Станція технічного обслуговування 800 вантажних автомобілів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз об'єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщень об'єкту проектування

2. Вибір джерела випромінювання для освітлювальної установки

3. Вибір систем і виду освітлення, норм освітлення, коефіцієнта запасу, типу і кількості світильників

4. Розрахунок освітленості методом коефіцієнту використання світлового потоку

5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій контрольних точках в основному приміщенні

6. Розрахунок освітленості в допоміжних приміщеннях методом питомої потужності або за прямими нормативами

7. За результатами розрахунку скласти світлотехнічну відомість проекту

8. Компоновка освітлювальної мережі. Вибір та розрахунок прводів, спосіб їх прокладання

9. Вибір і розрахунок комутаційно-захисних апаратів і щитів

10. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали

11. Розробка міроприємств щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об'єкті проектування

Використана література

Вступ

В сучасному житті освітлення відіграє надзвичайно важливе значення як у побуті так і в виробничих процесах. Особливе місце освітлення займає в сільському господарстві. Освітленість приміщень, де утримуються сільськогосподарська худоба та птиця впливає на їх розвиток, а також безпосередньо визначає економічні показники даного господарства.

Оптичне випромінювання, яке лежить в основі роботи освітлювальних і опромінювальних установок, застосовується не тільки на створення необхідних умов бачення людини, тварин, але є одним із факторів середовища. Це набуває все більшого значення в зв'язку з розвитком промислового тваринництва, птахівництва і парниково-тепличного господарства.

Сучасна промисловість випускає широкий спектр світлотехнічного та опромінювального обладнання для тварин. Для того щоб показники приросту у тварин були максимальні необхідно провести аналіз та розрахунок освітленості за сучасними нормами для кожного виду приміщення, в якому повинні бути витримані всі норми та правила. Правильно виконане електричне освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, зменшення травматизму а також створює комфорт на виробництві та сприятливі умови для відпочинку. Застосовування освітлювальних установок в комплекті з опромінювальними установками в галузі сільського господарства спрямоване на отримання максимального прибутку при невеликих затратах електричної енергії.

Проектування освітлювальних і опромінювальних установок потребує творчого підходу в комплексі з сучасними інженерними рішеннями.

випромінювання світильник потужність

1. Аналіз об'єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщень об'єкту проектування

Об'єкт проектування: майстерня технічного обслуговування на 25 тракторів. Приміщення майстерні відноситься до приміщень з високим рівнем запиленості. Об'єкт представляє собою 5 приміщення, загальні розміри якого становлять:

Довжина А - 60 м.

Ширина В - 54 м.

Висота Н - 6,0 м.

1. Ділянка поточного ремонту , ТО-1, ТО-2. Агрегатно механічна ділянка (60 м х 38м)

Коефіцієнти відбивання : ₁ =70%, ₂ =50% , ₃ =17.

Нормована освітленість становить - Ен =150 лк.

Площа приміщення становить : S=2280м²;

Сухе ( відносна вологість не перевищує 60% ) ;

2. Теплова ділянка (17м х 16м)

Коефіцієнти відбивання : ₁ =70%, ₂ =50% , ₃ =7%.

Нормована освітленість становить - Ен =100 лк.

Площа приміщення становить : S=272 м²

Сухе ( відносна вологість не перевищує 60% ) ;

3. Ділянка ремонту акумуляторів (9м х 16м)

Коефіцієнти відбивання : ₁ =70%, ₂ =50% , ₃ =7%.

Нормована освітленість становить - Ен =75 лк.

Площа приміщення становить : S=144 м²

Сухе ( відносна вологість не перевищує 60% ) ;

4. Кімната відпочинку персоналу ( 9м х 16м )

Коефіцієнти відбивання : ₁ =70%, ₂ =50% , ₃ =10%.

Нормована освітленість становить - Ен =50 лк.

Площа приміщення становить : S=144 м²

Сухе ( відносна вологість не перевищує 60% ) ;

5. Складське приміщення ( 8м х 16м )

Коефіцієнти відбивання : ₁ =70%, ₂ =40% , ₃ =7%.

Нормована освітленість становить - Ен =30 лк.

Площа приміщення становить : S=128 м²

Сухе ( відносна вологість не перевищує 60% ) ;

6Ділянка діагностики ( 8м х 18м )

Коефіцієнти відбивання : ₁ =70%, ₂ =40% , ₃ =7%.

Нормована освітленість становить - Ен =50 лк.

Площа приміщення становить : S=144 м²

Сухе ( відносна вологість не перевищує 60% ) ;

2. Вибір джерела випромінювання для освітлювальної установки

Для освітлювання і опромінювання у сільськогосподарському виробництві використовуються джерела енергії випромінювання оптичної області спектра, до якої входять видимі (380-760 нм), ультрафіолетові (200-380 нм)та інфрачервоні (760-1000 нм) електро-магнітні хвилі. До джерел оптичного опромінювання належать 3 типи ламп:

- лампи розжарювання (загального призначення, дзеркальні та інфрачервоні);

- газорозрядні лампи низького тиску (люмінісцентні, еритемні та бактерицидні);

- лампи високого тиску (ДРЛ, ДРИ, ДРТ, ДКсТ).

Лампи розжарювання відрізняються типом нитки розжарювання,формою балона та його наповненням. Світловий ККД ламп загального призначення напругою 220 В дорівнює 0,8 - 2,8 %.

Вони широко застосовуються тому, що в них є такі переваги:

- дешеві ;

- суцільний спектр випромінювання (спектр випромінювання близький до сонячного);

- простота експлуатації та простота монтажних схем;

- повне регулювання напруги.

Недоліки:

- короткий термін служби (750 годин);

- низький ККД.

Люмінісцентні лампи низького тиску (ЛЛ) мають значні переваги перед, лампами розжарювання:

- високий ККД;

- недорогі;

- рівномірне освітлення;

- великий термін служби (15000 годин залежно від типу лампи ) ;

Недоліки:

- значний вплив навколишнього середовища (при температурі навколишнього повітря нижче 10°С запалювання ламп не гарантується) ;

- не регулюються напругою

-світловий потік у кінці терміну служби зменшується до 46% від номінального.

Лампи високого тиску використовуються для освітлення виробничих приміщень, а також для зовнішнього освітлення. Вони складніші в монтажі ніж лампи розжарювання.

Переваги:

- найвищий світловий ККД;

- високий термін служби.

Недоліки:

- дорогі;

- нерівномірне освітлення.

Поряд з вітчизняними джерелами освітлення на ринку України існує електрообладнання провідних компаній світу.

Джерела світла, як і інші світло-технічні вироби потрібно вибирати згідно діючим стандартам на напругу мережі 380/220. В. Краще використовувати лампи на підвищену напругу 235В в умовах нестабільної напруги в сільських місцевостях і нерівномірного навантаження.

3. Вибір систем і виду освітлення, норм освітлення, коефіцієнта запасу, типу і кількості світильників

Електричне освітлення у сільському господарстві застосовують для створення достатньої видимості на робочих місцях, при яких забезпечується нормальний хід технологічних процесів, та як фактор безпосереднього позитивного впливу на сільськогосподарські тварини і рослини. Електричне

освітлення підрозділяється на: загальне з рівномірним розміщенням світильників; загальне з локалізованим розміщенням світильників; комбіноване.

Загальне освітлення з рівномірним розміщенням світильників застосовується у тих випадках, коли треба забезпечити рівномірне освітлення всієї площі приміщення, включаючи робочі поверхні. Загальне освітлення з локалізованим розміщенням світильників застосовується у приміщеннях з явно вираженими технологічними проходами, з малою густиною і фіксованим положенням робочих місць. Для нашого випадку приймаємо систему загального рівномірного освітлення.

Розрахунок електричного освітлення виконуємо за методом використання світлового потоку, що застосовується при розрахунках загального рівномірного освітлення горизонтальної поверхні в закритих приміщеннях, а також робимо перевірку за допомогою точкового методу та розраховуємо по питомій потужності.

Коефіцієнт запасу вибираємо в залежності від характеристики приміщення і типу джерела світла по галузевим нормам освітлення, спеціальній довідковій літературі. При розрахунку освітленості в любій точці враховуємо світлові потоки найближчих світильників. Для урахування дії

віддалених світильників і відбитих потоків в розрахунковій формулі використовуємо коефіцієнт додаткової освітленості. Його значення залежить від коефіцієнтів відбивання стін і стелі приміщення і від світлорозподілу світильників, тобто від їх типу.

Згідно з “ Нормами освітлення сільськогосподарських підприємств , будівель та споруд ” коефіцієнт запасу становить : 1,3- для приміщень з газорозрядними лампами ; 1,15 - для приміщення з лампами розжарення.

Кількість світильників визначають з умови найвигіднішої відносної відстані між ними за відомими параметрами приміщення довжиною, шириною і розрахунковою висотою приміщення технічного нагляду:

Ширина В - 60 м.

Довжина А - 38 м.

Висота Н - 6 м.

Навколишнє середовище - сухе.

Нормована освітленість становить Ен = 150 лк.

Прийнята система загального рівномірного освітлення.

Вид освітлення - основне.

Коефіцієнт запасу - к = 1,15; коефіцієнт нерівномірності освітлення-

Z = 1,15.

Світильники з люмінесцентними лампами - типу ЛСП 02 2х80;

Найвигідніша відносна відстань - = 1,2

1. Визначаємо розрахункову висоту підвішування світильників, м.:

,

де Н - висота приміщення, м;

h_з - висота звисання (залежить від конструкції світильника),

h_з = 0,2...0,8 м (для приміщень зерноочисних агрегатів, майстерень можна брати і більші значення);

h_р - рівень робочої поверхні від підлоги.

,

2. Вибираємо значення найвигіднішої відносної відстані між світильниками.

л. - найвигідніша відносна відстань між світильниками, яка залежить від кривої сили світла світильника (ГОСТ 17677-82), приймаємо за умовою:

де л_с і л_е -- відповідно світлотехнічна та економічно найвигідніша відносні відстані між світильниками, табл. 2.3

Рекомендовані значення для світильників з типовими кривими сили світла (ГОСТ 17667-82)

Типова крива	с	е
Концентрована (К)	0,4…0,7	0,6…0,9
Глибока (Г)	0,8…1,2	1,0…1,4
Косинусна (Д)	1,2…1,6	1,6…2,1
Рівномірна (М)	1,8…2,6	2,6…3,4
Напівширока (Л)	1,4…2,0	1,8…2,3

Для приміщень, в яких біля стін розміщені робочі місця, відстань від крайніх світильників до стін приймають Lс = (0,25…0,3 )L, а для приміщень, в яких біля стін робочих місць немає Lс = (0,4…0,50)L.

3. Визначаємо оптимальну відстань між світильниками , м:



4. Визначаємо кількість рядів світильників:

5. Визначаємо відстань від крайніх світильників до стін, м.:

6. Визначаємо відстань між рядами, м.:

7. Визначаємо відстань між світильниками в ряду, м.:



8. Визначаємо кількість світильників у ряду, шт.:

9. Визначаємо загальну кількість світильників, шт.:

4. Розрахунок освітленості методом коефіцієнту використання світлового потоку.

1. Визначаємо індекс приміщення:

2. Приймаємо коефіцієнт використання світлового потоку =0,79.

3. Визначаємо розрахунковий світловий потік світильника:

де Ен - нормована освітленість робочої поверхні, лк;

А, В - розміри приміщення, м;

к - коефіцієнт запасу;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної по освітлюваній площині). Для світильників з лампами розжарювання Z= 1,15 ; для світильників з люмінесцентними лампами Z= 1,1.

N - кількість світильників, шт;

з- коефіцієнт використання світлового потоку.

Вибираємо тип лампи ЛХБ80, Ф_л=4600 остаточно вибираємо тип світильника ЛСП 02 2х80.

4. Визначаємо фактичну освітленість:

де Ф_л -світловий потік вибраної лампи, лм.

m- кількість ламп у світильнику.

5. Визначаємо відхилення фактичної освітленості від нормованої :

Для сільськогосподарських приміщень допустиме відхилення фактичної освітленості від нормованої повинно бути в межах (-10% … +20%).

5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій контрольних точках в основному приміщенні

Точковий метод застосовують при розрахунку загального рівномірного і локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення вертикальних і похилих площин, зовнішнього освітлення, а також для перевірки освітленості в окремих точках робочої поверхні.

Точковий метод розрахунку дає можливість визначити світловий потік ламп, необхідний для створення заданої освітленості в будь-якій точці довільно розміщеної поверхні при будь-якому розміщенні світильників.

Суть методу полягає в тому, що потрібний світловий потік освітлювальної установки визначають, виходячи з умов, що в будь-якій точці освітлювальної поверхні освітленість не повинна бути меншою за нормовану. На плані приміщення, на якому вказано розміщення світильників, визначають контрольні точки, освітленість в яких може виявитись мінімальною або максимальною. У кожній з цих точок вираховують освітленість.

Послідовність розрахунку

1. На плані приміщення розміщуємо світильники, намічаємо контрольні точки на робочій поверхні у місцях з імовірними мінімальними та максимальними освітленостями.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2. Визначаємо освітленість у розрахунковій точці від кожного окремого світильника:

де Е - горизонтальна освітленість у точці розрахунку, лк;

І_б- сила світла від світильника в напрямку до точки розрахунку, кд;

б - кут між віссю симетрії світильника та напрямком до точки розрахунку, град;

Н_р- розрахункова висота підвісу світильника, м.

Е₁=Е₂=Е₃=Е₄

Е₅=Е₆=Е₇=Е₈

3. Визначаємо тангенс кута падіння світлового променя від світильника в точку розрахунку:



Размещено на http://www.allbest.ru/

,

де d - відстань від точки розрахунку до проекції осі симетрії світила на площину, яка перпендикулярна їй і проходить через точку розрахунку, м.

За знайденим таьникнгенсом розраховуємо кут та .

₁=₂=₃=₄ =39,5 =0,45

₅=₆=₇=₈ =62,2 =0,1

4. Визначаємо силу світла світильника, кд.:

,

де ( І_б)_т - сила світла світильника з умовною лампою 1000 лм.

Фл - світловий потік вибраної лампи, лм.

І_а1=І_а2=І_а3=І_а4

І_а5=І_а6=І_а7=І_а8

5. Якщо розрахункова точка освітлюється декількома світильниками, то визначаємо освітленість у ній від кожного світильника.

Визначаємо загальну освітленість у розрахунковій точці, додаючи освітленість всіх світильників:

, лк.

6. Визначаємо відхилення фактичної освітленості від нормованої, %:

.

Допустиме відхилення фактичної освітленості від нормованої повинно бути в межах ( -10%...+20% ). Якщо відхилення фактичної освітленості від нормованої виходить за допустимі значення, то вибирають іншу лампу і розрахунки повторюють.

6. Розрахунок освітленості в допоміжних приміщеннях методом питомої потужності або за прямими нормативами

1. Розрахунок методом питомої потужності виконується з використанням нормативних таблиць. Таблиці значень питомої потужності розраховані методом коефіцієнта використання світлового потоку для усереднених параметрів освітлювальних приміщень і використовуються при розрахунках загального рівномірного освітлення в невеликих допоміжних приміщеннях.

2. Вибираємо тип світильника, нормовану освітленість. Визначаємо розрахункову висоту підвісу.

3. Приймаємо значення питомої потужності.

4. Визначаємо розрахункову потужність лампи :

де Р_пит - питома потужність, Вт/м² ;

S - площа приміщення, м² ,

N - кількість світильників, шт.

5. Вибираємо тип лампи, потужність якої дорівнює або близька до розрахункової.

1. Розрахунок освітлення для Теплової ділянки:

Норма освітленості Е = 100 лк.

Розміри приміщення:А=17м, В=16 м , S = 272 м²

H_розр=h-h_зв-h _р.п

H=4,6 - 1,6 =3 м

Р_пит=7.4 Вт

, Вт

Вибираємо лампу типу ЛД 80

2. Розрахунок освітлення для Ділянки ремонту АБ:

Норма освітленості Е = 50 лк.

Розміри приміщення:А=9м, В=16 м , S = 144 м²

H=4,6 - 1,6 =3 м

Р_пит=22,5 Вт

, Вт

Вибираємо лампу типу Г235-245-150

Вибираємо світильник типу НСП 02

3. Розрахунок освітлення для Кімнати відпочинку персоналу:

Норма освітленості Е = 50 лк.

Розміри приміщення:А=9м, В=16 м , S = 144 м²

H=4,6 - 1,6 =3 м

Р_пит=22,5 Вт

, Вт

Вибираємо лампу типу Г235-245-150

Вибираємо світильник типу НСП 02

4. Розрахунок освітлення для Складського приміщення:

Норма освітленості Е = 30 лк.

Розміри приміщення:А=8м, В=16 м , S = 128 м²

H=4,6 - 1,6 =3 м

Р_пит=13,5 Вт

, Вт

Вибираємо лампу типу Г235-245-150

Вибираємо світильник типу НСП 02

5. Розрахунок освітлення для Ділянки діагностики:

Норма освітленості Е = 50 лк.

Розміри приміщення:А=8м, В=18 м , S = 144 м²

H=4,6 - 1,6 =3 м

Р_пит=22,5 Вт

, Вт

Вибираємо лампу типу Г235-245-150

Вибираємо світильник типу НСП 02

7. Світлотехнічну відомість проекту

№ п.п	Характеристика приміщень	Система освітлення	Вид освітлення	Нормована освітленість, лк	Коефіцієнт запасу	Світильник	Тип лампи	Установлена потужність, кВт	примітка
	Назва приміщення	Площа, м2	Розрахункова висота підвісу, м	Клас по середовищу	Коефіцієнти відбиття, %
					Стелі	Стін	Підлоги					Тип	Кіль-кість, шт
1.	Ділянка поточного ремонту	2280	4,6	Сх	50	30	10	Загальна	Робоче	150	1,5	ЛСП02-2х80	77	ЛХБ80	12,3	-
2.	Теплова ділянка	272	3,0	Сх	-	-	-	Загальна	Робоче	100	-	ЛСП02-2х80	25	ЛД80	2	-
3.	Ділянка ремонту АБ	144	3,0	Сх	-	-	-	Загальна	Робоче	50	-	НСП02-1х150	20	Г235-245-150	3	-
4.	Кімната для відпочинку обслуговуючого персоналу	144	3,0	Сх	-	-	-	Загальна	Робоче	50	-	НСП02-1х150	20	Г235-245-150	3	-
5.	Складське приміщення	128	3,0	Сх	-	-	-	Загальна	Робоче	30	-	НСП02-1х150	12	Г235-245-150	1,8	-
6.	Ділянка діагностики	144	3,0	Сх	-	-	-	Загальна	Робоче	50	-	НСП02-1х150	20	Г235-245-150	3	-
7.
8.

8. Компоновка освітлювальної мережі. Вибір та розрахунок прводів, спосіб їх прокладання

Для живлення освітлювальних і опромінювальних установок сільськогосподарських приміщень і будівель приймаються переважно трифазні чотирипровідні мережі змінного струму з напругою 380/220 В із заземленою нейтраллю та 220 В при ізольованій нейтралі.

Як правило, джерела світла вмикаються в електричну мережу паралельно. У трифазних мережах змінного струму переважно використовуються такі схеми групової мережі: при заземленій нейтралі - двопровідна однофазна (рис.1), двопровідна двофазна, трипровідна двофазна з нульовим проводом, трипровідна трифазна, чотирипровідна трифазна з нульовим проводом (рис.2).

При розподілі освітлювальних установок на групи необхідно враховувати наступне

1. навантаження на кожну фазу повинно бути приблизно однаковим ;

2. згідно з ПУЭ кількість ламп розжарювання групової лінії освітлення двопровідної однофазної мережі не повинно перевищувати 20 шт. на фазу (в тому числі і штепсельні розетки), а при люмінесцентних лампах - не більше 50 шт. ; при чотирипровідній мережі - 60 шт. з лампами розжарювання і 150 шт. з люмінесцентними лампами ;

3. при наявності штепсельних розеток приймається потужність 0,6 кВт на одну розетку ;

4. найбільша допустима встановлена потужність у групових мережах на напругу 380/220В складає : двопровідні мережі (фаза і нуль) - 4,4кВт для ламп розжарювання; 3,3кВт - для люмінесцентних ламп ; чотирипровідні мережі (три фази і нуль) - 8,8кВт для ламп розжарювання і 6,6кВт для люмінесцентних ламп ;

5. номінальний струм розчіплювача групового автоматичного вимикача не повинен перевищувати 25А ;

6. на чергове освітлення виділяється 10% від загальної кількості світильників ; чергове освітлення виділяється в окрему групу. До групи чергового освітлення під'єднують і світильники освітлення входів у приміщення.

Розподіл на групи бажано проводити в табличній формі.

Розподіл освітлювальної електропроводки на групи

Номер групи	Система групи	Номер приміщення на плані	Кількість ламп	Установлена потужність ламп , кВт	Примітка
1	А + N	1	44	3,5	1-2 ряд
2	B + N	1	44	3,5	3-4 ряд
3	C + N	1	44	3,5	5-6 ряд
4	A + N	1	22	1,8	7 ряд
5	B +N	2	25	2	-
6	C + N	3	20	3	-
7	А+ N	4	20	3	-
8	B + N	5	12	1,8	-
9	C + N	6	20	3	-

Розрахункові струми груп визначаються за формулами :

- для трифазних груп з люмінесцентними лампами

;

І_гр1=І_гр2=І_гр3

- для трифазних груп з лампами розжарювання

;

І_гр6=І_гр7=І_гр9

Переріз струмоведучих жил проводу, шнура, або кабеля вибирають виходячи з умов граничного допустимого його нагрівання та достатньої механічної міцності.

Для всіх приміщень ми вибираємо кабель ВВГ (3х1,5) і способом прокладки на тросу.

Вибираємо ввідний кабель ППВ перерізом 2,5 мм²

В сільськогосподарських приміщеннях освітлювальні електропроводи прокладають закритим і відкритим методом на тросах, в пласмасових і стальних трубах, в каналах будівельних конструкцій по стінах або на стелі.

При виконанні тросової електропроводки кабель кріпиться до несучого стального тросу .Кінцеве кріплення тросу виконується спеціальними натяжними муфтами . Стріла прогину прольотах між точками кріплення повинна бути 0,017-0,025 довжини прольту. Діаметр тросу 2-8 мм для кабеля довжиною до 90 м.

Кабель кріпиться на тросу за допомогою стальних кілець. В інших приміщеннях використовуємо відкриту проводку на скобах.

В містях під'єднання повинен бути запас проводу довжиною не менший 50 мм

Площу поперечного перерізу струмоведучих жил проводу або кабелю в кожному випадку треба вибирати так, щоб тривало допустимий для нього за нагріванням струм навантаження І _ТР.ДОП був не меншим максимального тривалого робочого струму електричного кола І_РОБ, тобто:

Робочий струм групи і вводу в приміщення визначається за виразом:

, А,

І_роб=3500/1,73•380•0,7=7,6

Вибираємо мідний провід з площею поперечного перерізу струмоведучих жил 1,5мм²

Вибраний за нагрівом провід або кабель необхідно перевірити на відповідність його перерізу апарату захисту за умовою:

,

де К_З - кратність допустимого тривалого струму провідника по відношенню до номінального струму або струму спрацювання захисного апарату. (Для автоматичних вимикачів з тепловим розчіплювачем К_З = 1, а для автоматичних вимикачів, які мають лише електромагнітний розчіплювач К_З= 0,22);

І_З - сила номінального струму або струму спрацювання захисного апарату. ( Для автоматичних вимикачів з тепловим розчіплювачем І_З = І_{НОМ.РОЗЧ.}, а для автоматичних вимикачів, які мають лише електромагнітний розчіплювач І_З = І_Е.Р.) При цьому вважається, що умови прокладання проводу (кабелю) нормальні.

Втрати напруги в освітлювальній мережі визначають за формулою:

ДU=?P·L/c·S,

де S - площа поперечного перерізу проводу, мм²;

?Р - сумарна електрична потужність, кВт;

L - довжина ділянки освітлювальної лінії до місця прикладання сумарної потужності, м;

с - коефіцієнт, який залежить від схеми живлення мережі і матеріалу проводу, приймається з таблиці для алюмінієвих проводів при двопровідній схемі живлення з нульовим захисним провідником - 20, для мідних проводів - 77.

ДU₁= ДU₂= ДU₃

ДU₆= ДU₇= ДU₉

9. Вибір та розрахунок комутаційно-захисних апаратів. Вибір групових щитів та визначення місць розташування

Для захисту від короткого замикання освітлювальних мереж використовують запобіжники і автоматичні вимикачі. Вибір запобіжників і електромагнітних уставок вимикачів для захисту мережі від короткого замикання виконується за умовою:

І_уст ? І_роб,

де І_уст - номінальний струм плавкої вставки запобіжника або уставки автоматичного вимикача, А;

І_роб - розрахунковий струм освітлювальної групи, А.

Апарати захисту вибирають за напругою, видом і величиною струму, кліматичним виконанням, умовами захисту від впливу оточуючого середовища та іншими показниками.

Автоматичні вимикачі вибираємо за такими умовами:

U_{н.авт .}? U_мер.

I_н.авт ? I_н.гр.

I_т.р. ? I_н.гр.

I_н.авт. ? I_т.р

де U_н.ав - номінальна напруга автоматичного вимикача;

U_мер - напруга мережі;

І_н.ав - номінальний струм автоматичного вимикача;

І_гр - струм групи;

І_н.тр - номінальний струм теплового розчіплювала;

І_{неспр.е.р} - струм неспрацювання електромагнітного розчіплювала;

І_кз - струм короткого замикання.

Вибираємо автоматичний вимикач для 1-3 груп:

380 _.? 380

16 ? 10

16 ? 16_.

16 ? 16

Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 2006-1р/16А

Вибираємо автоматичний вимикач для 4-9 груп:

380 _.? 380

6 ? 5,4

6 ? 6

6 ? 6

Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА 2006-1р/6А

Вибираєм автоматичний вимикач на ввід в щиток освітлення:

U_н.авт.?U_мер. 380 = 380 В

I_н.авт.?I_заг. 16 > 9,5 А

I_т.р.?I_заг. 16 > 9,5 А

I_н.авт.? I_т.р 16 > 16 А

На ввід в освітлювальний щит ставимо трьохфазний автоматичний вимикач ВА 2006-3р/16А

Вибираємо груповий освітлювальний щиток типу ЩО41-5203-43У4 на 12 однополюсних вимикачів.

10. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали

Найменування	Од. вим.	Кіль-ть	Примітка
Освітлювальний щиток ПР11-21У4 (ТУ 16536.610-82)	шт.	1
Світильник ЛСП02 - 80 2х80	шт	77
Світильник ЛСП02 - 80 1х80	шт	25
Світильник НСП02	шт	72
Лампа люмінесцентна ЛХБ80	шт	154
Лампа люмінесцентна ЛД80	шт	25
Лампа розжарювання Г235-245-150	шт	72
Кабель ВВГ(12,5)	м	800
Провід ППВ перерізом 2,5 мм2	м	10
Автоматичний Вимикач ВА 2006-1р/16А	шт	9
Автоматичний Вимикач ВА 2006-1р/6А	шт	6
Автоматичний Вимикач ВА 2006-3р/16А	шт	1

11. Розробка міроприємств щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об'єкті проектування

Експлуатація освітлювальних і опромінювальних установок

Недотримання правил технічної експлуатації освітлювальних і опромінювальних установок знижує ефективність їх роботи, створює небезпеку враження електричним струмом людей і тварин. Теплові явища, що виникають при аварійних режимах роботи установок, можуть визвати небезпечний перегрів окремих їх частин і призвести до пожежі або вибуху.

При прийманні освітлювальної чи опромінювальної установки в експлуатацію перевіряють:

- фактичну освітленість чи опроміненість, що забезпечується установкою;

- відповідність проекту марок проводів, площі їх поперечного перерізу і способів прокладання;

- схеми з'єднання проводів і розподіл навантажень за фазами;

- відповідність проекту захисних елементів;

- надійність закріплення ізолюючих опор, апаратури, деталей, конструкцій;

- відповідність нормам опору ізоляції проводки.

Основне завдання експлуатації освітлювальних і опромінювальних установок - забезпечити ефективність їх роботи, підтримувати справними всі елементи установки.

Для забезпечення заданих рівнів освітленості, створюваних установкою, необхідно слідкувати за значенням величини напруги в мережі, станом світильників і опромінювачів. При дуже великих відхиленнях або коливаннях напруги необхідно вияснити причину і усунути її. Важливе значення має своєчасне чищення світильників і опромінювачів, оскільки через пил їх освітленість може знижуватись в 1,5...2 рази і більше. Частота чищень світильників і опромінювачів залежить від умов навколишнього середовища: у приміщеннях з великим виділенням пилу, кіптяви - чотири рази в місяць; у приміщеннях з малою запиленістю - два рази в місяць; в установках зовнішнього освітлення - три рази на рік.

Стан ізоляції слід перевіряти не рідше одного разу в два роки для приміщень з нормальним середовищем і не рідше одного разу в рік у приміщеннях з тяжкими умовами середовища. Опір ізоляції проводів вимірюють на ділянці між двома суміжними запобіжниками або за останнім запобіжником при ввімкнених вимикачах, витягнутих плавких вставках і викручених лампах. Значення опору ізоляції повинно бути не меншим ніж 0,5 МОм.

Для роботи опромінювальних установок складають графік-розклад режиму опромінення. При відхиленні напруги мережі більше ніж на п'ять відсотків у режим опромінення повинні вноситись відповідні поправки для забезпечення заданої дози опромінення. По мірі старіння ламп потрібно відповідно збільшувати тривалість опромінення. Опроміненість, створювану джерелами УФ випромінювання, необхідно періодично перевіряти уфіметром. По мірі старіння ламп необхідно відповідно збільшувати тривалість опромінення. При зниженні опроміненості в результаті старіння ламп більш ніж на 30 відсотків їх необхідно замінити новими.

Зворотно-поступальний рух опромінювачів в установках для УФ опромінювання повинен здійснюватись автоматично. При зупинці опромінювачів напруга повинна автоматично вимикатись.

При роботі з ввімкненими джерелами УФ випромінювання персоналу необхідно одягати окуляри з димчастого або товстого безколірного скла і запобігати опроміненню незахищених частин тіла. Приміщення, у яких працюють джерела УФ випромінювання, необхідно вентилювати для видалення озону і окислів азоту.

Вимоги електробезпеки до освітлювального обладнання:

- забезпечити безперервність та надійність роботи джерела світла та освітлювального обладнання в конкретних умовах навколишнього середовища;

- вимагати для виконання монтажних робіт мінімальних затрат коштів і дефіцитних матеріалів (особливо міді та стальних труб);

- забезпечити безпеку відносно можливості пожежі, вибуху та ураження електричним струмом;

- по можливості повинна дозволятися заміна зношених або пошкоджених проводів або кабелів у процесі експлуатації;

- установка повинна бути доступною для обслуговування і не заважати виконанню технологічних процесів у приміщенні;

- електропроводка повинна мати достатню механічну міцність та стійкість до можливих механічних пошкоджень.

Заходи захисту від ураження електричним струмом

Заходи із захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних мережах та опромінювальних установках визначаються “ Правилами з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання споживачем ”.

Споживання електроенергії освітлювальним та опромінювальним обладнанням повинно здійснюватись від окремого розподільного освітлювального щитка шафового типу з дверцятами, які закриваються.

Щиток повинен мати вхідний рубильник або автоматичний вимикач для вимикання всієї мережі, а також автоматичні вимикачі або запобіжники, які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань окремих груп.

У щитках потрібно вказувати номер освітлювальної (опромінювальної) групи чи установки та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5...3 м, а світильника з люмінесцентними лампами 2,5 м за умови, що контактні частини захищені від випадкового доторкання.

При підключенні патронів світильників та опромінювачів до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового проводу.

До апаратів управління та арматури світильника проводи або кабелі дозволяється приєднувати за допомогою наконечників або спеціальних затискачів.

Приєднання проводів або кабелів з алюмінієвими жилами дозволяється за наявності у світильників контактної арматури, спеціально призначеної для алюмінієвих проводів. Одножильні проводи перерізом до 10 мм² та багатожильні з перерізом 2,5 мм² дозволяється приєднувати без наконечників, однак кінці багатожильних проводів необхідно обпаювати.

З'єднання та відгалуження проводів, прокладених у трубах, виконується в з'єднувальних коробках.

Основним заходом захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних і опромінювальних установках служить занулення. До частин, що підлягають зануленню, відносяться: корпуси світильників, понижувальних трансформаторів, каркаси освітлювальних щитків, металеві оболонки і броня кабелів, металеві рукави і труби електропроводки, лотки, короби, троси.

Використана література

“Електричне освітлення та опромінення” методичні вказівки для виконання курсової роботи. Київ. Видавництво ТОВ «Аграр Медіа Груп» 2011.

Баев В.И. «Практикум по электрическому освещению и облучению» - М.: Агропромиздат. 1991

«Применение электрической энергии в с/г. производстве». Справочник. Под ред. Акад. ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: «Колос», 1974 г.

Справочная книга «Для проектирования электрического освещения» под. ред. Кноринга Г.М. 1976 г.

ПУЭ 1986 г.

“Довідник сільського електрика” за ред. Олійника 1989 р.

Правила будови електроустановок К.2001р.

Затверджено Наказ Міністра праці та соціальної політики України

21.06.2001 р. №272

Размещено на Allbest.ru