Сутність та функції державного стандарту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового користування стосовно розв язання існуючих чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній галузі.

Кваліметрія - наука, яка вивчає якість продукції.

Сертифікація - процедура письмового засвідчення третьою стороною відповідності продукції, процесу чи послуги заданим вимогам.

Метрологія -наука про вимірювання.



1. Суть стандартизації як науки, її мета, завдання та функції

Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю якості продукції, а також гарантують безпеку для життя, здоров я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація є тією діяльністю, яка виконує ці функції.

Стандартизація є своєрідним відображенням еволюції технічних засобів і матеріалів. З роками з являються нові методи виробництва і матеріали, що приводять до заміни старих стандартів новими. В цьому безперервному процесі головна мета полягає в тому, щоб на будь-якому етапі економічного розвитку суспільства створювати якісні вироби при масовому їх виготовленні. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості.

Стандарти дозволяють здійснювати управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу:

- стадія проектування і розроблення продукції - встановлюються вимоги до якості готової продукції;

- стадія виробництва продукції - враховуються особливості і характер виготовленої продукції, встановлюється порядок і методи планування підвищення якості продукції, забезпечується ритмічність та додержання технологічної дисципліни, поліпшується якість праці виконавців;

- стадія збуту та продажу продукції - стандарти регламентують вимоги, порядок, умови пакування, транспортування, складування, зберігання і реалізації продукції.

На сучасному етапі розвитку стандартизації її сутність виявляється подвійно: як процес встановлення і застосування норм та правил, а також як область наукового пізнання, що вивчає і пояснює закономірності процесу встановлення норм та правил.

Стандартизація виникла в процесі реалізації об'єктивної необхідності стабілізації різних процесів суспільного розвитку як засіб їхнього постійного прогресу. Немає такої області громадського життя, якого б не торкнувся процес стандартизації. Природно сформованими "стандартами" здавна є писемність, літочислення, грошові знаки, побудова музичних добутків, правила спортивних ігор, правила вуличного руху.

Термін "стандарт" походить від англійського "standart" -- мірило, норма, зразок, основа. Сучасне визначення, яке розкриває сутність, призначення і зміст терміну "стандартизація" розроблено Комітетом із вивчення наукових принципів Міжнародної організації з питань стандартизації (ІСО) і схвалене Радою ІСО у 1962 році. З 1 січня 1970 року в нашій країні введений в дію ДСТ 1.0-68 "Державна система стандартизації. Основні положення", у якому дається визначення стандартизації й стандарту, засноване на визначеннях ІСО.

Окремим, частково випадковим застосуванням стандартизації є установлення фізичних величин, термінів і позначень на продукцію та виробничі процеси (вибір і визначення характеристик тієї чи іншої продукції, методів контролю і вимірів, технічних вимог, що характеризують якість виробів, взаємозамінність тощо), а також критеріїв, які гарантують безпеку людей і схоронність матеріальних цінностей.

Іншими словами, стандартизація -- це вибір технічно й економічно оптимальних рішень для повторюваних випадків (виробів, процесів, методів і т.п.) у всіх галузях народного господарства, надання їм форми закону і здійснення на практиці. Стандарти встановлюють межу якості продукції, нижче якої вона вважається некондиційною, диференціюють продукцію за якістю на визначені категорії, класи, сорти, містять визначену сукупність показників якості сировини для споживаючих сільськогосподарську продукцію галузей, машин, устаткування, добрив, матеріалів для сільського господарства, вимагають єдиних процесів і режимів для одержання стандартної продукції високої якості незалежно від місця її виробництва. Нормативно-технічними документами із стандартизації є також технічні умови, що встановлюють комплекс вимог до конкретних типів, марок, артикулів продукції.

Стандартизація в області сільського господарства набула широкого поширення і в даний час продовжує успішно розвиватися й удосконалюватися. Безсумнівно, вона вимагає особливої гнучкості, врахування дії біологічних, кліматичних та інших факторів.

Прогресу притаманне прагнення до вищої організації й ефективності виробництва, які, в свою чергу, не можуть бути досягнутими без дотримання принципів і методів стандартизації. У нашій країні кожен вид продукції, починаючи від найпростіших і закінчуючи складними системами, створюється й функціонує на базі стандартизації. Встановлюючи чіткі вимоги до виробу у вигляді показників якості та норм, стандарт забезпечує його масове виробництво у різних зонах країни на різних підприємствах. Стандартизація, таким чином, створює умови для спеціалізації й впровадження у виробництво автоматизації.

Основний принцип стандартизації, який найповніше відбиває її сутність, полягає у тому, що вона, увібравши в себе досягнення науки і передовий досвід, на основі об'єктивних методів і критеріїв здійснює оцінку, добір і синтез прогресивних рішень, регламентація і дотримання яких -- необхідна умова суспільного розвитку. Одночасно встановлення прогресивних рішень сприяє розвитку самих наук у процесі прискореного впровадження передових ідей у виробництво.

Аналізуючи досягнення й тенденції розвитку науково-технічного прогресу, стандартизація не обмежується фіксацією їх як обов'язкових норм і правил, а стимулює подальший розвиток науки і практики, заздалегідь установлюючи конкретні правила і норми, що є орієнтиром перспективного розвитку. Тому вона як би випереджає і направляє розвиток технічного прогресу.

Стандартизація, що одержала визнання як повноправна наука, має наукову основу й організаційні принципи, мету і задачі, теорію і практику, методи і специфічні особливості. Подальше формування стандартизації як науки, її розвиток як найважливішого фактора сучасної науково-технічної революції багато в чому визначатимуться розробкою її науково-теоретичних основ. Теорія стандартизації покликана розробляти методи як основу оптимального розвитку. У цьому й полягає основне питання теорії стандартизації, це предмет її досліджень.

Стандартизація в сільському господарстві передбачає диференціацію продукції за видами і галузями, дослідження й розробку наукових і методичних основ щодо оцінки й контролю якості останньої, а також продукції галузей промисловості, що забезпечують сільське господарство. Вона включає також економічні проблеми і проблеми підвищення якості продукції.

Істотну роль відіграє стандартизація в розвитку інших наук, будучи, як і в матеріальному виробництві, засобом систематизації, закріплення та реалізації знань у процесі розвитку. Без встановлення й застосування визначеної системи понять не може існувати жодна наука. Поняття ж закріплюються в науці у вигляді відповідної системи термінів і визначень, а процес упорядкування і закріплення останніх є також стандартизація.

Функції, мета і задачі стандартизації.

Стандартизація включає не тільки розробку і прийняття обов'язкових стандартів, але й здійснення різних функцій, що забезпечують масове чи серійне виробництво продукції високої якості.

Найважливіші з цих функцій наступні:

організаційна -- забезпечення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розробка промислових методів виробництва в сільському господарстві, механізація, електрифікація й автоматизація робіт у рослинництві й тваринництві;

планування -- встановлення науково обґрунтованих параметрів і рівня якості продукції як вихідних даних для планування і встановлення термінів досягнення цих показників;

забезпечення якості -- встановлення оптимальних вимог до якості продукції й сприяння їхньому підвищенню та виконанню;

обмін -- забезпечення взаємозамінності агрегатів, вузлів і деталей як основи автоматизації, спеціалізації й кооперування в сільськогосподарському машинобудуванні;

раціоналізаторська -- створення умов для раціонального вибору розмірів і видів продукції та технологічних процесів як передумови масового виробництва;

правова -- здійснення впливу на суспільні відносини, пов'язані з виробництвом, обміном і споживанням продукції необхідної якості, встановлення обов'язкових для виконання правил приймання, умов іспитів, добору проб тощо;

економічна -- забезпечення виробництва продукції оптимальної якості та її конкурентноздатності на міжнародному ринку;

керування -- формування демократичного централізму в народному господарстві, одержання якісної науково-технічної інформації;

систематизація -- класифікація й кодування продукції, термінології, визначень, знаків, символів і т.п.;

взаєморозуміння -- забезпечення взаєморозуміння у всіх областях народного господарства, полегшення внутрішньої й міжнародної торгівлі, зв'язків, обміну науковим і технічним досвідом;

соціальна -- дотримання правил техніки безпеки й сприятливих умов праці;

пропаганда -- сприяння впровадженню передових ідей науки й техніки у виробництво і широке використання уніфікації, агрегатування, кооперування та комплексної стандартизації в сільськогосподарському виробництві;

виховна -- привчання до точності, порядку й відповідальності за дотримання вимог науково-технічної документації до технологічних процесів.

Основними цілями стандартизації є:

прискорення технічного прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва і продуктивності праці, у тому числі інженерного й управлінського;

поліпшення якості продукції й забезпечення її оптимального рівня;

забезпечення ув'язування вимог до продукції з потребами оборони країни;

створення умов для широкого розвитку експорту товарів високої якості, які відповідають вимогам світового ринку;

удосконалення організації керування народним господарством і встановлення раціональної номенклатури продукції, що випускається;

розвиток спеціалізації в області проектування і виробництва продукції;

раціональне використання виробничих фондів та економія матеріальних і трудових ресурсів;

забезпечення охорони здоров'я населення і безпеки праці працюючих;

розвиток міжнародного економічного, технічного й культурного співробітництва.

Основні задачі стандартизації наступні:

встановлення вимог до якості готової продукції на основі комплексної стандартизації, її характеристик, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, необхідних для виготовлення продукції з високими показниками якості й ефективної експлуатації;

визначення єдиної системи показників якості продукції, методів і засобів контролю та іспитів, а також необхідного рівня надійності залежно від призначення і умов їхньої експлуатації виробів;

встановлення норм, вимог і методів у області проектування і виробництва продукції з метою забезпечення її оптимальної якості, виключення нераціонального різноманіття видів, марок і типорозмірів;

розвиток уніфікації промислової продукції як найважливішої умови спеціалізації виробництва, комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня взаємозамінності, ефективності експлуатації й ремонту виробів;

забезпечення єдності та вірогідності змін у країні, створення й удосконалення державних еталонів одиниць фізичних величин, а також методів і засобів вимірів вищої точності;

встановлення єдиних систем документації, у тому числі уніфікованих, які використовуються в автоматизованих системах управління, встановлення систем класифікації і кодування техніко-економічної інформації, а також розробка стандартів на види носіїв інформації, форм і систем організації виробництва, технічних засобів наукової організації праці;

встановлення єдиних термінів і позначень у найважливіших областях науки і техніки, а також у галузях народного господарства;

створення системи стандартів безпеки праці;

формування систем стандартів у області охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів;

створення сприятливих умов для удосконалення зовнішньоторговельних, культурних і науково-технічних зв'язків.

Стандартизація сільськогосподарської продукції спрямована на рішення ряду задач, найважливішими з яких є:

поліпшення якості продукції. Досягається встановленням у стандартах прогресивних показників і норм якості, які забезпечують зростаючі потреби населення, вимоги переробної промисловості до сировини, вимоги до насіння, посадкового матеріалу, кормів, ветеринарних і біологічних препаратів;

підвищення врожайності культур і продуктивності тваринництва. Забезпечується стандартами на насіння, посадковий матеріал, кормові засоби, інкубаційні яйця, ветеринарні й біологічні препарати і т.д.;

ріст продуктивності праці. Йому сприяє встановлення стандартів на показники якості та норми з урахуванням механізації збиральних робіт і товарної обробки, підготовки продукції до реалізації;

раціональне і максимальне використання вирощеного врожаю й отриманої продукції тваринництва. Можливе за рахунок установлення вимог до якості залежно від призначення продукції, а також диференціації за товарними сортами, класами чи категоріями, установлення базисних і обмежувальних норм за окремими показниками. При цьому стандартом охоплюється основна маса отриманої продукції, за винятком непридатної для використання;

створення умов матеріальної зацікавленості працівників у виробництві продукції високої якості. Здійснюється введенням до стандартів вимог щодо якості продукції за товарними сортами, класами чи категоріями, базисних та обмежувальних норм, на підставі яких установлюються диференційовані закупівельні ціни, бонифікації (надбавки) і рефакції (знижки), а також виділенням у стандарті високоцінних сортів, виробництво і реалізація яких заохочуються надбавками до ціни;

об'єктивне визначення якості продукції. Здійснюється експресними вимірювальними методами з використанням сучасних приладів;

нешкідливість продукції для здоров'я людини. Забезпечується установленням вимог щодо залишкових кількостей пестицидів, нітратів і методів їх визначення;

скорочення втрат продукції при зберіганні й транспортуванні. Досягається встановленням у стандартах на продукцію вимог щодо умов зберігання, упакування й транспортування, а також до якості продукції, яка закладається на зберігання, а також розробкою спеціальних стандартів;

забезпечення однаковості в тлумаченні термінів, які застосовуються у виробництві та науці. Забезпечується введенням у стандарти на продукцію (у випадку відсутності спеціальних стандартів) термінів і визначень.



2. Коротка історія розвитку стандартизації

Принципи стандартизації використовувались ще в стародавні часи, коли зазначених термінів не існувало. Елементи стандартизації зустрічаються на зорі розвитку виробництва, первісні люди будували свої житла певних розмірів, гончарі виготовляли посуд певних форм. В стародавньому Єгипті застосовували стандартну цеглу, в стародавньому Римі на будівництві водопроводів застосовували труби певних розмірів.

У Росії початком стандартизації вважається 1535 рік, коли Указом Івана 1У було запроваджено стандартні калібри-кружала для контролювання розмірів ядер до гармат.

Початком стандартизації в Радянському Союзі вважається 1925 рік, коли було створено Комітет стандартизації при Раді Праці і Оборони.

В 1924 році в СРСР з явились перші стандарти на мило, цеглу, махорку, скло, тапочки.

Верховною Радою України 17 травня 2001р. було прийнято три закони, спрямовані на технічне регулювання у сфері якості в Україні: « Про акредитацію органів з оцінки відповідності», Закон України « Про підтвердження відносин», Закон України « Про стандартизацію».

3. Зв'язок дисципліни з іншими науками та виробництвом

У сучасному виробництві продукції першочергове значення набувають питання якості та безпеки продукції. У виконанні завдань, що постали при виробництві продукції тваринництва, підвищенні ефективності виробництва і поліпшенні якості стандартизація відіграє суттєву роль, адже вона акумулює найновіші досягнення науки і техніки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напрями розвитку. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості.

Головним завданням стандартизації є створення системи нормативно-технічної документації, що встановлює прогресивні вимоги до продукції, яка виготовляється для потреб господарської діяльності.

4. Стандартизація як основа нормування якісних показників продукції тваринництва та підвищення якості продуктів її переробки

У сучасних умовах виробництво продукції, розвиток науки і техніки неможливі без оволодіння таких наук, як стандартизація, кваліметрія та сертифікація якості продукції. Відомо, що основою всіх наук є вимірювання фізичних величин та різних параметрів матеріалів і виробів. Тепер до цих вимірювань додалися вимірювання показників якості продукції. Випуск продукції в сучасних умовах виробництва базується на використанні отриманих під час вимірювання значень її показників і порівнянні їх із заданими в стандартах чи іншій технічній документації.

5. Поняття про кваліметрію, сертифікацію і метрологію

Кількісна оцінка якості продукції має назву - кваліметрія. Основним завданням кваліметрії є обгрунтування номенклатури показників якості продукції, розроблення методів і засобів їх розрахунку, вимірювання, контролювання, виділення узагальнених показників, використання їх для прогнозування змін якості продукції, керування рівнем якості продукції, створення системи стандартів.

Сертифікацією продукції називають процедуру письмового засвідчення третьою стороною відповідності продукції, процесу чи послуг заданим вимогам, що видається на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації системи якості. В процесі сертифікації продукції також провіряють відповідність її вимог до чинних законодавчих актів України та обов'язкових вимог нормативних документів, міжнародних та національних стандартів інших держав, що чинні в Україні. Найвищим національним органом із сертифікації в Україні є Держспоживстандарт України.

Метрологія - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення єдності вимірювань і способи досягнення необхідної точності. Вимірювання- процес знаходження фізичної величини з допомогою спеціальних технічних засобів. В метрології розглядаються загальні питання вимірювань: одиниці фізичних величин, еталони і способи передачі розмірів одиниць від еталонів зразковим і робочим засобам вимірювань, загальні методи обробки наслідків вимірювань.

Основні терміни і поняття

Стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію. Процеси або послуги, дотримання яких є необов язковим.

Консенсус - загальне погодження, яке характеризується відсутністю суттєвих заперечень стосовно важливих питань у більшості зацікавлених сторін.

Систематизація - процес розміщення предметів у заданому порядку.

Принципи стандартизації:

- урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог;

- економічна доцільність і ефективність для виробництва та суспільна вигода;

- залучення до розроблення всіх зацікавлених;

- відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт;

- однозначність, зрозумілість, обґрунтованість вимог нормативних документів і можливість їхньої перевірки

6. Загальні поняття стандартизації. Терміни й означення

Стандартизацією називають діяльність з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих чи можливих завдань. Розрізняють міжнародну, регіональну, національну, державну та галузеву стандартизацію.

Головним завданням стандартизації є створення системи нормативно-технічної документації, що встановлює прогресивні вимоги до продукції а також контролювання їх дотримання.

Об'єкт стандартизації - це об'єкт, що має бути стандартизованим.

Нормативний документ - документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різного виду діяльності або її результатів.

Стандарт - створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює для загального і багаторазового використання правила і спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступний широкому колу споживачів. Стандарт може бути міжнародним, регіональним, міждержавним і національним.

Технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким мають відповідати виріб, процес чи послуга. Вони можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Гармонізовані стандарти - стандарти на один і той самий об'єкт, затверджені різними органами стандартизації.

Уніфіковані стандарти - гармонізовані стандарти, які є ідентичними за змістом, але не ідентичні за формою подання.

Обов'язковий стандарт - стандарт, застосування якого є обов'язковим під дією основного закону чи неодмінного посилання в регламенті.

Уніфікація - вибір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг, значення їх характеристик.

7. Обов'язкові та рекомендовані вимоги стандартів

Стандарти можуть містити обов'язкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать вимоги із забезпечення:

- безпеки продукції для життя, здоров я, майна громадян, її сумісність, взаємозамінність, охорону навколишнього середовища та методів сертифікації продукції;

- техніки безпеки та гігієни праці;

- метрологічних норм і правил їх контролювання;

- технічної єдності на стадіях розроблення, виготовлення та зберігання продукції.

Обов'язкові вимоги підлягають безумовному виконанню всіма суб'єктами, на яких поширюється чинність стандартів.

Безпека - це відсутність недопустимого ризику.

Сумісність - це придатність продукції, процесів і послуг до спільного використання, що не викликає небажаних взаємодій. Взаємозамінність - це придатність одного виробу, процесу та послуги для використання замість іншого з метою виконання одних і тих самих вимог, а уніфікація - це добір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг і значень їх параметрів.

Рекомендовані вимоги національних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

- це передбачено чинними актами законодавства;

- ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

- виробником продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

8. Види стандартизації

Залежно від масштабів роботи стандартизація діє на різних рівнях: в окремій країні, між державами, в регіонах. У зв'язку з цим існують наступні види стандартизації: національна, міжнародна, міждержавна та регіональна.

Національна стандартизація - стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни. Результатом роботи з національної стандартизації є національні стандарти, прийняті національним органом зі стандартизації однієї держави.

Міжнародна стандартизація - стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн. результатом роботи з міжнародної стандартизації є міжнародні стандарти, прийняті міжнародною організацією зі стандартизації.

Регіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного чи економічного регіону. Результатом роботи регіональної стандартизації є регіональні стандарти, прийняті регіональною міжнародною організацією зі стандартизації.

Міждержавна стандартизація - стандартизація, участь у якій беруть країни СНД. Результатом роботи з міждержавної стандартизації є міждержавні стандарти ( ГОСТ).



9. Застосування методів стандартизації в сільському господарстві, їх вплив на ефективність виробництва продукції тваринництва

При стандартизації в сільськогосподарської продукції ми маємо справу із біологічними об'єктами, для яких характерні спадковість та мінливість, значення яких враховується при стандартизації. Головними завданнями стандартизації є поліпшення якості продукції, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продукції тваринництва, забезпечення зростання продуктивності праці в сільському господарстві, раціональне і максимальне використання вирощеного врожаю, створення умов матеріального заохочення працівників у виробництві продукції оптимальної якості, забезпечення нешкідливості продукції для здоров я людини., поліпшення зберігання і зменшення втрат при зберіганні і транспортуванні. При сандартизації в сільському господарстві слід виходити із таких положень:

1- у стандартах мають бути встановлені показники якості і норми, що дають змогу оцінити за якістю весь вирощений врожай і раціонально його використати.

2- якість продукції необхідно диференціювати залежно від напряму використання.

3- необхідно встановлювати показники якості продукції, що характеризують її основне технологічне достоїнство.

4 - необхідно розробити об'єктивні методи оцінки якості, створити прилади, які дають змогу швидко і з належною точністю визначити показники якості продукції.

Підвищуються і конкретизуються вимоги стандартів на продукцію тваринництва:

на молоко - встановлення вищих вимог до бактеріального обсіменіння, обов'язкове охолодження молока, введення показників, що обмежують приймання молока низької якості.

на велику рогату худобу - встановлення показників якості залежно від віку і живої маси, вгодованості, спрямованих на збільшення виходу м'яса.

Здійснюється стандартизація технологічних процесів у тваринництві, підвищуються вимоги до кормів, сировини, що використовується для виробництва комбікормів.

Економічна ефективність від впровадження стандартів залежить від поліпшення якості виробленої продукції, збільшення виробництва і рівня його спеціалізації.

10. Суть і взаємозв'язок основних методів стандартизації

На основі принципів стандартизації була сформована система її методів, найбільш значними з яких є: уніфікація, агрегатування, типізація, які забезпечують взаємозамінність і спеціалізацію на різних рівнях.

Уніфікація - найбільш поширений та ефективний метод стандартизації, який передбачає приведення об'єктів до одноманітності на основі встановлення раціонального числа їх різновидів. Уніфікація спрямована на зниження кількості різновидів виробів за рахунок їх комбінування та змін конструкцій. Уніфікація дає змогу знизити вартість виробництва нових виробів, підвищити серійність та рівень автоматизації виробничих процесів, знизити трудомісткість виготовлення, організувати спеціалізовані виробництва.

Основою уніфікації є систематизація та класифікація.

Найбільш елементарним видом уніфікації є симпліфікація - усунення невиправданої різноманітності однойменних об'єктів. Симпліфікація використовується для раціонального обмеження номенклатури об'єктів і призводить до спрощення виробництва шляхом виключення зайвих деталей, документації, об'єднання норм запасів матеріалів.

Агрегатування - метод стандартизації, який полягає в утворенні виробів шляхом компонування їх із обмеженої кількості деталей.

Типізація - метод стандартизації, спрямований на розробку типових конструктивних, технологічних, організаційних й інших рішень для деяких виробів, процесів і методів управління. Цей метод називають „ методом базових конструкцій”.

Взаємозамінність - це придатність одного виробу, процесу, послуги для використання замість іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих же вимог.

Уніфікація, агрегатування, типізація і взаємозамінність є базою для розвитку робіт зі спеціалізації.

Спеціалізація - це організаційно-технічні заходи, спрямовані на створення виробництва чи підприємства з реалізації однотипної продукції в масовому чи великосерійному масштабі з використанням оптимальної технології при мінімальній собівартості ї найкращій якості.

11. Систематизація і класифікація як методи проведення робіт зі стандартизації

Систематизація - це розподілення продукції, предметів, явищ чи понять у визначеному порядку та послідовності, які утворюють чітку систему, зручну для використання. Прикладом є періодична система Менделєєва, система дорожнього руху та ін.

Класифікація - це розподілення предметів, продукції, явищ чи понять за групами, розрядами, класами залежно від їх загальних істотних ознак.

Мета класифікації - об'єднання окремих, розрізнених предметів і явищ у споріднені групи. Прикладом класифікації є класифікація окремих видів товарів (молочних, м 'ясних, печива, зерна, овочів).



12. Комплексна стандартизація, основні принципи стандартизації

При створенні продукції та розробці нормативних документів на об'єкти стандартизації використовують такі форми стандартизації, як комплексну і випереджаючу.

Комплексна стандартизація забезпечує взаємозв'язок і взаємозалежність суміжних галузей зі спільного виробництва готового продукту, який відповідає вимогам державних стандартів. Для комплексної стандартизації характерні три основні методичні принципи:

Системність - встановлення взаємозв'язаних вимог з метою забезпечення вищого рівня якості;

Оптимальність - визначення оптимальної номенклатури об'єктів, складу і кількісних значень показників якості об'єктів комплексної стандартизації;

Плановість - розробка спеціальних програм комплексної стандартизації, які включаються до планів державної та галузевої стандартизації.

Основною метою стандартизації є:

- реалізація єдиної технічної політики у сфері стандартизації, метрології і сертифікації;

- захист інтересів споживачів і держави;

- забезпечення якості продукції на підставі досягнень науки і техніки;

- забезпечення уніфікації, сумісності, взаємозамінності та надійності виробів;

- раціональне використання ресурсів і підвищення техніко-економічних показників виробництва;

- безпека об'єктів господарської діяльності, запобігання аварій та катастроф;

створення нормативної бази функціонування системи стандартизації та сертифікації продукції;

- конкурентоспроможність продукції та вихід на світовий ринок;

Основними принципами стандартизації є:

- врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності та ефективності виробничих процесів, безпеки споживача й України;

- гармонізація нормативних документів з міжнародними та стандартами інших країн;

- відповідність нормативних документів законодавству України;

- участь у розробці нормативних документів всіх зацікавлених сторін;

- взаємозв'язок та узгодженість документів всіх рівнів;

- відкритість інформації, виходячи з вимог чинних документів.

! Основні терміни і поняття

Держспоживстандарт України - національний орган зі стандартизації, метрології та сертифікації.

Відомча служба стандартизації - служба стандартизації міністерства

13. Державна і відомча служба стандартизації

В Україні є державна і галузева служба стандартизації.

До органів державної служби стандартизації належать:

- Державний комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації (Держспоживстандарт України).

- Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації інформатики; стандартизація продукція стандарт служба

Державний науково-дослідний інститут „Система”.

- Український державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації:

- Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції:

- Технічні комітети зі стандартизації:

- Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації.

До органів галузевої (відомчої) служби стандартизації належать:

- служба стандартизації міністерства (відомства);

- головні (базові) організації зі стандартизації;

- служба стандартизації підприємства (організації).

Держспоживстандарт України є національним органом зі стандартизації, метрології та сертифікації. Він був створений постановою Кабінету Міністрів України № 293 від 23.09. 91р. Він створює державну систему стандартизації в Україні і керує всіма роботами зі стандартизації, метрології та сертифікації

14. Служба стандартизації підприємства, її завдання, відповідальність, обов'язки

Служба стандартизації підприємства здійснює організацію і проведення робіт в стандартизації. Це може бути відділ, група або відповідальний за стандартизацію. Головним завданням служби стандартизації на підприємстві і в організації є науково-технічне та організаційно-методичне керівництво роботами зі стандартизації, а також безпосередня участь у проведенні цих робіт.

Керівник служби стандартизації несе відповідальність на рівні з керівником підприємства за додержанням стандартів і технічних умов у технічній документації, що розробляється підприємством, за якість і техніко-економічне обгрунтування розроблених підприємством стандартів і технічних умов з метою приведення їх у відповідність зі зростаючими вимогами споживачів.

В обов'язки цієї служби входять:

* організація і планування робіт зі стандартизації;

* розробка проектів стандартів підприємства і технічних умов;

* систематичний контроль за впровадженням і дотриманням стандартів;

* визначення фактичного рівня стандартизації та уніфікації виробів і розрахунок економічної ефективності робіт зі стандартизації;

* забезпечення всіх служб підприємств необхідною нормативною документацією зі стандартизації;

* організація обліку, збереження і внесення змін в усі екземпляри стандартів та технічних умов;

* допомога всім службам підприємства з усіх питань стандартизації і уніфікації.

! Основні терміни і поняття

Державні стандарти - стандарти на продукцію для населення та народного господарства,організаційно-методичні та загально-технічні об єкти, методи випробувань.

Галузеві стандарти - стандарти на продукцію, які перевищують або доповнюють вимоги державних.

Технічні умови -нормативні документи, що регулюють стосунки між постачальником і споживачем.

Стандарти підприємства - розробляються на продукцію, яку виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві.

Перегляд стандарту- розробка нового стандарту.

Зміни стандарту - розробляють в разі заміни, вилучення або внесення нових вимог до стандарту.

Скасування - здійснюється у разі припинення випуску продукції, або розроблення нового стандарту.

Основоположні стандарти - встановлюють організаційно-методичні та загально-технічні положення для визначеної галузі стандартизації.

Стандарти на продукцію, послуги- встановлюють вимоги до групи однорідної продукції.

Стандарти на методи контролю- встановлюють послідовність робіт, способи і технічні засоби виконання для різних видів та об єктів контролю.

15. Загальні відомості, види і категорії стандартів, сфера їх діяльності

Вся робота зі стандартизації в Україні регламентується комплексом стандартів державної системи стандартизації, перші стандарти якого були введені в дію з 1 жовтня 1993р наказом Держстандарту України.

Згідно з державною системою стандартизації нормативні документи зі стандартизації мають такі категорії:

· державні стандарти України ( ДСТУ);

· галузеві стандарти України (ГСТУ);

· стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ);

· технічні умови України (ТУУ);

· стандарти підприємств (СТП).

Державні стандарти України розробляють на:

· організаційно-методичні та загально-технічні об'єкти (організація проведення робіт зі стандартизації, науково-технічна термінологія, організація робіт з метрології);

· вироби загальномашинобудівного застосування;

· продукцію для населення та народного господарства;

· продукцію міжгалузевого призначення;

· методи випробувань.

Галузеві стандарти розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних окремими галузями знань чи сферами професійних інтересів.

Технічні умови - нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти, або у разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів.

Стандарти підприємства - розробляють на продукцію (процеси, послуги), які виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві.

Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, розробляють стандарти таких видів:

· основоположні;

· на продукцію, послуги;

· на процеси;

· методи контролю.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до групи однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів виконання різних видів робіт.

Стандарти на методи контролю встановлюють послідовність робіт, способи і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.

16. Порядок організації розроблення стандартів

Порядок розроблення і затвердження державних стандартів регламентовано ДСТУ 1.2, який встановлює такі стадії виконання робіт:

* організацію розроблення стандарту;

* розроблення проекту стандарту першої редакції;

* розроблення проекту стандарту остаточної редакції4

* затвердження та державну реєстрацію стандарту;

* видання стандарту.

Порядок організації розроблення стандарту такий:

- технічні комітети чи базові організації зі стандартизації розглядають обгрунтовані замовлення на розроблення стандарту і подають пропозиції до плану державної стандартизації;

- розгляд пропозицій, формування та затвердження річного плану державної стандартизації України, укладання договорів з розробником на розроблення стандарту;

- розроблення розробником технічного завдання на стандарт, яке повинно мати перелік організацій, яким потрібно розіслати проект на відгук;

- затвердження технічного завдання після погодження з Держспоживстандартом та заінтересованими міністерствами;

- розроблення проекту стандарту першої редакції та розсилання їх на відгук організаціям згідно з переліком;

- опрацювання відгуків і складання зведених відгуків;

- доопрацювання проекту стандарту на підставі зауважень і пропозицій та розроблення остаточного проекту стандарту;

- погодження розробником остаточної редакції проекту стандарту з погоджувальними організаціями і подання в Держспоживстандарт;

- державна експертиза проекту стандарту;

- розгляд проекту стандарту після проведення експертизи і прийняття рішення про його затвердження або повернення на доопрацювання.

Інформація про затвердження стандарту публікується у щомісячному інформаційному покажчику стандартів України. Дерспоживстандарт України щорічно видає „Каталог нормативних документів”, в якому публікуються відомості про затвердження ДСТУ.



17. Порядок впровадження стандартів і техніко - економічна ефективність стандартизації

Впровадження стандарту має бути закінчено до дати набуття ним чинності. Стандарт вважається впровадженим на підприємстві, якщо встановлені ним вимоги додержуються відповідно до сфери дії і забезпечується стабільність якості виготовленої продукції.

За погодженням з основним споживачем допускається дострокове введення стандарту в дію. Впровадження стандарту здійснюється відповідно до плану основних організаційно-технічних заходів, який передбачає:

- перегляд, внесення змін або відміну чинних і розробку нових нормативних документів, що пов'язані зі змістом впроваджуваного стандарту;

- розробку нової технічної документації та внесення змін у чинну документацію;

- забезпечення підприємств необхідною сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, необхідними для випуску нової продукції;

- змінення технологічних процесів;

- реконструкцію, розширення, будівництво нових виробничих потужностей;

- підвищення кваліфікації, підготовку кадрів.

Завершення робіт із впровадження стандарту оформляється актом, який затверджує керівник підприємства.

Стандартизація є невід ємною часткою робіт зі створення нової техніки і характеризується високою економічною ефективністю, яка визначається тим, що стандартизація дозволяє:

· привести показники якості продукції у відповідність до досягнень науки і техніки;

· комплексно ув'язати властивості сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції;

· скоротити терміни виробництва нових видів продукції;

· впорядкувати системи документації;

· підвищити рівень спеціалізації виробництва;

· здійснити нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів у народному господарстві.

Економічний ефект від стандартизації становить виражену в грошових чи натуральних показниках економію живої і матеріалізованої праці в суспільному виробництві в результаті впровадження стандарту з урахуванням необхідних затрат.

18. Державний нагляд за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності стандартів

Державний нагляд - це діяльність спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів, їх належної якості, безпечної для життя, здоров яі майна людей і навколишнього середовища.

Державний нагляд здійснює Держспоживстандарт України, його територіальні органи, а також інші, спеціально уповноважені на те органи.

Державний нагляд здійснюється за планами органі державного нагляду або за зверненням громадян у формі перевірки дотримання:

· стандартів, норм і правил при розробці, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, реалізації та утилізації продукції;

· стабільності якості сертифікованої продукції і правил проведення їх випробувань.

Державний нагляд на конкретному підприємстві починається з того, що:

· вивчаються акти і пропозиції за результатами попередньої перевірки;

· перевіряється забезпеченість підприємства необхідною технічною документацією;

· ознайомлюються з методами і засобами контролю технологічного процесу і перевіряють їх відповідність чинним стандартам;

· аналізуються рекламації на продукцію, яка перевіряється;

· перевіряється наявність служби стандартизації, її підлеглість, укомплектованість.

Контроль якості продукції на її відповідність вимогам стандартів проводиться у такому порядку:

· відбираються контрольні проби з числа тих, що були прийняті відділом технічного контролю;

· проводять випробування відібраних виробів за всіма показниками згідно з чинними стандартами;

· в цехах перевіряється дотримання режимів технологічних процесів, стан засобів вимірювання, робота відділу технічного контролю;

· перевіряється додержання стандартів на матеріали і комплектувальні напівфабрикати.

При контролі терміну впровадження стандарту перевіряється:

· наявність наказу міністерства чи відомства, а також наказу на підприємстві про впровадження стандарту:

· наявність плану організаційно-технічних заходів із впровадження стандарту і його виконання;

· забезпеченість підприємства необхідною сировиною, обладнанням, інструментом, необхідним для впровадження стандарту;

· з яких показників стандарту при впровадженні допущено відхилення;

· якщо стандарт не впроваджується, то які на це причини.

При порушенні вимог стандарту органи державного нагляду:

· дають вказівку на усунення виявлених недоліків;

· забороняють відвантаження недоброякісної продукції;

· в необхідних випадках ставлять питання про притягнення до адміністративної і судової відповідальності осіб, винних у випуску недоброякісної продукції.

Поряд із проведенням державного нагляду проводиться і відомчий нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів, норм, правил.

19. Об'єкти державного нагляду

Об'єктами державного нагляду є:

· продукція виробничо-технічного призначення, продукція тваринництва і рослинництва, продукти харчування в т. ч. Продукція, що пройшла сертифікацію;

· продукція імпортна - на відповідність чинним в Україні стандартам, нормам і правилам стосовно безпеки, здоров я. Майна людей і навколишнього середовища;

· продукція експортна - на відповідність стандартам, нормам, правилам або окремим вимогам, обумовленим договором;

· атестовані виробництва - на відповідність установленим вимогам щодо сертифікації продукції.

Размещено на Allbest.ru