Обґрунтування шляхів підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 636.22/.28.083.082.14

Обґрунтування шляхів підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Шкурко Тетяна Петрівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук, м. Дніпропетровськ

Науковий консультант - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Козирь Володимир Семенович, Інститут тваринництва центральних районів УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, головний науковий співробітник відділу зоотехнії та ветеринарної медицини апарату Президії

доктор сільськогосподарських наук, професор, член кор УААН Кандиба Віктор Миколайович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри технології кормів і годівлі тварин

доктор сільськогосподарських наук, професор Савран Валерій Пантелійович, Інститут тваринництва УААН, завідувач відділу технології молочного скотарства

Захист дисертації відбудеться “ ” січня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 28

Автореферат розісланий “18” грудня 2007 р.

Вчений секретар, спеціалізованої вченої радиА.І. Чигрин

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Задоволення потреб населення у продуктах харчу-вання, а переробних підприємств високоякісною сировиною нерозривно пов'язано із застосуванням сучасних технологій виробництва молока, ростом продуктив-ності тварин та подовженням тривалості їх продуктивного використання.

Незважаючи на позитивні тенденції, які намітилися в галузі молочного скотарства України, в останній час у значній кількості племінних та товарних стад спостерігається досить низька тривалість продуктивного використання корів, яка в середньому складає 2,4-4,3 лактації. Останнє, як вказують дослідження О.П. Маркушина (1983), А.И. Бич (1983), E. Strandberg (1991), Л.В. Бондарчук (2001), залежить від спадкових задатків тварин та дії зовнішніх факторів, недостатнього забезпечення тварин поживними та біологічно активними речовинами, порушенням умов їх утримання та експлуатації. Особливого значення проблема тривалості продуктивного використання набуває у стадах укомплектованих шляхом імпорту поголів'я. Завезені тварини із-за кордону, а також створені на основі генофонду цих порід вітчизняні високопродуктивні породи та типи молочних корів, за дослідженнями Ф.Ф. Ейснера (1981), Г.О. Богданова та ін. (1985), Ю.Д. Рубана (1987), В.С. Козиря (1987), Д.Т. Вінничука та ін. (1991), М.Я. Єфіменка (1991), М.В. Зубця, В.П. Бурката (2002), вимагають глибоких досліджень з вивчення адаптаційної здатності до нових природно-кліматичних і господарських умов існування, вдосконалення сучасних систем та способів утримання і експлуатації корів, запобігання дії стресів та збереження здоров'я тварин, визначення зв'язку тривалості продуктив-ного використання корів з інтенсивністю їх росту і розвитку в ранньому онтогенезі, покращення екстер'єрних показників та конституції тварин за їх здатністю протистояти несприятливим факторам зовнішнього середовища.

Тому вирішення проблеми тривалості продуктивного використання молоч-них корів шляхом вивчення адаптаційних, продуктивних, екстер'єрно-конститу-ційних, етологічних та технологічних особливостей тварин за різних способів утримання є актуальним і необхідним для збільшення виробництва молока та поголів'я, підвищення економічної ефективності галузі та ефекту селекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досліджен-ня по темі дисертаційної роботи були складовою частиною науково-технічних програм: “Розробити енергозберігаючі конкурентоспроможні технології вироб-ництва молока, що забезпечують річний надій 5-8 тис. кг на фуражну корову в підприємствах різних форм господарювання” (1995-2001 рр., номер державної реєстрації 010196U011388); ДНТП 19 “Технології в молочному і м'ясному скотарстві” по проблемі 1. “Розробити енергозберігаючі гнучкі технології для ферм різного типорозміру в умовах господарств України з метою організації рентабельного виробництва” (2001 р., номер державної реєстрації 0101U003311); “Розробити і впровадити енергозберігаючі технології виробництва молока і м'яса в господарствах різних організаційно-правових форм для умов центральних регіонів України” (2001-2003 рр., номер державної реєстрації 0102U001777); “Створити популяцію високопродуктивної молочної худоби з використанням світового генетичного потенціалу покращуючих порід на основі нової концепції породотворного процесу” (2004-2005 рр., номер державної реєстрації 0102U001779); “Вивчити фенотипові особливості різних порідних угрупувань в залежності від технології їх утримання” (2004-2006 рр., номер державної реєстрації 0104U004337).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - науково обґрунтувати технологічні параметри і селекційні прийоми подовження тривалості продук-тивного використання високопродуктивної молочної худоби на основі вивчення її адаптаційних, продуктивних і технологічних якостей.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- дослідити і встановити різні тенденції реалізації господарсько-корисних ознак в процесі пристосування голштинської худоби різного походження до еколого-господарських умов степової зони України при різних способах утримання за комплексом факторів (сезон комплектування стад, тривалість продуктивного використання, ріст, розвиток і відтворна здатність корів, продуктивність, технологічні властивості та хімічний склад молока);

- встановити зв'язок тривалості продуктивного використання корів з інтенсивністю їх росту в ранньому онтогенезі з метою прогнозування та відбору тварин при створенні високопродуктивних стад;

- оцінити екстер'єр та конституцію молочної худоби залежно від терміну продуктивного використання для відбору первісток, здатних до подовженого використання за різних способів утримання;

- дослідити молочну продуктивність та відтворну здатність корів залежно від тривалості довічного використання за різних способів утримання;

- провести оцінку адаптаційної здатності молочних корів з метою відбору тварин, придатних до тривалого продуктивного використання;

- вивчити етологічні показники корів за різних способів утримання та обґрунтувати технологічні прийоми покращення комфортності їх утримання, зменшення захворюваності і підвищення тривалості їх продуктивного використання;

- провести біоенергетичну оцінку молочної худоби різного походження за енергетичним і продуктивним індексами та питомими витратами енергії на молоко при прив'язному і безприв'язно-боксовому утриманні за різних природно-кліматичних та господарських умов використання;

- дати економічну оцінку розроблених способів подовження терміну продуктивного використання молочних корів.

Об'єкт дослідження - тварини голштинської, української червоної молочної, української чорно-рябої молочної і англерської порід та їх помісі.

Предмет дослідження - адаптаційні, продуктивні, технологічні, відтворні, екстер'єрно-конституційні, етологічні, біоенергетичні показники молочних корів та фактори зовнішнього середовища при різних способах утримання.

Методи дослідження - зоотехнічні (походження тварин, ріст, розвиток молодняку, проміри тулуба, продуктивність), фізико-хімічні (технологічні властивості та хімічний склад молока), фізичні (показники мікроклімату температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, вміст аміаку в повітрі), біохімічні (показники крові), етологічні, біоенергетичні та біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на основі глибоких і всебічних досліджень адаптаційних, продуктивних, технологічних властивостей та параметрів утримання високопродуктивних молочних корів голштинської, української червоної молочної, української чорно-рябої молочної порід, науково обґрунтовано нові ефективні способи підвищення тривалості їх продуктивного використання. В умовах степової зони України за різних технологій виробництва молока вперше проведено комплексну оцінку продуктивних і технологічних якостей імпортних корів голштинської породи та вказано на залежність тривалості їх продуктивного використання від їх екогенетичного походження та сезону комплектування стад.

Вперше, на основі досліджень інтенсивності росту і розвитку тварин голштинської і української червоної молочної порід, встановлено зв'язок інтенсивності спаду росту в ранньому онтогенезі з тривалістю їх продуктивного використання.

Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено, що для форму-вання високопродуктивних молочних стад з подовженим терміном продуктив-ного використання корів за різних способів їх утримання та експлуатації відбір первісток доцільно проводити з урахуванням модальних (середніх) класів нормованого розподілу тварин за типом конституції. На основі проведеної етологічної оцінки молочних корів розширено та поглиблено теоретичні аспекти щодо відбору тварин з високою адаптаційною здатністю, придатних до тривалого продуктивного використання за різних способів їх утримання.

На основі всебічних досліджень поведінки лактуючих корів голштинської, української червоної молочної і української чорно-рябої молочної порід за різних способів їх утримання вказано на доцільність поліпшення ряду техно-логічних прийомів щодо їх експлуатації та уточнені параметри стійла.

Встановлений вплив сезону року на тривалість відпочинку високопродук-тивних корів за умов безприв'язного утримання на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці та годівлею їх на вигульно-кормових майданчиках.

Вперше визначені і обґрунтовані біоенергетичні витрати на утримання корів голштинської і української червоної молочної порід залежно від тривалості їх продуктивного використання. З метою раннього прогнозування ефективності використання корів в основному стаді, як основного показника при розрахунку рентабельності за молочною продуктивністю, розроблені рівняння регресії залежності довічної продуктивності від тривалості їх використання з урахува-нням віку першого отелення та продуктивності.

Розширено дані про технологічні властивості та хімічний склад молока корів голштинської, голштинізованого і жирномолочного типів новоствореної української червоної молочної та англерської порід.

Розроблені науково обґрунтовані способи підвищення тривалості продук-тивного використання корів доповнюють теоретичну базу основи технології виробництва продуктів тваринництва.

Практичне значення одержаних результатів. Результати комплексних досліджень доповнюють дані про наявність високої варіабельності показників адаптаційної здатності тварин голштинської породи, імпортованої з різних країн Західної Європи в умовах степової зони України. Експериментально доведено, що найвищою адаптаційною здатністю за прив'язного утримання характери-зуються корови німецького походження з середньою тривалістю використання 4,2-4,9 лактацій; за безприв'язно-боксового утримання - тварини датського походження з тривалістю продуктивного використання 3,8 лактації.

Оцінка та відбір ремонтних телиць голштинської і української червоної молочної порід за типом інтенсивності спаду росту у ранньому онтогенезі та корів-первісток за типом конституції, які належать до модальних класів, прискорюють формування високопродуктивних стад корів з тривалим строком продуктивного використання за різних технологій виробництва молока. Це також дає змогу проводити ранню прогнозуючу селекцію на подовження терміну виробничого використання корів, що сприяє росту ефективності ведення галузі молочного скотарства на 8-10 %.

Встановлені етологічні відмінності молочних корів голштинської і української червоної молочної порід при зміні умов утримання та визначені фенотипові їх особливості залежно від тривалості продуктивного використання. Енергетичні витрати на вирощування корів покриваються енергією одержаної продукції у тварин голштинської породи протягом трьох лактацій на 109 %, у корів новоствореної української червоної молочної породи - на 95 %.

Запропоновано використовувати метод біоенергетичної оцінки молочних корів різного походження як один із показників пристосованості тварин до умов середовища, або відповідності генотипу і середовища за конкретних умов експлуатації. Розраховані рівняння регресії дають можливість визначити енергетичний і продуктивний індекси та питомі витрати енергії на молоко, які знижуються при зростанні продуктивності і живої маси корів.

Експериментально доведено, що тривалість відпочинку високопродуктив-них корів, незалежно від технології виробництва молока, повинна складати не менше 10,5-11,5 годин на добу. Запропонований метод нормованого розподілу худоби за живою масою із розробленими рівняннями регресії для визначення розміру стійл або боксів забезпечує створення комфортних умов утримання тварин та більш ефективне використання виробничих площ приміщення.

Розроблений “Організаційно-технологічний проект підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби в степовій зоні України” розглянуто, схвалено та рекомендовано до впровадження секцією виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Мінагрополітики України (протокол №2 2007-02-28).

Результати досліджень впроваджені у племзаводі “Чумаки” Дніпропет-ровського району, дослідному господарстві “Червоний шахтар” Криворізького району, ВАТ “Любомирівка” Верхньодніпровського району Дніпропетровської області з додатковим річним прибутком 282 тис. грн. та СПСХПАП “Шахта ім. А.Ф. Засядько” Донецької області - 45 тис. грн.

Теоретичні та практичні напрацювання дисертаційної роботи використо-вуються в навчальному процесі при підготовці фахівців з тваринництва у Дніпропетровському державному аграрному університеті та Дніпропетровському учбовому комбінаті підвищення кваліфікації керівників агроформувань, началь-ників сільгоспуправлінь, головних зооветспеціалістів районів і агроформувань.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто обґрунтовано наукову концепцію роботи, мету і задачі досліджень, основні теоретичні та наукові положення, методи вирішення проблеми, визначено методики дослідів, організовано і проведено науково-господарські досліди, проаналізовано та узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, організовано їх апробацію, пропаганду та впровадження результатів досліджень у виробництво, проведено підготовку і оформлення матеріалів дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на вчених радах Інституту тваринництва УААН (2001-2003 рр. м. Харків) та Інституту тваринництва центральних районів УААН (2001-2006 рр. м. Дніпропетровськ), координаційно-методичній Раді по технології виробництва молока (Харків, 2001-2003 рр.), науково-виробничій конференції “Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах” (Дніпропетровськ, 2001, 2003), науково-практичній конференції “Новітні технології в тваринництві” (Дніпропетровськ, 2004), регіональній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми тваринництва” (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворе-ння тварин” (Харків, 2005), науково-практичній конференції “Внесок молодих учених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва” (Харків, 2006), при проведені круглого столу “Сучасні проблеми розвитку тваринництва” (Дніпропетровський ДДАУ, 2006), Міжнародній науково-практичній конфе-ренції “Проблеми і ефективність сучасної селекції в тваринництві” (Одеса, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Животноводство ХХІ столетия: новейшие технологии, достижения и перспективы” (Харків, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции” (Жодіно, 2007), а також на виробничих семінарах і нарадах (1995-2007 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 38 друкованих працях, з них 35 одноосібно, в тому числі 24 у виданнях, які входять до переліку ВАК України. Розроблені організаційно-технологічний проект та рекомендації з підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби в степовій зоні України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 354 сторінках комп'ютерного тексту і складається з розділів: вступ, огляд літератури, експериментальна частина, результати досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Робота містить 66 таблиці, 41 рисунок, 8 фото та має 8 додатків. Список літератури нараховує 757 джерел, в тому числі 108 іноземними мовами.

Матеріал та методи досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались протягом 1995-2006 років в Інституті тваринництва та в Інституті тваринництва центральних районів УААН. Науково-господарські досліди проведені в умовах дослідних господарств “Кутузівка” Інституту тваринництва УААН та “Червоний шахтар” Інституту тваринництва центральних районів УААН, а також у племзаводах “Чумаки” і АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області. Всього проведено 12 науково-господарських дослідів на поголів'ї понад 3914 голів великої рогатої худоби.

Матеріалом дослідження були тварини голштинської, української чорно-рябої молочної і української червоної молочної порід, голштинізовані помісі червоної степової, чорно-рябої і англерської порід та група чистокровних англерських корів.

Досліди проводили за загальноприйнятими в зоотехнії методами з урахуванням продуктивності корів, віку в отеленнях, стадії лактації, живої маси, фізіологічного стану тварин. Природно-кліматичний стан та умови з годівлі, доїння, прибирання гною та способу утримання були ідентичними для всіх груп у межах кожного досліду і відповідали зоотехнічним нормативам з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану тварин. Загальна схема досліджень та етапи робіт наведені на рис.1.

У першому науково-господарському досліді вивчали господарсько-корисні ознаки імпортних корів голштинської породи різного походження в процесі адаптації до еколого-господарських умов степової зони України за комплексом факторів (сезон завезення поголів'я, тривалість продуктивного використання, відтворна здатність, продуктивність і екстер'єр корів та основні причини їх вибуття). Для цього, за прив'язного способу утримання, з урахуванням сезону завезення тварин і походження (німецького, голландського), було сформовано 11 груп корів загальною чисельністю 992 голови. За умов безприв'язно-боксового утримання було сформовано три групи корів: німецького, датського і угорського походження. Загальна чисельність тварин у групах - 1038 голів.

У другому науково-господарському досліді, за технології з прив'язним способом утримання, вивчали зоотехнічні показники адаптації імпортних корів голштинської породи німецького і голландського походження та їх дочок першої генерації. Дослідження проведені на п'яти групах корів (n=276).

У третьому науково-господарському досліді, за прив'язного утримання, вивчали продуктивні, технологічні та екстер'єрні показники голштинізованих помісей на трьох групах первісток: 1-а - 1/2 червона степова і 1/2 голштинська (1/2ЧС1/2Г), 2-а - 1/2 чорно-ряба і 1/2 голштинська (1/2ЧР1/2Г), 3-а - 1/2 англерська і 1/2 голштинська (1/2А1/2Г). У кожній групі було по 25 корів.

Вивчення технологічних властивостей та хімічного складу молока корів різних порід, протягом чотирьох місяців зимово-стійлового періоду, проведено у четвертому науково-господарському досліді на базі племзаводу “Чумаки” на групах корів: 1-а - голштинська порода; 2-а - голштинізований тип червоної молочної породи; 3-я - жирномолочний тип червоної молочної породи і 4-а - англерська порода. У кожній групі було по 25 корів, аналогічних за віком (третя лактація) та часом отелення. Корми згодовували їм за типовим для зони Степу силосно-сіно-концентратним раціоном із середньою за дослідний період концентрацією енергії 11,57 МДж ДОЕ кг сухої речовини.

З метою пошуку методів раннього прогнозування і добору тварин, при формуванні стад з подовженим терміном продуктивного використання, у п'ятому науково-господарському досліді за прив'язного утримання вивчена, залежно від тривалості продуктивного використання корів, інтенсивність їх росту і розвитку в ранньому онтогенезі, молочна продуктивність, відтворна здатність, визначені екстер'єр і конституція. Досліди проведені на шести групах корів голштинської і української червоної молочної порід: 1-і групи корови з числом закінчених лактацій більше п'яти; 2-і - більше трьох і п'ять закінчених лактацій; 3-і - три закінчені лактації. У кожній групі було по 50 тварин.

У шостому науково-господарському досліді, за безприв'язно-боксового цілорічного утримання, залежно від тривалості продуктивного використання корів голштинської породи вивчені: екстер'єр і конституція, молочна продук-тивність, відтворна здатність і пристосованість їх до умов існування за індексом адаптації. Дослідження проведені на трьох групах корів: 1-а - з продуктивним використанням п'ять і більше закінчених лактацій (n=50), 2-а - більше трьох і до п'яти закінчених лактацій (n=57) і 3-я - три закінчених лактації (n=67).

У сьомому науково-господарському досліді, з метою відбору тварин з високою адаптаційною здатністю придатних до тривалого продуктивного вико-ристання, проведена оцінка молочних корів за ієрархічним рангом. Дослідже-ння виконані на двох технологічних групах корів, аналогічних за віком (2 отелення), місяцем лактації та фізіологічним станом: 1-а - голштинська порода (n=37), 2-а - українська червона молочна порода (n=47). Поведінку корів та черговість заходження їх на доїння вивчали протягом трьох суміжних діб, при переведенні тварин до літнього табору, з повторенням досліджень через кожні 10 днів протягом першого місяця перебування їх в ньому.

З метою підвищення комфортності утримання високопродуктивних корів, за технологій з різними способами утримання, проведені етологічні дослідження у восьмому, дев'ятому і десятому дослідах. У восьмому науково-господарському досліді, за технології з прив'язним способом утримання у зимово-стійловий період, за етологічними показниками вивчена комфортність умов відпочинку корів голштинської (n=45) і української червоної молочної (n=34) порід та особливості їх поведінки. Технологічні групи корів були аналогічні за віком, місяцем лактації, близькі за фізіологічним станом. Визначення ширини та довжини стійла для розміщення тулуба корів при відпочинку їх лежачи проведено на 149 повновікових коровах голштинської породи європейської селекції і 147 коровах української червоної молочної. При дослідженні вивчені жива маса та основні лінійні проміри тварин. У дев'ятому науково-господарському досліді, за великогрупового безприв'язно-боксового утри-мання в літній період року, вивчена поведінка корів голштинської породи та черговість їх заходження на доїння. Дослідження проведені на групі дійних корів першої третини лактації (n=172). Спостереження за поведінкою корів проводили протягом двох суміжних діб при триразовому повторенні. Доїння корів було триразове, через кожні 8 годин. У десятому науково-господарському досліді, за безприв'язного утримання корів на глибокій довгонезмінній солом'яній підстилці, вивчали їх поведінку залежно від сезону року та комфортність місць для відпочинку лежачи. Дослідження проведені на групі корів-аналогів (п=40) української чорно-рябої молочної породи з середнім надоєм 616453 кг молока і вмістом жиру 3,720,01%, при цілорічній однотипній годівлі об'ємистими кормами на вигульно-кормових майданчиках і концентрованими - у доїльній залі. Поголів'я утримувалось в одній технологічній групі, чисельність якої становила 60 голів.

У одинадцятому науково-господарському досліді вивчали вплив розміру стійла на тривалість відпочинку та молочну продуктивність корів голштинської породи. Дослідження проведені у зимово-стійловий період протягом 60 днів на двох групах повновікових корів-аналогів (по 15 голів у кожній). Корови 1-ї (контрольної) і 2-ї (дослідної) груп знаходились в одному приміщенні за однакових умов утримання і годівлі за нормами ВІТ на характерних для даної зони раціонах (силос, сіно, солома і концентровані корми) при обслуговуванні одним оператором машинного доїння на середніх за розмірами стійлах (1,2 м ширина і 1,95 м довжина). У дослідний період тварини контрольної групи залишались у стійлах наведених типових розмірів, а для корів дослідної групи розмір стійл збільшували за рахунок ширини (до 1,3 м).

У дванадцятому науково-господарському досліді для визначення економічної ефективності терміну продуктивного використання корів голштинської і української червоної молочної порід проведена їх біоенергетична оцінка. Енергоємність продукції, одержаної за життя від кожної дослідної групи корів, визначали з урахуванням енергоємності молока, приросту живої маси, приплоду та екскрементів відповідно до енергетичних еквівалентів (вмісту енергії) для продукції скотарства згідно з методикою ВАСГНІЛ (1985). Для зниження витрат сукупної енергії на одну голову в рік проведені розрахунки енергетичних витрат найбільш типових у галузі технологічних і технічних рішень, при удосконаленні технології з прив'язним способом утримання корів.

При проведенні досліджень кількість розданих і з'їдених кормів визначали 1 раз у декаду протягом двох суміжних діб за методикою ВІТ (1985). Хімічний склад кормів визначали за стандартними методиками в сертифікованій лабораторії Дніпропетровського центру “Облдержродючість” та в аналітичній лабораторії АФ “Наукова”.

За даними Дніпропетровського центру з гідрометеорології, врахована температура і відносна вологість повітря у зонах розташування господарств та вивчений мікроклімат приміщень для тварин згідно з методикою В.І. Баланіна (1988). Зоогігієнічні умови утримання молочних корів оцінювали за 10-бальною системою, використовуючи методику Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” (1980).

Молочну продуктивність корів визначали шляхом використання даних племінного обліку та проведення контрольних доїнь корів 1 раз у декаду відпо-відно до інструкції з ведення племінного обліку (2004). Фізичні властивості молока (колір, запах, присмак) визначали відповідно до ГОСТ 28283-89, консис-тенцію і густину - ГОСТ 3625-84, температуру молока - ГОСТ 26754-85, вміст жиру в молоці - (ГОСТ 5867-90), вміст білка в молоці - ГОСТ 23327-98, вміст білка і казеїну в молоці визначали методом формального титрування (Галат Б.Ф., 1990), технологічні властивості молока (термостійкість - згідно з ГОСТ 25228-82, сичужно-бродильну пробу - згідно з ГОСТ 9225-84). В окремих пробах молока вміст жиру, загального білка, лактози, сухої речовини визначали на мілко-тестері МК-11.

Для характеристики здоров'я та фізіологічного стану голштинської і помісної худоби досліджували біохімічний склад крові. У пробах визначали: резервну лужність плазми крові за методом Ван-Слайка і каротин за описом В.А. Аликаева и др. (1967); загальний білок - за біуретовим реактивом, кальцій -за методом Г.М. Вишневськой, Г. Лешевськой (1976); неорганічний фосфор - за видозміненою методикою Белла-Дойзі Брігсса М.Д. Лемперт (1968).

Оцінку відтворної здатності корів проводили шляхом визначення віку першого отелення, тривалості тільності, сервіс-періоду, міжотельного періоду та індексів осіменіння і плодючості. Коефіцієнт відтворної здатності визначали за формулою Н.З. Басовського, П.Д. Завертяева (1975), індекс плодючості - за формулою, наведеною Б.П. Завертяевым, В.И. Волгиным (1984).

Для оцінки корів за зовнішніми ознаками використані їх проміри: висота в холці, глибина грудей, ширина грудей, ширина в маклаках, коса довжину тулуба, обхват грудей за лопатками та обхват п'ястка. Визначали інтегровані індекси будови тіла: грудний, костистості, компактності, довгоногості і розтягнутості (Борисенко Е.Я. и др., 1984).

Визначення типів конституції молочних корів з виділенням вузькотілості і широкотілості проводили за методикою модальних відхилень Н.Н. Колесника (1961). Оцінку класів нормованого розподілу корів за типами конституції прово-дили за розробленою та удосконаленою методикою В.І. Барабаша (1997, 2004).Для оцінки відносної швидкості росту використовували формулу С. Броді (1990). Ріст тварин за живою масою та інтенсивність формування худоби від народження до 18-місячного віку (швидкий, помірний, повільний) визначали за коефіцієнтом інтенсивності спаду росту відповідно до методики Ю.К. Свечина та Л.И. Дунаева (1989).

Індекс адаптації до нового зовнішнього середовища визначали за формулою, розробленою Й.З. Сірацьким, В.В. Меркушиним, А.І. Костенко та ін. (1999).

Поведінку корів вивчали відповідно до її класифікації за технологічним принципом: соціальне або стадне, кормове, комфортне та реакцію тварин під час виконання технологічних процесів (годівлі, доїння, прибирання гною) методом візуальних хронометражних спостережень відповідно методик В.И. Великджанина (1975) і А.А. Бондаря (1989). Оцінку рангової субординації корів за прив'язного утримання проведено методом встановлення витрат часу на поїдання комбі-корму з годівниці, розташованої між двома коровами (Недава В.Є. и др., 1985). Вивчення комфортності місць для відпочинку корів лежачи проведено за системою оцінки стану гомілкових суглобів (Джеймс Ноцек, 2001, США).

Біоенергетичну оцінку худоби залежно від походження проводили за методикою Інституту тваринництва УААН (1995), енергетичний і продуктивний індекси та питомі витрати енергії на молоко визначали відповідно до методики В.І. Петренка та ін. (2003).

Біометричну обробку результатів досліджень проведено методами варіа-ційної статистики відповідно до Н.А. Плохинского (1969), Е.К. Меркурьевой, Г.Н. Шагина-Березовського (1983), Г.Ф. Лакина (1990) з використанням стандартного пакету прикладних статистичних програм “Microsoft Office Excel 2003” та “Statisticа-6”.

Результати досліджень

Визначення пристосованості голштинської худоби різного походження до еколого-господарських умов степової зони України. Встановлено, що адаптація імпортної голштинської худоби різного екогенетичного походження (Німеччина, Голландія, Данія, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України відбувається неоднозначно, що, на нашу думку, обумовлюється специфічністю умов їх попереднього екогенезу, пов'язаного з їх походженням і особливостями селекції, системою утримання та годівлі. Долаючи стрес і психологічні фактори при перевезенні, тварини потрапляють під вплив нових місцевих кліматичних і екологічних умов, зміни раціону, способу утримання та експлуатації. Степова зона має своєрідний клімат, який характеризується засушливістю у порівнянні з іншими зонами України. Літо жарке, з максималь-ним коливанням температури до 41 єС. Зима холодна, в більшості випадків малосніжна. Середня температура січня - від -7єС на північному сході до -2єС на південному заході зони. В це час характерні відлиги, після яких наступають різкі, сильні похолодання.

Найкращу адаптаційну здатність, за технології з прив'язним способом утримання в умовах племзаводу “Червоний шахтар”, проявили корови І групи німецького походження з довічним використанням 4,17 лактацій, гірше ІІ - 1,43 лактації (табл. 1). Поміж корів голландського походження найліпше пристосува-лися до змін умов існування тварини ІV групи - 2,36 лактацій. Основною причиною передчасного вибуття імпортних тварин ІІ групи до 45 % складали простудні захворювання, поміж корів V групи до 78 % вибракувань були обумовлені, насамперед, респіраторними захворюваннями та хворобами кінцівок.

Вищою адаптаційною здатністю в умовах племзаводу “Чумаки” теж відрізнялися тварини німецького походження І і ІІ груп, середня тривалість продуктивного використання яких була на 0,93-2,05 лактацій довшою у порівнянні із середнім значенням цього показника корів голштинської породи голландського походження. Із збільшенням строку продуктивного використання корів та реалізації в умовах господарства більш високої продуктивності,

Таблиця 1

зростає частота прояву порушень обміну речовин від 5 % до 9 %, а від 48 % до 64 % завезеного поголів'я в процесі господарського використання вибуло за причиною порушення відтворної здатності організму.

Слід зазначити, що голштинська худоба, яка надійшла у господарства взимку, відрізняється кращою адаптаційною здатністю до життєвого середовища, про що свідчить тривалість їх продуктивного використання. Ці дані узгоджу-ються з дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених, які доводять, що тварини різних порід швидше адаптуються до низьких температур, ніж до високих (Ейснер Ф.Ф. та ін., 1974; Мотес Е., 1976; Степанов Д.В., Родина Н.Д., 2004 та інші)

Зміна кліматичних, технологічних і кормових умов по різному позначилась на прояві потенціалу молочної продуктивності завезених тварин. В умовах держплемзаводу “Червоний шахтар” найкраще проявили себе корови І групи німецького походження, завезені взимку. Середній надій їх в 1,1-1,4 раза вищий у порівнянні з середнім надоєм решти груп і становить 81 % рівня продуктивності своїх матерів з країн-експортерів. У племзаводі “Чумаки” від усіх завезених груп тварин голштин-ської породи одержана досить висока продуктивність. Найвищі надої мали первістки І групи німецького і VI - голландського походження, які відповідно на 76 % і 86 % досягли рівня продуктивності матерів.

При вивчені молочної продуктивності дочок першої генерації, за умов племзаводу “Чумаки”, встановлено, що в процесі адаптації середній надій первісток І групи німецького та І і ІІ груп - голландського походження зріс у порівнянні з матерями відповідно на 650 кг (Р>0,99); 967 кг (Р>0,95) і 227 кг (Р<0,95) молока і відповідно становив 5736 кг, 6033 кг і 5618 кг. Проте у первісток німецького походження місцевої репродукції, з підвищенням надоїв на 12,79 %, вміст жиру в молоці знижується на 0,17 % (Р>0,999). Дочки ІІІ і ІV груп голландського походження за вмістом жиру в молоці перевищували своїх матерів - різниця становила відповідно 0,12 % (Р>0,999) і 0,09 % (Р>0,95). Ступінь мінливості як за тривалістю лактаційного періоду, так і за надоями у матерів і дочок досить суттєвий: від Cv=8,2 % до Cv=24,94 %, що вказує на високу чутливість їх до паратипових факторів.

Встановлено, що первістки першої генерації німецького та І і ІІ груп -голландського походження за живою масою вірогідно перевищували своїх матерів відповідно на 5,3 %; 6,9 % і 5,2 %. Дочки корів німецького походження за основними промірами тіла, крім ширини в маклаках і обхвату п'ястка, вірогідно на 1,7-12,2 % переважали своїх матерів.

За технології з цілорічним безприв'язно-боксовим способом утримання корів з використанням піску як матеріалу для підстилки, найдовшу середню тривалість довічного використання мала голштинська худоба датського походження - 1156 днів або 3,8 стандартних лактацій (305 днів). Тривалість продуктивного використання корів німецького походження була значно меншою і становила в середньому 918 днів. Найгірше себе проявили в даних умовах корови голштинської породи угорського походження - 696 днів. Найбільш поширеними і характерними причинами вибуття корів з усіх країн-експортерів (Данія, Німеччина, Угорщина), були захворювання, пов'язані з патологією органів відтворення і кінцівок: у групі корів німецького походження вони відповідно становили 25 % і 22 %; у групі датського походження - по 23 % і групі угорського походження - 28 % і 22 %.

Продуктивність корів голштинської породи в процесі адаптації, за умов експериментальної технології АТЗТ “Агро-Союз”, була досить висока. Найви-щими середніми надоями молока поміж завезеного поголів'я голштинської худоби виділялися первістки датського походження 8439±97,70 кг молока, що на 1143 кг або 15,7 % більше, ніж у тварин німецького походження і на 1826 кг або на 27,6 % - угорського походження.

Таким чином, корови голштинської худоби в період адаптації за умов збалансованої та повноцінної годівлі спроможні проявляти високий рівень продуктивності.

При широкому залученні генофонду голштинської породи як при розве-денні в чистоті, так і для покращення місцевих порід, необхідно вивчати не тільки пристосованість тварин до місцевих природно-кліматичних і госпо-дарських умов утримання та годівлі, а і технологічні властивості та хімічний склад молока. Результати досліджень показали, що молоко корів голштинської, голштинізованого і жирномолочного типів української червоної молочної та англерської порід. Молоко тварин усіх піддослідних груп характеризувалось високим вмістом жиру і відносно невисоким вмістом білка. Вміст казеїну в молоці корів дослідних груп знаходився на рівні стандартних вимог (2,70-2,73 %).

Отже, пристосування голштинської худоби різного екогенетичного походження при різних технологіях виробництва проходить нерівномірно. Висока варіабельність тривалості продуктивного використання (Cv=26,62- 29,37 %) свідчить про індивідуальні можливості особин щодо адаптаційної здатності до нових кліматичних і господарських умов. Це також говорить про доцільність, поряд з покращенням комфортності умов їх утримання, вести направлений відбір тварин, здатних за певних технологічних умов експлуатації до прояву високої продуктивності і тривалого господарського використання.

Оцінка інтенсивності росту молочної худоби залежно від тривалості продуктивного використання. При дослідженні встановлено, що високі середні значення коефіцієнту інтенсивності спаду росту від 71 % до 108 % в усі вікові періоди раннього онтогенезу характерні для корів голштинської породи із тривалістю продуктивного використання понад три і до п'яти закінчених лактацій та для корів української червоної молочної породи з використанням понад п'ять закінчених лактацій від 62 % до 108 % (Р>0,999). Високі коефіцієнти інтенсивності спаду росту свідчать про інтенсивне формування тварин у ранньому онтогенезі.

Корови голштинської породи з тривалістю продуктивного використання понад п'ять закінчених лактацій майже в усі вікові періоди вирощування мали найбільший відсоток тварин з помірним типом спаду росту - від 53 % до 70 % та повільним - від 18 % до 32 %. Поміж корів з господарським використанням три закінчених лактації в окремі періоди вирощування було від 22 % до 30 % голів з повільним і від 44 % до 74 % - з помірним типом формування в ранньому онтогенезі. Для тварин цієї групи характерний більш пізній вік при першому осіменінні - 15,86 місяців (Р>0,95).

У тварин української червоної молочної породи встановлена дещо інша закономірність: більшість корів із швидким типом формування в ранньому онтогенезі (від 26 % до 51 %) знаходилась у групі із довічним використанням понад п'ять закінчених лактацій, а з повільним типом - у групі тварин із продуктивним використанням три закінчених лактації (від 24 % до 42 %). У корів цієї породи в усі вікові періоди раннього онтогенезу встановлений прямий зв'язок між коефіцієнтами інтенсивності спаду росту і тривалістю життя (від r=+0,254 до r=+0,536; Р>0,999), довічним надоєм (від r=+0,296 до r=+0,535; Р>0,999) та середнім надоєм за одну добу їх життя (r=+0,270; Р>0,999).

Залежність між довічним використанням корів української червоної молочної породи (у, днів) і інтенсивністю спаду росту в ранньому онтогенезі (х, %) дає підставу описати її рівнянням лінійної регресії (r=+0,477; Р>0,999; n=150):

у=435,78717+25,7248274*х.

З розташування варіант на графіку видно, що збільшення швидкості спаду росту понад 90 % сприяє подовженню життя тварин (рис. 2).

За безприв'язного утримання корів голштинської породи, незалежно від тривалості продуктивного використання, встановлений середній по силі позитивний кореляційний зв'язок між тривалістю їх життя та віком першого отелення від +0,411 до +0,585 (Р>0,999). За технології з прив'язним утриманням зв'язок між цими показниками виявлено у корів української червоної молочної породи з тривалістю використання понад п'ять лактацій r=+0,841 (Р>0,999).

Отже, при формуванні стад з подовженим терміном продуктивного вико-ристання, перевагу слід надавати теличкам голштинської породи з помірним і повільним (83-105 %), а української червоної молочної породи - із швидким і помірним (понад 90 %) типами інтенсивності спаду росту в ранньому онтогенезі

Визначення типу конституції корів. Для виявлення тварин, здатних до більш тривалого продуктивного використання, за нормованим розподілом корів за типом конституції визначали адаптивну і репродуктивної норму (модальні класи). Встановлено, що серед корів голштинської породи до модальних класів віднесено у І групі 58 % , ІІ - 62 % і ІІІ - 52 % тварин (рис.3). У групах корів із меншим терміном продуктивного використання у порівнянні з І групою спостерігається суттєве збільшення особин М+ варіант “широкотілого, рихлого, грубого”: у ІІ групі - на 18 % і ІІІ - на 26 %.

Поміж корів української червоної молочної породи до модальних класів за типом конституції належать у І групі 62 %, у ІІ - 66 % і у ІІІ - 58 % тварин (рис. 4). У корів ІІ і ІІІ груп, з меншим строком продуктивного використання, теж спостерігається наростання М+ варіант на 9 % у порівняні з тваринами І групи з тривалістю продуктивного використання понад п'ять закінчених лактацій.

З наведених даних видно, що переважна більшість корів голштинської породи модальних класів за типом конституції відноситься до класу “з деякою вузькотілістю, щільністю ніжністю”, а української червоної молочної - до класу “з деякою широкотілістю, рихлістю, грубістю”, що, очевидно, зумовлено породними особливостями худоби. Проте коровам-довгожителькам обох порід за типом конституції притаманна в деякій мірі схильність переважно до вузькотілості. Встановлено, що за технології з прив'язним способом утримання 56 % піддослідних тварин голштинської і української червоної молочної порід з тривалістю використання понад п'ять лактацій (І групи) належало до вузькотілого типу конституції. Співвідношення широкотілого і вузькотілого типів конституції у корів ІІІ груп з використанням три закінчених лактації у порівнянні з тваринами І груп дещо зміщено в сторону широкотілості і стано-вить у корів голштинської породи 46:54, української червоної молочної - 51:49.

За безприв'язно-боксового утримання у довгожительок голштинської породи виявлений позитивний, середній по силі зв'язок тривалості життя із більшістю основних промірів та індексів будови тіла, але найбільш тісний зв'язок тривалість життя має з глибиною грудей (+0,404; Р>0,99).

Отже, при формуванні стад корів з подовженим терміном продуктивного використання перевагу слід надавати тваринам модальних класів нормованого розподілу за типом конституції.

Продуктивні якості корів залежно від тривалості продуктивного використання. Молочна продуктивність. Відомо, що ефективність довічного використання молочних корів найбільш повно характеризується показником середнього надою за одну добу життя. За цим показником вірогідну перевагу мали корови І-х груп з продуктивним використанням понад п'ять закінчених лактацій у порівнянні з тваринами з коротшою тривалістю ІІ і ІІІ груп відповідно: голштинської породи - на 23,4 % і 30,4 %, української червоної молочної - на 10,6 % і 16,6 % (табл. 2). Слід також зазначити, що при майже однаковій тривалості продуктивного використання корів голштинської і української червоної молочної порід, від останніх одержано на 6,3-14,0 % менше молочного жиру і на 6,6-14,8 % молочного білка.

Корови І групи української червоної молочної породи з використанням понад п'ять закінчених лактацій за надоєм першої лактації вірогідно на 12 % поступалися тваринам ІІІ групи, а за середнім надоєм вищої лактації перевер-шували їх на 6,4 % (Р>0,95). Така ж тенденція просліджується і у корів голштинської породи. Голштинська худоба І групи за середнім надоєм по третій і вищій лактаціях вірогідно перевищувала тварин ІІ і ІІІ груп відповідно на 5,7 % і 8,3 % та 23,6 % і 14,9 % (Р>0,999).

Більшість корів з довічним використанням понад п'ять лактацій за прив'яз-ного утримання рекордного надою досягла: голштинської породи - за третьою, четвертою і п'ятою лактаціями (відповідно 38 %, 32 % і 24 %); української червоної молочної - за четвертою, п'ятою і третьою (відповідно 32 %, 24 % і 24 %). За технології з безприв'язно-боксовим способом утримання голштинська худоба І групи, з тривалістю використання п'ять і більше лактацій, за довічним надоєм та виходом молочного жиру теж мала беззаперечну перевагу у порівнянні з тваринами ІІ і ІІІ груп з меншою тривалістю продуктивного використання (табл. 3). Різниця за тривалістю життя корів між І і ІІ групами

Таблиця 2 - Показники довічного продуктивного використання корів різних порід за прив'язного утримання

становила 3 %, між І і ІІІ - 15 %, а різниця за довічним надоєм - відповідно 25,5 % і 40 %. За середньодобовими надоями за одну добу життя корови І групи високовірогідно перевищували тварин ІІ і ІІІ груп відповідно на 23 % і 30 %.

Таблиця 3 - Довічна продуктивність корів голштинської породи залежно від тривалості використання за безприв'язного утримання

Примітка. ***Р>0,999

За безприв'язно-боксового утримання найбільша кількість корів-довгожи-тельок голштинсьої породи рекордного надою досягла за четвертою лактацією 38 %. Середній надій за вищу лактацію корів І групи з тривалістю продуктивного використання п'ять і більше лактацій становив 9222,92±173,31 кг молока, що на 4,7 % і 6,9 % більше у порівнянні з тваринами ІІ і ІІІ груп. селекційний продуктивний худоба тривалість

Таким чином, наведені дані підтверджують доцільність пошуку шляхів збільшення строку продуктивного використання корів. Адже довічний надій корів має пряму залежність від тривалості їх життя. Коефіцієнти кореляції для груп голштинської худоби знаходились в межах +0,265…+0,827, української червоної молочної породи - +0,206…+0,716.

Відтворна здатність корів. Тварини голштинської породи в період акліматизації мали знижену відтворну здатність. Коефіцієнти відтворної здатності у групах корів племзаводу “Червоний шахтар” були нижчі оптималь-ного і знаходились в межах 0,73-0,85. Групи імпортних корів в умовах племзаводу “Чумаки” при більш високому рівні кормозабезпечення мали значно кращу відтворну здатність, коефіцієнти відтворної здатності знаходились в межах від 0,85 у VІ групі голландського походження до 0,93 у ІІ групі - німецького походження. Середня тривалість сервіс-періоду як у імпортних матерів, так і їх дочок першої генерації була подовженою і знаходилась в межах від 111,11±8,11 до 144, 75±11,44 днів.

Для більшості корів голштинської породи за прив'язного утримання модальним значенням тривалості тільності було 285 днів, за умов безприв'язно-боксового утримання - від 279 до 281 дня, що свідчить про високу інтенсив-ність ембріонального розвитку плоду.

За цілорічного безприв'язно-боксового утримання найбільший відсоток корів голштинської породи з нульовим та позитивним значенням індексу адаптації, впродовж двох лактацій, знаходився серед тварин І групи з довічним використання понад п'ять лактацій - відповідно 8 % і 30 %. У худоби з господарським використанням три закінчених лактації за другим отеленням спостерігається наростання мінус варіант до 80 %, що вказує на порушення балансу між організмом тварини і середовищем.