Розробка комплексної оцінки якості форменого одягу за естетичними показниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка комплексної оцінки якості форменого одягу за естетичними показниками

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

формений одяг естетичний

Актуальність теми. В останні роки в Україні і за кордоном намітилася стійка тенденція випуску такого виду швейних виробів як формений одяг, що широко використовується для працівників державних структур, а також фірм, зацікавлених у формуванні свого іміджу. Зовнішній вигляд такого одягу значною мірою визначається естетичними показниками, які займають особливе місце при оцінці його якості.

Аналіз науково-технічної літератури та виробничого досвіду показав, що створення форменого одягу найчастіше зводиться до розробки й випробування тільки нових матеріалів та технологій. У той же час естетичним показникам якості форменого одягу, що спрямовуються на задоволення вимог споживачів, приділяється недостатньо уваги. На даний час заходи, спрямовані на оцінку естетичного рівня якості форменого одягу у переважній більшості випадків носять суб'єктивний характер, що негативно відбивається на якості готового виробу. Це призводить нерідко до того, що навіть вироби, які повністю відповідають усім техніко-економічним вимогам не користуються попитом. У цілому ряді робіт відзначається необхідність підвищення вимог до естетичних показників якості таких виробів, але вони, як правило, не конкретизовані і не зазначені шляхи їх забезпечення.

В існуючих нормативних документах естетичні показники якості форменого одягу розглядаються, як правило, у загальному плані зі швейними виробами без врахування специфіки форменого одягу. Естетичні показники, призначені для кількісної і якісної оцінки форменого одягу, а також ступеню відповідності продукції естетичним запитам тих або інших груп споживачів, прописані не досить чітко. Вочевидь, що створення та використання на етапі промислового дизайн-проектування системи комплексної оцінки естетичних показників якості форменого одягу дозволить не тільки підвищити рівень розробки одягу, але й зменшити границі пошуку остаточних рішень при його проектуванні.

На підставі вищевикладеного розробка наукових підходів та методики, що дозволяє на сучасному рівні здійснювати оцінку якості форменого одягу за естетичними показниками, є актуальною проблемою, рішення якої буде сприяти виробництву конкурентноспроможних виробів, які відповідають зрослим вимогам споживачів та відповідному фірмовому стилю організації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалася відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Київського національного університету технологій та дизайну на 2005-2007 р.р. за пріоритетним напрямком «Нові комп'ютерні засоби та технології інформатизації суспільства» (Наказ МОН України №960 від 22.12.2004 р.) згідно з держбюджетною темою: «Розробка сучасних інструментальних методів управління підприємством, технологічними процесами виготовлення конкурентоспроможної продукції» (держ. реєстрація 0105U002389).

Мета роботи та завдання дослідження. Мета роботи полягає в забезпеченні випуску сучасного форменого одягу, що відповідає вимогам споживача, на основі розробки і використання системи комплексної оцінки якості за естетичними показниками.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

· науково обґрунтувати вибір та запропонувати для оцінки якості форменого одягу різного призначення номенклатуру естетичних показників у вигляді багаторівневої ієрархії;

· узагальнити та запропонувати рішення, які дозволяють на базі використання математичних методів, кількісно оцінити якість форменого одягу за естетичними показниками;

· запропонувати механізми оцінки форменого одягу за ступенем відповідності між необхідними та можливими його застосуваннями;

· розробити механізми створення комплектів форменого одягу на основі модульного проектування, що дозволяє максимально використовувати уніфіковані деталі та вузли;

· науково обґрунтувати та запропонувати принципи розробки нормативно-технічної документації і системи комплексної оцінки показників якості форменого одягу на етапі промислового дизайн-проектування.

Об'єктом дослідження є процес формування комплексної оцінки естетичних показників якості форменого одягу.

Предмет дослідження - закономірності вибору комплексної оцінки естетичних показників якості форменого одягу.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення досліджуваного об'єкта - комплексної оцінки якості форменого одягу за естетичними показниками. У ході досліджень використовувалися: метод класифікації, метод експертних оцінок, метод Харрінгтона, методи кваліметрії об'єктів архітектури (комбінований метод), метод уніфікації, метод модульного проектування. Результати експериментальних досліджень було оброблено з використанням методів кореляційного аналізу за допомогою сучасного програмного забезпечення.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці підходів комплексної оцінки якості форменого одягу за естетичними показниками. Відповідно поставленим цілям:

· розроблено методологічні положення, пов'язані з вибором і обґрунтуванням у вигляді багаторівневої ієрархії номенклатури естетичних показників якості форменого одягу;

· розроблено методологічні принципи оцінки якості естетичних показників форменого одягу, які дозволяють здійснювати об'єктивну інтегральну та інтервальну оцінки якості виробів на стадії проектування і виробництва;

· науково обґрунтовано і створено систему кількісної оцінки групового показника цілісності композиції форменого одягу, яка дозволяє використовувати не тільки експертні, але й розрахункові методи;

· розроблено механізми, які дозволяють визначити корисність виробів за ступенем відповідності між необхідними таі можливими його застосуваннями, що дозволяє максимально задовольнити потреби споживача;

· розроблено технологію модульного проектування нових комплектів форменого одягу, основану на принципах уніфікації деталей, що дозволяє робити заміну окремих типових деталей практично без зміни всього технологічного процесу;

· розроблено основні положення проекту стандарту, що регламентує номенклатуру естетичних показників якості форменого одягу.

Практична значимість одержаних результатів. Результати досліджень та рекомендацій у вигляді методик, алгоритмів і нормативної документації для здійснення комплексної оцінки якості форменого одягу за естетичними показниками апробовано і частково впроваджено на ряді швейних підприємств, що займаються випуском форменого одягу. Рекомендації, викладені в дисертації, були розглянуті в Державному науково-дослідному інституті МВС України і одержали в цілому позитивну оцінку.

Особистий внесок здобувача. Основні результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виносяться на захист, отримані здобувачем самостійно. Особистий внесок у роботах, виконаних у співавторстві, складається в обґрунтуванні наукових напрямків, формуванні мети роботи, формулюванню завдань досліджень, розробці номенклатури естетичних показників якості форменого одягу, створенні математичної моделі оцінки естетичності форменого одягу, обробки даних теоретичних і експериментальних досліджень, аналізі й узагальненні отриманих результатів досліджень.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дисертації доповідались й обговорювались на Міжнародних науково-технічних конференціях, зокрема: «Эффективность реализации научного, ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях» (Славское, 2003, 2005), «Качество, стандартизация, контроль: теория и практика» (Ялта, 2003, 2004, 2005, 2006), «Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини» (Київ, 2004), «Современные проблемы подготовки производства, обработки и сборки в машиностроении и приборостроении» (Свалява, 2005), «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» КНУТД (Киев, 2005) та ін.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 17 наукових працях, серед яких 8 статей у спеціалізованих виданнях і збірниках наукових праць, що входять у перелік ВАК України, 9 тез доповідей на міжнародних науково-технічних конференціях і семінарах.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 148 сторінок, у тому числі 24 рисунки, 30 таблиць, додатки на 32 сторінках і список використаних літературних джерел, що включає 142 найменування.

Зміст роботи

Вступ розкриває сутність та стан наукової проблеми, її значимість, підстави й вихідні положення для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення досліджень, наведена загальна характеристика дисертації. Підкреслюється, що вибраний напрямок дослідження розробляється вперше, є актуальним, відповідає науковим програмам, має наукове та практичне значення.

У першому розділі проведено критичний аналіз науково-технічної вітчизняної та зарубіжної літератури, а також нормативної документації в галузі оцінки якості форменого одягу.

Аналіз показав, що номенклатуру показників якості для «класичних» видів швейних виробів в існуючих стандартах представлено досить повно і дозволяє об'єктивно оцінити конкурентноздатність продукції, що випускається. У той же час для оцінки якості форменого одягу ці показники, особливо за естетичними параметрами, вимагають систематизації, уточнення та деталізації, що дозволить на стадії проектування врахувати специфічні функції, властиві цьому видові швейних виробів.

Було встановлено, що для об'єктивної оцінки якості форменого одягу поряд з експертними методами доцільно використовувати і математичні методи. Зокрема, для розрахунку оцінки якості форменого одягу за естетичними показниками може бути покладено метод Харрінгтона, використання якого дозволяє одержати точкову й інтервальну оцінку, як одиничних показників, так і комплексного естетичного показника.

Кількісна оцінка показників цілісності композиції форменого одягу на стадії проектування є найбільш складним завданням. Очевидно, що тільки створення і використання методики, в основу якої покладені розрахункові й інтуїтивні оцінки, дозволить максимально врахувати при проектуванні форменого одягу вплив усіх показників якості і забезпечити конкурентноздатність продукції.

Формений одяг є багатофункціональним, і в зв'язку з цим розробка механізмів, що дозволяють визначити ступінь відповідності виробів вимогам споживача, є актуальним практичним завданням.

Аналіз також показав, що застосування уніфікованих деталей при проектуванні нових моделей форменого одягу дозволяє, використовуючи різні варіанти складальних одиниць, на основі базової конструкції, одержувати різні за естетичним сприйняттям вироби. Створення чіткої системи модульного проектування буде сприяти підвищенню естетичної якості і скороченню термінів проектування і технічної підготовки виробництва.

Таким чином, обрана тема дисертації актуальна, з запропонованої точки зору не розглядалась, має практичну й наукову новизну. У відповідності до викладених результатів аналізу стану питання і висновків були сформульовані цілі й завдання дослідження.

У другому розділі приведені результати теоретичних досліджень, пов'язаних з розробкою системи комплексної оцінки естетичних показників якості форменого одягу.

На основі запропонованої класифікації функцій, найбільш властивих форменому одягу, розроблено у вигляді багаторівневої ієрархії номенклатуру естетичних показників якості, що дозволяє максимально врахувати їх при дизайн-проектуванні. На 1-му рівні ієрархії виділено три групи показників: інформаційна виразність, цілісність композиції і товарний вигляд (рис. 1). На 2-му рівні кожну групу показників було поділено на підгрупи, що, у свою чергу, на 3-му рівні було представлено одиничними показниками. Особливістю запропонованої номенклатури є те, що в ній уперше було запропоновано використовувати показник інформаційної виразності, що дозволяє одержати чітку інформацію про професійну приналежність представників різних організацій. Як приклад на рис. 2 наведено структурну схему показників інформаційної виразності форменого одягу, що включає на 2-му рівні наступні підгрупи: стильова відповідність, знаковість, новизна моделі і конструкції (відповідність моді), раціональність форми. В свою чергу груповий показник цілісність композиції, що визначає ефективність використання професійно-художніх засобів при створенні повноцінного композиційного рішення виробу, включає на 2-му рівні наступні підгрупові показники: організованість об'ємно-просторової структури, пластична виразність, кольоро-фактура. Також груповий показники товарного вигляду представлено на 2-му рівні двома підгруповими показниками: зовнішній вигляд і рівень обробки виробу.

Оцінка якості форменого одягу залежить від вірогідності оцінок її показників якості. Будь-яка кількісна оцінка якості, обумовлена одним числом (точкова оцінка), може призвести до помилки, особливо у випадку, коли значення показника визначене через експертні оцінки. Тому було поставлено наступну задачу, окрім точкової оцінки якості виробу знайти інтегральну оцінку. Для вирішення поставленої задачі було використано теорію екстремальних значень.

У роботі для розрахунку нижньої (Y^min) і верхньої (Y^max) інтервальної оцінки одиничних показників якості використовувалися такі залежності:

(1)

. (2)

На основі (1-2), було отримано точкову оцінку якості у вигляді їх середньоарифметичного значення

. (3)

Інтервальні границі розподілу значення точкової оцінки задаються різницею (рис. 4). Найбільша довжина інтервалу при x=0 дорівнює 0,264 та зі збільшенням або зменшенням x довжина цього інтервалу різко падає. Це означає, що при високій або низькій якості показника довжина інтервалу прагне до нуля й оцінка практично збігається з точковою оцінкою.

При розв'язанні цієї задачі обмежимо значення показника х за умови, що максимальна ймовірність точкової оцінки якості Y(x) може мати значення не більше 0,975. При підстановці цього значення в залежність (3) було отримано x=2,97. Таким чином, інтервал зміни значення x має вигляд: (-2,97; 2,97).

Для пошуку якості показника використовувалися афінні перетворення, що зберігають відношення розподілу відрізка в даному відношенні. Нехай значення показника дорівнює С з границями A, B. Якщо позначити через _З відносини, у яких точка С розділяє відрізок [А; В], то

(4)

Застосовуючи відношення _С до розподілу [-2,97; 2,97] було отримано

(5)

У свою чергу, використовуючи залежність (4) було знайдено відповідне до С значення

(6)

У роботі за інтервальну оцінку якості було прийнято розширений інтервал. Для цього ліва границя значення якості розраховується як середньогеометричне, а права як середньоарифметичне. Такий підхід збільшує інтервал значень K, тому що середньоарифметичне завжди більше ніж середньогеометричне. Точкова (K), інтервальна (K^min, K^max) оцінки якості за підгрупами, групами, а також комплексна естетична якість розраховуються відповідно за формулами:

, , , (7)

де р - кількість одиничних показників у відповідних підгрупах.

, , , (8)

де n - кількість підгрупових показників у відповідній групі.

, , , (9)

де m - кількість групових показників.

Запропонована математична модель передбачає, що всі показники вагомі, і коли хоча б один з Y=0, то інтегральне значення якості K=0. З іншого боку, у тому випадку якщо всі Y=1, то K=1. Інтегральне значення якості дуже чутливе до малих частних значень якості Y.

Також у роботі приведено методику, що дозволяє проводити споживчу оцінку форменого одягу за ступенем відповідності між необхідними та можливими його застосуваннями в різних умовах (парадно-вихідних, повсякденних, спеціальних).

У тому випадку якщо для даного виробу визначено всі можливі (МB) і неможливі (МB), а для споживача відповідно всі необхідні (МH) і непотрібні (МH) йому варіанти застосувань, то шляхом попарного зіставлення чотирьох даних підмножин можна визначити mHB - підмножину необхідних і можливих застосувань, mHB - підмножину необхідних, але неможливих застосувань, mBH - підмножину можливих, але непотрібних застосувань, mHB - підмножину неможливих і непотрібних застосувань виробу (табл. 1). Між застосуваннями, можливими для даного виробу, і застосуваннями, необхідними для даного споживача, існують три типи відповідності: відповідність можливих застосувань необхідним (CB), відповідність необхідних застосувань можливим (CH), взаємна відповідність між можливими і необхідними застосуваннями (C). Кількість застосувань (n) у підмножинах визначається шляхом безпосереднього підрахунку застосувань за списком застосувань.

Для розрахунку показників: CB, CH, C запропоновано використовувати формули:

CB = nBH - nBH, (10)

CH = nHB - nHB, (11)

C = nHB + nBH - nBH - nBH (12)

де nHB - кількість необхідних і можливих застосувань,

nHB - кількість необхідних, але неможливих застосувань,

nBH - кількість можливих, але непотрібних застосувань.

Розглянуті вище підходи оцінки естетичних показників якості форменого одягу дозволять підвищити якість розробки форменого одягу і зменшити границі пошуку остаточних рішень при його проектуванні; проводити об'єктивну оцінку якості виробів на етапах проектування, виробництва і споживання.

У третьому розділі наведені результати експериментальних досліджень, пов'язаних з оцінкою естетичності форменого одягу на етапі дизайн-проектування. Об'єктом дослідження було обрано костюм повсякденного призначення службовців МВС України. Оцінка ескізного проекту костюма виконувалась за двома з трьох груп показників: інформаційна виразність та цілісність композиції. Перша група показників дозволяє визначити професійну приналежність працівника певної організації, а друга - визначає ефективність використання професійно-художніх засобів при створенні повноцінного композиційного рішення виробу. Оцінка групи показників, що визначають товарний вигляд, не проводилась, тому що така оцінка можлива тільки за наявності готових виробів.

Методика проведення дослідження передбачала, що на першому етапі експертним методом у балах (по шкалі 0-5) проводиться оцінка одиничних показників якості форменого одягу. Далі за формулами (1-6) було розраховано чисельні значення коефіцієнтів розподілу, нижньої та верхньої інтервальної границі, точкової (інтегральної) оцінки одиничних показників. Використовуючи формули (7-9), було знайдено чисельні значення підгрупових (індекс 1.1 - 1.4, 2.1 - 2.3), групових (індекс 1, 2) і комплексного (індекс 0) естетичного показників якості форменого одягу при інтегральній та інтервальній оцінках (табл.).

Інтегральна та інтервальна оцінка естетичних показників якості форменого одягу (костюма повсякденного призначення службовців МВС України)

Наведені в табл. чисельні значення комплексного естетичного показника якості (інтегральна оцінка дорівнює 0,915, інтервальна знаходиться в межах [0,851; 0,981]) свідчать про досить високий рівень якості розглянутого комплекту форменого одягу. У той же час підгруповий показник новизни моделі і конструкції має низьке значення якості (інтегральна оцінка дорівнює 0,738, інтервальна знаходиться в межах [0,614; 0,865]), що ставить певні завдання на стадії дизайн-проектування.

Використання запропонованої методики, при оцінці якості ескізних проектів різних видів форменого одягу, дозволяє з більшою ймовірністю встановити (спрогнозувати) інтервал якості, якому повинна відповідати спроектована продукція в готовому виді.

У роботі також були отримані результати, що дозволяють одержати кількісну оцінку показників цілісності композиції форменого одягу. При проведенні досліджень було запропоновано методику, що на відміну від існуючих дозволяє врахувати розрахункові (об'єктивні), і експертні (суб'єктивні) методи. Дослідження проводилися при оцінці одного одиничного показника - статичності-динамічності, що входить у груповий показник цілісності композиції. Як об'єкт дослідження було обрано найбільш типові комплекти повсякденного та спеціального форменого одягу службовців МВС України.

Для оцінки міри статичності-динамічності форменого одягу в роботі розглядалися такі композиційно-конструктивні фактори: геометрична структура форми ; геометричний тип конфігурації форми ; напрямок місця розташування конструктивно-декоративних елементів (КДЕ) і інформаційно-декоративних елементів (ІДЕ); симетричність форми і розташування КДЕ і ІДЕ ; кольоросполучення між видами виробів костюма і між виробами і ІДЕ . При оцінці композиційно-конструктивних факторів геометрична структура форми і геометричний тип конфігурації форми зазначених виробів, що впливають на зорову статичність-динамічність, було використано наступні залежності:

= f (y: x), (13)

де y, x - відповідні параметри фігури;

= f (п), (14)

де п - кількість сторін або кутів у формі.

Оцінка трьох інших факторів у роботі визначалась експертним методом.

Порівняльні значення композиційно-конструктивних факторів, розглянутих комплектів форменого одягу, що дозволяють судити про міру статичності-динамічності виробів приведено на рис. 5.

Використовуючи статистичні методи оцінки якості продукції, у роботі було встановлено інтервали статичності-динамічності. Так якщо отримане чисельне значення буде знаходитися в інтервалі 0,75-1, то костюм буде зорово статичним, а в інтервалі 0,5-0,75 - динамічним.

Далі міра статичності-динамічності форменого одягу , з урахуванням коефіцієнтів вагомості, визначається за такою залежністю:

= 0,1 + 0,4 + 0,1 + 0,1 + 0,2 (15)

Остаточні оцінки міри статичності-динамічності форменого одягу повсякденного призначення спеціального призначення при підстановці в (15) відповідно дорівнюють 0,84 і 0,65. Таким чином, розглянуті вище костюм повсякденного призначення є більш статичним, а спеціального - динамічним.

У роботі розроблено методику, що дозволяє при дизайн-проектуванні створювати нові комплекти (костюми) форменого одягу з урахуванням їх необхідних і можливих застосувань та фірмового стилю організації. В основу методики було покладено принципи модульного проектування, використання яких дозволяє на основі однієї базової форми отримувати цілий ряд нових моделей з різних варіантів складальних одиниць (уніфікованих деталей) практично без зміни технологічного процесу. Як змінні одиниці у форменому одязі рекомендується використовувати різні варіанти конструктивно-декоративних елементів (КДЕ) та інформаційно-декоративних елементів (ІДЕ). Методика використовувалась при проектуванні серії моделей різних видів форменого одягу, що входять до костюму (кітель, брюки, сорочка). Наприклад, при проектуванні серії моделей сорочок, узявши за базову форму модулі: пілочка, спинка, і застосовуючи різні варіанти модулів: рукав, кишені, планка пілочки, кокетка пілочки та спинки, комір, пояс, манжети, погон-хлястик, вишивка, шеврони було отримано вироби одного вигляду, але різного призначення та сезонності для різних посад (рис. 6).