Сировина для виробництва керамічних стінових матеріалів і виробів
Класифікація і властивості керамічних стінових матеріалів і виробів, їх функціональні особливості та умови практичного застосування. Загальна характеристика та визначення витрат необхідних сировинних матеріалів. Технологічні схеми виробництва виробів.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2017 |
| Размер файла | 126,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сировина для виробництва керамічних стінових матеріалів і виробів
1. Класифікація і властивості керамічних стінових матеріалів і виробів
Керамічні стінові матеріали і вироби, що виготовляються з глинистих і кремнеземистих порід, лесів і промислових відходів із мінеральними й органічними домішками або без них і обпалені, класифікують по таких головних ознаках. За способом формування - на вироби пластичного пресування (формування), жорсткого пресування (із глиняної маси зниженої вологості - 12…14%) і напівсухого пресування.
За розмірами - відповідно до ГОСТом 530-80 - на цеглу звичайну (звичайна, одинарна) 250х120х65 мм, цегла стовщена 250х120х88 мм, цегла модульна 250х138х63 мм, камінь 250х120х138 мм, камінь модульний 288х138х138 т, камінь укрупнений 250х250х138 т; цегла повнотіла і порожниста; камені і цегла модульні з порожнистими вертикальними і горизонтальними. Цегла і камені з горизонтальними порожнистими випускають за узгодженням із замовником (мал. 1).
За середньою щільностю (кг/м3) - на особливо легкі (до 600), легкі (600…1300), полегшені (1300…1600) і важкі (1600…2200).
За міцністю - на марки 300, 250, 200, 175, 150, 125, 100, 75 (табл. 1).
За морозостійкістю - на марки 15, 25, 35 і 50 (що витримують відповідна кількість циклів поперемінного заморожування й відтавання).
За теплотехнічними показниками - на ефективні (щільність цеглини не більш 1400 кг/м3 і каменів - не більш 1450 кг/м3), умовно ефективні (щільність цеглини більш 1400 кг/м3 і каменів - 1450…1600 кг/м3) і звичайні (щільність цеглини більш 1600 кг/м3).
За призначенням (застосуванням) - на конструкційні (для рядової кладки під штукатурку або наступне лицювання) і особливі (для кладки під розшивку або лицювання фасадів будинків).
Рис. 1. Керамічні вироби:
а - повнотіла цеглина; б - порожньотіла цеглина з круглими пустотами; у - порожньотіла цеглина з прямокутними порожньотілими; м - особлива цегла; д - особливий камінь; е - притульні
Таблиця 1. Марка і міцність керамічної цегли
|
Марка |
Міцність, на стиск, МПа |
Міцність на згин |
|||
|
Повнотіла |
Порожньотіла |
Потовщена |
|||
|
300 |
30 |
4,4 |
3,4 |
2,9 |
|
|
250 |
25 |
3,9 |
2,9 |
2,5 |
|
|
1200 |
20 |
3,4 |
2,5 |
2,3 |
|
|
175 |
17,5 |
3,1 |
2,3 |
2,1 |
|
|
150 |
15 |
2,8 |
2,1 |
1,8 |
|
|
125 |
12,5 |
2,5 |
1,9 |
1,6 |
|
|
100 |
100 |
2,2 |
1,6 |
1,4 |
|
|
75 |
7,5 |
1,8 |
1,4 |
1,2 |
Цегла і камені особлиі керамічні (ГОСТ 7484-78) мають марки 75, 100, 125, 150; водопоглинання - 6…14%.
Цегла і камені (табл. 2) повинні мати форму прямокутного паралепіпеда з прямими ребрами, чіткими гранями і рівними особистими поверхнями.
Розмір циліндричних наскрізних порожнин повинний бути не більш 16 мм, кількість порожнин може коливатися від 5 до 72, ширина щілевидних пустот - не більш 12 мм, товщина зовнішніх стінок - не менше 12 мм. Відхилення від встановлених розмірів не повинні перевищувати таких розмірів, мм: по довжині ±5 (±7); по ширині ±4 (±5); по товщині ±3 (±4).
Значення, приведені в дужках відносяться до виробів із каменю. Припустима непрямолінійність ребер і граней рівняється по найбільшій площині (постелі) - 3 (4), по бічній площині (ложку) - 4 (6). Значення в дужках ставляться до виробів пластичного формування з лесів, трепелів і диатолітів, відбитості кутів глибиною 10…15 мм не більш 2 шт.; відбитості і притупленості ребер, що не доходять до порожнин, глибиною більш 5 мм і довжиною по ребру 10…15 мм не більш 2 шт. Загальне число виробів з відбитостями, що перевищують показані розміри, і число половинок повинно бути не більш 5%. Тріщини протяжністю по стелі припускаються для повнотілих виробів не більш 30 мм, для порожньотілих - не більш ніж до першого ряду порожнин (на цеглині - на всю товщину, на каменях - на половину ложкової або торцевої (тичкової) грані не більш 1 шт. Руйнації або відколи з поверхні виробів розміром по найбільшому виміру 5…10 мм припускаються не більш 3 шт. Водопоглинання обпалених виробів і попередньо висушених до постійної маси повинно бути для повнотілої цегли не менше 8% і порожнистих - не менше 6%. Цеглина і камені в насиченому водою стані повинні витримувати без яких-небудь ознак значних ушкоджень не менше 15, 25, 30 і 50 циклів поперемінного заморожування й відтавання в залежності від марки. До особливих виробів подаються більш жорсткі вимоги по якості продукції. При виготовленні і іспитах цеглини і каменів керуються нормативними документами (ГОСТами ТУ): ГОСТ 530-80 - геометричні розміри; ГОСТ 846285 - міцнісні показники (марки); ГОСТ 27180-86 (7025-78) - водопоглинання і морозостійкість; ГОСТ 6427-75 - щільність та ін. На заводах керамічних виробів кожна партія готової продукції постачається паспортом, у якому, як правило, вказуються: завод-виготівник, номер партії, кількість виробів у партії, вид і марка виробів, об'ємна вага, щільність, міцність при стиску і вигині, водопоглинання, морозостійкість та інші показники.
Таблиця 2. Вид і розміри керамічних виробів для облицювання
|
Вид |
Разміри |
Область використання |
|
|
Цегла повнотіла і порожниста: звичайна потовщена модульна |
250х120х65 250х120х88 288х138х63 |
Лицювання фасадів будинків |
|
|
Камінь порожнистий: звичайний укрупнений модульний |
250х120х138 250х250х138 288х138х138 |
Лицювання фасадів будинків |
|
|
Фасадний (притульний) |
250х140х (7…10) 140х120х (7…10) 120х65х (7…10) б8хб8х (7…10) |
Стіни, цоколь |
Об'ємна маса m визначається як маса одиниця об'єму в природному стані разом із порами і порожнинами, віднесена до обсягу
, кг/м3
де m - маса виробу, висушеного до постійної маси, кг; V - об'єм виробу, м3.
Середня об'ємна маса керамічних виробів коливається в межах 1400…2000 кг/м3.
Густина (дійсна) виробу визначається відношенням маси одиниці об'єма в щільному стані без пор і порожнин до об'єму зразка
, кг/м3
де m - маса зразка (навішення), висушеного до постійної маси, кг; m1 - маса залишку від навішення, кг; Vж - об'єм (місткість) рідини, витиснутої зразком (навішенням) матеріалу, м3.
Щільність керамічних виробів коливається в межах 2100… 2500 кг/м3.
Пористість П - ступінь заповнення об'єму матеріалу порами. Визначається як відношення різниці між справжньою щільністю і об'ємною масою до дійсної щільності
, %
Водопоглинання W - спроможність матеріалу вбирати і утримувати в своїх порах воду. Воно характеризується відношенням маси води, поглиненої цілком зануреним в воду зразком, до маси зразка, висушеного до постійної маси
, %
де m2 - маса зразка, насиченого водою, кг; m - маса зразка, попередньо висушеного до постійної маси, кг.
Розмір припустимого водопоглинання для виробів будівельної кераміки знаходиться в межах 0…17%.
Водопроникність - спроможність матеріалу пропускати через себе воду під тиском і характеризується часом, протягом якого через виріб проникає вода, підведений до виробу або його стінки.
Міцність - спроможність матеріалу чинити опір руйнації від дії напруг, що виникають у ньому під впливом прикладеного навантаження. Міцність характеризується межею міцності при стиску, згині, розірванні.
Межа міцності виробів при стиску ст дорівнює відношенню руйнуючої сили початкової площі поперечного перетину зразка.
.
Для визначення межі міцності при стиску цеглу і каміння розділяють на дві половинки, вкладають постелями одну на другу з цементним тістом. Зразки випробують на пресі до повної руйнації. Межу міцності при згині зг обчислюють за формулою
, МПа
де Pmax - найбільше навантаження, прикладене до зразка при іспиті, Н; L - відстань між опорами, на які покладений зразок, м; b - ширина зразка, м; h - висота зразка по середині, м.
Межі міцності керамічних виробів при стиску і згині відповідно коливаються від 7,5 до 50 МПа і від 1 до 5 МПа.
Таблиця 3. Потужність і питома вага керамічних підприємстві (за даними ВНИИСтрома)
Групазаводів |
Річна продуктивність (потужність), млн. шт. умовн. цегли в рік* |
Питома вага по кількості заводів, % |
Питома вага по випуску цегли, % |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
>65 |
1,6 |
44,4 |
|
|
2 |
45,1…65 |
7,3 |
25,5 |
|
|
3 |
30,1…45 |
9,4 |
14,7 |
|
|
4 |
15,1…30 |
10,2 |
13,3 |
|
|
5 |
до 15 |
71,5 |
2,1 |
*Під умовною цеглиною розуміється цеглина звичайна (одинарна) повнотіла розміром 250х120х65 мм.
2. Сировина. Витрата сировинних матеріалів
Головними сировинними матеріалами при виробництві керамічних стінових матеріалів є глина в щільному, пухкому і пластичному стані (головна сировина), що отощуючі і флюси (добавки). Хімічний склад і дисперсність глин у значній мірі характеризують їхню придатність для виробництва того або іншого виду керамічних виробів. В таблиці 4 приведений склад формувальної маси (із розрахунку на 1000 шт. умовної цеглини методом пластичного (Кучинський і Даугельський заводи) і напівсухого (Ленінградський завод) пресування.
Таблиця 4
|
Найменування компоненти формувальної маси |
Одиниця виміру |
Кучинський завод |
Даугельський завод |
Ленінградський завод |
|
ГлинаПісок Тирса Шамот* Вугілля Шлак |
(кг/м3) (кг/м3) (кг/м3) (кг/м3) т т |
2…2,2 - 0,3…0,5 - 0.04…0,06 0,02…0,03 |
1,5…1,6 0,2…0,3 - 0,08…0,1 0,04…0,05 - |
2…2,1 - - 0,2…0,3 0,04…0,05 |
* Штучний отощуючий матеріал, що одержують випалюванням вогнетривких глин при t = 1200…1400°С, із наступного подрібнюванням до порошкоподібного стану
Потреба сировинних матеріалів (в рік, в зміну, добу можна розрахувати виходячи з технічної характеристики виробу, спосіб формування, розрахункової заданої продуктивності та ін. вихідним параметрам по таких формулах:
Пресс-порошку глиномаси в год:
, м3/год
де VN - геометричний об'єм виробу, м3; VП - об'єм порожнин у виробі, Кр - коефіцієнт розпушення, що відповідає способу формування; Qгл - розрахункова (задана) годинна продуктивність технологічної лінії, шт./год; Квтр - коефіцієнт, що враховує втрати прес-порошку на всіх стадіях технологічної переробки, Квтр = 0,93…0,97.
Глини за годину:
, м3/год
де П і гл, - відповідно щільність прес-порошка і глини, кг/м3.
Шлікера за годину:
Qш = Qгл + в Qгл,
де В - відносний вміст вологи (води), в = 0,4…0,55. Середня об'ємна щільність шлікера розраховується за формулою
,
де гл, в - відповідно щільність глини і води; гл, в - відповідно відсотковий вміст глини і води в шлікері.
Добавок за годину:
Qд = Qм* д,
де д - відповідний вміст домішок в глиномасі при пластичному способі формування; Qм - витрата глиномаси в год., обумовлений за формулою для прес-порошка. Середня об'ємна щільність формувальної глиномаси:
,
де гл, д - відповідно щільність глини і добавок; гл, д - відсотковий вміст глини і добавок у глиномасі (табл. 4)
* Шлікер - стійка водяна суспензія керамічної шліхти.
Далі можна розрахувати потребу за зміну, добу і рік. Результати розрахунку, як правило, заводяться в таблицю.
Таблиця 5. Потреба сировинних матеріалів при виробництві звичайної повнотілої цегли напівсухого пресування
|
Матеріал |
* Потреба, м3 |
||||
|
за годину |
за зміну |
за добу |
за рік |
||
|
Прес-порошок |
6 |
40 |
75 |
21,980 |
|
|
Глина |
4,3 |
34 |
53 |
18,200 |
* Значення приведені для технологічної лінії продуктивністю 1,9 тис. шт. ум. цегли в год.
3. Технологічні схеми виробництва керамічних виробів
керамічний стіновий сировина
В даний час прийняті три головних способи виготовлення керамічних виробів:
із пластичних глин вологістю 18…24% способом пресування на стрічкових (шнекових) пресах (вакуумних і безвакуумних);
з глиномас із зниженою вологістю 12…16% способом жорсткого пресування на стрічкових пресах із підвищеним тиском пресування;
із прес-порошків способом напівсухого пресування на відповідних пресах. Видобуток, переробка, зберігання, контроль і випробування глинистої сировини є загальними для всіх способів виробництва керамічних виробів.
Технологічний процес виробництва керамічної цегли способом пластичного пресування (рис.) містить в собі такі операції: видобуток, транспортування, переробку і зберігання глинистої сировини та добавок; транспортування і обробку глиномаси, формування глиномаси на пресах, різання глиняного бруса, укладання на сушильні вагонетки, сушіння, перекладання на пічні вагонетки, обпалювання, розвантаження, пакування і складання готової продукції.
В сучасній технології виробництва керамічної цегли способом напівсухого пресування застосовуються два головних способи готування прес-порошків: сушильно-подрібнювальний і шлікерний. Кожний із способів мають позитивні і негативні сторони.
При сушильно-подрібнювальному способі (рис.) глиниста сировина піддається подрібнюванню (помелу), сушінню, сортуванню, вилежуванню, дозуванню, магнітному збагаченню і транспортуванню.
Зерновий вміст прес-порошка визначає як шпаристість, так і щільність маси, що формується. Найбільша щільність прес-порошку забезпечується при оптимальному зерновому складі. Розрахунки показують, що оптимальний склад прес-порошока, становить: вміст частинок розміром 0,5…1 мм -15%, частинок розміром 1…2 мм - 24% і частинок розміром 2…3 мм - 18%.
Пресс-порошок із заданими технологічними властивостями і оптимальним зерновим складом піддається напівсухому пресуванню. Сушіння, обпалювання, розвантаження, упаковування, складування і т. п. цегли аналогічні технологічним процесам виробництва цегли пластичного формування.
При шлікерному способі готування прес-порошку (рис.) глиниста сировина за допомогою гарячої води перетворюються в шлікер (суспензію вологістю 40…55%, яку піддають гідрокласифікації, магнітному збагаченню, змішуванню, розпиленню з одночасним сушінням при вологості 7…9%, контрольному сортуванню, вилежуванню в приймальних бункерах. Пресуванню, сушінню, обпалюванню, перекладанню і складуванню. Останні операції, починаючи з пресування, є однаковими операціями сушильно-подрібнювального способу.
4. Основи вибору устаткування технологічного комплексу
Після уточнення і остаточного ухвалення рішення по технологічній схемі для кожної технологічної операції, як правило, підбирається відповідне устаткування: теплотехнічне, устаткування по готуванню формувальної маси (прес-порошку, глиномаси), устаткування по переробці глини і добавок, пресове устаткування, що транспортує і вантажопідйомне устаткування та ін. Обране устаткування повинно відповідати технологічному призначенню, продуктивності, нормативному коефіцієнту експлуатації, можливості заміни в перспективі на більш сучасні машини і застосування системи контролю і автоматичного керування та ін.
Потужність (продуктивність) технологічної лінії по печах і сушках:
, шт./год.
де Vп(с) - місткість печі (сушарки), шт.; Zп(с) - кількість печей (сушарок) у технологічній лінії; tц - тривалість циклу теплової обробки цегли-сирцю, Zп(с) (визначається по таблицях, графікам із довідкової і навчальної літератури), tц = 30…70 год.; Дс - кількість робочих діб (днів) в році; Кв = 0,85…0,95; Кбр - коефіцієнт, що враховує брак при сушінні і обпаленні цегли-сирцю, Кбр = 0,98…0,99 (при сушінні), Кбр = 0,92…0,96 (при обпаленні).
Продуктивність по пресах:
, шт./год.
де 0,95 - коефіцієнт зниження паспортної продуктивності преса, шт./год.; Zпр - кількість пресів, встановлених у технологічній лінії; Тріч - річний фонд робочого часу, год./рік; Кбр - коефіцієнт, що враховує брак при пресуванні, Кбр = 0,995…1,0.
Продуктивність по глинооброблюючому устаткуванню:
, м3/год (т/год)
де Qгл - годинна паспортна продуктивність устаткування м3/год (т/год); Zо - кількість устаткування, встановленого в технологічній лінії; Тріч - річний фонд робочого часу, год/рік.
Якщо відома розрахункова (проектна або задана) продуктивність технологічної лінії, то з приведених вище формул можна визначити кількість відповідного устаткування.
Коефіцієнт експлуатації устаткування не повинні перевищувати нормативного значення:
,
де і Zо - відповідно розрахункова і фактична кількість устаткування.
Транспортне, вантажопідйомне устаткування, бункери, живильники, дозувальники та ін. вибираються і розраховуються за відомими з відповідних навчальних дисциплін формулах (методиках).
У табл. 5.4 і 5.5 приведені комплекси устаткування окремих технологічних ліній по виробництву керамічної цегли.
Таблиця 4. Комплекс обладнання технологічної лінії по виробництву керамічної цегли пластичного пресування
|
Найменування обладнання |
Марка, індекс |
Кіл-ть |
Маса, т |
Потужність, кВт |
|||
|
Одиниці |
Всього |
Одиниці |
Всього |
||||
|
Глинорозпушувач двохвальний |
СМК - 497 |
1 |
8,13 |
8,13 |
60 |
60 |
|
|
Живильник пластинчатий |
СМК-351 |
1 |
10 |
10 |
11 |
11 |
|
|
Конвеєр стрічковий |
СМК-402 |
4 |
0,813 |
2,439 |
2,2 |
8,8 |
|
|
Валки каменевиділювальні |
СМК-342-02 |
1 |
11 |
11 |
55 |
55 |
|
|
Валки тонкого помелу |
СМК-339 |
1 |
20,88 |
20,88 |
170,3 |
170,3 |
|
|
Змішувач двовальний |
СМК -125А |
1 |
3,2 |
3,2 |
22 |
22 |
|
|
Конвеєр стрічковий |
СМК - 404 |
3 |
1,17 |
3,51 |
3,0 |
9,0 |
|
|
Прес - шнековий |
СМК - 325А |
1 |
18,2 |
18,2 |
130 |
130 |
|
|
Автомат різки і укладання |
СМК - 349 |
1 |
2,0 |
2,0 |
6,76 |
6,76 |
|
|
Автомат укладальник |
СМК - 377 |
1 |
43,1 |
43,1 |
115,7 |
115,7 |
|
|
Вагонетка сушильна |
СМК - 393 |
200 |
2,15 |
439,0 |
- |
- |
|
|
Штовхач |
СМК - 384 |
1 |
0,85 |
0,85 |
0,55 |
0,55 |
|
|
Сушарка тунельна |
1 |
||||||
|
Вагонетка пічна |
СМК - 477 |
64 |
2,25 |
144,0 |
- |
- |
|
|
Гідроштовхач переміщення пічних вагонеток |
СМК - 387 СМК - 396 СМК - 397 |
1 комп-лект кг |
5,8 |
5,8 |
38,5 |
38,5 |
|
|
Штовхач пічних вагонеток |
СМК-391 |
1,0 |
2,22 |
2,22 |
2,2 |
2,2 |
|
|
Візок передаточний |
СМК - 449 |
4 |
22 |
88 |
59,75 |
239,0 |
|
|
Автомат - розвантажувач |
СМК-379 |
1 |
22 |
22 |
59,75 |
59-75 |
|
|
Автомат - садчик |
СМК - 382 |
1 |
35 |
35 |
61 |
61 |
|
|
Піч тунельна обпалювальна |
4,7х161,7 |
1 |
|||||
|
Конвеєр роликовий |
СМК - 363 |
1 |
1,57 |
1,57 |
L5 |
1,5 |
|
|
Автомат - пакетувальник |
СМК - 357 |
1 |
52 |
52 |
95 |
95 |
|
|
Пристрій вертикальної і горизонтальної обв'язки |
СМК-361 СМК - 362 |
1 |
4,0 |
4,0 |
15,85 |
15,85 |
5. Технічні характеристики комплексів
У останні роки розроблені перспективні комплекси для виробництва керамічних стінових матеріалів різної потужності: 75, 60, 30, 10, 5 і 1 млн. шт. умовної цегли за рік.
НТЦ «Строммаш» розроблений проект заводу по виробництву цегли способом напівсухого пресування. Все устаткування розміщене у виробничому корпусі розміром 24х120 м по площинній схемі. Підйом матеріалу здійснюється за допомогою ковшових елеваторів і стрічкових конвеєрів.
Комплекс устаткування СМК-510 призначений для виробництва цегли (ГОСТ 530-80) способом пластичного формування потужністю 10…13 млн. шт. умовної цегли в рік із камерними сушарками і тунельними пічами із каналом 2,4 м. В комплекс входять: глинорозпушувач СМК-496, пластинчастий живильник СМК-352, валкидля вилучення каміння CM-1198Б, валки тонкого помелу СМК-83А, змішувач двовальний СМК-126А, баштовий глинозапасник СМК-507, прес шнековий СМК-325А, комплект стрічкових конвеєрів, автомат-укладальник СМК-511, лінія повернення рамок СМК-510-04, автомат-розвантажувач СМК-512, автомат-садчик СМК-514, передатний візок камерних сушарок СМК-513, комплект дверей сушарок СМК-515, гідростіл СМК-510-17, вила, пічна вагонетка СМК-499, спецтранспорт пічного відділення, груповий захоплювач СМК-510-08, перевантажувач СМК-510-09 та ін.
Технологічний комплекс СМК-350 призначений для знов побудованих заводів керамічних виробів із тунельними великогабаритними сушарками і пічами з каналом шириною 7 м. До складу комплексу входять обладнання: глинообробне, пресове, транспортне, паливне, вентиляційне, робототехнічне і система керування з застосуванням мікропроцесорної техніки.
Обладнання комплексу по своєму функціональному призначенню розміщено на десятьох автономних дільницях, об'єднаних єдиною централізованою системою керування.
До складу обладнання первинної обробки сировини входять: два ящикоких живильники СМК-351, пластинчастий СМК-422 і стрічковий СМК-402 конвеєри, дезінтегратор СМК-359, пластинчасті конвеєри СМК-421, діркові валки СМК-371, стрічкові конвеєри СМК-412 і СМК-403, вальці грубого помелу СМК-372, стрічкові конвеєри СМК-401, СМК-406, СМК-407, завантажувальний міст СМК-358, стрічкові конвеєри СМК-404 і СМК-407, змішувач із фільтруючою решіткою СМК-355, шихтозапасник місткістю на 11 діб та ін.
Формувальна ділянка включає: розвантажувальний міст СМК-360, стрічкові конвеєри СМК-408, пластинчастий живильник СМК-352, вальці тонкого помелу СМК-339, змішувач СМК-373, прес шнековий СМК-376, комплект пластинчастих і стрічкових конвеєрів, пульти керування, автомат-укладальник СМК-377, автомат-навантажувач СМК-393 та ін.
Теплотехнічне обладнання включає: сушило безперервної дії, тунельні обпалювальні пічі, вагонетки сушильні (260 шт., з них 16 - резервні), вентиляційне обладнання (37 вентиляторів), передаточні візки СМК-371, ланцюгові штовхачі СМК-383, СМ-384 і СМК-385, автомати-садчики СМК-382, пічні вагонетки СМК-387, передаточні візки СМК-389 та ін.
На останніх дільницях знаходяться: автомат-пакетувальник СМК-357, автомат вертикального СМК-361 і горизонтального СМК-362 обв'язування.
Для утилізації димових газів передбачені: теплоутилізатор ТП-60-Т2РК і відцентровий вентилятор для подачі зовнішнього повітря, засувки регулювальні, щит електрообладнання та ін.
Вся технологічна лінія оснащена центральною системою автоматичного керування.
На базі цієї лінії (комплексу) розроблені проекти заводів керамічної цегли потужністю 60 і 30 млн. шт. у рік з тунельними пічами з шириною каналу 4,7 м для пластичного і жорсткого формування цегли-сирцю.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вимоги щодо сортування, транспортування та зберігання фарфорового посуду. Сировинні матеріали, що використовуються у виробництві керамічних виробів. Приготування фарфорової маси. Утільний випал виробів. Виготовлення поливи та способи глазурування.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 13.03.2013Області застосування вогнетривів. Показники властивостей піношамотних виробів. Карбідкремнієві вогнетриви, особливості застосування. Класифікація теплоізоляційних матеріалів. Фізико-хімічні властивості перліту. Теплопровідність теплоізоляційної вати.
курсовая работа [126,0 K], добавлен 30.09.2014Технологічні схеми виробництва макаронних, борошнистих кондитерських виробів та рослинної олії. Ознаки класифікації макаронних виробів. Відмінність затяжного печива від цукрового. Види насіння для виробництва рослинної олії, процес її рафінування.
лекция [20,0 K], добавлен 01.07.2009Споживчі властивості, асортимент халви, характеристика основної сировини для її виробництва. Методика визначення вологості та сахарози цукру. Дослідження якості цукру різних постачальників. Обробка результатів з визначенням абсолютної похибки вимірювань.
курсовая работа [255,3 K], добавлен 26.06.2013Інкрустація як вид мозаїки по дереву, технологічні особливості виконання різних її видів. Вибір матеріалів та інструментів та організація робочого місця. Методичне та технічне забезпечення навчання оздоблення виробів із деревини технікою інкрустація.
дипломная работа [213,6 K], добавлен 30.09.2014Ювелірне декоративно-прикладне мистецтво. Матеріали для виготовлення ювелірних виробів. Особливості виробництва ювелірних виробів. Класифікація й асортимент ювелірних товарів. Проба ювелірних виробів з дорогоцінних металів. Експертиза ювелірних товарів.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 21.11.2008Розвиток гончарства в Україні. Формування виробів шлікерною масою та технікою "виминання" в гіпсовій формі. Ручне формування. Сушіння і випал виробу. Основні види технік й декорування. Технологічні підвиди кераміки. Керамічні вироби в сучасному інтер’єрі.
курсовая работа [7,2 M], добавлен 02.09.2014Техніко-економічні показники роботи цеху. Асортимент виробів, вимоги до них. Характеристика сировинних матеріалів і добавок. Технологічна схема процесу виробництва: виготовлення металевих каркасів, підготовка бетонної суміші. Технічний контроль процесу.
отчет по практике [48,6 K], добавлен 01.02.2011Наукова організація праці при технології виготовлення столярно-будівельних виробів. Приклади віконних та дверних блоків. Вбудовані й антресольні шафи. Алгоритм технологічного процесу виготовлення столярно-будівельних виробів. Розрахунок матеріалів.
курсовая работа [4,7 M], добавлен 06.07.2011Хімічний склад сировинних матеріалів для виготовлення високоглиноземістих вогнетривів. Способи підготовки маси і пресування виробів на основі андалузиту, кіаніту, силіманіту. Технологія виробництва високоглиноземістих вогнетривів, галузі їх використання.
реферат [387,4 K], добавлен 11.01.2015
