Основні положення системи УкрСЕПРО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про систему УкрСЕПРО

2. Організаційна структура Системи

3. Основні принципи та загальні правила Системи

4. Вимоги до органів з сертифікації продукції і систем якості та порядок їх акредитації

5. Вимоги до персоналу органу з сертифікації

6. Порядок перевірки органів із сертифікації

7. Основні положення національної системи сертифікації УкрСЕПРО

Список використаних джерел



Вступ

УкрСЕПРО -- українська національна система сертифікації, роботи в якій визначають 149 органів з сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальних лабораторій (центрів).

Головним інститутом в системі Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики по розробці науково -- методичних та організаційних засад сертифікації продукції, послуг, систем якості є Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ).

Система встановлює основні принципи, структуру та правила Української державної системи сертифікації продукції, процесів і послуг (надалі -- продукції), призначена для проведення обов'язкової та добровільної сертифікації продукції і є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і доступу до неї будь-яких підприємств і організацій. Також система передбачає, що сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинним законодавством України, проводиться виключно в ній.



1. Загальні відомості про систему УкрСЕПРО

Державну систему сертифікації створює Держспоживстандарт України - національний орган України із сертифікації, який здійснює та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме [8]:

- визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

- затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

- призначає органи з сертифікації продукції;

- акредитує органи із сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів;

- встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

- розглядає спірні питання з випробувань і додержання правил сертифікації продукції;

- веде Реєстр державної системи сертифікації;

- організовує інформаційне забезпечення з питань сертифікації. Національна Система сертифікації УкрСЕПРО започаткована практично з моменту проголошення незалежності України з метою захисту внутрішнього ринку від надходження неякісних, небезпечних товарів, а вітчизняного виробника - від недобросовісної конкуренції на вітчизняному ринку внаслідок надання односторонніх переваг для імпортерів.

Науково-методичним та інформаційним центром у системі УкрСЕПРО є Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ) який:

- здійснює розроблення та вдосконалення організаційнометодичних документів Системи УкрСЕПРО;

- готує проекти законодавчих актів у галузі сертифікації;

- проводить аналіз можливостей підприємств і організацій щодо виконання ними функцій випробувальних лабораторій та органів із сертифікації, здійснює експертизу документів, що подаються для акредитації, готує пропозиції Держспоживстандарту України щодо їх акредитації в Системі УкрСЕПРО;

- готує пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- надає методичну допомогу органам із сертифікації та випробувальним лабораторіям щодо підготовки їх до акредитації, а також підприємствам і організаціям у підготовці до сертифікації продукції та систем якості;

- здійснює інформаційне забезпечення та надає інформаційні послуги в галузі сертифікації.

Свідченням відповідності міжнародним вимогам Системи УкрСЕПРО є укладання угод щодо взаємного визнання результатів робіт із сертифікації з 32 країнами - торговими партнерами України.

Інтеграція економіки України до європейських структур вимагає подальшої гармонізації методів і практики вітчизняної сертифікації з прийнятими в Європейському Союзі та переходу до більш досконалих організаційних та методичних форм підтвердження відповідності продукції і послуг вимогам нормативних документів.

З метою розвитку добровільної сертифікації в Україні, подальшої гармонізації з європейськими правилами та процедурами оцінки відповідності, поетапного впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням Директиви Європейського Союзу від р. №93/465/ЕЕС Держспоживстандарт України своїм наказом від 10.01.99 р. №2 затвердив “Порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності з врахуванням Директив Європейського Союзу” (зареєстровано в Мін'юсті України 11.02.99 р. за № 95/3388). Цей документ призначено для застосування до продукції, що не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні відповідно до чинного законодавства.

За заявою виробника чи постачальника роботи з оцінки відповідності згідно з зазначеним “Порядком...” можуть здійснювати органи з добровільної сертифікації, зареєстровані відповідно до ДСТУ 3416-96, органи з сертифікації, акредитовані в Системі УкрСЕПРО, чи органи з добровільної сертифікації, акредитовані на відповідність ДСТУ EN 45011-98, ДСТУ EN 45012-98.

2. Організаційна структура Системи

сертифікація якість акредитація споживчий

Організаційну структуру Системи утворюють:

-- Національний орган з сертифікації -- Держстандарт України;

-- науково-технічна комісія;

-- органи з сертифікації продукції;

-- органи з сертифікації систем якості;

-- випробувальні лабораторії (центри);

-- експерти-аудитори;

-- науково-методичний та інформаційний центр;

-- територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України;

-- Український учбово-науковий центр з стандартизації, метрології та сертифікації.

Національний орган з сертифікації виконує такі основні функції:

-- розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні;

-- організує, веде та координує роботи щодо забезпечення функціонування Системи;

-- взаємодіє з національними органами з сертифікації інших держав та міжнародними організаціями, що здійснюють діяльність з сертифікації;

-- організує розробку та удосконалення організаційно-методичних документів Системи;

-- приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації;

-- встановлює основні принципи, правила та структуру системи, а також знак відповідності та правила його застосування;

-- встановлює правові та економічні основи функціонування Системи;

-- формує та затверджує склад науково-технічної комісії;

-- акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю цих органів та осіб;

-- веде реєстр Системи;

-- організує роботи з сертифікації продукції, в разі відсутності органу з сертифікації певного виду продукції;

-- затверджує перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

-- розглядає апеляції щодо виконання правил Системи;

-- організує інформаційне забезпечення діяльності з сертифікації в Системі;

-- несе відповідальність від імені держави за дотримання правил та порядку сертифікації продукції, що встановлені в Системі

Науково-технічна комісія формується та затверджується Національним органом з сертифікації і виконує такі функції:

-- формує єдину політику з питань побудови, функціонування та удосконалення Системи;

-- вносить пропозиції щодо взаємодії з національними органами інших держав та міжнародними організаціями з сертифікації.

Органи з сертифікації продукції призначаються та акредитуються Національним органом з сертифікації. Орган з сертифікації продукції виконує такі основні функції:

-- здійснює управління системою сертифікації закріпленої за ним номенклатури продукції та несе відповідальність за її функціонування;

-- розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації закріпленої продукції;

-- проводить за дорученням Національного органу з сертифікації акредитацію випробувальних лабораторій (центрів);

-- назначає схему та порядок проведення сертифікації закріпленої продукції;

-- організує та проводить атестацію виробництв;

-- здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та її виробництвом;

-- видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв.

Органи з сертифікації систем якості призначаються та акредитуються Національним органом з сертифікації. Орган з сертифікації систем якості виконує такі основні функції:

-- розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації систем якості;

-- організує та проводить сертифікацію систем якості;

-- організує та проводить за пропозицією органу з сертифікації продукції атестацію виробництв;

-- здійснює технічний нагляд за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами;

-- видає сертифікат на системи якості.

Випробувальні лабораторії (центри) акредитуються Національним органом з сертифікації або за його дорученням -- органом з сертифікації продукції та виконують такі основні функції:

-- проводять випробування продукції, що сертифікується відповідно до галузі акредитації, та видають протоколи випробувань;

-- беруть участь за пропозицією органу з сертифікації в проведенні технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції, а за пропозицією Національного органу з сертифікації -- в проведенні інспекційного контролю;

-- беруть участь за пропозицією органу з сертифікації в атестації виробництва продукції, що сертифікується.

Експерти-аудитори, які атестовані в Системі та занесені до реєстру Системи, за дорученням Національного органу з сертифікації можуть виконувати окремі роботи, що пов'язані з сертифікацією продукції.

Науково-методичним та інформаційним центром в Системі є Український науково-дослідний інститут з стандартизації, сертифікації та інформатики Держстандарту України (УкрНДІССІ). Він виконує такі основні функції:

-- здійснює розробку та удосконалення організаційно-методичних документів Системи;

-- підготовляє та подає в Національний орган з сертифікації пропозиції та проекти законодавчих актів в галузі сертифікації;

-- проводить аналіз можливостей підприємств та організацій щодо призначення їх органами з сертифікації, виконання функцій випробувальних лабораторій (центрів), здійснює експертизу їх вихідних документів та готує пропозиції Національного органу з сертифікації щодо їх акредитації в Системі;

-- підготовляє пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

-- приймає участь на договірній основі в підготовці органів з сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів) до акредитації, а також у підготовці підприємств до сертифікації продукції та систем якості;

-- бере участь в акредитації органів з сертифікації, випробувальних лабораторій, а також в інспекційному контролі за їх діяльністю за дорученням Національного органу з сертифікації.

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України виконують у Системі такі основні функції:

-- проводять за дорученням Національного органу з сертифікації інспекційний контроль за додержанням правил Системи;

-- проводять за пропозицією органу з сертифікації продукції технічний нагляд за сталістю показників сертифікованої продукції піїї виробництва;

-- надають на договірній основі методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитації їх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництва.

Український учбово-науковий центр з стандартизації, метрології та сертифікації проводить навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі сертифікації.

3. Основні принципи та загальні правила Системи

Основні принципи та загальні правила Системи регламентуються КНД 50-002-93. Згідно цього нормативного документу:

-- сертифікація в Системі передбачає підтвердження третьою стороною показників характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації систем якості;

-- право проведення робіт з сертифікації продукції надається органам з сертифікації, випробувальним лабораторіям (центрам) та екпертам-аудиторам, що акредитовані в Системі та занесені до реєстру Системи;

-- органами з сертифікації в Системі можуть бути акредитовані організації та підприємства державної форми власності, а випробувальними лабораторіями (центрами) ? акредитовані організації та підприємства будь-яких форм власності;

-- якщо в Системі акредитовано декілька органів з сертифікації однієї і тієї ж продукції, то заявник має право провести сертифікацію продукції в будь-якому з цих органів;

-- визнання органів з сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів), сертифікатів відповідності, а також знаків відповідності інших держав здійснюється на основі багатосторонніх та двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації, при цьому свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, що виданий у Системі, або свідоцтво про його визнання;

-- роботи з сертифікації в Системі організовуються шляхом створення органами з сертифікації систем сертифікації спорідненої продукції, які повинні бути побудовані з урахуванням правил діючих міжнародних систем сертифікації;

-- на сертифіковану в Системі продукцію видається сертифікат відповідності та наноситься знак відповідності, технічні вимоги до якого, порядок та правила його застосування встановлено державним стандартом України;

-- роботи щодо сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництв, акредитації органів з сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів) виконуються за договорами;

- технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції в Системі виконує орган з сертифікації цієї продукції або за його дорученням інші організації (органи з сертифікації систем якості, територіальні центри Держстандарту);

-- під час проведення технічного нагляду враховується інформація щодо якості продукції, яка надходить від органів державного нагляду, товариств споживачів та інших зацікавлених організацій;

-- основою інформаційного забезпечення Системи є реєстр, дані якого та інформацію про діяльність з сертифікації Держстандарт періодично публікує в своїх інформаційних виданнях;

-- Система передбачає конфіденційність інформації про результати робіт з сертифікації;

-- апеляції щодо застосування стандартів якості сертифікованої продукції, а також виконання правил Системи розглядаються органами з сертифікації;

-- у разі незгоди однієї з сторін з результатами розгляду, подальше розв'язання суперечки здійснюється комісією з апеляцій, яка створюється Національним органом з сертифікації з залученням представників органів з сертифікації та інших зацікавлених сторін;

-- офіційною мовою Системи є державна мова, а в разі потреби документи можуть супроводжуватись автентичним текстом на будь-якій іншій мові, при цьому тексти мають однакову силу.

В Системі встановлено такий розподіл відповідальності:

-- виробник (виконавець, постачальник) несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил Системи;

-- продавець несе відповідальність за відсутність сертифікату або знаку відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов'язковій сертифікації;

-- випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність та необ'єктивність результатів випробувань сертифікованої продукції;

-- орган з сертифікації несе відповідальність за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії, а також за порушення правил Системи;

Органи, лабораторії, експерти-аудитори, підприємства та організації, що порушують правила Системи, виключаються з реєстру Системи та несуть відповідальність відповідно до чинного в Україні законодавства.



4. Вимоги до органів з сертифікації продукції і систем якості та порядок їх акредитації

Вимоги до органів з сертифікації та порядок їх акредитації регламентуються КНД 50-003-93 та КНД 50-034-94 Згідно цих документів органи з сертифікації створюються на базі державних організацій, що мають статус юридичної особи та можуть бути визнані третьою стороною. Діяльність органу з сертифікації здійснюється під керівництвом Національного органу сертифікації на підставі укладеної з ним ліцензійної угоди. Орган з сертифікації може бути акредитований в Системі, якщо він має:

-- організаційну структуру, адміністративні та юридичні права для управління роботами з сертифікації в заявленій галузі акредитації;

-- компетентний персонал, кваліфікація якого підтверджена документально за результатами атестації;

-- актуалізований фонд нормативних документів на продукцію, методи її випробувань системи якості, що повинно бути підтверджено документально за результатами експертизи цих документів та змін до них;

-- систему двосторонніх зв'язків з виробниками або постачальниками сертифікованої продукції, яка забезпечує своєчасне їх інформування про заплановані зміни вимог нормативних документів на продукцію (системи якості), що повинно бути документально підтверджено;

-- договірні зобов'язання з акредитованими в Системі випробувальними лабораторіями (центрами) для проведення випробувань продукції з метою сертифікації і з органами з сертифікації систем якості;

-- штатний персонал, який веде технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції, або договори на проведення нагляду з органами з сертифікації систем якості чи з територіальними центрами Держстандарту України;

-- статут, що визначає його діяльність;

-- положення про орган з сертифікації продукції (систем якості);

-- керівництво з якості;

-- комплект організаційно-методичних та керівних документів системи сертифікації продукції (системи якості) в заявленій галузі акредитації;

-- документи, що встановлюють правила та порядок проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції (функціонуванням системи якості);

-- досвід роботи з сертифікації продукції (систем якості), що підтверджується документально за результатами виконаних робіт.

Орган з сертифікації повинен забезпечувати конфіденційність інформації, що становить комерційну або професійну таємницю.

Організаційна структура органу з сертифікації -- в загальному випадку її утворюють:

-- керівник;

-- Рада;

-- виконавчі групи.

До складу органу з сертифікації може входити акредитована випробувальна лабораторія (центр).

Керівник органу з сертифікації здійснює управління діяльністю органу та несе відповідальність за його функціонування перед Національним органом з сертифікації, Він призначається на посаду та звільнюється з посади за погодженням з Національним органом з сертифікації.

Раду органу з сертифікації очолює керівник органу, який підзвітний Раді у своїй діяльності.

Склад Ради затверджується Національним органом з сертифікації та включає, як правило, представника Національного органу з сертифікації, представників виконавчих груп, випробувальної лабораторії (центру). До її діяльності можуть залучатися періодично або на постійній основі представники випробувальних лабораторій (центрів), органу сертифікації систем якості, державних органів, що здійснюють наглядові функції (Держнаглядохоронпраці, Держкоматомнагляд та ін.) та взаємодіють з органом сертифікації, а також представники товариств (спілок) споживачів та інших зацікавлених організацій.

У своїй діяльності Рада органу з сертифікації здійснює такі функції:

-- формує політику органу з сертифікації та здійснює контроль за її проведенням;

-- розробляє пропозиції щодо розширення галузі акредитації органу з сертифікації;

-- розробляє пропозиції щодо удосконалення роботи органу з сертифікації;

-- бере участь у проведенні внутрішніх перевірок на відповідність органу з сертифікації встановленим вимогам;

-- здійснює обмін досвідом виконання робіт з сертифікації з іншими органами та організаціями.

Виконавчі групи в загальному випадку здійснюють такі функції:

-- формують та актуалізують фонд нормативних документів, що використовуються під час сертифікації продукції (систем якості) в галузі акредитації;

-- розробляють та ведуть організаційно-методичні та керівні документи органу з сертифікації;

-- приймають та розглядають заявки на сертифікацію продукції (системи якості), готують рішення щодо них та взаємодіють з заявниками під час проведення сертифікації;

-- взаємодіють з органами з сертифікації систем якості, акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами), територіальними центрами Держстандарту України під час проведення робіт з сертифікації;

-- оформляють та видають сертифікати відповідності, атестати виробництва;

-- готують рішення щодо визнання зарубіжних сертифікатів та доводять прийняті рішення до заявників;

-- проводять або організують проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції (систем якості);

-- готують рішення про скасування або припинення дії виданих сертифікатів відповідності та інформацію про прийняті органом рішення Національному органу з сертифікації, територіальному центру Держстандарту України і заявнику;

-- погоджують проведення коригуючих заходів по усуненню причин невідповідностей та порушень встановлених вимог, що виявлені під час проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції (систем якості);

-- проводять експертизу нормативних документів на продукцію, що сертифікується, та змін до них;

-- проводять експертизу претензій та рекламацій від споживачів на продукцію, що сертифікована цим органом;

-- беруть участь у роботі технічного комітету зі стандартизації продукції в галузі акредитації;

-- інформують виробників та постачальників сертифікованої продукції про заплановані зміни нормативних документів на цю продукцію;

-- здійснюють нагляд за проведенням випробувань продукції, що сертифікується, з метою забезпечення об'єктивності та достовірності результатів випробувань;

-- здійснюють технічний нагляд, за атестованим виробництвом;

-- ведуть реєстр сертифікованої продукції (систем якості);

-- ведуть фінансову діяльність та діловодство;

-- організують підвищення кваліфікації та атестацію персоналу;

-- приймають до розгляду апеляції з питань сертифікації продукції (систем якості) в галузі акредитації органу;

-- готують звіти про результати діяльності органу з сертифікації для Національного органу з сертифікації.

5. Вимоги до персоналу органу з сертифікації

Персонал органу з сертифікації має бути підготовлений для компетентного виконання обов'язків, що закріплені за ним. Органом з сертифікації повинен вестись облік відомостей про кваліфікацію, навчання та професійний досвід співробітників.

Орган з сертифікації повинен мати постійний персонал, вільний від контролю тих осіб, у яких є або може бути зацікавленість у результатах сертифікації продукції (систем якості).

Вимоги до документації органу з сертифікації. Орган з сертифікації повинен мати "Положення про орган з сертифікації..." згідно з вимогами, а також "Керівництво з якості", яке в загальному випадку містить:

- заяву про політику в галузі якості;

- повноваження Ради органу з сертифікації;

- розподіл відповідальності між виконавчими групами;

- копії атестатів акредитації та паспортів випробувальних лабораторій (центрів), що зайняті в проведенні випробувань продукції, яка сертифікується;

- перелік субпідрядників, копій атестатів їх акредитації або інших документів, що підтверджують їх компетентність;

- посадові інструкції персоналу, що визначають службові обов'язки та відповідальність.

Орган з сертифікації повинен:

-- мати фонд актуалізованих нормативних документів на продукцію (системи якості), що сертифікується, та методи її випробувань;

-- підтримувати в робочому стані систему реєстрації протоколювання, при цьому протоколи та реєстраційні записи повинні зберігатись на протязі встановленого строку;

-- мати систему контролю за документацією, що забезпечує наявність на робочих місцях необхідних діючих документів.

Акредитація органу з сертифікації в Системі є офіційним визнанням його правомочності проводити сертифікацію продукції (систем якості) на відповідність вимогам нормативних документів, її організує і проводить Національний орган зсертифікації.

Акредитація органу з сертифікації передбачає такі основні етапи:

-- подання та експертиза документів;

-- перевірка органу з сертифікації;

-- розгляд результатів перевірки;

-- оформлення та видача атестату акредитації.

При акредитації визначається порядок інспекційного контролю за діяльністю органу з сертифікації на протязі строку акредитації.

Подання та експертиза документів. Орган з сертифікації подає заявку та комплект документів, що містить:

-- проект "Положення про орган з сертифікації...";

-- проект "Порядок сертифікації...";

-- "Керівництво з якості";

-- копію наказу керівника організації-заявника про створення на її базі структурного підрозділу ? органу з сертифікації (при необхідності);

-- відомості про експертів-аудиторів (в разі наявності).

За результатами експертизи документів, що подані, складається експертний висновок з оцінкою відповідності органу з сертифікації вимогам, що встановлені КНД 50-003-93 та КНД 50-034-94.



6. Порядок перевірки органів із сертифікації

Перевірка органу з сертифікації здійснюється комісією, що складається з компетентних фахівців та призначається наказом Голови Держстандарту України, він же затверджує програму роботи комісії.

Перевіркою встановлюється відповідність фактичного стану органу з сертифікації поданим документам та його здатність виконувати заявлені функції. За результатами перевірки складається акт, який підписується членами комісії та доводиться до відома керівника органу з сертифікації.

Розгляд результатів перевірки. Національний орган з сертифікації розглядає результати перевірки та в разі позитивного рішення про акредитацію проводить:

- затвердження "Положення про орган сертифікації..." та "Порядок сертифікації...";

- підписання ліцензійної угоди між органом сертифікації та Держстандартом України;

- оформлення та видачу атестату акредитації. Орган з сертифікації реєструється в Реєстрі Системи. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованого органу з сертифікації здійснює Держстандарт України або за його дорученням інша організація.

В разі порушення умов акредитації та ліцензійної угоди Держстандарт України приймає рішення про припинення дії або скасування атестату акредитації та розірвання ліцензійної угоди. Орган з сертифікації може подати в зв'язку з цим апеляцію до Національного органу з сертифікації.

За шість місяців до закінчення строку дії атестату з акредитації орган з сертифікації, що має намір продовжити дію акредитації, подає відповідну заявку. Порядок повторної акредитації встановлюється залежно від результатів інспекційного контролю і вона може проводитись за повною або скороченою процедурою.



7. Основні положення національної системи сертифікації УкрСЕПРО

Перші шість нормативних документів системи сертифікації УкрСЕПРО (надалі -- Система) розроблені у 1993 р. Українським науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації і Державним науково-дослідним інститутом «Система» Держстандарту України, затверджені та введені в дію Наказом Держстандарту України від 30.06.1993 р. N 94. До них відносять:

КНД 50-002-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

КНД 50-003-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

КНД 50-004-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

КНД 50-005-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції;

КНД 50-006-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення;

КНД 50-007-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи.

Система встановлює основні принципи, структуру та правила Української державної системи сертифікації продукції процесів і послуг (надалі -- продукції), призначена для проведення обов'язкової та добровільної сертифікації продукції й є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і доступу до неї будь-яких підприємств і організацій. Система передбачає, що сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинним законодавством України, проводять виключно в ній.

Система створена у відповідності до міжнародних нормативних документів ІSО/ІЕС і передбачає такі взаємопов'язані види діяльності:

- сертифікацію продукції (процесів, послуг);

- сертифікацію систем якості;

- атестацію виробництва;

- акредитацію випробувальних лабораторій (центрів);

- акредитацію органів з сертифікації продукції;

- акредитацію органів з сертифікації систем якості;

Ш атестацію експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності.

Загальне керівництво системи, організацію та координацію робіт з сертифікації здійснює Держспоживстандарт України -- Національний орган з сертифікації, а його функції безпосередньо виконує Управління сертифікації Держспоживстандарту.

Організаційну структуру Системи утворюють:

- Національний орган з сертифікації -- Держспоживстандарт України;

- науково-технічна комісія;

- органи з сертифікації продукції;

- органи з сертифікації систем якості;

- випробувальні лабораторії (центри);

- експерти-аудитори;

- науково-методичний і інформаційний центр;

- територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України;

- Український науково-дослідний і навчальний центр з проблем стандартизації, сертифікації й якості.

Національний орган з сертифікації виконує такі основні функції:

- розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні;

- організує, веде та координує роботи щодо забезпечення функціонування Системи;

- взаємодіє з національними органами з сертифікації інших держав і міжнародними організаціями, що здійснюють діяльність з сертифікації;

- організує розробку й удосконалення організаційно-методичних документів Системи;

- приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації;

- встановлює основні принципи, правила та структуру системи, а також знак відповідності та правила його застосування;

- встановлює правові та економічні основи функціонування Системи;

- формує та затверджує склад науково-технічної комісії;

- акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю цих органів та осіб;

- веде реєстр Системи;

- організує роботи з сертифікації продукції, в разі відсутності органу з сертифікації певного виду продукції;

- затверджує перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- розглядає апеляції щодо виконання правил Системи;

- організує інформаційне забезпечення діяльності з сертифікації в Системі;

- несе відповідальність від імені держави за дотримання правил і порядку сертифікації продукції, що встановлені в Системі.

Науково-технічну комісію формує та затверджує Національний орган з сертифікації та виконує такі функції:

- формує єдину політику з питань побудови, функціонування й удосконалення Системи;

- вносить пропозиції щодо взаємодії з національними органами інших держав і міжнародними організаціями з сертифікації.

Органи з сертифікації продукції призначає та акредитує Національний орган з сертифікації. Орган з сертифікації продукції виконує такі основні функції:

- здійснює управління системою сертифікації закріпленої за ним номенклатури продукції та несе відповідальність за її функціонування;

- розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації закріпленої продукції;

- проводить за дорученням Національного органу з сертифікації акредитацію випробувальних лабораторій (центрів);

- назначає схему та порядок проведення сертифікації закріпленої продукції;

- організує та проводить атестацію виробництв;

- здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та її виробництвом;

- видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв.

Органи з сертифікації систем якості призначає та акредитує Національний орган з сертифікації. Орган з сертифікації систем якості виконує такіосновніфункції:

- розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації систем якості;

- організує та проводить сертифікацію систем якості;

- організує та проводить за пропозицією органу з сертифікації продукції атестацію виробництв;

- здійснює технічний нагляд за сертифікованими системами якості й атестованими виробництвами;

- видає сертифікат на системи якості.

Випробувальні лабораторії (центри) акредитує Національний орган з сертифікації або за його дорученням -- орган з сертифікації продукції та виконують такі основні функції:

- проводять випробування продукції, що сертифікують відповідно до галузі акредитації, та видають протоколи випробувань;

- беруть участь за пропозицією органу з сертифікації в проведенні технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції, а за пропозицією Національного органу з сертифікації -- в проведенні інспекційного контролю;

- беруть участь за пропозицією органу з сертифікації в атестації виробництва продукції, що сертифікують.

Експерти-аудитори, які атестовані в Системі та занесені до реєстру Системи, за дорученням Національного органу з сертифікації можуть виконувати окремі роботи, що пов'язані з сертифікацією продукції.

Науково-методичним та інформаційним центром в Системі є Український науково-дослідний і навчальний центр з проблем стандартизації, сертифікації й якості Держспоживстандарту України (УкрНДНЦ), виконує такі основні функції:

- здійснює розроблення й удосконалення організаційно-методичних документів Системи;

- підготовляє та подає в Національний орган з сертифікації пропозиції та проекти законодавчих актів у галузі сертифікації;

- підготовляє пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- проводить аналіз можливостей підприємств і організацій щодо призначення їх органами з сертифікації, виконання функцій випробувальних лабораторій, здійснює експертизу їх вихідних документів і готує пропозиції Національного органу з сертифікації щодо їх акредитації в Системі;

- приймає участь на договірній основі в підготовці органів з сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів) до акредитації, а також у підготовці підприємств до сертифікації продукції та систем якості;

- бере участь в акредитації органів з сертифікації, випробувальних лабораторій, а також в інспекційному контролі за їх діяльністю за дорученням Національного органу з сертифікації.

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держспожив-стандарту України виконують у Системі такі основні функції:

- проводять за дорученням Національного органу з сертифікації інспекційний контроль за дотриманням правил Системи;

- проводять за пропозицією органу з сертифікації продукції технічний нагляд за сталістю показників сертифікованої продукції під час її виробництва;

- надають на договірній основі методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитації їх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості й атестації виробництва.

Український науково-дослідний і навчальний центр з проблем стандартизації, сертифікації і якості проводить навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі сертифікації.



Список використаних джерел

1. Метрологія, стандартизація і сертифікація : підручник длястуд.высш.учеб. закладів / А. І.Аристов[та інших] - Вид. центр «Академія», 2006 р.

2. Курс лекцій. Управління якістю й сертифікація.КлимукУ. У., МО РБУО«Барановичскийдержавний університет», Барановичі2010 р.

3. В.И. Метрологiя в промисловостi./ В.И. Проненко, Р.В. Якирин.- Техніка, 1979 р.

4. Комплексна оцiнка якостi промисловостi продукцii. Под ред. А.В. Гличева. - М.: Экономiка, 1975 р.

5. Кузнецов В.А., Ялунiна Г.В. Основи метрологii. - М.: Висша школа, 1995 р.

6. Караваев А.А. Використання товарних знакiв / ЭКО. -.1995 р.

7. Закон України “Про стандартизацію”.

Размещено на Allbest.ru