Аналіз технології отримання і переробки молока в умовах ННВ АК ЛНАУ "Колос" Луганської області

Температура охолодження і визрівання сметани 4 - 6 °С упродовж 6 - 12 год.

Термін придатності сметани -- 7 діб. [38]

6. Охорона праці

6.1 Управління охороною праці

Згідно Закону «Про охорону праці», керівництво і організація роботи з охорони праці на НН ВАК ЛНАУ "Колос" покладається на керівника даного господарства. У галузі тваринництва відповідальність за стан охорони праці несе завідувач фермою, у службі ветеринарної медицини господарства - головний лікар ветеринарної медицини, а на виробничих ділянках - керівники виробничих бригад.

Організація і проведення всієї практичної роботи з охорони праці в господарстві покладається на інженера з охорони праці, який стежить за виконанням усіх вимог інструкцій з охорони праці, веде відповідну документацію, контролює дотримання нормативних документів з охорони праці, веде облік травматизму, вносить пропозиції щодо їх попередження, розслідує нещасні випадки ДНАОП 0.00.4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці».

Всі нещасні випадки оформлюються актом Н-1 і реєструються в журналі, за даними якого щорічно складають акт про потерпілих. Відповідно до цієї документації видно, що за останні три роки в господарстві знизилася кількість нещасних випадків. Так у 2001 році сталося шість нещасних випадків, в 2002 році - три, а в 2003 році - один.

У господарстві ведеться така документація: журнал реєстрації інструктажів; журнал реєстрації вступного інструктажу; документи МТО.

Крім цього складаються: план поточних заходів з охорони праці; акти невиробничого травматизму; заявки на спецодяг; наказ про призначення відповідального за стан охорони праці; річні звіти.

Також є: інструкції з техніки безпеки, інструкції пожежної безпеки, інструкції функціональних обов'язків фахівців в питаннях охорони праці. Чергування по господарству в нічний час оформляється в письмовому вигляді.

За технікою безпеки проводять такі види інструктажів: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний проводить інженер з охорони праці, все решта - безпосередні керівники виробничих ділянок. Проведення інструктажів фіксується в журналі інструктажів.

Навчання безпечним методам роботи фахівців, робітників господарства проводиться згідно ДНАОП 0.00-4.12.05 «Типове положення про навчання працівників з питань охорони праці», ДНАОП 2.0.00-1.01-00 «Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві».

Вступний інструктаж з охорони праці в господарстві проводять головні фахівці відповідної галузі сільськогосподарського виробництва. Так, головний зоотехнік інструктує осіб приймаються на роботу з обслуговування худоби, з обслуговування кормопереробних машин, головний лікар ветеринарної медицини інструктує працівників служби ветмедицини господарства.

Інструктаж на робочому місці проводять безпосередні керівники даної ділянки робіт (бригадири, завідувач фермою, завідувач. Кормоцеху, лікар ветеринарної медицини) з наочним показом безпечних прийомів роботи та застосування запобіжних пристроїв. Періодичний інструктаж проводять головні фахівці відповідних галузей виробництва.

6.2 Виробнича санітарія

Згідно СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания» для забезпечення нормованих температур в холодну пору року всередині адміністративних приміщень, незалежно від температури зовнішнього повітря, передбачена система опалення, СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования.». Недоліком даного приміщення є те, що тут не регулюється температура повітря в літній час, тому що відсутній кондиціонер.

Пристрій для видалення з приміщень надлишків теплоти, пилу, шкідливих парів і газів з метою створення мікроклімату відповідно до ДСН 3.3.6.042 - 99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»,утворюють систему вентиляції, яка забезпечує необхідний повітрообмін. Недолік такої вентиляції полягає в тому, що залежить від сили і напряму вітру, температури зовнішнього повітря, а також від необхідності подання до приміщення неочищеного повітря.

У приміщенні робочі місця мають як природне, так і штучне освітлення, яке використовується у вечірній час доби або похмурий день, відповідно до норм, встановлених ДБН.В 2.5.-28-2006 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування ». Природне освітлення в приміщенні бічне, представлено вікном, тому створює значну нерівномірність у висвітленні ділянок, віддалених від вікна і розташованих поруч з ним. В процесі експлуатації приміщення рівень природної освітленості значно знижується у зв'язку із забрудненням засклених поверхонь світлових прорізів, а також забрудненням стін і стель, тому скла очищають не рідше 2-4 разів на рік і регулярно проводять побілку стін і стель.

Щоб уникнути перевтоми зору елементи обладнання розташовувалися на однаковій відстані від очей з урахуванням гостроти зору. При штучному освітленні освітленість складає 300 лк, коефіцієнт природної освітленості при бічному освітленні 1,5%.

Для підтримки особистої гігієни в приміщеннях є водопровідний кран з проточною водою, мило, рушник. Для відпочинку та прийняття їжі відведена спеціально обладнана для цього кімната.

Приготування дезрозчинів, виконання дезінфекції, дезінсекції та дератизації слід проводити в комбінезоні з капюшоном, гумових чоботях, рукавичках, окулярах і респіраторі.

Дезінфекцію з використанням 40%-ного формальдегіду і хлорформаліна слід проводити в протигазі марки ГП-4 або ГП-5.

Працівникам ветеринарно-санітарної служби доводиться часто працювати з отруйними та шкідливими речовинами при проведенні дезінфекції, дезінсекції, дератизації. Відповідальність за безпечне ведення робіт із застосуванням отрутохімікатів покладається на головного лікаря. До роботи з отрутохімікатами першої та другої групи не допускаються жінки та особи, які не досягли 18 років. До роботи з іншими отрутохімікатами не допускаються діти, підлітки до 18 років, вагітні і годувальниці.

6.3 Електробезпека

Відповідно до ГОСТу 12.1.019-79 «Электробезопасность. Общие требования», електробезпека забезпечується конструкцією електроустановок, технічними способами і засобами захисту, організаційно-технічними заходами. Від ураження електрикою в приміщенні передбачена ізоляція струмоведучих частин електроустановок.

Нагрівальні прилади (електроплитки, муфельні печі та ін) встановлюють на теплоізолюючий матеріал і не допускають попадання на них лугів, кислот, розчину солей і т. д. Стаціонарні електричні прилади заземлюють, і раз на місяць перевіряють їх справність. Не можна заземляти прилади до системи водопостачання та опалення. Якщо при роботі електроприладу з'являється запах або дим, змінюється характер шуму, то прилад слід негайно відключити. Усунення несправностей, ремонт, технічне обслуговування електроприладів проводять при їх відключенні від мережі. Забороняється включати декілька приладів в одну розетку. Не можна користуватися несправною електромережею та штепсельними розетками.

6.4 Протипожежна безпека

Заходи попередження пожеж передбачають вже при проектуванні будинків, при виборі технологій виробництва, установок і обладнання. Це регламентується ГОСТом 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» і СНиП 2.01.02-85 «Противопожарные нормы». У коридорі є схема плану евакуації при пожежі, на якій чітко вказано, в якому напрямку потрібно рухатися в разі пожежі. В кінці коридору під щитом знаходиться пожежний кран. При пожежі слід закрити вікна і кватирки, вимкнути вентиляцію та електроприлади. На подвір'я виносять балони з горючим газом, горючою рідиною, хімічно активні речовини.

У тваринницьких приміщеннях на випадок пожежі є: ящики з піском, 2 брухту, 2 багра, вогнегасники ВП-5, 0 і брезент.

Для регулювання питань по пожежній безпеці в господарстві регулярно видаються накази по підтримці пожежної безпеки. Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие положення» пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, захисту від пожежі і організаційними заходами. На території підприємства біля ферми виділено місце для засобів пожежогасінні. До них відносяться: ломи, лопати, сокири, пожежні відра, пісок. Використовуються пінні вогнегасники.

Кожне відділення господарства оснащено аптечкою для надання першої медичної допомоги. У господарстві працівники проходять щорічне медичне обстеження. Є роздягальні для чоловіків і жінок.

Щороку проводяться такі комплексні заходи з охорони праці:

· перевірка заземлення обладнання;

· придбання спецодягу і спецвзуття для робітників;

· забезпечення робітників спеціальним харчуванням;

· придбання миючих засобів, креоліну;

· придбання літератури з охорони праці та пожежної безпеки;

· проведення медичного огляду працівників;

· придбання медичних аптечок для всіх підрозділів;

· проведення експертизи пожежної безпеки.

Висновки і пропозиції

В результаті аналізу отримання та переробки молока можна зробити висновок:

· Технологія доїння досит добре себе оправдує, машинне дуже прискорює техніку видоювання та зменшує навантаження на робітників.

· Постачання молока на молочний блок дуже застаріла техніка, яка займає велику кількість робочої сили та часу.

· Технологія первинної обробки та дослідження молока відповідає стандартним нормам

· Переробка молока також є устарівшою, тому затрачається багато робочої сили та часу, що й являється економічно не вигідним для господарства.

Пропозиції:

Проаналізувавши отримання та переробку молока в умовах НН ВАК ЛНАУ «Колос» пропоную удосконалення процесів.

Стосовно отримання молока, вважаю необхідним провести молокопровід, через який під тиском й буде постачатися молоко на молочний блок. А що до переробки, доцільніше за все провести модернізацію процесу сипарації.

Список використаних джерел

1.Админ Е.И. и др. Технологія виробництва молока на виробничій основе. К.:Урожай, 1983. 168 с.

2.Админ Е. И. Доення корів на фермах виробничіх комплексів. 2-е узд., Дон. иперераб. К.: Урожай, 1980. 144 с.

3.Адмін Є. І. Доїння корів при різному утриманні. К.: Урожай, 1974. 167 с.

4.Админ Е. И., Волосожар В. А., Гребень Г. Д. Учебная книга доярки. М.: Колос, 1971. 231 с.

5.Адмін Є. І., Волосожар В. О., Мянд А, Є. Підручник оператора машинного доїннякорів. К.: Вища школа, 1983. 232 с.

6.Адмін Є., КорольА. Безприв'язне утримання корів при реконструкції чибудівництві молочної ферми // Тваринництво України. 2006. №7. с. 4-7.

7.Арзуманян Е.А. Скотоводство. М.: Колос, 1984. 319 с.

8. Костенко В.І. Практикум із скотарства і технології виробництва молока та яловичини. К.: Урожай, 1996. 256 с.

9.Бенке И., Дж.Чиффо, Ш.Ковач. Производство молока при беспривязном содержаниикоров; Пер. с венг. Ш.Эрдсса. М.: Агропромиздат, 1990. 144 с.

10.Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини / В.І.Костенк

11.Бузун I.A. Потокові технології виробництва молока. К.: Урожай, 1989. 192 с.

12.Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва. К..: Вища освіта, 2005. 495 с.

13.Велиток И. Г. Технология машинного доения. М.: Колос, 1975. 255 с.

14.Вертийчук А.І., Мощенко МЛ. Технологія виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1995. 325 с.

15.Машкін М.І., Парши Н.М. Технологія виробництва молока і молочних продуктів: Навчальне видання. К.:Вища освіта, 2006. 351.:іл..

16.Машкін М.І., Парши Н.М. Технологія виробництва молока і молочних продуктів: Навчальне видання. К.:Вища освіта, 2006. 351.:іл..

17.Линнік В.С., Медведєв А.Ю., Савран В.П. Виробництво і переробка молока та яловичини у фермерських господарствах. Навчально - практичний посібник, Луганськ: Єлтон - 2, 2009р. 254 с.

18. Зубець M.B, Ейснер Ф.Ф. Молочне скотарство. К.: Урожай, 1988. 230 с.

19.Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини / В.І.Костенко, Й.З Сірацький, М.І. Шевченко та ін. К.:Урожай, 1995. 472 с.

20. Кансволь Н. Эффективное доение приполном комфорте / Н. Кансволь, М. Шпегель // Новое сельское хозяйство. 2009. №1. с. 56-59.

21.Костенко В.Г, Сірацький Й.З., Шевченко М.І. та ін. Скотарство і технологія виробництва молока і яловичини. К.: Урожай, 1995. 472 с.

22.Носов Г. Р., Кондратец В. А. Пащенко В. Ф. Автоматизация процессов доения наживотноводческих комплексах. К.: Высшая школа, 1985. 215 с.

23.Палкін Г. Чим доїти корів на прив'язному утриманні // Пропозиція. 2002. №12. с. 86-89.

24. Петруша Є. Ефективні елементитехнологій утримання молочних коров // Тваринництво України. 1998. № 1. с. 6 -- 8.

25.Попков H.A., Карсека И.В., Тимошенко В.И. Современные системы и способы содержания животных/УЕфективне тваринництво. 2007. № 7. с. 18-24.

26.Оленев В. А. Руководство по машинному доению коров. М.: Колос, 1981. 111 с.

27. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Підручник для студентів вищих навчальнихзакладів. Видання 2-е, доповнене і перероблене. X.: Еспада, 2005. 576 с.

28. Симарев Ю. Эффективность машинногодоения //«Сельский механизатор». 2004. №12.

29. Тимошенко В.Н., Музыка A.A.Преимущества беспривязного содержания коров // Зоотехния. 2000. №9. с. 19-21.

30. Фененко А. І. Механізація доїння корів і первинної обробки молока на комплексах / А. І. Фененко, С. П.Москаленко, А. В. Ремезов та інші. К.: Урожай, 1981. 136 с.

Размещено на Allbest.ru