Гумові вироби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про технологію виготовлення гумових виробів

Розділ 2. Приклади виготовлення гумового взуття

Розділ 3. Перелік та характеристики застосованого обладнання

Висновок

Список використаної літератури та джерел



Вступ

Гумою називають продукт переробки каучуку. Гума -- важливий конструкційний матеріал, призначений для виготовлення технічних виробів у багатьох галузях виробництва. Вона є важливим конструкційним матеріалом для машино - і приладобудування.

Гума має особливі властивості: високу пружність або еластичність (пружне видовження при розтягуванні досягає 700...800 %), високу в'язкість, достатню міцність і стійкість до дії води, кислот і лугів. Крім того, вона характеризується високими електроізоляційними властивостями і непроникністю для рідин і газів.

Опір гуми на розрив становить 15...25 МПа. Вона стійка до стирання і руйнування при багаторазових деформаціях, теплостійка від-45 до+80 °С.

Гумові вироби широко застосовують в усіх галузях виробництва. Найголовнішим споживачем гуми є автотракторна промисловість. Для виготовлення покришок, камер, амортизаторів тракторів, автомобілів, комбайнів, автобусів і тролейбусів витрачається до 80 % виробництва каучуку. В сучасному автомобілі застосовують до 200 деталей, виготовлених із гуми: ущільнювальні прокладки, кільця, муфти, мембрани, привідні паси та ін. Багато гуми використовують для виготовлення виробів електротехнічної промисловості -- ізоляції кабелів, проводів, ізоляційних труб; у побуті (гумове взуття) та ін. Гуму використовують навіть при виробництві одягу та взуття, звісно, у дощову вогку погоду, найперше про що ми згадуємо, це про гумові чоботи.

Як бачимо тема є досить актуальною на сьогодні. Саме тому і було обрано темою даної роботи тему - «Технологічний процес виготовлення гумового взуття». Робота містить у собі вступ, три розділи, висновок, список використаної літератури та джерел. Сама робота ілюстрована малюнками.

Перший розділ має назву - «Загальні відомості про технологію виготовлення гумових виробів». У цьому розділі розповідається про основний матеріал з чого виготовляються гумові вироби, про технологію та етапи виготовлення гумових виробів. Також описано еволюцію матеріалів (виготовлення гумових виробів) .

Другий розділ має назву - « Приклади виготовлення гумового взуття». У цьому розділі наведені деякі приклади з виготовлення гумового взуття.

Третій розділ має назву - « Перелік та характеристики застосованого обладнання». У цьому останньому розділі наведено обладнання яке використовується при виготовленні гумових виробів, від самих маленьких до самих великих.



Розділ 1. Загальні відомості про технологію виготовлення гумових виробів

гума взуття виробничий

Головним матеріалом для виготовлення гуми є каучук -- тверда еластична речовина світло-сірого або коричнюватого кольору.

Природний каучук добувають із каучукового дерева (гевеї), яке росте в країнах Латинської Америки, а також в Африці. Його добувають також із молочайних рослин (тау-сагизу і кок-сагизу) у вигляді соку -- латексу, але добувають надто мало, і він дуже дорогий. Тому основним матеріалом для виробництва гуми є синтетичний каучук (СК), який виготовляють переважно з нафтопродуктів.

Нині виготовляють понад 80 видів синтетичного каучуку, які мають специфічні властивості (підвищену стійкість до високих або низьких температур, бензину та інших нафтопродуктів).

Чистий каучук майже не застосовують, оскільки еластичність його зберігається лише у вузьких межах температури: нижче за 0 °С чистий каучук втрачає еластичність і стає крихким, а вище від 20 °С він стає дуже пластичним і липким.

У техніці широко застосовують основний продукт каучуку -- гуму, для виготовлення якої до каучуку треба додати невелику кількість сірки (1...5 %) і підігріти цю суміш до температури 130... 140 °С. Після короткочасного підігрівання суміш перетворюється на вулканізований каучук або гуму. Гума набуває нових властивостей: зберігає еластичність у межах від -30 до +180 °С, стає мідною і стійкою до води і кислот.

Якщо до каучуку додати більше сірки (20...25 %) і нагрівати довше, то в процесі вулканізації утвориться рогова гума -- ебоніт. Це твердий ізоляційний матеріал, який випускають у вигляді листків, трубок і дротиків різного профілю.

Гуму ніколи не виготовляють тільки із суміші каучуку з сіркою, також обов'язково додають наповнювачі і спеціальні домішки.

Усі домішки які додаються до каучуку при виготовленні гуми залежно від його призначення поділяють на такі групи:

ь інертні наповнювачі;

ь вулканізатори;

ь прискорювачі вулканізації;

ь підсилювачі;

ь пом'якшувачі;

ь антиокисники і барвники.

Наповнювачі в порошкоподібному або рідкому стані додаються, щоб збільшити вихід гуми. Тип наповнювача вибирають залежно від бажаних властивостей (твердості, міцності, кольору тощо).

Найчастіше застосовують такі наповнювачі: сажу, каолін, інфузорну землю, важкий шпат, барит, а також регенерат (відповідним чином оброблена стара гума).

Вулканізаторами можуть бути сірка, металевий натрій або діазоамінобензол. Але найчастіше застосовують сірку, вміст якої залежить від призначення гуми (3...15 %).

Прискорювачі скорочують час вулканізації, збільшують продуктивність агрегатів. Прискорювачами можуть бути оксид свинцю, магнію, кальцію.

Підсилювачі підвищують механічні властивості гуми (пружність, міцність, опір стиранню тощо). До підсилювачів належать газова сажа, оксид цинку, каолін.

Пом'якшувачі додають для пом'якшення гуми і полегшення її вальцювання. До них належать каніфоль, парафін, вазелін, мінеральні оливи тощо.

Анти окисники сповільнюють процес окиснення гуми, чим збільшують тривалість роботи гумових виробів.

Барвники додають, щоб мати гуму бажаного кольору. До них належать цинкове білило, вохра, ультрамарин, сажа тощо.

Натуральний каучук (НК) виготовляють із латексу - молочного соку дерева гевеї, яке росте в Бразилії, В'єтнамі, Індонезії та на Цейлоні.

На корі гевеї роблять надріз, з якого витікає латекс. Латекс містить 20-35% каучукових речовин. Для виділення каучуку до латексу додають оцет. При цьому відбувається коагуляція - виділення каучуку у вигляді рихлого об'ємистого згустку. Натуральний каучук має кристалічну будову. Властивості виготовленої з каучуку гуми залежать від кількості приєднаної сірки.

В м'які сорти гуми вводять 2-3%, в еластичні - до 8% сірки. Якщо кількість сірки перевищує 15 %, то отримують твердий матеріал - ебоніт, який використовується як ізолятор.

Натурального каучуку у світі дуже мало. Його недостатньо, щоб задовольнити і трьох відсотків потреб промисловості. Тому величезне значення для усього людства мало відкриття у 1932 році синтетичного каучуку. Це відкриття належить колишньому СРСР (академік Лебедєв).

Синтетичний каучук (СК) - це високо полімерний матеріал, який отримують із етилового спирту або з нафтопродуктів - етилену, пропилену, бутилену, бензолу. В наш час уже відпрацьовані технології отримання каучуку із газових продуктів - ацетилену, бутану, пентану, ізобутану. Найбільш дешеві каучук саме ті, які виробляють з газу. Вони у 2-3 рази дешевші ніж ті, які свого часу отримав Лебедєв із етилового спирту.

Виробництво синтетичних каучуків складається із двох стадій: отримання мономера і отримання полімеру.

Весь каучук поділяються на каучук загального і спеціального призначення.

Каучук у чистому вигляді майже ніде не використовуються. Вони є сировиною для виготовлення гуми.

Згідно з загальноприйнятою класифікацією гумотехнічна галузь промисловості випускає такі види гуми:

ь загального призначення (температура експлуатації Q -50…+150єC - шини автомобільні, взуття, ремені, амортизатори);

ь термостійкі (температура експлуатації більше 150єC - шини літаків, деталі ракет, електродвигунів)

ь морозостійкі (деталі, що постійно працюють при мінусовій температурі);

ь маслостійкі (для деталей, які працюють з дотиком до бензину, керосину, нафти та нафтопродуктів);

ь хімічностійкі (для деталей, які працюють з дотиком до луг, кислот, солей);

ь газонаповнені (для теплоізоляційних деталей);

ь радіостійкі (рентгенгума);

ь діелектричні (ізоляція кабелю, захисні килимки, рукавиці, чоботи).

Той чи інший вид гуми отримують в основному за рахунок відповідних інгредієнтів, а також за рахунок технологічних особливостей.

Технологія виготовлення гумових виробів складається з таких операцій:

ь пластифікація каучуку;

ь додавання домішок;

ь приготування суміші;

ь формування або заготовка деталей;

ь складання і вулканізація виробів.

Пластифікацію каучуку застосовують для одержання однорідної пластичної маси. Для цього його пропускають між гарячими вальцями з температурою 40...50 °С. Тривалість пластифікації становить 15...25 хв. Під час пластифікації каучук розм'якшується і стає пластичним.

Суміш готують перемішуванням пластикового каучуку з домішками на дво - або чотиривалкових вальцях. Готову суміш підігрівають до 100... 110 °С і прокатують у спеціальних машинах на листи або в спеціальних формах формують напівфабрикати, потім вулканізують їх за температури 120...150 °С. Вироби з гуми дістають формуванням, литтям під тиском і намотуванням.

Схема процесу виготовлення гумових виробів пресуванням аналогічна пресуванню пластмас.

Формування (пресування) застосовують, виготовляючи деталі складної форми. Гумову суміш 4 , а також текстильну тканину та металеву арматуру (якщо вони потрібні) вміщують у нагріту металеву матрицю 5. При низькому тиску преса пуансон 2 опускається, центруючись штифтами 3. Потім тиск підвищують. Під дією нагрівників 1 і 6 та тиску пуансона гумова суміш заповнює порожнину. Після певного витримування пуансон піднімається, а виштовхувач 7 викидає виріб із матриці. Зразки гумових виробів та схему процесу пресування зображено -- на рис.1. Лиття під тиском виконують у прес-формах 11 , які мають камеру 8 для виливання, сполучену ливником 9, де матеріал 4 потрапляє в порожнину 10. Лиття під тиском застосовують для виготовлення виробів складної форми -- з різною товщиною стінок, з маломіцною і наскрізною арматурою та ін. На рисунку, зображено виріб із запресованим металевим кільцем 12.

Метод намотування застосовують при виготовленні покришок, шлангів, пасів та ін. При цьому на порожнисте осердя (дорн) намотують шари гуми і тканини, склеюють їх та вулканізують.

Рис. 1 Схема виготовлення гумових виробів

Загалом, технологія виготовлення гуми складається з чотирьох стадій:

ь різання каучуку на куски і приготування інгредієнтів (подрібнення, просіювання, сортування, зважування);

ь приготування гумової суміші в герметичних гумозмішувачах і на каландрах (валках);

ь формування (на валках для листової гуми, або в пресформах для штучних виробів);

ь вулканізація - завершальна і дуже відповідальна операція, яка може відбуватися в пресах, котлах і автоклавах при температурі 130-160єC і тиску 18-20 МПа, але може відбуватись і при тиску 3-6 МПа. Існує також вулканізація з використанням високочастотних коливань та радіації. Якість гуми про цьому покращується, але цей спосіб занадто дорогий.

При вулканізації сірка з'єднується з молекулами каучуку, зшиваючи їх у трьохмірну структуру, яка називається гумою. Саме при вулканізації гума набуває основної якості - можливості подовжуватись.

Гумові вироби отримують з допомогою певної техніки. За допомогою каландрів отримують листову гуму; за допомогою черв'ячних пресів - труби, шланги, шнури, гумовані кабелі; за допомогою пресів та пресформ - штучні вироби: ущільнювачі, штепселі, прокладки тощо.

Існують також спеціальні машини та пристрої для виготовлення складних виробів, наприклад ізоляційних рукавиць, взуття, спецодягу тощо. Тому у наступному розділі будуть наведені приклади з виготовлення гумового взуття.

Розділ 2. Приклади виготовлення гумового взуття

Функціональне призначення гумового взуття - абсолютний захист стопи від вологи і забруднень. Воно обумовлює її відмітні особливості: повну герметичність конструкції і високу зносостійкість. Це досягається підбором відповідних матеріалів і технологією виробництва. Для виробництва гумового взуття застосовують гумові суміші, текстильні матеріали, гумо-текстильні суміші, лаки, гумові клеї, полівінілхлорид (ПВХ), мікропористий поліуретан, оздоблювальні матеріали.

В даний час існує безліч варіантів видів гумового взуття. Є гумові чоботи для побутових робіт, є ті, що використовуються як елемент спецодягу. Є багато варіантів фасонів: калоші, ботики, чобітки і півчобітки, чоботи, черевики, туфлі та сандалі. Все це гарантує, що товар ніколи морально не застаріє, залишиться практичним і широко використовуваним в сучасному суспільстві.

Наприклад, гумове взуття поділяється на:

ь спеціалізовані чоботи: рибальські чоботи, гірничорудні, проти кислотні для роботи в хімічній промисловості, бензостійкі чоботи для роботи в нафтовидобувній і нафтопереробній промисловості;

ь спортивне гумове взуття;

ь взуття для носіння вдома і на вулиці;

ь технічні калоші: діелектричні, проти кислотні, високовольтні боти з вилогами і чуні.

Сьогодні основними вихідними матеріалами для виробництва гумового взуття служать компоненти гумових і тропічних сумішей, органічні розчинники, трикотаж і тканини.

Призначення гумових сумішей у виробництві гумового взуття різноманітне.

Оброблена на каландрах гумова суміш, перетворена в листову гуму, використовується для викроювання зовнішніх деталей верху взуття, з профільованої листової підошовної гумової суміші викроюють підошви взуття.

Крім того з гумової суміші роблять не тільки деталі, але і промазують і обкладають на каландрах текстильні матеріали. Ганчіркові суміші служать для обкладки тканин, застосовуваних на внутрішні і проміжні деталі гумового взуття, так як саме гумове взуття лише захищає ногу від забруднення і вологості, але абсолютно не рятує від холоду. Тоді роблять гольфи і вкладають у взуття. Ганчіркові суміші також служать безпосередньо для викроювання окремих проміжних деталей.

Гумова суміш при розчиненні в органічних розчинниках (бензині) дає рідкі і густі клеї (мазі), необхідні для промазування тканин і для склеювання деталей при виготовленні гумового взуття. Так як деякі методи виробництва гумового взуття засновані на з'єднанні деталей клеєм.

Основними компонентами гумових сумішей для виробництва гумового взуття є каучук, наповнювачі, вулканізуючі речовини, прискорювачі вулканізації і пігменти, регенерат.

Для отримання гумового (полімерного) взуття застосовуються клейовий метод, штампування, формування, лиття під тиском, рідке формування і формування з пласти золю (термоформування).

Клейовим методом виробляють цільно-гумове і гумо-текстильне взуття, яке збирають (склеюють) на колодці з окремих деталей. З'єднання деталей проводиться гумовим клеєм. Зібране взуття лакують і вулканізують. У клеєного взуття підошва і облицювальна гума мають різну товщину, чітко видно місця з'єднання деталей. Метод склеювання застосовується при виробництві всіх видів гумового взуття, але в останні роки витісняється іншими через значну трудомісткості.

Методом штампування виробляються калоші цільно-гумові. Зовнішні деталі і підошва взуття формуються в прес-формі з гумової суміші. Готове взуття лакують і вулканізують. Штамповані калоші мають товсті стінки облицювальної гуми і тому вони грубі і важкі, але відрізняються високою зносостійкістю. Зовнішньою помітною особливістю штампованого взуття є наявність слідів від прес-форми. При виробництві фірмового взуття використовуються жорсткі або еластичні сердечники, на які надівається підкладка. Сердечники з підкладкою обкладають невулканізованою гумою і поміщають в прес-форму, де взуття набуває готового вигляду і вулканізується. З формоване взуття випускається нелакованим і використовується для шкарпеток в тяжких умовах. Методом формувань прикріплюється також підошва в гумо-текстильному взутті.

Литий метод застосовується при виробництві взуття з пластику: полівінілхлориду (чоботи, калоші).

Метод рідкого формування з поліуретанів (МПУ) використовується при виробництві взуття з верхом із тканин, трикотажу, шкіри, штучних взуттєвих матеріалів з підошвою і союзкою з поліуретану. Основа підошви і облицьованих деталей (союзки) відбувається у формі, в яку по черзі вливають суміш, що складається з диізоціанатів (компонент А) і гліколей (компонент Б). При взаємодії цих компонентів утворюється тверда пориста маса, яка потім скріплюється з текстильними деталями взуття. Метод рідкого формувань застосовується при виготовленні чобіт, чобітків, а також двошарового взуття.

Методом лиття з пластизолю полівінілхлоридного (термоформування) виробляють полімерне взуття, що по зовнішньому вигляду нагадує шкіряне. Для отримання взуття цим методом використовуються полівінілхлориді пласти - пластизолі. При підвищеній температурі (180-200 ° С) частинки пластизолю злипаються і утворюють плівку. Безшовну оболонку взуття з пластизолю утримують в герметичних порожнистих формах, в які заливають композицію пластизолю. Форми потім поміщають в печі, в яких при нагріванні на внутрішній поверхні відкладається шар полімеру необхідної товщини. До отриманої оболонки взуття каблук доливають окремо. Оболонки з каблуком охолоджують і з'єднують з підкладкою клеєм. Термоформування відноситься до найбільш перспективних методів виробництва полімерного взуття, а взуття з поліуретану і полівінілхлориду вже витісняє гумове.

На сьогоднішній день одним з найбільш прогресивних методів виробництва гумового взуття вважається метод формування. Він заснований на одночасному утворенні гумового каркаса взуття і її вулканізації. Таким методом можна виготовляти черевики, чобітки і туфлі.

Для виготовлення чобітків з використанням методу формування застосовуються жорсткі сердечники з металу або ж сердечники, що мають еластичну камеру. Ця технологія є дуже простою. Спочатку готують гумові та текстильні елементи взуття. Текстильні елементи викроюють з тканини, яка обкладена тонким шаром гумової суміші, після цього їх з'єднують в каркас. Він має форму панчохи. Аналогічним чином вирізаються гумові деталі взуття. Потім каркас одягається на спеціальну металеву колодку і обкладається гумовими елементами. Цей сердечник поміщають в спеціальну прес-форму вулканізаційного преса. Відбувається нагрівання, формування і вулканізація чобота. Після закінчення процесу готовий чобіт надходить на обрізання крайки халяви. Після цього проводиться контроль і сортування. Потім виробляють упаковку чобіт в поліетиленові пакети. На відміну від картонних коробок це знижує вартість взуття.

Розділ 3. Перелік та характеристики застосованого обладнання

Все основне й технологічне обладнання взуттєвого виробництва поділяють на три групи:

ь технологічне обладнання;

ь обладнання волого-теплової обробки напівфабрикатів і виробів;

ь конвеєрні пристрої і механізми.

В основу конструкторської класифікації закладені особливості конструкції, які характеризують даний тип машини (призначення і продуктивність машини, частота обертання головного вала, типи і номери голок, завод-виготовлювач і т. ін.).

Для того щоб виготовити якісне і зручне гумове взуття необхідно придбати різне обладнання для його виробництва, починаючи від спеціалізованих машинок до автоматизованих комбайнів з безліччю функцій. За рахунок використання якісного і багатофункціонального обладнання, взуття буде відповідати всім вимогам якості, і мати гарний зовнішній вигляд.

Інжекційно-ливарна машина - дана ливарна машина підходить для виробництва гумових чобіт з одноколірної, двокольорового або триколірний ПВХ. Зручний робочий інтерфейс, ПЛК управління і сенсорний екран для вводу і контролю всіх даних. Подвійна гідравлічна система. Рівень тиску і потік можуть бути налаштовані, що забезпечує простоту і надійність управління, гарантує високу якість готової продукції.

Рис. 2

Точна система вимірювання. Функціональний дизайн, простота управління, яка не потребує спеціально навчених операторів. Машина має «маніпулятор» систему автоматичного контролю, що дозволяє економити робочу силу і максимізувати продуктивність. Термопластавтомат для виробництва триколірних гумових чобіт має надійну вібраційну подачу і систему, яка економить електрику, насос з вібраційної подачею економить приблизно 25% від загального рівня споживання, а з системою - до 40%.

Устаткування для виробництва двоколірних гумових чобіт JIC612A.

Компоненти обладнання для виробництва двоколірних гумових чобіт складаються з опресованої системи, системи упорскування, системи управління, гідравлічної системи та дискового фідера. Це обладнання дозволяє отримати двобарвну продукцію з ПВХ будь-яких розмірів, як для дітей, так і для дорослих, а також захисні гумовики з ПВХ висотою до 400 мм. Устаткування для виробництва гумових чобіт управляється за допомогою ПЛК-системи і «touchscreen» під наглядом оператора і промислового комп'ютера.

Тиск і потік можуть бути точно відрегульовані за допомогою гідравлічної системи подвійної пропорційності. Точність значень допомагає отримати стабільність процесу виробництва. Управління гідравлічною системою є простим і зручним .Устаткування для виробництва двоколірних гумових чобіт має раціональну структуру і просте в управлінні.

Механічна рука, якою оснащене обладнання, дозволяє повністю автоматизувати процес виробництва і знизити обсяг людської праці.

Термопластавтомат для лиття двоколірного ПВХ JIC720DH

Рис. 4

Дана ливарна машина служить для виробництва двоколірних сандалій з ПВХ. ПЛК управління, зручний робочий інтерфейс, проста система управління через сенсорний екран. Дана машина відрізняється простотою і безпекою експлуатації, вона не потребує операторів зі спеціальною освітою для управління. Тиск і потік можуть бути налаштовані, це спрощує процес контролю, забезпечуючи сталість і високу якість. Інжекційна-ливарна машина для лиття двокольорового ПВХ відрізняється великим об'ємом упорскування і великою силою фіксації форми, що забезпечує високу якість кінцевого продукту. Завдяки перемикачу форсунки, заощаджується час робочого циклу і виготовляється більше сандалій. Подвійний пропорційний контроль і система настройки швидкості, об'єму подачі тиску, забезпечує стабільність роботи машини.

Прес форма для виробництва підошви з гуми.

Дана прес форма використовується для виробництва гумової підошви і аксесуарів до них. Обладнання для виробництва підошви з гуми використовується спільно з обладнанням для виробництва взуття. На вибір клієнтів ми пропонуємо прес форму для одно- і двухветних виробів з гуми. Завдяки тому, що обладнання зроблено з алюмінію і заліза, воно не змінює своїх форм, тобто не деформується навіть при 400 ?. Під час процесу виробництва, розплавлена гума подається в прес форми, де і отримує бажану форму. Гумова підошва, яка зроблена за допомогою даних прес форм володіють зносостійкістю і вигідні у використанні.

Крапельно-формувальна машина для маркування.

Крапельно-формувальна машина для маркування є важливим елементом допоміжного обладнання для виробництва взуття. У процесі її роботи, відбувається розчинення гумової пасти в естеро, що нагадує ДОП, а потім змішується з кольоровою матковою сумішшю. Ця суміш стікає в прес форми, які зроблені з алюмінію, міді і потім роблять шаблони форм і забарвлюють шляхом термообробки. Трисевий рух підтримує послідовне збільшення швидкості (max. швидкість 999 мм/с) пресування в 3-х напрямках. Для практичного здійснення послідовного збільшення і зниження швидкості даного обладнання, застосовується алгоритм з трапецієподібної кривої управління швидкістю. Клас точності биття становить 0,5. Програмне забезпечення для даного обладнання автоматизовано і просто для освоєння і роботи з ним. Зручність у роботі забезпечується наступними форматами: NC, AI, DXF, JPG, BMP і різними типами проектувального ПО, такого як JDpaint, AutoCAD, CoralDraw і т.п. Устаткування також сумісно з використанням сканерів і не має ніяких обмежень в плані графічного планування. Зручна настройка параметрів і можливість управління онлайн роблять дане обладнання сучасним.

Дробарка. Вона складається з каркаса, пластини бічного захисту, трансмісійної частини, регулюючого пристрою, маховиків і змащуючого пристрою. Дане обладнання використовується не тільки як допоміжне обладнання для виготовлення взуття, але також застосовується для дроблення пластикових і гумових продуктів, таких як пластикові профілі, труби, стики, плівки, шовкові нитки, а також гумові відходи. Гранульований матеріал, який переробляється даними агрегатом може відразу ж бути переробленим в екструдері або на обладнанні для виробництва взуття, або утилізувати шляхом базової грануляції. На здійснення повної переробки дробарці достатньо 30 секунд, якщо не припиняти її роботу. Малий час утилізації матеріалу дозволяє уникнути забруднень навколишнього середовища, тому, що змішані матеріали дозволяють знизити вартість пластичних матеріалів, робочої сили, управління і зберігання. Це обладнання дуже просто демонтувати, а також замінити деякі матеріали. Для роботи малої дробарки не потрібно багато місця, що дає можливість його установки навіть у вузькій майстерні. Двигун даної дробарки працює на середніх оборотах, малошумний і енергозберігаючий. Він обладнаний захистом від перевантажень і системою захисту від КЗ, що робить управління простим і безпечним. Дробарка широко використовуються для дренажних матеріалів, таких як поліуретан, ПВХ, полікарбонат, АВС-пластик тощо.

Міксер вихідного матеріалу.

Є найголовнішим допоміжним обладнанням для виробництва взуття. Використовується для змішування вихідних матеріалів в однорідну масу за допомогою лопат, які обертаються на високій швидкості в спеціальних ємностях або жолобах. Їх також називають міксерами, тому, що вони призначені для змішування. Існує кілька видів міксерів: посилений міксер, міксер з одним і двома віночками і т. д. Вертикальний міксер вихідного матеріалу має 3 основних частини, які, відповідно, відповідають за робочий процес, підтримку і механічний привід. Робочий процес здійснюється за допомогою мішалки, валу мішалки (включаючи сполучення) і допоміжне обладнання для змішування. Підтримують частинами є двигун і підшипники. А до приводного обладнання цієї установки відносять двигун / динамо і гальмо.

Устаткування для виробництва шльопанців з ЕВА JIC9106.



Рис. 5

Система вприскування управляється за допомогою ПЛК та комп'ютерних систем. Завдяки механізму обліку, який має потенціометр, за допомогою обладнання можна подавати однакові порції матеріалів. Установка приводиться в рух за допомогою лінійно-ковзають рейок і двигуна, який видає високі обороти на виході за рахунок перетворювача частоти. Пристрій позиціонування використовує обертальний декодер для отримання точної інформації про місцезнаходження. Устаткування для виробництва шльопанців ефективно працює з високоефективною системою відкриття і закриття прес форми, а також системою закриття прес форми в герметичному пристрої. Працює з автоматизованим інтерактивним інтерфейсом і «touchscreen» під управлінням операційної системи Windows. Дана машина має управління в режимі реального часу, що включає в себе управління швидкістю обертання матеріалу, якістю і часом уприскування, температурою уприскування, часом затвердіння і продуктивністю. Система управління ПЛК та комп'ютерна система управління роблять установку функціонально досконалою і простою в управлінні. Установка для виробництва шльопанців з ЕВА обладнана пропорційним клапаном управління тиском і потоком масла в системі нагріваючі безводні пластини, виготовлені з термоізоляції, дозволяють значно зберігати енергію. Згідно з енергомісткості, установки для виробництва шльопанців з ЕВА мають низьку операційну висоту. Крім цього, вони можуть виробляти прес форми товщиною 100-260 мм.

Устаткування для виробництва прозорих сандалів з ПВХ JIC712S.



Рис. 6

Дане обладнання використовується для виробництва прозорого взуття з ПВХ. Для виробництва застосовується промисловий комп'ютер з автоматизованим інтерактивним інтерфейсом управління. Установка використовує ПЛК для управління обладнанням, а необхідні дані відображаються на «touchscreen». Двох пропорціональна гідравлічна система регулює тиск і потоки, що робить експлуатацію обладнання наочній і зручній в управлінні, а також допомагає отримувати продукцію однакової якості. Цифрові виміри дозволяють більш точно здійснювати управління обладнанням.



Висновок

Отже, взуття - це виріб, призначений для захисту ніг від зовнішніх впливів і несе утилітарні і естетичні функції. Популярний вид взуття в сучасному світі, та й у будь-які часи - це гумове взуття. Існує багато видів, фасонів, кольорів, моделей гумового взуття. Як і у будь-якого іншого взуття, у гумового теж є своя історія появи і розвитку. Спочатку гуму виготовляли з каучуку, потім відкрили такий метод як вулканізація (при якому підвищуються міцність характеристики каучуку, його твердість і еластичність, знижуються пластичні властивості, ступінь набухання і розчинність в органічних розчинниках), потім виявили такий матеріал як ПВХ. Досі це взуття користується популярністю у всьому світі.

Сьогодні основними вихідними матеріалами для виробництва гумового взуття служать компоненти гумових і тропічних сумішей, органічні розчинники, трикотаж і тканини.

Для отримання гумового (полімерного) взуття застосовуються клейовий метод, штампування, формування, лиття під тиском, рідке формування і формування з пластизолю (термоформування).

В основу конструкторської класифікації закладені особливості конструкції, які характеризують даний тип машини (призначення і продуктивність машини, частота обертання головного вала, типи і номери голок, завод-виготовлювач і т. ін.).

Для того щоб виготовити якісне і зручне гумове взуття необхідно придбати різне обладнання для його виробництва, починаючи від спеціалізованих машинок до автоматизованих комбайнів з безліччю функцій. За рахунок використання якісного і багатофункціонального обладнання, взуття буде відповідати всім вимогам якості, і мати гарний зовнішній вигляд.



Список використаних джерел і літератури

1. Анохін В.В. Хімія і фізика полімерів. -К.: -1991.

2. Архангельский Б.П. Пластические масы: Справочное пособие. -М.: -2001.

3. Богданов В.В. Удивительный мир резины. -М.: -1989.

4. Брацыхин Е.А. Технология пластических масс. -Л.: -2002.

5. Вимовтов А.Н. Химическая технология. -К.: -2012.

6. Волокна из синтетических полимеров. /Под. Ред. Н.Б. Паксивера. -М.: -2010.

7. Кушнір М.К., Тихонова Н.П. Товарознавство непродовольчих товарів. Товарознавство взуттєвих товарів. - К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2001.

8. Войнаш Л.Г., Байдакова Л.І. та ін. Товарознавстов непродовольчих товарів. Частина 2. - К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2004.

9. Полікарпов І.С., Пугачевський Е.М., Стефаник Е.М. Товарознавство та кодування непродовольчих товарів. - К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2005.

10. Справочник товароведа непродовольственных товаров. В 3 т. - Москва: Экономика, 2010.

Размещено на Allbest.ru