів води, м3.

, (2.26)

, (2.27)

де: Vав - аварійний запас води (приймають з розрахунку вимушеної

зупинки насосної станції для усунення можливих неполадок

протягом 2 годин), м3.

, (2.28)

Vпож - протипожежний запас води, м3 (приймаємо з розрахунку

на 10 хв гасіння пожежі при витраті води 10 л/с).

За розрахунковою місткістю резервуара вибираємо водонапірну башту з баком місткістю 25 м3 і висотою 12 м БР-25У.

Кількість включень насоса за годину:

, (2.29)



Для напування поросят вибираємо самоочисні напувалки чашечні клапанного

типу ППС-1 для поголів'я на відгодівлі і безчашечні соскові автонапувалки ПБС-1.

Cоскові напувалки більш гігієнічні порівняно з чашковими і дозволяють скоротити витрати води на 18-20 %.

Необхідну кількість напувалок обчислюємо за формулою:

, (2.30)

де: mі - кількість тварин, голів;

Z - кількість тварин, на яку розраховано одну автонапувалку,

голів.

2.4 Механізація видалення гною

Орієнтуючись на зворотній спосіб утримання тварин і тип їхньої годівлі застосовуємо механічну систему видалення гною.

Річний вихід гною розраховується:

, (2.31)

де: qдоб - добовий вихід гною (див. табл 6), кг.

Для видалення гною попередньо вибираємо скреперну установку ТС-1. Кількість тварин, що може обслуговувати одна скреперна установка обчислюємо за формулою:

, (2.32)

де: Z=2 - кількість рядів станків, що обслуговує одна скреперна

установка;

L=75 - робоча довжина ряду стаканів у приміщенні, м;

mс=25 - кількість тварин у даному станку, голів;

Вст=7,5 - ширина станка, м.

Визначаємо продуктивність лінії видалення гною за формулою:

, (2.33)

де: К - кратність прибирання гною протягом доби (приймаємо К=2);

Тц - тривалість циклу видалення гною, год.

, (2.34)

де: Lтр, Lп - довжина повздовжнього і поперечного транспортерів, м;

- швидкість переміщення скреперних установок, м/год.

,

2.5 Забезпечення мікроклімату у свинарнику

Визначаємо годинний повітрообмін за вмістом вуглекислого газу та вологи за формулами:

, (2.35)

, (2.36)

де: d - кількість вуглекислого газу, що виділяється однією твариною, d=47 дм3/м3;

m - кількість тварин у примiщенні, голів;

d1 - кількість вуглекислого газу у повітрі поза приміщення, дм3/м3;

d2 - допустима норма вуглекислого газу у повітрі, дм3/м3;

W - кількість водяної пари що виділяє одна тварина, г/год;

- коефіцієнт, що враховує випаровування вологи з підлоги, годівниць, тощо;

W2 - середня абсолютна вологість навколишнього повітря, г/м3;

W1 - допустима кількість вологи в приміщенні.

, (2.37)

де: - нормативна відносна вологість повітря в тваринницьких

приміщеннях (для свинарника-відгодівельника при t=16?

=75%);

Wмах - максимальна абсолютна вологість повітря (Wмах=13,65г/м3).

,

,

.

Для подальших розрахунків беремо максимальний повітрообмін, тобто за вмістом вуглекислого газу.

Кратність годинного повітрообміну:

, (2.38)

де: Vпр - об'єм приміщення свинарника-відгодівельника.

.

Кратність повітрообміну більше трьох але менше п'яти, отже згідно рекомендацій приймаємо припливно-витяжну вентиляцію без підігріву повітря, що подається.

Сумарна продуктивність вентилятoрів обчислюємо із певним запасом:

, (2.39)

Кількість вентиляторних установок типу ПВУ-4:

, (2.40)

де: - продуктивність вентилятора, м3/год.

Приймаємо 7 осьових вентиляторних установок ПВУ-4 в одному приміщенні.

Кількість освітлювальних машин:

(2.41)

де Fп -площа приміщень, Fп=1200 м2;

q - питома потужність на освітлення, Вт/м2;

Nл - потужність однієї лампи, Nл=100 Вт.

2.6 Складання зведеної відомості машин і обладнання для ферми

Таблиця 2.2. Зведена відомість машин і обладнання ферми

Назва машин та обладнання	Марка	Кількість
Кормоцех Транспортер коренеплодів Подрібнювач коренеплодів Дробарка кормів Бункер концентрованих кормів Змішувач кормів Шнек-вивантажувач Скребковий транспортер Роздавач кормів Скреперні установки Навозоуборочна машина Стрічковий транспортер Заглибний насос Башня Рожновського Автонапувалки Вентиляторні установки	КЦС-2000 ТК-5.0 ИКМ-5 “Волгарь 5” БСК-10 С-7 ШВС-40М ТС-40М КС-1.5 ТС-1 УТН-10 ТПН-Ф-40 ЭЦВ5-6.3-80 БР-25У ПСС-1 ПБС-1 ПВУ-4	1 1 1 1 1 1 1 1 6 6 1 1 1 1 38 58 7

3. Забезпечення ефективності використання мaшин та обладнання на фермі

3.1 Організація раціонального машиновикористання

Організація машиновикористання включає комплектування машинами та обладнанням і ефективне їх використання.

Комплектування машин та обладнання полягає у визначенні якісного і кількісного складу техніки, що і було нами зроблено вище. Вихідними даними для визначення потреб у техніці були такі: вік і продуктивність поголів'я, система утримання і годівлі, рівень комплексної механізації технологічних процесів і кількість, конструкція і ступінь придатності тваринницьких приміщень і технічна характеристика машин і обладнання і форма організації праці.

Для забезпечення високопродуктивного використання машин і обладнання на фермі розроблено план-графіки машиновикористання і технічного обслуговування з врахуванням технології утримання і годівлі тварин.

3.2 Розробка плану-графіка машиновикористання

Вихідними даними для розробки плану-графіка є: годинна та змінна продуктивність, баланс машинного часу, питомі витрати часу на фермі а також обсяг і технологія робіт.

Графік складаємо наступним чином. По горизонталі у масштабі відмічаємо години доби по вертикалі - види робіт. У першому стовпчику графіка вказуємо вид роботи, у другому - марку машини, третьому - обсяг робіт, в четвертому - продуктивність, у п'ятому - кількість машин. Розділив обсяг робіт на продуктивність машини і їх кількість, одержуємо кількість годин роботи за добу та записуємо у шостому стовпчику. В сьомому стовпчику записуємо потужність машини за технічною характеристикою. Помноживши кількість машин і годин роботи за добу на потужність машини одержуємо витрату електроенергії. Яку записуємо у восьмий стовпчик. В дев'ятому - горизонтальними лініями відмічаємо час початку та закінчення роботи для кожного виду обладнання.

Знаючи час початку і закінчення роботи для кожного виду машин, і їх потужність будуємо графік споживання електроенершії на фермі протягом доби. Для цього за кожну годину роботи машини визначаємо їх загальну споживану потужність і в масштабі відкладаємо по вертикалі.

3.3 Вибір форми організації технологічного обслуговування

Технічне обслуговування - це сукупність заходів для підтримання справності та роботоздатності машин або обладнання при підготовці їх до роботи, транспортування чи зберігання. Для даної ферми вибираємо форму організації технічного обслуговування машин, яка передбачає виконання усіх технічних заходів силами самого господарства.

3.4 Розробка річного плану-графіка технічного обслуговування машин

Для визначення необхідної кількості технічного обслуговування і обсягу робіт з кожного виду технічного обслуговування розробляємо річний план-графік технічного обслуговування машин та обладнання (див арк 3 гр. частини).

Вихідними даними для річного плану-графіка є: тип, марка та кількість машин; вид періодичність і трудомісткість обслуговування, дата проведення останнього технічного обслуговування в минулому році.

Загальну трудомісткість Ті (год) обчислюємо за формулою:

, (3.1)

де: m - кількість типів машин на фермі;

tі - трудомісткість і-того технічного обслуговування, год;

nі - кількість і-тих обслуговувань.

По розрахункам, загальна трудомісткість щоденного технічного обслуговування склала Тщто=8,52 год, а загальна річна трудомісткість періодичних техобслуговувань (ТО-1, ТО-2) Тп=420,08 год.

3.5 Розрахунок необхідної кількості слюсарів та майстрів-наладчиків для обслуговування машин та обладнання на фермі

Щозмінне технічне обслуговування виконують слюсарі, а періодичне - спеціалізована бригада, в яку входять слюсарі та електрики господарства, що працюють на пункті технічного обслуговування ферми. У затратах на ЩТО приблизно робочого часу приділяють слюсарю, а операторам ферми. З врахуванням викладеного вище кількість слюсарів для проведення ЩТО обчислюємо за формулою:

, (3.2)

де: К - коефіцієнт, що враховує підміну слюсарів під час відпусток, вихідних і святкових днів або в разі хвороби (при

п'ятиденному робочому тижню К=1,46);

а - коефіцієнт, що враховує виконання робіт пов'язаних з усуненням несправностей (а=1,25);

tзм - тривалість робочої зміни, годин;

- коефіцієнт використання робочого часу зміни.

Приймаємо 1 слюсаря.

Потреба в майстрах-наладчиках Nн для проведення періодичних техобслуговувань обчислюємо за формулою:

, (3.3)

де: D - кількість робочих днів за рік (D=270 днів).

Приймаємо 1 майстра-наладчика.

3.6 Вибір матеріально-технічної бази і засобів технічного обслуговування

На відгодівельній фермі для слюсарів і майстрів-наладчиків передбачено прифермський пункт технічного обслуговування. Пост ТО сприяє проведення щоденного технічного обслуговування і своєчасному усуненню нескладних несправностей машин та обладнання, що виникають в процесі експлуатації. Крім того пост є збірним пунктом для вузлів і агрегатів для здачі їх у ремонтну майстерню господарства.

Пост ТО обладнано необхідною матеріально-технічною базою для забезпечення належного рівня обслуговування засобів механізації на фермі.

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Техніка безпеки при експлуатації і технічному обслуговуванні машин

При роботі машин кормоприготувального обладнання вихідну сировину подавати в приймальні бункери до рівня, не більше встановленого, а в робочу камеру на переробку - рівномірно, відповідно до продуктивності машин. При цьому не допускається проштовхування матеріалу руками під робочий орган. У випадку завалу включити зворотній хід того чи іншого механізму або зупинити машину, вимкнути рубильник і очистити камеру та робочі органи. Не можна стояти у зоні розвантаження продукту. Зупиняти машину тільки після повного видалення матеріалу, завантаженого в робочу камеру. На робочих місцях з машинами для подрібнення сухих кормів не допускається нагромадження пилу, оскільки це створює вибухонебезпечну ситуацію.

Привідні та натяжні пристрої огороджують. При обслуговуванні дезинфекційних установок треба знати способи безпечної роботи з хімічними засобами, що застосовуються. До цього допускаються особи віком понад 18 років (крім вагітних жінок) які пройшли навчання на робочому місці і мають відповідні посвідчення. Регулярно стежать за справністю манометрів. На кожному з них повинно бути клеймо наявність якого перевіряють 1 раз на рік. Залишки дезинфекційних розчинів з місткостей і воду, що використовувалась для промивання обладнання (ДУК-2) зливають тільки у спеціальні поглинальні ями глибиною не менше 1 метра, розміщені на відстані 500 метрів від населених пунктів. Технічне обслуговування, ремонт та інші роботи по догляду за машинами не пов'язані з робочим процесом, виконують при знеструмленому електродвигуні і знятому запобіжнику.

4.2 Заходи протипожежної безпеки на фермі

Так як весь комплекс ферми проектувався з дотриманням протипожежних розмірів та інших умов протипожежної безпеки, то головними заходами будуть контроль за дотриманням правил пожежної безпеки і проведенням інструктажів.

Пожежа може виникнути через недбалість працівників, необережне застосування відкритого полум'я, несправність електромережі чи незнання особливостей деяких кормів. Наприклад сильне запилення трав'яною мукою чи іншою пиловою речовиною може спричинити вибух. Зовнішнє пожежогасіння передбачається з пожежних гідрантів.

4.3 Заходи охорони навколишнього середовища

З метою запобігання забруднення навколишнього середовища виконують ряд заходів:

- господарсько-битові та виробничі стоки скидають у мережу ферми;

- навоз піддається розділенню на рідку і тверду фракції. Тверда фракція має вологість 80% і володіє сипучістю тому її складають у бурти де протікають природні біотермічні процеси знезараження і дозрівання (дегільменизація) протягом 1,5-2 місяці. Рідку фракцію через тиждень перевіряють на наявність в ній збудників хвороб. Потім її можна вносити як добриво.

- підтримувати в діючому стані в'їздні дезбар'єри, заправленими дезинфікуючими розчинами 2% їдкого натрію.

Література

1. Белянчиков Н.Н., Смирнов А.И. Механизация животноводства, - М: Колос, 1983.

2. Брагинец Н.В., Палишкин Д.А. Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства, - М: Агропромиздат, 1991.

3. Галкин А.Ф. Основы проектирования животноводческих ферм, - М: Колос, 1975.

4. Кукта Г.М., Колісник А.Л. Механізація і автоматизація тваринництва, - К: Вища школа, 1990.

5. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов, - Л: Агропромиздат, 1985.

6. Механизація виробництва продукції тваринництва, за ред. І. І. Ревенка, - К: Урожай, 1994.

7. Ноздрін М.Т. Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин, - К: Урожай, 1991.

8. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств, за ред. І. І. Ревенка, - К: Урожай, 1999

9. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва, за ред. І. І. Ревенка, - К: Урожай, 1994.

Размещено на Allbest.ru