Технологія ремонту та відновлення пошкоджених поверхонь залізобетонних конструкцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

УДК 693.05+006.15.5

05.23.08-технологія та організація промислового та цивільного будівництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ТЕХНОЛОГІЯ РЕМОНТУ І ВІДНОВЛЕННЯ ПОШКОДЖЕНИХ ПОВЕРХОНЬ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

КОНОНЕНКО

Олексій Миколайович

Харків

2008



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор Гончаренко Дмитро Федорович, проректор з наукової роботи Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Білоконь Анатолій Іванович Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, декан будівельного факультету

кандидат технічних наук, доцент Галушко Валентина Олександрівна Одеська державна академія будівництва і архітектури, доцент кафедри технології і механізації будівництва

Захист відбудеться 10 грудня 2008 року о 13 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.01 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.

Автореферат розісланий 10 листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.т.н. доцент Т.М. Обіженко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для оцінки споживчої цінності будівельних елементів із бетону, залізобетону та попередньо напруженого залізобетону, разом із механічними показниками надзвичайне значення має їх довговічність. Довговічність бетону, на відміну від механічних показників, охарактеризувати важко. Окрім того, навіть за відомих умов навколишнього середовища та властивостей бетону довговічність не є абсолютною величиною, що залишається незмінною. Структура та властивості бетону зазнають постійних змін не лише під впливом навколишнього середовища, але й через енергетичний прогрес, за якого структура бетону прямує до нижчого енергетичного рівня (упорядкування структури). За допомогою технологічних та конструкційних заходів можна набагато зменшити швидкість таких змін залежно від умов навколишнього середовища. Довговічність та споживча цінність бетону також нерозривно пов'язані з очікуваним терміном служби.

За результатами статистичних даних у 85-90% залізобетонних конструкцій виникають руйнування поверхневого шару, з них біля 30% мають серйозні пошкодження.

Усе це пожвавило дослідницьку діяльність, саме тому в нормах довговічності приділяється більше уваги, ніж раніше. Проблемами довговічності бетонних та залізобетонних конструкцій займалися і продовжують розвивати цей напрям чимало провідних учених усіх країн: Алєксєєв С.М., Баженов Ю.М., Базант С.Р., Каземі M.T., Леонович С.Н., Руфферт Г., Москвін В.М., Іванов Ф.М., Невіль А.М., Пухонто Л.М., Попеско О.И, Й. Штарк, Б. Віхт та інші.

Німецькими вченими було розроблено положення щодо покращення довговічності поверхневих залізобетонних елементів, які включені у нове видання стандарту DIN 1045. Довговічність бетону враховується в ENV 206 та в ЕС 2. Згідно з стандартом DIN 1045, довговічність зовнішніх будівельних елементів з бетону передбачає, що протягом усього передбаченого терміну служби арматурна сталь залишається в лужному середовищі, яке захищає та пасивує її від корозії. Це має особливе значення, якщо врахувати, що, за результатами статистичних досліджень, причиною пошкоджень поверхні або поверхневих ділянок будівельних елементів з залізобетону на 80% є його корозія внаслідок атмосферного та хімічного впливу. гідроізоляційний конструкція ремонтний залізобетонний

За своїм впливом механізми, що погіршують довговічність бетону, можуть бути розподіленні так: фізичні (наприклад, мороз); хімічні (наприклад, сульфатні розчини); біологічні (наприклад, бактерії); механічні (наприклад, механічне зношення).

Більшість із цих механізмів мають загальну основу, вони виникають насамперед на поверхневих ділянках та їхній вплив посилюється під дією вологи. На цей час недостатньо розглянуті основні впливи, причини та механізми пошкоджень, а також заходи, спрямовані на їх ліквідацію та попередження, в тому числі їх виявлення та контроль, що підтверджує актуальність теми досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукового напрямку кафедри технології будівельного виробництва Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури. ЇЇ автор є співвиконавцем державної теми "Розробка нових технологій відновлення мереж водопостачання та водовідведення", яка розробляється на кафедрі технології будівельного виробництва. Номер державної реєстрації 0106U000612.

Метою дисертаційної роботи є розробка технології ремонту та відновлення пошкоджених поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій будівель та споруд, із використанням сучасних будівельних матеріалів.

За робочу гіпотезу прийнято припущення про можливість розробки організаційних та технологічних рішень ремонту та відновлення пошкоджених поверхонь залізобетонних конструкцій з використанням полімерних пенетрирувальних матеріалів, що дасть змогу подовжити термін експлуатації залізобетонних конструкцій, відновити їх несучу спроможність, корозійну стійкість та зносостійкість за одночасного зменшення вартості та довготривалості ремонтно-відновлювальних робіт.

Для досягнення наміченої мети та згідно з прийнятою робочою гіпотезою в роботі поставлені такі задачі:

- дослідити причини та характеристики пошкоджень поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій, що експлуатуються;

- виявити чинники, що впливають на довговічність залізобетонних конструкцій;

- виконати аналіз існуючих технологій ремонту та відновлення поверхонь конструкцій та матеріалів, що використовуються під час ремонтно-відновлювальних робіт;

- провести експериментальні дослідження існуючих матеріалів та технологій ремонтно-відновлювальних робіт;

- розробити технологічні та організаційні рішення, що підвищують ефективність ремонту поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій.

Об'єкт дослідження - технологія робіт з ремонту та відновлення поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій.

Предмет дослідження - техніко-економічні параметри ремонту та відновлення поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій.

Методи дослідження - бібліографічний пошук, натурне дослідження, статистичний аналіз, лабораторний аналіз, методи порівняльного аналізу та обчислювального експерименту, натурне випробування конструкцій.

Наукову новизну становлять здобуті автором і винесені до захисту наукові результати:

визначено чинники, що впливають на довговічність, корозійну стійкість та зносостійкість конструкцій;

шляхом лабораторних досліджень підтверджена можливість використання сучасних будівельних матеріалів та технологій у ремонті та відновленні поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій будівель та споруд.

проведено розрахунок міцнісних характеристик бетонних конструкцій та відновлювальних матеріалів;

виконано розрахунок тривалості карбонізації захисного шару залізобетонних елементів, що захищаються сучасними гідроізоляційними матеріалами проникної дії;

науково обґрунтовано та розроблено технологічні й організаційні рішення ремонту та відновлення поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій, що підвищують їх експлуатаційний ресурс.

Практична значущість отриманих результатів полягає в розробці технологічних та організаційних рішень ремонту та відновлення поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій з використанням сучасних пенетрирувальних гідроізоляційних матеріалів. Розробленні рішення дають змогу виконувати ремонтно-відновлювальні роботи за короткий термін, з мінімальними затратами праці, а також суттєво підвищити експлуатаційний ресурс пошкоджених конструкцій.

Особистий внесок автора. Автором дисертаційної роботи досліджено чинники, що впливають на експлуатаційну надійність як поверхонь, так і загалом бетонних та залізобетонних конструкцій. Виконано аналіз існуючих технологій та матеріалів, що використовуються для ремонтно-відновлювальних робіт. За результатами експерименту було відібрано пенетрирувальні гідроізоляційні матеріали та підтверджено їх високі експлуатаційні показники.

Запропоновано розрахунок тривалості карбонізації захисного шару залізобетонних елементів за використання пенетрирувальної гідроізоляції як відновлювального матеріалу.

Розроблено технологічні та організаційні рішення ремонту та відновлення залізобетонних конструкцій, використання яких дозволяє суттєво підвищити їх експлуатаційну довговічність конструкцій.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися на науково-технічних конференціях ХДТУБА, що проходили в 2005, 2006,2007 та 2008 роках , на міжнародних науково-технічних конференціях: "Інноваційні технології житлового циклу. Пластмаси" ХНАМГ, Харків, листопад 2007 р.; "Ресурс і безпека експлуатації конструкцій будівель і споруд", ХДТУБА, вересень 2007 р.

Публікації. Здобуті результати досліджень відображені у шістьох статтях, які опубліковані в наукових журналах ХДТУБА та ХНАМГ, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків і рекомендацій, переліку використаної літератури з 76 найменувань. До дисертації входить 16 таблиць і 43 рисунків. Загальний обсяг дисертації -- 124 сторінки.



ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність обраної теми досліджень, поставлено мету і завдання досліджень, наведено основні положення і результати, які виносяться на захист.

У першому розділі розглянуто стан питання щодо ремонту та відновлення залізобетонних конструкцій. Наведено основні чинники, які необхідно брати до уваги у процесі аналізу стану будівель та споруд з залізобетону та ремонтно відновлювальних робіт. Визначено основні механізми руйнування залізобетонних конструкцій і чинники, що призводять до руйнування.

Розглянуто існуючі технології ремонту та відновлення поверхневих частин залізобетонних конструкцій. Визначено негативні та позитивні їх риси.

Обираючи способи розв'язання розглядуваної в роботі проблеми, треба особливу увагу звернути на вибір відновлювального матеріалу та технології його використання, від чого залежать міцність і надійність, естетичні та експлуатаційні якості залізобетонних конструкцій.

У другому розділі розглянуто основні руйнівні процеси в бетоні та арматурі залізобетонних конструкцій. Аналіз результатів наукових досліджень свідчить про необхідність системного комплексного підходу до технологічного проведення ремонтно-відновлювальних робіт залізобетонних конструкцій. Розглянуто вплив структури бетону на його довговічність.

Наведено методики моделювання довговічності з урахуванням основних руйнівних процесів в бетоні та в арматурі. Особливу увагу приділено аналізу існуючих методик прогнозування періоду карбонізації захисного шару залізобетонних конструкцій.

Третій розділ роботи присвячено дослідженню методів підвищення довговічності залізобетонних конструкцій. З точки зору задоволення вимог довговічності, стадія проектування є вирішальною. Саме на цій стадії необхідно враховувати особливості роботи залізобетонних конструкцій у конкретних експлуатаційних умовах, що зв'язані з характером та інтенсивністю впливів: технологічних та навколишнього середовища.

Залежно від ступеня агресивності середовища для запобігання корозійному руйнуванню конструкцій в основному передбачені такі види захисту: а) первинний, що полягає у виборі матеріалу конструкції або створення його структури для того, щоб забезпечити стійкість під час експлуатації; б) вторинний, що передбачає нанесення захисного покриття, яке запобігає корозійному руйнуванню конструкції.

У процесі роботи було досліджено існуючі гідроізоляційні матеріали, технологічні та організаційні рішення в процесі проведення ремонтно-відновлювальних робіт з їх використанням. Визначено головні критерії довговічності: високий опір стиску, хімічні, ударно-стираючі та біологічні (ріст бактерій, водоростей, моху, рослин) дії, виникнення пошкоджень при замерзанні та відтаюванні, високе значення початкового модуля пружності і стабільність обсягу при довготривалому впливі, а також низька проникливість і дефектність структури, надійні захисні властивості щодо стальної арматури, висока морозо- та сульфатостійкість, адгезія із залізобетоном. Установлено, що найпоширеніший спосіб підвищити хімічну стійкість бетону та його морозостійкість полягає у використанні домішок, що дає змогу знизити відсоток повітря в бетоні, а також досягти приросту щільності та міцності бетону, а при проведенні ремонтно-відновлювальних робіт таким є спосіб з використанням пенетрирувальних гідроізоляційних матеріалів. Було встановлено, що використання гідроізоляційних матеріалів проникної дії забезпечує не тільки поверхневий захист залізобетонних конструкцій від впливу вологи, а й підвищення щільності і міцності залізобетону. При цьому гідроізоляційні матеріали марок "Кальматрон" та "Віатрон" чинять пасивальну дію на арматуру в залізобетоні.

В розділі розглянуто технології нанесення гідроізоляційних матеріалів проникної дії. Досліджено, що компоненти хімічних домішок мігрують по порах в тіло бетону на глибину 5…90 мм (залежно від щільності його структури та зволоженості), вступають в хімічну реакцію з цементом і утворюють нові кристалічні сполучення, які закупорюють пори бетону і роблять його водонепроникним. Установлено, що недоліком гідроізоляції кристалізаційної дії є неспроможність сприйняття кристалами механічних напружень, тому сфера її використання обмежується конструкціями, у яких виникають напруження, деформації і коливання від експлуатаційних навантажень.

Наведено граничні значення параметрів матеріалів і конструкцій із залізобетону, а також параметри залізобетону щодо довговічності залежно від ступеня впливу агресивного середовища.

У четвертому розділі розроблено технологічні та організаційні рішення при проведенні ремонтно-відновлювальних робіт з використанням гідроізоляції проникної дії. Представлено результати проведених лабораторних досліджень.

У результаті статистичної роботи з'ясувалося, що у 85-90% залізобетонних конструкцій виникають пошкодження поверхневого шару, з них близько 30% -- дуже серйозні. Більшість пошкоджень легко визначаються під час натурного обстеження конструкцій, навіть без залучення спеціалізованої техніки: напрямлені системні тріщини, що стають частішими, зони підвищеної пористості під впливом вологи, наслідки корозії на поверхні, тріщини в арматурних ходах, набухання та роздування бетону по кородованій арматурі.

Лабораторними дослідженнями з адгезії різних пенетрирувальних гідроізоляцій ("Віатрон" і "Аквафін") з бетоном при використанні різних способів нанесення виявлено залежність морозостійкості та водонепроникності від кута нахилу поверхні до горизонту (рис.1, 2) (зроблено припущення, що це наслідок залежності глибини проникнення від навантаження, яке виникає під власною вагою гідроізоляційного матеріалу).

Слід відзначити, що використання гідроізоляційних матеріалів проникної дії в технологічному процесі відновлення поверхонь залізобетонних конструкцій справляє позитивний вплив на техніко-економічні показники: це скорочення часу виконання робіт завдяки відсутності необхідності додаткового захисту арматури, значне (в 1,5-2,5) зниження собівартості пенетрирувальних матеріалів з тенденцією до подальшого здешевлювання, відсутності будь-якого ексклюзивного механізованого обладнання, необхідного в технологічному процесі, що також впливає на собівартість работ.

Дослідження відновлювання поверхні методом ін'єктування дало змогу встановити, що пошкоджена конструкція досягає майже таких показників, які має нова конструкція.

Наведено модель прогнозування глибини карбонізації захисного шару залізобетонних конструкцій за формулою

,

де - середня товщина захисного шару залізобетону, Р_н - характеристика безпеки при нормативному значенні імовірності надійної (безпечної) роботи конструкції_н, V_a - коефіцієнт варіації товщини захисного шару залежно від умов експлуатації, - математичне очікування показника швидкості карбонізації, V_ке - коефіцієнт варіації показника швидкості карбонізації.

На основі цієї моделі встановлено, що термін карбонізації захисного шару з використанням пенетрирувальної гідроізоляції марки "Віатрон" в 2,4 раза перевищує аналогічний за використання звичайного бетону.

Після підготовки поверхні наносяться гідроізоляційні матеріали в два шари щіткою з синтетичного волокна або за допомогою розчинонасосу із насадкою для розпилення. Перший шар матеріалу наносити на бетон, який попередньо необхідно зволожити. Другий на нього через 2-3 години (якщо наносити другий шар пізніше, то перший необхідно обробити металевою щіткою). Перед нанесенням другого шару поверхню зволожити.

При проведенні ремонтно-відновлювальних робіт з використанням пенетрирувальних матеріалів марки "Віатрон", відпадає необхідність проводити додатково антикорозійний захист арматури завдяки властивості цих матеріалів пасивувати оголену арматуру (табл. 1 та 2)

Нанесення розчину гідроізоляційного матеріалу проникної дії повинно виконуватися рівномірно по всіх поверхні, без пропускання.

В середньому затрати гідроізоляційних пенетрувальних матеріалів в перерахунку на суху суміш при нанесенні в 2 шари, складає від 0,8 кг/м² до 1,1 кг/м².



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано та розроблено технологічні та організаційні рішення підвищення ефективності робіт з ремонту та відновлення поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій.

1. На основі аналізу стану конструкцій підтверджено, що основним чинником їх руйнування є корозія, яка в свою чергу безпосередньо залежить від стану захисного шару залізобетонних конструкцій. Несвоєчасний антикорозійний захист поверхні бетону конструкцій призводить до необхідності використання технології відновлення їх несучої спроможності, яка дорого коштує.

У роботі розглянуто шляхи зменшення впливу руйнівних чинників на довговічність конструкцій, зокрема шляхом улаштування захисного шару з використанням гідроізоляційних матеріалів проникної дії.

2. Досліджено існуючі вітчизняні та зарубіжні технології ремонту та відновлення поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій і матеріалів, які при цьому використовуються. Встановлено, що висока ефективність заходів для відновлення поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій може бути досягнута завдяки використанню пенетрирувальних гідроізоляційних матеріалів.

3. У результаті аналізу властивостей гідроізоляційних матеріалів ("Віатрон" і "Аквафін") і технологічних заходів ремонту та відновлення поверхонь різних залізобетонних конструкцій визначено основні підходи до розробки ефективних способів ліквідації дефектів. Прийнято рішення використовувати як гідроізоляційні покриття пенетрирувальні матеріали.

4. Дослідження адгезійної міцності бетону та гідроізоляційних матеріалів проникної дії показало, що вона складає для різних типів поверхонь такі значення: горизонтальні поверхні - 1,72 МПа; похилі поверхні (кут нахилу до горизонту 30°) - 1,56 МПа; вертикальні поверхні - 1,14 МПа. Оскільки адгезійна міцність епоксидних клеїв та бетону становить близько 2,0 МПа, можна констатувати, що адгезія на міцність бетону та гідроізоляційних матеріалів проникної дії задовільна (а для горизонтальних поверхонь вона практично близька до епоксидних клеїв), а улаштування гідроізоляцій "пенетрирувальна гідроізоляція - існуючий (відновлюваний) бетон" уявляється можливим.

5. Виконано розрахунок періоду карбонізації захисного шару бетону, що показує, через який період часу карбонізація захисного шару досягне позначки глибини закладення арматури. За результатами проведеного аналізу встановлено, що даний період (однакові умови експлуатації) при використанні за гідроізоляцію матеріалів проникної дії в 2,4 раза перевищує період звичайного захисту бетону з використанням бетону марки В25.

6. Розроблено технологічні, технічні та організаційні рішення, спрямовані на відновлення та ремонт поверхонь бетонних та залізобетонних конструкцій з використанням гідроізоляційних матеріалів проникної дії, що дає змогу підвищити їх експлуатаційну довговічність. Наступне проведення робіт можливе вже після першої доби, а початок експлуатації відновленої поверхні з використанням даних матеріалів можливий на третю добу.

7. Розробленні рішення упроваджені при ремонті залізобетонних конструкцій Південної трибуни Харківського стадіону "Металіст".

Економічний ефект від упровадження рішень склав порядку 36,5 тис. грн.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кононенко А.Н. Факторы, влияющие на долговечность бетонных конструкций. // Науковий вісник будівництва. №36. - Х.: ХДТУБА. - 2006. - С. 338-341.

2. Кононенко А.Н. Анализ основных деградационных процессов в бетоне и арматуре железобетонных конструкций // Науковий вісник будівництва. №38. - Х.: ХДТУБА. - 2007. - С. 251-255.

3. Костюк Т.А., Гончаренко Д.Ф., Кононенко А.Н. Исследование и сравнительный анализ пенетрирующих гидроизоляций марки "ВИАТРОН" и "АКВАФИН-Иц" // Коммунальное хозяйство городов, 2007. № 79. - С. 399-405.

4. Копейко А.Е., Кононенко А.Н. Состояние железобетонных конструкций южной трибуны стадиона "Металлист" в г. Харькове // Науковий вісник будівництва. № 45. - Х.: ХДТУБА. - 2008. - С. 52-59.

5. Гончаренко Д.Ф., Копейко А.Е., Кононенко А.Н. Технологические решения восстановления железобетонных конструкций методом иньецирования // Науковий вісник будівництва. № 47. - Х.: ХДТУБА. - 2008. - С. 371-378.

6. Емельянова И.А., Непорожнев А.С., Кононенко А.Н. Использование малогабаритного оборудования для нанесения покрытий из цементно-песчаных смесей типа "Виатрон" // Науковий вісник будівництва. № 48. - Х.: ХДТУБА. - 2008. - С. 222-225.



АНОТАЦІЯ

Кононенко О.М. Технологія ремонту та відновлення пошкоджених поверхонь залізобетонних конструкцій. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.08 - технологія та організація промислового та цивільного будівництва. - Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури. Харків, 2008.

Дисертація присвячена питанням технологічного забезпечення і нормування гідроізоляційних робіт при відновленні властивостей залізобетонних конструкцій.

У роботі розглянуто останні тенденції гідроізоляційних робіт в Україні та за кордоном. Виконано аналіз конструктивних та організаційних рішень проведення відновлення поверхонь залізобетонних конструкцій.

Дослідження комплексного процесу відновлення поверхонь залізобетонних конструкцій показало, що якість робіт, що виконуються, значною мірою залежить від вибору матеріалу. Пенетрирувальні гідроізоляційні матеріали відзначаються своєю легкістю у використанні та значним підвищенням показників, що відновлюються.

Аналіз статистичних даних, здобутих на будівництві об'єктів в містах України, та публікацій в зарубіжних наукових журналах, показав, що зазначені матеріали та технології їх застосування дають можливість якісно проводити ремонтно-відновлювальні роботи поверхонь залізобетонних конструкцій.

Дослідження показали, що рівень розробки нормативної документації значною мірою відстає від розвитку темпів проведення ремонтно-відновлювальних робіт поверхонь залізобетонних конструкцій.

Розроблена технологія використання пенетрирувальних гідроізоляційних матеріалів ручним методом, а також із використанням механічного нанесення (розчинонасос з насадкою для розпилювання). За результатами досліджень не виявлено різниці в якості поверхні, що відновлюється за різними технологіями нанесення.

Виявлено, що волога не тільки не заважає проведенню гідроізоляційних робот, а й навпаки необхідна (чим глибше зволожено бетон, тим глибше проникнуть кристали пенетрирувальних матеріалів, а тому буде досягнуто вищі показники якості проведення гідроізоляційних робіт).

Застосування гідроізоляційних матеріалів проникної дії дає змогу підвищити якість та економічність ремонтно-відновлювальних робіт пошкоджених поверхонь залізобетонних конструкцій.

Ключові слова: гідроізоляція проникаючої дії, технологія застосування, ремонтно-відновлювальні роботи, водонепроникність, нормування, прогнозування.



АННОТАЦИЯ

Кононенко А.Н. Технология ремонта и восстановления поврежденых поверхностей железобетонных конструкций. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.08 - технология и организация промышленного и гражданского строительства. - Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры. Харьков. 2008.

Диссертация посвящена вопросам технологического обеспечения и нормирования гидроизоляционных работ при восстановлении свойств железобетонных конструкций.

В работе рассмотрены тенденции гидроизоляционных работ за рубежом. Выполнен анализ конструктивных и организационных решений проведения восстановления поверхностей железобетонных конструкций в Украине.

Исследование комплексного процесса восстановления поверхностей железобетонных конструкций показало, что качество выполняемых работ значительно зависит от выбора материала. Пенетрирующие гидроизоляционные материалы отличаются своей легкостью в использовании и повышением восстанавливаемых показателей.

Анализ статистических данных, полученных на строительстве объектов в городах Украины, и публикаций в зарубежных научных журналах показал, что пенетрирующие материалы и технологии их использования дают возможность качественно проводить ремонтно-восстановительные работы поврежденных поверхностей железобетонных конструкций.

Исследования показали, что уровень разработки нормативной документации значительно отстает от темпов развития ремонтно-восстановительных работ.

Анализ использования гидроизоляционных материалов проникающего действия при ремонтно-восстановительных работах дал такие результаты:

адгезия пенетрирующей гидроизоляции с бетоном в среднем составляет 1,85 МПа, что практически близко к показателям с эпоксидными клями;

повышение показателя водонепроницаемости бетона на шесть или более ступеней;

скорость формирования кристаллов та глубина проникновения активных химических компонентов зависит от многих показателей, в частности, от плотности, пористости бетона, влажности и температуры окружающей среды. При исчезновении воды процесс формирования кристаллов приостанавливается. При появлении воды (например, при увеличении гидростатического давления) процесс формирования кристаллов возобновляется, то есть бетон приобретает свойство к "самозалечиванию".

На основании многофакторной математической модели разработано методику прогнозирования периода карбонизации защитного слоя бетона. Параметры модели выбраны за результатами опроса специалистов - экспертов, которые имеют значительный опыт проведения гидроизоляционных работ.

Разработана технология использования пенетрирующих гидроизоляционных материалов методом ручного нанесения и с использованием механических устройств (торкрет установка, растворонасос с насадкой для распыления). Согласно результатов исследования не обнаружено разницы в качестве восстанавливаемой поверхности по разным технологиям нанесения.

Доказано, что влага не только не мешает проведению гидроизоляционных работ, но и наоборот необходима (чем больше глубина увлажнения бетона, тем глубже проникают кристаллы пенетрирующих материалов, а следовательно и выше показатели качества проведения гидроизоляционных работ).

Использование гидроизоляционных материалов проникающего действия дает возможность повысить качество и экономичность проведения ремонтно-восстановительных работ.

Ключевые слова: гидроизоляция проникающего действия, технология использования, водонепроницаемость, ремонтно-восстановительные работы, нормирование, прогнозирование.



ANNOTATION

Kononenko O.M. Damaged surfaces recovery and maintenance techniques. - Manuscript. The research work for engineering sciences candidate academic degree in 05.23.08. trade i.e. industrial and civil construction technology and management.- Kharkiv State Technichal University of Construction and Architecture. Kharkiv. 2008.

The research work explores technological control and maintenance during waterproofing recovering concrete products.

The work observes waterproofing tendencies worldwide. Constructive and managerial recovery of concrete surfaces solutions in Ukraine has been analysed.

Complex recovery process research proved that quality of the implemented tasks much depends upon the material. Penetrating waterproofers has highly recovering properties and are easy to use.

Statistical data analysis obtained during project construction in Ukrainian cities and in foreign scientific journals, displayed penetrating waterproofers and technologies as high -quality recovery method.

The research work has showed the normative documentation is far behindhand of recovery development pace.

Penetrating waterproofers application enables enhance recovery quality and efficiency.

Key-words: Penetrating dampproofing, application technique, water resistance, recovery works, control

Размещено на Allbest.ru