Дослідження комплексного зносу платтяно-костюмних тканин з використанням еластанових ниток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження комплексного зносу платтяно-костюмних тканин з використанням еластанових ниток

Бучківська У.Б.

Анотація

У статті наведені дослідження комплексного зносу текстильних матеріалів з використанням еластанових ниток. Досліджено зміни розривальних характеристик платтяно-костюмних тканин після дії хімічного чищення. Проаналізовано їх вплив на формостійкість та зносостійкість тканин та виробів. З'ясовано, що механізм зношування залежить від волокнистого складу матеріалу, його будови (структури), особливостей оброблення і чинників зношування. Для більш повного дослідження комплексного зносу враховано забруднюваність волокнистих матеріалів, які залежать від фізичних властивостей волокон, від наявності на їх поверхні каналів і лусочок, а також від площі поверхні.

Ключові слова: хімічне чищення, забруднюваність, зносостійкість, формостійкість, нитка еластин.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Платтяно-костюмні тканини характеризуються дуже великою різноманітністю за волокнистим складом, особливостями будови та способами основного та заключного оброблення. Їх асортимент постійно змінюється під впливом моди за рахунок застосування нових видів волокон, розробки тканин нових структур і способів оброблення. Разом з тим, незалежно від гігієнічних властивостей, платтяно-костюмні тканини повинні характеризуватись необхідними механічними властивостями, гарантувати заданий термін експлуатації пошитих з них виробів, стабільність їх форми та розмірів при носінні.

У процесі експлуатації швейних виробів платтяно-костюмні тканини піддаються складному комплексу механічних дій: постійним деформаціям розтягу, згину, кручення а також тертя у разі зіткнення з іншою поверхнею. Дослідження комплексного зносу є важливими при оцінюванні якості тканини, при обґрунтованому виборі її для виробів, при розробленні конструкції виробу та технологічного процесу його виготовлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми, на які посилається автор. Досліджування комплексного зносу відіграє важливу роль при оцінюванні якості текстильних матеріалів, характеризуючи здатність матеріалу набувати та стійко зберігати форму та розміри у швейному виробі, а також при прогнозуванні зносостійкості матеріалу та його довговічності. Сучасні уявлення про комплексне зношування текстильних матеріалів висвітлені у багатьох працях вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких слід зазначити праці Б.Д. Семака, І.С. Галика, Л.В. Пелик, Б.А. Бузова, Н.П. Супрун та ін. [1; 2]. костюмний еластановий чищення

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття.

Платтяно-костюмні текстильні матеріали повинні характеризуватись необхідною зносостійкістю і формостійкістю, гарантувати заданий термін експлуатації пошитих з них виробів, стабільність їх форми та розмірів при носінні, мати високоякісне пофарбування. При цьому оптимі- зація асортименту платтяно-костюмних матеріалів, як і матеріалів іншого цільового призначення, має проводитися не тільки з урахуваннямїх фізичної, а й соціальної довговічності, тобто з обов'язковим урахуванням термінів морального зношування виробів з цих матеріалів.

Формулювання цілей статті. Метою роботи являлось дослідження комплексного зносу платтяно-костюмних тканин та їх вплив на зміну фізичних властивостей.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Під зносостійкістю тканин розуміють їх здатність тривалий час протистояти дії комплексу руйнуючих зусиль, яким тканини піддаються в умовах експлуатації і внаслідок чого тканина зношується повністю або значно погіршує свої властивості і стає непридатною до подальшого використання [4].

Зносостійкість платтяно-костюмних тканин являється однією із найважливіших характеристик їх якості та довговічності. Механізм зношування - процес дуже складний, він залежить від волокнистого складу матеріалу, його будови (структури), особливостей оброблення і чинників зношування. До факторів, які впливають на зносостійкість текстильних матеріалів відносять хімічне чищення та забруднення.

Забруднюваність текстильних матеріалів - це здатність їх при взаємодії з навколишнім середовищем поглинати і утримувати різні за хімічною природою і фізичною формою речовини. Із зовнішнього середовища на волокнистих матеріалах осаджується багато забруднень у вигляді частинок пилу, сажі, окремих волокон.

Забруднюваність волокнистих матеріалів залежить від фізичних властивостей волокон, від наявності на їх поверхні каналів, лусочок і інших нерівностей поверхні, де утримуються частки забруднень, а також від площі поверхні волокнистих матеріалів [5].

Умови, у яких забруднення взаємодіють з одягом, різноманітні і вони виявляють значний вплив на інтенсивність забруднення та міцність зв'язку часток забруднень з текстильними матеріалами.

В повітрі, що оточує людину міститься значна кількість дрібних органічних та мінеральних частинок, різних за складом і розмірами. Ці частинки, знаходячись у завислому стані, осідають на текстильному матеріалі і в залежності від розміру, залишаються на поверхні тканини або попадаютьу пори. Таким чином, в основному забруднюються верхній одяг, столова та постільна білизна.

Забруднення виробів в процесі експлуатації супроводжується зміцненням зв'язку забруднення з волокном, деформуванням брудних частинок та їх впровадженням всередину волокна. При цьому у зв'язку з взаємодією механічних сил збільшуються і з'являються нові макро- і мікротріщини в волокні, що супроводжується проникненням і защемленням в них брудних включень.

Аналіз таблиці 1 показує, що досліджувані зразки платяно-костюмних тканин вар. 8 та вар. 6 забруднилися інтенсивно. На забрудненість текстильних матеріалів впливає вид ткацького переплетення, рельєф та волокнистий склад тканини. Так, вар. 6 характеризується найбільшим вмістом поліефірних волокон як за основою так і за утоком (67% та 98% відповідно), тому забруднюваність є найвищою і становить 31,50%.

Досліджувані зразки вар. 5 та вар. 8 характеризуються полотняним переплетенням, однак найбільше забруднився вар. 8 і становить 26,66%, який характеризується більшим вмістом поліефірних волокон як за основою так і за утоком (50% та 98% відповідно), ніж у вар. 5. Найменшою інтенсивністю забруднення характеризуються зразки вар. 1 та вар. 3. Так, вар. 3 відрізняється за волокнистим складом від вар. 1 і містить 98% лайкри за утоком, що надає тканині рельєф жатки, тому забруднюваність у нього вища і становить 4,76%.

В літературних джерелах фактично відсутні відомості на скільки ті чи інші за волокнистим складом чи структурою матеріали забруднюються найбільш поширеними побутовими забрудниками.

З метою видалення забруднень в процесі експлуатації їх піддають періодичним хімічним чисткам.

На ринку послуг пропонується нова технологія професійної хімічної чистки на водній основі на спеціальному обладнанні і з застосуванням відповідних препаратів - аквачистка. Для посилення миючої здатності води використовуються миючі засоби та препарати, що утворюють емульсії і перешкоджають зворотному проникненню забруднень у волокна. На відміну від розчинників, що застосовуються у звичайній хімчистці, вода не викликає алергічних реакцій, не є токсичною або канцерогенною речовиною. Препарати та засоби, які використовують у аквачистці не завдають шкоди довкіллю. У світовій практиці - аквачистка справжня і повноцінна альтернатива хімчисткам, що використовують зазвичай в якості розчинника використовують тетрахлоретилен (перхлоретилен).

Тому було доцільним з'ясувати, як аквачистка досліджуваних нами тканин позначиться на зміні довговічності окремих їх компонентів композиції. З аналізу літературних даних випливає, що ступінь пошкодження одежних тканин в процесі хімічних чисток залежить насамперед від їх волокнистого складу і способу оброблення, виду і ступеня забруднення, природи і концентрації миючих препаратів або розчинників, режиму хімічного чищення. При цьому в зазначених роботах основна увага приділяється переважно вивченню факторів, що впливають на руйнування волокнистої основи тканин.

Таблиця 1

Забруднюваність досліджуваних платтяно-костюмних тканин

Під час хімічного чищення поглинаюча тканинами теплова енергія перетворюється на енергію руху молекул і атомів, що призводить до послаблення міжмолекулярних зв'язків та збільшення рухомості молекул, що робить волокна менш міцними і більш схильними до деформації. В результаті цих дій спостерігається зміна механічних властивостей платтяно-костюмних тканин: збільшення деформації, зниження міцності та ін. [3].

У табл. 2 наведені результати досліджень розривальних характеристик платтяно-костюмних тканин після хімічного чищення (у чисельнику умовного дробу наведені дані за основою, а в знаменнику - за утоком).

Таблиця 2