Підвищення механічних властивостей сталі 10Г2ФБ усуненням перлітної смугастості

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Підвищення механічних властивостей сталі 10Г2ФБ усуненням перлітної смугастості

1.Актуальність роботи

структура сталь перлітний смугастість

На сучасному етапі розвитку будівельна галузь України стає одним із головних споживачів металопрокату, що виробляється в нашій країні. Така тенденція пов'язана зі спорудженням багатоповерхових будівель та великопрольотних споруд.

Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що найбільш перспективними для виготовлення будівельних металоконструкцій відповідального призначення є маловуглецеві низьколеговані сталі підвищеної і високої міцності. Цей клас сталей відрізняється низькою собівартістю порівняно з легованими, а також низьким вуглецевим еквівалентом, і, як наслідок, гарною зварюваністю.

Однією із сталей, яка задовольняє необхідним вимогам, є сталь 10Г2ФБ, що виготовляється металургійними комбінатами України. Ця сталь знайшла широке застосування при будівництві магістральних нафто- і газопроводів великих діаметрів „північного” виконання.

Разом з тим, діючи в нашій країні будівельні норми і правила, розроблені в 80-х роках минулого сторіччя, не передбачають використання у будівництві сталей типу 10Г2ФБ.

Однією з причин, через які ця сталь до останнього часу не використовується у будівництві, є анізотропія механічних властивостей, пов'язана з наявністю в ній перлітної смугастості. При будівництві магістральних газопроводів цей недолік сталі 10Г2ФБ не є визначальним, що пов'язано з напрямком прикладення навантажень, які витримує труба. В той же час, при використанні будівельних металевих конструкцій, наприклад, двотаврових балок, які працюють в умовах динамічних навантажень з великим згинальним моментом, низькі механічні властивості в напрямку, перпендикулярному до площини листа (Z- напрямку), можуть спричинити до розшарування металу і руйнування конструкції.

У зв'язку з цим робота, спрямована на поліпшення комплексу експлуатаційних характеристик за рахунок удосконалення структури сталі 10Г2ФБ з метою подальшого застосування її у відповідальних будівельних металевих конструкціях, є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до науково-дослідної роботи "Дослідження, розробка та впровадження маловуглецевих низьколегованих сталей для виготовлення металічних конструкцій масового призначення", що виконується кафедрою матеріалознавства і обробки матеріалів Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Робота є однією із складових частин наукових досліджень, що виконуються в рамках науково-дослідних тем "Дослідження аустенітно-бейнітних перетворень у вуглецевих і низьколегованих сталях у процесі ТМО" (Державний реєстраційний номер 0102V002363), "Дослідження структурних перетворень у вуглецевих низьколегованих будівельних сталях при ТМО і газо-термічних покриттях" (Державний реєстраційний номер 0106V005345).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є поліпшення комплексу механічних властивостей в Z-напрямку сталі 10Г2ФБ за рахунок удосконалення структури металу.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

1. Зробити оцінку середнього розміру зерен аустеніту перед початком чистової прокатки за структурою готового прокату для сталі 10Г2ФБ і сталей аналогічного класу зарубіжного виробництва.

2. У лабораторних умовах визначити вплив температурно- деформаційних параметрів обробки сталі 10Г2ФБ на структуру і властивості металу, особливо в напрямку, перпендикулярному до площини листа.

3. Установити особливості ліквації марганцю і вуглецю в товстолистовій сталі 10Г2ФБ.

4. Визначити вплив суміщення гарячої деформації з одночасним охолодженням на процесі формування сприятливої структури, яка б забезпечила зниження анізотропії властивостей сталі 10Г2ФБ.

5. Розробити і рекомендувати для впровадження у виробництво вдосконалених технологічних переділів при виготовленні товстого листа сталі 10Г2ФБ, що дозволить за рахунок значного подрібнення зерен фериту і перлітних колоній поліпшити комплекс експлуатаційних характеристик даної марки сталі, особливо в Z-напрямку.

2.Об'єкт дослідження. Закономірності процесу формування структури сталі 10Г2ФБ по товщині листа

Предмет дослідження. Вплив режимів термічної обробки, які включають гарячу деформацію з одночасним безперервним охолодженням, на анізотропію властивостей сталі 10Г2ФБ.

Методи дослідження. У роботі використанні сучасні методи дослідження структури і властивостей металу, а саме:

1) випробування на розтяг циліндричних зразків, в тому числі і в напрямку, перпендикулярному до площини товстого листа;

2) випробування на ударний згін зразків з V-подібним концентратором напруг;

3) кількісна оптична мікроскопія;

4) рентгеноструктурний аналіз;

5) мікрорентгеноспектральний аналіз;

6) дослідження тонкої структури металу методами просвічувальної електронної мікроскопії тонких фольг.

Наукова новизна отриманих результатів

- Розроблена нова методика визначення середнього розміру зерна аустеніту за ферито-перлітною структурою прокату з низько-вуглецевих мікролегованих сталей шляхом вимірювання відстані між перлітними смугами. Запропонована методика відрізняється більш точним і швидким визначенням середнього розміру зерна аустеніту, що дозволяє використати її для експрес-аналізу в умовах заводу.

- Розроблена і запропонована до реалізації в умовах металургійних комбінатів України вдосконалена технологічна схема виробництва товстого листа сталі 10Г2ФБ з отриманням дисперсної ферито-перлітної структури. Реалізація технологічної схеми не вимагає додаткових витрат на переоснащення існуючого обладнання і не знижує технологічності процесу гарячого прокатування, дозволяє підвищити механічні властивості сталі, особливо в напрямку, перпендикулярному до площини товстого листа.

- Запропоновано спосіб подрібнення аустенітних зерен при гарячому деформуванні маловуглецевої низьколегованої сталі. Розробка відрізняється суміщенням гарячої деформації з одночасним охолодженням металу. Така технологічна схема дозволяє отримати дрібне зерно аустеніту.

- Для маловуглецевої низьколегованої сталі 10Г2ФБ виявлено укрупнення зерен аустеніту в інтервалі температур 950-1050єС. Розробка відзначається доказом механізму вторинної рекристалізації аустеніту в сталі 10Г2ФБ.

Практична цінність отриманих результатів полягає:

- у впровадженні в практику центральної заводської лабораторії ВАТ „ММК ім. Ілліча” методики визначення середнього розміру зерен аустеніту;

- у зниженні анізотропії властивостей листового металопрокату із маловуглецевих низьколегованих сталей типу 10Г2ФБ;

- у можливості промислового використання в умовах металургійних комбінатів України вдосконаленої технологічної схеми виробництва сталі 10Г2ФБ, що забезпечує отримання більш дрібного зерна фериту та дисперсних колоній перліту;

- у впровадженні в навчальний процес методики розрахунку середніх розмірів зерен аустеніту сталей з ферито-перлітною структурою за середньою відстанню між перлітними смугами.

Особистий внесок пошукача. Дисертант отримав результати дисертаційної роботи самостійно. Автором опрацьована методика визначення середнього розміру зерна аустеніту за ферито-перлітною структурою сталі 10Г2ФБ. За допомогою розробленої методики здійснено порівняльний аналіз низьковуглецевих низьколегованих сталей вітчизняного та зарубіжного виробництва. Проведена термомеханічна обробка темплетів сталі 10Г2ФБ з поєднанням гарячої пластичної деформації і безперервного охолодження. Встановлені особливісті ліквації марганцю і вуглецю в товстолистовій сталі 10Г2ФБ. Дисертантом розроблена та запропонована для промислового використання вдосконалена технологічна схема виробництва сталі 10Г2ФБ, спрямована на підвищення комплексу механічних властивостей, особливо в Z-напрямку, за рахунок формування в товстому листі дисперсної ферито-перлітної структури.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на Міжнародних конференціях „Перспективні завдання інженерної науки” (м. Алушта, 2001, 2002 рр.), „Перспективные задачи инженерной науки” (м. Ігало, Чорногорія, 2003 р.), на Міжнародних конференціях „Стародубовські читання” (ПДАБА, м. Дніпропетровськ, 2003, 2004, 2005, 2006 рр.); на міжнародній науково-технічній конференції „Бернштейновские чтения: теория и технология процессов пластической деформации” (МИСИС, г. Москва, 2004 г.).

Публікації. За результатами досліджень з дисертаційної роботи опубліковано десять статей, із них дев'ять у виданнях, включених до Списку № 1 наукових спеціальних видань, у яких можуть публікуватись результати дисертаційних робіт, згідно з Постановою ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків і списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг роботи складає 112 сторінок, в тому числі 109 сторінок друкованого тексту, 35 рисунків, 8 таблиць, список літературних джерел із 115 найменувань, один додаток на трьох сторінках.

3. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність напрямку досліджень, мета, завдання і методи досліджень, наукова новизна та практичне використання результатів дисертаційної роботи, показано особистий внесок пошукача та відомості про апробацію результатів досліджень.

У першому розділі розглянута ефективність використання сталей підвищеної міцності в будівництві, показано, що підвищення міцності металу дає змогу знизити вагу металоконструкцій, підвищити технологічність за рахунок монтажу укрупненими елементами, скоротити обсяг зварювальних робіт у загальному часі будівництва об'єкта.

У ході аналізу літературних джерел встановлено, що найефективніше використовуються сталі підвищеної та високої міцності в елементах, що працюють на розтяг і згин.

Описані способи отримання гарячекатаного металу та поліпшення механічних властивостей будівельних сталей, наведена класифікація сталей, що використовуються у будівництві. Проаналізовані низьковуглецеві низьколеговані сталі підвищеної та високої міцності, що використовуються при виготовленні будівельних металевих конструкцій. Показано, що із сталей вітчизняного виробництва перспективними для використання в великопрольотних та багатоповерхових будівельних металоконструкціях є сталі, що в теперішній час використовуються для виготовлення труб великого діаметра магістральних нафто- та газопроводів. Здійснено аналіз технологій виробництва вітчизняних сталей даного типу і описані основні режими термічної обробки, як з прокатного, так і з окремого нагріву, які дозволяють значно збільшити комплекс експлуатаційних характеристик маловуглецевих низьколегованих сталей. Суттєвим недоліком сталей цього класу є наявність в них перлітної смугастості та пов'язаної з цим анізотропії механічних властивостей. Аналіз літературних джерел показує, що сталі такого класу могли б успішно використовуватись при виготовленні будівельних металоконструкцій за умов зниження анізотропії механічних властивостей готового прокату.

У другому розділі подані матеріал і методика дослідження. Використовувався лист товщиною 18 мм, вироблений на ММК ім. Ілліча за технологією контрольованої прокатки, та темплети сталі 10Г2ФБ такого хімічного складу: C-0,10%; Mn-1,83%; Si-0,18%; S-0,005%; P-0,015%; Ti-0,23%; Mo-0,006%; V-0,088%; Nb-0,022,%.

У роботі використовувались такі методи досліджень: металографічні з використанням металографічного мікроскопа „Неофот-2” та напівавтоматичного аналізатора структури „Епіквант”; електронномікроскопічні з використанням дифракційного електронного мікроскопа ЕМ-125К; рентгеноструктурні дослідження за допомогою рентгенівського дифрактометра загального призначення ДРОН 4-07; мікрорентгеноспектральний аналіз з використанням установки Comeka MС/46.

Механічні властивості зразків на розтяг визначились на універсальній випробувальній машині FP-100/1 згідно з ГОСТ1497-84. Ударну в'язкість досліджуваного матеріалу визначали за допомогою механічного копра 2130КМ-03 згідно з ГОСТУ9454-78. Для визначення механічних властивостей у перпендикулярному до площини листа напрямку була застосована методика мікромеханічних випробувань Фрідмана.

У третьому розділі описані результати досліджень зеренної структури аустеніту в сталі 10Г2ФБ за кінцевою ферито-перлітною структурою. Для порівняння наведені результати розрахунків розмірів зерен аустеніту для низьковуглецевих низьколегованих сталей аналогічного класу зарубіжного виробництва, що використовуються у будівництві.

Для оцінки розмірів зерен аустениту розроблена нова методика визначення розміру зерна аустеніту за кінцевою ферито-перлітною структурою металу, яка базується на оцінці відстані між центрами перлітних смуг. Середній розмір аустенітного зерна розраховували виходячи із таких припущень: відсутність різнозернистості, форма зерен аустеніту куляста. Середня відстань між центрами перлітних колоній дорівнює середньому розміру кристала аустеніту, оскільки перлітні колонії розташовуються в центрі колишніх аустенітних зерен.

Таким чином середній розмір перерізу аустенітних зерен розраховувався за рівнянням (1):

рr²_cр = ,(1)

де: рr²_cр - площа центрального перерізу кулястого зерна;

- площі перерізів, паралельних центральному;

r_n - радіус n-го перерізу зерна.

Останній переріз має нульову площу, оскільки утворений площиною, що торкається поверхні кулі, при цьому всі перерізи розміщенні на однаковій відстані між собою (рис.1).

Рис. 1. Сліди перерізів кулястого зерна аустеніту різними площинами

Множимо чисельник і знаменник правої частини виразу (1) на величину , де R - радіус кулі, N - кількість перерізів, і отримуємо:

. (2)

З трикутника АОВ (рис.1) видно, що

. (3)

При N> чисельник виразу (2) переходить в інтеграл

. (4)

Підставляючи вираз (3) в інтеграл (4) з (2), отримуємо:

. (5)

Із цього витікає, що .

З іншого боку, найбільш імовірний переріз проходить через середину радіуса (рис.1), тоді радіус кола імовірного перерізу дорівнює

.(6)

Ці розрахунки показують, що радіуси середнього і найбільш імовірного перерізів близькі і відрізняються один від одного на 6%. Таким чином, структури можна представити у вигляді кулястих перерізів радіусом 0,8164R (де R - середній радіус апроксимованого кулею зерна аустеніту), тоді відстань між центрами перерізів аустенітних зерен на шліфі припускаємо рівною середньому розміру зерна.

Відповідно до прийнятого припущення, після гарячого прокатування зі ступенем деформації е%, кругові перерізи зерен аустеніту на поздовжньому шліфі перетворюються на еліпси. Мала вісь еліпса пов'язана з діаметром перерізу вихідного зерна, що дорівнює 2R·0,8164, таким співвідношенням:

, откуда .(7)

Відповідно до зроблених припущень мала вісь емпіричного перерізу повинна дорівнювати відстані між центрами аустенітних зерен. Таким чином, змірявши середню відстань між перлітними смугами і знаючи ступінь деформації при гарячому прокатуванні, можна розрахувати середній розмір колишніх аустенітних зерен за допомогою рівняння

,(8)

де l - середня відстань між перлітними смугами.

З метою перевірки працездатності запропонованої методики оцінки середнього розміру зерна аустеніту низьковуглецевих низьколегованих сталей різних виробників, було здійснено порівняльний аналіз з існуючими методиками визначення середнього розміру зерен аустеніту і отримана гарна збіжність результатів.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика розмірів аустенітних зерен досліджених марок сталі

Аналіз наведених результатів (табл.1) показує, що середній розмір зерна аустеніту сталі 10Г2ФБ вітчизняного виробництва аналогічний розмірам зерен аустеніту більшості досліджуваних сталей, які широко використовуються за рубежем для виготовлення будівельних металоконструкцій.

У четвертому розділі наведені результати механічних випробувань у трьох напрямках товстолистової сталі 10Г2ФБ в стані поставки та після різних обробок. Зразки для механічних випробувань вирізалися таким чином, щоб виключити вплив зони вісевої ліквації. Про анізотропію механічних властивостей можна судити з табл. 2.

Таблиця 2. Механічні властивості сталі 10Г2ФБ в стані поставки

З наведених у табл. 2 даних витікає, що в напрямку, перпендикулярному до площини листа, комплекс механічних властивостей значно нижчий, ніж у напрямку прокатування і в напрямку, поперечному прокатуванню.

Наявність анізотропії властивостей пов'язана перш за все з утворенням перлітної смугастості в структурі сталі 10Г2ФБ після контрольованого прокатування. З метою моделювання у лабораторних умовах температурно-деформаційних режимів, а також процесів, що відбуваються під час гарячої пластичної деформації в потоці прокатного стану, темплети сталі 10Г2ФБ були оброблені за таким режимом: нагрів до 1150єC, витримка 4 години, підстужування до 950єC, деформація одновісним стисненням з е = 60 % одночасним охолодженням до температури 750єC, з наступним охолодженням у масло, мікроструктура зразка сталі 10Г2ФБ, оброблена за пропонованим режимом, наведена на рис. 4 б.

Одновісне стиснення було використане для більш точного повторення в лабораторних умовах температурних режимів гарячої пластичної деформації металу, що застосовуються в заводських умовах.

Дослідження тонкої структури сталі 10Г2ФБ після проведеної термічної обробки виявило, що структура металу в переважній більшості характеризується поліедричним феритом (рис. 4 в).

Результати механічних випробувань сталі 10Г2ФБ після проведеної термічної обробки наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Механічні властивості сталі 10Г2ФБ після ТО

Аналіз даних таблиць 2 і 3 показує, що зниження перлітної смугастості підвищує механічні властивості сталі 10Г2ФБ в Z-напрямку, що пов'язано з підвищеною дисперсністю зерен фериту та перлітних колоній.

Для дослідження впливу виробничих факторів на анізотропію властивостей сталі 10Г2ФБ в лабораторних умовах було спровоковано ріст крупних зерен аустеніту, який у заводських умовах відбувається на стадії транспортування між станами чорнової і чистової прокатки.

Аналіз структури показує, що після ізотермічної витримки протягом 8 хвилин при температурі 950 і 1050єC окремі зерна аустеніту можуть набувати розміру значно більшого, ніж інші.

Ріст невеликої кількості крупних зерен аустеніту при переважній більшості дрібних, що оточують ці кристали, створює сприятливі умови для дії механізму вторинної рекристалізації.

Утворення окремих крупних зерен аустеніту можливе в місцях лікваційної неоднорідності по марганцю, що спричиняє утворення перлітної смугастості.

Для перевірки цього припущення були проведені мікрорентгеноспектральні дослідження зразків сталі 10Г2ФБ, вирізаних із темплетів, що піддавались наведеним термічним обробкам, а також зразка, який піддавався додатковій витримці при температурі 950єC протягом 30 хвилин з наступним охолодженням разом із піччю.

Таким чином, результати проведених досліджень показують, що обробка темплетів сталі 10Г2ФБ за режимом: гомогенізація при 1150єC протягом 4 годин, деформація е = 60 % при температурі 950єC з одночасним охолодженням до 750єC, з подальшим охолодженням у маслі, дозволяє уникнути утворення лікваційної неоднорідності в ј частині листа за рахунок отримання дрібнішого зерна аустеніту. Як наслідок, у сталі відсутня перлітна смугастість і спостерігається задовільний комплекс механічних властивостей, особливо в Z- напрямку.

На основі проведених досліджень, за визначенням кінетики росту зерна аустеніту після виходу металу з чорнової кліті і експериментів, направлених на зниження перлітної смугастості, були запропоновані для дослідно-промислової прокатки в заводських умовах сталі 10Г2ФБ наступні технологічні схеми. Перша відрізняється від традиційної на заводі сороченям часу транспортування металу між станами чорнової і чистової прокатки до 1...2 хвилин за рахунок додаткового примусового охолодження від 1050...750єС, що дозволить підвищити механічні властивості за рахунок запобігання розвитку механізму вторинної рекристалізації аустеніту і отримання більш дрібного зерна фериту. Друга, відрізняється примусовим охолодженням від температури 950...900єС, чистовим прокатуванням при цій температурі і наступним примусовим швидкісним охолодженням з метою підвищення механічних властивостей листового металопрокату за рахунок отримання структур мартенситу, бейніту або голчастого фериту.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел показав, що за кордоном найефективніше використовуються сталі підвищеної і високої міцності в елементах, які працюють на розтяг та згин.

2. Встановлено, що із сталей вітчизняного виробництва перспективними для використання в великопрольотних та багатоповерхових будівель є сталі, які використовуються в теперішній час для виготовлення труб великого діаметра та з'єднувальних деталей магістральних нафто - газопроводів.

3. Розроблена нова методика оцінки середнього розміру зерна аустеніту шляхом вимірювання середньої відстані між перлітними смугами готового прокату з низьковуглецевих мікролегованих сталей.

4. Порівняння отриманих середніх значень величини зерна аустеніту показало, що сталь виробництва ОАО "ММК ім. Ілліча" поступається більшості зарубіжних зразків, отже, зменшення зерна аустеніту в цій сталі є резервом поліпшення її механічних властивостей.

5. Показано, що після гомогенізації сталі 10Г2ФБ при температурі 1150єС протягом 4 годин сегрегація марганцю незначна, додаткове нагрівання до температури 950єС з витримкою 30 хвилин, деформацією на 60% з наступним гартуванням у маслі підвищує ступінь сегрегації марганцю, а після додаткового нагрівання до температури 950єС з витримкою 0,5 години і охолодження разом із піччю сегрегація марганцю стає яскраво вираженою, а марганець зосереджується, в основному, в перлітних смугах.

6. Встановлено, що в сталі 10Г2ФБ при розтягуванні в напрямку, перпендикулярному до площини листа, у перлітних смугах виникають пори, розвиток яких є причиною пониженої міцності і пластичності в цьому напрямку. При розтягуванні сталі 10Г2ФБ промислового виробництва в напрямках, що лежать у площині листа, переважного виникнення пор у перлітних смугах не спостерігається.

7. Лабораторна гаряча деформація сталі 10Г2ФБ оброблена за режимом: нагрів до температури 1150єС, витримка 4 години, підстуження до 950єС, деформація одновісним стисненням з е = 60 % з одночасним охолодженням до температури 750єС з наступним охолодженням у масло, дозволила значно знизити утворення перлітної смугастості та отримати феритно-перлітну структуру з середнім розміром зерен менше 5 мкм і високими ізотропними механічними властивостями.

8. Установлено, що зменшення кількості перліту зі зменшенням розмірів зерен фериту пов'язане з утворенням твердого розчину вуглецю в фериті.

9. На основі проведеного комплексу досліджень, а також аналізу їх результатів розроблені і запропоновані технологічні схеми виробництва товстого листа із сталі 10Г2ФБ, включаючи отримання дрібного зерна аустеніту, та, відповідно, фериту і колоній перліту. Ці технологічні схеми запропоновані для дослідно-промислової прокатки на обладнанні металургійних заводів України.

список опублікованих праць здобувача

Большаков В. И., Воробьев Г. М., Тютерев И. А., Хоменко Ю. И., Саркиц И.Г., Василенко Т.С. Методика измерения среднего размера аустенитного зерна по структуре горячекатаных микролегированных сталей // Металознавство та термічна обробка металів. -- 2001.- № 2. - С. 4 -10. (здобувач запропонував новий спосіб оцінювання середнього розміру аустенітних зерен перед останньою гарячою прокаткою мікролегованих сталей з ферито-перлітною структурою).

2. Большаков В. И., Воробьев Г. М., Тютерев И. А., Хоменко Ю.И., Саркиц И.Г., Буньковская Т.В. Измельчение зерна аустенита и феррита стали 10Г2ФБ // Металознавство та термічна обробка металів. - 2001. - №4. - С. 4 - 10. (здобувач експериментально показав, що у сталі 10Г2ФБ можливо отримати несмугасту ферито-перлітну структуру з розміром зерна фериту та перліту до 5 мкм; встановив, що при зменшенні зерна аустеніту менше 8 мкм спостерігається зменшення кількості перліту нижче розрахованого за хімічним складом сталі 10Г2ФБ (12,5%)).

3. Большаков В. И., Воробьев Г. М., Тютерев И. А., Хоменко Ю. И. Новый механизм торможения роста зерна феррита в микролегированных сталях // Перспективные задачи инженерной науки: Сб. науч. трудов. Вып. 3. / Под общ. ред. акад. МИА, д.т.н., проф. В.И. Большакова. Днепропетровск: GАUDEAMUS. - 2002. C. 112-116. (здобувач запропонував новий механізм затримання росту феритних зерен у низьковуглецевих сталях за рахунок утворення мікросмуг перліту в процесі гарячої пластичної деформації; знайдено новий ефект зменшення кількості перліту в низьковуглецевих сталях при зменшенні зерна фериту; експериментально довів можливість подрібнення зерна аустеніту в сталі 10Г2ФБ менше 6 мкм).

4. Большаков В. И., Воробьев Г. М., Тютерев И. А., Хоменко Ю. И., Фролкова О.Н. Природа перлитной полосчатости в низкоуглеродистых сталях // Строительство, материаловедение, машиностроение: Сб. науч. трудов Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. Вып. 27. Ч. 2 / Под общ. ред. д.т.н., проф. В. И. Большакова. Днепропетровск: ПГАСА.- 2004. С. 167. (здобувачем розглянуті механізми утворення перлітної смугастості, виявив призупинення перлітної реакції при подрібненні феритних зерен у сталі 10Г2ФБ).

5. Большаков В. И., Воробьев Г. М., Тютерев И. А., Хоменко Ю. И. Изменение структуры толстолистовой стали 10Г2ФБ при растяжении // Металознавство та термічна обробка металів.- 2004.- № 2-3.- С. 76 - 79. (здобувачем проведено дослідження мікроструктури товстолистової сталі 10Г2ФБ, що піддавалась деформації розтягненням у напрямку нормалі до площини листа; виявив підвищену текучість металу у місцях, де перлітна смуга не доходить до бокової поверхні зразка; виявив, що найбільше утворення пор утворюється в перлітних смугах, які разом із місцевим звуженням можна вважати основною причиною низьких механічних властивостей сталі 10Г2ФБ у напрямку нормалі до площини листа, отриманого контрольованою прокаткою).

6. Большаков В. И., Воробьев Г. М., Тютерев И. А., Хоменко Ю. И., Фролкова О.Н. Вторичная рекристаллизация как причина перлитной полосчатости стали 10Г2ФБ // Металознавство та термічна обробка металів.- 2004. - № 4. - С. 42 - 46. (здобувач шляхом лабораторного моделювання процесу гарячої прокатки товстого листа сталі 10Г2ФБ підтвердив можливість росту крупного зерна аустеніту в цій сталі у процесі транспортування раскатів литих слябів між станами чорнової та чистової прокатки на металургійних заводах).

7. Большаков В. И., Воробьев Г. М., Тютерев И. А., Хоменко Ю. И. Особенности формирования перлитной полосчатости в толстолистовой стали 10Г2ФБ // Металознавство та термічна обробка металів. - 2005. - № 1. - С.15-25. (здобувачем показано, що у процесі охолодження розпад аустеніту відбувається за рахунок зародження кристалів фериту на границях зерен аустеніту та росту їх вглиб аустенітного кристалу з відтісненням вуглецю до його центру).

Размещено на Allbest.ru