Розробка технологічного процесу виготовлення виливка у разових піщаних формах

Методика визначення точності виливка та припусків на його механічне оброблення. Характеристика конструкції деталі та умов її експлуатації. Обґрунтування схеми способу лиття у піщані форми. Методика дослідження технічних показників ливарного стрижня.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2015
Размер файла 382,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Кабінетом Міністрів України вказано, що теперішнього часу ключовим завданням є всебічне прискорення науково-технічного прогресу. Накреслено першочергове забезпечення докорінної реконструкції машинобудівного комплексу, складової частиною якого є ливарне виробництво.

Ливарне виробництво має два боки: один з них спрямований до металургії, сплавів, рідкого стану, процесів плавлення; інший - до механіки, ливарної форми, процесів ущільнення та зміцнення формувальних сумішей, точності виливків, фізико-хімічним взаємодіям сплавів та форм.

Теперішнього часу загальний випуск виливків за даними 35 провідних країн світу складає біля 70 млн.т., з них в Україні - менше за 2 млн.т.

Для виготовлення фасонних деталей машин у переважній більшості випадків застосовують фасонні заготовки, які шляхом механічного оброблення, тобто зняття стружки на поверхнях, що труться та спрягаються, доводяться до розмірів та конфігурації остаточних чистових деталей. Такі фасонні заготовки можуть бути литими, штампованими або зварними. Виготовлення заготовки тим чи іншим способом повинно бути якомога дешевшим.

До переваг методу лиття відносяться такі: за допомогою лиття можна одержувати заготовки практично будь-якої складності за конфігурацією; припуски на механічне оброблення у виливках можуть бути вельми невеликими; утилізація відходів металу в ливарному виробництві (литники та брак) не потребує значних витрат коштів та часу; в ливарному виробництві не потрібно таке дороговарте та важке обладнання, як у ковальсько-штампувальному.

Метою курсового проекту є розробка технологічного процесу виготовлення виливка “кришка” у разових піщаних формах.

1. Аналітична частина

1.1 Характеристика конструкції деталі, умов її експлуатації та аналіз технічних вимог, що до неї пред'являються

На основі креслення деталі та технічних умов на виріб відомо таке:

- назва деталі - Фланець,

- маса деталі - 2,2 кг,

- габаритні розміри деталі - 146 х 146 х 57 мм,

- середня товщина стінки - 20 мм,

- особливості конструкції.

1) відкритої циліндричної форми,

2) зовнішні та внутрішні поверхні прямолінійні та криволінійні, з виступами та заглибленнями;

- роль деталі у виробі та умови її роботи - деталь працює з навантаженням.

Аналіз технічних вимог до литої деталі показав:

- вимоги по геометричній точності.

Відомо, що для визначення необхідної точності виробу при виготовленні є вказані на кресленні граничні відхилення розмірів, а також граничні відхилення форми та розташування поверхонь. Граничні відхилення розмірів на деталі не вказані тому для розмірів відносно низької точності відхилення приймаємо - за 14 квалітетом + IT14/2 (для симетричних відхилень) або класу точності “середній”. Допуски форми та розташування поверхонь на кресленні не вказані.

- вимоги по шорсткості поверхонь.

На кресленні деталі поверхні мають різну шорсткість - від Rz20. Поверхні, на яких не нанесені позначення шорсткості без оброблення;

- вимоги по механічним властивостям - відсутні.

Крім того, виливок за відповідними класифікаціями відноситься:

· за призначенням - до 2 групи - виливки відповідального призначення;

· за масою - до 1 групи дрібні;

· за конструктивно-технологічною складністю - до 2 групи (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Дані визначення групи складності виливка

Признак складності

Група складності

1.Конфігурація литих поверхонь виливка

+

2. Маса

+

3. Максимальний габаритний розмір

+

4. Товщина основних стінок

+

5. Характеристика виступів, заглиблень, литих отворів, порожнин

+

6. Кількість стрижнів на один виливок

+

7. Характер механічного оброблення литої деталі та вимоги по шорсткості

+

8. Відповідальність призначення

+

9. Особливі технічні вимоги

+

Кількість ознак з однаковою групою складності

4

3

1

1

-

-

1.2 Вибір та обґрунтування матеріалу виливка

На основі аналізу умов роботи, технічних вимог і конструкції деталі обираємо залізовуглецевий сплав марки 45Л ГОСТ 977-88, хімічний склад і властивості котрого наведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Хімічний склад і властивості сталі марки 45Л ГОСТ 977-88

Хімічний склад, мас. %

Властивості

C

Si

Mn

P

S

Fe

уфМПа

НВ

д, %

ув МПа

не більше

0,42-0,5

0,2-0,52

0,45-0,9

0,06

0,06

решта

314/392

540/589

12/10

294/245

1.3 Оцінка технологічності конструкції виливка

Аналіз технологічності конструкцій виливків (які одержують способом лиття в піщані форми) проводять залежно від: а) простоти, економічності та точності виготовлення ливарних форм, ливарних стрижнів і моделей; б) умов заповнення форми рідким металом та одержання “здорового” виливка; в) легкості та економічності очищення виливка та г) економії металу.

Звідси, перед усім, виливок - товстостінний (товщина стінки 20 мм, а мінімальна - 5-7 мм), особливих різких переходів по товщині виливка немає, що дає можливість нормальної, напрямної його кристалізації при охолодженні. Площа розніму ливарної форми - одна плоска, відлучених частин на моделі немає.

Отже, загалом вважаємо, що виливок за конструкцією відноситься до технологічного.

1.4 Вибір та обґрунтування способу і методу виготовлення ливарної форми та виливка

Спосіб лиття визначається точкою у системі з п'яти технологічних координат з дискретними шкалами, що характеризують: 1) основу матеріалу форми; 2) природу зв'язувальної добавки; 3) тип оснащення; 4) спосіб ущільнення; 5) спосіб заливання.

Теперішнього часу зафіксовано біля 60 принципово різних способів лиття, що одержали бодай невелике виробниче застосування. З них способи лиття у форми з дисперсних матеріалів складають 64%, із суцільних матеріалів - 30% та не потребують форм 6%. Форми, які виготовлені за витяжними моделями, застосовуються у 63% усіх способів лиття. Шляхом ущільнення виготовляється 59% форм, 6% - без ущільнення, 6% не потребує форм та 29% форм одержують шляхом лиття з розплавленого стану або механічним обробленням. Вільне заливання застосовується у 75% усіх способів лиття, під тиском - у 9%, безперервне - у 6%, з деформацією у формі - у 6%, шляхом наплавлення та без заливання - у 4%.

З погляду, по-перше, одержання виливка згідно з вимогами по точності, шорсткості ливарних поверхонь, по-друге, того, що технологічний процес повинен бути продуктивним, економічно доцільним та мати мінімальні витрати на технологічне оснащення, обираємо спосіб лиття у піщані вологі форми. Таким чином: 1) основа матеріалу форми - кварцовий пісок; 2) зв'язувальна добавка - волога глина; 3) оснащення - витяжні моделі та опоки; 4) спосіб виготовлення форми - ущільнення струшуванням із допресуванням; спосіб виготовлення стрижня - без ущільнення з холоднотвердіючих сумішей; 5) спосіб заливання - вільне. Схема способу лиття у піщані форми наведена на рисунку 1.1.

Під способом формування маємо процес виготовлення форми (ручне, машинне) та тип формувальної суміші, що використовується у цьому процесі.

В основі вибору процесу виготовлення форми лежить кількість виливків, яку необхідно виготовити за певний термін, наприклад, за рік, тобто спосіб формування визначається характером виробництва виливків (від одиничного до масового) та досягнутим рівнем машинної техніки для виконання цієї мети.

Вибір типу формувальної суміші визначається родом сплаву, масою, геометричними розмірами та складністю виливка, технічними вимогами до його точності, якості, економічними факторами.

Рисунок 1.1 - Схема способу лиття у піщані форми

В умовах масового та крупносерійного виробництва в піщаних формах формуванням по вологому виготовляють виливки з чорних сплавів масою до 500 кг та більше, при серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві - до 100 кг.

Для виливків середньої (1100…1000 кг) та великої (1000…50900 кг) маси в умовах серійного, дрібносерійного та одиничного виробництва характерно застосування форм по сухому, підсушуваних, різного виду зміцнюваних форм з самотвердіючих сумішей.

СО2 - процес рекомендується застосовувати для виготовлення форм стальних виливків, пластичні самотвердіючі суміші (ПСС) - в основному для виробництва чавунних виливків; форми з холоднотвердіючих сумішей (ХТС) більш дорогі, але в останні роки знаходять більш широке застосування незалежно від характеру виробництва і виду сплавів, також стрімко розширюється область застосування вакуумно-плівкового формування. Рідкі самотвердіючі суміші (РСС) переважно застосовувати для форм важких крупних виливків. Крупні форми з піщано-глинистих сумішей можуть виготовлятися піскометним ущільненням.

З погляду, по-перше, одержання виливка згідно з вимогами по точності, шорсткості ливарних поверхонь, по-друге, щоб технологічний процес був продуктивним, економічно доцільним та мав мінімальні витрати на технологічне оснащення, обираємо спосіб формування - по вологому. Крім того, при виборі способу формоутворення приймаємо для разової ливарної форми - формування опочне, по моделі, машинне.

1.5 Постановка завдання

На основі проведеного аналізу конструкції деталі та технічних вимог, що до неї пред'являються, та обґрунтування матеріалу розробити технологічний процес виготовлення виливка «Фланець» у разових піщаних формах.

2. Основна частина

Згідно зі завданням основні питання курсового проекту були визначені наступним чином.

2.1 Розробка ливарних технологічних вказівок на кресленні виливка

Вибір положення виливка у ливарній формі при заливанні та площини розніму ливарної моделі та ливарної форми.

Положення виливка у ливарній формі обирають залежно від його конструктивних особливостей: виливки циліндричної форми рекомендується розміщувати так, щоб довга вісь була горизонтальною.

При визначенні площини розніму виходили з такого: а) поверхня розніму бажано бути плоскою; б) кількість рознімів повинно бути мінімальним; в) модель не повинна мати відлучених частин; г) форма повинна мати мінімальні габарити (тобто висота форми не повинна бути великою); д) бажано, щоб виливок розміщувався в одній нижній напівформі.

Обрані положення виливка у ливарній формі, площина розніму ливарної форми та ливарної моделі показані на листі 1 графічної частини проекту.

Визначення точності виливка та припусків на його механічне оброблення.

Величину припусків на механічне оброблення та точність виливка визначаємо за ГОСТ 26645-85.

Параметри точності виливка в цілому включають клас розмірної точності, ступінь короблення, ступінь точності поверхонь та клас точності маси, а також допуск зміщення виливка (таблиця 2.1).

Вибір величини припусків виконується залежно від точності виливка, способу лиття, матеріалу виливка та ін. Крім того, згідно з ГОСТ 26645-85 визначають припуски мінімальний ливарний та загальний.

Таблиця 2.1 - Параметри точності виливка в цілому

Параметри точності

Норми точності

Клас розмірної точності

Ступінь короблення

Ступінь точності поверхонь

Клас точності маси

Допуск зміщення, мм

9

6

13

9

-

Примітка. Допуск маси, не більше за 12,0 %.

Мінімальний ливарний припуск визначають для контролю величини поверхневих дефектів, котрі не повинні виходити за його межі. На разі такий припуск на усі поверхні - 0,8 мм (ряд припуску - 7).

Загальні припуски призначають для усунення похибок розмірів, форми та розташування, нерівностей і дефектів оброблюваних поверхонь, які формуються при виготовленні виливка та послідовних переходах його оброблення. При визначенні загальних припусків на оброблення спочатку встановлюють загальні допуски розмірів виливка та вид механічного оброблення. Дані визначення загальних припусків наведені у таблиці 2.2.

Визначення матеріалу та точності модельного комплекту.

Відомо, що матеріал для модельного комплекту обирається залежно від типу і серійності виробництва: за серійного виробництва виливків 1 групи за масою із застосуванням машинного формування рекомендується використовувати метал.

Таблиця 2.2 - Узагальнені дані визначення загальних припусків на бік

Номінальний розмір виливка, мм

Вид номінального розміру

Клас точності номінального розміру

Допуск номінального розміру, мм, не більше

Номінальний розмір нормуємої ділянки, мм

Допуск формиі розміщення поверхонь, мм, не більше

Загальний допуск, мм, не більше

50

ВР-2

9

2,0

146в/70н

0,5в/0,4н

2,2в/2н

Ш60

ВР-3

10

2

50

0,4

2,4

Ш12

ВР-2

9

1,4

30

0,4

1,6

Клас точності модельного комплекту призначається за ГОСТ 3212-92 залежно від класу розмірної точності виливка: за точності виливка 9 точність модельного комплекту повинна дорівнювати 5, тому точність МК5-метал ГОСТ 3212-92.

Визначення формувальних ухилів.

Якщо у виливку не передбачені конструктивні ухили, тоді необхідно придати формувальні ухили моделі за ГОСТ 3212-92 залежно від вимог, що пред'являються до поверхонь виливка.

Деталь “фланець”, що підлягає литтю, на бічних поверхнях не має конструктивних ухилів, які забезпечують безперешкодне видобування моделі із форми, тому необхідно призначити формувальний ухил на фланці та у стрижньовому ящику.

Узагальнені дані щодо визначення величин формувальних ухилів на моделі виливка та у стрижньовому ящику наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Дані по формувальним ухилам

Частина модельного комплекту

Вимоги до поверхні

Тип ухилу

Висота формоутворювальної поверхні, мм

Формувальний ухил комплекту

.....

мм

Модель виливка

не оброблювана

г)

80

2,20'

0,40

не оброблювана

г)

41

35'

065

не оброблювана

г)

12

1,35'

0,45

не оброблювана

г)

31

50'

0,60

не оброблювана

г)

22

1,20'

0,50

Визначення припусків на усадку сплаву.

Для того, щоб одержати виливок з потрібними розмірами необхідно урахувати величину лінійної усадки ливарного сплаву, на разі - конструкційної нелегованої сталі марки 45Л ГОСТ 977-88. Згідно з ГОСТ 977-88 приймаємо величину усадки ливарного сплаву 1.6%.

Визначення розмірів литих отворів у виливку.

Мінімальна величина розміру наскрізних та глухих отворів, що одержуються у виливках, залежить як від термостійкості та інших технологічних властивостей стрижньових сумішей, що визначає добру вибиваємість та одержання поверхні без пригару, так і від фізико-хімічних властивостей сплаву, його маси, яка оточує стрижень, та тиску, який на нього виходить. Відомо, що дрібні отвори у виливку утруднюють формування та лиття, тому їх одержують механічним обробленням. Мінімальні діаметри литих наскрізних отворів у виливках визначаємо за даними. Узагальнені дані по виконанню отворів у виливку наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Дані по виконанню отворів у виливку

Розміри отвору на кресленні деталі, мм

Мінімальний діаметр литого

Спосіб виконання отвору

діаметр

Глибина

кількість

отвору, мм

12

33

2

25

Механічним обробленням

75-60

53,1

1

25

Ливарним стрижнем

Визначення кількості стрижнів та їх конструювання.

Для одержання необхідної конфігурації виливка передбачаємо використання одного ливарного стрижня, по розташуванню у формі - вертикального. Узагальнені дані щодо розмірів знаків на ливарному стрижні та ливарній моделі, які визначали за ГОСТ 3212-92, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Характеристика ливарного стрижня

Номер стрижня

Положення стрижня при складанні форми

Розміри стрижньових знаків, мм

Ухили на знакових поверхнях

Технологічні зазори, мм

висота нижнього знаку

висота верхнього знаку

знизу

згори

s1

s2

ст.1

вертикальний

35

35

10о (4,5 мм)

15о (8,2 мм)

0,5

0,5

Визначення місць установки надливів та розрахунок їх розмірів.

Основні умови по установці надливів на виливках узагальнені теорією та практикою ливарного виробництва та формулюються таким чином: а) надлив необхідно встановлювати на наймасивніших частинах (гарячих вузлах) виливка; б) надлив повинен твердіти в останню чергу (пізніше виливка); в) об'єм надливу повинен бути таким, щоб забезпечувалася мінімальна витрата рідкого металу на живлення виливка, але уся усадочна раковина розміщувалася б у надливі та ін.

Характерною особливістю технологічного процесу є лиття виливків з застосуванням двох прямих надливів. По нормалі приймаємо до установки екзотермічні стрижні з масою надливів по 19 кг.

Визначення місця підведення металу у порожнину ливарної форми, типу литникової системи.

Правильний вибір місця підведення металу до порожнини форми виявляє суттєвий вплив на якість виливків. Місце підведення металу встановлюють залежно від розмірів и конфігурації виливка та властивостей сплаву. Підведення металу до порожнини форми повинно забезпечити спокійне, безударне заповнення порожнини форми та необхідну на спрямованість твердіння виливка.

Метал рекомендується підводити так, щоб стінки виливка були продовження струму металу. Не допускається подавання металу на стрижень або стінку форми. При виробництві виливків з олов'яних бронз, сплавів з широким температурним інтервалом кристалізації переважне підведення металу у порожнину форми зверху.

Таким чином, приймаємо горизонтальну литникову систему з підведенням розплаву одним живильником на один виливок.

Визначення кількості виливків у ливарній формі і вибір габаритних розмірів опок.

На основі обраного метода формування з урахуванням габаритних розмірів ливарної моделі виливка та мінімально допустимої товщини шару формувальної суміші на різних ділянках форми визначили габаритні розміри ливарних опок та кількість виливків у ливарній формі. Дані, що були одержані, наведені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Узагальнені дані про розміри ливарних опок та кількість виливків у ливарній формі

Габаритні розміри моделі виливка, мм (верх/низ)

Кількість виливків у формі, шт

Габаритні розміри ливарних опок, мм

середній внутрішній

нижня опока

верхня опока

довжина

ширина

висота

довжина

ширина

висота

120/150 х 32/150 х 45/89

4

450

500

400

150

500

400

150

Розрахунок литникової системи.

Розрахунок литникової системи робимо за способом Дубицького.

Визначаємо оптимальну тривалість заливання ливарної форми за формулою:

, (2.1)

де - оптимальна тривалість заливання, с; S - коефіцієнт (для чавуну дорівнює 2); - товщина стінок виливка, мм; G - маса виливків з литниковою системою у формі, кг.

[c].

Після визначення перевіряємо швидкість піднімання рівня металу у ливарній формі за формулою:

, (2.2)

де - висота виливка у ливарній формі (по положенню при заливанні), мм.

V= 51,6 : 9,94 = 5,19 [мм/с].

Визначаємо середній розрахунковий напір Нср за формулою

, (2.3)

де Нст - висота стояка, см; hв - висота виливка по положенню при заливанні, см; hверх - висота виливка у верхній напівформі, см.

Нср = 150 - 0 / 2х3,44 = 15 см.

Визначаємо загальну площу перерізів живильників Fж за формулою

, (2.4)

де - загальний коефіцієнт витрати в литниковій системі (= 0,42).

Fж= 13,2/ ( 0,32 х 3,44 х 0,31 х) = 3,5 см2.

2.2 Розробка та вибір конструкції технологічного оснащення

Технологічне оснащення - це засоби, що доповнюють ливарне технологічне обладнання для виконання якоїсь частини технологічного процесу одержання виливків. Воно умовно поділяється на основне та допоміжне.

Розробка основного технологічного оснащення

Основне оснащення складає модельний комплект, до складу якого входять: модель виливка, модельні чи підмодельні плити, моделі елементів литникової системи та елементів живлення виливків, стрижньові ящики та ін.

Вибір матеріалу та конструювання ливарної моделі.

Класифікаційні ознаки та основні розміри моделі, що використовується, наведені у таблицях 2.7 та 2.8.

Таблиця 2.7 - Класифікація моделі виливка

Ознака

Характерні особливості

Матеріал моделі

По роду матеріалу, із котрого виготовляється модель - металева (як було вказано у розд. 2.3)

Тип виробництва

Для умов масового виробництва використовуються алюмінієві сплави та чавун. Обираємо алюмінієвий сплав марки АК7 ДСТУ 2839-94.

Особливості конструкції

Модель - нероз'ємна

Спосіб формування

Для машинного формування

Міцність моделі

Першого класу міцності

Вид ливарного сплаву

Модель для стального виливка

Точність виготовлення

П'ятого класу точності

Складність конфігурації

Другої групи складності

Таблиця 2.8 - Допуски на габаритні розміри моделі

Номінальний розмір, мм

Допуск розміру, мм

120

0,56

150

0,56

32

0,40

45

0,44

89

0,50

Через те, що середній габаритний розмір моделі дорівнює 150 мм, то виготовляється модель цільнолита

Визначення розмірів і конструкції модельних плит.

Модельні плити призначені для закріплення на них частин модельного комплекту та установки ливарних опок при формуванні.

Конструкція та розміри модельних плит визначаються залежно від серійності виробництва і типу формувальної машини, для якої вони призначені. Класифікаційні ознаки та основні розміри модельних плит, що використовуються, наведені у таблиці 2.9.

Кожна модель виливка кріпиться та фіксується на модельній плиті у знакових частинах моделей. Для фіксування та закріплення кожної моделі виливка на нижній модельній плиті передбачимо на моделях припливи, які виконуються за ГОСТ 21080-75: відстані до осі кріпильного виробу діаметром 6 мм l=12 і r=10 мм. Фіксування кожної моделі виливка на плиті здійснюється 2 штифтами типу 2.6 х L ГОСТ 3128-70, закріплення - двома болтами М8 х L.48 ГОСТ 7802-81, гайками М8-6Н.5 ГОСТ 5927-70 та шайбами 8 65Г ГОСТ6402-70.

Таблиця 2.9 - Дані по модельним плитам

Призначення модельної

Класифікація за

плити

матеріалом

конструкцією

формою

Для формування верхньої півформи

тип 1 - відлита з сталі марки 25Л ГОСТ 977-88

без вкладишів та координатних отворів, однобічна

прямокутна

Для формування нижньої півформи

тип 1 - відлита з сталі марки 25Л ГОСТ 977-88

без вкладишів та координатних отворів, однобічна

прямокутна

Кожна модель живильника на нижній модельній плиті фіксується двома штифтами 2.3 х L ГОСТ 3128-70 та закріплюється двома заклепками 3 х L.00 ГОСТ 10302-80. Литникова система (шлакоуловлювач і стояк) на верхній модельній плиті фіксується також двома штифтами типу 2.3 х L.00 ГОСТ 3128-70, а закріплюється на модельній плиті - штирем типу 0298-1371 ГОСТ20345-74 і двома заклепками 3 х L.00 ГОСТ 10302-80.

Вибір матеріалу та конструкції стрижньового ящика.

Стрижньовий ящик також як і моделі виконується із алюмінієвого сплаву марки АК7 ДСТУ 2839-94. Корпус стрижньового ящика має висоту до 400 мм, тому виконується цільнолитим з товщиною стінки 10 мм (За конструкцією стрижньовий ящик - рознімний).

Вибір конструкції допоміжного технологічного оснащення.

До допоміжного оснащення відносяться: опоки, підопочні та сушильні плити або драйєри, центруючі та напрямні штирі, скоби, струбцини, жеребейки, крючки та ін.

Вибір типу і конструкції опок.

Характеристика обраних ливарних опок наведена у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Класифікація ливарних опок за ГОСТ 2133-75

Ознака

Характеристика

Матеріал

Тип 1 - литі із стали марки 45Л ГОСТ 977-88

Маса

Категорія 1- ручна

Конфігурація

Вид 1 - прямокутні

Спосіб формування і положення при заливанні

Група 1 - машинний спосіб, опоки парні (нижні та верхні), положення - горизонтальне

Умовне позначення

верхня опока за ГОСТ 14928-80, нижня опока за ГОСТ 14928-80

Вибір типу і конструкції центруючих і напрямних штирів.

Для точного суміщення верхньої опоки з нижньою при збиранні форми застосовують штирі: центруючий типу 0290-0201 ГОСТ 22965-78 та напрямний типу 0290-0202 ГОСТ 22965-78, що кріпляться до верхньої опоки гайками М20-6Н.5 ГОСТ 5927-70 та шайбами 20 65 Г ГОСТ6402-70.

Для точної установки опок на модельних плитах застосовують штирі: центруючий 0290-2501 ГОСТ 20122-74, напрямний 0290-2551 ГОСТ 20123-74, що кріпляться до плити двома шайбами 12 65Г ГОСТ 6402-70 та двома гайками М12-6Н.5 ГОСТ 5927-70.

Висновки

ливарний припуск механічний

1. В проекті на основі характеристики конструкції деталі і аналізу технічних вимог було обрано матеріал виливка - конструкційна нелегована стальмарки 45Л ГОСТ 977-88, обґрунтовано спосіб лиття - у піщану вологу форму, методи виготовлення ливарної форми - машинне формування струшуванням з допресуванням і ливарних стрижнів - із ХТС.

2. Виходячи із загальної конфігурації, маси і розмірів деталі, положення оброблюваних поверхонь та інших умов одержання якісного виливка, на кресленні деталі розроблено технологічні вказівки елементів ливарної форми.

3. Визначено точність виливка і точність модельного комплекту: точність виливка 9-6-13-9 ГОСТ 26645-85; точність МК5-метал ГОСТ 3212-92.

4. Для одержання виливка, котрий віднесено за складністю до 2 групи, передбачено використання одного горизонтального ливарного стрижня. Визначено розміри знаків на стрижні і ливарній моделі.

5. С урахуванням конструкції ливарної моделі и мінімально припустимих товщін шару формувальної суміші на різних ділянках форми розраховано кількість виливків в одній формі - 4 шт., та визначено габаритні розмірі опок - 500 х 400 х 150/150 мм.

6. За методом Г.М.Дубицького розраховано литникову систему. Прийнято таке співвідношення між перерізами елементів литникової системи - F ж :F шл:F ст = 1 : 1,1 : 1,2.

7. Обрано типи і конструкції ливарних опок, модельних плит, а також розроблено конструкцію ливарної моделі.

8. Обрано склади формувальної і стрижньової суміші для виготовлення ливарної форми та методи формування частин ливарної форми.

9. Встановлено параметри заливання ливарної форми: температура заливання -1550 - 1560 оС, місткість роздавального кранового ковша стопорного типу - 0,1 т.

10. Визначено процеси та методи для здійснення фінішних операцій при виготовленні виливка.

11. Визначені показники контролю якості виливка.

Література

1. Гуляев Б.Б. Формовочные процессы / Б.Б. Гуляев, О.А. Корнюшенко, А.В. Кузин. - Л.: Машиностроение, 1987. - 264с.

2. Скарбинский М. Конструирование отливок/ М. Скарбинский: Пер. с польск. - М.-Л.: Машгиз, 1961. - 574с.

3. Анисимов Н.Ф. Проектирование литых деталей: Справочник / Н.Ф. Анисимов, Б.Н. Благов. - М.: Машиностроение, 1967. - 272с.

4. Іванова Л.Х., Шапран Л.О., Хитько О.Ю. Точності деталей і виливків. Припуски на механічне оброблення: Навч. посібник / Л.Х. Іванова, Л.О. Шапран, О.Ю.- Д.:НМетАУ, 2010.- 92с.

5. Абрамов Г.Г., Панченко Б.С. Справочник молодого литейщика / Г.Г. Абрамов, Б.С. Панченко.-3-е изд., перераб и доп.- М.: Высш.шк., 1991.- 319с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика конструкції деталі, умов її експлуатації та аналіз технічних вимог, які пред’являються до неї. Розробка ливарних технологічних вказівок на кресленні деталі. Опис процесів формування, виготовлення стрижнів і складання ливарної форми.

    курсовая работа [186,3 K], добавлен 05.01.2014

  • Службове призначення деталі "Корпус", аналіз технічних умов та норм точності. Попереднє встановлення типу та організаційної форми виробництва. Відпрацювання конструкції деталі на технологічність. Вибір способу отримання заготовки та оброблення поверхонь.

    курсовая работа [983,3 K], добавлен 23.06.2010

  • Оформлення кресленика деталі, виливка, кованки. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі. Матеріал деталі та його властивості. Визначення типу виробництва. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки.

    учебное пособие [3,8 M], добавлен 07.08.2013

  • Проектування операційного технологічного процесу виготовлення деталі "Корпус": вибір форми заготовки, розрахунок припусків на обробку, режимів різання, похибок базування, затискання елементу. Розробка схеми взаємодії сил та моментів, що діють на деталь.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 04.07.2010

  • Дослідження доцільності використання різних способів виготовлення заготовки даної деталі з метою забезпечення необхідної точності найбільш відповідальних поверхонь при мінімально можливій собівартості. Вибір оптимального способу лиття в разові форми.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 03.03.2015

  • Службове призначення вала й технологічність його конструкції. Вибір типу виробництва форми та організації технологічного процесу, обґрунтування. Розробка конструкції заготівлі, що забезпечує мінімальні витрати матеріалу. План виготовлення вала.

    курсовая работа [149,6 K], добавлен 20.12.2010

  • Технологічний аналіз конструкції деталі шестерня. Вибір типу заготовки і обґрунтування методу її виготовлення. Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі. Вибір обладнання та оснащення. Розробка керуючої програми обробки деталі.

    дипломная работа [120,4 K], добавлен 28.03.2009

  • Сутність технологічного процесу і обладнання для вільного кування. Аналіз виготовлення штока методом лиття і штампування; визначення і порівняння виробничої собівартості деталі. Вибір економічно раціонального і доцільного способу виготовлення заготовки.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 04.11.2012

  • Короткі відомості про деталь. Технічні вимоги до виготовлення деталі. Матеріал деталі, його хімічний склад і механічні властивості. Аналіз технологічності і конструкції деталі. Визначення типу виробництва. Вибір виду та методу одержання заготовки.

    курсовая работа [57,9 K], добавлен 11.02.2009

  • Аналіз технологічної конструкції деталі "Стакан" по якісним та кількісним показникам. Вибір типу заготівки. Встановлення ступені шорсткості, операційних припусків, розмірів з допусками. Розробка свердлильної та круглошліфувальної програми роботи верстату.

    курсовая работа [104,9 K], добавлен 07.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.