Наукові основи вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням для високообертового дизеля

108

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

УДК 621.436-43.001.24

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Наукові основи вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням для високообертового дизеля

05.05.03 - двигуни та енергетичні установки

Врублевський Олександр Миколайович

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння Харківського національного автомобільно-дорожнього університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор Абрамчук Федір Іванович, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків, завідувач кафедри двигунів внутрішнього згоряння.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Дяченко Василь Григорович Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, професор кафедри двигунів внутрішнього згоряння;

доктор технічних наук, професор Головчук Андрій Федорович, Уманський національний університет садівницва, м. Умань, ректор, завідувач кафедри тракторів, автомобілів та ремонту машин;

доктор технічних наук, доцент Варбанець Роман Анатолійович, Одеський національний морський університет, м. Одеса, доцент кафедри суднових енергетичних установкок і технічної експлуатації.

Захист відбудеться «14» квітня 2011 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.050.13 в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, кафедра двигунів внутрішнього згоряння, ауд. 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Осетров О.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми Проблема поліпшення паливної економічності та екологічних показників вимагає впровадження нових рішень, спрямованих на удосконалення паливної апаратури (ПА) високообертового дизеля (ВОД). Організація ефективного сумішоутворення і згоряння в циліндрі дизеля з безпосереднім упорскуванням можлива у випадках: підвищення тиску упорскування до 100 МПа і вище із скороченням часу паливоподачі (ПП); забезпечення багатостадійного упорскування; зміни моменту початку ПП в залежності від режиму роботи дизеля; підтримки для кожного режиму роботи дизеля оптимального тиску упорскування палива.

Такі вимоги до організації сумішоутворення і згоряння може забезпечити акумуляторна система або насос-форсунка з електронною системою керування. Більш широкі можливості керування ПП мають акумуляторні паливні системи, в яких функції створення високого тиску і забезпечення заданої характеристики ПП розділені між елементами системи. Це дозволяє одержувати різні характеристики ПП, багатостадійне впорскування при регулюванні тиску в залежності від режиму роботи дизеля.

Розробка акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням для високообертового дизеля потребує обгрунтованого вибору параметрів з врахуванням таких явищ, якими при розробці ПА безпосередньої дії раніше як правило нехтували. Мова йде про: деформації деталей; співударяння деталей; рух палива у малих зазорах і пов'язаний з ним ефект приєднаних мас; перетікання палива з порожнин високого тиску до порожнини низького тиску. Для цього необхідно поглибити теоретичну базу досліджень і прискорити впровадження перспективних розробок. Необхідно створити узагальнені математичні моделі процесу паливоподачі у ПА з електронним керуванням, що враховують вплив вказаних вище явищ на процес паливоподачі.

В Україні гостро стоїть проблема створення та дослідження електромагнітів і п'єзоактюаторів для виконуючих механізмів паливної системи. Такі прилади повинні забезпечувати переміщення 50 мкм і більше, розвивати силу більше 40 Н при швидкодії від 0,1 мс.

Велика кількість параметрів акумуляторної паливної системи, що визначають ефективність паливоподачі, та значна кількість критеріїв ефективності роботи паливної системи ставить проблему багатопараметричного багатокритеріального синтезу паливної апаратури.

У зв'язку з цим актуальною є тема дисертації, що спрямована на створення наукових основ вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням для високообертового дизеля, які дозволяють розробляти та впроваджувати паливну апаратуру з гнучкою системою керування параметрів паливоподачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження відповідає Державній програмі розвитку виробництва вітчизняних малолітражних дизельних двигунів та силових і енергетичних установок для агропромислового комплексу на 2006 - 2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 р. № 798). Здобувач, як відповідальний виконавець, проводив дослідження за темою дисертації по держбюджетній темі МОН України «Теоретичні основи розробки паливних систем перспективних екологічно чистих автомобільних дизелів» (ДР№0107U001005). Частина досліджень виконувалась за прямими трудовими договорами здобувача з КП ХКБД (м. Харків), а також за договором про співробітництво між ХНАДУ та Інститутом твердого тіла Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (м. Харків).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розв'язання проблеми вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням впорскування для високообертового дизеля, що дозволяє розробляти та впроваджувати паливну апаратуру з гнучкою системою керування параметрів паливоподачі.

Для досягнення вказаної мети були поставлені та вирішені наступні задачі:

створити методологію вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням для високообертового дизеля;

розробити математичну модель процесу паливоподачі акумуляторної паливної системи з електронним керуванням з урахуванням деформацій рухомих елементів форсунки, ефектів приєднання маси рідини до деталей, що рухаються, співударяння деталей, а також електродинамічних і електромагнітних ефектів в системі керування паливоподачею;

запропонувати метод верифікації математичної моделі процесу паливоподачі, який дозволить врахувати похибки визначення експериментальних критеріїв адекватності, конструктивних і регулювальних параметрів паливної апаратури;

визначити вплив конструктивних і регулювальних параметрів акумуляторної паливної апаратури на процес паливоподачі, результати дослідження використати для розробки рекомендацій щодо вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури для високообертового дизеля;

доповнити критерії оцінки якості акумуляторної паливної апаратури для зниження витрат енергії та забезпечення її функціонування у заданому діапазоні зміни подачі та тиску палива;

сформулювати вимоги до пристроїв, що забезпечують перетворення електричного сигналу у механічне переміщення, для використання у паливній апаратурі дизелів, запропонувати шляхи досягнення даних вимог за рахунок використання нових матеріалів;

запропонувати методики експериментального дослідження акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням на безмоторних та моторних стендах;

обгрунтувати вибір і провести оптимізацію параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням для високообертового дизеля, видати рекомендації для створення дослідних зразків паливної апаратури;

виконати експериментальне дослідження можливості гнучкого керування параметрами паливоподачі на кожному режимі роботи високообертового дизеля при використанні розробленої паливної апаратури.

Об'єкт дослідження - процеси в акумуляторній паливній апаратурі з електронним керуванням для високообертового дизеля.

Предмет дослідження - параметри акумуляторної паливної апаратури, які найбільше впливають на гідравличні хвильові явища і деформацію рухомих елементів форсунки, ефекти приєднання маси рідини до деталей та співударяння деталей, електродинамічні та електромагнітні ефекти в системі керування паливоподачею.

Методи дослідження. В основу дисертаційного дослідження положені фундаментальні аспекти теорії двигунів внутрішнього згоряння, теорії гідродинаміки, теорії магнетизму.

Метод характеристик використано для чисельного рішення телеграфного рівняння, що описує хвильові процеси в паливних каналах високого тиску. Метод Д'Аламбера - для аналітичного рішення хвильового рівняння, що описує поширення імпульсу тиску мультиплікатором, голкою і стійкою клапана форсунки. Чисельний метод Адамса - для рішення нелінійних алгебраїчних рівнянь, що описують процеси в порожнинах форсунки й насоса. Розрахунок магнітного ланцюга - за допомогою коефіцієнтів розсіювання. Метод дослідження простору параметрів - для верифікації математичних моделей та оптимізації елементів акумуляторної паливної апаратури. Використані сучасні методи експериментальних досліджень акумуляторної паливної апаратури на моторному і безмоторному стендах. Обробку експериментальних досліджень виконано за допомогою програм PowerGraph 3.3, Matlab 6, Statistica 6.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації запропоновані підходи й рішення щодо вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням паливоподачею. При математичному моделюванні запропоновані методи, що відрізняються від раніше використаних узгодженим, сумісним розрахунком параметрів паливної апаратури із новими керуючими пристроями, що забезпечує гнучке керування паливоподачею у високообертовому дизелі.

Наукову новизну дисертації складають:

1. Запропонована методологія вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням, основу якої складає:

- математична модель процесу паливоподачі з використанням відомих методів моделювання хвильових процесів у гідравлічній частині форсунки, яка відрізняється тим, що враховує деформацію рухомих елементів форсунки, ефекти приєднання маси рідини до деталей, що рухаються, та співударяння деталей, а також електродинамічні та електромагнітні ефекти в системі керування паливоподачею;

- метод багатопараметричної верифікації математичної моделі процесів у акумуляторній паливній апаратурі, який враховує похибки експериментального визначення критеріїв адекватності, конструктивних і регулювальних параметрів паливної апаратури.

2. Встановлено кількісний вплив конструктивних і регулювальних параметрів електрогідравлічної форсунки, паливного насоса високого тиску на процес паливоподачі, що дозволило визначити параметричні та функціональні обмеження при постановці задачі пошуку оптимальних параметрів.

3. Запропоновані та обгрунтовані додаткові критерії для оцінки якості акумуляторної паливної апаратури - критерій продуктивності та критерій витрати потужності на привід паливного насоса високого тиску.

4. Запропоновано перспективний спосіб забезпечення необхідної швидкодії електромагнітного приводу клапана електрогідравлічної форсунки шляхом використання магнітопроводів, що включають, на відміну від відомих аналогів, магнітотвердий і магнітом'який матеріали.

5. Науково обґрунтована можливість створення приводу електрогідравлічної форсунки з використанням явища магнітострикції, що проявляється в інтерметалічному з'єднанні Терфенол-Д.

Практичне значення отриманих результатів для галузі двигунобудування полягає в тому, що запропоновані наукові основи вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням для високообертового дизеля реалізовані за методологією, яка включає: математичну модель процессу паливоподачі, метод верифікації математичної моделі, метод оптимізації, методики експериментального дослідження паливної апаратури на безмоторних та моторних стендах. Результати дослідження дозволяють розробити та впровадити сучасну паливну апаратуру з електронним керуванням для високообертового дизеля, яка забезпечує гнучке керування процесу паливоподачі.

Розроблена програма розрахунку параметрів процеса паливоподачі акумуляторної паливної апаратури, що реалізує запропоновану математичну модель. акумуляторний палиподача конструктивний

Створена методологія вибору параметрів акумулятороної апаратури пройшла апробацію і упроваджена у КП ХКБД для проектування паливної апаратури високообертового дизеля ДТНА (ЧН 8,8/8,2).

Запропоновані критерії продуктивності та критерій витрати потужності на привід паливного насоса високого тиску дозволили вибрати параметри паливного насоса, що забезпечують зменшення витрати енергії на підтримку необхідного рівня тиску палива в гідроакумуляторі.

Надані у дисертації рекомендації щодо параметрів керуючого пристрою електрогідравлічної форсунки використані при розробці НВФ «Елон-ТТ» (м. Харків) системи керування паливоподачею, а також у спільній роботі ХНАДУ та ННЦ ХФТІ НАН України при створенні технології виробництва електромагніта та принципово нового актюатора, що використовує магнітострицію.

Методики експериментального дослідження акумуляторної паливної апаратури упроваджені в КП ХКБД та застосовуються при випробуваннях паливної апаратури. Результати випробувань акумуляторної паливної апаратури стали основою для впровадження електронного упорскування палива у вітчизняному високообертовому дизелі, розробленому в КП ХКБД.

Запропоновані у дисертації модель процесу паливоподачі та методики експериментального дослідження впроваджені у навчальний процес при підготовці студентів спеціальності 7.090210 - двигуни внутрішнього згоряння у ХНАДУ.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати дисертації отримані здобувачем особисто. Серед них:

- методологія вибору параметрів акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням;

- математична модель процесу паливоподачі акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням;

- метод багатокритеріальної верифікації математичної моделі процесів у акумуляторній паливній аппаратурі;

- методики експериментального дослідження акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням на безмоторних стендах;

- результати розрахунково-експериментального дослідження вливу конструктивних і регулювальних параметрів на процес паливоподачі;

- запропоновані додаткові критерії для оцінки якості акумуляторної паливної апаратури: критерій продуктивності та критерій витрати потужності на привід паливного насоса високого тиску;

- виконаний з використанням методу дослідження простору параметрів вибір оптимальних параметрів акумуляторної паливної апаратури для високообертового дизеля;

- визначення вимог до швидкодіючих електромагнітів для паливної апаратури та дослідження зразків електромагнітів;

- результати дослідження можливості створення приводу електрогідравлічної форсунки з використанням явища магнітострикції, що проявляється в інтерметалічному з'єднанні Терфенол-Д;

- методика визначення показників паливоподачі ПА з електронним керування упорскування під час моторних випробувань дослідного одноциліндрового дизеля 1Ч8,8/8,2;

- обробка результатів всіх експериментів, що представлені у роботі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на: ХІ - ХІV Міжнародних Конгресах двигунобудівників (Рибаче, Крим, 2006 - 2009 рр.); Всеукраїнських науково-технічних конференціях «Сучасні проблеми двигунобудування: стан, ідеї, рішення» (м. Первомайськ, 2005, 2007, 2009 рр.); Міжнародних науково-технічних конференціях ХНАДУ (м. Харків, 2005 - 2010 рр.); 70-й та 72-й Міжнародних науково-технічних конференціях кафедр академії та спеціалістів залізничного транспорту і підприємств, УкрДАЗТ (м. Харків, 2008, 2010 рр.); Науково-технічних конференціях «3-и и 4-ые Луканинские чтения. Пути решения энергоэкологических проблем в автотранспортном комплексе» (м. Москва, Росія, 2007, 2009 рр.); Міжнародних науково-практичнних конференціях «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я» (м. Харків, 2006, 2010 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Фундаментальные и прикладные проблемы совершенствования поршневых двигателей» (м. Володимир, Росія 2008 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 31 науковій публікації, в тому числі: 1 монографії, 24 статті у наукових фахових виданнях ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 339 сторінок, з них 159 рисунків за текстом, 12 таблиць за текстом, 2 таблиці на 2-х окремих сторінках; 3 додатки на 22 сторінках; список використаних літературних джерел з 187 найменувань на 21 сторінці.

Основний зміст роботи

У вступі розкриті сутність і стан наукової проблеми, обґрунтована актуальність розглянутої теми, сформульована мета, основні задачі дослідження і шляхи їх вирішення.

У першому розділі зроблено аналіз ефективності використання дизельних паливних систем різного типу щодо забезпечення сучасних економічних та екологічних вимог, які пред'являються до високообертового дизеля. Показано, що при використанні паливної апаратури безпосередньої дії зазначені вимоги можуть бути виконані лише частково. Модернізація такої апаратури (використання двопружинної форсунки, форсунки з диференціальним поршнем та інш.) не дозволяє гнучко змінювати характеристику паливоподачі, а рівень тиску упорскування палива не перевищує 100 МПа.

Визначено, що для високообертового дизеля найбільш перспективною є акумуляторна паливна апаратура з електронним керуванням. Гнучка зміна характеристики паливоподачі, можливість встановлювати оптимальний тиск упорскування палива - визначальні переваги таких систем. Роботи зі створення акумуляторних ПА з електронним керуванням ведуться останні 30 років.

У розділі запропонована структура методології вибору параметрів акумуляторної ПА з електронним керуванням (рис. 1) для високообертового дизеля, що складається з сукупності методів та математичних моделей.

Структура визначає вибір параметрів у чотири етапа. На першому етапі розраховуються характеристики паливоподачі акумуляторної ПА з параметрами, обраними за прототипами. У результаті характеристики співставляються з даними експериментального дослідження на безмоторних стендах, що дозволяє уточнити значення емпіричних коефіцієнтів, конструктивних і регулювальних параметрів ПА. На другому етапі в ході розрахунково-експериментального дослідження проводиться аналіз впливу параметрів на характеристики ПП. Як результат, визначаються межі зміни параметрів, функціональні обмеження, критерії якості. На третьому етапі відбувається пошук оптимальних параметрів елементів акумуляторної апаратури (електрогідравлічної форсунки (ЕГФ), паливного насоса високого тиску (ПНВТ), паливного акумулятора). Четвертий заключний етап дозволяє визначити можливість гнучкого керування процесом паливоподачі у ВОД, що забезпечується при використанні акумуляторної ПА з обраними за представленою методологією параметрами. Етап включає безмоторні та моторні випробування. Визначено, що за даною структурою ключовим елементом є математична модель процеса паливоподачі.

Рис. 1. Структура методології вибору параметрів акумуляторної ПА для ВОД

У розділі зроблено огляд математичних моделей процесу паливоподачі, які можуть бути використані при розрахунку акумуляторної ПА з електронним керуванням, що відбувається за допомогою електромагніту. Провідними світовими дослідними фірмами розроблені програмні комплекси для моделювання роботи ПА з електронним керуванням. Відомі комерційні пакети HYDSIM (АVL), GT-FUEL, AMESim, до комплексу програм розрахунку двигуна фірми Ricardo входить модуль розрахунку ПА, у складі російського розрахункового комплексу «Дизель» є модуль розрахунку паливоподачі «Впрыск».

Використання розглянутих методик під час проектування ПА даного типу може виявитись недостатньо ефективним. Насамперед це пов'язано з використанням при розрахунку спрощених моделей схем керування, електромагнітів, тощо. Хоча, наприклад, відомо, що сила електромагніта залежить не тільки від сили струму, але й від величини зазору між якорем та магнітопроводом, а також від швидкості переміщення якоря. Рух якоря впливає на зміну струму у ланцюзі керування і зарядку конденсатора, що забезпечує форсований імпульс. Також відзначено, що характерною особливістю електрогідравлічної форсунки є швидкоплинність перехідних процесів, що підвищує вимоги до якості їх моделювання.

Рис. 2. Розрахункова схема: акумуляторної ПА: А - порожнина гідроакумулятора; Б - надголкова порожнина розпилювача; В - порожнина керування; Д - умовна порожнина

Тому зроблено висновок, що для опису процесів, які відбуваються в ПА під час упорскування, необхідно створити нову математичну модель високого рівня, в якій буде враховано більшість відомих факторів, що впливають на зміну тиску палива в порожнинах ПА, а також швидкості переміщення голки, клапана керування і якоря форсунки, а розрахунок гідромеханічних процесів буде виконуватись одночасно з моделюванням електродинамічних процесів в ланцюзі керування і в електромагніті.

У другому розділі представлені результати гідродинамічного розрахунку акумуляторної паливної апаратури з електронним керуванням. Запропонована в роботі математична модель враховує більшість ефектів, що проявляються при паливоподачі, та описує гідравлічну схему, яка зображена на рис. 2.

У паливній системі, що досліджується, відбувся перехід на новий масштаб вимірювання параметрів. На відміну від ПА безпосередньої дії, у якій переміщення елементу h_і складає десяті міліметра, в акумуляторній ПА h_і вимірюється сотими міліметра. Такі величини h_і наближаються до величин деформації деталей, на мікропереміщення значно впливають приєднані маси рідини, співударяння деталей. Тривалість ПП в акумуляторній ПА може складати 100 - 200 мкс, що наближає її до тривалості перехідних процесів, тривалості поширення імпульсу тиску між порожнинами схеми рис. 2. Імпульс тиску, сформований у порожнині В поширюється до порожнини Б паливним каналом ЕГФ, а також у вигляді хвилі пружної деформації стрижнями.

Головною особливістю схеми рис. 2 є шляхи поширення імпульсу тиску між порожнинами. Від порожнини керування В імпульс тиску передається до порожнини розпилювача Б по двох каналах: у вигляді хвилі пружної деформації по мультиплікатору і голці; по лінії високого тиску паливного каналу. У зв'язку з різною швидкістю вони приходять до розпилювача в різний час. Іншою важливою особливістю схеми є те, що керування процесом здійснюється не у порожнині, де стискається паливо, а в проміжній порожнині керування В.

Стрижнями мультиплікатора і голки імпульс тиску передається у вигляді хвилі пружної деформації. Для опису цього процесу, а також хвильового процесу в паливних каналах високого тиску в роботі використане відоме телеграфне рівняння

, (1)

де С_i - швидкість руху палива (С_п) або елемента конструкції (С_с); t - час; а_i - швидкість поширення звуку в паливі (а_п) або сталевим стрижнем (а_с); x - координата перерізу; К_i - фактор гідравлічного опору (К_п) або коефіцієнт загасання хвиль (К_с),

Процес поширення хвилі пружної деформації стрижнями розраховується з урахуванням загасання хвиль внаслідок, головним чином, зовнішнього тертя, що враховане емпіричним коефіцієнтом K_c, який, як і швидкість поширення звуку по сталевому стрижню a_c, має постійне значення. В такому разі для розв'язання телеграфного рівняння можна використати наближене рішення, що приводить до появи у хвилях Д'Аламбера загасаючих множників. Аналогічний підхід застосовується в методиці гідродинамічного розрахунку, розробленій проф. Астаховим І.В.

Для вирішення рівняння (1), що описує хвильові процеси у паливних каналах, у роботі використовується метод характеристик.

Задача про течію палива у лінії високого тиску розв'язується з урахуванням місцевої швидкості б_Т звуку, що є необхідним атрибутом сучасних методів розрахунку та початкових і граничних умов: до подачі сигналу керування швидкість руху палива у всіх перерізах дорівнює нулю; тиск палива в порожнинах А, Б, В дорівнює р_ак (рис. 2).

Граничні умови описуються диференційними рівняннями суцільності потоку в порожнинах високого тиску та рівняннями руху. Узагальнене рівняння суцільності потоку з урахуванням стискання палива має вигляд

,(2)

де в(р_і, T) - коефіцієнт стискання палива, що змінюється залежно від тиску у і-тій порожнині р_і і температури палива Т; V_і - об'єм і-тої порожнини; , - витрати палива на вході та виході з порожнини; - витоки палива по прецизійних зазорах.

При складанні рівнянь руху мультиплікатор, голка, клапан керування розглядаються як деформовані стрижні із розподіленими параметрами, що мають з торців по дві зосереджені маси - конуси мультиплікатора і голки або сферу клапана і направляючу (рис. 3).

Рис. 3. Розрахункові схеми рухомих елементів паливної системи: а - схема пари мультиплікатор-голка; б - схема клапана керування

У такому разі для зосереджених мас буде справедливим рівняння руху у вигляді

, (3)

де m_і - маса елемента; h_і - переміщення елемента; q₁^і(t) - реакція стрижня, що визначається за рівнянням, яке отримане при узагальненні відомої теорії коливань прямих стрижнів; наприклад

(4)

де f, z_с^і , h_0і - площа поперечного перерізу, коефіцієнт жорсткості та попередня деформація стрижня; Дh_i(t) - умовні переміщення зосереджених мас

; (5)

де df = 0,9…0,97 - декремент загасання; h_i(t) - переміщення нижнього або верхнього торців стрижня; Т_с - основний період коливань стрижня, m_с^і - маса стрижня.

У запропонованій математичній моделі описані основні процеси, що відбуваються у порожнинах низького тиску електрогідравлічної форсунки. А саме процеси витікання палива в малих зазорах з порожнини до порожнини, а також динаміка клапана, опори, якоря та їх пружин. На відміну від відомих моделей у даній дисертації внесено низку уточнень, що дозволило підвищити точність визначення тривалості та початку упорскування, величини циклової подачі в залежності від параметрів керуючого електричного імпульсу та тиску палива у гідроакумуляторі.

Урахування зіткнення деталей електрогідравлічної форсунки. Процес виникає при досягненні нижньою тарілкою клапану її упору, кулькою - сідла клапана, якорем і опорою якоря - їх обмежувачів руху. Частина роботи, яка витрачена на деформацію взаємодіючих тіл при зіткненні, знову перетворюється на кінетичну енергію. Дана частина визначається коефіцієнтом відновлення k, що є в певному сенсі мірою пружності тіла і розраховується за рівнянням: де - швидкість тіла після зіткнення, - швидкість тіла до зіткнення. Наприкінці кожного розрахункового інтервалу часу Дt, за рівнянням: визначається швидкість переміщення елемента, де F - сили, що діють на елемент у період Дt; z, Т - коефіцієнт жорсткості і основний період коливань пружини або стійки клапана; m - маса елемента, що переміщується.

Рис. 4. Схема до розрахунку процесу зіткнення рухомих деталей ЕГФ

Переміщення наприкінці розрахункової ділянки Дt обчислюється за рівнянням:

де h - переміщення на початку ділянки. При порівнянні h_k з максимально можливим переміщенням h_max, визначається проміжок часу Дt, на який припадає момент зіткнення елемента з опорою (рис. 4). Швидкість і переміщення елемента після зіткнення .

Урахування перетікання палива в зазорах між опорами і елементами, що рухаються. На нижню тарілку клапана і якір електромагніта при їх переміщенні діє додаткова сила F_Д, яка утворена полем тисків палива, що перебуває у зазорах між тарілкою й упором-обмежником максимального ходу клапана і поверхнями полюсів якоря і магнітопровода (рис. 5). У зазначених зазорах у всьому діапазоні переміщення тарілки і якоря має місце перетікання палива.

Зміни швидкостей і тиску палива у зазорі описуються двома відомими рівняннями: енергетичного балансу і об'ємного балансу, що раніше використовувалися для моделювання плоского диференційного клапана форсунки. Ці рівняння є узагальненням відомого рівняння Бернуллі для випадку, коли площі живого перетину потоку (пропорційні відстані h між клапаном і сідлом) змінюються у часі. При відриві клапана від потоку в тих перерізах x, де це відбувається, розрахунок відбувається за умовою р(x) = 0.

Після перетворень та інтегрування цих рівнянь по координаті x у проміжку [r, R] у дисертації отримане рівняння для визначення перерізу x₀, що відповідає нульовій швидкості потоку (йому відповідає радіус r)

(6)

Після вирішення рівняння (6) за умови x₀ = r визначається величина додаткової сили F_Д

, (7)

де R - максимальний радіус; р_Е, р_К - тиск палива у порожнинах (рис. 5); с - густина палива; н - кінематична в'язкість; ц - коефіцієнт кінетичної енергії; С - швидкість переміщення клапана; h - підйом клапана.

Моделювання ефекту приєднаних мас. У порожнинах низького тиску інерційність течії палива, що виникає при переміщеннях клапана, якоря і його опори, створює ефект приєднаних мас, величини яких близькі до мас цих елементів. При моделюванні течії палива запропоновано зазор між якорем і магнітопроводом (рис. 3, б) привести до спрощеного вигляду (рис. 6), де зазор утворюється площиною і розташованою над нею пластиною шириною 2a і довжиною L, що дорівнює периметру середнього для дійсного зазору кола.

Рис. 5. Схема сил, що діють на клапан якір-магнітопровід

З урахуванням переміщення якоря швидкість палива U у плоскому зазорі описується формулою: , де х - координата, що задає переміщення уздовж поперечного переріза зазора, h - величина зазора.

Рис. 6. Схема перетікання палива в зазорі

З огляду на загальну кінетичну енергію якоря і палива, можна визначити приведену масу якоря: де m_заз - маса палива в зазорі.

Ефект приєднаних мас у порожнинах низького тиску ЕГФ також виникає у зв'язку із течією палива в каналах малого (1-5 мм²) перерізу. Кінетична енергія палива, що омиває опору-демпфер якоря, з урахуванням течії в каналах малого перетину, в моделі представлена у вигляді звідси приведена маса опори-демпфера де m_оп, m_кан - відповідно, маси опори-демпфера і палива в каналі довжиною L_кан.

В отриманих рівняннях варто звернути увагу на безрозмірні множники a²/h² й (f /µ f )², які дозволяють визначити залежність ефекту приєднаних мас від геометрії розглянутих елементів конструкції ПА. Для якоря при характерних його розмірах і зазорі 0,05 мм приєднана маса палива в зазорі дорівнює 1,2 г, що становить 30 % від маси якоря та суттєво впливає на процес переміщення якоря.

У розділі проведене розрахункове дослідження впливу параметрів акумуляторної паливної системи на процес ПП. Параметри акумуляторної ПА було згруповано в пари за наступними ознаками: вплив на розглянуте явище, конструктивний зв'язок, функціональне призначення. Після чого з використанням сіток Соболя І.М. складався план експерименту.

Рис. 7. Залежність тиску р_а від довжин L_п і L_м при р_ак = 100 МПа

Вплив довжин трубопроводу і мультиплікатора. Залежність зміни основних параметрів р_а - максимального тиску перед сопловими отворами, q_с - циклової подачі палива, q_z - витрати палива на керування форсункою у період ПП від хвильових явищ можна з'ясувати при зміні значень довжини трубопроводу L_п, що з'єднує ЕГФ і паливний акумулятор, і довжини мультиплікатора L_м. Так, при р_ак = 100 МПа і L_п = 150 мм, р_а = р_ак (рис. 7). Збільшення L_п у два рази (до 300 мм) знизить р_а до 85 МПа.

Характерними для залежності р_а = f(L_п) є ділянки провалів, що безпосередньо пов'язане із процесом поширення прямих і відбитих хвиль тиску по трубопроводу. Тому можливо використати хвильові явища для збільшення тиску р_а при організації багатостадійного упорскування, коли в процесі першого упорскування формується відбита хвиля. Додавання прямої й відбитої хвиль призведе до збільшення тиску р_а в наступні, за першою, фази упорскування.

Зміна L_м також впливає на величину р_а (рис. 7). Результати чисельного експеримента показали, що використовуючи хвильові явища можливо отримати р_а > р_ак, але домогтися за рахунок хвильових явищ сприятливого відношення р_а та р_ак при всіх значеннях р_ак і тривалості упорскування неможливо. Імовірно, у цьому випадку варто здійснити пошук компромісного рішення, коли в широкому діапазоні р_а ? р_ак.

Вплив прохідних перетинів жиклерів камери керування. В акумуляторній ПА початок і кінець ПП визначається рівнем тиску в порожнині керування форсунки. Упорскування палива відбувається в період відкриття отвору камери керування з перетином мf_вип.

Рис. 8. Залежність р_а від мf_вип і відношення мf_вип/ мf_вп при р_ак = 80 МПа

На поверхні р_а = f(мf_вип, мf_вип/мf_вп) виділена робоча область, у якій забезпечується стале упорскування палива (рис. 8). На границі області відбувається різке погіршення параметрів.

Вплив тиску р_ак та сили попередньої деформації пружини клапана F_кл. Мінімально можлива F_кл визначається з вимоги забезпечення ПП без підупорскувань, а максимально можлива F_кл визначається характеристиками електромагніта. При зазначених умовах у досліджуваній ПА ефективне упорскування забезпечується в робочій області (рис. 9). Для досягнення сталої і ефективної роботи форсунки на всіх режимах необхідно збільшувати F_кл до 100 Н та вище.

Рис. 9. Залежність тиску р_а від вибору сили F_кл і тиску р_ак

Вплив стисливості палива і деформації елементів форсунки. Відомо, що на процес ПП великий вплив мають фізико-хімічні властивості палива. Зокрема в ПА безпосередньої дії негативну роль грає стисливість палива. Для акумуляторної ПА стисливість палива - позитивний фактор. Так, використання трубопроводу з d_тр = 2,0 мм за інших рівних умов підвищує максимальний тиск упорскування з 70 МПа (d_тр = 1,1 мм) до 87 МПа й циклову подачу палива q_ц із 35 мм³ (d_тр = 1,1 мм) до 45 мм³.

Величини лінійної деформації стрижнів ЕГФ (голки, мультиплікатора та ін.), що виникають внаслідок дії сили тиску, дорівнює десяткам мкм. При робочих переміщеннях стрижнів 0,2 - 0,05 мм вказана деформація впливає на процес ПП. Виникає розбіжність між часом подачі керуючого сигналу та початком ПП.

Результати розрахункового дослідження дозволили визначити межі зміни параметрів акумуляторної апаратури, які мають найбільший вплив на процес ПП. Приведені дані підтверджують доцільність запропонованих уточнень моделі процеса ТП.

Третій розділ присвячено дослідженню пристроїв керування паливоподачею - електромагнітів і магнітострикторів.

Проаналізовано сучасний стан розвитку керуючих елементів для паливної апаратури. Зроблено висновок про перспективність використання електромагнітів та необхідність пошуку нових рішень для забезпечення переміщення клапанів керування ПП.

Рис. 10. Склад імпульсу живлення електромагніта: U - напруга на конденсаторі; I - струм в котушці; Дl - хід якоря

Такі пристрої забезпечують переміщення не менш 0,05 мм за проміжок часу, що не перевищує 0,15 мс. При цьому сила, що розвиває актюатор, повинна досягати значень 20 Н (ЕГФ Delphi) і вище. При виборі актюатора враховується періодичність циклів упорскування, яка може становити менш 30 мс, температурний режим у зоні роботи актюатора (температура може перевищувати 100 ?С). Існують обмеження за енергоспоживанням, оскільки напруга бортової мережі транспортного засобу 12 В або 24 В. Ідентичність циклів та забезпечення заданої характеристики ПП не сумісні із проявом гістерезису, виникненням струму Фуко. У розділі зроблено висновок про можливість збільшення магніторушійної сили електромагніта форсунки та доцільність використання інших фізичних явищ для забезпечення переміщення гідравлічних клапанів, зокрема голки розпилювача.

Достовірність моделювання процесів в ПА з електронним керуванням підвищується за рахунок об'єднання моделей гідродинамічної схеми і актюатора. У більшості закордонних робіт для розрахунку сили електромагніту використовується метод скінчених елементів. Але для створення замкненої моделі роботи акумуляторної ПА такий підхід є не дуже ефективним, тому що потребує використання надпотужних ЕОМ, а тривалість одного розрахунку складає декілька годин. У роботі запропоновано використати для електромагніта ПА відому методику розрахунку магнітного ланцюга за допомогою коефіцієнтів розсіювання. Також в математичній моделі процесу паливоподачі моделюється живлення електромагніта, яке відбувається за алгоритмом рис. 10 в електричному ланцюзі керування. Відомо, і експеримент це підтверджує, що зміна струму в котушці ЕГФ відбувається не миттєво. Мають місце перехідні процеси, тривалість яких можна зіставити із заданою тривалістю керуючого імпульсу. Так, для досягнення сили струму в котушці 22 А необхідний час 0,3 мс; наступне за цим зниження струму до 0 відбудеться за 0,15 мс. У зв'язку із цим для достовірного моделювання роботи ЕГФ також необхідно визначати характеристики блоку керування ЕГФ.

Для електричного ланцюга живлення електромагніта використано:

- рівняння балансу потужностей

(8)

де - втрати потужності на активному опорі ланцюга; - втрати потужності, пов'язані з індукційним струмом у якорі; - потужність, пов'язана з переміщенням якоря; - потужність, що розсіюється на теплоту при перемагнічуванні; - потужність, пов'язана зі зміною потенційної енергії магнітного поля; В - магнітна індукція;

- система диференціальних рівнянь електромагнітної взаємодії

(9)

- чотири доповнюючі співвідношення

де S - площа активної поверхні полюса; щ - число витків котушки електромагніта; t - час; U - напруга; R - опір електричного ланцюга; I_М - керуючий струм; Н_с - коерцитивна сила; l_k - довжина контуру магнітного ланцюга; м₀ - магнітна постійна; R_ф - електричний опір якоря кільцевому струму Фуко; - швидкість переміщення якоря; T_f, T_k, T_и - постійні часу для електромагніта, конденсатора та вихрового струму, відповідно; С_кон - ємність конденсатора; h - повітряний зазор електромагніта; . Аналіз рішень рівнянь дозволили визначити ємність конденсатора системи живлення, та інші параметри ланцюга керування електромагніта.

Сила магнітного притягання визначається залежністю

,(10)

де K_вит - коефіцієнт випуклості магнітного поля для зовнішнього і внутрішнього зазорів, а після досягнення магнітного насичення

(11)

де I_нас, B_н, B_нас - струм, індукція магнітного кола до і після насичення, відповідно.

Рис. 11. Схема магнітного ланцюга: 1 - магнітопровід; 2 - котушка; 3 - якір

У контур магнітного ланцюга електромагніта входить кілька ділянок з різними властивостями (рис. 11), що створює неоднорідність магнітного ланцюга. Тому запропоновано визначати магнітну індукцію В на кожній ділянці, а саме В_вн, В_зовн - на внутрішній і зовнішній ділянці, В_як - на ділянці якоря, В_осн - на ділянці основи магнітопровода.

У моделі явище магнітного гістерезису описується залежністю де величина kH_c визначається формою кривої намагнічування феромагнітного матеріалу.

Циклічний характер зміни кривої намагнічування показаний на рис. 12.

Результати математичного моделювання використані при створенні електромагніта для електрогідравлічної форсунки першої вітчизняної акумуляторної системи (сумісно з КП ХКБД, НВФ «Елон-ТТ» та ННЦ ХФТІ НАНУ). За участю здобувача розроблена технологія виготовлення магнітопроводів, що складаються з магнітом'якого (Fe) та зв'язуючого (ізолятора) матеріалів. У співавторстві зі співробітниками інституту твердого тіла ННЦ ХФТІ для підвищення швидкості переміщення електромагнітного клапана здобувачем запропонована технологія виготовлення магнітопроводів, що включають у визначених пропорціях магнітом'які та магнітотверді складові.

За допомогою складеної математичної моделі визначені параметри котушки, якоря та магнітопроводу. Проведені випробування електромагнітів показали, що через 0,2 мс після включення сила F_mag досягає 70 Н (рис. 13).

Рис. 12. Розрахункові петлі процесу намагнічування - розмагнічування якоря

Рис. 13. Зміна F_mag з часом ф_ф при початковому зазорі Дl = 0,1 мм

Альтернативою електромагніту є використання для приводу голки форсунки матеріалу Терфенол-Д (Tb_0.3Dy_0.7Fe_2.0), що проявляє магнітострикційний ефект. У даній інтерметалічній сполуці близько 50 % магнітної енергії перетворюється на механічну. Терфенол-Д містить два рідкоземельних елементи: тербій (Tb) і диспрозій (Dy). Верхня межа міцності цієї сполуки при одноосьовому стиску дорівнює 350 МПа. Відомо, що відносне лінійне подовження Терфенол-Д досягає л = 10-³. У НТЦ ХФТІ розроблена технологія виготовлення Терфенол-Д.

У ході досліджень у ХНАДУ разом зі співробітниками НТЦ ХФТІ була розроблена технологія виготовлення компаунда терфенолпласт. До складу терфенолпласта входять у визначеному об'ємному співвідношенні частинки розміром 200…400 мкм сплаву Терфенол-Д, отриманого після термообробки, та епоксидна модифікована смола. До отвердіння епоксидної смоли розподілені частинки Терфенол-Д орієнтовані в присутності магнітного поля.

Лінійне подовження л отриманих зразків визначалося на спеціально розробленому стенді. Додатково у вимірювальному ланцюзі стенда передбачена можливість задання попереднього стискаючого напруження до 30 МПа.

Результати вимірів свідчать про залежність л магнітострикторів від технології виготовлення Терфенол-Д, співвідношення складових, що входять до компаунду терфенолпласт, та сили попередньої деформації стрижнів. Так, після термічної обробки сплаву Терфенол-Д л підвищується в 2 рази. При цьому значення л = 0,32Ч10-³ отримано при магнітній індукції котушки В = 0,55 Тл. Експериментально встановлено, що для компаунду терфенолпласт існує оптимальне співвідношення компонентів (рис. 14). А попереднє навантаження стрижня на величину 10 МПа сприяє зменшенню впливу гістерезіса на роботу магнітостриктора (рис. 15) і, водночас, зменшує л на 24 %.

Рис. 14. Зміна відносної довжини стрижня в магнітному полі при об'ємній частці Терфенол-Д: 1 - 65 %; 2 - 45 %

Рис. 15. Зміна відносної довжини стрижня в магнітному полі: 1 - без попереднього стискання; 2 - попереднє стискання 10 МПа

У четвертому розділі представлені методики та результати експериментальних досліджень акумуляторних ПА прототипів та розробки КП ХКБД на безмоторних стендах. Експериментальні дослідження проведено в лабораторіях паливної апаратури кафедри ДВЗ ХНАДУ та КП ХКБД.

Вимірювальна схема безмоторного стенду (рис. 16) включала датчики тиску 3, 10, переміщення 6, 12. Електричні сигнали з датчиків надходили до блоку підсилювачів 9 і далі до аналогово-цифрового перетворювача (АЦП). Для реєстрації параметрів паливоподачі використовувались АЦП L-783 і Е14-140 фірми L-Card. Усі використані в роботі методики дослідження акумуляторної ПА розроблені здобувачем спільно із співробітниками КП ХКБД та кафедри ДВЗ ХНАДУ. Отримані результати експериментальних досліджень ПА на безмоторних стендах використані на першому та другому етапах вибору параметрів згідно запропонованої методології.

У п'ятому розділі представлено результати робіт з верифікації математичної моделі процесу ПП (перший етап вибору параметрів) і оптимізації параметрів акумуляторної паливної системи (третій етап вибору параметрів).

Зроблено висновок про доцільність проведення оптимізації паливної апаратури за декількома критеріями якості при визначених за допомогою розрахунково-експериментального дослідження параметричних та функціональних обмежень.

При розробці методу верифікації у роботі враховано, що початкові параметри ПА для математичної моделі процесу ПП визначаються в ході натурних обмірювань деталей, або за кресленнями, тому вони мають відхилення. Додатково, при описі гідродинамічних процесів у паливній системі слід виділити емпіричні константи - коефіцієнти витрати м_i, декременти fd_i загасання механічних коливань у стрижнях, пружинах. У моделі еквівалентного стрижня використовується середній діаметр, а в моделі електромагніта - коефіцієнти розсіювання, випуклості, еквівалентна довжина магнітної петлі та інші. У зв'язку із великою кількістю цих параметрів у роботі вперше для теорії ДВЗ проведена спеціальна розрахункова процедура - векторна параметрична верифікація математичної моделі, яка дозволила не тільки підтвердити або спростувати її вірогідність, але й уточнити значення коефіцієнтів та вихідних параметрів. Відтворення параметрів математичної моделі відповідно до заданих обмежень визначає суть векторної параметричної верифікації.

Рис. 16. Схема безмоторного стенду: 1 - ПНВТ; 2 - паливний акумулятор; 3, 10 - датчики тиску; 4 - блоки керування форсункою та тиском р_ак; 5 - регулятор тиску; 6 - датчик переміщення клапана; 7 - комп'ютер; 8 - АЦП; 9 - блок підсилювачів; 11 - ЕГФ; 12 - датчик переміщення мультиплікатора

Верифікація математичної моделі процесу ПП виконувалась шляхом порівняння експериментальних і розрахункових показників упорскування. Це дозволило визначити відповідність моделі реальному об'єкту та установити її параметри, тобто знайти вектори параметрів.

Верифікація проведена за наступним алгоритмом:

– визначається початкова точка з вектором вхідних для розрахунку параметрів б;

– вибираються межі зміни параметрів, що враховують похибку їх визначення та визначають розміри досліджуваної області в просторі параметрів;

– для даної області знаходиться послідовність пробних точок;

– розраховуються показники роботи ПА, що утворюють відповідні розрахункові вектори;

– визначаються експериментальні вектори показників, які, з урахуванням похибки виміру та визначення дослідних даних, утворюють паралелепіпед експериментальних параметрів;

– проводиться порівняння розрахункових і експериментальних векторів параметрів упорскування.

Модель процеса ПП вважається верифікованою, якщо хоча би один вектор розрахункової множини потрапляє у область, яка обмежена паралелепіпедом. Якщо множина припустимих рішень була б порожня, то це потребувало б уточнення математичної моделі.

Вибір послідовності пробних точок в просторі вхідних параметрів в роботі виконано з використанням генератора ЛП_ф - послідовності, запропонованого Соболем І.М., який, на відміну від поширених планів експерименту, дозволяє рівномірно у досліджуваному паралелепіпеді розподілити вектори з кількістю параметрів більше трьох (у даному випадку обрано 13 параметрів).

Для проведення верифікації моделі процесу ПП акумуляторної ПА дизеля ДТНА у вихідному 13-ти мірному паралелепіпеді було зроблено N = 32 розрахунків і складені таблиці випробувань і показників адекватності.

Порівняння всіх векторів по відхиленню показників адекватності показало, що існує один вектор (табл. 1), в якому відхилення по кожному показнику не перевищує 3,5 %. Зокрема, при визначенні максимального тиску упорскування і витрати палива на керування, похибка становить біля 3 %.

Таблиця 1 Параметри акумуляторної ПА

параметр	параметр
	початкове значення	верифікований	оптимальний
Діаметр сфери клапана, dкл, мм	1,3	1,33	1,142
Хід клапана, hкл, мм	0,05	0,044	0,067
Коефіцієнт жорсткості пружини клапана, zпр, Н/мм	50	50,42	40,051
Кут сідла клапана, бкл, град.	100	96	124,6
Площа ефективного перетину впускного жиклера камери керування, мfвп, мм2	0,034	0,035	0,023
Площа ефективного перетину відсічного жиклера камери керування, мfвип, мм2	0,055	0,058	0,052
Діаметр мультиплікатора, dм, мм	3,8	3,8	4,18
Довжина мультиплікатора, Lм, мм	76	74,75	53
Діаметр запірного пояска голки, dзап, мм	1,6	1,43	1,648
Хід голки, hi, мм

Подобные документы

• Покращення паливної економічності та екологічних показників автомобілів раціональним використанням бензинів з добавками біоетанолу

  Порядок розробки та практичної апробації методики досліджень щодо раціонального використання бензинів з добавками біоетанолу шляхом покращення робочого процесу оптимізацією регулювальних параметрів системи запалювання. Проведення стендових досліджень.
  
  автореферат [96,9 K], добавлен 11.04.2009
  

• Система підготовки палива суднових дизелів

  Опис конструкції двигуна DLB-22 фірми Daihatsu. Ознайомлення із показниками експлуатаційних властивостей паливних сумішей. Особливості обробки високов'язких і некондиційних палив. Вимоги регістру судоходства України до паливної системи суднового дизеля.
  
  дипломная работа [5,7 M], добавлен 23.10.2011
  

• Налагодження та монтаж апаратури автоматизації місцевого провітрювання

  Шахтна система провітрювання як об'єкт автоматизації. Засоби технологічного контролю над роботою вентиляторних установок місцевого провітрювання. Автоматизована система аэрогазового контролю АС АГК. Порівняльний огляд існуючої апаратури автоматизації.
  
  курсовая работа [551,7 K], добавлен 17.02.2014
  

• Розрахунок параметрів тепловозного двигуна

  Розрахунки ефективної потужності двигуна внутрішнього згоряння та його параметрів. Визначення витрат палива, повітря та газів, що відпрацювали. Основні показники системи наддування. Параметрів робочого процесу, побудова його індикаторної діаграми.
  
  курсовая работа [700,8 K], добавлен 19.09.2014
  

• Технологічний процес механічної оброки прошивного ролику

  Визначення службового призначення прошивного ролика і вивчення його конструктивних особливостей. Розробка креслення заготовки деталі "ролик" і розрахунок оптимальних параметрів для її обробки. Підбір інструменту і обґрунтування режимів різання деталі.
  
  курсовая работа [923,2 K], добавлен 07.08.2013
  

• Проект електроприводу машин і апаратів

  Вибір електродвигуна привода технологічного апарата для привода з регулюванням швидкості в широкому діапазоні. Складання схеми автоматизованого пуску двигуна, опис його конструктивних елементів й пускової апаратури (реле, контакторів, магнітних пускачів).
  
  курсовая работа [535,1 K], добавлен 22.11.2010
  

• Тракторний дизель потужністю 85 кВт на базі дизеля СМД-17

  Обґрунтування вибору типу та параметрів тракторного двигуна потужністю 85 кВт на базі дизеля СМД-17. Розрахунки робочого процесу, динаміки, міцності деталей кривошипно-шатунного механізму. Актуальність проблеми застосування агрегатів очищення мастила.
  
  дипломная работа [2,4 M], добавлен 21.07.2011
  

• Проектування газотурбінної установки газоперекачувального агрегату

  Аналіз основних технічних даних двигуна-прототипу. Аеродинамічний та газодинамічний розрахунок ГТУ. Розрахунок на міцність елементів ГТУ. Система автоматичного керування і регулювання ГТУ. Обґрунтування напряму підвищеної паливної економічності ГТУ.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 03.04.2012
  

• Розрахунок і побудова механічної характеристики електроприводу

  Розрахунок механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Визначення часу нагрівання електродвигуна. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
  
  контрольная работа [43,8 K], добавлен 17.03.2015
  

• Аналіз деталі "Вал 210.022"

  Маршрут обробки деталі "Вал 150.054". Аналіз методів діагностики субблоку. Визначення трудомісткості технічного обслуговування й ремонту верстата з ЧПУ. Організація оснащення робочого місця електромеханіка. Проектування стендової апаратури контролю.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 06.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам