Основи стандартизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основи стандартизації

Вступ

В методичних рекомендаціях викладені відповіді на питання, які виносяться на самостійне опрацювання студентами тем: параметричні ряди, роль комплексної стандартизації, органи нагляду та контролю, атестація - основа планування якості, система методів матеріального заохочення.

Самостійна робота студентів займає важливе місце у формуванні у студентів навичок самостійно аналізувати різні виробничі ситуації, вчить працювати з літературою.

Для студентів вищих навчальних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації.

У сучасних умовах реформування вищої освіти важливе місце займає самостійна робота студентів (СРС), яка допомагає формуванню у студентів умінь самостійно аналізувати виробничі ситуації, навиків роботи з навчальною та довідковою літературою, покращує засвоєння знань із спеціальних дисциплін.

Мета самостійної роботи студентів:

- розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності студентів;

- формування у студентів потреби безперервного самостійного поповнення знань;

- розвиток морально-вольових знань.

Завдання самостійної роботи студентів:

- навчити студентів самостійно працювати з літературою;

- творчо сприймати навчальний матеріал і осмислювати його;

- формувати навички щоденної самостійної роботи з метою отримання та узагальнення знань, вмінь і навичок.

Викладач повинен здійснювати контроль за виконанням самостійної роботи. Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль знань студентів.

Поточний контроль є органічною частиною навчального процесу і проводиться під час лекцій, семінарських занять. Форми поточного контролю: усна співбесіда, письмове, фронтальне опитування. Перевірка домашніх завдань, тестова перевірка та інші форми.

Види завдань для самостійної роботи.

Викладач може давати студентам різні види завдань самостійної роботи:

- переробка інформації, отриманої безпосередньо на обов'язкових навчальних заняттях;

- робота з відповідним підручником, інструкціями, типовими технологічними процесами ремонту вагонів, деталей та вузлів, наказами;

- самостійне вивчення окремих тем або питань;

- написання рефератів, повідомлень;

- творчі завдання (доповіді, проекти, тексти для контролю знань);

- підготовка письмових відповідей на проблемні питання.

Види та засоби контролю знань студентів.

1. Індивідуальне опитування.

2. Фронтальне опитування.

3. Технічний диктант.

4. Опитування по картках бех машинного опитування.

5. Текстове опитування на комп'ютері.

В результаті вивчення предмета, студенти повинні відповідати вимогам компетенції.

Компетенція включає знання і розуміння (теоретичне знання академічної області, здатність знати і розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань до конкретних ситуацій), знання як бути (цінності, як невід'ємна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті). Предметна область, у якій індивід добре обізнаний і в якій він проявляє готовність до виконання діяльності.

Після самостійного вивчення матеріалу, студент повинен відповідати умовам компетенції:

- уміти розбиратись в електричних машинах і акумуляторних батареях, які використовуються на пасажирських вагонах і РО КЗН-5.ПР.Р.04;

- уміти виконувати креслення і схеми та умовно-графічні позначення для схем КЗН-4.ПР.О.08.

1. Основні етапи і перспективи розвитку стандартизації

Для досягнення цілей стандартизації потрібно розв'язати такі завдання:

- встановлення прогресивних систем стандарті, які визначають вимоги до конструкції виробів, до технології їх виробництва, до якості сировини, а також створюють умови для формування необхідної якості кінцевої продукції на стадіях проектування, виробництва та експлуатації;

- визначення єдиної системи показників якості продукції, методів і засобів контролю і випробувань, а також необхідного рівня надійності;

- встановлення норм, вимог і методів галузі проектування і виробництва продукції для забезпечення її оптимальної якості та виключення нераціональної різноманітності її видів;

- розвиток уніфікації промислової продукції та агрегатування машин;

- забезпечення єдності, вірогідності вимірювань і контролю;

- встановлення єдиних систем документації, кваліфікації і кодування техніко-економічної інформації;

- встановлення єдиних термінів і позначення в галузі науки і техніки та в народному господарстві.

Вказані задачі можуть вирішуватися як в масштабах країни,так і в деяких галузях народного господарства, окремих виробничих об'єднань і підприємств.

Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація як раз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції.

Перспективи майбутнього розвитку стандартизації в нашій країні передбачують підвищення її ролі в економічному і соціальному розвитку народного господарства. Основна ціль - максимальне використання можливостей стандартизації для досягнення високих кінцевих народногосподарських результатів. Передбачено, що стандарти і технічні умови на об'єкти стандартизації підлягають розробки на основі вищих досягнень вітчизняної і закордонної науки та техніки.

До першеступеневих задач подальшого розвитку наукових основ стандартизації і вирішення ряду проблем в цій області відносяться: визначення наукових обумовлених критерій для вибору найбільш раціональних границь стандартизації; установлення нових сфер використання стандартів; використання математичних методів і сучасної обчислюваної техніки оптимізації об'єкту стандартизації, їх параметрів і показників; ефективне використання методів прогнозування для більш широкого використання випереджаючих стандартів; вдосконалення, розширення використання методів уніфікації, агрегатування; розробка науково обумовлених економічних основ керування якістю продукції.

Контрольні питання:

1. Які перспективи розвитку стандартизації в Україні?

2. Стан стандартизації на залізничному транспорті на сучасному етапі розвитку суспільства?

2. Система переважних чисел та параметричні ряди

Параметричний ряд - це сукупність числових значень параметрів, побудованих в даному діапазоні на основі прийнятих систем градацій. Щоб визначити параметричний ряд, необхідно урахувати дві основні характеристики і градацію. Інтервалом параметричного ряду називається кожна обмежена послідовність членів ряду, діапазоном - інтервал, обмежений крайніми значеннями членів ряду. Для визначення діапазону параметричного ряду потрібно визначити крайнє значення параметрів цього ряду. Визначення цих параметрів починають з вивченням існуючих і можливих в майбутньому потреб у стандартизованих виробах. Для цього цілеспрямовано проаналізувати, як змінюється потреба в даному виробі в залежності від змінення головного параметру. Визначення потреб представляє собою достатньо важку економічну задачу, так як при її розширенні приходиться враховувати багато факторів. Наприклад потріба в метало ріжучих станках залежить від масштабів застосування таких технологічних методів як точне штампування.

При виборі діапазону параметричного ряду ми отримали уявлення про кількість типу розміру стандартизує мого виробу, і кількість головних параметрів в діапазоні ряду. Градацією параметричного ряду називається математична закономірність,яка визначає характер інтервалів між членами ряду у визначеному діапазоні. В залежності від характеру інтервалів розрізняють градацію з однаковими інтервалами по всім діапазонам ряду і градацію з різним інтервалом в діапазоні ряду.

Вибір оптимального ряду зводиться до стискання такого ряду переважних чисел, які в найбільшій степені відповідає вимогам народного господарства країни. Але системи переважних чисел має різні ряди і, крім того, допускаються можливість їх комбінацій. Основним критерієм при виборі градації параметричного ряду прийнято економічний критерій - мінімум народногосподарських затрат. Встановлення оптимального параметричного ряду зводиться до техніко економічних розрахунків, на базі яких визначають оптимальну кількість головних параметрів в діапазоні параметричного ряду.

Контрольні питання:

1. З чого складаються параметричні ряди?

2. Які ряди називаються переважними?

3. Комплексна стандартизація

Комплексна стандартизація (КС) - це стандартизація при якій здійснюється планомірне встановлення і застосування систем взаємозв'язаних потреб як до самого об'єкту комплексної стандартизації в цілому, так і його основних елементах в цілях оптимального рішення конкурентної проблеми.

Якісна продукція залежить від багатьох факторів: властивість використаних матеріалів, конструкцій ретельно виконаних технологічних операцій і процесів, транспортування і експлуатації. Послідовно, для підвищення якісної продукції не достатньо встановити стандарти на кінцеві параметри готової продукції, необхідно ще стандартизувати всі об'єкти і процеси які впливають на якість готової продукції (мал.1)

Мал.1. Схема об'єктів комплексної стандартизації

Комплексна стандартизація може бути направлена на підвищення якості не тільки одного виробу але і групи виробів. Так як підвищення якості продукції автотракторної промисловості було розроблена цільова програма КС, передбачаючи повірку, переогляд і розробку більше 1400 стандартів.

Основним методом, за допомогою якого здійснюється системний підхід до робіт по комплексній стандартизації являється програма КС. Програма представляє собою плановий документ, вміщує в собі взаємозв'язки робіт, строки їх виконання і склад виконувачів. Програми розробляються на найважливіші види продукції і найважливіші системи машин і приладів спільного використання.

Розробка програми КС здійснюється по наступним етапам:

визначити, узгодження і затвердження задач на розробку програм;

розробка, узгодження і затвердження проектів програм;

затвердження, реєстрація, розмноження і розсилка програм виконавцям головної і базової організації міністерства, відповідального за розробку і уведення в дію даної програми.

Вихідне завдання складається з наступних даних:

основи для розробки програми;

мета програми;

склад матеріальних об'єктів, які належать до стандартизації;

склад учасників розробки;

термін розробки і затвердження програми та ін.

Узгоджений проект вихідного завдання направляється в Держстандарт України для експертизи і затвердження.

Узгодження вихідного завдання розмножується головним міністерством в необхідній кількості екземплярів і направляється учасникам розробки програми. На основі узгодження завдання розробляється проект програми КС. Основним складом проекту програми являється завдання по розробці, перегляду і введенню в дію. Завдання розробляється на основі аналізу об'єктів стандартизації, установлене у вихідному завданню.

повинен знати і розуміти: сутність комплексної стандартизації.

повинен вміти: надати приклади комплексного плану робіт по стандартизації на залізничному транспорті.

Контрольні питання:

1. З чого складається комплексний план робіт по стандартизації?

2. Яка роль комплексної стандартизації в розвитку технічного прогресу?

4. Комплексна стандартизація

За останні роки були успішно реалізовані програми комплексної стандартизації на такі види продукції, як теплоенергетичного і гідроенергетичного обладнання, трактори, електровози, тепловози, вагони, контейнери продукції чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості, багато видів виробів електротехнічної промисловості, продовольчі товари і предметів побутової техніки. В числі об'єктів реалізованих програм комплексної стандартизації в області транспорту або враховуючи його специфіку - рухомий склад і різне транспортне обладнання.

Продовжується реалізація програм комплексної стандартизації по розробці і вдосконаленню систем найважливіших спільно технічних стандартів на норми і потреби міжгалузевого використання. Їх тематика включає в частоті, подальшого удосконалення державної системи стандартизації, комплексних систем підвищеної ефективності виробництва і якості роботи, державних випробувань продукції, автоматизації управління виробничими процесами. Передбачається також удосконалення систем стандартів безпеки праці і стандартів охорони природи і навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів. Реалізується такі програми і в області удосконалення метрологічного забезпечення галузей народного господарства і по створення державного фонду стандартних довідкових даних про фізичні сталі і властивості матеріалів і речовин.

Програми комплексної стандартизації, які реалізуються у нашій країні, включають як складову частину відповідних завдань організаціям України по розробці або в участі розробці сумісно з іншими країнами стандартів. Вони виходять із реалізації довгострокових цвілевих програм співпрацю і розвиток економічної інтеграції на основі спеціалізації і кооперації виробництва в країнах.

Контрольні питання:

Яка роль комплексної стандартизації в розвитку технічного прогресу?

5.Організація служби стандартизації на залізничному транспорті

параметричний стандартизація транспорт

Загальне управління роботою по стандартизації в системі Міністерства транспорту (МТ) покладено на Головне технічне управління, яке виконує функції спільного організаційно - методичного управління і координації діяльності управління і організацій по стандартизації і метрології. Разом з ним воно визначає єдину технічну політику, основні направлення роботи підготовлює перспективні річні плани і спільні накази по запитанням державної і галузевої стандартизації, організовує перегляд і згідність важливих проектів державних стандартів, а також запитання міжнародної стандартизації, стосуючись залізничного транспорту. В цьому управлінні є відділ, який керує по стандартизації і метрології в міністерстві.

Робота по стандартизації в галузевих управліннях міністерства здійснює технічними підрозділами. В підлеглості багатьох галузей управління мають проектно-конструктивне (ПКБ) або проектно-конструктивне технологічне бюро (ПКТБ), які затверджені як базові організації по стандартизації в області діяльності співпадаючих їх спеціалізації. Вони дають значну допомогу управлінням і підлеглим їм заводам в рішенні запитань стандартизації і уведенні галузевої НТД (нормативно-технічна документація).

Галузеві управління разом з відомчими ПКБ, ПКТБ і заводами готують пропозиції по стандартизації, розглядають і узгоджують відповідні проекти стандартів і інших НТД і проводять роботу в галузі галузевої стандартизації. Вони розробляють нові і переглядають діючі галузеві стандарти, технічні умови, інструкції і методичні вказівки; проводять роботу по уніфікації і впорядкуванню НТД галузі. В числі основних задач - підвищення якості продукції і її атестація, розробка і запровадження комплексних систем управління якості випускає мої продукції, ремонту і технічного обслуговування технічних засобів, контроль за впровадженням нових і дотриманням діючих стандартів і інших НТД.

Узгодження проектів стандартів, технічних умов і інших НТД в частині вимог, які відносяться до перевезень продукції залізно дорожнім транспортом (розділ ”Упаковка, маркування, транспортування і зберігання ”), виконує в системі МТ. Бюро експертизи стандартів Головного управління контейнерних перевезень і комерційної роботи.

Робота по стандартизації на залізницях виконуються в основному технічними підрозділами поряд з виконуючими ними другими функціями. Для посилення роботи по стандартизації на багатьох залізницях в складі залізничних комплексних контрольно-вимірювальних лабораторій - головних організацій метрологічної служби залізниці - організовані спеціальні групи по стандартизації і управління якості продукції. На них покладена організація контролю виконання стандартів, інших НТД, якості продукції і розробка рекомендацій по запровадженні комплексних систем управління якості продукції, ремонту і праці.

Розробку нових стандартів, які відносяться до техніки залізничних доріг, виконують в основному (до 80%) організації і підприємства промисловості, яка постачає продукцію залізничному транспорту, і тільки частково (біля 20%) організації МТ.

Контрольні питання:

1. Які стандарти закраплені за Міністерством транспорту?

6.Порядок розробки затвердження і впровадження стандартів

Нормативно технічна документація вважається впровадженою на підприємстві (в організації), якщо встановлені в ній норми, показники і вимоги застосовуються у відповідності з галуззю розповсюдження і умовами дії документа. Допускається застосування нормативно-технічного документа по стандартизації достроково до встановленої дати його введення в дію. При цьому стандарти і технічні умови на продукцію можуть застосовуватись достроково тільки по узгодженню з основним споживачем (замовником), ї в необхідних випадках, з органами ціноутворення.

Якщо випускаємо продукція і інші об'єкти, на які розповсюджуються вимоги, норми і показники нормативно-технічної документації, після введення документації в дію не відповідає встановленим характеристикам, вважається, що нормативно-технічна документація не виконується.

Порядок впровадження стандартів встановлений у ГОСТ 1.0-68 і ГОСТ 1.20-69.

В плані основних заходів по впровадженні стандартів повинні бути передбачені всі заходи, які забезпечують впровадження стандарту в потрібні терміни у відповідності зі сферою його дії і галузі розповсюдження із у казанням об'ємів робіт, джерел і об'ємів фінансування, виконавців і термінів виконання. В плані у загальному випадку повинні передбачатися наступні заходи: розробка (перегляд, коригування) необхідної технічної документації; побудови нових, модернізацій і розширенні діючих виробництв, спеціалізація виробництв; змінення технології, автоматизація і механізація виробничих процесів; підготовка і підвищення кваліфікації кадрів та інші необхідні заходи.

Підприємства і організації повинні вести облік впровадження стандартів і пропонувати міністерствам (відомством), або, по їх вказівкам, головним або базовим організаціям по стандартизації звіти (оперативну інформацію) про стан впровадження стандартів.

На основі звітності (оперативної інформації) матеріалів перевірок та інших показань ведеться загальний звіт і здійснюється інформація про стан впровадження стандартів: в міністерствах (відомствах) України - по галузях, в Держстандарті - по народному господарству України.

Держстандарт у встановленому порядку представляє Рада Міністрів України доповіді про стан впровадження Державних стандартів по народному господарству України.

Впровадження стандарту - це здійснення заходів, які забезпечують виконання вимог, встановлених стандартом, у відповідності з галуззю його застосування і сферою діяльності. Для забезпечення впровадження державних стандартів міністерствами (відомствами) затверджуються плани відповідних організаційно-технічних заходів. Ці плани повинні передбачати:

- перегляд (у випадку необхідності) нормативно-технічних документів, пов'язаних з впровадженням стандарту;

- розробку нової конструкції і технічної документації і переробку теперішньої;

- організація нових виробництв або реконструкцію існуючих;

- проектування, виготовлення і поставку необхідного обладнання, оснащення і комплектуючих ся виробів;

- виготовлення, видалення і постановку необхідної сировини, матеріалів і напівфабрикатів і таке інше.

Методичне управління впровадження нового стандарту покладається на базові організації по стандартизації і на організацію-розробки стандарту.

Після отримання від міністерства наказу і плану організаційно-технічних заходів по впровадженню стандарту підприємства складає графік виконання цих заходів служби і під підрозділами. При плануванні робіт по впровадженню стандарту використовують сіткові графіки, які дозволяють розпізнати зв'язок між роботами, які проводяться різними під підрозділами підприємств, виявити найбільш відповідальні роботи і встановити оптимальні терміни виконання всіх робіт.

Контроль за впровадженням і наглядом стандартів передбачають глибоке вивчення стану виробництва, виявлення причин затримки впровадження і недотримання стандартів і їх вилучення шляхом розробки і проведення організаційно-технічних заходів. Державний нагляд за впровадження і дотримання стандартів, за станом і застосуванням засобів виміру і спостереження метрологічних правил, за роботою повідомляючи служб стандартизації і метрологічних служб виконується Держстандартом України, його науково-дослідницькими організаціями і територіальними органами. До участі в цій роботі можуть залучатися: міжвідомчі інспекції по якості, головні і базові організації, науково-дослідницькі інститути і конструкторські бюро.

Державному нагляду підлягають всі підприємства і організації, які зв'язані з плануванням, проектуванням і виготовленням продукції.

Державний нагляд за впровадженням і наглядом стандартів проводяться поетапно:

1-й етап - повірка кількості інформації про затвердження стандарту наказів по впровадженню стандарту, плану організаційно-технічних заходів по підготовці виготовлення до випуску продукції з спів паданням потреб нового стандарту;

2-й етап - повірка виконання плану організаційно-технічних заходів по впровадженню стандарту. На цьому етапі провіряють забезпеченість підприємства необхідною сировиною, основним і допоміжним приладом, технічного оснащення, технічної документації для введення стандарту. Якщо стандарт не впроваджується то потрібно установити причину по не впроваджується стандарт;

3-й етап - повірка забезпечення пуску продукції по новому стандарту. На цьому етапі проводять повірку спів падання стандарту конструкторської і технологічної документації для виготовлення продукції, повірку спостереження заводів установлених стандартами програм і методик контрольних і випробуваної продукції, повірку стану вимірювальної техніки, зв'язаної з виробництвом даної продукції.

Про цілі повірки в її термін ставлять у відомість управління тимчасового підприємства.

Контроль якості продукції і її співвідношення стандарту проводять у наступному порядку:

відбирають контрольні вироби (вузли і деталі) із числа прийнятих ВТК. (відділ технічного контролю).

провіряють спостереження режимів технологічних процесів, стан засобів вимірювання, роботу ВТК.

У процесі контролю провіряють також спостереження стандартів сировини, матеріали, комплектуючі вироби, отримані по кооперації.

По результатам повірки складають акт з висновками і пропозиціями.

У випадку не спів падання продукції потребам стандартів органи державного нагляду дають накази вилученню скритих не достатків і забороняють розвантаження недоброякісної продукції. В необхідних випадках ставлять питання про притягання осіб, винних у випуску недоброякісної продукції, до відповідальності.

Контрольні питання:

1. В якому порядку проводиться розробка, узгодження і затвердження державних стандартів?

2. Як проводиться впровадження стандартів?

7.Порядок розробки, затвердження і впровадження стандартів

Проведення перевірки. Перевірка виконується посадовою особою органів Держстандарту. Результати перевірки оформлюються актом по встановленій формі сказанням основних виявлених порушень і виводів, маючих необхідні попереднє прописування і пропонування.

Основною формою являються комплексні перевірки окремих промислових підприємств і відповідних організацій, при яких контролюються не тільки кінцеві вироби, але і потрібні для їх виготовлення основні види матеріалів і технологічного обладнання. Бувають і групові перевірки, перевірки однойменної продукції на різних підприємствах незалежно від їх відомчої підлеглості. Практикуються також цільові перевірки, коли перевіряють впровадження комплексів найважливіших стандартів міжгалузевого застосування, в процесі розробки і впровадження комплексної системи управління якістю продукції, я кість продукції зі Знаком якості.

В результаті перевірки проведених органами Держнагляду, не тільки фіксуються виявлені недоліки але і реалізується неякісна продукція і порушення потрібних стандартів, а також метрологічних правил, викриваються причини порушення і браку.

В залежності з пред'явленими ними правами органи Держнагляду забороняють поставку і реалізацію продукції, а також використання засобів вимірювання, не відповідних потребам або не відповідно установлених обов'язкових випробувань і перевірок. Вони вносять Держстандарту пропозиції про втрату підприємства права застосовувати державний Знак якості в разі порушення вимог державної атестації і погіршення якості атестованої продукції. Вони дають у відповідному порядку припис, обов'язкових для виконання підприємствами і організаціями для усунення знайдених порушень. В необхідних випадках вони використовують економічні санкції. При серйозних і повторених порушень використовують міри до притягнення винних до кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим законодавством. Після усунення виявлених порушень стандартів і технічних вимог, і других недоліків органи Держнагляду дозволяють поставку або реалізацію продукції.

Органи Держнагляду мають право запрошувати для проведення перевірки представників міністерств і відомостей, виробників і споживачів, а також спеціалістів і необхідні технічні засоби виробництва. Посадові особи органів Держстандарту, які виконують державний нагляд, в межах своєї компетенції мають право контролювати відповідність до стандартів, технічних вимог, і інших НТД, якість випущеної продукції, умови їх виготовлення, експлуатація, зберігання, ремонт, правильність застосування і перевірки засобів вимірювання.

Контрольні питання:

1. Кого запрошують органи Держнагляду для перевірки за дотриманням стандартів?

8. Стандартизація технічної документації

Єдина система технологічної підготовки виробництва ( ЕСТПВ ) засновано на принципах комплексної стандартизації, уніфікації і автоматизації виробництва і розроблена вперше в світовій промисловій практиці. Приклад позначення системи : ГОСТ 14.001-73 « ЕСТПВ. Загальні положення ». комплекс стандартів в системі, які нараховують станом на 01.01.85 близько 50 найменувань, а також розроблених на основі і в розвитку цих стандартів методичних матеріалів, акумулюють досвід передових галузей промисловості в області стандартизації техніки і технології. Система забезпечує високий рівень технологічності виробів на стадії проектування, розробку засобів технологічних процесів переваг на основі типових рішень, розробку засобів технологічного оснащення на базі уніфікованих елементів, підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів і інженерної праці.

Контрольні питання:

1. Народно господарське значення, створення єдиної системи технічної документації?

9. Економічна ефективність стандартизації

Техніко-економічна ефективність стандартизації в багато чому визначається показником якості продукції, які встановлюються стандартами. Оскільки промислова продукція характеризується великими якостями показників, значення яких можуть бути встановлені у визначених межах, то при розробці стандартів на продукцію зобов'язані бути, в першу чергу повинні бути розв'язані дві основні задачі;

установлені основною кількістю показників, найбільш характерних продукції як з технічною, так і технічною стороною;

визначені такі значення таких показників, при досягненні яких забезпечують максимальну ефективність застосування продукції в народному господарстві.

В теперішній час в практиці робіт по стандартизації застосовуються різні методи оптимізації: математичні, економічні, функціональної-вартості і т.д. Кожин з цих методів володіє визначеними достатками і не достатками.

В спів паданні з ГОСТ 20779-81 економічна ефективність стандартизації може бути визначена в масштабі всього народного господарства галузей виготовлення або окремого підприємства.

Для цього виконується спеціальні економічні розрахунки, які виготовляються: при включенні в план робіт по стандартизації конкретної теми, зв'язані з розробкою стандартів; при представленні проектів стандартів на затвердження; після прийняття стандартів.

При включенні в план проводять великі розрахунки які позволяють орієнтовно розподілити економічну ефективність помічених до розробки стандартів і виявити їх вплив на суміжні галузі виробництва.

На основі орієнтуючих розрахунків визначають найкращі рішення при проведенні стандартизації і відхиляють неефективні проекти стандартів.

Після впровадження стандартів визначають їх фактичну економічну ефективність, яка порівнюється з проектними даними, які вказані в інформаційних картах техніко-економічних ефективності стандартів.

Сумарна народногосподарська визначається різних витрат на створення і експлуатацію виробів протягом всього терміну служби до і після впровадження співпадаючих заходів по стандартизації;

Эст = З1 - З2,

де Эст - величина сумарної народногосподарської економії від заходів по стандартизації; З1 і З2 витрати до і після стандартизації.

Значна економія різних металів може бути досягнута при проектуванні і виготовлення продукції за рахунок зменшення коефіцієнта за паса міцності, підвищення граничних механічних матеріалів, правильного визначення внутрішніх навантажень. Все це позволяє зменшити розмір перерізу, несучих конструкцій, сприяє раціональному використанню матеріалів. Але аналіз діючих стандартів і керуючих документів по підрахункам на міцність показує, що їх кількість ще не достатня. З ціллю нормативного забезпечення проектування машин і приладів ДСТУ затвердили програму комплексної стандартизації в області надійності, міцності і довговічності, яка передбачує розробку більше 200 стандартів і методичних документів по розрахункам і випробуванням на міцність.

Створення системи стандартів по охороні навколишнього середовища базується на принципах плановості, оптимальності, динамізму, системності. Принцип плановості виражається в плануванні природоохоронної діяльності на основі планів розвитку народного господарства, планів державної стандартизації і планів міністерства і відомств. Принцип оптимальності заклечається в досягненні максимального соціально-економічного ефекту запровадження стандартів системи по навколишньому середовищі. Принцип динамізму дозволяє забезпечити постійну відповідність вимог природоохоронних стандартів рівню розвитку науки і техніки. Принцип системності виражається в тому, що система стандартів по охороні навколишнього середовища забезпечує раціональне використання, зберігання і відновлення всіх природних об'єктів у їх взаємозв'язках.

Стандартизація в галузі охорони природи охоплює всі галузі виробництва запобігає експлуатацію одних природних ресурсів за рахунок інших передбачає неблагополучні наслідки діяльності підприємств всіх галузей народного господарства.

Контрольні питання:

1. Назвати основні методи визначення економічної ефективності стандартизації?

2. Як визначається фактична ефективність стандартизації?

10. Система показників якості. Планування якості. Атестація якості продукції

З метою підвищення державного керівництва роботами по підвищенню якості продукції постановою від 4 жовтня 1965 “Про вдосконалення планування та підсилення економічного стимулювання промислового виробництва ” визнали необхідним ввести державну атестацію якості продукції.

З 1967 по 1969 роки державна атестація якості продукції була проведена в дослідницькому характері на деяких підприємствах, що були проведені на нову систему планування та економічного стимулювання. В 1969 році.

Держстандартом разом з Державним комітетом цін при держплані плані України затверджені “Загальні методичні вказівки з проведення державної атестації якості промислової продукції ” , які до 1971 року являлися основним документом при атестації продукції.

На першому етапі проведення атестації ставилося завдання - добитися підвищення якості найважливішої серійної на масової продукції. В подальшому, по мірі накопичення досвіту атестації й посилання її дії на керування якістю, в 1971 році був здійснений перехід до атестації продукції по трьом категоріям якості.

Згідно прийнятому в серпні 1983 року постанові “Про міри по прискоренню науково-технічного прогресу в народному господарстві” було признаним доцільним, починаючи з 1984 року ввести атестацію промислової продукції по двом категоріям якості - вищої та першої.

До вищої категорії якості повинна відноситись промислова продукція, яка по показникам технічного рівня і якості перевищує кращі вітчизняні та закордонні досягнення чи відповідає їм. Ця продукція повинна забезпечувати підвищення продуктивності праці, економію палива, матеріалів та електроенергії та мати стабільні показники якості. Промислова продукція відноситься до вищої категорії якості на строк від 1 до 3 років. Особливо складна продукція з тривалим циклом виготовлення та монтажу може відноситись до вищої категорії якості на строк до 5 років.

Промислова продукція першої категорії якості по своїм показникам повинна відповідати сучасним вимогам стандартів. Продукція відноситься до першої категорії якості на строк до 3 років, за виключенням продукції легкої промисловості 2 роки.

Вироби, що не атестовані по цим категоріям, знімаються з виробництва. Атестації підлягає вся продукція, що визначає профіль міністерств, що постійно випускаються промисловими і виробничими об'єднаннями, підприємствами та організаціями.

Не підлягає атестації: промислова продукція, що використовується без попередньої обробки, а також медикамент, книжкова продукція витвори мистецтва, ювелірні вироби та художні вироби.

Роботу по атестації промислової продукції в країні організовує Держстандарт України. Він розробляє загальні методичні вказівки про проведення атестації продукції і проводить реєстрацію атестованої продукції.

При підготовці продукції до атестації підприємства по винні вжити заходів, що піднімають рівень якості продукції до рівня якості кращих світових зразків, оптимально врахувати вимоги споживачів забезпечити дотримання стандартів та іншої нормативно-технічної документації. Вони повинні досягти стабільності рівня якості ритмічності, й високої культури виготовлення. Підприємства повинні здійснювати систематичний контроль якості та випробування продукції, а також ретельно вивчити експлуатаційні властивості продукції.

Робота по підготовці виробу до державної атестації закінчується оцінкою рівня якості продукції та складанням карти технічного рівня і якості продукції по ГОСТ 2.116 - 84.

Склад та порядок роботи галузевої атестації комісії встановлюється міністерством - виробником. В цю комісію обов'язково включаються представники міністерства - замовника та міністерства, що являється головним у виготовленні даної продукції.

Представники виробничих об'єднань, підприємств виробників промислової продукції в склад державної атестаційної комісії не включається. Державна атестаційна комісія перевіряє відповідність показників якості продукції встановленим вимогам, а також виробничі вимоги, що забезпечує стабільність показників що перевіряються.

Робота атестаційної комісії завершується складанням протоколу. В протокол заносяться рішення комісії про результати атестації, вносяться рекомендації по розміру нової оптової ціни та тимчасової надбавки до неї.

Продукція, що не пройшла чергову переатестацію до моменту закінчення строку дії категорії, враховується як не атестована. Велике значення у підвищені якості продукції має заводська атестація, завдання якої полягає у тому щоб кожен робітник підприємства приймав безпосередню участь у підвищенні технічного рівня продукції, що виготовляється, суворо дотримувався вимог креслень та нормативно-технічної документації. Заводська атестація розповсюджується на найбільш важлива деталі, вузли та агрегати, що виготовляються підприємством, а також ті технологічні процеси, які суттєво впливають на якість продукції. На Держстандарт України покладено здійснення нагляду за якістю атестованої продукції.

За випускання продукції з Державним законом якості передбачено економічне стимулювання як підприємства в цілому, так і в окремих робочих цього підприємства що безпосередньо приймають участь у випуску продукції що атестується.

Результати атестації продукції являється основою для оцінки діяльності підприємства, об'єднання та галузі промисловості по підвищенню рівня якості промислової продукції.

Дольова частка продукції вищої категорії якості постійно зростають і в даний час складає 15% в загальному об'ємі товарного виробництва, а по підприємствам машинобудування - близько 37%. Це говорить про те, що атестація стала ефективним засобом державного контролю рівнем якості промислової продукції та ефективністю суспільного виробництва.

Контрольні питання:

1. Які державні стандарти встановлюються на атестовану продукцію.

11. Категорія якості продукції

1. Невід'ємною функцією будь-якої системи управління є контроль, що здійснюється з метою зіставлення результатів функціонування системи з тими показниками, що планувалися. Відповідно і в системах управління якості контролю грає важливу роль, від його досконалості і точності виконання залежить ефективність всієї системи. На підприємствах та в організаційних різних галузей народного господарства застосовується багато видів технічного контролю що відрізняється за характеристиками об'єктів контролю, за місцем розташування виробничому процесі за обсягом продукції, що контролюється та рядом інших ознак. Класифікація видів контролю та випробувань продукції установлена ДСТУ 3021-95. Згідно з цим стандартом перевірка відповідності об'єкта встановленим технічним вимогам називається технічним контролем.

Об'єктами технічного контролю можуть бути продукція, процеси її створення, застосування, транспортування, зберігання та ін.. Сукупність виконавців та засобів контролю, що взаємодіють з об'єктами контролю за установленими правилами, називається системою контролю. Найбільш перспективними системами контролю є автоматизовані і автоматичні, в яких контроль виконується з частковою безпосередню участю людини або зовсім без неї.

Вимірювальний, що проводиться з застосуванням засобів вимірювання.

Органолептичний, що проводиться на основі сприйняття необхідної інформації органами чуття людини.

Візуальний - органолептичний контроль що виконується очима.

Інспекційний, що виконується уповноваженими особами з метою перевірки правильності рішення виконаного контролю.

Класифікація виду контролю по визначеним призначенням, потрібно виділити основні із них:

а) по місцю організації та тому чи іншому етапі життєвого циклу продукції; виробничий (контроль, виконується на стадії виробництва продукції); експлуатаційний (контроль, виконується на стадії використання або споживання продукції);

б) по місцю розташування в виробничому процесі: вхідний ( контроль продукції постачальника, вступивши до споживача або за мовника для використання при виготовлені, ремонті або експлуатації виробів); операційний (контроль продукції або процесу під час виконання або після закінчення технологічної операції). Найбільш прогресивний різновидом операційного контролю являється безперервним виконується як завжди засобами контролю, зв'язаним з технологічним обладнанням.

в) по степені захвату контролюючої продукції: суцільний (контроль кожного об'єкта в складі партій); вибіркові (контроль виявлення сукупності об'єктів - виробки і складу партій);

г) по дії на об'єкти контролю: руйнуючий ( контроль, в результаті якого випадає можливість подальшого використання об'єкта па призначенню зв'язку з частковими або повним пошкодженням його в результаті дії засобів контролю); не руйнуючий;

д) по характеристиці об'єктів контролю: вимірюючий (контроль з застосуванням засобів вимірювання); органолептичний (контроль на основі прийняття необхідною інформацією органів чуття людини);

е) по іншим признакам: інспекційний (контроль, що виконується уповноваженими особами з метою перевірки правильності рішення виконаного контролю); летючий (контроль, який спеціально виконується раніше не встановлений час).

3. Основні технологічні потреби, визначені якості важливої продукції, доставляється залізничним транспортом, і методи контролю її якості визначення, як правило, співпадаючими державними стандартами, а в ряді випадкових технічними вимогами, затвердженими в установленому порядку при обов'язковому затвердженню з МТ. Введений порядок обов'язкового приймання важливих виробів інспекторами - приймальниками МТ. Для цієї цілі в системі МТ створений інститут заводських інспекторів - приймальників для контролю якості виготовлення і приймання важливих виробів безпосередньо на заводах - виробника промисловості. Інспектори - приймальники МТ контролюють якість виготовлення і приймають виготовленими заводами промисловості рухомий склад залізничних доріг і найбільше потрібні вироби, наприклад дизель тепловоз, тягові електричні машини, колісні пари, осі, бандажі, а також рейси. Без приймання, підтверджений клеймом інспектора-приймальника МТ, ці вироби не допускають в експлуатацію. Для підвищення рівня контролю якості виробів по потребам МТ існують заводи промисловості співпадають більш удосконалені установки, стендами, вимірювальними приладами.

Контрольні питання:

1. Класифікація методів контролю?

2. Види випробувань на надійність і довговічність.

12. Економічна ефективність підвищення якості продукції

1. Система стимулювання працівників за високою якістю продукції і праці повинна передбачати преміювання окремих виконавців: ІТР, робітників налагоджують, контролерів ВТК - за випуск виробів відмінної якості. Разом з матеріальним стимулюванням велике значення надається використанню різних форм морального заохочення. Преміювання за здачу з першого пред'явлення всієї продукції доцільно застосовувати на тих ділянках виробництва де з першого пред'явлення здається не менше 95% продукції. Там, де такі познаки ще не досягнуті звичайно застосовуються преміювання за збільшення об'єму здачу продукції з першого прид'явлення. В цьому випадку розмір премії за кількісний показник виконання виробничого плану встановлюється залежно від питомої ваги продукції, що здається з першого пред'явлення.

На підприємстві може бути встановлена диференціація розмір премії залежно від тривалості здачі продукції з першого пред'явлення, особливо на підприємствах, де її питома вага недостатньо велика.

Робітникам, що має особисте клеймо ОТК, понад премію, що належить, виплачуються додатково 5-10% тарифної ставки або відрядного заробітку.

Контролери ВТК преміюються не залежно від виконання виробничого плану обслуговуваною ділянкою, зміною цехом.

Показниками і умовами преміювання ІТР підприємства можуть бути: відсутність рекламації за відвантажену продукцію, зменшення рекламації в порівнянні з попереднім періодом, зниження браку не перевищення повернення виробів на переробку, збільшення питомої ваги продукції що здається з першого пред'явлення; дотримання технологічних режимів і параметрів; забезпечення ритмічності випуску виробів.

Коефіцієнт якості 1 0,9 0,8 0,7

Премія % до тієї, що враховуються за рахунком 150 135 120 100

Коефіцієнт якості є також підставою для визначення місць в змаганні цехів. При інших рівних показниках більш високе місце присуджується цеху, в якого вищий коефіцієнт якості. При коефіцієнті якості нижче 0,8 цеху не може бути присуджене перше місце за наслідками змагання. Значення коефіцієнта якості, що знаходиться в межах від 0,5-0,7, вважається недостатнім для присудження цеху призового місця. При коефіцієнті якості нижче 0,5 робота цеху по бездефектному виготовленню призначається не задовільною.

Система матеріального і морального стимулювання за бездефектне виготовлення продукції на підприємстві узгоджується з місцевим комітетом профспілки.

Контрольні питання:

1. Відповідальність за випуск і постачання продукції ненадійної якості?

Список використаної літератури

1. Таныгин В.А. Основы стандартизации и управления качеством. М., Издательство стандартов, 1989.

2. Бадиров Д.Т., Бойков А.В., Оснровы стандартизации и контроля качества продукции. М., Транспорт, 1986.

3. Козловский Н.С., Виноградов А.Н., Основы стандартизации, допуски, посадки и технические измерения. М., Машиностроение, 1990.

4. Шаповал М.І., Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. (підручник). - К.; 1997.- 150 стор.

Размещено на Allbest.ru