Проект модернізації систем теплопостачання ливарного цеху Косогорського металургійного заводу міста Тула

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Призначення та структура ливарного цеху, опис об'єкта проектування, перелік теплоенергетичного обладнання і систем об'єкта, параметри та технічні характеристики енергоносіїв. Мета проектування

Розділ 2. Проектування систем теплопостачання об'єкту

2.1 Вимоги ДБНУ до системи опалення, вентиляції та охолодження

2.2 Визначення величини опору теплопередачі огороджень приміщень. Визначення теплових втрат через огородження приміщення та на підігрів інфільтраційного повітря і матеріалу

2.3 Складання теплового балансу приміщення. Визначення теплової потужності системи опалення

2.4 Розробка аксонометричної схеми опалення

2.5 Гідравлічний розрахунок системи опалення

2.6 Обрання та обґрунтування типу системи опалювання та опалювальних приладів. Розрахунок площі поверхонь опалювальних приладів для усіх приміщень. Вибір зразка і кількості опалювальних приладів

2.7 Визначення ємності бака розширювача

2.8 Розробка принципової схеми системи вентиляції. Розрахунок діаметру патрубка дифузору

2.9 Розробка системи охолодження

2.9.1 Розрахунок балансу тепла в печі

2.9.2 Розробка принципової схеми системи охолодження.

2.9.3 Вибір насосу для системи охолодження

Розділ 3. Розробка кожухотрубного теплообмінного апарату

3.1 Опис конструкції кожухотрубного теплообмінного апарату системи охолодження

3.2 Вимоги до теплообмінного апарату

3.3 Тепловий розрахунок

3.4 Гідравлічний розрахунок

3.5 Розрахунок на міцність

3.6 Вибір кожухотрубного теплообмінного апарату

Розділ 4. Монтаж плавильної печі УППФ-3МК

4.1. Методи монтажу енергетичного обладнання стаціонарних установок

4.2 Технічні вимоги, що пред'являються до монтажу плавильної печі

4.3. Аналіз та опис технології монтажу плавильної печі

4.4. Розрахунок на нерухомість та міцність болтів

4.5. Охорона праці та техніка безпеки при монтажі печі

Розділ 5. Розробка заходів з охорони праці та навколишнього середовища

5.1.Охорона праці

5.2 Охорона навколишнього середовища

Розділ 6. Дослідження стійкості роботи ливарного цеху в умовах НС

6.1 Обґрунтування необхідності проведення дослідження стійкості об'єкта

6.2 Оцінка стійкості ливарного цеху в умовах НС

Розділ 7. Визначення економічної ефективності прийнятих рішень

Висновки

Література

Вступ

Системи теплопостачання забезпечують комфортні умови праці робітників. Ці системи є енергозатратними і традиційно для виробництва теплової енергії використовують паливо, газ або рідке паливо в котельних. Об'єктом, для якого проектуються системи теплопостачання є ливарний цех.

Модернізація систем теплопостачання ливарного цеху може бути виконана у напрямку використання теплоти, що відбирається від охолодження плавильних печей. Кількість тепла в системі охолодження печей складає 20% від її потужності. Рівень систем високий і це тепло може бути використане для систем теплопостачання (опалення, вентиляція).

В даній роботі модернізація систем теплопостачання адміністративно - побутового корпусу ливарного цеху передбачає використання вторинних енергоресурсів системи охолодження.

Ціллю проектування є розробка системи охолодження з передачею теплоти через автономні охолоджувачі на споживачі, з підбором обладнання та визначення технічних характеристик елементів цих систем. В складі системи мусять передбачатися високоефективні сучасні розрахунки насосів, теплообмінних апаратів, дифузорів, а також розробка ефективної системи вентиляції цехових приміщень з ціллю покращення умов праці.

теплоенергетичний кожухотрубний плавильний піч

Розділ 1. Призначення та структура ливарного цеху, опис об'єкта проектування, перелік теплоенергетичного обладнання і систем об'єкта, параметри та технічні характеристики енергоносіїв. Мета проектування

Об'єкт проектування - ливарний цех Косогорського металургійного заводу ВАТ «КМЗ» міста Тула.

Ливарне виробництво ВАТ «КМЗ» - це сучасний цех потужністю 7 тис. тонн лиття в рік (1000 т / рік сталевого лиття, 6000 т / рік чавунного лиття).

Ливарний цех виробляє відливки широкої номенклатури, що використовуються у виробництві сільськогосподарської техніки, верстатобудуванні, у будівництві тунелів і метро, в енергетичній та нафтогазовій галузях, для металургійної та металопрокатний галузей, для будівельної промисловості та підприємств ЖКГ та інше лиття.

Також цехом виготовляється великий асортимент декоративного, садово-паркового лиття, яке широко представлено як в Росії, так і в ближньому і далекому зарубіжжі.

Фасонно-ливарний цех ВАТ «КМЗ» для виробництва металургійної оснастки являє собою двохповерховий будинок з адміністративною прибудовою. Сам ливарний цех розташований у основній залі будівлі, на першому і на другому поверсі прибудови розміщено адміністративні, господарчі та побутові приміщення цеху.

До побутових і господарчих приміщень ливарного цеху входять : битовки, чоловічий гардероб вуличного і робочого одягу, душові, комори, приміщення чергового персоналу, кімната прийому їжі, жіночий гардероб вуличного і робочого одягу, майстерня, венткамера, кімната майстра, інвентарна, тепловий вузол, інструментальна комора.

До адміністративних відносяться: бухгалтерія, каса, кабінет головного бухгалтера, приймальня, кабінет директора, конструкторьсько-технологічне та планово-диспетчерське бюро, інспектор по техніці безпеки.

План цеху і побутових приміщень цеху знаходяться на кресленнях 7.05060101.6241.02.01 ДП, 7.05060101.6241.02.02 ДП, 7.05060101.6241.02.03 ДП.

Висота першого поверху - 5,5 м, другого - 3,6 м, довжина -57 м, ширина всієї будівлі складає - 39,08 м. На кожному поверсі є вікна.

У даній будівлі запроектований з / б фундамент стовпчастого типу монолітний з армуванням стінок стакана і підошви фундаменту. Монолітні залізобетонні фундаменти мають симетричну ступінчасту форму з двома прямокутними сходинками та підколінника в якому розміщено склянку для колони. Дно склянки розташовується на 50 мм нижче проектної відмітки низу колони, з тим, щоб після розпалублення фундаменту шляхом підливи шару цементного розчину (або бетону) компенсувати можливі неточності у розмірах і закладенні фундаментів. Фундамент запроектований з відміткою верху підколінника на рівні планувальної позначки землі-0, 150, глибині закладення підошви фундаменту - 3,150 мм.

По периметру будівлі влаштовується асфальтобетонна вимощення шириною 1м і товщиною 30мм по ущільненому щебенем основи.

Зовнішні стіни будівлі складаються з:

- основної стінової бетонної плити, товщиною 200 мм (л = 0,24 Вт/мєС), [16]

- внутрішньої штукатурки, товщиною 0,01м (л=0,7 Вт/мєС). [16]

Внутрішні стіни - бетонні плити, товщиною в 150 мм, оштукатурені (шар внутрішньої штукатурки 0,01 м).

Підлога бетонна (товщина шару 120 мм, л=0,75 Вт/мєС). [16]

Стеля плоска. Матеріал стелі -бетонні перекриття (товщиною 200 мм, л=0,24 Вт/мєС), рубероїд (товщиною 200 мм, л=0,17 Вт/мєС), утеплювач -керамзід (товщиною 700 мм, л=0,36 Вт/мєС). [16]

Основними елементами, що формують середовище інтер'єру, є технологічне обладнання та елементи робочого місця. Правилами техніки безпеки передбачена функціональне забарвлення підйомно-транспортного устаткування. Функціональне розпізнавальне забарвлення інженерних комунікацій і електричних пристроїв полегшує управління технологічним процесом і забезпечує безпеку обслуговуючого персоналу.

Ливарний цех споживає наступні енергоресурси: питну воду, технічну і оборотну воду, пару, стиснене повітря, природний газ, кисень, аргон, ацетилен, гарячу воду та електроенергію.

До складу систем забезпечення роботи цеху входять слідуючі системи:

· Система опалення;

· Система вентиляції;

· Система охолодження печей;

· Система водопостачання (гарячого, холодного);

· Система газопостачання.

Система опалення.

Система опалення призначена для підтримки з середини приміщення необхідну температуру, яка залежить від призначення приміщення.

Опалення побутово-адміністративних приміщень виконується за допомогою водяної системи опалення. Cистема водяного опалення двохтрубна, горизонтальна з верхнім розведенням і попутним рухом води. Теплоносій системи опалювання - вода з параметрами 95-70 єС. В якості опалювальних приладів прийняті гладко трубні регістри.

Система вентиляції.

Система вентиляції призначена для відведення тепла від печей.

Для вентиляції використовують витяжну систему вентиляції у зв'язку з великою кількістю виділення теплових викидів поряд з пічками.

Використовуємо загальну і місцеву систему вентиляції для забору гарячого повітря від його джерела, тобто печей. Загальна система вентиляції - це зміна усього об'єма повітря у приміщенні. Місцева вентиляція - це відбір забрудненого повітря з місця роботи у приміщенні.

Система охолодження печей.

Система водоохолодження призначена для охолодження елементів установки, враховуючи і придбані вироби, які працюють у зоні високих температур в процесі роботи. Охолодження елементів установки виконується водою з цеху споживача тиском не менш 2х10⁵ Па.

Система побутового водопостачання (гарячого, холодного).

Система побутового гарячого і холодного водопостачання призначена для забезпечення працюючого персоналу гарячою і холодною водою для гігієнічних цілей. Питна вода використовується у душових, та для питних фонтанчиків.

Система газопостачання.

Одним з енергоємних цехів з використання природного газу є ливарний цех. Природний газ також використовується для термообробки відливок, за одну термообробку використовується 1300-1400 м³ природного газу. Також газ використовується для сушки піску, для виготовлення формувальної суміші.

В дипломному проекті основну увагу надано модернізації систем теплопостачання побутових і адміністративних приміщень ливарного цеху. Це здійснюється за рахунок охолодження плавильних печей.

При охолодженні тепло від нагрітих елементів печі відводиться водою , що нагрівається і через теплообмінні апарати утилізується на опалення, гаряче водопостачання та інші технологічні потреби цеху.

В даній роботі модернізація систем ливарного цеху має такі переваги : 1) удосконалення роботи печей; 2) зменшення затрати енергії на роботу систем; 3) поліпшення умов праці людей за рахунок проектування систем опалення, вентиляції та водопостачання; 4) зменшення викидів в навколишнє середовище.

Метою даної роботи є створення високоефективної, надійної та працездатної системи теплопостачання побутового корпусу цеху, яка б забезпечувала споживачів необхідною кількістю тепла, гарячою водою, підтримувала б необхідні параметри повітря у виробничих та службових приміщеннях.

Розділ 2. Проектування систем теплопостачання об'єкту

2.1 Вимоги ДБНУ до системи опалення, вентиляції та охолодження

1. Вимоги ДБНУ до системи опалення. [21]

Системи опалення будівель слід проектувати, забезпечуючи рівномірне нагрівання приміщення, гідравлічну та теплову стійкість, вибухопожежну небезпечність й доступність для очистки та ремонту.

Для систем внутрішнього теплопостачання слід застосовувати в якості теплоносія, як правило, воду; інші теплоносії допускається застосовувати, якщо вони відповідають санітарно-гігієнічним вимогам і вимогам вибухопожежної безпеки.

Системи опалення повинні забезпечувати в опалювальних приміщеннях нормовану температуру повітря протягом опалювального періоду при параметрах зовнішнього повітря не нижче розрахункових.

У неопалюваних будівлях для підтримки температури повітря, відповідної технологічним вимогам в окремих приміщеннях і зонах, а також на тимчасових робочих місцях при налагодженні і ремонті обладнання слід передбачати місцеве опалення.

Опалення слід проектувати для забезпечення рівномірного нагрівання і нормованої температури повітря в приміщеннях, враховуючи:

а) втрати теплоти через огороджувальні конструкції;

б) витрата теплоти на нагрівання інфільтруючого зовнішнього повітря;

в) витрата теплоти на нагрівання матеріалів, устаткування і транспортних засобів;

г) тепловий потік, що регулярно надходить від електричних приладів, освітлення, технологічного обладнання, трубопроводів, людей та інших джерел.

Трубопроводи систем опалення, теплопостачання повітронагрівачів і водопідігрівачів систем вентиляції, кондиціонування, повітряного душування і повітряно-теплових завіс слід проектувати із сталевих, мідних, латунних і полімерних труб, дозволених до застосування в будівництві. У комплекті з полімерними трубами слід застосовувати, як правило, з'єднувальні деталі та вироби, одного виробника.

Спосіб прокладки трубопроводів систем опалення повинен забезпечувати легку заміну їх при ремонті.

При прихованій прокладці трубопроводів слід передбачати люки в місцях розташування розбірних з'єднань і арматури. Прокладка трубопроводів із полімерних труб повинна передбачатися прихованою: в підлозі, плінтусах, за екранами, в штробах, шахтах і каналах; допускається відкрите прокладання в місцях, де виключається їх механічне, термічне пошкодження і пряма дія ультрафіолетового випромінювання на труби.

Швидкість руху теплоносія в трубопроводах систем водяного опалення слід приймати в залежності від допустимого еквівалентного рівня звуку в приміщенні: вище 40 дБА - не більше 1,5 м / с в громадських будівлях і приміщеннях; не більше 2 м / с в адміністративно-побутових будівлях і приміщеннях; не більше 3 м / с у виробничих будівлях і приміщеннях.

Ухили трубопроводів води, пари і конденсату слід приймати не менше 0,002, а ухил паропроводів проти руху пара - не менше 0,006.

Трубопроводи води допускається прокладати без ухилу при швидкості руху води в них 0,25 м / с і більше.

У приміщеннях з виділенням пилу горючих матеріалів опалювальні прилади систем водяного і парового опалення слід передбачати з гладкою поверхнею, що дозволяє легке очищення:

а) радіатори секційні або панельні одинарні;

б) опалювальні прилади з гладких сталевих труб.

Опалювальні прилади слід розміщувати, як правило, під світловими прорізами в місцях, доступних для огляду, ремонту та очищення.

У опалювальних приладів слід встановлювати регулюючу арматуру, за винятком приладів у приміщеннях, де є небезпечність замерзання теплоносія (на сходових клітках, у вестибюлях і т.п.).

У житлових і громадських будівлях біля опалювальних приладів необхідно встановлювати, як правило, автоматичні терморегулятори.

У системах опалення слід передбачати пристрої для їх випорожнення. На кожному стояку слід передбачати запірну арматуру з штуцерами для приєднання шлангів. У горизонтальних системах опалення слід передбачати пристрої для їх випорожнення на кожному поверсі незалежно від поверховості будівлі.

2.Вимоги ДБНУ до системи вентиляції [21]

Припливно-витяжну або витяжну механічну вентиляцію слід передбачати для приямків глибиною 0,5 м і більше, а також для оглядових каналів, що вимагають щоденного обслуговування і розташованих у приміщеннях категорій А і Б або в приміщеннях, в яких виділяються шкідливі гази.

Стельові вентилятори (крім застосовуваних для повітряного душування робочих місць) слід передбачати, як правило, додатково до систем припливної вентиляції для періодичного збільшення швидкості руху повітря в теплий період року.

У плавильних, ливарних, прокатних та інших гарячих цехах допускається душировання робочих місць внутрішнім повітрям аеруємих прольотів цих цехів з охолодженням або без охолодження повітря.

Очищення повітря від пилу в системах механічної вентиляції і кондиціонування слід проектувати так, щоб вміст пилу в подаваючому повітрі не перевищувало:

а) ГДК в атмосферному повітрі населених пунктів - при подачі його в приміщення житлових і громадських будівель;

б) 30% ГДК в повітрі робочої зони - при подачі його в приміщення виробничих та адміністративно-побутових будинків;

в) 30% ГДК в повітрі робочої зони для частинок пилу розміром не більше 10 мкм - при подачі його в кабіни кранівника, пульти управління, зону дихання працюючих.

Системи приточної вентиляції з штучним спонуканням для виробничих приміщень, робота в яких виконується більше 8 годин на добу, як правило, слід сполучати з повітряним опаленням.

Системи приточної вентиляції, сполучені з повітряним опаленням, слід передбачати з резервним вентилятором. При виході із строю вентилятора передбачається зниження температури повітря у приміщенні нижче нормованої, але не нижче 5 єС при забезпеченні подачі зовнішнього повітря.

Аварійну вентиляцію для приміщень, в яких можливе раптове надходження великої кількості шкідливих або горючих газів, парів або аерозолів, слід передбачати відповідно до вимог технологічної частини проекту з огляду на несумісність по часу аварії технологічного та вентиляційного обладнання.

Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід проектувати з механічним спонуканням.

Для аварійної вентиляції слід використовувати:

а) основні системи загальнообмінної вентиляції з резервними вентиляторами, а також системи місцевих відсмоктувачів з резервними вентиляторами, що забезпечують витрату повітря, необхідний для аварійної вентиляції;

б) системи, зазначені в підпункті «а», і додатково системи аварійної вентиляції для додаткової подачі повітря;

в) тільки системи аварійної вентиляції, якщо використання основних систем неможливо або недоцільно.

Обладнання систем аварійної вентиляції і місцевих підсосів припускається розміщувати у обслуговуємих ними приміщеннях.

Обладнання систем приточної вентиляції не слід розміщувати в приміщеннях, в яких не припускається рециркуляція повітря.

Мастильні фільтри для очищення приточного повітря слід розміщувати після повітронагрівачів у місцинах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря -25 єС. Пиловловлювачі й фільтри для сухої очистки вибухонебезпечної пило повітряної суміші слід розміщувати, як правило, перед вентилятором.

При проектуванні виробничих приміщень, а також адміністративно-побутових приміщень слід дотримуватися вимог СНіП 2.04.05--91. [21]

В приміщеннях для обладнання витяжних систем, обслуговуючих приміщення категорії А і Б, а також в приміщеннях для обладнання систем місцевих відсосів вибухонебезпечних сумішей, не слід передбачати місця для теплових пунктів, виконання ремонтних робіт. В приміщеннях для обладнання витяжних систем слід передбачати витяжну вентиляцію з не менш ніж одноразовим повітрообміном у 1 годину.

Прокладки труби з легкозаймистими речовинами і газами крізь приміщення для вентиляційного обладнання забороняється.

3.Вимоги ДБНУ до системи охолодження [21]

Для системи охолодження плавильної печі в якості охолоджуючої рідини застосовують воду.

Основні вимоги , яким повинні задовольняти охолоджуюча рідина:

* ефективно відводити теплоту;

* мати високу температуру кипіння і велику теплоту випаровування;

* володіти низькою температурою кристалізації;

* не викликати корозії металевих деталей і не руйнувати гумові деталі;

* бути дешевою;

* бути безпечною в пожежному відношенні і нешкідливою для здоров'я.

Вода має найвищу теплоємність, велику теплопровідність, невелику в'язкість, велику теплоту випаровування. Однак вода має і суттєві недоліки , що утруднюють її застосування в якості охолоджуючої рідини. При 0 ° С вона замерзає зі значним збільшенням обсягу, що може призвести до руйнування приладів системи охолодження. У ній міститься велика кількість солей, які при закипанні води отлагаються на стінках охолодження у вигляді накипу, теплопровідність якої істотно менше, ніж у металів.

За змістом солей вода підрозділяється на жорстку, середньої жорсткості і м'яку. У м'якій воді вміст солей невелике, що у меншій мірі забруднює систему охолодження накипом і шлаком. Воду середньої жорсткості і жорстку рекомендується перед заливкою в систему пом'якшувати кип'ятінням або хімічними способами. Перед заливкою в систему води, обробленої будь-якими антинакипом, необхідно очистити систему від старого накипу.

Погана якість охолоджувальної води, що має жорсткість 15-20 мг-екв / л і неправильна конструкція охолоджуваних деталей (порожні деталі, в яких вода протікає з малими швидкостями) часто призводить до простоїв печей через прогара цих деталей. Внаслідок незадовільного охолодження деталей металургійних печей часто була потрібна зміна охолоджуючих елементів. Тому, в даний час, строго контролюється якість води, охолоджуючих елементів і безпосередньо система охолодження металургійних печей.

2.2 Визначення величини опору теплопередачі огороджень приміщень. Визначення теплових втрат через огородження приміщення та на підігрів інфільтраційного повітря і матеріалу

Для визначення величини опору теплопередачі R (м²·К)/Вт, скористаємося наступною формулою: [16]

; [(м²·єС)/Вт]

де R_і - тепловий опір конструкції стіни;

б_в - коефіцієнт тепловіддачі внутрішнього повітря до внутрішньої поверхні стіни, б_в= 8,7 Вт/ (м²·К) (за СніП II-3-79); [22]

б_н - коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні огородження до зовнішнього повітря, б_н= 23,3 Вт/ (м²·К) (за СніП II-3-79). [22]

Для конструкції стіни R_і розраховуються за формулою:

, [(м²·К)/Вт];

де д - товщина шару стіни, м;

л - коефіцієнт теплопровідності відповідного шару, Вт/(м·К);

Для приведеної конструкції зовнішніх стін опір теплопередачі огородження має вигляд:

(м²·єС)/Вт

Звідси К_ст - коефіцієнт теплопередачі огороджуючої конструкції,Вт/(м·К)

Вт/(м·К)

Будівлю можна віднести до середньо утепленим.

Для приведеної конструкції стелі, яка складається з бетонного перекриття, з руберойду та утеплювачем керамзідом опір теплопередачі огородження має вигляд:

(м²·К)/Вт

Звідси

Вт/(м·К)

Коефіцієнт теплопередачі вікон, згідно з таблицею 5.5 [16], для органічного скла подвійного засклення в металевих відокремлених рамах:

Вт/(м²·К)

(м²·К)/Вт

Визначення теплових втрат через огородження приміщення та на підігрів інфільтраційного повітря і матеріалу

Фізичні параметри повітря - температура, вологість, рухомість повітря та його чистота - впливають на самопочуття людини і її працездатність. Для нормального самопочуття людини необхідно створити для неї комфортні умови - параметри при яких зберігається тепловий рівноважний стан в організмі людини й при яких не виникає напруга в системах саморегуляції.

Для підтримання комфортних для людини умов створюється системи опалення і вентиляції, які проектуються при визначеному тепловому балансі.

Для зведення теплового балансу приміщень і визначення дефіциту чи надлишку теплоти необхідно знати усі надходження та втрати тепла у цих приміщеннях.

Джерелами теплоприпливів у приміщення є:

- теплопритоки від обладнання;

- теплопритоки від людей;

- теплопритоки від освітлення;

- теплопритоки від сонячної радіації.

Джерелами тепловтрат у приміщеннях в зимовий період є:

- тепловтрати через огороджувальні конструкції (вікна, двері, стіни, стеля, підлога);

- тепловтрати з інфільтрацією повітря крізь щілини у вікнах, відчинення дверей, воріт.

Від точності визначення вищезазначених тепловтрат і теплоприпливів, які є основними складовими теплового балансу, залежить підтримка в приміщенні необхідного мікроклімату. При складанні теплового балансу для зимового режиму теплопритоки від сонячної радіації не враховуються. Вони складають запас по теплу.

Тепловий розрахунок дозволяє визначити:

1. Теплові баланси обслуговуємих приміщень;

2. Подачу тепла у приміщення, які обслуговуються;

3. Вибір основного обладнання;

4. Теплопродуктивність установки;

5. Витрати теплоносіїв на опалення і споживану потужність.

Розрахунок тепловтрат у приміщеннях

Висота приміщення - h_п = 3,6 м; товщина перекриття між поверхами - д_пер = 200 мм. Стіни з бетонних плит товщиною - д₁ = 200 мм.

Температура внутрішнього повітря в приміщенні t_вн = 18 С.

Розрахункова температура зовнішнього повітря = -19 °С;

Стеля довжиною - а₂ = 6,0 м, шириною - b₂ = 5,0 м

Розрахунок втрат тепла через огородження (стеля, стіни, вікна, двері) проводиться за формулою:

,

де k_і - коефіцієнт теплопередачі зовнішніх конструкцій, Вт/(м²·К);

F_і - площа окремих зовнішніх конструкцій, мІ;

R - опір теплопередачі огороджувальній конструкції, мІ*К/Вт.

t_вн - розрахункова температура повітря в приміщенні, єС;

t_н^Б - розрахункова температура зовнішнього повітря для опалення, єС;

в - додаткові втрати теплоти у долях від основних:

?в = в₁ + в₂ + в₃ + в₄ + в₅

де: в₁ - додані втрати теплоти по відношенню до сторін світу:

Пн, Сх, Пн-Сх, Пн-З = 10% - в₁ =0,1

З, Пд-Сх = 5% - в₁ =0,05

Пд, Пд-З =0% - в₁ =0

в₂ - додані втрати теплоти на продуваємість приміщень з двома зовнішніми стінами й більше.

в₃ - додані втрати теплоти на розрахункову температуру зовнішнього повітря. Приймається для не обігріваємої підлоги першого поверха над холодними підпіллями при t_н = -40°С й нижче у розмірі 5%.

в₄ - додані втрати теплоти на підігрів холодного повітря яке інфільтрується крізь зовнішні двері, які не обігріваються повітряно-тепловими завісами.

в₅ - додаток на висоту приміщення. Приймається на кожен наступний метр поверх 4-х метрів у розмірі 2%, але не більше 15%.

n_і - коефіцієнт, за допомогою якого враховують зниження різниці температур, яка залежить від положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції.

Розраховуємо площу огороджень бухгалтерії.

1. Зовнішня стіна з двома вікнами

Висота стіни береться як сума висоти приміщення і перекриття:

h₁=h_п+ д _пер=3,6+0,2=3,8 м;

ширина:

а₁=а₂+ д ₁=6+0,2=6,2 м;

площа стіни:

F_1ст=h₁*a₁=3,8*6,2=24,0 м²;

площа вікон

м²;

площа стіни з урахуванням площі засклення

, м².

2. Стеля

Площа стелі:

F_стелі=a₂*b₂=6,0*5,0=30 м².

Теплові втрати на підігрів повітря, що інфільтрується у приміщенні, можна визначати приблизно , в залежності від призначення приміщення. Більша доля втрат теплоти відноситься до конструкцій з вікнами та зовнішніми дверима, менші значення - для урахування втрат теплоти повітря, що інфільтрується через вікна.

Визначення надходження теплоти у приміщення

Надходження теплоти у приміщення складається від людей , освітлення та від обладнання.

Розрахунок тепловиділень людьми

Вт,

де -коефіцієнти, що враховують відповідно інтенсивність роботи, яку виконує робітник, і теплозахисні властивості одягу на ньому;

- рухомість повітря в приміщенні, м/с;

t- температура в приміщенні, єС;

- кількість людей у приміщенні.

Теплоприпливи від електричного освітлення

, Вт

де - потужність приладів освітлення, Вт;

k- коефіцієнт, що враховує частук переходу електроенергії в теплоту;

Отже, надходження теплоти у приміщення складається:

2.3 Складання теплового балансу приміщення. Визначення теплової потужності системи опалення

Тепловий баланс бухгалтерії визначається співвідношенням втрат та надходень теплоти у приміщення.

Втрати теплоти:

,

де -втрати теплоти через зовнішні огородження;

- втрати теплоти на підігрів повітря, що інфільтрується.

Вт

Розрахунок теплової потужності системи опалення

Нестача теплоти, яку треба вносити в приміщення системою опалення, як теплова потужність визначається за формулою:

Вт

Розрахункові дані наведені в таблиці 2.1 і 2.2.

Визначення питомої втрати теплоти на опалення приміщень

Питомі витрати теплоти на опалення одного приміщення визначається за формулою:

,

де V_зов - відповідно зовнішній об'єм споруди м³; t_вн - середня температура у приміщеннях споруди, °С; - розрахункова температура зовнішнього повітря °С;

k_q - коефіцієнт що враховує місце розташування приміщення по поверхам та сторонам світу. Їх значення наведені у.

Розраховані питомі витрати теплоти на опалення споруди порівнюють з питомою тепловою характеристикою по довідковим даним (табл.6.1 додаток6).

Для розрахунку питома витрата теплоти одного приміщення з урахуванням коефіцієнту k_q складає

, Вт/м³

Це значення порівнюється зі значенням q_пит для адміністративних споруд q_пит = 0,49 за нормами, наведеними в табл. 6.1 додатку 6 [16], що задовольняє вимогам q< q_пит.

2.4 Розробка аксонометричної схеми опалення

Система опалення призначена для підтримки з середини приміщення необхідну температуру, яка залежить від призначення приміщення.

Робота системи опалення: гаряча вода від плавильних печей забирається по системах і потрапляє в систему опалення по основному вертикальному стояку. Потім підіймається на другий поверх і рухається по горизонтальному роздавальному стояку, з якого вона поступає в стояки (10 штук), а потім йде на нагрівальні прилади.

Для гідравлічного розрахунку виконують розрахунок теплової потужності системи опалення, обирають тип приладів для опалення, визначають їх кількість та розташування на планах будівлі для кожного приміщення, а також стояків та магістралей, розробляють аксонометричну схему опалення з запірно-регулюючою арматурою.

На аксонометричну схему опалення наносяться опалювальні прилади, стояки, магістральні стояки та інші елементи системи.

Cистема водяного опалення двохтрубна, горизонтальна з верхнім розведенням для другого поверху і нижнім розведенням для третього поверху з попутним рухом води. Кожна ділянка розгалуджена. Третій поверх більш насичений тому,що там більші ввтрати через огородження. Тепловий пункт знаходиться на другому поверсі.

Усі стояки та розрахункові ділянки циркуляційних кілець номеруються. Також відмічається теплове навантаження та довжина кожної ділянки.

Аксонометрична схема системи опалення представлена на кресленні 7.05060101.6241.02.04 ДП.

2.5 Гідравлічний розрахунок системи опалення

Ціллю гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів магістральних теплопроводів, стояків, віток, підводів при заданому тепловому навантаженні та розрахунковому тиску, встановленому у даній системі.

Системи водяного опалення складні та розгалужені. При русі рідини по трубах завжди мають місце втрати тиску на здолання опорів двох видів:

- тертя у лінійних ділянках труб;

- тертя у місцевих опорах, до яких відносять трійники, відводи, вентилі, крани, опалювальні пристрої, котли і тому подібне.

Тиск гарячої води в тепловій мережі на вводі в будівлю приймаємо р_ел = 120000 Па. Температура води в подавальній тепловій мережі t₁ = 150 ^оC, в зворотній - t_о = 70 ^oC. Температура води, що подається в систему опалення, t_г = 95 ^оС , на виході (охолодженої) - t_о = 70 ^oC, тиск гарячої води в тепловій мережі на вводі в будівлю Др_нас = 8300 Па. Теплове навантаження на стояки, магістралі, тощо визначаюся за результатами розрахунку балансу теплоти для кожного приміщення, як це наведено у табл.2.1 у графі „нестача теплоти”.

Ціллю розрахунку являється визначення діаметрів труб у системі та перевірка працездатності системи по співвідношенню розрахункового циркуляційного тиску води і сумарним втратам тиску при русі води від тертя та здолання місцевих опорів.

Головним циркуляційним кільцем (ГЦК), обираємо самий дальній опалювальний прилад який розташований на другому поверсі, як найбільш навантажений, оскільки система опалювання виконана з попутним рухом води.

Для прикладу зробимо розрахунок для ділянки-1,

Кількість води, що проходить по кожній ділянці циркуляційного кільця, визначаємо за формулою:

, кг/год

де Q_діл - теплове навантаження ділянки, Вт; с = 4,19 кДж/(кг ^оС) - теплоємність води; в₁= 1,02 і в₂ = 1,02- коефіцієнти врахування додаткових теплових потоків від округлення та розрахункових величин і від способу установки нагрівальних приладів відповідно. [16]

кг/год

Результати розрахунків по всіх ділянках записуємо у табл. 4 за прийнятою формою.

Після визначення витрат води по ділянках G_діл з урахуванням R_ср (табл. 9.1 додатку 9) [16] встановлюємо фактичні питомі втрати тиску на тертя R, діаметри труб d та швидкості руху води w. Записуємо їх у графи 7, 5, 6 таблиці 2.4.

На кожній ділянці визначають види місцевих опорів, складають таблицю 5, куди записують значення коефіцієнтів місцевих опорів о, чисельні значення яких визначають (табл. 10.1 додаток 10) [16].Значення Уо для кожної ділянки записують у графу 4 таблиці 2.5.

Динамічний опір розраховують за формулою

Др_{дин =} сw² /2

де с ? густина води при відповідний температурі, кг/м³.

Др_{дин =} 977,81 •0,254² /2=31,5

Втрати тиску в місцевих опорах розраховують

Z = Уо Др_дин, Па

Z = 0,6 • 31,5=18,9 Па

і записують у графу 10 таблиці 2.4.

Сумарні витрати тиску по кожній ділянці записують у графу 11.

Rl + Z = 368+18,9 = 387,0Па

Підбираємо циркуляційний насос по параметрам : напір і втрата.

Приймаємо насос GRUNDFOS серії CR 1-4 F Вертикальні багатоступінчасті насоси Grundfos CR 1-4 F мають потужність 0,37 кВт, напір до 12 м . GRUNDFOS серії CR 1-4 F являє собою вертикальний багатоступінчастий відцентровий насос з нормальним всмоктуванням типу "ін-лайн" для монтажу на плиті-основі, використовується для підвищення тиску в системах водопостачання і технологічних процесах, циркуляція рідини в опалювальних системах, кондиціонування, вентиляції.

2.6 Обрання та обгрунтування типу системи опалюванння та опалювальних приладів. Розрахунок площі поверхонь опалювальних приладів для усіх приміщень. Вибір зразка і кількості опалювальних приладів

На цей час системи водяного опалення є найпоширеніші у системах теплопостачання. [2]

При обранні типу системи опалення враховують:

- призначення об'єкту, для якого проектується система опалення;

- місце розташування на території об'єкту, на території міста, району, зони;

- особливості функціонування об'єкту;

- технічні, екологічні, санітарні та інші вимоги.

В моєму випадку системи водяного опалення двохтрубна, горизонтальна з верхнім розведенням і попутним рухом води за наведеною схемою .

У системах опалення використовують різні типи опалювальних приладів:

- радіатори - чавунні, сталеві;

- гладко трубні регістри;

- оребрені труби;

- конвектори.

Для свого проекту я вибираю гладко трубні регістри тому, що вони поширені в службових приміщеннях різноманітних підприємств завдяки їх простоті, довговічності і великій надійності.

Регістри опалення, як правило, монтуються традиційним і найбільш простим способом - за допомогою паралельного з'єднання проточних каналів сталевих гладких труб значного діаметру.

Регістр є кілька паралельних труб, які з'єднані між собою. Регістр є основою більшості радіаторів і батарей, які використовуються в промисловості. По суті, будь-яка система опалення є регістром з радіатором відповідної конструкції. На сьогоднішній день регістр є найбільш оптимальним варіантом обігріву нежитлових приміщень з точки зору простоти монтажу, невисокою вартістю і високих показників тепловіддачі.

Велике приміщення, низька теплоізоляція і високі стелі роблять неможливим використання стандартних побутових схем обігріву. Використання всілякого кліматичного обладнання призведе до дуже високих витрат на електроенергію при низькому коефіцієнті корисної дії. Створення теплового режиму в даному випадку виявиться вкрай неефективним. Підтримувати нормальну температуру в цеху і забезпечувати комфортні умови праці зможуть тільки регістри опалення.

Розрахунок площі поверхонь опалювальних приладів для усіх приміщень. Вибір зразка і кількості опалювальних приладів

Метою розрахунку є визначення поверхні теплообміну.Для підігріву повітря передбачається використовувати опалювальні прилади - гладко трубні регістри, так як вони можуть працювати в запиленності і мають високі показники тепловіддачі.

Проводимо розрахунок поверхні теплообміну для одного приміщення, для всіх інших приміщень розрахунок аналогічний і зведений в таблицю 2.3.

Вихідні дані для чоловічого гардеробу вуличного одягу, що розташований на другому поверсі: регістри встановлені без ніші, теплове навантаження на приміщення 2105,0 Вт. Система опалення двотрубна з верхнім розведенням, температура гарячої води - t_г = 95 ^о С , зворотної - t_о = 70 ^оС. Температура повітря в приміщенні t_вн = 18 ^оС.

Відкрито прокладені: стояки зовнішнім діаметром d_зовн = 15 мм - 2 подавальні заввишки 0,09 м і 2 зворотні заввишки 0,46 м; підводки зовнішнім діаметром dзовн = 15 мм - 2 подавальні довжиною 0,1 м і 2 зворотні довжиною 0,15 м кожний; довжину ділянок трубопроводів беремо з плану.

Тепловіддача опалювальних приладів в приміщенні, що опалюється (інакше теплове навантаження на опалювальні прилади ), визначається по формулі:

Q_пр= Q_со - 0,9Q_тр

де Q_тр - сумарна тепловіддача відкрито прокладених у межах приміщення стояків, підводів, до яких безпосередньо приєднаний прилад,

Q_тр = q_вl_в + q_г l_г

де q_в , q_г - тепловіддача 1 м вертикально та горизонтально прокладених труб; l_в, l_г - довжина вертикальних і горизонтальних теплопроводів в межах приміщення, м. У подавальній частині системи де Дt = t_г - t_в = 95 - 18 = 77 ^оС, d_зовн = 15 мм - q_в = 67 Вт/м, для горизонтальних труб d_зовн = 15 мм - q_г = 87 Вт/м. [16]

У зворотній частині системи де Дt = t_о - t_в = 70 - 18 = 52 ^оС для вертикальних труб з d_зовн = 15 мм - q_в = 39 Вт/м, для горизонтальних труб з d_зовн = 15 мм - q_г = 52 Вт/м (табл. 7.1 додаток 7). [16]

Q_тр =( q_вl_в + q_г l_г) _{Дt = 77} ^о_С +( q_вl_в + q_гl_г ) _{Дt = 52}^о_С = (67·2 · 0,09 + 87 (6+ (2 · 0,1))) + (39 · 2 · 0,46 + 52 ·2 · 0,15) = 602,0 Вт.

Звідси тепловіддача дорівнює:

Q_пр=2105 - 0,9 · 602,0=1563,0 Вт

Розрахункова густина теплового потоку нагрівального приладу для умов, що відрізняються від стандартних, визначається формулою:

=K · F · Дt _{ср =}17·0,31·64,5=340,0 Вт/м²

де К=15.20, приймаємо К=17;

Дt _ср = (0,5 (t_г + t_о) - t _в) = 0,5 (95+70) - 18 = 64,5 ^oC

F=· D · l=3,14· 0,1· 1 =0.31 м

Де D- діаметр регістру, 100 мм; l- довжина регістру, 1 м;

Розрахункова поверхня нагріву безпосередньо нагрівального приладу

м² ,

де в₁, в₂ - коефіцієнти, що враховують додатковий тепловий потік нагрівальних приладів за рахунок округлення розрахункових величин та додаткові втрати теплоти приладами біля зовнішніх огороджень, в₁ = 1,04, в₂ = 1 (табл. 8.2 додаток 8). [16]

Загальну розрахункову довжину регістрів визначаємо по формулі:

l м

Таким чином в кімнаті приймаємо 2 регістри, кожен регістр складається з трьох рядів довжиною по 2 м. В подальших розрахунках в залежності з різними розмірами кімнат, кількість регістрів і довжина буде різна.

2.7 Визначення ємності бака розширювача

Розширювальний бак призначено для компенсації коливань витрат води у системі опалення.

Корисна вмісність розширювального баку визначається за формулою

,

де б= 0,0006 ? коефіцієнт об'ємного розширення води, приймається ; ?t ? зміни температури води у системі опалення; ? об'єм води що заповнює систему опалення.

Об'єм труби визначається якV_тр= lрr²

V_тр1=23,2·3,14·0,016² + 19·3,14·0,016² = 0,02+0,015 = 0,035 м³

V_тр2=15,5·3,14·0,0125² + 14·3,14·0,0125² = 0,008+0,007 = 0,015 м³

V_тр3=12,7·3,14·0,01² + 7,9·3,14·0,01² = 0,004+0,002 = 0,006 м³

V_рег = 116 · 3,14 · 0,05 = 18,2 м³

V_сис=?V_трі=? l_і рr_і²= 18,256 м³

= 0,0006 · (95 - 70) · 18,256 = 0,274 м³

2.8 Розробка принципової схеми системи вентиляції. Розрахунок діаметру патрубка дифузору

Ливарне виробництво являє собою процес переплавлення металів і відливку їх у спеціальні форми. Основні операції ливарного виробничого процесу супроводжуються виділенням великої кількості тепла , шкідливих газів , а також пилу. Це формує несприятливу санітарно- гігієнічну обстановку. Такі отруйні випаровування як сірчистий газ, окису вуглецю і цинку сприяють розвитку у робітників різних виробничих захворювань. Тому ливарний цех вимагає організації особливо ефективної системи вентиляції.

Високі температури, отруйні гази, пил - велика кількість несприятливих факторів, а також їх просторовий розкид в межах цеху обумовлює загальну складність завдання вентилювання. Специфічні аеродинамічні умови (вихрові рухи повітряних мас) ще більш ускладнюють розробку раціональної схеми очищення повітря. Заключні етапи ливарного процесу супроводжуються рясним пиловиділенням, що також має бути враховано при розробці системи вентиляції.

Рішення завдання вентиляції ливарного цеху вимагає комплексного підходу до підтримання чистоти повітряного середовища. Як правило, для ліквідації шкідливих газів і зниження температур проектується загальнообмінна вентиляція, а позбавлення від пилу - місцева. Основним методом очищення повітря на ливарному виробництві є саме припливна і витяжна вентиляція. [20]

Припливна вентиляція

Припливні системи служать для подачі у вентильовані приміщення чистого повітря замість вилученого. Система вентиляції спроектована по груповому принципу, примусова. Складається з трьох окремих гілок П1, П2 і П3, які представленні на четвертому кресленні. Припливна вентиляція обслуговує сам ливарний цех. В склад системи включається приймальна камера і повітроводи з розподільниками. В приймальній камері знаходиться фільтр і вентилятор з електродвигуном для очищення повітря від домішок.

Вентиляція спроектована по лінійному принципу, яка закінчується повітророзподільниками. Система служить тільки для вентиляції.

Витяжна вентиляція

Витяжна вентиляція видаляє з приміщення (цеху , корпусу) забруднене або нагріте відпрацьоване повітря . У загальному випадку в приміщенні передбачаються як припливні , так і витяжні системи . Їх продуктивність повинна бути збалансована з урахуванням можливості надходження повітря в суміжні приміщення або з суміжних приміщень. У приміщеннях може бути також передбачена тільки витяжна або тільки припливна система . У цьому випадку повітря надходить в дане приміщення зовні або із суміжних приміщень через спеціальні прорізи або видаляється з даного приміщення назовні , або перетікає в суміжні приміщення . Як припливна , так і витяжна вентиляція може влаштовуватися на робочому місці ( місцева ) або для всього приміщення ( загальнообмінна ).

Витяжна вентиляція спроектована примусовою, груповою. Знаходиться як в ливарному цеху так і в побутових і адміністративних приміщеннях. Витяжна вентиляція представлена на четвертому кресленні. В склад системи входять ротаційні дифузори, жалюзійні решітки і витяжні пристрої.

В ливарному цеху витяжні пристрої спорудженні по всьому приміщенні, а особливо поблизу вогнищ виділення шкідливих речовин, тобто печей.

Для забору гарячого повітря від його джерела, тобто печей, і для якісної вентиляції всього цеху використовуємо змінні ротаційні дифузори ОD-11, які призначені для приміщень висотою від 3 до 10 метрів, в яких необхідна якісна система кондиціонування і потужна вентиляція. Вихровий дифузор використовується в приміщеннях з високою різницею температур між повітрям яке надходить і повітрям в приміщенні.

Принципова схема системи вентиляції представлена на кресленні 7.05060101.6241.02.05 ДП.

Розрахунок діаметру патрубка дифузору [23]

Орієнтовно визначимо діаметр патрубка дифузору типу ОD-11 по формулі

Швидкість повітря в патрубку дифузору при обліку тільки вітрового тиску визначається за формулою

де v _в = 1,0 м/с, - швидкість вітру;

?ж - сума коефіцієнтів місцевого опору витяжного повітряводу;

вхід в патрубок ж=0,277

повітряний клапан ж=0,05

дифузор ж=0,6

?ж = 0,963

l/d = 1,0, - відношення довжини патрубка дифузору до його діаметру.

Кількість повітря, що видаляється:

L = (V_цех. · n) / n_диф.

V_цех = 20271 м³, - об'єм ливарного цеху;

n = 45 1/год, - кратність повітрообміну;

n_диф. = 13, - кількість дифузорів.

L = (20271 · 45) / 13 = 70168 м³/год = 19,5 м³/с

Приймаємо діаметр патрубка дифузору - 500 мм. З каталогу приймаємо дифузор типу ОD-11 500.

В побутових і адміністративних приміщеннях цеху вентиляція здійснюється за допомогою дифузорів універсальних типу ДПУ-К 100, ДПУ-К 160, ДПУ-К 200; жалюзійних решіток АМН 300х100, а також жалюзійних решіток типу АМР 300х100, АМР 200х200, АМР 500х150. [1]

Для ліквідації пилу з приміщення використовуємо витяжний пристрій моделі MSA-160-3 і MSA-160-4. Витяжний пристрій цієї серії призначений для вловлювання різних видів диму і пилу біля стаціонарних робочих місць. [1]

Пристрій експлуатується в складі системи місцевої витяжної вентиляції, а також може підключатися безпосередньо до індивідуального вентилятору або до повітряного фільтру.

Крім місцевих витяжних пристроїв в ливарних цехах повинен бути забезпечений постійний приплив повітря. Що важливо , повітроводи припливної вентиляції , що розташовуються в зонах особливо підвищених температур , повинні бути пофарбовані у світлий колір і оснащені надійною теплоізоляцією.

При проектуванні системи вентиляції на ливарному виробництві важливо враховувати той факт , що на території одного цеху будуть розташовуватися зони з відмінними санітарно- гігієнічними умовами (різні шкідливі фактори , а також різні ступені токсичності випаровувань) . Тому необхідно запобігати переміщення шкідливих домішок між робочими зонами. Баланс повітрообміну досягається за рахунок створення повітряних завіс , ізоляції та загальної продуманої схеми руху повітряних потоків.

2.9 Розробка системи охолодження

2.9.1 Розрахунок балансу тепла в печі

Основні технічні характеристики плавильної печі:

- Вакуум, Па, не менше 66510^-3

- Температура всередині печі, °С 1400

- Робочі розміри печі підігріву форм, мм

діаметр 525

висота 350

- Тиск води на вході , Па 210⁵

- Потужність установки, кВт 200

- Загальна площа, м² 0,57

- Маса плавильної печі, кг 6000

- ККД печі, % 33

Баланс тепла в печі

Q_{располог.} = Q_металу + Q_{охол.вод.} + Q_{втрати з газами} + Q_{хім.недожогу} + Q_інше

Q_{втрати з газами} + Q_{хім.недожогу} + Q_інше = 39 %

Q_металу = 35 %

Q_{охол.вод.} = 26 %

Q_{располог.} = 100%

Вода для охолодження печі, по виходу з робочого простору, дає певне тепло:

26 % від 200 кВт = 52 кВт

Так як в цеху три печі, тоді: Q_печі = 352 = 156 кВт

Це тепло можливо використовувати для опалення побутових приміщень ливарного цеху, гарячого водопостачання та на інші виробничі потреби цеху.

Таким чином використання цього тепла, знижує споживання природного газу, що позитивно впливає на економіку підприємства.

2.9.2 Розробка принципової схеми системи охолодження

Охолодження плавильної печі містить охолоджуючу секцію, що складається із зон охолодження з охолоджуваними елементами , які з'єднані підвідними і відвідними колекторами; бак-конденсатор, розташований вище відвідних колекторів; циркуляційний насос; всмоктуючі і напірні магістральні трубопроводи; загальний підвідний трубопровід; відвідні трубопроводи, з'єднані з відвідними колекторами кожної зони охолодження; пристрій для підживлення води в системі охолодження, поєднане електроавтоматикою з датчиком рівня води в баку і теплообмінники.

Схему представлено на кресленні 7.05060101.6241.02.06 ДП.

У конкретному прикладі виконання система охолодження плавильної печі, яка обладнана двома аналогічними вертикальними охолоджуваними секціями, містить нижню зону охолодження плавильну піч 1 , середню зону охолодження плавильну піч 2 , верхню зону охолодження плавильну піч 3. Охолоджувані елементи нижньої зони охолодження 1 з'єднані з підвідними колекторами 4 і відвідними колекторами 5. Охолоджувані елементи середньої зони охолодження 2 з'єднані з підвідними колекторами 6 і відвідними колекторами 7 . Охолоджувані елементи верхньої зони охолодження 3 з'єднані з підвідними колекторами 8 і відвідними колекторами 9. Система охолодження містить загальний роздаючий колектор 10 і всмоктуючий магістральний трубопровід 11, при цьому загальний роздаючий колектор 10 з'єднаний з напірним магістральним трубопроводом 12 і з'єднаний з підвідними колекторами 4, 6 і 8 відповідних зон охолодження 1, 2 і 3. Відвідні колектори 5, 7 і 9 зон охолодження 1, 2 і 3 відповідно, з'єднані з відвідними трубопроводами 13, 14 і 15. Бак-конденсатор 16 розташований вище відвідних колекторів 9 верхньої зони охолодження 3 і з'єднаний із загальним підвідним трубопроводом 17 з циркуляційним насосом 18. Пристрій 19 для підживлення води пов'язаний через клапан 20 з баком-конденсатором 16 . Клапан 20 електроавтоматика електрично з'єднаний з датчиком 21 рівня води в баці. На напірному магістральному трубопроводі 12 встановлено теплообмінники 24. Виходи відвідних трубопроводів 13, 14 і 15 розташовані в баку-конденсаторі 16 вище рівня води 25.