Обладанання для зберігання озимої пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Огляд літератури з теми

1.1 Обгрунтування вибраного напрямку роботи

1.2 Огляд конструкцій існуючих машин і апаратів

2. Обгрунтування конструктивно-технологічної схеми машини та робочих органів

3. Розрахунок основних конструктивно-технологічних параметрів та режимів роботи машини

3.1 Конструктивно-технологічні розрахунки

3.2 Технологічні розрахунки

3.3 Правила безпечної експлуатації

4. Використання цієї машини на виробництві

5. Економічне обґрунтування удосконаленої машини

Висновок

Список літератури



Вступ

Зберігання продукції рослинництва - провідна галузь, найважливіше джерело продовольчих ресурсів людства, основа його існування.

Знаючи закономірності, які відбуваються в об'єктах зберігання, можна застосовувати науково обґрунтовані системи заходів для забезпечення кількісного і якісного зберігання зерна. Складність зберігання зерна обумовлена його фізіологічними і фізико-механічними властивостями. Воно являє собою живий організм, в якому проходять різноманітні життєві процеси, їх інтенсивність залежить від умов навколишнього середовища.

Виходячи з природи зерна, що зберігається і можливих втрат, виникає необхідність захисту. Це завдання можна успішно вирішити, застосувавши відповідні методи підготовки зерна перед закладанням на зберігання і забезпечивши відповідні режими.

Основними завданнями при зберіганні зерна є: розробка науково обґрунтованих способів і режимів зберігання зерна без втрат в масі або з мінімальними втратами, без погіршення його якості; зменшення затрат праці і засобів на одиницю маси продукції з найкращим збереженням їх кількості.

Недостатньо мати добротні сховища, в них повинні застосовуватись сучасні технології, які забезпечують відповідну підготовку урожаю до зберігання і під час зберігання. Крім того, необхідна організація систематичного спостереження за кожною партією протягом усього періоду зберігання.

До вирішення питання зберігання зерна потрібно підходити комплексно, усі операції від поля до споживача поєднувати в один технологічний процес. Жодна найсучасніша технологія зберігання не забезпечить добру схоронність неякісних об'єктів зберігання.

Виходячи з аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду, результатів наукових досліджень, завдань агропромислового виробництва, нами виділені пріоритетні науково обґрунтовані технології післязбиральної обробки і зберігання зернової продукції, які повинні забезпечуватися матеріально - технічною базою.



1. Огляд літератури з теми

1.1 Обгрунтування вибраного напряму роботи

Збереження запасів продуктів з мінімальними втратами є дуже складним процесом. Організацією зберігання продуктів на науковій основі займаються фахівці високої кваліфікації: товарознавці, економісти, технологи . Перед фахівцями поставлені такі завдання у сфері зберігання:

1. Зберігати насіннєві фонди з мінімальними втратами маси без зниження якості;

2. Підвищувати якість продуктів і насіннєвих фондів у період зберігання.

3. Організувати зберігання продуктів найбільш рентабельно, з максимальними витратами праці і коштів на одиницю маси продукту, зниження витрат при зберіганні. [2]

1.2 Огляд конструкцій існуючих машин і апаратів

Машина МПО-50.00.000. Машина стаціонарна, призначена для попереднього очищення зернового оберемка основних сільськогосподарських культур. Розрахована для роботи на комплексі КЗС-50 і ЗАВ-50 в потокових лініях. Основні вузли машині: приймальна камера, сітчастий транспортер, діаметральний дванадцятилопатевий вентилятор, всмоктуючий аспіраційний канал, дросельна заслінка і осадова камера з вивантажним шнеком відходів. Приймальна камера складається з корпусу, в якому розміщується шнек, що розрівнює матеріал, що очищається, по ширині машини. Дно приймальної камери виконане у вигляді клапана, сила притиснення якого регулюється важками. Сітчастий транспортер шириною 1265 і завдовжки800 мм нахилений на 18° і служить для відділення крупних домішок. Полягає транспортер з нескінченної сітчастої стрічки, провідного і веденого валів. Над транспортером встановлені соломо прижимачі. При обробці високо вологого і засміченого матеріалу для інтенсифікації процесу відділення крупних домішок включається підбивальник, що складається з валу, хрестовин і роликів. Під сітчастим транспортером встановлені скатні дошки, що розділяють матеріал на два потоки. Легко-очисна частина включає всмоктуючий і нагнітальні канали, осадкову камеру з діаметральним вентилятором і шнеком вивантаження легких домішок. У нижній частині перегородки нагнітального каналу знаходяться жалюзійні отвори. У середній частині нагнітального каналу встановлена дросельна заслінка для регулювання швидкості повітряного потоку. У бічній стінці осадкової камери є вікно і канал для під'єднування повітряної частини машини до загальної аспіраційної системи комплексу. У нижній частині аспіраційного каналу є вікно для виходу очищеного матеріалу, що закривається підпружиненими клапанами. При виході легких домішок з шнека вивантаження встановлений клапан. Привід машини здійснюється клиновим ланцюгом передачі від синхронного електродвигуна (N=7,5 кВт, /n=1000).

Технологічний процес відбувається таким чином. Оброблюваний матеріал поступає в машину через завантажувальне вікно, шнек рівномірним шаром розподіляє його по ширині машини і подає по клапану на сітчастий транспортер. Рівномірність подачі регулюється переміщенням вантажу, встановленого на клапані. Крупні домішки (солома, колоски) притискаються соломоприжимачами до транспортера і виносяться останнім у вихід крупних домішок. Для інтенсифікації процесу сепарації може бути включений підбивальник, що повідомляє верхній гілці сітчастого транспортера вертикальні переміщення. Матеріал без крупних домішок, що очищається, пройшов через сітчастий транспортер, подається на скатні дошки, ділиться на два потоки і прямує в, канал аспірації. За рахунок повітряного потоку, що створюється вентилятором, із зерна виділяються легені домішки і виносяться в осадкову камеру. Очищене зерно через вихід, закритий підпружиненими клапанами, прямує на подальшу обробку. Легені домішки з осадкової камери виносяться шнеком. [4]

Попередня очистка.

Призначена для попереднього очищення оберемка зернових і інших культур перед надходженням в сушарки. Використовують в потокових лініях стаціонарних пунктів і комплексів.

Зерноочисна стаціонарна машина ЗД-10.000.Зерноочисний агрегат вороху складається з будівельної частини, металевою арматури та машин і обладнання. До будівельної частини входять: приймальне відділення зерна, приямок норії, фундамент для опору блоків,бункерів, майданчик для авторозвантажувача, пандус для заїзду автомобіля на автозавантажувачах.

Технологічна схема зерноочисних агрегатів вороху має вертикальну конструкцію. Зерно із загальної ями попадається на норі на другий поверх із головки норії самопливом надходять у розміщенні на цьому поверсі зерноочисні машини, а з них системою конвеєрів в трієри, а з них у бункери. В зерноочисній машині виокремлюються легкі домішки, а зерно розділяється на три фракції: велике, середнє, дрібне. Якщо у великому зерні є довгі домішки чи биті зернини, які відділяються важко, то його спрямовують у трієри, а звідти в бункер для основного зерна та зерносходів для розділення фракцій зернової маси.

Первинна очистка зерна.

Зерноочисна машина ЗАВ-10.30.000.Застосовують в зерноочисних агрегатах і зерноочисних комплексах з централізованою повітряною системою як машина первинного очищення, свого вентилятора не має. Основні робочі органи машини: приймальна камера, повітряна частина і два решітні стани, що працюють паралельно. У приймальної камери у верхній частині знаходиться завантажувальне вікно . Для рівномірного розподілу матеріалу, що поступає на обробку, по ширині машини встановлена двосхила дошка розподільник . У нижній частині приймальної камери встановлені регульовані щитки, що направляють оброблюваний матеріал до живлячих рифлених валиків . Під валиками встановлені підпружинені клапани для регулювання подачі матеріалу. Два аспіраційні канали і приєднані до централізованої повітряної системи через перехідник і коліно із заслінкою, регулюючою швидкість повітряного потоку. До нижньої частини коліна прикріплена осадова камера для легких домішок, закрита внизу трьома вільно підвішеними клапанами, які під дією повітря закриваються, а у міру накопичення легких домішок періодично відкриваються. Решітна частина складається з верхнього і нижніх 10 решітних станів. Однакові решітні стани підвішені до рами на чотирьох вертикальних пружинах-підвісках. Коливальні рухи решітним станам передаються через два дерев'яні шатуни від ексцентрикового валу. Сили інерції врівноважуються двома противагами, встановленими на валу.

Вторинна очистка зерна.

Машина СМ-4. Призначена для вторинного очищення зерна і сортування насіння зернових, зернобобових, олійних культур і насіння трав на струмах і в закритих приміщеннях. Основні вузли машини: зварна рама, загрузочний скребковий транспортер, аспіраційна частина, решітний стан, двухпоточний елеватор, трієрний блок і механізм самопересування.

Живлячий пристрій об'єднаний з пристроєм для автоматичного регулювання завантаження машини системою включення і виключення самохода. Живлячий пристрій має розподільний шнек, рухому перегородку і підпружинений клапан-живильник, на осі якого встановлений відключаючий упор що впливає при опусканні клапана на шток кінцевого вимикача . Кінцевий вимикач при опусканні клапана включає електромагніт , встановлений на механізмі самопересування, який піднімає собачку храпового колеса самохода; механізм самопересування вимикається, зменшуючи подачу матеріалу на очищення. Легко-очисна частина має дві замкнуті системи першої і другої аспірації. Перша аспірація складається з діаметрального вентилятора, осадової камери, на дні якої розташований шнек для виведення легких домішок, клапанів для виведення матеріалу після аспірації, нагнітального каналу, в якому встановлена заслінка для регулювання швидкості повітряного потоку в каналі першої аспірації.

Сушка зерна і насіння.

Сушіння -- основна технологічна операція з приведення зерна й насіння до стійкого стану. Тільки після того, як із свіжозібраної зернової маси видалено всю надлишкову вологу і зерно доведено до сухого стану, можна розраховувати на подальшу надійну збереженість продукції.

При сушінні зерна треба створити такі умови при яких наявність води в ньому буде зменшуватись. Воду видаляють у вигляді пари, але можливо і у вигляді капілярно рідкого стану.

Спостереження за зерном і насінням під час зберігання.

Для збереження якості насіння треба систематично спостерігати за його температурою, вологістю, кольором, запахом, зараженістю і схожістю. Спостереження ведуть за кожною партією, штабелем. Поверхню насипу великих партій умовно розбивають на секції по 50 м2 і за кожною з них ведуть спостереження.

Температура насіння -- найважливіший показник нормальних умов зберігання. Підвищення її, не пов'язане з підвищенням температури навколишнього середовища, свідчить про серйозні порушення режиму зберігання і можливості швидкого псування насіння. Температуру насіння визначають за допомогою термоштанг та електротермометрів у різних ділянках (по площі й висоті) насипу насіння. При висоті насипу понад 1,5 м температуру насіння визначають у трьох шарах: на глибині 30 - 50 см від поверхні, всередині насипу і біля підлоги. Після кожного замірювання температури термоштанги переставляють у межах засіки або секції на 2 м, щоб поступово обстежити всю зернову масу. При зберіганні насінного зерна частота визначення температури залежить від його стану і періоду зберігання

Активне вентилювання зернових мас.

Активне вентилювання зернової маси полягає у примусовому її продуванні атмосферним повітрям. Його проводять для збереження якості сирого і вологого зерна, запобігання розвиткові плісені та шкідників хлібних запасів. В окремих випадках його застосовують для прискорення процесу післязбирального дозрівання, вирівнювання температури і вологості зернової маси. Під впливом активного вентилювання змінюється повітря в міжзернових проміжках насипу. За інтенсивністю та характером руху повітря в насипу розрізняють вентилювання пасивне й активне, безперервне й переривчасте. Активне, або примусове, вентилювання зерна характеризується інтенсивним повітрообміном у насипу. Його проводять за допомогою установок, обладнаних вентиляторами. Буває безперервним і переривчастим. За переривчастого вентилювання період активного продування насипу чергується з періодом зберіганням зерна без продування. Це вентилювання є технологічно перспективним для економії електроенергії та витрат на обробку зерна. Для активного вентилювання зерна використовують вентиляційне обладнання різних конструкцій. Кожна установка складається з одного або кількох вентиляторів з електродвигунами, системи підвідних і розподільних повітропроводів та каналів. Використовують установки: стаціонарні із влаштуванням постійних каналів у підлозі складу або майданчика; підлогові переносні, що мають систему переносних повітророзподільних решіток, які кладуть у певному місці на підлогу складу чи майданчика; бункери і силоси; трубні пересувні.

Найпоширенішими серед стаціонарних вентиляційних установок є СВУ-1 і СВУ-2. Установку СВУ-2, яка складається з магістральних каналів, накритих дерев'яними щитами, в типовому зерновому складі розмішують на його підлозі. Магістральні канали по всій довжині мають ширину 40 см, а глибина їх для забезпечення рівномірного розподілу повітряного потоку поступово зменшується від 50 до 7 см. Відстань між осями сусідніх каналів 3,1-3,2 м. Кожні два канали з одного боку попарно поєднані та приєднані до вентиляторів. Кожна пара поєднаних каналів називається секцією.



2. Обгрунтування конструктивно-технологічної схеми машини та робочих органів

Будова, принцип дії і робота зернонавантажувача ЗМ-60А

Зернонавантажувач ЗМ-60А самопересувний. Основними частинами зернонавантажувача є рама 1 з ходовою частиною, скребковий транспортер 5 з двома Т-подібно розміщеними живильниками, поворотна рамка, тример 3 (кидальник), механізми підйому і самопересування, електропривод і освітлення. Для роботи навантажувача опускають лебідкою завантажувальний транспортер у робоче положення і включають муфту контрпривода. Потім включають електродвигуни завантажувального транспортера і тримера. Упевнившись у нормальній роботі зернового кидальника, включають механізм самопересування, для чого плавно подають важіль керування від нульової позначки вверх і вибирають потрібну швидкість. Завантажувальний транспортер подає зерно в напрямний патрубок тримера. Тример перекидає зерно на висоту до 4,5 м для завантаження його у транспортний засіб або формування буртів зерна.

Будову зернонавантажувача самопересувного ЗМ-60А зобразимо на рисунку 1.

Рисунок 1. Зернонавантажувач самопересувний ЗМ-60А.

Тример повертається навколо своєї осі, у кожний бік на 90°, тому навантаження в автомобілі і автопоїзди може проводитись безперервно. Ступінь завантаження зернового кидальника регулюють самоходом. Робоча швидкість може змінюватись до 59 м/рік, а транспортна - до 475 м/рік. При буксируванні швидкість не повинна перевищувати 5 км/рік. Продуктивність становить до 70 т/рік. Потужність електропривода - 9,1 кВт.

Таблиця 1 - Технічна характеристика зернонавантажувача ЗМ - 60А

Показник	Параметри
1	2
Продуктивність, т/год Потужність, кВт Дальність польоту пшениці, м Висота навантаження, м	70 9,1 10,0 4,0
Габаритні розміри: Довжина, мм Ширина, мм Висота з тримером, мм	6650 4170 3290

Для виконання всіх операцій застосовують зернонавантажувачі ЗПН-60, ЗС-60 і АПП-125, ЗМ-60А, ПЗМ-80, ЗПС-30, ЗПС-100.

Перед початком роботи зернонавантажувач встановлюють у вихідне положення в центрі торцевої частини бунта. Нижню головку транспортера опускають до поверхні току. Живильники опускають так, щоб скребки нижньої вітки ланцюга теж торкалися поверхні. Спочатку включають кулачкову муфту, а потім двигун і механізм пересування. Живильники переміщують зерно до нижньої головки, де воно захоплюється скребками центрального транспортера. У зернонавантажувачів ЗС-60 і АПП-125 верхня головка транспортера є місцем вивантаження зерна, а у ЗПН-60,ЗПС-30 і ЗПС-100 зерно перевантажується у відвантажувальний транспортер. У цих навантажувачів місцем вивантажування є верхня головка відвантажувального транспортера. Зерно з навантажувача може надходити безпосередньо у транспортні засоби. Крім того, зернонавантажувачами ЗПС-30, ЗПС-100 можна також завантажувати автопоїзди.

3. Розрахунок основних конструктивно-технологічних параметрів та режимів роботи машин

Обґрунтування удосконалення зернонавантажувача ЗМ - 60А Навантажувач призначений для навантаження сипучих та дрібно кускових матеріалів. Велике значення при переміщенні зернових мас є зменшення його втрат, зниження кількості пошкодженого урожаю.

У даній конструкції запропоновано замінити скребковий ланцюг вивантажувального транспортера на гумову стрічку з скребками. Використання її зменшує тертя та псування зерна, та виключається зворотній рух зерна за рахунок скребків. Перевагою також є простота конструкції, порівняно мала вартість, можливість передавати обертові рухи на великі відстані, плавність роботи і малий шум, незначна чутливість до поштовхів, ударів і перевантажень, відсутність системи змащування. Але недоліком її є невелика довговічність ременя, великі радіальні габарити. Для передачі руху на відвантажувальний транспортер на поворотній колонці змонтовано механізм, що складається з двох конічних редукторів.

3.1 Конструктивно-технологічні розрахунки

Розрахунок елементів конструкції

V==1,088 м/с

Отже, корисне навантаження буде становити:

F_t==2261 Н·м.

3.2 Технологічні розрахунки

Найбільшому напруженню піддають зовнішні волокна в зоні контакту стрічки з малим барабаном. Тут до основних розтягуючи напружень у_1, від корисного навантаження, додаються додаткові напруження розтягу у_ц і у_з відповідно від відцентрових сил і згину стрічки навколо барабана. Зміна напружень вздовж стрічки показано на рисунку 2.[17]

Рисунок 2. Розподіл напружень по контуру стрічки

Розрахунок пасових передач на тягову здатність заснований на показниках тягової здатності і довговічності. Для розрахунку використовують умову роботоздатності передачі, яка має вигляд

= ?[],

де - корисне напруження від колової сили,МПа;

[] - допустиме корисне напруження []=2,0…2,5 МПа [16];

А - площа поперечного перерізу паса.

Ширина використовуваного паса становить 400мм, а товщина його становить 4мм. Отже площа поперечного перерізу: А=1600.

==1,41?[]

Пас працює зі змінним напруженням, до того ж один цикл напруг відповідає певному пробігу паса. Оцінка довговічності паса може бути зроблена за умови обмеження числа пробігів паса і в одиницю часу

і=?[]

Умова виконана, отже можна вважати довговічність паса задовільною.

Крім швидкості та довжини паса на довговічність пасів значно впливають напруги від попереднього навантаження, тому для забезпечення високої довговічності та робото здатності передачі слід контролювати у₀ і застосовувати автоматичні засоби натягу.

Визначимо кут обхвату меншого барабана за формулою:

б=,

де Д₂ - діаметр ведучого барабана, Д₂ = 208мм;

Д₁ - діаметр веденого барабана, Д₁ = 280 мм;

б - міжосьова відстань, б=2800мм.

б= =178

Допустиме питоме корисне навантаження визначаємо за формулою:

[k_по] = [k_п] · C_б · C_г · C_н · C_с

де [ k_п] - допустиме корисне навантаження на одиницю довжини стрічки, для гумотканинних пасів [ k_п ] = 8,7 Н / мм, [16];

С_б - коефіцієнт, що враховує кут обхвату пасу малого барабана,

С_б = 1 - 0,003 · (180 ^о - б ^о) = 1 - 0,003 · (180 ^о - 178 ^о) = 0,991;

С_г - коефіцієнт, що враховує положення передачі в просторі, С_г = 0,8;

С_н - коефіцієнт, що враховує вплив на роботу відцентрових сил,

С_н = 1,039;

С_с - коефіцієнт, що враховує режим навантаження, С_с = 1,0. Отже, питоме корисне навантаження буде становити

[k_по] = 8,7 · 0,991· 0,8 · 1,039 · 1 = 7,16Н/мм.

Допустиме питоме корисне навантаження становить 7,16 Н/мм. Провівши вище розрахунки визначили, що довговічність паса можна вважати задовільною, а корисне напруження менше допустимого.

Рисунок 3. Загальний вигляд барабану: 1.- маслянка; 2.- вал; 3.- болт; 4.- корпус підшипника; 5.- шайби; 6.- гайки; 7.-манжета; 8.- підшипник; 9.- прокладка; 10.- манжета; 11.-кришка підшипника; 12.-10.01.019; 13.- М10.6.099; 14.- відбивач; 15.- барабан.

3.3 Правила безпечної експлуатації

В умовах науково-технічного процесу в усіх галузях агропромислового комплексу широкого впровадження нових технічних засобів механізації й автоматизації виробничих процесів, а також нових форм організації й оплати праці, особливого значення набуває проблема охорони праці. Вирішення завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни в свою чергу вимагає докорінного поліпшення стану охорони праці в усіх галузях народного господарства. рослинництво зернонавантажувач насіння

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Вимоги безпеки при роботі Працівник зобов'язаний:

- знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

- особисто вживати посильних заходів що до усунення небезпечної виробничої ситуації;

- виконувати інструкції підприємства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують.

До обслуговування комплексу обладнання для зберігання допускаються лише особи, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання з обов'язковим складанням іспиту з охорони праці.

У робочій зоні обладнання вплив таки шкідливих факторів:

- частин устаткування, що рухаються (приводів, хитних механізмів);

- електричного струму;

- підвищеної температури в зоні роботи агрегату;

- наслідків пожежі та вибуху (відкритого вогню, диму, ударної хвилі.

Працівник повинен додержуватися вимог правил внутрішнього трудового розпорядку:

- дотримуватися технологічної дисципліни;

- дбайливо ставитися до устаткування, інструменту, пристроїв захисту, зберігати їх у спеціально відведених місцях;

- утримувати в належному стані робоче місце.

Недопускається до управління устаткуванням, яке обслуговується іншими працівниками, крім його вимкнення при виникненні аварійної або травмонебезпечної ситуації. На робочому місці не дозволяється палити вживати спиртні та наркотичні речовини. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

Щоб запобігти травмуванню та виникнення травмонебезпечних ситуацій, слід дотримуватися таких вимог:

- не залишати працююче устаткування без нагляду та не допускати до роботи на ньому осіб, які не пройшли навчання;

- слід працювати на справному устаткуванні, справними пристроями та інструментом;

- при виявленні порушень в роботі слід повідомити безпосередньо майстра та прийняти участь у ліквідації їх;

- не дозволяється працювати на устаткуванні зі знятими захисними засобами травмонебезпечних зон;

- не слід наступати на переносні електричні проводи, що лежать на підлозі, не доторкатися до неізольованих або пошкоджених проводів, не відчиняти двері електрошафи та не ремонтувати електроустаткування, яке вийшло з ладу;

Потрібно вміти надавати першу (долікарську) допомогу при кровотечах, переломах, ураженні. Отримавши травму, слід повідомити про це безпосередньо керівника, самим або через товариша.

Слід дотримуватися вимог особистої гігієни:

- робота повинна виконуватися у спеціальному одязі;

- приймити їжу в кімнаті для приймання їжі.

Слід вивчити правила користування первинними засобами пожежогасіння, протипожежним інвентарем, слід знати місце їх розташування. За порушення вимог інструкції підприємства працівник притягується до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.



4. Використання на виробництві

Операції по обробці зерна на зерноочисних токах на підприємствах включають механічне перелопачування зерна, формування буртів з куп, вивантажених з транспортних засобів і навантаження його в транспортні засоби.

Зернонавантажувач ЗМ-60А призначений для завантаження і розвантаження зернових складів, перелопачування зерна, розкидання буртів зерна для просушки і навантаження його в транспортні засоби.

Основні вузли машини: рама з ходовою частиною, завантажувальний транспортер з живильниками, триммер (метальник), механізм самопересування і патрубок тріммера. Рама з ходовою частиною, завантажувальний транспортер з живильниками, механізм самопересування уніфіковані з машиною ЗМ - 60А. Тример складається з двох нижніх шківів, на яких встановлена нескінченна транспортна стрічка. Зверху стрічка прогинається третім шківом. Над заднім нижнім шківом встановлений направляючий патрубок. Тример може повертатися навколо вертикальної осі на 180 °.

Технологічний процес відбувається таким чином. Зерно завантажувальним транспортером подається в фпммер на транспортерну стрічку під верхній шків. Зерно, набуваючи швидкість руху стрічки, через направляючий патрубок надходить у транспортні засоби або в бунт.

У зернокидач ЗМ - 60А застосована система оптимізації завантаження, яка дозволяє метальникові працювати повністю в автоматичному режимі з будь-якої заданої продуктивністю. У поєднанні з високими ергономічними характеристиками і простотою обслуговування ЗМ - 60а-01 являє собою чудову машину для Вашої господарства.

Відмінні характеристики ЗМ-60А-01 від ЗМ-60:

Відсутність контр приводу ЗП04.000 (відсутність ланцюгової передачі з предозранітельной муфти на контр привід, а з контр приводу на Механізм самопересування, відсутність натяжних зірочок Z = 14 - 2 шт. І Z = 16 - 2 шт.)

удосконалював механізм пересування, що призводить до більш тривалого терміну експлуатації.

Хід механізму самопересування (взад, вперед) за допомогою кнопки РЕВЕРС.

Включення механізму самопересування здійснюється безпосередньо від електродвигуна я через ремінну передачу.

Рисунок 4. Зернонавантажувач самопересувний ЗМ - 60А



5. Економічне обгрунтування роботи удосконаленої машини ЗМ - 60А

В даній роботі приведено проектоване зерносховище, яке удосконалене за рахунок застосування зернонавантажувача, ефективність якого визначимо розрахувавши техніко - економічні показники.

Розрахуємо собівартість зберігання зерна за формулою:

С_о = З + А + Т + Е + О_п + О_х

Заробітна плата робітників визначається за формулою:

З = У(З_о · К · К₁ · К₂ · К₃ · К₄ · n) + У(З_q · К · К₁ · К₂ · К₃ · К₄ · n) · К_зм,

Де З_о, З_q - річний фонд заробітної плати основного і допоміжного робітника, що мають однакову тарифну ставку відповідно, грн.;

n - кількість працюючих з однаковими тарифними ставками, чол.;

К₁, К₂, К₃, К₄ - відповідно коефіцієнт відрахувань у Пенсійний фонд - 32%, страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 2,9%, страхування на випадок безробіття - 19%, соціальне страхування від нещасного випадку - 1,29%; [5];

К - коефіцієнт, що враховує відпустки, К = 6,2%;

К_зм - коефіцієнт змінності, К_зм = 1.

В існуючому процесі зберігання зерна в господарстві задіяно 4 чоловіка, а в проектованому 2 чоловіки. Згідно штатного розкладу передбачено такі тарифні ставки: інженер-технолог - 2000 грн., допоміжний робітник - 1000 грн.

Робота ведеться в одну зміну.

З_б = (2000 · 12) · (1,062 · 1,32 · 1,029 · 1,19 · 1,0129) + (1000 · 12) · (1,062 · 1,32 · 1,029 · 1,19 · 1,0129 · 3) ·1 = 62640грн.

Норма відрахувань складає:

+=7044 грн

,

Отже, собівартість зберігання зерна за рік при базовій та проектованій технологіях відповідно буде становити:

С_об= 62640 + 18900 + 7044 + 10710 + 3461,6 + 6923,2 = 109678,8грн.

П = (Ц - С_в - С_кг) · Q,

Де ВП - ціна валової продукції, грн.;

Q - кількість продукції, т.

П_б = (600 - 240 - 38,76) · 2000 = 642480 грн.

Застосовуючи проектовану технологію, підприємство має можливість

реалізувати свою продукцію за ціною 600грн/т та отримувати прибуток:

П_п = (700 - 250 - 54,84) · 2000 = 790320 грн.

Розрахуємо річний економічний ефект за формулою:

Е_р = П_п - П_б,

Е_р = 790320 - 642480 = 147840 грн.

Розрахуємо рівень рентабельності за формулою:[7];

,

,

Фондовіддачу розраховуємо за формулою:

,

,

,

,

Застосовуючи проектований варіант, можна зменшити собівартість зберігання зерна, збільшити прибуток від продажу продукції та підняти продуктивність праці.



Висновок

Основні причини втрат сортового насіння такі: травмування на технологічних лініях; низький вихід на неправильно відрегульованих машинах і лініях; втрата схожості внаслідок самозігрівання, порушення технологічних процесів під час сушіння, знезаражування і протруювання; значне засмічення важковідокремлюваними культурами при переробці, транспортуванні та зберіганні. Досягти високої якості післязбиральної обробки насіння й уникнути його втрат під час обробки можна при дотриманні організаційних і технологічних рекомендацій. Вони полягають в узгодженні дій між насінницькими господарствами і насіннеобробними заводами чи спеціалізованими хлібоприймальними підприємствами або окремими підрозділами господарства в питанні якісного і своєчасного виконання зобов'язань по поставках, прийманню й переробці насіння. Це означає, що насіння на пункти обробки має надходити в такому асортименті і обсягу, щоб можна було максимально використати виробничі потужності обробних підприємств і не допустити нагромадження на майданчиках, токах і сховищах необробленого насіння.

Технологічний процес насіннєобробних підприємств чи пунктів треба розраховувати на одноразовий пропуск насіння з доведенням його до необхідних кондицій, оскільки повторні обробки призводять до збільшення травмування насіння, зниження його якості. Технологічні лінії повинні мати якнайменші перепади висоти подачі насіння, забезпечувати мінімальне травмування його під час сушіння, очищення, протруювання, переміщення.

Всі технологічні процеси по обробці насіння повинні проводити висококваліфіковані оператори з суворим дотриманням всіх елементів технологій, а також оптимальних норм виходу кондиційного насіння з вороху.



Використана література

1. Бутковский В.М., Мерко А.И., Мельников Е.М. Технологи зерноперерабатывающих производств - М.: Интеграфсервыс, 1996. - 470 с.

2. Гортынский В.В. , Демский А. Б., Борискин М.А. Процессы сепарирования на зерноперерабатывающих предприятиях - М.: Колос, 1980. - 304 с.

3. Ефимов С.П., Машков Б.М., Дьяченко В.М. Справочник по заготовкам, хранению и качеству зерна и семян - М.: Колос, 1989. - 243 с.

4. Егоров Г.А. Технология переработки зерна. Учебник 2-е изд. - М.: Колос, 1977. - 320 с.

5. Камінський В.Д., Бабич М.Б. Переробка та зберігання сільськогосподарської продукції: Посібник - Одеса: Аспект, 2000. - 460 с.

6. Мельник Б.Е., Лебедев В.А., Винников В.А. Технология приемки, хранения и переработки зерна - М.: Агропромиздат, 1990. - 217 с.

7. Обладнання підприємств переробної і харчової промисловості: Підручник / І.С. Гулий, М.Н. Пушанко, Л. О, Орлов і ін./ За ред.. І.С. Гулого - Вінниця: Нова книга, 2001. - 576 с.

8. Подпрятов Г.І. Технологія обробки, переробки зерна та виготовлення хлібопекарської продукції - К. : Видавництво НАУ, 2000. - 198 с.

9. Трисвятский Л.А., Лесик. Б.В. и др.. Хранение и технология сельськохозяйственных продуктов: Учебник / Под ред. Л.А. Трисветского/ 4-е изд., перер. и доп. - М.: Агропромиздат,1991. - 415 с.

10. Є. С. Гончаров, В.Д. Олєйніков, Н. І. Грабельковський, С. О. Вєнков. Машини для очищення та обробки зерна - К.: Урожай, 1967. - 203 с.

11. Г.П. Жемела, В.І. Шемавньов, О.М. Олексюк. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Підручник - Полтава, 2003. - 420 с.

12.Зберігання і переробка продукції рослинництва: Навч. посібник / Г.І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А.М. Сеньков, В.С. Хилевич. - К.: Мета, 2002. - 495с.

13. Мельник Б.Е. Активное вентелирование зерна. - М.: Агропромиздат, 1986 - 186с.

14. Трисвятский Л.А. Хранение зерна. - М.: Агропромиздат, 1986. - 351с.

15. Кузьмина Н.П. Зерноведение. (Второе издание). - М.: Издательство технической и экономической литературы по вопросам заготовок. 1955. - 282с.

16. Иосилевич Г.Б. Детали машин: Учебник для студентов машиностроит. спец. Вузов. - М.: Машиностроение, 1988. - 368 с.: ил.

17. Агроекологія: Теорія та практикум /Під. заг. ред. В.М. Писаренка/ - Полтава : Інтер Графіка, 2003. - 318 с.

18. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - К.: Урожай, 1994. - 360 с.

19. Беляков Г.И. Охрана труда / Учебник и учебное пособие для студентов высш. учеб. заведение/. - М.: Агропромиздат, 1990. - 320 с.

20. Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів / Б.В. Лесик, Л.О. Трисвятський, В.Л. Снежко та ін. - К.: Головне вид-во ВО “ Вища школа”, 1980.

21. Бабич А.О., Олішинський С.Й., Ясенець кий В.А. Довідник по заготівлі і зберіганню кормів. - К.:Урожай, 1989.- 176 с.

22. Жемела Г.П., Кучумова Л.П., Аниканова З.Ф. Справочник по качеству зерна. - К.: Урожай, 1988. - 216 с.

23. Казаков Е.Д., Кретович В.Л. Биохимия зерна и продуктов его переработки. - М.: Колос, 1980. - 319 с.

24. Козьмина Н.П. Зерно. - М.: Колос, 1969. - 368 с.

25. Пунков С.П., Стародубцева А..И. Элеваторно - складская промышленность. - М.: Колос, 1980. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru