Главная Коллекция "Otherreferats" Производство и технологии Розробка раціональної прогресивної технології виготовлення жіночого жакету з напіввовняної тканини

Розробка раціональної прогресивної технології виготовлення жіночого жакету з напіввовняної тканини

Замальовка моделі жіночого жакету з напіввовняної тканини. Специфікація деталей крою та обґрунтування вибору матеріалів. Способи обробки та обладнання. Розробка раціональної прогресивної технології виготовлення жіночого жакету з напіввовняної тканини.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.02.2016
Размер файла 89,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика моделі

1.1 Відповідність моделі напрямку моди, споживчим та виробничим вимогам

1.2 Замальовка моделі. Опис зовнішнього вигляду

1.3 Специфікація деталей крою

2. Обґрунтування вибору матеріалів

2.1 Обґрунтування вибору матеріалів

2.2 Характеристика вибраних матеріалів

3. Обґрунтування вибору способів обробки та обладнання

3.1 Ступінь готовності моделі до примірки

3.2 Вибір способів обробки

3.3 Технологічна характеристика обладнання

4. Технологічна послідовність обробки виробу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Швейна промисловість - галузь легкої промисловості, що виготовляє одяг та інші швейні вироби побутового та технічного призначення з тканин, трикотажних полотен, натуральної та штучної шкіри, хутра тощо.

Сучасне швейне виробництво характеризується високим рівнем техніки, високоякісним обладнанням, технологією та організацією виробництва. Постійно удосконалюються процеси швейного виробництва, збільшується кількість автоматів та напівавтоматів спеціального призначення.

Додаткове оснащення універсальних машин різноманітними пристроями дають можливість разом з елементами автоматизації використовувати ці машини як спеціальні. А спеціальне обладнання оснащено мікропроцесорною технікою з більш широким використанням програм. Високий ступінь автоматизації процесів виконання операції виготовлення та обробки деталей швейних виробів дає можливість працюючому обслуговувати одночасно кілька машин.

Також за індивідуальним замовленням населення працюють підприємства побутового обслуговування - Будинки побуту, майстерні, ательє.

Відкрито багато приватних підприємств по виготовленню швейних виробів. В основному швейні підприємства нашої держави виготовляють одяг для іноземних замовників, які в свою чергу постачають сировину та обладнання.

Проте, незважаючи на такі нюанси мода в Україні є і вона намагається розвиватися. Молоді дизайнери демонструють свої колекції на щорічних конкурсах, серед яких „Київський подіум ”, „Сезон моди - погляд у майбутнє ” та інші. Молоді таланти таким чином прагнуть підтримати національного виробника, адже ідеї, елементи декору, методи обробки та нові конструкції можуть використати швейні підприємства.

Одяг національного товаровиробника користується успіхом на престижних міжнародних виставках. Рівень якості вітчизняних товарів зріс настільки, що про це не можна було і мріяти 12-15 років тому. За роки незалежності відбулась революція і у якості, і у асортименті, що засвідчують виставки товарів легкої промисловості [1].

За останні роки довіра нашого споживача до українських товарів значно зросла. Українська легка промисловість експортує свої товари на суму близько 800 млн. дол. на рік до країн Західної Європи, США, Канади, де високі вимоги до якості. Це свідчить про досить високий рівень конкурентоспроможності наших товарів. Ті ж товари українські промисловці продають і на внутрішньому ринку, проте за ціною значно нижчою, ніж на Заході. Тобто, купуючи український товар, наші громадяни купують товар світового рівня за доступними йому цінами.

В Україні успішно працюють як великі, так і середні й малі підприємства. Ефективність їх роботи не залежить від розмірів. Ринок покаже, хто з них має право на існування. Сучасні українські великі підприємства, як правило, працюють на експорт. Вони мають свої кооперативні зв'язки із зарубіжними партнерами, які дають їм змогу одержувати великі замовлення і реалізовувати продукцію на західних ринках.

Перед усіма вітчизняними підприємствами та організаціями в умовах ринкової економіки постають схожі завдання: забезпечення високого рівня задоволення споживачів, власного персоналу, успішної взаємодії з постачальниками та досягнення при цьому високих фінансових результатів. Надзвичайно жорстка конкуренція на ринку змусила підприємства значно поліпшити маркетингову роботу. Активізація асортиментної роботи, підвищення конкурентоздатності продукції, як на зовнішньому так і на внутрішньому ринках стали ефективними кроками щодо повернення довіри споживачів до вітчизняних товарів.

Основними напрямками вдосконалення продукції у сучасних ринкових умовах є використання сучасного і потужного програмного забезпечення та надійної техніки такої фірми як САПР “JYLIVI”, яка дає змогу використовувати широку гаму периферійного та спеціального технологічного устаткування: плоттерів, дігітайзерів, автоматизованих розкрійних пристроїв. Це техніка, яку можна використовувати із різною метою (залежно від марки): креслення та вирізання лекал, виведення сіток градації лекал, проектування лекал безпосередньо на екрані комп'ютера, конструктивне моделювання, це дозволяє знизити трудомісткість конструкторської і технологічної проробки виробу [2].

Отже, метою даного курсового проекту є розробка раціональної прогресивної технології виготовлення жіночого жакету з напіввовняної тканини. Головним завданням курсового проекту є проектування такого виробу, якій би відповідав умовам індивідуального виробництва за техніко-економічними показниками та рівнем застосування технічних засобів та враховував вимоги споживачів до даного виду одягу.

1. Характеристика моделі

жіночий жакет напіввовняний крій

Відповідно до асортиментного виду виробу, зазначеного в курсовому проекті в даному розділі було запропоновано конкретну модель виробу, а саме жакет жіночий з напіввовняної тканини.

1.1 Відповідність моделі напрямку моди, споживчим та виробничим вимогам

Попит на швейні вироби серед населення завжди збільшується. Це пов'язано зі швидкими темпами змін тенденцій моди. Адже саме мода впливає на виробництво певного асортименту одягу. Вона вказує напрямки і тенденції, необхідні для створення одягу.

Будь який швейний виріб ставить цілий ряд вимог, які поділяються на: споживчі та економічні. Для конкретизації споживчих вимог, а саме характеристики естетичних ознак виробу був проведений аналіз напряму моди. Джерелами інформації для аналізу напрямку розвитку моди в одязі були журнали моделей одягу, статті періодичних видань.

Девіз сучасної моди - усього потроху. Класика, гранж, романтика, уніформа, панк, фольклор, екзотика, унісекс, мінімалізм і поп - арт - найрізноманітніші і не поєднані на перший погляд стилі та напрямки, химерно переплітаються, щоб стати єдиною за задумом композицією або гардеробом. За такої розмаїтості пропорцій ключовим словом модного гардероба стає образ. База для створення сучасного образу - еклектичне поєднання різноманітних і часто протилежних за смислом і призначенням предметів та матеріалів, прості повсякденні речі часто виготовляють із розкішних дорогих тканин, а модні останнім часом тканини з ефектами зношеності, штучно “зістарені”, використовуються у вирішенні нарядного одягу.

Сучасну моду останнім часом наділяють багатьма епітетами: декоративність, яскравість, оригінальність, актуальність… Але скоріше за все їх можна замінити одним словом - різноманітність. Справді, у сучасній моді можна знайти все: різні образи, стилістичні рішення, декоративні деталі, багате оздоблення. Не залишаються не помітними зміни і у головній складовій одягу - силуеті.

На сьогоднішній день найактуальнішим асортиментом верхнього одягу весняно-осінньої пори залишається жакет оригінального крою та оздоблення. Жіночі жакети користувалися попитом в усі часи і залишаються популярними сьогодні. У цьому немає нічого дивного, адже стильний жакет підкреслює жіночність його власниці, робить її більш елегантною та привабливою.

Дизайнери проаналізували модні тенденції жіночих жакетів протягом останнього часу і пропонують більш плавні лінії, які підкреслюють жіночність статури жінки. Тому цілком логічно, що класичний та романтичний стилі у весняно - осінньому сезоні 2014-2015 року виходять на перший план.

Як і раніше головною тенденцією моди є жіночність. Сьогодні вона делікатна і витончена, характерна для нового модного образу жінки, самовпевненої, самостійної і одночасно романтичної та елегантної.

Для жінок жакети завжди залишаються актуальними, тому як саме жакети можуть досить гарно поєднуватись з іншим одягом (сукні, брюки, спідниці) в різних стилях. Не потрібно також забувати про оздоблювальні та декоративні елементи (аксесуари), які досить гармонійно можуть доповнювати жакет та образ в цілому. Наприклад пасок, мілкі деталі а також яскраві шарфи, бантики, стрічки є незамінними елементами, що надає можливість жінкам виглядати стильно і красиво.

Вибираючи жіночі жакети не слід забувати про довжину. В цьому сезоні модні короткі (до лінії стегон) жакети особливо для високих і струнких жінок.

Основною характеристикою стилю є силует. Модний силует прилеглий або напівприлеглий. Плечі можуть бути на природному місці без спотворених форм. Разом з цим актуальні вироби з розширеним плечовим поясом. Рукава актуальні як звужені, так і розширенні до низу, проте іде тенденція до збільшення окату рукава. Також модними є рукави покрою реглан та рукави конструктивно наближені до сорочечних. Застібки - різноманітні - центральні та зміщені, відкриті та супатні, на ґудзики та на петлі, на тасьму - “блискавка”, на гачки та петельки.

Кольори актуальних моделей жіночих жакетів можуть бути найрізноманітнішими, від приглушених натуральних відтінків до яскравих колористичних рішень. Фаворит цього сезону - чорний колір. Не менш популярні захисні, коричневі, сірі та вугільні відтінки. Яскравих кольорів не так багато, як хотілося б, і найпопулярніші з них: синій, жовтий, баклажановий, сливовий, темно-червоний. З малюнків найбільш популярні клітинка і смужка. Вишивка і аплікація зустрічаються нечасто, головну роль грає силует і фактура тканини [3].

Отже, враховуючи те, що призначення жакету повсякденне при проектуванні даного виробу необхідно враховувати перш за все його якість та гармонію зовнішнього вигляду, що залежить від вдалої композиції та економічної доступності.

Вимоги, що пред'являються до одягу, залежать від його призначення, умов експлуатації, віку та статі споживача:

- функціональні вимоги. Утилітарна (практична) функція одягу полягає в тому, щоб оберегти людину від несприятливих атмосферних впливів, забезпечити оптимальні температурні умови. Одяг повинен прикрашати людину, приховувати його фізичні недоліки. Також він виконує різні соціальні, обрядові, професійні функції;

- ергономічні вимоги пов'язані з фізіологічними, антропометричними та іншими особливостями людини. Одяг повинен бути зручним і створювати відчуття комфорту, він не повинен втомлювати і викликати зниження працездатності;

- антропометричні вимоги. Одяг повинен відповідати зросту, розміру, повноті споживача, зручно зніматись, вдягатись, застібатись, прасуватись і т. п. Велике значення в одязі має ступінь свободи облягання виробом фігури, вона забезпечується відповідними величинами збільшень або припусків. Антропометричні вимоги задовольняються також за рахунок застосування текстильних матеріалів, здатних за рахунку деформації, видовження компенсувати зміни розмірів тіла в динаміці;

- гігієнічні вимоги пред'являються до одягу для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини. Одяг повинен забезпечувати людині свободу рухів, не м'ятися, мати добру теплозахістність, гігроскопічність, повітряпроникність;

- естетичні вимоги полягають у тому, щоб одяг був зручним, красивим. Відповідав моді, щоб колір, фасон і в цілому стиль одягу створювали гармонійний вигляд;

- експлуатаційні вимоги. У процесі носіння одяг відчуває навантаження і зазнає різні деформації. Загальна тривалість експлуатації виробу залежить від умов його носіння, властивостей тканини, її якості та виду обробки. Надійність одягу в експлуатації - важливе споживча властивість. У процесі експлуатації показники якості не повинні різко змінюватися протягом певного періоду часу (термін служби одягу). [4]

Виходячи з вище перелічених споживчих вимог на першому плані, враховуючи асортимент - жіночий жакет, виступають гігієнічні, функціональні, естетичні та експлуатаційні вимоги.

Виробничі вимоги, що пред'являються до одягу, можна розділити на конструкторсько-технологічні та економічні. Конструкторсько-технологічні вимоги визначають технологічність конструкції швейного виробу, затрати праці і терміни виготовлення моделі. Важливим засобом, стимулюючим процес виробництва, є стандартизація та уніфікація деталей, окремих конструкцій, вузлів. За допомогою варіації елементів, зберігаючи конструктивну основу, можна домогтися образної новизни моделі. Робота з уніфікації деталей одягу - це метод моделювання сімейства моделей на одній конструктивній основі. Технологічність виготовлення одягу визначається можливістю використовувати в процесі виробництва оптимальних і економічних технологічних процесів, найбільш зручних прийомів і способів обробки виробів.

Економічні вимоги враховують показники виробничої економічності (витрати на виготовлення моделі одягу і споживчі витрати на експлуатацію виробу (витрати на хімчистку, прання та відновлення). Враховуючи, що частка дешевих виробів легкої промисловості, що надходять в торгівлю, поступово скоротилася, особливого значення набуває питання про вишукування внутрішніх резервів самого виробу, тобто питання про його надійності (довговічності і універсальності) [4].

1.2 Замальовка моделі. Опис зовнішнього вигляду

Жакет - це жіночий плечовий одяг, як невід'ємна частина костюму. Призначення жакета залежить від його форми, характеру покрою та художнього оформлення. Отже, за призначенням жакети діляться на:

- урочисті;

- повсякденні.

Силуетна форма - контурні обриси фігури. На силуетну форму впливають прибавки по грудям, талії, стегнам.

По силуету жакети поділяються на:

- прилеглі;

- напівприлеглі;

- прямі.

Рукав найбільш відповідальний вузол конструкції виробу. Отже, в жакеті можуть бути такі види рукавів:

- вшивні;

- реглан;

- суцільновикроєні.

На основі трьох цих видів розробляються різні форми рукавів.

Застібка необхідний елемент одягу, який забезпечує вільне одягання виробу та фіксування його на фігурі людини.

Застібки в жакетах бувають:

- центральні;

- зміщені;

- потайні.

Горловини у жакетах завжди обробляють:

- коміром;

- обшивкою.

Комір - декоративна деталь одягу. Форми та розміри комірів у жакетах бувають різні. Отже, коміри можна поділити на:

- стійки;

- стояче-відкладні;

- відкладні;

- суцільновикроєні (по типу шаль або апаш)

В даному підрозділі курсового проекту була розроблена модель жіночого жакету. При розробці моделі жакету були враховані напрямки моди на дану асортиментну групу, вимоги, що висуває до виробу споживач та виробник. Технічний малюнок жіночого жакету, що проектується представлений на малюнку 1 (додаток 1).

Модель, що проектується - це повсякденний жакет класичного стилю, для жінок молодшої вікової групи (18-29 років), з костюмної тканини, напівприлеглого силуету, довжиною до лінії стегон, з рукавами покрою реглан.

Застібка центральна однобортна до лінії перегину лацканів на дві прорізні петлі та ґудзики.

Пілочки з вертикальними рельєфними швами з ліній пройм до низу виробу. Для формоутворення пілочок крім рельєфних швів спроектовані нагрудні виточки. На пілочках розташовані бічні накладні кишені. Нижні краї бортів з гострими кутами.

Спинка з середнім швом та рельєфними швами, що виходять з ліній пройм ідуть до лінії низу виробу.

Рукави покрою реглан довгі двошовні. Внизу рукави оброблені відкладними манжетами з гострими кутами. Для підкреслення форми рукавів використані плечові накладки висотою 1 см.

Комір стояче-відкладний піджачного типу з відкладними лацканами з гострими кутами.

Виріб оброблений з оздоблювальними строчками. Оздоблювальні строчки прокладені по краям коміра, лацканів, бортів, низу виробу (до рельєфних швів пілочок), окатам рукавів, краям накладних кишень та манжетів. Відстань від краю або шва до оздоблювальної строчки 0,5 см.

Жакет на підкладці, пришивній по лінії низу.

Рекомендовані розміри виробу: 170-92-92, 170-88-92.

1.3 Специфікація деталей крою

В даному підрозділі курсової роботи складено специфікацію деталей крою жіночого жакету, яку подано в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Специфікація деталей крою

№ п/н

Назва деталі

Кількість

лекал

деталей

1

2

3

4

Деталі верху

1

Центральна частина пілочки

1

2

2

Бічна частина пілочки

1

2

3

Середня частина спинки

1

2

1

2

3

4

4

Бічна частина спинки

1

2

5

Передня частина рукава

1

2

6

Задня частина рукава

1

2

7

Горішній комір

1

1

8

Нижній комір

1

2

9

Підборт

1

2

10

Обшивка горловини спинки

1

1

11

Накладна кишеня

1

2

12

Манжет

1

2

Деталі підкладки

13

Пілочка

1

2

14

Спинка

1

2

15

Передня частина рукава

1

2

16

Задня частина рукава

1

2

17

Гапличок

1

1

18

Підкладка накладної кишені

1

2

Деталі докладу

19

Центральна частина пілочки

1

2

20

Бічна частина пілочки

1

2

21

Накладна кишеня

1

2

22

Підборт

1

2

23

Обшивка горловини спинки

1

1

24

Горішній комір

1

1

25

Нижній комір

1

2

26

Манжет

1

2

27

Прокладка горловини спинки

1

2

28

Прокладка в припуск на підгин низу середньої частини спинки

1

2

29

Прокладка в припуск на підгин низу бічної частини спинки

1

2

30

Прокладка в окат передньої частини рукава

1

2

31

Прокладка в окат задньої частини рукава

1

2

2. Обґрунтування вибору та характеристика матеріалів

До матеріалів для одягу пред'являється складний комплекс вимог на стадіях проектування, виготовлення виробів та його експлуатації.

Властивості матеріалів, обраних для виготовлення жіночого жакету будуть враховані при розробці режимів обробки вузлів, при підборі обладнання, голок для швейних машин, режимів волого - теплової обробки, режимів склеювання.

Отже, для виробу, що проектується, використовується тканина верху, підкладка, клейовий прокладковий матеріал та фурнітура, які відповідають сучасним рекомендаціям моди та враховують вікову групу споживачів.

2.1 Обґрунтування вибору матеріалів

Попит на швейні вироби серед населення завжди збільшується. Тому і збільшуються обсяги виробництва тканин та різних матеріалів. Значно поновлюється асортимент тканин нових структур, з новими різноманітними спецоздобленнями, які поліпшують зовнішній вигляд та властивості одягу.

Одяг є комплексним виробом, що складається з певного пакету матеріалів: матеріали верху; підкладки; прикладу; фурнітура; матеріали для з'єднання; матеріали для оздоблення.

До матеріалів, що входять в пакет багатошарового виробу, висувається комплекс взаємопов'язаних вимог. Підбір матеріалів для виробу повинен виконуватись з урахуванням пружності матеріалу прокладки та поверхневої щільності тканини верху та комплектуючих його матеріалів.

Такі вироби, як жакети призначені для захисту людини від низьких температур, атмосферних опадів, тощо. Тобто призначення одягу конкретизує вимоги, що висувається до матеріалів для даного швейного виробу. Матеріали для такого асортименту одягу як повсякденний жакет повинні володіти хорошими теплозахисними якостями, мати низьку повітряпроникність, оптимальну вологопровідність, достатню паропроникність, формостійкість, зносостійкість, стійкість до хімчистки, незминаємість.

Костюмні тканини повинні мати приємний зовнішній вигляд, добрі теплозахисні якості, високу зносостійкість та формостійкість міцне фарбування. За колористичним забарвленням, фактурою, оформленням тканин повинні відповідати сучасному напрямку моди.

Найбільшу частину в асортименті складають синтетичні, напіввовняні та вовняні тканини, але є і бавовняні, і шовкові костюмні тканини. Тканини для жакетів виробляють практично всіма видами ткацьких переплетень: простими, різними дрібно візерунковими складними подвійними та простими жакардовими. Костюмні тканини випускаються з різними оздобленнями: валянням, ворсуванням, водо відштовхуючими (для зниження гігроскопічності), мало усадочними та іншими. За забарвленням тканини випускають гладко фарбованими, меланжевими, строкатими та меланжево-строкатими [5].

Для моделі жіночого жакету у якості матеріалу верху використовуємо напіввовняну костюмну тканину сірого кольору з чорним візерунком, шириною 150 см, без направленого ворсу. Склад: 55% - вовна, 45% - полиестер. Костюмна тканина арт. П0050712ИД (виробництво Італія) має гарний зовнішній вигляд, є м'якою і приємною на дотик, має невисокий коефіцієнт зсідання і зминання, стійка до дії світлопогоди, має високі теплозахисні властивості, а також забезпечує комфортність завдяки високим гігієнічним властивостям.

Підкладка поліпшує зовнішній вид швейного виробу, забезпечує добру його посадку на фігурі, надає виробу більш високу зносостійкість та кращі експлуатаційні якості. Також підкладкові матеріали оформляють одяг з виворітного боку і оберігають його від забруднення. У процесі експлуатації матеріали для підкладки зазнають інтенсивного тертя. Вони повинні відповідати вимогам надійності - бути міцними і зносостійкими; ергономічним вимогам, що забезпечують комфорт при носінні; естетичним вимогам - мати гарний зовнішній вигляд; технологічним вимогам - не викликати ускладнень при технологічній обробці. Підкладкові матеріали повинні мати наступні властивості:

- бути легкими;

- мати гладку поверхню (для забезпечення зручності користування одягом);

- бути стійкими до стирання;

- мати забарвлення стійке до сухого і мокрому тертя, дії поту, ВТО та іншим впливам;

- не викликати ускладнень у процесі технологічної обробки;

- не володіти великою осипаємістю і розсуванням ниток у швах;

- не викликати алергію;

- мати гарні гігієнічні властивості;

- мати малу зминаємість;

- не повинні електризуватися.

Для виготовлення підкладок в одязі різного призначення використовують шовкові, напівшовкові та бавовняні тканини або тонкі гладкі синтетичні трикотажні полотна одинарних простих переплетень. Виробляють більше 50 артикулів тканин для підкладок. Це переважно віскозні та віскозно-ацетатні тканини; в невеликій кількості випускають віскозно-капронові, синтетичні та бавовняні тканини для підкладок. Їх виробляють полотняними, саржевими та похідними від нього переплетеннями, деякі види - жакардовими простими, сатином або атласом. За забарвленням тканини для підкладок випускають переважно в різні кольори. Тканини виробляють шириною 75-160см; поверхневою щільністю 54-180 г/І [5].

В якості підкладки виробу обрано підкладковій матеріал фірми «Freudenberg» (Німеччина) арт. 79216/5978 (100% - поліестер) лінійної щільності 13, 3 текс в основі і у току, відносна щільність ниток 53% по основі і 36% по утку, поверхнева щільність 120 г/м2, ширина 140 см.

У процесі виготовлення швейних виробів важливим етапом є надання деталям необхідної жорсткості і формостійкості. Для цього використовують прокладні матеріали, вартість яких складає в середньому до 10%, але вони здійснюють вирішальній вплив на якість і технологію виготовлення одягу. Ці матеріали також покращують зовнішній вигляд та споживчі властивості швейного виробу.

Асортимент матеріалів для прокладок в одязі дуже різноманітний це класичні та нові види прокладкових тканин такі як коленкор, бортові тканини зональні тканини, дублерини та інші, а також неткані полотна клейового, голкопрошивного, прошивного та комбінованого способів виробництва, такі як флізелін, прокламелін, сюнт, фільц, та інші.

Залежно від призначення до матеріалів прикладу пред'являються дещо відмінні вимоги. Приклад, вибраний для проектованого виробу має відповідати наступним вимогам: пружність; жорсткість; здатність до формоутворення і формозакріпленя; гарні гігієнічні властивості; мала зминаємість.

Для виготовлення жакетів з напіввовняних матеріалів переважно використовують дублерини з одностороннім клейовим покриттям. За складом це в основному тканини з хімічних волокон. Виробляють їх в більшості полотняним переплетенням, різними за щільністю та товщиною. Його застосовують для фронтального дублювання деталей.

В швейній промисловості використовують слідуючі види клеїв: поліамідні, поліетиленові, полівінілбутеральні, полівінілхлоридні.

Найбільш широко використовують поліамідні і поліетиленові клейові матеріали.

Клейові матеріали на базі поліамідного клею використовуються в основному для виготовлення верхнього одягу, тому що вони стійкі до речовин, які використовуються при хімчистці, однак не стійкі до дії води.

Клейові матеріали на базі поліетилену високого тиску використовується при виготовленні легкого одягу, який може пратись і стійкий до хімічних речовин трихлоретилену і перхлоретилену і не стійкий до бензину і уайт-спіриту, які використовуються в хімчистці [6].

Для жакету жіночого було обрано дублерин фірми HANSEL Textil (Німеччина), арт. 4010/990XS3 на тканій основі з текстурованого поліефірного волокна, з поверхневою щільністю 70 г/м2. Вид (марка) клею - поліамідна подвійна мікрокрапка (52 крапки/см2). Данний дублерин має м'яку ворсовану поверхню, не розтягується, досить цупкий, не грубий, забезпечує хороше формоутворення.

Швейні нитки є основним матеріалом для з'єднання деталей, а також використовуються як оздоблення. Вони виготовляються із натуральних, хімічних і змішаних волокон і ниток в широкій гаммі і діапазоні кольорів.

Міцність - основна вимога до властивостей швейних ниток. В останні роки бавовняні нитки замінюються на синтетичні різної структури. Це пов'язано зі збільшенням вартості на бавовну, а також з тим, що міцність бавовняних ниток нижча за синтетичні. Синтетичні нитки надають швам підвищеної міцності на розтяг, а петлі обметані цими нитками - підвищеної стійкості до зношування та гарного зовнішнього вигляду [6].

Для пошиття жіночого жакету рекомендується використовувати нитки чорного кольору (POLYESTER №40/2), оскільки вони безусадочні, міцні, високоеластичні, теплостійкі, витримують нагрівання до температури 240-270С.

Для оздоблювальних строчок рекомендується використовувати лавсанові комплексні нитки №55 Л, чорного кольору.

До фурнітури належать ґудзики, кнопки, пряжки, гачки, петлі, тасьма - блискавка і т.п. Вибір фурнітури здійснюють залежно від призначення виробу і його модельних особливостей. Основна вимога до пришивання фурнітури - забезпечити достатню міцність кріплення, тому це необхідно врахувати при її виборі.

У якості фурнітури для виготовлення жіночого жакету пропонується: ґудзики (2 шт); плечові накладки (1пара); клейова плівка для закріплення низу виробу. Характеристика даної фурнітури представлена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Характеристика фурнітури

№

Назва фурнітури

Загальна характеристика

1

2

3

1

Ґудзик

Круглої форми, чорного кольору, з чотирма проколами. Пластмасовий. Діаметр = 2,7 см

2

Клейова плівка

Ширина 1,5 см.

3

Плечові накладки

З поролону. Висота 1 см. Для рукава покрою реглан.

2.2 Характеристика вибраних матеріалів

Характеристику матеріалів, які пропонуються для виготовлення моделі жіночого жакету, що проектується, надано у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Характеристика вибраних матеріалів

Назва матеріалу

Артикул

Переплетення

Сировинний склад

Ширина, см

Ціна, грн

1

2

3

4

5

6

1. Матеріал верху

П0050712ИД

Полотняне

55%-вовна, 45%-поліестер

150

182

2. Матеріал підкладки

79216/5978

Саржеве

100%-поліестер

140

56

3. Матеріал докладу

4010/990XS3

Полотняне

100% - поліефір

150

42

Зразки матеріалів, ниток, фурнітури, що рекомендуються для виготовлення жіночого жакету подано в конфекційній карті, в додатку 2.

3. Обґрунтування вибору способів обробки та обладнання

Розробка раціональної технології виготовлення швейного виробу полягає у виборі найбільш якісних методів обробки вузлів, швів та інших з'єднань деталей одягу із застосуванням новітнього обладнання, нових клейових матеріалів та продуктивних пристроїв малої механізації.

Якість обробки сучасних жіночих жакетів визначається насамперед якістю обробки коміру, застібки, підкладки, рукавів, кишень, дрібних деталей, а також якістю швів, які в ідеалі повинні бути виконанні без стягування і призбирання. Забезпечити виконання всіх цих пунктів на належному рівні дозволяє сучасне устаткування і технології.

3.1 Ступінь готовності моделі до примірки

Необхідним етапом технологічного процесу виготовлення одягу по індивідуальним замовленням є примірка виробу на фігурі замовника.

Основне призначення примірок - добитись відповідності форми виробу формі фігури, задовольнити бажання замовника і точно виготовити модель виробу.

Ступінь готовності моделі до примірки вибирається з урахуванням наступних вимог:

- можливості повної підгонки виробу на фігурі замовника;

- естетичний вигляд фасону під час примірки;

- мінімальні затрати часу на повторні операції при дошиванні виробу.

Підготовка жіночого жакету до примірки включає наступні операції:

- перевірку наявності деталей крою;

- перенесення ліній з однієї парної деталі на іншу;

- прокладання копіювальних і прокладувальних строчок по лінії талії, лінії стегон, лінії грудей, лінії напівзаносу;

- формування деталей пілочок, спинки, верхніх половинок рукавів за допомогою ВТО (якщо це потрібно);

- зметування виточок, рельєфних, плечових, бічних зрізів;

- розметування припусків на шви;

- заметування низу виробу;

- виготовлення плечових накладок, якщо немає готових;

- зметування передніх і ліктьових зрізів правого рукава, заметування низу рукава;

- вметування правого рукава в пройму;

- вметування макету (з дешевої тканини) нижнього коміра в горловину;

- прикріплення плечових накладок;

- виготовлення з паперу макету клапанів, накладних кишень, листочок. Під час проведення примірки необхідно уточнити їх форму і місце розташування;

- у виробах на сутулі фігури, перегнуті, з різною висотою плечей - до першої примірки вметують два рукави.

При проведенні примірки закрійник уточнює посадку виробу на фігурі, форми і пропорції деталей виробу, розміри декоративно-оздоблювальних деталей і їх розміщення на виробі [7].

Примірку проводять в такій послідовності:

- одягають виріб на замовника і заколюють булавками пілочки по лінії напівзаносу;

- розправляють виріб і виконують огляд зовнішнього вигляду;

- випорюють правий рукав з пройми;

- уточнюють баланс виробу;

- перевіряють облягання виробом фігури замовника в співвідношенні з силуетною формою, виявляють необхідність допоміжної волого-теплової обробки;

- визначають ширину борта, форму лацкана і коміра;

- уточнюють лінії пройми правого рукава, з'єднують правий рукав з проймою булавками, уточнюють висоту окату, ширину і довжину рукава;

- уточнюють довжину виробу;

- визначають розподілення і форму декоративних елементів;

- визначають місце розташування і форму кишень;

Баланс і силуетну форму перевіряють з врахуванням правої і лівої сторін виробу. Всі останні зміни виконують по правій стороні виробу. При проведенні примірки закрійник користується умовними крейдовими позначеннями [7].

Ступінь готовності жіночого жакету до примірки надана у вигляді схеми 1 (додаток 3).

3.2 Вибір способів обробки

Методи обробки деталей та вузлів визначають рівень якості швейних виробів, що виготовляються та продуктивність праці.

На сьогоднішній день існує безліч способів і методів обробки вузлів, найрізноманітніші пристрої і обладнання як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Перевага надається таким методам обробки, які при мінімальних трудових і матеріальних затратах забезпечують високу якість деталей, вузлів і виробу в цілому.

В даному розділі курсового проекту були розроблені методи обробки основних вузлів виробу, які відповідають вимогам, що ставляться до малоопераційної технології. Вони обробляються за новою технологією з урахуванням досвіду роботи передових підприємств та використанням високопродуктивного обладнання.

Малоопераційна технологія виготовлення швейних виробів передбачає:

- використання сучасного високопродуктивного обладнання;

- використання прогресивних і економічних методів обробки деталей та вузлів швейних виробів;

- використання раціональних пакетів нових основних, прикладних та прокладкових матеріалів [8].

Характеристика основних вузлів жіночого жакету напівприлеглого силуету з напіввовняної тканини з рукавом реглан.

Спочатку потрібно перевірити наявність деталей крою та правильність викроювання деталей по ниткам основи, виявити текстильні дефекти.

Далі необхідно продублювати деталі прокладкою з одностороннім клейовим покриттям: центральну частину пілочки; бічну частину пілочки; підборти; горішній комір; деталі нижнього коміра; накладні кишені; манжети. Проклеїти підгин низу деталей спинки; ділянку горловини спинки; ділянки окатів рукавів.

За допомогою копіювальних стібків з однієї деталі на іншу перенести всі лінії з'єднання. По лінії напівзаносу, лінії грудей, лінії талії, лінії стегон прокласти прокладу вальні стібки. Відтягнути зрізи по рельєфам пілочок та спинки, а також по бічним зрізам.

Рельєфи на пілочках та спинці обробляються зшивним швом з розпрасуванням припусків шва. Нагрудні виточки обробляються як нерозрізні. Припуски нагрудних виточок запрасовують вверх.

На пілочці обробляється накладна кишеня. Кишеня викроюється суцільно викроєною з припуском на обробку верхнього краю. До верхнього зрізу накладної кишені пришивається деталь з підкладкового матеріалу. При пришиванні залишають невелику незшиту ділянку для подальшого вивертання кишені на лицьовий бік. Припуски шва пришивання запрасовуюються в бік підкладки. Далі підкладкою обшиваються бічні та нижній зрізи кишені. Висікаються припуски шва обшивання в кутах. Через залишену ділянку кишеня вивертається на лицьовий бік, кути і краї кишені виправляються. Кишеня припрасовується з виворітного боку так щоб по бічним та нижньому краям кишені утворився перекант величиною 0,2 см. Незшиту ділянку кишені зшивають ручними петлеподібними потайними стібками. На пілочці намічається місце розташування кишені. Кишеня з'єднується з пілочкою накладним швом.

Середній зріз спинки обробляється зшивним швом з розпрасуванням.

Підборт суцільновикроєний, з'єднується з пілочкою по краю борту обшивним швом в кант.

Бічні зрізи з'єднуються зшивним швом з розпрасуванням припусків.

Зрізи деталей рукавів реглан також з'єднуються зшивним швом в розпрасування. Низ рукава обробляється манжетою обшивним швом в кант.

Нижній комір складається з двох частин і з'єднується зшивним швом в розпрасування. Зріз відльоту та зріз стійки нижнього та горішнього коміра відтягується. Горішній комір обробляється нижнім обшивним швом в кант. Нижній комір вшивається в горловину, а горішній пришивається до обшивки та підбортів зшивним швом в роз прасування. Припуски закріплюються ручними розметувальними стібками. Оздоблювальна строчка прокладається одночасно по борту та коміру.

Гапличок обробляється накладним швом з закритими зрізами і пришивається до горловини спинки.

Середні зрізи деталей підкладки спинки з'єднуються зшивним швом. Середній шов підкладки спинки запрасовується разом зі складкою на ділянці лопаток. Пілочка та спинка підкладки з'єднується по бічним зрізам зшивним швом з запрасуванням припусків. Виточки на пілочці та спинці підкладки проектуються нерозрізні і з'єднуються зшивним швом в запрасування. Нагрудні виточки підкладки пілочки запрасовуються вверх, талієві виточки запрасовуються до середини переду та спинки. Зрізи деталей підкладки рукавів з'єднуються зшивним швом в розпрасування. В передньому шві лівого рукава залишають отвір для подальшого вивертання жакету на лицьовий бік. Рукав вшивається в пройму зшивним швом в запрасування. Підкладка з'єднується з виробом по внутрішнім зрізам підбортів та по зрізам обшивки зшивним швом в запрасування. Припуски плечових зрізів виробу та плечові зрізи підкладки, бічних зрізів виробу та бічні зрізи підкладки закріплюються ручними стібками. Підкладка рукава з'єднується з верхом рукава по нижньому зрізу швом у підгин з пришитою підкладкою. Припуски підкладки закріплюються до припусків швів рукава ручними косими стибками. Нижній зріз підкладки пілочки та спинки з'єднується з нижнім зрізом верху пілочки та спинки швом у підгин з пришитою підкладкою. Припуски на підгин низу пілочок та спинки закріплюється клейовою плівкою. Отвір в шві лівого рукава підкладки обробляється накладним швом з закритими зрізами.

На правій пілочці обметуються петлі. Готовий виріб чиститься від ниток та виробничого сміття. Видаляються крейдяні лінії з передньої та задньої сторони виробу. Припрасовуються кишені, борти, комір, низ рукавів, низ виробу. До лівої пілочки пришиваються ґудзики.

Складальні схеми обробки основних вузлів жіночого жакету надані в графічній частині курсового проекту.

3.3 Технологічна характеристика обладнання

Вибираючи обладнання для обробки жіночого жакету слід враховувати тканину з якої буде виготовлятись виріб, а також методи технологічної обробки вузлів. Від вибраного обладнання залежить якість швейного виробу, його зовнішній вигляд і довговічність.

Сучасна швейна промисловість України не могла б існувати без використання широкого набору швейного обладнання різного призначення. В наш час на швейних підприємствах України з виготовлення одягу швейні машини Оршанського заводу “Легмаш” та Подільського механічного заводу замінюється на швейне обладнання провідних закордонних фірм “Алтін”, “Бразер”, “Джукі”, “Дюркопп-Адлер”, “Пфафф” тощо. При виборі певного обладнання, перевага надається тому, яке не тільки відповідає встановленим вимогам, але й добре зарекомендувало себе на швейних підприємствах (якість роботи, довговічність, надійність, безвідмовність та ін.), а також забезпечується запасними деталями, випускається відомими виробниками. Універсальне обладнання замінюється на більш прогресивні машини, які оснащені механізмами для автоматизованого виконання закріпок на початку і кінці строчки, піднімання лапки та голки після шиття, обрізання ниток, зупинки голки в заданому положенні (позиціонування голки) тощо. Додаткове оснащення універсальних машин різноманітними пристроями дають можливість разом з елементами автоматизації використовувати ці машини як спеціальні для виконання певних операцій. Спеціальне обладнання оснащено мікропроцесорною технікою з більш широким використанням програм, з наявністю дисплея для контролю ходу виконання операцій, широким набором пристроїв малої механізації, що дозволяє виконувати конкретну операцію в широкому діапазоні високої якості робітниками, від яких не вимагається висока кваліфікація. Серед машин напівавтоматичної дії, до яких частіше відносились тільки напівавтомати для пришивання фурнітури, обметування та виконання закріпок, додалась широка гама машин для обробки деталей та вузлів одягу (обшивання дрібних деталей, обметування зрізів та з'єднання деталей, обробка накладних та прорізних кишень тощо).

В даному підрозділі курсового проекту надається технологічна характеристика необхідного обладнання для виготовлення виробу, що проектується. Усі види обладнання для виготовлення виробу, були вибрані в залежності від фасонних особливостей, властивостей матеріалу, з якого даний виріб обробляється. Характеристику швейного обладнання занесено до таблиці 3.1 [9].

Таблиця 3.1 Характеристика обладнання для ниткового з'єднання деталей

№

Клас машини, завод виробник

Технологічне призначення обладнання

Тип стібка

Частота обертання головного валу, об./хв

Механізм переміщення матеріалу

Довжина стібка, мм

Товщина матеріалу під лапкою, мм

1

2

3

4

5

6

7

8

1

272-160062/Е6 «Дюркопп-Адлер»

Зшивання деталей виробу безпоса-дочною строчкою

301

4000

Комбінований (нижня рейка і голка, що відхиляється)

1-5

До 4

2

483-G-8101 900/99-910104911 «Пфафф»

Зшивання деталей виробу

301

6000

Нижня рейка

1-5

До 5

3

558-51301 «Дюркопп-Адлер»

Виготовлення прямих петель, петель з вічком, з каркасною ниткою

404

1800

Комбінований

Довжина 13-35 мм. Ширина 2,4-3,4 мм

До 6

4

564-30/02-15 «Дюркопп-Адлер»

Пришивання всіх видів ґудзиків

107

1800

Комбінований

2-7

До 6

5

СМЗ-В938 «Бразер»

Підшивання та виметування деталей

103

3000

Диференціальний транспортер

3-10

До 5

6

1622 кл. «Промшвей-маш»

Силочна

302

900

Комбінований

4-5

До 4

7

2222 кл «Промшвей-маш»

Зметувально-виметувальна

101

3000

Комбінований

2-12

До 6

Якість швейних виробів, а також їхній зовнішній вигляд значною мірою залежить від ВТО, яку вважають важливою частиною технологічного процесу виготовлення одягу і яка займає 15-25% трудомісткості пошиття одягу.

Основна мета ВТО - це надання деталям одягу об'ємно-просторової форми та заключна обробка виробу для надання йому товарного вигляду, а також з'єднання деталей клеєм та з матеріалами з клейовим покриттям.

Для якісного виконання ВТО потрібна температура, волога, тиск і час.

Стійкість матеріалів до дії температур визначається тепло- і термостійкістю. Теплостійкість характеризує здатність тканин оборотно змінювати свої фізико-механічні властивості при нагріванні і подальшому охолодженні до нормальної температури.

Термостійкість характеризує необоротні зміни фізико-механічних властивостей при нагріванні. Під час ВТО матеріалів велике значення має теплостійкість волокон, оскільки вона визначає вибір оптимальної температури. Гранична температура нагрівання матеріалу в процесі ВТО визначається температурою її переходу в високоеластичний стан, теплостійкістю матеріалу і температурою теплоносія.

Значну роль в процесі ВТО відіграє волога, яка є не тільки теплоносієм, а й пластифікатором оброблюваних тканин, оскільки сприяє прискоренню переведення їх в високоеластичний стан.

Експериментально установлено, що деформація зростає при ВТО при збільшенні тиску на тканину від 0,1х105 до 0,7х105 Па. Подальше зростання тиску на збільшення деформації незначне.

Час обробки суттєво впливає на процес ВТО. Середня тривалість ВТО 10-60 секунд. Час повинен вибиратися мінімальним, так як від цього залежить продуктивність праці [10].

Для з'єднання деталей одягу і обробки їх зрізів використовують ниткове, клейове, зварне, комбіноване, заклепочне з'єднання. Вибір способу з'єднання залежить від матеріалу, з якого викроєні деталі; від вимог, які висуваються до виконання того чи іншого з'єднання, а також експлуатаційних навантажень. Вид з'єднання деталей впливає на якість виробу, його собівартість і продуктивність праці.

Клейовим з'єднанням називається з'єднання, яке утворюється в результаті взаємодії клейової речовини з матеріалами хімічним або термічним способом.

Суть процесу склеювання із застосуванням термопластичних клейових матеріалів полягає в тому, що при нагріванні склеюваних матеріалів, що перебувають під тиском, термопластичний клей розм'ягчується, плавиться і переходить у в'язко текучий стан, завдяки чому проникає в склеюванні матеріали на деяку частину її товщини, де після цього при їх охолодженні твердіє і утворює клейові з'єднання.

Однією з важливих характеристик клейового з'єднання являється міцність, яка визначається двома факторами:

1) адгезією, яка характеризується взаємодією клейової речовини з матеріалом;

2) когезією, яка характеризується взаємодією частинок клею між собою.

Склеювання деталей одягу відбувається в основному за рахунок адгезії, однак потрібно при цьому враховувати і сили когезії [10].

В таблиці 3.2 наведені режими волого-теплового опрацювання матеріалів для виготовлення жіночого жакету, що проектується [10,11].

Таблиця 3.2 Режим волого-теплового опрацювання

Назва тканини

Температура нагрівання прасувальної поверхні, єС

Тиск МПа

Час дії, с

Вологість %

Праска

Прес

Праска

Прес

1

2

3

4

5

6

7

Тканина верху - пальтова (55% - вовна, 45% - поліестер)

150-160

150-160

0,03-0,05

40-60

10-25

20-30

Підкладкова тканина (100% - поліестер)

120-130

-

0,02-0,03

15-30

-

10-15

Прокладковий матеріал - дублерин (100% - поліефір)

-

16-132

0,02-0,03

-

10-20

20-30

Для дублювання деталей виробу, що проектується, рекомендується використовувати прес марки TRPE 1200 фірми “THEOBALD”. Прес TRPE 1200 сконструйований таким чином, що забезпечує швидкій та якісний процес дублювання деталей виробу, завдяки наявності двох поверхонь для дублювання, що переміщуються. Механізм притискання поверхонь пресу - електропневматичний.

Для виконання різноманітних операцій міжпроцесного та заключного ВТО також рекомендується впроваджувати у виробництво обладнання фірми “THEOBALD”. Устаткування даної фірми має гарантію один рік, забезпечується запасними частинами та кваліфікованими шеф-монтажними роботами.

Успіх обладнання, що рекомендується, на ринку України забезпечує також розумна цінова політика. Прасувальні столи і прасувальні установки мають найменшу ціну завдяки тому, що виготовляють їх з недорогих корпусних деталей. При цьому фірма гарантує світовий рівень технічних показників. Прасувальний стіл фірми “THEOBALD” може працювати з кожним парогенератором. Номенклатура колодок та рукавників налічує більш як 15 моделей. Відсмоктування і підігрівання робочої поверхні стола зумовлює те, що випрасуваний виріб - сухий і холодний, тобто придатний для упакування відразу ж після прасування. За бажанням користувача стіл можна обладнати противагою праски та освітленням [12].

На основі вище поданого надається характеристика необхідного обладнання для виконання ВТО виробу, що проектується. Характеристика обладнання для ВТО та клейового з'єднання деталей виробу представлена в таблицях 3.3-3.4 [11,12].

Таблиця 3.3 Характеристика пресу для дублювання деталей крою

Фірма виробник, тип, марка обладнання

Робоча ширина і довжина, мм

Ширина, мм

Висота, мм

Довжина, мм

Швидкість ходу, м/хв

Витрати електроенергії, КВт

Тиск, бар

Витрати повітря, л/хв

Вага, кг

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

“THEOBALD”TRPE 1200

6001200

1220

1200

2400

2-10

7,2

6,5

60

205

Таблиця 3.4 Характеристика праски для виконання ВТО виробу

Тип та марка обладнання

Призначення

Температура нагрівання, Со

Тиск, кг/см2

Потужність, Вт

Маса, кг

Додаткові відомості

1

2

3

4

5

6

7

Промислова електропарова праска DM-02 «THEOBALD»

Для виконання міжопераційного та кінцевого ВТО

80-200

1,2-5,5

800

1,6

Підошва має спеціальне тефлоно-силіконове покриття. Управління подачею пари за допомогою натискного клапана

Таблиця 3.5 Характеристика парогенератора

Тип та марка обладнання

Призначення

Об'єм бойлера, л

Час безперервної роботи, год

Потужність бойлера, Вт

Додаткові відомості

1

2

3

4

5

6

Парогенератор на 1 праску TJ MINI 5 «THEOBALD»

Для виробництва технічної пари

5

3

1800

Продуктивність - 2,5 кг пари на годину. Наявність водонасосу

Таблиці 3.6 Характеристика пароповітряного манекену

Вид обладнання

Напруга живл., В

Тиск пари, Бар

Тиск повітря, Бар

Кількість пари, кг/год

Кількість повітря, кг/год

Тривалість безперер. роботи, год

Вага з пароген., кг

1

2

3

4

5

6

7

8

HASEL HSL-MKM-01S «THEOBALD»

380

4

6

25

30

50

175

4. Технологічна послідовність обробки виробу

Технологічна послідовність обробки виробу - це перелік технологічних неподільних операцій в порядку виконання їх при виготовленні виробу з зазначенням виду робіт , класу та марки обладнання.

В даному підрозділі курсового проекту розроблена технологічна послідовність обробки жіночого жакету. Технологічна послідовність складена на основі використання вибраних та обґрунтованих режимів з'єднання, методів обробки вузлів та обладнання і надається у вигляді таблиці 4.1 [13,14,15].

Таблиця 4.1 Технологічна послідовність обробки виробу

№

Зміст операції

Вид роботи

Клас або марка обладнання

1

2

3

4

1. Підготовка деталей крою

1

Перевірити наявність всіх деталей крою

Р

-

2

Припрасувати викроєні деталі

П

DM-02 «THEOBALD»

2. Дублювання деталей крою клейовими прокладками

3

Продублювати середні частини пілочок

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

4

Продублювати бічні частини пілочок

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

5

Продублювати підборти

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

6

Продублювати обшивку горловини спинки

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

7

Продублювати накладні кишені

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

8

Продублювати горішній комір

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

9

Продублювати деталі нижнього коміра

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

10

Продублювати манжети

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

11

Продублювати середні частини спинки на ділянках горловини та припусків на підгин низу

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

12

Продублювати бічні частини спинки на ділянках припусків на підгин низу

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

13

Продублювати передні деталі рукавів на ділянках окатів

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

14

Продублювати задні деталі рукавів на ділянках окатів

Пр

“THEOBALD” TRPE 1200

3. Нанесення ліній тимчасового призначення на деталі крою

15

Намітити лінії талії, грудей, лінії напівзаносів на деталях пілочок

Р

Крейда, лінійка

16

Намітити лінії талії та грудей на деталях спинки

Р

Крейда, лінійка

17

Прокласти строчки тимчасового призначення по наміченим крейдяним лініям

С

1622 кл. «Промшвеймаш»

4. Обробка накладних кишень

18

Пришити підкладку кишені до верхнього зрізу, залишаючи отвір для вивертання

М

483-G-8101 900/99-910104911 «Пфафф»

19

Запрасувати шов пришивання в бік підкладки

П

DM-02 «THEOBALD»

20

Зметати бічні та нижні зрізи кишені та підкладки

С

2222 кл «Промшвеймаш»

21

Обшити бічні та нижні зрізи кишені підкладкою

М

483-G-8101 900/99-910104911 «Пфафф»

22

Видалити стібки зметування кишені та підкладки

Р

Ножиці

23

Підрізати припуски швів обшивання в кутах кишені

Р

Ножиці

24

Вивернути кишеню на лицьовий бік через отвір, виправити краї та кути кишені

Р

Кілочок

25

Виметати бічні та нижній краї кишені

С

СМЗ-В938 «Бразер»

26

Зшити отвір в шві пришивання підкладки до верхнього зрізу кишені потайними стібками

Р

Голка

27

Припрасувати кишеню

П

DM-02 «THEOBALD»

28

Видалити строчки виметування

Р

Ножиці

5. Обробка коміра

29

Зшити середні зрізи деталей нижнього коміра

М

483-G-8101 900/99-910104911«Пфафф»

30

Розпрасувати середній шов нижнього коміра

П

DM-02 «THEOBALD»

31

Наметати верхній комір на нижній

С

2222 кл «Промшвеймаш»

32

Спрасувати посадку верхнього коміра після наметування

П

DM-02 «THEOBALD»

33

Намітити лінію обшивання на нижньому комірі

Р

Крейда, допоміжне лекало

4

Обшити нижній комір горішнім коміром

М

483-G-8101 900/99-910104911«Пфафф»

35

Висікти припуски шва обшивання в кутах коміра

Р

Ножиці

36

Вивернути комір на лицьовий бік

Р

Кілочок

37

Виправити кути коміра

Р

Кілочок

38

Виметати краї коміра

С

СМЗ-В938«Бразер»

39

Припрасувати комір

П

DM-02 «THEOBALD»

40

Видалити строчку виметування коміра

Р

Ножиці

6. Обробка пілочок

41

Зметати нагрудні виточки

Р

голка

42

Зшити виточки

М

483-G-8101 900/99-910104911«Пфафф»

43

Видалити строчку зметування

Р

Ножиці

44

Запрасувати нагрудні виточки

П

DM-02 «THEOBALD»

45

Зметати рельєфні зрізи середніх та бічних деталей пілочок

С

2222 кл «Промшвеймаш»

46

Зшити рельєфні зрізи

М

483-G-8101 900/99-910104911«Пфафф»

47

Видалити строчки зметування рельєфних зрізів

Р

Ножиці

48

Розпрасувати рельєфні шви пілочок

П

DM-02 «THEOBALD»

49

Намітити місця розташування накладних кишень на пілочках

Р

Крейда, допоміжне лекало

50

Приметати накладні кишені до пілочок

Р

Голка

51

Настрочити накладні кишені на пілочки

М

483-G-8101 900/99-910104911«Пфафф»

52

Видалити строчки приметування

Р

Ножиці

53

Припрасувати накладні кишені

П

DM-02 «THEOBALD»

54

Намітити лінії обшивання бортів та лацканів пілочок

Р

Крейда, допоміжне лекало

55

Наметати підборти на борти пілочок

С

2222 кл «Промшвеймаш»

56

Спрасувати посадку наметаних підбортів

П

DM-02 «THEOBALD»

57

Осноровити кутики лацканів і бортів

Р

Ножиці

58

Обшити борти та лацкани підбортами

М

483-G-8101 900/99-910104911«Пфафф»

59

Видалити строчки наметування

Р

Ножиці

60

Підрізати припуски швів обшивання в кутах, розсікти в уступах лацканів

Р

Ножиці

61

Розпрасувати шви обшивання бортів до ліній перегину лацканів

П

DM-02 «THEOBALD»

62

Вивернути борти та лацкани на лицьовий бік, виправити краї та кути

Р

Кілочок

63

Виметати борти та лацкани

С

СМЗ-В938«Бразер»

64

Припрасувати краї бортів та лацканів

П

DM-02 «THEOBALD»

65

Видалити строчки виметування

Р

Ножиці

66

Намітити лінії перегину лацканів

Р

Крейда, допоміжне лекало

7. Обробка спинки

67

Зметати рельєфні зрізи середніх та бічних деталей спинки

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены