У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено наукову новизну та практичну значущість роботи.

У першому розділі наведено аналітичний огляд науково-технічної інформації закордонних та вітчизняних авторів з питань нестачі та ролі білків у харчуванні людини, використання олійного насіння як джерела білків та сировини для виробництва харчових форм рослинних білків, впливу підготовки та умов переробки насіння на якість білків. Розглянуто способи одержання та застосування харчових форм рослинних білків з олійного насіння. На основі аналізу літературних джерел визначено основні напрямки досліджень дисертаційної роботи.

У другому розділі наведено характеристику сировини та речовин, які використано в дослідженні, детально описано методи дослідження олійного насіння на продуктів його переробки, алгоритми обробки отриманих даних із зазначенням використаного обладнання.

Дослідження фізико-хімічних показників насіння соняшнику та хімічного складу ядра виконували згідно з ДСТУ 4694:2006 та ДСТУ 4843:2007, а також використовували загальноприйняті методи, рекомендовані ВНДІЖ. Фізико-хімічні, органолептичні та структурні показники олії та харчового шроту визначали згідно з ДСТУ 4492:2005 та ДСТУ 4638:2006. Фракційний склад білків визначали за розчинністю їх у воді, 10 %-му розчині NaCl та 0,2 %-му розчині NaOH. Розміри та швидкість осідання часток шроту - методом седиментаційного аналізу на вагах Фігуровського, ступінь набрякання шроту - ваговим методом. Жирнокислотний склад олії визначали на газовому хроматографі «Хром-5» (Чехія). Амінокислотний склад білків визначали за допомогою амінокислотного аналізатору «Альфа плюс» (Швеція). Біологічну цінність зразків визначали шляхом розрахунку амінокислотного скору незамінних амінокислот і його співставлення зі стандартною шкалою ФАО/ВООЗ. Функціонально-технологічні властивості яєчного порошку та харчового шроту оцінювали згідно ТВ У 25660944.009-2003, стійкість емульсії майонезу - згідно ДСТУ 4560:2006. Для планування експериментів і обробки даних застосовували математичні методи з використанням програмних пакетів MathCad і Microsoft Excel.

У третьому розділі викладено результати дослідження щодо наукового обґрунтування і розробки технології харчового шроту з безлушпинного ядра насіння соняшнику методами плющення та екстракції, наведено опис розробленої технології.

Для досліджень було обрано насіння соняшника сорту Ранок селекції Інституту рослинництва ім. Юр'єва (м. Харків), вирощене у вегетаційні сезони 2006 - 2008 рр. Безлушпинне ядро насіння соняшнику одержано за розробленою М.П. Іхно технологією, а саме методом обрушування в полі відцентрових сил на лабораторній відцентровій «Насіннєрушці - 2 Іхно».

Відомо, що стінки клітин оліємістких тканин ядра насіння дуже тонкі і за умови дії тепла внутріклітинні структури зазнають змін. З посиленням інтенсивності теплового впливу спостерігається збільшення проникності оболонок ліпідних сферо сом, що обумовлює збільшення глибини вилучення ліпідів із клітин та перехід в олію структурних ліпідів. Оптимальна температура нагріву насіння соняшнику під час сушіння дорівнює 60…70єС. Застосування більш м'яких режимів супроводжується окислювально-гідролітичними процесами ферментативної природи, оскільки температурний оптимум активності ліпаз та ліпоксигеназ лежить в межах 37…51єС. Тобто, щоб виділити олію із клітин, ядро необхідно підсушити, а потім ядро в положенні «плиском» слід стиснути між двома горизонтальними пластинами до утворення пелюстки. При цьому в оболонках клітин під тиском олії утворюються тріщини, через які олія вийде в простір, що оточує пелюстку. Олія, що була витиснута під час розплющування ядра - це аналог пресової, а олію із пелюстки слід видалити екстракцією розчинником.

За попередніми дослідженнями щодо впливу умов плющення соняшникового ядра перед екстракцією на ступінь вилучення олії та технологічні властивості харчових білків було визначено найважливіші фактори: вологість ядра перед плющенням (х₁, %), тривалість плющення (х₂, хв), а також температурний режим процесу (х₃, °С) і вивчено вплив цих факторів на залишкову олійність шроту після екстракції (у, % на абсолютно суху речовину) та вміст водорозчинних білків (z, % на абсолютно суху та знежирену речовину). Пошук раціональних умов плющення безлушпинного ядра відбувався з використанням методу математичного планування експерименту. Використовували композиційне ортогональне планування другого порядку (ЦКОП) з наступним математичним моделюванням в програмних пакетах MathCad і Microsoft Excel.

На підставі відповідних розрахунків знайдено значення функцій відгуку та одержано криві регресій при оцінці коефіцієнтів регресій за критерієм Стьюдента (за умови рівня значимості б=0,05). Залежність залишкової олійності шроту після екстракції від основних параметрів плющення у фізичних перемінних має вигляд:

у = 1,694 - 0,147·х₁ - 0,147·х₂ - 0,01·х₃ - 0,016·х₁·х₂ + 0,002·х₁·х₃ +

+ 0,012·х₁² + 0,025·х₂². (1)

Залежність вмісту водорозчинних білків у шроті від основних параметрів плющення у фізичних перемінних має наступний вигляд:

z = 18,966 + 1,051·х₁ - 0,303·х₂ + 0,083·х₃ - 0,0065·х₁·х₃ -

- 0,091·х₁² - 0,001·х₃² (2)

Для залежностей (1), (2) знайдено екстремальні значення, які представлено в табл. 1.

Таблиця 1 Екстремальні значення кривих регресії

Графічні зображення поверхонь відгуку та зон раціональних значень при тривалості плющення 1 хв показано на рис. 1, 2.

Рис. 1. Залежність олійності шроту від вологості ядра та температурного режиму за тривалості плющення 1 хв:

а) - модель поверхні відгуку; б) - зона раціональних значень.

Рис. 2. Залежність вмісту водорозчинного білка від вологості ядра та температурного режиму за тривалості плющення 1 хв:

а) - модель поверхні відгуку; б) - зона раціональних значень.

Аналізуючи графічні залежності, наведені на рис. 1 та 2, слід зазначити, що для отримання шроту із залишковою олійністю ? 1 % та вмістом водорозчинних білків ? 20 % при тривалості плющення 1 хв вологість ядра обмежена значеннями - 1,5…3,0 %, а температура плющення - 58…74 °С.

У подальших дослідженнях використовували ядро, підсушене за температури 70 °С до вологості 2,0 %, яке плющили за температури 70 °С упродовж 1 хв. Екстракцію пелюстки проводили гексаном методом ступеневої екстракції у реакторі з мішалкою та методом вичерпної екстракції в апараті Зайченка упродовж 8 годин під час кипіння розчинника. Наукові результати щодо кінетики екстракції олії з пелюстки наведено на рисунку 3 та 4.

За даними ступеневої екстракції встановлено, що кількість ступенів екстракції обернено пропорційна гідромодулю (ГМ), тобто кількості розчинника. Так, наприклад, для отримання шроту з вмістом сирого жиру до 1,5 % (ГМ = 1:1,5) необхідно провести 11 ступенів екстракції, при гідромодулі 1:3 ? 5 ступенів екстракції, а при гідромодулі 1:5 - 3 ступені екстракції, причому загальна кількість розчинника, витрачена на екстракцію 1 г жиру, в середньому складає 70 мл. Тривалість першого ступеня екстракції не перевищує 30 хв, наступних - 15 хв. А за даними вичерпної екстракції перевірено існуючу математичну модель кінетики екстрагування на прикладі пелюстки безлушпинного ядра та визначено коефіцієнт дифузії, який є необхідним для розрахунку кінетики вилучення олії з пелюстки в промислових умовах.

Відомо, що матеріал, який екстрагується, повинен бути стійким до руйнування та не повинен утворювати дуже дрібні частки, які призводять до негативних наслідків. Тому було досліджено фракційний склад пелюстки до та після екстракції (табл. 2).

Таблиця 2. Фракційний склад пелюстки

Дані таблиці 2 вказують на те, що пелюстка відзначається міцністю, необхідною для проведення екстракції олії із пелюстки безлушпинного ядра в існуючих промислових екстракторах, кількість часток фракції «прохід Ш 1 мм» не більше 10 %, що відповідає вимогам, прийнятим на олієекстракційних заводах.

На підставі виконаних досліджень розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва харчового шроту із безлушпинного ядра насіння соняшнику, яка складається із сушарки киплячого шару 1, плющильного преса 2, екстракційної установки 3, дистиляційної установки 4, випарника 5, подрібнювача 6, пакувальної машини 7. Структурну схему виробництва харчового шроту наведено на рис. 5.

Технологічний результат від використання запропонованого способу виробництва харчового шроту полягає у зниженні матеріальних і енергетичних витрат, оскільки зі звичайної технології виключаються процеси подрібнення ядра в м'ятку, інактивації ферментів м'ятки, зволоження та жаріння м'ятки, пресування смаженої м'ятки, подрібнення жмиха, а також його пелюсткування. Замість цих операцій застосовується сушіння безлушпинного ядра до вологості 1,5…3,0 % і плющення ядра за температури 70 ^оС на плющильному пресі. Лінія виробництва харчового шроту може бути змонтована на діючому олієекстракційному заводі, де частина обладнання для підготовки ядра має бути замінена запропонованим обладнанням.

Згідно проведених досліджень і запропонованої технології, розраховано матеріальний баланс і собівартість одержання харчового шроту. Показано, що отриманий харчовий шрот при використанні у харчових продуктах дає суттєве зниження у їх собівартості. Економічна доцільність нової технології відкриває шляхи до підвищення прибутковості підприємств, оскільки дозволить отримувати цінний харчовий продукт замість кормового.

Четвертий розділ присвячено дослідженню фізико-хімічних, органолептичних та структурних показників харчового шроту та олії з безлушпинного ядра насіння соняшнику та встановленню терміну їх зберігання.

Рис. 5. Технологія харчового шроту із безлушпинного ядра насіння соняшнику

Для використання харчового соняшникового шроту у харчовій та олієжировій технологіях виникає необхідність отримати дані щодо його фізико-хімічних та органолептичних показників. Ці дані отримано і наведено у таблиці 3 у порівнянні з вимогами до кормового соняшникового шроту (ДСТУ 4638:2006), отриманого за класичною технологією. Представляє також інтерес дослідити зміни складу харчового шроту під час зберігання та встановити термін його зберігання. Експериментальні дані виявили, що кількість основних груп речовин у зразку шроту та його органолептичні показники за 12 місяців зберігання практично не змінилися. Фракційний склад протеїнів під час зберігання також суттєво не змінився і, тому не вплинув на якість харчового шроту. В процесі зберігання збільшувалась тільки вологість зразка та кислотне число олії. Термін зберігання харчового шроту за нашими даними може складати 12 місяців.

Таблиця 3 Фізико-хімічні та органолептичні показники шроту соняшникового

В процесі комплексної переробки насіння соняшнику одержана олія двох видів: пресова та екстракційна. Екстракційну олію можна використовувати для технічних потреб, або передати на рафінацію. А пресова олія відрізняється високою якістю і згідно ДСТУ 4492:2005 може бути класифікована як олія соняшникова нерафінована холодного пресування першого віджиму вищого ґатунку.

Фізико-хімічні, структурні та органолептичні показники пресової олії у порівнянні з вимогами до олії соняшникової нерафінованої холодного пресування першого віджиму наведено у табл. 4.

За результатами досліджень встановлено, що пресова олія має високі фізико-хімічні та органолептичні показники, і після фільтрування придатна для споживання.

Таблиця 4 Фізико-хімічні, структурні та органолептичні показники олії пресової

В п'ятому розділі досліджено амінокислотний склад білків харчового шроту, їх біологічну цінність, функціонально-технологічні властивості харчового шроту та можливість його використання як замінника яєчного порошку в технології майонезу. З метою введення шроту в харчові системи та способу його підготовки виникає необхідність також отримати дані щодо розміру часток порошкоподібного шроту, його фракційного складу, швидкості осідання часток у водному середовищі та здатності часток шроту до набрякання. Розмір часток шроту, його фракційний склад та швидкість осідання часток визначено методом седиментаційного аналізу. Для цього харчовий шрот, подрібнений до розміру часток менше 1 мм, розділяли на 4 фракції (прохід Ш 0,1 мм, прохід Ш 0,25 мм, прохід Ш 0,5 мм, прохід Ш 1 мм). Дослідження проводили на гідростатичних мікровагах Н.А. Фігуровського.

Як показали результати седиментаційного аналізу, зі зменшенням розміру часток шроту швидкість їх осідання зменшується. Найбільш сприятливою для застосування у харчовій та олієжировій технологіях є фракція «прохід Ш 0,1 мм», здатність до набрякання якої визначено ваговим методом та розраховано кінетичні рівняння набрякання, що відображено у табл. 5.

Таблиця 5 Кінетичні рівняння набрякання харчового шроту у воді

За даними, що наведено у табл. 5, встановлено, що з підвищенням температури від 20 до 60С ступінь набрякання харчового шроту збільшується, а від 60 до 90С зменшується, найбільша швидкість набрякання спостерігається при температурі 60 °С (К_н = 0,796 хв^-1), що має бути враховано при підготовці шроту до введення у харчові системи. Найбільше збільшення ступеню набрякання спостерігається за перші 5 хв, в подальшому ця здатність збільшується незначно.

Здатність рослинних білків стабілізувати емульсії зі зниженим вмістом жиру та частково або повністю заміняти яєчний порошок з метою зниження вмісту холестерину дозволяє приблизитися до рішення питання створення дієтичних майонезів. Продукти, виготовлені на основі такої емульсії, будуть відзначатися високою харчовою цінністю у зв'язку з використанням білків як емульгаторів, а також кращою засвоюваністю ліпідів в емульсованому стані. Крім того, рослинні білки можуть виконувати роль не тільки емульгатору, а і структуроутворювача, оскільки, як стало відомо з попередніх наших досліджень, вони здатні до набрякання, тобто утримування води і таким чином структурування системи в цілому. Тому у подальшій роботі була досліджена можливість використання харчового шроту в технології майонезу як замінника яєчного порошку.

Для білкових продуктів важливим показником являється їх біологічна цінність, яка визначається амінокислотним складом білків та розрахованим показником амінокислотного скору. В табл. 6 наведено порівняльну характеристику біологічної цінності яєчного порошку та харчового шроту. Ці данні показують, що за вмістом незамінних амінокислот білки харчового шроту переважають білки яєчного порошку.

Слід відмітити, що можливість використання білків як складової частини їжі зумовлена не тільки біологічною цінністю, а і функціонально-технологічними властивостями. Останні передбачають здатність речовин у процесі їх переробки додавати харчовим продуктам певних фізичних властивостей. Для оцінки впливу харчового соняшникового шроту на якість майонезу було визначено його функціонально-технологічні властивості, такі як водо- та жироутримувальну, жироемульгувальну здатності, а також стабільність емульсії у порівнянні з яєчним порошком, результати дослідження яких представлено у табл. 7.

Таблиця 6 Біологічна цінність яєчного порошку та харчового шроту

З даних табл. 7 видно, що такі функціонально-технологічні властивості як жиро- та водоутримувальна здатності харчового шроту більші за рекомендовані норми для яєчного порошку при введенні у високо- та середньокалорійні майонези та більші за показники самого яєчного порошку. Це позитивно характеризує харчовий шрот. Однак, введення кухонної солі (5 %) погіршує жироемульгувальну здатність та стабільність емульсії шроту. Це має бути враховано при визначенні послідовності введення рецептурних компонентів у майонез з харчовим соняшниковим шротом.

Характеризуючи функціонально-технологічні властивості шроту в цілому, слід відзначити, що вони високі і не поступаються характеристикам яєчного порошку, який широко застосовуються в харчовій промисловості для виробництва майонезу. На основі проведеного аналізу, а також враховуючи високу вартість та бактеріологічну нестійкість яєчного порошку, можна припустити, що застосування харчового шроту дозволить повністю замінити яєчний порошок в рецептурах майонезів.

Враховуючи це, під час розробки рецептури майонезу досліджували вплив сумісної присутності таких компонентів як харчовий шрот (z1), яєчний порошок (z2) та сухе знежирене молоко (z3) на стійкість емульсії з використанням методу планування експерименту - симплекс-гратчастий план Шефе. За базову була прийнята рецептура середньокалорійного майонезу з вмістом емульгаторів 6 %. Доказано, що за критерієм Стьюдента модель адекватна (за умови рівня значимості б=0,05). Залежність стійкості емульсії від складу емульгаторів має вигляд:

Y(z1,z2, z3) = 96,24·z1 + 100·z2 + 82,51·z3 + 5,7375·z1·z2 + 32,625·z1·z3 + 31,2075·z2·z3 + 7,5825·z1·z2·(z1-z2) + 2,925·z1·z3·(z1-z3) - 31,6575·z2·z3·(z2-z3) ? 56,34·z1·z2·z3. (3)

Графічне зображення залежності стійкості емульсії від компонентного складу емульгатору відображено на діаграмі (рис. 6).

Рис. 6. Діаграма залежності стійкості емульсії від компонентного складу емульгатору:z1 - харчовий шрот; z2 - яєчний порошок; z3 - молоко сухе знежирене. Y max=100 при параметрах z1=0 z2=1 z3=0 Y min=82,51 при параметрах z1=0 z2=0 z3=1

У відповідності з ДСТУ 4487:2005 стійкість емульсії (% незруйнованої емульсії) середньокалорійного майонезу має складати не менше 98 %. Для забезпечення стійкості емульсії 99 % та повної заміни яєчного порошку харчовим шротом обрано зону, що обмежена кривою «13» (див. рис. 6), де при масовій частці яєчного порошку в емульгаторі 0 масова частка харчового шроту складає 0,64…0,80, а молока сухого знежиреного 0,20…0,36. Технологічні режими виробництва майонезу представлено у табл. 8.

Таблиця 8 Технологічні режими виробництва майонезів, збагачених харчовим шротом

Запропонована технологія не потребує значних змін в апаратурно-технологічній схемі виробництва майонезу. Основною відмінністю може бути дільниця підготовки харчового шроту.

У Додатках наведено акти дослідження харчового шроту у випробувальній лабораторії УкрНДІОЖ УААН, впровадження результатів дисертаційної роботи у навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ “ХПІ”, а також проект нормативно-технічної документації (технічні умови) на шрот соняшниковий харчовий.

Висновки

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної задачі розробки технології комплексної переробки безлушпинного ядра насіння соняшнику з метою вилучення олії та високобілкового харчового шроту. Внаслідок проведених теоретичних та експериментальних досліджень сформульовано наступні висновки:

1. Визначено умови підготовки ядра соняшнику до екстракції. За допомогою одержаних математичних описів залежності залишкової олійності шроту і вмісту водорозчинних білків від основних параметрів плющення (вологість ядра перед плющенням, тривалість плющення, а також температурний режим процесу) показано, що для переробки безлушпинного ядра соняшнику, як джерела не тільки олії, а і білкових продуктів, достатнє плющення безлушпинного ядра з вологістю 1,5…3,0 % упродовж 1 хв за температури 70 °С.

2. Одержано нові дані щодо кінетики ступеневої та вичерпної екстракції олії з пелюстки гексаном, впливу тривалості екстракції, гідромодуля та кількості ступенів на повноту екстракції олії. Встановлено, що кількість ступенів екстракції обернено пропорційна гідромодулю, тобто кількості розчинника. За даними вичерпної екстракції перевірено існуючу математичну модель кінетики екстрагування на прикладі пелюстки безлушпинного ядра та визначено коефіцієнт дифузії, який є необхідним для розрахунку кінетики вилучення олії з пелюстки в промислових умовах.

3. Науково обґрунтовано та розроблено перспективну технологію харчового шроту із безлушпинного ядра насіння соняшнику. Встановлено, що завдяки використанню нової технології можна отримати два харчових продукти замість одного - олію пресову та харчовий шрот. Техніко-економічний ефект використання цієї технології полягає у зниженні матеріальних і енергетичних витрат завдяки скороченню технологічної лінії. Економічна доцільність такої технології відкриває шляхи до підвищення прибутковості підприємств, оскільки дозволить отримувати цінний харчовий продукт замість кормового.

4. За оцінкою фізико-хімічних та органолептичних показників доведено, що шляхом плющення безлушпинного ядра одержано високоякісну пресову олію, яка згідно ДСТУ 4492:2005 може бути класифікованою як олія соняшникова нерафінована холодного пресування першого віджиму вищого ґатунку, та харчовий шрот з високим вмістом розчинних протеїнів. Доведено, що термін зберігання харчового шроту складає 12 місяців.

5. Встановлено, що найбільш сприятливою для застосування у харчовій та олієжировій технологіях є фракція шроту «прохід Ш 0,1 мм», швидкість набрякання якої найбільша за температури 60 °С.

6. Доведено, що за вмістом незамінних амінокислот, біологічною цінністю та функціонально-технологічними властивостями білки харчового шроту переважають білки яєчного порошку, а харчовий шрот може повністю замінити яєчний порошок в рецептурах майонезів. Розроблено рецептуру та технологію майонезу з використанням харчового шроту.

7. Розроблено проект нормативно-технічної документації на новий вид продукту - шрот соняшниковий харчовий. Проведено його дослідження у випробувальній лабораторії УкрНДІОЖ УААН при отриманні майонезу. Випробування показали можливість використання харчового шроту у технології майонезів після проведення відповідних медико-біологічних досліджень.

8. Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ «ХПІ».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Литвиненко Е.А. Изучение процесса набухания пищевого шрота подсолнечника / Е.А. Литвиненко, Н.П. Ихно // Хранение и переработка зерна. - Днепропетровск, 2006. - № 6 (84). - С. 37-39.

Здобувачем проведено експериментальні дослідження процесу набрякання харчового шроту, отриманого із безлушпинного ядра насіння соняшнику, підготовлено матеріали до друку.

2. Литвиненко Е.А. Выделение масла и пищевых белков из безлузгового ядра подсолнечника методом плющения / Е.А. Литвиненко, Н.Д. Конев // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2007. - № 27. - С. 114-119.

Здобувачем опрацьовано літературні джерела, обґрунтовано доцільність нової технології виділення олії та харчових білків із безлушпинного ядра соняшнику методом плющення та прямої екстракції, проаналізовано результати досліджень, підготовлено матеріали до друку.

3. Литвиненко О.А. Дослідження впливу дії тепла на фракційний склад білків соняшникового шроту / А.А. Котелевська, О.А. Литвиненко, М.Д. Конєв // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2008. - № 43. - С. 86-89.

Здобувачем опрацьовано літературні дані за темою, встановлено фракційний склад білків, досліджено фізико-хімічні та органолептичні показники зразків шроту, підготовлено матеріали до друку.

4. Литвиненко О.А. Дослідження впливу підготовки ядра соняшнику до екстракції на якість харчового шроту / О.А. Литвиненко, А.А. Котелевська, М.Д. Конєв, Ф.Ф. Гладкий // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2009. - № 37. - С. 108-113.

Здобувачем опрацьовано літературні дані за темою, проведено планування експерименту, встановлено умови підготовки ядра соняшнику до екстракції, підготовлено матеріали до друку.

5. Пат. 85385 Україна, МПК А23J 1/14. Спосіб отримання білкового харчового концентрату з ядра соняшника / Іхно Микола Петрович (UА), Конєв Микола Дмитрович (UА), Котелевська Алла Арсентіївна (UА), Лукіна (Литвиненко) Олена Анатоліївна (UА); заявник і патентовласник НТУ «ХПІ» - № а200600171; заявл. 06.01.2006; опубл. 26.01.2009, Бюл. № 2.

Здобувачем здійснено патентний пошук за темою винаходу, систематизовано результати досліджень щодо розробки режимів плющення, оформлено заявку на патент.

6. Литвиненко О.А. Дослідження екстракції олії з пелюстки ядра соняшника органічним розчинником / О.А. Литвиненко, А.А. Котелевська, М.Д. Конєв // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я [Текст]: матеріали ХVІ міжнар. наук.-практ. конф., 4-6 червня 2008 р. Харків: у 2 ч. - Ч.2 / оргкомітет: Л.Л.Товажнянський (голова). - Харків: НТУ «ХПІ», 2008. - С. 20.

Здобувачем одержано наукові результати стосовно кінетики ступеневої екстракції олії з пелюстки безлушпинного ядра соняшнику органічним розчинником (гексаном), впливу товщини пелюстки, гідромодуля та кількості ступенів на повноту екстракції.

7. Литвиненко О.А. Дослідження впливу температури пресування ядра на фракційний склад білків шроту / А.А. Котелевська, О.А. Литвиненко, М.Д. Конєв // Тезисы международной научно-технической конференции [“Химия и технология жиров”], 28 сентября - 3 октября 2008 г. Алушта. - Харьков: УНИИМИЖ УААН, 2008. - С.30.

Здобувачем встановлено вплив температури пресування ядра на вміст альбумінової, глобулінової, глютелінової фракції та нерозчинного залишку білка у шроті.

8. Литвиненко О.А. Зміна складу харчового соняшникового шроту під час зберігання / О.А. Литвиненко, А.А. Котелевська // Стратегічні напрямки розвитку підприємств харчових виробництв, ресторанного господарства і торгівлі [Текст]: Міжнар. наук.-практ. конф., 19 листоп. 2008 р.: у 2-х ч. / редкол.: О.І Черевко [та ін.]. - Харків: ХДУХТ, 2008. - Ч.1. - С. 121-122.

Здобувачем визначено фізико-хімічні та органолептичні показники шроту при різних термінах зберігання, узагальнено результати досліджень.

9. Литвиненко О.А. Вдосконалення технології переробки ядра насіння соняшнику / О.А. Литвиненко, Ф.Ф. Гладкий // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я [Текст]: матеріали ХVІІ міжнар. наук.-практ. конф., 20-22 травня 2009 р. Харків: у 2-х ч. - Ч.1 / оргкомітет: Л.Л.Товажнянський (голова). - Харків: НТУ «ХПІ», 2009. - С. 629.

Здобувачем запропоновано технологію переробки сирого ядра насіння соняшнику, що базується на принципі збереження білкових речовин вихідної сировини.

10. Литвиненко О.А. Дослідження впливу умов сушки та пресування безлушпинного ядра на якість харчового шроту / О.А. Литвиненко, А.А. Котелевська, М.Д. Конєв, Ф.Ф. Гладкий // Тезисы докладов 2-й Международной научно-технической конференции [“Химия и технология жиров. Перспективы развития масло-жировой отрасли”], 21 - 25 сентября 2009 г. Алушта. - Харьков: УНИИМИЖ УААН, 2009. - С.21.

Здобувачем визначено раціональні умови сушки та пресування ядра, які забезпечують зменшення залишкової олійності харчового шроту та збільшення у ньому водорозчинних білків.

11. Литвиненко О.А. Нова технологія отримання харчового шроту з безлушпинного ядра насіння соняшнику / О.А. Литвиненко, Ф.Ф. Гладкий, В.О. Бахмач // Програма і матеріали 76-ї наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів [“Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті”], 12-13 квітня 2010 р. Київ: у 3-х ч. - К.: НУХТ, 2010.- Ч. 2. ? С. 108.

Здобувачем запропоновано енерго- та ресурсозберігаючу технологію переробки сирого ядра насіння соняшнику з метою отримання харчового шроту для використання у харчовій та олієжировій технологіях.

12. Литвиненко О.А. Дослідження функціонально-технологічних властивостей харчового соняшникового шроту / О.А. Литвиненко, А.А. Котелевська // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я [Текст]: матеріали ХVІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 12-14 травня 2010 р. Харків: у 4 ч. - Ч.2 / оргкомітет: Л.Л.Товажнянський (голова). - Харків: НТУ «ХПІ», 2010. - С. 299.

Здобувачем досліджено функціонально-технологічні властивості харчового шроту, такі як водо- та жироутримувальну, жироемульгувальну здатності, стабільність емульсії, а також визначено розміри та швидкість осідання часток шроту методом седиментаційного аналізу.

Размещено на Allbest.ru