Технологія як пріоритетний фактор дизайну одягу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури

дисертації на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук

Технологія як пріоритетний фактор дизайну одягу

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант: дійсний член Академії мистецтв України, заслужений працівник освіти України, доктор технічних наук, професор Яковлев Микола Іванович, ректор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук, професор Сазонов Костянтин Олександрович, завідувач кафедри дизайну інтер'єру і меблів Київського національного університету технологій та дизайну доктор технічних наук, професор Дорошенко Юрій Олександрович, завідувач лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України;

- доктор технічних наук, професор Сурженко Євген Якович, декан факультету текстиля і одягу, завідувач кафедри конструювання і технології швейних виробів Санкт-Петербурзького державного університету технологій і дизайну Міносвіти Російської Федерації.

Провідна установа: Львівська національна академія мистецтв.

Захист відбудеться "26" грудня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.056.06 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розісланий "24" грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д26.056.06 кандидат технічних наук, доцент В.О. Плоский.

Аннотація

Кардаш О.В. Технология как приоритетный фактор дизайна одежды. Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по спецальности 05.01.03 - Техническая эстетика. Киевский национальный университет строительства и архитектуры, 2006.

Решена научная проблема синтеза эстетических и утилитарных составляющих в процессе дизайнерского проектирования одежды. Выполнен обобщенный эстетический анализ дизайна одежды: проектной целостности формообразования и средств проектирования; средств и условий производства; профессиональных аспектов; синтеза традиционных и новых технологий в современном дизайн-процессе; эстетичности как функции технологических факторов и сформулированы задачи исследований.

Установлена взаимосвязь между конструкторско-технологическими и композиционными факторами в дизайне одежды. Проанализированы фактурные характеристики материала, установлена зависимость между его эстетическими показателями и технологическими свойствами. Разработаны системная модель эстетического формообразования одежды и его проектная дизайнерская классификация. Определена роль технологических факторов в: отображении конструкторско-художественных и тектонических показателей; способах корректирования одежды; проектировании и изготовлении декоративных аксессуаров; пропорционировании формы одежды; фрагментарной, единичной и ансамблевой целостности; квалиметрическом обеспечении проектного процесса. Выявлена функциональная взаимосвязь между геометрическими параметрами разверток, параметрами формы и показателями пропорционирования с учетом элементов комбинаторики. Параметризованы показатели драпирования материала с учетом его деформирования и определен интегральный коэффициент отражательной способности с вариативной постановкой в факторном эксперименте.

Охарактеризована взаимосвязь между функциональными и эстетическими показателями модульных элементов в композиции одежды. Предложен интегральный коэффициент - степень деформирования и ее критическое значение в качестве показателя организации материала в форме элементов одежды. Разработан аналитический аппарат определения геометрических параметров разверток с учетом условий формообразования. Установлены аналитические зависимости формобразования оболочек с плоскими участками и совмещенных с предварительно деформированным срезом, на примере которых впервые синтезированы конструктивные, технологические, материаловедческие и качественные показатели в дизайнерском моделировании.

Установлены показатели систем технологий относительно гомеоморфных и изоморфных принципов формообразования элементов одежды. Определены типовые задачи и предложены графоаналитические методы параметрического дизайнерского формообразования в одностадийных и многостадийных процессах. Определены информационные показатели формообразования оболочек из плоской развертки при деформировании криволинейного среза для замкнутых и незамкнутых контуров и выполнено дизайнерское моделирование образующихся поверхностей. Выполнена геометрическая реконструкция драпированной поверхности как объемно-пластичной и разработано информационное обеспечение размещения на ней рисунка.

Выполнено дизайнерское моделирование поверхностей, образованных при трансформации материала вытачками с прямыми, криволинейными и комбинированными срезами применительно к трем разновидностям геометрических фигур - сегмента сферы, полусферы, эллипсоида и разработано реконструктивное формообразование (локальная обработка). Получены аналитические зависимости для эквидистантного и сферического способов формообразования, предложена их комбинация. Определены аналитические и квалиметрические показатели величины искажения фактуры, рисунка и сетевого угла материала на поверхности моделируемой оболочки.

Разработано методологическое обеспечение определения показателей дизайнерского проектирования. Выполненные разработки адаптированы применительно к: дизайн-программе одежды; квалиметрической и экспертной оценкам драпированной поверхности; эстетическому и эргономическому усовершенствованию специальной одежды; изделия специального назначения - амбушюр; пляжных и корсетных изделий; головных уборов; элементам бытовой одежды. Эти разработки используются на производстве.

Дизайн, формообразование, оболочки одежды, технологические свойства, драпирование, графоаналитические методы.

Анотація

Кардаш О.В. Технологія як пріоритетний фактор дизайну одягу. Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.01.03 - Технічна естетика. Київський національний університет будівництва і архітектури, 2006.

Розв'язано наукову проблему синтезу естетичних і утилітарних складових у процесі дизайнерського проектування одягу. Виконано узагальнений естетичний аналіз дизайну одягу. Визначено залежність між естетичними показниками матеріалу та його технологічними властивостями. Розроблено системну модель естетичного формотворення одягу. Визначено інтегральний коефіцієнт відбивної здатності драпірованої поверхні та параметризовано її показники. Запропоновано інтегральний коефіцієнт - ступінь деформування та її критичне значення в якості чинника дизайнерської організації матеріалу у формі елементів одягу. Визначено типові задачі та запропоновано графоаналітичні дизайнерські методи параметричного формотворення у одностадійних та багатостадійних процесах. Розроблено методологічне та комп'ютерне забезпечення для визначення показників дизайнерського проектування. Розробки адаптовано до різновидів одягу та використовуються у його виробництві.

Дизайн, формотворення, оболонки одягу, технологічні властивості, драпірування, графоаналітичні методи.

Annotation

Сутність наукової проблеми полягає в розв'язанні протиріччя між процесами естетичного та утилітарного формотворення в дизайні одягу, визначенні умов їх ефективного поєднання.

Сучасний рівень виробничих технологій ставить перед художниками-конструкторами одягу завдання адаптації щодо нього існуючих методів дизайн-проектування або розробки нових, більш ефективних. Вирішення цих завдань полягає у системному підході до визначення і формулювання задач естетичного формотворення. Складові систем технічного і художньо-конструкторського формотворення одягу не мають чіткого окреслення, не визначено умови їх сумісності та можливої синхронізації. Необхідне дослідження проектних можливостей і технологій, характеристик матеріалів, їх властивостей щодо утворення естетичної форми. Методологічно не визначено зв'язки між художньо-конструкторськими і технологічними показниками із врахуванням матеріалознавчих і геометричних чинників формотворення. Відсутня теоретична база, за якою цей зв'язок мав би аналітичний вираз, що зумовило б параметричне отримання форми. Не розвинуті засоби і методи кваліметричної оцінки естетичних показників одягу, їхнє інформаційне забезпечення у системах реалізації.

Таким чином, сучасний стан наукової проблеми характеризується відсутністю системних досліджень в галузі теорії і практики дизайну одягу, де технологічний потенціал становив би основу споживчих якостей, а проектні та виробничі технології будувалися за критеріями естетичних показників.

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в Україні суттєво зміцнює вагомість головних чинників виробництва одягу: естетичності зовнішнього вигляду, продуктивності, енерго- і ресурсозбереження, які є також каталізаторами конкурентоспроможності швейної продукції вітчизняного виробництва. Врахування цих чинників на швейних підприємствах неможливе без системних уявлень про зв'язок естетичних, матеріалознавчих та кваліметричних складових формотворення у технологіях дизайну одягу, їх теоретичного та методичного забезпечення. Задоволення техніко-естетичних вимог споживача можливе завдяки поєднанню функціонального та естетичного факторів формотворення, однак в технологіях дизайну превалюють суб'єктивні показники та конструктивно-модельні розвідки. Тому необхідний системний аналіз складових формотворення дизайн-об'єктів одягу і відповідності цих складових можливостям реалізації. Цей аналіз повинен спиратися на єдність естетичних та технологічних чинників, мати наукове обґрунтування для визначення зв'язків між проектними і виробничими технологіями. Грунтовність цього підкреслено у ДСТУ 3899-99 "Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення", де термінологічно форма у дизайні містить поняття технологічності.

Об'єкт діяльності дизайнера одягу є синтетичним за суттю, має гомеоморфні та ізоморфні відношення до його проекційних вимірів. Серед антропометричних параметрів одягу визначне місце належить естетичним з їх функціональною та ергономічною адекватністю. Велике значення тут мають матеріал та асортимент одягу, що вимагає диференційованого визначення відповідності технологічних властивостей матеріалів художньо-конструктивним та процедурно-діяльнісним завданням проектування, його інформаційному забезпеченню. Тому необхідна розробка методологічних підходів до застосування інженерних методів у технологіях дизайну одягу. Це, в свою чергу, вимагає розробки певних наукових підходів щодо визначення умов естетичного формотворення матеріалу, технологій їх реалізації та кваліметричної оцінки естетичних показників дизайн-об'єктів одягу.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Про необхідність розвитку дизайну і технічної естетики на терені науки, культури і виробничих галузей України свідчать Постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. №876 - положення про Раду з дизайну; від 20 січня 1997 р., №37 "Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну, ергономіки та впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої та соціально-культурної сфер" та Державної програми "Освіта України ХХ1 століття" (1994 р.); створення на базі Державної академії легкої промисловості України Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД, наказ №170 від 13.09.2001 р.), що безпосередньо стосується впровадження методології дизайну у підготовку спеціалістів галузі виробництва одягу і розробки її проблематики; Указ Президента України №104 від 05.02.2002 р. щодо Програми заходів відносно вступу України у Світову організацію торгівлі (СОТ); Концепція Державної цільової програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року відповідно до Закону України від 18 березня 2004 р. №1621-1У "Про державні цільові програми". Основні положення дисертаційної роботи розроблялися відповідно до науково-дослідної тематики КНУТД (г/д №28; 198) та науково-виробничих установ, а також замовлень швейних підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка наукового напрямку у дизайні одягу щодо синтезу естетичної та утилітарної його складових. Це забезпечить ефективність роботи художника-конструктора на основі поєднання проектних і виробничо-технологічних принципів.

Для реалізації мети у дисертації необхідно розв'язати такі теоретичні та прикладні задачі:

- визначити конструктивно-технологічні ознаки естетичних показників одягу у проектній і виробничій сферах сучасного дизайн-процесу;

- розробити системну модель естетичного формотворення одягу із врахуванням технологічних властивостей матеріалів і їх естетичних ознак як чинників забезпечення зв'язків між формотворчими складовими дизайну;

- розробити проектну дизайнерську класифікацію естетичного формотворення одягу;

- визначити критерії і провести геометричний та кваліметричний аналізи умов трансформації матеріалу і формотворчих поверхонь в одязі;

- розробити графоаналітичні методи формотворення і визначити умови оцінки естетичних показників у дизайн-процесах елементів одягу;

- розглянути елементи народного костюму та визначити умови їх технологічного забезпечення щодо впровадження у сучасному одязі;

- визначити типові задачі дизайнерського моделювання елементів одягу і запропонувати графоаналітичну їх розробку у гомеоморфних і ізоморфних його зразках із врахуванням естетичних показників;

- розробити структуру дизайн-програми одягу відповідно до синтезу його естетичних і утилітарних складових;

Об'єкт досліджень - процес формотворення одягу в контексті сучасних технологій та методик дизайнерського моделювання.

Предмет досліджень - технологічні чинники естетичного формотворення у художньо-конструкторському і технологічному дизайнерському проектуванні одягу.

Методи досліджень. Основними методами досліджень є системно-структурний аналіз утилітарних та естетичних складових одягу і аналітично-геометричний аналіз його елементів, на основі яких розроблено дизайнерські методи формотворення із врахуванням властивостей матеріалу і естетичних вимог. При розв'язанні поставлених у роботі завдань використовувались також такі методи: художнього конструювання, експертних оцінок і кваліметрії, аналітичної та прикладної геометрії, сферичної тригонометрії, теорії подібності, теорії інформації, теорії систем, теорії математичного аналізу, теорії оболонок та гнучких пластин, планування експерименту, експериментальної фізики, матеріалознавства, ергономіки, комп'ютерної графіки.

Інформаційною та теоретичною базою проведення досліджень є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, які стосуються проблем дизайну і технології естетичного формотворення промислових виробів і одягу. З технічної естетики: у напрямку взаємного визначення у дизайні мистецтвознавства, техніки та науки - Д. Азрікана, О. Боднара, О. Бойчука, Ю. Божка, І. Волкотруба, У. Вудсона, В. Глазичева, В. Даниленка, М. Дьоміна, О. Кащенка, В. Колейчука, Г. Лаврика, О. Лазарєва, Ю. Легенького, В. Михайленка, Д. Нельсона, Ю. Сомова, В. Сьомкіна, В. Тімохіна, Є. Тьялве, С.Хан-Магомедова, Ф. Ешфорда, М. Яковлєва; теоретичних передумов щодо вирішення протиріччя між формою та технологією - З. Бегенау, В. Гропіуса, Д. Джонса, Г. Земпера, Г. Мінервіна, У Морриса, Л. Новикова, Д. Раскіна, Ю. Сомова, Ф. Ешфорда та ін.; у архітектурному проектуванні - Д. Айрапетова, Міс Ван дер Рое, А. Мардера та ін.; у проектуванні промислових виробів - І. Герасименка, А. Грашина, Г. Муравйова; у художньому проектуванні, конструюванні одягу та матеріалознавстві: В. Баженова, Є. Коблякової, Т. Козлової, Ф. Пармона, М. Сухарєва.

З теорії проектування та моделювання: Д. Джонса, П. Хілла та ін.; у побутовому одязі - Є. Коблякової, Т. Козлової, П. Кокеткіна, Лін-Жака, Л. Літвіної, Є. Мелікова, Т. Ніколаєвої, Ф. Пармона, А. Рогової, В. Романова, О. Савостицького, М. Сухарєва, А. Сушан, М. Тамаркіної, А. Шершньової, А.Черемних; у виробничому та спеціальному одязі - І. Коваленко, М. Колосніченко, А. Русінової, І. Савельєва, Є. Сурженко, З. Чубарової, та ін.; з визначення традицій народного костюму у сучасному одязі - Т. Бердник, Т. Ніколаєвої, О. Найдена, Л. Расторгуєвої та ін..

З візуального сприйняття та зорових ілюзій - Р. Арнхейма, С. Бєляєвої-Екземплярської, В. Глезера, Н.Коробцевої, А. Кисельової, Ф. Ковальова, А. Моля, Г. Нагая, С. Соланського, У. Хогарда; психології сприйняття та сполучення кольорів - Д. Амберса, В. Безольда, Д. Джадда, У. Вудсона, І. Ітена, В. Береснева, В. Шугаєва.

З методів кваліметрії і оцінки якості: Г. Азгальдова, М. Варковецького, А. Глічева, В. Михайленка, О. Іконнікова, З. Чубарової, А. Шершньової, М. Яковлєва; комбінаторики та трансформації: З. Акілової, Ю. Божка, І. Волкотруба, С. Глобенка, Ю. Звягінцева, Є. Коблякової, В. Михайленка, О. Пальцун, А. Словінської; геометричних принципів художнього формотворення: Ле Корбюз'є, Д. Підоу, М. Раздомахіна, І. Шевельова, М. Яковлєва; геометричного моделювання тканих (сітчастих) оболонок: Ю. Бадаєва, І. Бірілло, О. Богушко, В. Ваніна, П. Долі, Ю. Дорошенка, М. Раздомахіна, К. Сазонова, Є. Сурженко, П. Чебишова та ін.; комп'ютерної графіки: А. Дехтяра, В. Михайленка, К. Сазонова, Р. Фріка та ін.; ергономіки: Є. Коблякової, З. Чубарової, М. Шміда та ін..

З теорії кривих ліній та поверхонь і методів геометричного моделювання: Ю. Бадаєва, В. Ваніна, Ю. Дорошенка, С. Ковальова, Ю. Ковальова, В. Корчинського, Л. Куценка, В. Михайленка, В. Найдиша, В. Обухової, А. Павлова, О. Підгорного, А. Підкоритова, С. Пилипаки, М. Пратта, К. Сазонова, І. Скидана, А. Фокса.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- розв'язано наукову проблему синтезу естетичних і утилітарних складових у процесі дизайнерського проектування одягу, що забезпечує ефективність праці художника-конструктора;

- розвинуто теорію дизайн-проектування костюма у частині розробки наукових засад графоаналітичного визначення його елементів в процесах естетичного формотворення у проектній і виробничій сферах та системно відображено зв'язки між ними;

- розроблено графоаналітичні методи проектування форми елементів одягу за фундації нового синтетичного наукового напрямку - використання геометричного апарату в естетичному формотворенні одягу, в якому враховано художньо-конструктивні та технологічні чинники, формівні властивості та якісні показники матеріалу, що надає художникові-конструктору можливість об'єктивної керованості у застосуванні композиційних чинників;

- удосконалено методи дизайнерського моделювання у напрямку параметризації елементів одягу на базі комп'ютерного впровадження графоаналітичних методів проектування;

- дістали подальший розвиток гомео- та ізоморфний принципи естетичної організації елементів одягу щодо використання конструкторсько-технологічного аналізу стадійності процесів формотворення і аналітичного визначення зв'язків між його складовими;

- удосконалено геометричний апарат визначення показників контурів розгорток і дизайнерського проектування форми елементів одягу щодо використання теорії політканинних перетворень, уперше надано художникові-конструктору можливість інтерактивної дії за врахування ступеню деформування контурів, стану матеріалу і якісних показників його поверхні;

- уперше отримано результати впливу геометрії контурів деталей на геометрію форми їх просторової поверхні із врахуванням художньо-конструктивних, технологічних і якісних показників та критеріїв технологічних властивостей матеріалів;

- дістали подальший розвиток дизайнерські методи оцінки пластичності на основі дослідження драпірувальної властивості матеріалів і проектування елементів одягу з драпірованою поверхнею як багатокритеріальної оптимізації процесу драпірування, у тому числі вперше отримано результати оцінки драпірованої поверхні за оптичними показниками;

- надано розвитку кваліметричній оцінці естетичних властивостей дизайн-об'єктів одягу за визначенням інтегрального показника пластичності матеріалу - критичного значення ступеня його деформування в системах формотворення одягу, що забезпечує можливість врахування ергономічних показників;

- удосконалено аналітичне визначення пропорцій елементів одягу за врахуванням відхилень у розмірах в його числових рядах, що дає можливість визначити кінцеве значення перестановок модульних елементів відповідно до методів комбінаторики у дизайнерському проектуванні;

Достовірність і обґрунтованість одержаних результатів підтверджені визначенням і доведенням властивостей та тверджень, отриманими аналітичними закономірностями і геометричними побудовами елементів одягу, розрахунками прикладів у типових задачах, а також практичною реалізацією у вигляді програмного забезпечення до ПЕОМ та дизайн-об'єктів одягу.

Практична значущість роботи полягає у наступному. Надано розвиток визначенню технології в естетичному формотворенні та її місця у вдосконаленні змісту і логіки професійної підготовки художників-конструкторів і технологів одягу. Систематизовано технологічні властивості матеріалу за ознаками конструктивних, технологічних і композиційних показників формотворення, а також показників експлуатаційної трансформації елементів одягу, та розроблено системну модель дизайнерського формотворення одягу і його проектну дизайнерську класифікацію. З'ясовано причинно-наслідкові зв'язки у естетичному формотворенні елементів одягу і створено інформаційне забезпечення оцінки якості його кінцевого результату, що визначає необхідний ланцюжок проектних, технологічних та дослідницьких дій, їх синхронізацію, а також забезпечує впровадження композиційних чинників. Розроблено параметричне формотворення оболонок у дизайні типових елементів одягу, в якому враховано умови формотворення і пластичні властивості матеріалу, яке графічно і інформаційно забезпечене. Запропоновано методичні розробки та приладове устаткування експресного визначення показників формотворення, алгоритми та програми до ПЕОМ, що забезпечує розроблені графоаналітичні методи у дизайнерському проектуванні і обладнання їх реалізації. Виконано адаптацію і впровадження розробок у дизайн-процесах побутового і виробничого одягу, а також виробах спеціального призначення, в яких комплексно враховано естетичні та утилітарні чинники.

Результати роботи впроваджено у виробництво швейних виробів на НВО "Квант", НПП "Катамаран", НВО "Либідь", Красноперекопській швейній фабриці, Запорізькій швейній фабриці "Старт", Миколаєвському швейному АТ, Київських АТ "Каштан", АТ "Горлиця", АТ "Юність", АТ "Спецодяг", АТ "Україна", центрі НТП "Рапід" при Київському обласному правлінні НТО, що підтверджено відповідними довідками та актами. Крім економічного отримано і соціальний ефект.

Особистий доробок автора полягає в теоретичному та методологічному обгрунтуванні постановки досліджень, розробці методів, методик та засобів експериментальних досліджень, теоретичному узагальненні їх результатів та формулюванні висновків. Основою публікацій із співавторами є розробки автора.

На захист виносяться такі результати, які є особистим внеском автора:

графоаналітичні методи естетичного формотворення, в яких розкрито проектну та конструктивно-технологічну стадійність, розроблено реконструктивні, інваріантні, трансформативні і комбінаторні можливості;

удосконалення та впровадження в реальних виробах дизайн-програми одягу з науковим обґрунтуванням проектних етапів, системним забезпеченням їх інженерними методами проектування, в яких враховано естетичні, соціальні, ергономічні, виробничі та економічні вимоги.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися та отримали рекомендації до впровадження на: ХІІ Всесоюзній конференції з текстильного матеріалознавства (Київ, 1988 р.); науково-практичних конференціях "Новое в технике, технологии и организации производства швейных изделий" (Ужгород, 1991); 1-й Міжнародній конференції "Современные технологии ресурсоэнергосбережения" (Партеніт, 1997); симпозіумі "Творчество. Технология. Менеджмент. Маркетинг" (Кишинів, 1997); конференціях професорсько-викладацького складу, молодих вчених, науково-методичних КНУТД (1986-2005), Хмельницького університету "Поділля" (2002); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми геометричного моделювання" у Національному університеті "Львівська політехніка" (2003), Всеросійській науково-технічній конференції "Современные технологии и оборудование текстильной промышленности. Проблемы художественного проектирования и оформления изделий текстильной и легкой промышленности" (ТЕКСТИЛЬ-2004) у Московському текстильному університеті ім. О.М. Косигіна; колегії Держкомлегтексу України (1995); кафедрах технології та конструювання швейних виробів Санкт-Петербурзького університету технологій та дизайну (1998), Московського університету дизайну та технологій (2001), Російського заочного інституту текстильної та легкої промисловості (2001), кафедрі нарисної геометрії та інженерної графіки Київського національного університету будівництва і архітектури (2002-2005); кафедрі моделювання одягу Харківської державної академії дизайну і мистецтв (2005); Міжнародному науково-методичному семінарі "Філософія національного костюма: проблеми та перспективи підготовки фахівців" (2005); ювілейній міжнародній науково-технічній конференції КНУТД "Інноваційні технології - майбутнє України" (2005); кафедрі нарисної геометрії та інженерної графіки Київського національного університету технологій та дизайну (2006).

Публікації. Результати роботи опубліковані у 89 працях, з яких 50 - статті (18 - одноосібно), 28 - патенти та авторські свідоцтва, 11 - депоновані статті.

Структура і склад дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел і чотирьох додатків. Повний обсяг дисертації - 539 сторінок, основна частина - 358 сторінок, у тому числі: 154 рисунка; 21 таблиця; 327 найменувань бібліографії; 151 сторінка додатків.

У першому розділі розглянуто проектні умови цілісності виробу і засоби дизайнерського проектування щодо її досягнення, засади і умови виробництва, вплив професійних аспектів, сутності традиційних і новітніх технологій на проектний процес.

Спільною рисою у роботах з моделювання одягу, у тому числі провідних зарубіжних дизайнерських фірм (Armani, Burberry, Chanel, Gucci, Lauren, Prada, Versace, В. Зайцев, В. Юдашкін і ін.) та дизайнерських шкіл (Esmop (France), Eccec (France), Instituto Marangoni (Itali), London school of fasion (Grate Britain), Parcsn's school of design (USA)) є те, що естетичний образ опосередковується у одязі технологічними діями. Однак також спільною є необхідність інформаційного забезпечення умов естетичного формотворення, оскільки проектні дії мають здебільшого евристичний характер, що і є основою протиріччя між естетичною та утилітарною його складовими. Окремі пошукові праці у цьому напрямку мають характер поступового наближення (І. Герасименко, О. Пальцун, та ін.), а їх зміст потребує наукового обґрунтування та узагальнення відповідно до змісту та завдань технічної естетики. На цій основі сформульовано завдання щодо визначення зв'язків між естетичними і технологічними факторами у процесах дизайнерського проектування і виготовлення одягу.

У другому розділі на основі розгляду чинників естетики фактури, художньо-конструкторських та технологічних методів обробки матеріалів визначено пов'язуючу роль їх технологічних властивостей та естетичних показників у дизайнерському проектному процесі. Це відображено у системній моделі естетичного формотворення одягу, реалізація якої здійснюється за використання оберненого зв'язку між художньо-конструкторською і технічною системами. Виконано методичне забезпечення системної моделі щодо визначення естетичних показників і технологічних властивостей матеріалів, чинників впливу на зорове сприйняття одягу та його декоративних аксесуарів. Такі технологічні властивості матеріалів, як здатність до формотворення, деформування, утворення хвилястої поверхні, пластичність, лежать в основі дизайнерського моделювання. Ці властивості обумовлюють підбір матеріалів, якщо для виробу використовуються декілька їх різновидів. Завдання полягає у визначенні показників цих властивостей з метою їх використання художником-конструктором та забезпечення цього приладовим устаткуванням. Технологічну властивість матеріалів створювати певний естетичний рівень одягу запропоновано використати у тканині для сорочкових та сукняних виробів (патент №1430, Україна), де використано візерунок папілярних ліній та задіяна технологія промислової обробки тканини.

Ознаки тектоніки відповідно до оболонок одягу систематизовано як конструктивно визначені, декоративно-виявлені та візуальні. Оболонки одягу визначено як тонкостінні, багатошарові, сітчасті та з деформованою (хвилястою) поверхнею, наприклад, драпірованою. У свою чергу їх різновидом є оболонки з площинними ділянками, які в елементах одягу можуть бути складеними з частин, а також просторові (об'ємні). Така диференціація сприяє ефективному вибору художником-конструктором різновиду оболонки та відповідає можливості застосування композиційних принципів, наприклад, єдності змісту та форми виробу.

Процеси естетичного формотворення одягу класифіковано за ознаками художньо-конструктивних і відповідних їм технологічних способів. В основі класифікації лежить поділ на формотворення поверхні матеріалу (тканина, трикотаж, шкіра, шкірзамінник), її оздоблення та формотворення елементів одягу. Такий поділ дозволяє художникові-конструктору не тільки диференціювати проектний процес, але й визначитись у засобах досягнення цілісності структури виробу та застосування прийомів його гармонізації. При цьому формотворення одягу і його елементів, як головне завдання художника-конструктора, є, у той же час, найбільш проблематичним щодо поверхонь оболонок, об'єктивної керованості у їх дизайнерському проектуванні та науково обґрунтованого прогнозу якісних показників, місця у такому проектуванні інженерних методів. Тому напрямком подальших досліджень було обрано саме ці процеси.

Для створення аналітичного та програмного забезпечення дизайнерського проектного процесу щодо об'ємно-пластичного вирішення оболонок з хвилястою поверхнею у якості оптимізаційної задачі було досліджено процес драпірування матеріалу.