Технологія і організація утримання та ремонту доріг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти,науки, молоді та спорту України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему: “Технологія і організація утримання та ремонту доріг”

з дисципліни: “Експлуатація автомобільних доріг”

Виконала: Проценко Б.В

Перевірив: Грищенко Т.М.

Харків 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ДОРОГИ

2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИДУ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ТА РОЗРАХУНКИ ОБСЯГІВ РОБІТ

3. ВЕСНЯНЕ, ЛІТНЄ ТА ОСІННЄ УТРИМАННЯ ДОРОГИ

4. ЗИМОВЕ УТРИМАННЯ ДОРОГИ

4.1 РОЗРАХУНКИ ОБ'ЄМІВ СНІГОПЕРЕНОСУ

4.2 ПРОЕКТУВАННЯ СНІГОЗАХИСТУ ДОРОГИ

4.3 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СНІГООЧИЩЕННЯ ДОРОГИ

4.4 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БОРОТЬБИ ІЗ ЗИМОВОЮ СЛИЗЬКІСТЮ

5. ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНОГО РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ

6. ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОГО ПОКРИТТЯ

7.ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ

8. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РОБІТ

9. ОХОРОНА ПРАЦІ

10. ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань та надбання практичних навиків самостійного вирішення інженерних задач з технології та організації утримання та ремонту автомобільних доріг.

Задачі курсового проекту :

- закріплення та поглиблення теоретичних знань з експлуатації автомобільних доріг ;

- оволодіння методикою обґрунтування заходів з утримання та ремонту автомобільних доріг;

- надбання практичних навиків проектування технології та організації робіт з утримання та ремонту доріг ;

- розвиток навиків самостійної інженерної роботи ;

У курсовому проекті ми проаналізували умови експлуатації автомобільної дороги , визначивши строки весіннього, осіннього, літнього та зимового утримання. Також були визначені строки ремонту дороги, що видно на кліматичному графіку.

Були визначені показники експлуатаційної якості автомобільної дороги з різними видами покриттів: коефіцієнт міцності дорожнього покриття, коефіцієнт рівності, коефіцієнт відносного зчеплення колеса з покриттям, та за ними прийняті види ремонтів на ділянках дороги. Про що свідчить графік. Далі приводиться розрахунок потреби матеріалів на кожній ділянці кожного виду ремонту, результати розрахунку приведені у табличній формі.

У слідую чому пункті курсового проекту описані методи зимового утримання а/д. Побудована роза снігоприносу за якою визначено величину снігоприносу до автомобільної дороги на погонний метр, побудовано епюра снігоприносу, та розраховані методи боротьби зі снігоприносом. У даному випадку довгострокові види захисту від засипання снігом а/д. Приведено розрахунок потреби кількості машин для своєчасного очищення дороги від снігу та приведена схема патрульного очищення автомобільної дороги від нашарувань снігу.

Виконаний розрахунок технологічної карти на поточний ремонт ділянки автомобільної дороги, в даному випадку ямкового ремонту на другій ділянці автомобільної дороги. Та складена технологічна схема ремонту асфальтобетонного покриття.

В наступному розділі за на підставі попередньо розрахованих експлуатаційних показників приведено технологія капітального полегшеного ремонту покриття автомобільної дороги, складена технологічна карта та схеми.

Далі на підставі попередньо розрахованих експлуатаційних показників виконані розрахунки по складанню технологічної карти по проведенню капітального удосконаленого ремонту покриття автомобільної дороги, приведена технологія ремонту та технологічна схема цих робіт.

Також було розглянуто питання контроля якості при проведенні капітальних ремонтів, заходи по охорони праці при виконанні всіх раніше перерахованих у курсовому проекті видів робіт та заходи по захисту навколишнього середовища.

автомобільний дорога ремонт аварійний

1. АНАЛІЗ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІІ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Територія, тис. км2. - 26,7. Населення на 1 січня 2004 р. тис. чол. - 2468,0, в тому числі: міське - 2124,8, сільське - 343,2, в обласному центрі - 488,3 Відстань від Луганська до Києва, км: залізницею - 813, автомобільною дорогою - 814. Відстань до найближчого морського порту (м. Маріуполь) на Азовському морі, км - 250. Державну законодавчу владу в області здійснює обласна Рада депутатів трудящих, виконавчу - обласна державна адміністрація.

Луганська область (до 1958 р. та з 1970р. По 1990р. Ворошиловградська) утворена 3 червня 1938 року. Виділено зі складу Донецької області. У неї входили: 4 міста та 28 районів з населенням 1837,0 тисяч осіб. Розташована в південно-східній частині України в басейні середньої течії Сіверського Дінця на шляхах з Донбасу до Росії.

Територія області становить 26,7 тис. км2. (4,4% території України). І займає 11-е місце серед областей України. Протяжність з півдня на північ більш ніж на 250 км і з заходу на схід - на 190 км. На півночі, сході і півдні межі області збігаються з державним кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронезької та Ростовської областями Росії. На південному заході її землі прилягають до Донецької, а на північно-заході - до Харківської областям України.

Через територію області проходять транзитні магістралі (залізна дорога Волгоград - Харків, автодорога Волгоград - Харків, автодорога Москва - Ростов-на-Дону, газопроводи з Ставрополя і Оренбурга, нафтопроводи з Поволжя і Північного Кавказу).

Чисельність населення, яке проживає на території області, на початок 1998 г. становила 2700,7 тис. осіб, у тому числі міського - 2329,7 тис. осіб або 86% населення, сільського - 371,0 тис. осіб або 14%. За чисельністю населення область займає 5-е місце в Україну, поступаючись Донецькій, Дніпропетровській та Харківській. За чисельністю сільського населення, область знаходиться на останньому місці в Україну. Починаючи з 1993р.чисельність населення має стійку тенденцію до скорочення. За останні 5 років чисельність населення скоротилася на 143,0 тис. осіб або на 5%. Скорочення чисельності населення характеризується двома факторами: природної та міграційної спадом. Луганська область відноситься до числа густозаселених. Її середня щільність - 105 людини на 1 км2. Близько 3/4 населення проживає в правобережній, розвиненій в промисловому відношенні частині області. Порівняно менша щільність населення характерна для сільськогосподарського лівобережжя.

Поверхня області являє собою хвилясту рівнину, що піднімається від долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж, утворений потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Вища точка - Могила Мечетна - 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування горбкуватих вододільних просторів з глибокими, крутобережнимі річковими долинами і сухими балками. У долині річок Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і південні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження відбувається поступово і до Сіверського Дінця обривається крутим уступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять відроги Середньоросійської височини. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м.) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Уздовж лівого берега річки тягнеться порівняно неширока (16-18 км) терасовою рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни.

Грунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а деколи більше. Поширені також дернові грунти. Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі врожаї вирощуваних тут сільськогосподарських культур, баштанних, овочів.

Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура самого теплого місяця липня + 210С і самого холодного січня - 70С. Панівні вітру - східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550мм) випадає в найбільш піднесеній частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив.

Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами та ожеледиці, малосніжна. Весна - сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга половина його - помітно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

Основну частину запасів поверхневих вод складають річки. Всі річки області - типово рівнинні. За характером водного режиму належать до східно-європейського типу. Більшість річок належать до басейну Сіверського Дінця, який є головною водною артерією області. На території області 60 озер. Найбільші з них: Вовче, Ведмеже, Борівське - все на лівому березі Дінця. Водойм і ставків - понад 320.

Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-тапчаково-ковилових степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише по схилах ярів, в річкових долинах і в заповідниках (Стрілецький степ, Провальський степ) збереглися ділянки степової рослинності. Тут росте більше тисячі видів різних рослин. Лісів мало (близько 7% території області). Розташовані вздовж річок, на схилах річкових долин, балок і ярів. Переважають ліси байрачні типу. Вони ростуть в балках і відрізняються істотною різноманітністю: у них налічується близько 50 порід дерев і чагарників. Переважають такі породи - дуб, береза, ясен. Підлісок представлений жовтою акацією, кущами терну, бузини, калини, шипшини.

2. Обгрунтування видів єксплутаційних заходів та розрахунки обсягів робіт

Відповідно до фактичного рівня показників експлуатаційної якості автомобільної дороги установлюють види й об'єми робіт з ремонту дорожніх одягів з цементобетонним покриттям. Вид ремонту призначають у залежності від коефіцієнта міцності дорожнього одягу К_міц, коефіцієнта рівності К_р і коефіцієнта відносного зчеплення колеса з покриттям К_зч.

; ; (2.1)

де Е_ф - фактичний модуль пружності дорожнього одягу, МПа;

Е_потр - необхідний модуль пружності дорожнього одягу, МПа (приймають по ВБН 2-3-218-186: 2004 ст.34);

S_гр - гранична рівність дорожнього покриття по товчкоміру, см/км [4] (дод Б)

S_ф - фактична рівність покриття по товчкоміру, см/км;

_ф - фактичний коефіцієнт зчеплення колеса з покриттям;

_доп - мінімально припустимі за умовами безпеки значення коефіцієнта зчеплення колеса з покриттям [4] (дод. Б).

Розрахуємо коефіцієнти:

I ДІЛЯНКА:

К_min= 0,95 - для одягу капітального типу,

К_міц=0,72 < К_min=0,95, призначаємо капітальний ремонт.

II ДІЛЯНКА:

Призначаємо для другої ділянки поточний ремонт.

Сумарна кількість проїздів розрахункового навантаження за термін служби дорожнього одягу визначається за формулою:

, (2.2)

де: Т_рдр - кількість розрахункових діб за рік відповідно до стану деформацій конструкції визначають в залежності від дорожно - кліматичної зони;

К_с - коефіцієнт суми;

N_р - коефіцієнт, що враховує імовірність відхилення сумарного руху від середнього в залежності від категорії дороги та типу дорожнього одягу;

q - показник інтенсивності руху.

авт/сут

Для капітального ремонту потрібно визначити товщину шару укріплення. Робимо це наступним чином:

Визначаємо потрібний модуль пружності по ВБН В. 2.3 - 218 - 186 - 2004 (рис. 3.2, стор. 34), який складає 235МПа.

В якості матеріалу укріплення приймаємо мілко зернистий асфальтобетон на бітумі БНД 60/90.

По номограмі (ВБН В. 2.3 - 218 - 186 - 2004 рис. 3.8, стор. 49), виходячи з фактичного модуля пружності Е_ф=220 МПа, і потрібного модуля пружності Е_потр=235 МПа, визначаємо товщину шару укріплення:

h = 2,1·0,88 = 1.85 см

Згідно ВБН.2.3-218-186-2004 пункт 3.24 мінімальна товщина шару а/б дрібнозернистого з максимальним розміром зерен до 20 мм повинна складати не менше 5 см.

Розрахунок об'ємів робіт із капітального, аварійного і поточного ремонту роблять по формулах:

- площа ремонту: а) капітальний ремонт ; (2.3)

б) поточний ремонт ; (2.4)

в) аварійний ремонт (2.5)

де L_кр, L_ср, L_i - відповідно довжини ділянок дороги , на яких виконують роботи з капітальному, середньому і поточному ремонтам, м;

В_кр, В_ср, В_і - ширина поверхні дорожнього одягу з укріпленими смугами узбіч відповідно на ділянках капітального, середнього і поточного ремонтів, м;

F_i - ступінь пошкодження поверхні дорожнього одягу, %.

капітальний ремонт:

м²;

поточний ремонт:

м²;

аварійний ремонт: м²;

м²;

Потрібну кількість матеріалів визначаємо за формулами:

а) капітальний ремонт:

; (2.6)

т;

б) поточний ремонт:

; (2.7)

в) аварійний ремонт:

; (2.8)

т

т

де: - вага матеріалів відповідно для капітального, поточного і аварыйного ремонту, т;

- глибина шару зміцнення при капітальному ремонті і глибина вибою при поточному ремонті, м ;

К_у - коефіцієнт ущільнення суміші;

К_втр - коефіцієнт утрат при капітальному і поточному ремонті (К_втр=1,03 і 1,05);

- середня щільність сухого матеріалу в ущільненому стані відповідно для капітального і потокового ремонту, т/м³;

g^v, g^m - питомі затрати матеріалів для середнього відповідно за об'ємом і за масою [1, додаток 4]

Таблиця 2.1.- Об'єми робіт та матеріалів

Кілометри	Вид ремонту	Обсяг робіт, м2	Витрати матеріалів
			назва матеріалу	Одиниця вимірювання	Кількість
0-15	Капіталний	135000	а/б	т	17363.38
			бітум БНД 60/90	л	40500
15 -41	Поточний	234000	щебінь фр.10-20	т	5382
			бітум БНД 60/90	л	234
			щебінь фр. 5-10	т	3978
			бітум БНД 60/90	л	234
0 - 41	Аварійний	810 1872	а/б суміш	т	104.2
			бітум БНД40/60	л	3.24
			а/б суміш	т	188.70

3. Весняне, літнє та осіннє утримання дороги

Утримання - це система робіт на всьому протязі дороги протягом всього року з метою утримання та підтримання доріг у належному стані.

Головна мета - забезпечення потрібної стійкості земляного полотна. В весінній період знижується стійкість полотна та стає можливим з'явлення деформацій. Цей період характерне зростом температур повітря (0,3-1?С за ніч), відтавання ґрунту полотна (2-10 см за добу), танення снігу, весінніми зливами, інтенсивним поверхневим стоком, підйомом рівня ґрунтових вод.

Навесні особливе значення приділяють коливанню водотеплового режиму полотна - забезпеченню поверхневого стоку, прискоренню просихання ґрунту відкосів та узбіч, поліпшення тепло масообміну в шарах дорожнього одягу та верхній частині земляного полотна. Усі водовідвідні споруди повинні бути підготовлені до початку сніготанення.

Після пропуску весняних вод прочищають русла водовідвідних споруд від мулу, рослинності чи інших наносів. Технологія утримання узбіч весною зводиться к їх плануванню автогрейдерами. При наявності великих колій, планування роблять з додатком ґрунту. Ці роботи потрібно виконувати при відносній вологості ґрунту 0,60-0,75.

Розливи на відкосах полотна засипають ґрунтом та ущільнюють. В місцях, де пошкоджений дерновий покров, сіють багатолітні трави.

Весною грунт полотна відтає скоріше під проїжджою частиною, ніж на узбіччях, що веде до утворення “донника”. На таких ділянках треба прискорити відтавання узбіч. Для цього роблять прорізи шириною 20-30см через кожні 2-5м. Після відводу води із “донників” на відкоси прорізи засипають ґрунтом та ущільнюють.

В літні та осінні періоди утримання полотна полягає в запобіганні узбіч та відкосів від розливу їх зливами, роздування вітрами, періодичному скошенню трав. Узбіччя, які не укріплені, необхідно засівати багатолітніми травами, низькорослими рослинами.

Утримання системи водовідводу зводиться к систематичному спостереженню за боковими канавами, періодичній перевірці їх повздовжнього ухилу, очищення після злив від мулу, хмизу. В деяких місцях виправляють та укріплюють відкоси та дно канав. Докладно витрати праці робочих та машино-годин техніки наведені у таблиці 3.1, 3.2, 3.3.

УТРИМАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ

Головною метою утримання одягу є забезпечення заданих значень експлуатаційних якостей. Для цього дорожня служба виконує різні види робіт, враховуючи переведення дороги в більш високу категорію.

Утримання одягу від пошкоджень в весінній період на слабких ділянках зводиться к водовідводу, осушенню земляного полотна, влаштуванню ізоляційних подушок та тимчасового настилу. Очищення покриттів від бруду та обезпилювання виконують систематично в теплий період року. Навесні, восени та влітку, в період злив, бруд від коліс заноситься на проїжджу частину, знижується зчеплення коліс з покриттям. Великі забруднення збирають автогрейдерами, малі - поливально-миючими машинами.

На пильних ділянках пил або підметають (на міцних та рівних покриттях), або зливають водою. Для обезпилення застосовують воду із розрахунку 0,5-1 л/м². Також можна застосовувати розчини хлоридів (СаCl₂, MgCl₂, NaCl).

Утримання мостових зводиться до очищення від бруду та пилу.

Таблиця 3.1 - Потреба в засобах механізації по утриманню земляного полотна та смуги водовідводу.

Вид роботи	Засоби механізації	Робітники
	Найменування	Кількість маш-год	Професія та кваліфікація	кількість, чол./год.
Земляне полотно та водовідвідні споруди
Очистка канав навесні від снігу, влітку від наносів бруду з вивезенням сміття	Кюветовідновлювач ДС-9 на автогрейдері ДЗ-80	34.44	машиніст IV р.	34.44
Очистка від снігу русла на підходах до труби	Автомобіль ЗІЛ-555 з грейфером	32.8	водій ІІІ кл.	32.8
			дорожні робочі ІІ р.	164
Очистка труб навесні від снігу, льоду та наносів з вивезенням сміття	Обладнання Т-927 на КДМ-130В	8.2	водій ІІІ кл.	8.2
	Автомобіль ЗІЛ-555 з грейфером	8.2	дорожній робітник ІІІ р.	8.2
			водій	8.2
Планування укосів та засівання їх травою	Автогрейдер ДЗ-80	21.32	машиніст IV р.	21.32
	Машина для гідро-засівання СД-101	180.4	водій ІІІ кл.	180.4
			дорожній робітник ІІ р.	180.4
Скошування укосів та прибирання скошеної трави	Косилка ЛК-21 на колісному тракторі Т-150К	180.4	водій ІІІ кл.	16.4
			дорожній робітник ІІ р.	16.4
Утримання укріплених смуг узбіччя з підсипанням, плануванням та ущільненням	Комбінована дорожня машина КДМ-130В	20.5	машиніст IV р.	20.5
	Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-45021	410	водій ІІІ кл.	410
	Автогрейдер ДЗ-80	257.48	машиніст VI р.	257.48
	Коток ДУ-48В	615	машиніст V р.	615
Утримання укріплених смуг узбіччя з підсипанням, плануванням, скошуванням та прибиранням трави	Комбінована дорожня машина КДМ-130В	4,92	машиніст IV р.	4,92
	Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-45021	410	водій ІІІ кл.	410
	Автогрейдер ДЗ-80	257.48	машиніст VI р.	257.48
	Коток ДУ-48В	615	машиніст V р.	615
	Косилка ЛК-21 на тракторі Т-150К	2,46	машиніст IV р.	2,46
			дорожній робітник ІІ р.	2,46
Смуга відведення
Планування смуги для забезпечення стоку	Бульдозер ДЗ-428	256.66	машиніст ІV р.	256.66
	Автогрейдер ДЗ-80	21.32	машиніст V р.	21.32
Збирання сміття, завантаження та його вивезення	Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-45021 з грейдером	16.4	водій ІІІ кл.	16.4
			дорожній робітник ІІ р.	16.4
Скошування смуги відведення та прибирання скошеної трави	Косилка ЛК-21 на тракторі Т-150К	57.4	машиніст IV р.	57.4
			дорожній робітник ІІІ р.	57.4
			дорожній робітник ІІ р.	57.4

Таблиця 3.2 - Потреба в засобах механізації на утримання проїзної частини

Вид робіт	Засоби механізацїї	робітники
	Найменувавння	Кількість маш- год. на 41 км	Професія та кваліфікація	Кількість маш- год. на 41 км
Підмітання та вимивання	Комбінована дорожня машина КДМ-130А	393.6	Машиніст IV р.	393.6
Догляд за ділянками з надлишком в'яжучого	Розподілювач кам'яного дріб'язку ДС-49	1,64	Машиніст V р	1,64
	Коток ДУ-11	307.5	Машиніст IV р	307.5

Таблиця 3.3 - Потреба в механізмах на утримання елементів інженерного обладнання дороги

Вид робіт	Засоби механізації	робітники
	Найменування	Кількість маш - год. на 41 км	Професія та кваліфікація	Кількість маш - год. на 41 км
Утримання огороджень та напрямних стовпчиків	Обладнання для миття ЕД-309 на тракторі МТЗ-5	28.7	Машиніст IV р.	28.7
	Майстерня технічного обслуговування А-701М	123	Водій II кл.	123
			Дорожній робітник III кл.	251.13
	Маркувальна машина ДЕ-3	169.74	Машиніст IV р.	169.74
Утримання дорожніх знаків	Обладнання для миття ЕД-309 на тракторі МТЗ-50	6,56	Машиніст IV р.	6,56
	Майстерня технічного обслуговування А-701М	16.4	Водій II кл	16.4
		36.08	Дорожній робітник III кл.	36.08
	Автомобіль ЗІЛ-555з краном	24.6	Водій III кл	24.6
	Маркувальна машина ДЕ-3	31.16	Машиніст IV р.	31.16

4. Зимове утримання дороги

4.1 РОЗРАХУНКИ ОБ'ЄМІВ СНІГУ ПЕРЕНОСУ

Розрахунок об'ємів снігу принесення до дороги виконують по методу румбів:

(4.1)

де: К - коефіцієнт кореляції для Тернопільської області (k=0.53).;

W - об'єм снігу принесення до дороги, м³/ м; розраховують роздільно ліворуч і праворуч до дороги;

q_i - снігу перенесення по i-му румбу, м³/ м;

Середні об'єми снігу перенесення по румбах для Луганської області

Рис 4.1-Роза снігопереносу

б_i - кут між напрямком ділянки дороги і напрямком i-го румба, град.

За даними додатка 6 із [4] будуємо розу об'ємів сніга переносу (рис.4.1).

Дана дорога направлена на захід далі на північ.

Рис.4.2 - Напрямок дороги

W_пр¹=0,44[12sin22,5⁰+25 sin45⁰+7 sin67,5⁰+18sin90⁰ +29sin22,5⁰+25 sin45⁰+16 sin67,5⁰] = 40 м³/м

W_л¹=0,44[16sin22,5⁰+20 sin45⁰+14 sin67,5⁰+11sin90⁰ + 50sin22,5⁰+63 sin45⁰+14 sin67,5⁰ ]= 54 м³/м

W_пр²=0,44[14sin22,5⁰+63 sin45⁰+50sin67,5⁰+67sin90⁰ +16sin22,5⁰+25 sin45⁰+23 sin67,5⁰ ]= 92 м³/м

W_л²=0,44[14sin22,5⁰+20 sin45⁰+16 sin67,5⁰+16sin90⁰ + 7sin22,5⁰+25sin45⁰+12sin67,5⁰]= 36 м³/м

4.2 ПРОЕКТУВАННЯ СНІГОЗАХИСТУ ДОРОГИ

Проектування снігозахисту дороги виконуємо з урахуванням снігоприносу, снігомісткості існуючих лісосмуг та інших перешкод, затримуючих сніг.

Частину снігу, який приноситься до дороги , затримують існуючі лісосмуги

W₁ = W - W_c , (4.2)

W₁^пр = 40 - 100 = -60 м³/добу

W₁^л = 54 - 0 = 54 м³/добу

W₂^пр = 92 - 0 = 90м³/добу

W₂^л = 36 - 75 = - 39 м³/добу

де: W - об'єм снігоприносу до дороги з лівої або правої сторони, м³/пог.м

W₁ - об'єм снігоприносу з урахуванням снігомісткості лісосмуг, м³/пог.м (дефіцит снігомісткості лісосмуг)

W_с - снігомісткість існуючих лісосмуг, м³/пог.м

Відстань від бровки земляного полотна до снігозахисної лісосмуги, ширину лісосмуг та відстань між ними визначаємо за типовими схемами.

Якщо лісосмуга розташована від дороги на відстані меншій, ніж довжина подвітряного снігового шлейфу, на проїзній частині утворюються снігові намети й така лісосмуга не захищає, а, навпаки, сприяє формуванню снігових наметів на дорозі. В такому разі необхідно збільшити ширину лісосмуги і таким чином віддалити крайній ряд насаджень з боку поля від дороги на достатню відстань.

На ділянках доріг, де відведення землі під улаштування нових та посилення існуючих снігозахисних лісосмуг недостатнє, слід застосовувати тимчасові снігоутримуючі засоби та обладнання: переносні решітчасті щити, тимчасові.

Просторові засоби (ТПЗ), полімерні засоби (ТПЗ), полімерні сітки, снігові вали, траншеї та стінки, загорожі із хмизу, очерету та ін.

Щити висотою 1,5 або 2 м установлюють суцільною лінією паралельно осі дороги, прив'язуючи їх до кілків або міцно зв'язуючи верхні кінці. Число рядів та порядок перестановки щитів встановлюють залежно від об'єму снігоприносу.

Тимчасові просторові засоби виробляють з полімерних матеріалів та встановлюють паралельно осі дороги.

Снігозахисне обладнання з полімерних сіток застосовують при об'ємі снігоприносу до 75 м³/пог.м. Полімерні сітки прикріплюють до кілець на висоті 25 см над рівнем землі на відстані 60 м від бровки земляного полотна.

Для снігозахисту місцевих доріг рекомендують користуватися щитами із хмизу чи очерету, снігомісткість і схему установки яких слід приймати для дерев'яних решітчастих щитів.

Найефективнішим способом є комплексний снігозахист доріг, який передбачає оптимальне поєднання снігозахисних лісосмуг та тимчасових снігозатримуючих засобів та обладнання. При цьому снігомісткість комплексного снігозахисту приймають як суму снігомісткості лісосмуг та тимчасових засобів.

Й ділянка дороги розробляємо снігозахисне насадження

Праворуч за схемою 1 - до 50 м³/м; Ліворуч за схемою 2 - до 75 м³/м

ЙЙ ділянка дороги розробляємо снігозахисне насадження

Праворуч за схемою 3 - до 100 м³/м; Ліворуч за схемою 1 - до 50 м³/м

Також улаштовуємо тимчасові снігозахисні обладнання з полімерних сіток

4.3 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СНІГООЧИЩЕННЯ ДОРОГИ

Патрульне снігоочищення виконують у період снігопаду для запобігання ущільнення снігу колесами автомобілів і формування сніжно-крижаного накату. Час між проходами плугово-щіткових снігоочисників при патрульному снігоочищенні визначають по формулі:

(4.3)

де t - час між проходами плугово-щіткових снігоочисників, год;

_с - щільність снігу на покритті, г/см³ (_з = 0,070,25г/см³);

h_доп - припустима товщина пухкого снігу, h_доп = 30 мм;

_у - щільність води, _у =1 г/см³;

i_сн - інтенсивність снігопаду, для середнього снігопаду i_сн3 - 5 мм/год.

Число плужних снігоочисників для патрульного снігоочищення:

(4.5)

Де L - довжина ділянки патрульного снігоочищення, м;

В_min - ширина очищеної поверхні проїжджої частини, м (джерело 2, прил. 9);

П_ч - годинникова продуктивність снігоочисника, м²/год

(4.6)

де v_p - робоча швидкість снігоочисника, м/ч;

К_ч - коефіцієнт використання робочого часу, К_ч =0,7 - 0,9;

b - ширина захоплення плугово-щіткового снігоочисника, b = 2,3 м;

b - ширина перекриття проходів, b=0,250,3м.

До розрахунку ми приймаємо снігоочищувач КО - 002:

П_n = 20000·0,9·(2,5 - 0,3) = 39600 м²/год.

Схеми патрульного снігоочищення в безвітряну погоду і при сильному бічному вітрі приведені на рис. 4,4.

Рисунок 4.4 - Схеми патрульного очищення



Рисунок 4.5 - Схеми патрульного очищення

4.4ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БОРОТЬБИ ІЗ ЗИМОВОЮ СЛИЗЬКІСТЮ

Боротьба із зимовою слизькістю ведеться різними способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним та тепловим. Найбільш розповсюджений хімічний спосіб, при якому по проїзній частині наносять тверді або рідкі хлориди в чистому вигляді або в суміші з фрикційними матеріалами. Як фрикційний матеріал найчастіше використовується пісок, а також відсів, шлаки та інші відходи промисловості. Чисті хлориди застосовують на особливо небезпечних або важливих ділянках доріг, або на ділянках доріг з товщиною льоду 1-2 мм. Фрикційні матеріали в чистому вигляді малоефективні і застосовуються тільки на дорогах IV-V категорії.

Річну кількість чистих хлоридів визначаємо за залежністю:

Q_i = n · h_л · g_і · В_n · L · 10^-6 (4.7)

де: Q_i - річна кількість хлоридів і-го типу, т

n - число днів в році із зимовою слизькістю

h_л - середня товщина льоду, мм

g_і - норма розподілу і-го виду хлориду на 1 мм товщини шару льоду, яка залежить від температури повітря, г/м²

В_n - ширина посипання дороги, яка дорівнює ширині проїзної частини та укріплених смуг узбіч, м

L - довжина ділянки посипання, м.

Q_i = 23 ·2· 20 ·9·15000·10^-6 = 124.2 т.

Річну кількість суміші фрикційних матеріалів з хлоридами обчислюємо за рівнянням:

Q_пс = n · g_пс · B_n · L · 10^-3 (4.8)

де: Q_пс - річна кількість піскосоляної суміші

g_пс - норма розподілу піскосоляної суміші, м³/1000м² (для небезпечних ділянок з ускладненими умовами руху 0,3-0,4 м³/1000м², по решті ділянок - 0,1-0,2 м³/1000м²).

Q_пс = 23·0,2·9·26000·10^-3 = 1076.4 т.

Необхідну кількість фрикційного матеріалу та хлоридів визначаємо з урахуванням норм добавок хлоридів до фрикційних матеріалів. Виходимо з того, що насипні щільності піску та твердих хлоридів приблизно однакові (1300-1400кг/м³).

Для боротьби із зимовою слизькістю бажано застосовувати хлориди з інгібіторами корозії, які знижують корозійну активність хлоридів. Річну кількість інгібіторів обчислюємо, виходячи з річної потреби хлоридів та норм добавок.

Відстань між базами протиожеледних матеріалів визначають залежно від способу та строків ліквідації зимової слизькості та кількості смуг руху.

Після розміщення баз зимового утримання доріг визначаємо потрібну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів. Тип розподілу вибирають в залежності від технічних характеристик розподілювача. Необхідну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів обчислюємо за формулою:

(4.9)

де: t_max - максимальний термін ліквідації зимової слизькості, год

П_р - продуктивність розподілювача протиожеледних матеріалів, м²/год.

Продуктивність розподілювача при використанні чистих хлоридів визначаємо за формулою:

(4.10)

При використанні піскосоляної суміші продуктивність розподілювача:

(4.11)

де: Q - місткість кузова, м³

K_з - коефіцієнт заповнення кузова, K_з = 0,9-1,0

г - об'ємна вага протиожеледного матеріалу (чистого хлориду або піскосоляної суміші), г = 1300-1400 кг/м³

K_вч - коефіцієнт використання часу, K_вч = 0,7-0,9

g_л - норма розподілу чистих хлоридів г/м² на 1 мм товщини льоду

g_пс - норма розподілу піскосоляної суміші, м³/1000м²

V_р - робоча швидкість розподілювача, км/год

B_р - ширина посипання, м

V_т - середня транспортна швидкість розподілювача, км/год

t_н - середній час навантаження одного розподілювача, год. (t_н = 0,2-0,4 год.)

t_пз - час підготовчо-заключних операцій, год. (t_пз = 0,15-0,25 год.)

l_б - середня відстань до бази, км.

(4.11)

де: L_б - відстань між базами зимового утримання доріг, км.

Приймаємо КДМ=130Б на базі ЗіЛ-130Б.

5. Технологія та організація АВАРІЙНОГО ремонту дорожнього одягу

Аварійний ремонт дорожнього одягу є планово-попереджувальним, котрий проводиться систематично цілий рік на всій довжині експлуатованої дороги і переважно при позитивних температурах повітря. Він також є основним заходом підготовчого характеру для проведення середнього ремонту.

Аварійний ремонт дорожнього одягу на дільниці з чорнощебеневим покриттям включає усунення ряду руйнувань: вибоїв, тріщин, ушкоджень крайок, осідань, взбугріваній, хвиль, напливів і інших деформацій і руйнувань покриття. Як способи ремонту застосовується також ямочний ремонт і закладення руйнувань мастиками й органічними в'язкими. Як ремонтні матеріали використовують асфальтобетонні суміші різних типів. Ямочний ремонт таких покрить проводять переважно холодними щебеневими (гравійними) сумішами, обробленими органічними в'яжучими, а також вологими органо-мінеральними сумішами.

5.1 АВАРІЙНИЙ РЕМОНТ НА ДІЛЯНЦІ З АСФАЛЬТОБЕТОННИМ ПОКРИТТЯМ

Розрахунок основних операцій аварійного ремонту здійснюється за допомогою наступних формул:

-- мінімальний обсяг ремонтних робіт за робочу зміну

Визначимо кількість змін:

змін

(5.1)



Визначаємо продуктивність робіт:

ланки робочих, зайнятих ручною працею

(5.2)

механізованого загону

(5.3)

де Т - тривалість зміни;

Н_вир - норма виробки по [7];

Н - норма часу на одиницю виробки по [7], ч/год, м/год;

n - кількість робочих у ланці, чол.;

К - коефіцієнт, який враховує виконання робіт на одній смузі руху при одночасному русі транспорту по другій ( К = 1,2 ).

Визначаємо змінну продуктивність ланки дорожніх робітників:

Визначаємо кількість ланок дорожніх робітників:

Якщо для виконання робіт необхідне перевезення матеріалу, то продуктивність автомобільного транспорту визначаємо з урахуванням часу затримання у технологічному процесів.

 (5.3)

де г - коефіцієнт в нутрі змінного завантаження;

l - середня дальність перевезень, км;

V - середня швидкість руху, км/год;

t_п - час вантажно-розвантажувальних робіт, ч;

q - вантажопідйомність автомобіля, т;

t_m - час затримки в технологічному процесі, ч.

Визначимо продуктивність автотранспорту, приймаємо автосамоскид

Визначаємо необхідну загальну кількість щебню для аварійного ремонту:

(5.4)

Продуктивність Savalco SR 800:

Таблиця 5.1. Калькуляція трудових витрат на ямковий ремонт за допомогою дорожньо-ремонтної машини Savalco SR 800:

Посилання на норми	Найменування робочих операцій	Один. вимі-рювання	Змінний обсяг	Продуктивність	Розрахункова кількість
					м/зм
1	2	3	4	5	6
Розрахунок	Транспортування бітумної емульсії авто гудронатором АГ - 3,5 на відстань 10 км	т	3.24	24.11	0,13
2. [7] 2-99-1	1. Завантаження щебеню одноковшовим навантажувачем ТО - 49 2. Огородження ділянки робіт. 3. Розташування дорожньоїї машини на місці виконання робіт 4. Прочистка вибоїн стисненим повітрям,водою Savalco SR 800 5. Підгрунтовка вибоїн бітумною емульсією Savalco SR 800 6. Посипання поверхні щебенем не обробленим бітумною емульсією	100м2	101.25	1961	0,05
				76	1.33
	ВСЬОГО:				1.51





Рисунок 5.2 - Схема організації дорожнього руху при виконанні аварійного ремонту асфальтобетонного покриття за допомогою дорожньо-ремонтної машини Savalco SR 800 згідно з СОУ 45.2-00018112-006:2005

6. Технологія та організація ПОТОЧНОГО-середнього ремонту дорожнього покриття

Поточний ремонт дорожнього одягу являє собою періодично виконувані роботи на окремих ділянках, спрямовані на відновлення їх окремих експлуатаційних якостей.

При поточному ремонті підвищується рівність і шорсткість покрить; відновлюють шар зносу з урахуванням перспективної інтенсивності руху на період до проведення наступного середнього ремонту. Устрій шару зносу роблять тоді, коли покриття зносилося на величину більшу, ніж товщина, що допускається на знос, покриття. Якщо товщина покриття задовольняє цій вимозі, середній ремонт необхідний тоді, коли все покриття втратило чи шорсткість покрито численними чи тріщинами вибоями.

Визначимо загальну змінну тривалість капытального полегшеного ремонту.

(6.1)

де Т_к - кількість календарних днів с 12.05 по 15.09; Т_к= 125 дні;

Т_в - вихідних днів; Т_в=37днів;

Т_пр =0,04 Т_к - кількість днів на профілактику і ремонт техніки;

Т_орг =0,045 Т_к - кількість днів простоїв по організаційних причинах;

Т_кл - число днів з опадами більш 5 мм.;

К_зм - коефіцієнт змінності, К_зм = 2;

Мінімальний обсяг ремонтних робіт за робочу зміну складає:

Складаємо калькуляцію трудових витрат на улаштування подвійної поверхневої обробки на асфальтобетонному покритті.

Продуктивність машини для поточного ремонту Schafer RZS 140000 визначається :

,

де Т_зм - тривалість зміни, годин;

вимірник за ВБН Д 2.2 - 218 - 045 - 2004 с. 43;

норма часу за ВБН Д 2.2 - 218 - 045 - 2004 с. 43;

Так як продуктивність більша ніж змінний об'єм, ми з метою оптимізації технологічного процесу завантажуємо машину на сто відсотків

Приймаємо:

Перераховуємо кількість робочих змін:

Таблиця 6.1 - Калькуляція трудових витрат на улаштування подвійної поверхневої обробки асфальтобетонного покриття Schafer RZS 140000

Номер захватки	Посилання на норми	Найменування робочих операцій, марки дорожніх машин	Одиниця вимірювання	Обсяг робіт у зміну	Продуктивність машин у зміну	Розрахункова кількість машин у зміну
1	[8]27-46-1	Очищення основи від бруду КДМ - 130	м2	9000	9877	0,91
2	Розрахунок	Транспортування на відстань 11 км бітуму автогудронатором АГ - 3,5 П = т/зм	т	9	24.11	0,37
3	Розрахунок	Транспортування щебеню фр. 5-10 мм автосамоскидами на відстань 21км П = т/зм	т	207	72.42	2.85
4	[7] 2-92-1	Наповнення цистерни машиноюSchafer RZS 140000	т	9	6,165	1,46
5	[7] 2-92-1	Навантаження щебеню машиною Schafer RZS 140000	т	207	227	0.91
6	[7] 2-92-1	Розподілення щебеню і бітуму машиною Schafer RZS 140000	м2	9000	9732	0,92
7	2-92-1	Ущільнення катком 16 т ДУ - 101	м2	9000	8547	1,05
8	Розрахунок	Транспортування щебеню фр.5-10 автосамоскидами на відстань 21км	т	153	72.42	2.11
9	[7] 2-92-1	Навантаження щебеню машиною Schafer RZS 140000	т	153	227	0,67
10	[7] 2-92-1	Розподілення щебеню і бітуму машиною Schafer RZS 140000	м2	9000	9732	0,92
11	2-92-1	Ущільнення катком 16 т ДУ - 101	м2	9000	8547	1,05

7. Технологія та організація капітального ремонту дорожнього одягу

До капітального ремонту відносять роботи, які виконують періодично і які спрямовані на відновлення та поліпшення основних показників експлуатаційної якості дорожнього одягу.

Капітальний ремонт дорожнього одягу передбачає підвищення його міцності через зростання інтенсивності руху та зміни складу потоку автомобілів.

При капітальному ремонті одягу з асфальтобетонним покриттям виконують роботи по підсиленню та розширенню проїзної частини, в деяких випадках з перебудовою і підсиленням основи.

При підсиленні дорожнього одягу традиційним способом на старе покриття укладають один або декілька шарів асфальтобетону різної товщини. До того треба усунути ушкодження на старому покритті (роботи згідно з поточним ремонтом).

Традиційний метод полягає в укладенні додаткового шару асфальтобетону товщиною 4 см на старе покриття. Технологія включає в себе:

1) Очистка покриття від пилу та бруду механічною щіткою за декілька проходів, для забезпечення кращого зчеплення нового шару із старим.

2) Підгрунтова покриття рідким бітумом з розходом 0,3-0,5 л/м² за допомогою автогудронатора для забезпечення кращого зчеплення нового шару із старим.

3) Укладка нового асфальтобетонного шару за допомогою асфальтоукладчика шаром не менше 4 см.

4) Ущільнення асфальтобетонної суміші котками.

Цей спосіб використовується коли пошкоджень на покритті не багато і вони пов'язані з частковою втратою міцності покриття. Цей метод є найдешевший.

Другий метод заключається у зрізанні частини верхнього шару старого асфальтобетонного покриття спеціальними фрезами та укладання нового шару, при цьому допускається використання зрізаного асфальтобетону у новому шарі але після його переробки на АБЗ.

Третій спосіб заключається у знятті усього дорожнього одягу та якщо це необхідно і верхніх шарів основи. Та заново відбудовують дорожній одяг. Використовується коли є потреба повній втраті міцності покриття зв'язану з дефектами основи, необхідності будівництва нових шарів основи ( дренуючи, тепло ізолюючих і т. і.)[5,6]

По дорожньо-кліматичному графіку визначаємо дату початку проведення капітального ремонту (tєC = 5єC): 15.04 і кінця ремонту (tєC = 10єC): 1.11 що складає 170 календарних днів

Т_зм = (142 - 42 - 6-8- 16)·2 = 140 зміни.

Визначаємо мінімальний обсяг робіт за зміну

Визначаємо продуктивність асфальтоукладчика ДС-181:

З метою оптимізації технологічного процесу скорочуємо строки проведення робіт за рахунок завантаження ведучої машини на сто відсотків. Приймаємо змінний обсяг робіт.

Перераховуємо кількість змін:

Розраховуємо загальний та мінімальний змінний об'єм асфальтобетонної суміші для підсилення одягу

Розраховуємо продуктивність КДМ-130А:

Розраховуємо продуктивність котка ДУ-96:

Визначаємо продуктивність котка ДУ-85:

Визначаємо продуктивність машини КамАЗ-55102 для транспортування асфальтобетонної суміші:

Таблиця 7.1 - Технологічна карта на влаштування шару підсилення з асфальтобетонної суміші асфальтоукладальником ДС - 181

Номер захв.	Посилання на норми	Найменування робочих операцій	Одиниці вимірювання	Обсяг робіт у зміну	Продуктивність робіт у зміну	Розрахункова кількість машин у зміну
1	Розрахунок	Очистка покриття машиною КДМ-130В	м2	1500	12579	0,12
2	[8] 27-53-1	Транспортування та підґрунтовка поверхні рідким бітумом по нормі 0,3 м2 автогудронатором АГ - 3,5	т	0,47	24.11	0,02
3	Розрахунок	Транспортування пористої а/б суміші автомобілем - самоскидом КамАЗ 55102	т	193	100.92	1,91
4	[8] 2-53-1	Укладання покриття асфальтоукладальником ДС - 181	м2	1500	1515	0,99
4	[8] 2-53-1	Ущільнення асфальтобетонної суміші котком ДУ-96 за 3 проходи по одному сліду	м2	1500	1223	1,23
5	[8] 2-53-1	Ущільнення асфальтобетонної суміші котком ДУ-85 за 8 проходів по одному сліду	м2	1500	421	3,56

8. Контроль якості виконання робіт

Контроль утримування автомобільних доріг і дорожніх споруджень містить у собі постійний, поточний і періодичні надзори, спеціальний і інспекторські надзори. Працівники експлуатаційної служби повинні періодично інструментально визначати: ступінь проїзжаїмості дороги, обумовлену товчкономіром чи іншим аналогічним приладом; фактичний знос верхнього шару дорожнього покриття, із зіставленням його з припустимим зносом для призначення термінів ремонту, для чого вимірюють товщину конструктивних шарів шляхом узяття вирубок, або керн іншим фізичним методом; міцність дорожнього одягу, з метою призначення термінів капітального ремонту або реконструкції дороги; рівність покриття в подовжньому і поперечному напрямках за допомогою товчкоміру, металевої рейки, або щупа шаблону; ступінь шорсткості дорожнього покриття, шляхом виміру коефіцієнта подовжнього зчеплення коліс автомобіля з покриттям дороги, при недостатній шорсткості, роблять поверхневу обробку; технічний стан мостів, відповідність вантажопідйомності і габаритних розмірів фактичної інтенсивності руху; якість застосовуваних кам'яних, в'язких і інших матеріалів, а також сумішей, якість ремонту і робіт з утримування доріг і споруджень.

Таблиця 8.1- Контроль якості робіт при улаштуванні поверхневої обробки

Операція	Склад контроля	Хто контролює	Спосіб контролю	Час контролю
Підготовка покриття	Рівність, чистоту поверхні, ухил, монолітність, якість ремонту.	Прораб	Шаблоном, нівеліром, профілограф, рейка пересувна типу ПРК-5	До розподілення матеріалу
Розподілення по покриттю мінерального матеріалу	Якість використовує мого матеріалу, норму розходу матеріалу, рівномірність розподілу матеріалу, однорідність шару засипки.	Майстер (лабораторія)	Лабораторний, термометром	До розлива в'яжучого
Розлив в'яжучого	Якість в'яжучого що притінено, температура, норма розходу, рівномірність розливу, обгорнення мін. матеріалу	Прораб (лабораторія)	Лабораторний, термометр, нефелометром НАФ-589	До розлива, в процесі розлива
Ущільнення	Якість зчеплення мін. матеріалу з в'яжучим, своєчасна укатка, Щільність, рівність, фактура поверхні.	Майстер (лабораторія)	Шаблоном, профілограф, рейка, лабораторний	До укатки, у процесі робот

Таблица 8.2 - Контроль якості асфальтобетонних сумішей (операційний)

Операція	Склад контролю	Хто контролює	Обладнання	Час контролю
Влаштування бокових упорів	Положення бокових упорів	Майстер	нівеліром, мірною стрічкою	В процесі виконання робіт
Підготовка нижче розташованого шару	Щільність, рівність, поперечні ухили, чистота поверхні	Майстер	Триметрова рейка, нівелір	В процесі виконання робіт
Влаштування підгрунто-вочної основи	Температура в'яжучого	Майстер	термометр	В процесі виконання робіт
	Рівномірність розподілення в'яжучого		Візуально
Прийом і укладка асфальтобетонної суміші	Наявність паспорта суміші	Майстер	Термометр	В процесі виконання робіт
	Температура суміші
	Товщина шару до укатки		Щуп
	Рівність поверхні, ухили, якість стиків		Триметрова рейка, нівелір	Після 2-3 проходів катка
Догляд за основою	Забезпечення руху транспорту по всій ширині покриття	Майстер	візуально	Не меньше 10 діб

Таблиця 8.3 - Допустимі відхилення

Дорожній одяг
Основа і покриття дорожнього одягу:
Висотні відмітки	В місцях перелому профілю правої брівки, але не рідше одного виміру через кожні 100 м	Не більше 10 % результатів вимірів може мати відхилення від проектних значень в межах 50 мм, решта 25мм
Товщина шару:
Асфальтобетонні покриття і основи	Не менше трьох вимірів на 9000 м2 покриття або основи	Не більше 10 % результатів вимірів може мати відхилення від проектних значень в межах 10 мм, решта 5мм
Всі інші типи покриттів	Не менше трьох вимірів на 9000 м2 покриття або основи	Не більше 10 результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах від 22 мм до 30 мм, решта - до 15 мм
Поперечні похили	Не менше одного виміру на 100 м	Не більше 10 результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах від -0,01 до 0,02, решта - від -0,005 до 0,01
Рівність (кількість просвітів під рейкою завдовжки 3 м):
Основи і покриття з великоуламкових, піщаних, глинистих грунтів, відходів промисловості, що укріплені неорганічними і органічними в`яжучими, основи і покриття з дьогтебетонних сумішей, чорного щебеню, щебеневих сумішей за методом просочення органічним в`яжучим і методом змішування на дорозі	Не менше 150 вимірів на 1км по кожній смузі руху	Не більше 5 результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до 15 мм, решта - до 7 мм
Щебеневі, гравійні і шлакові основи і покриття. Основа і покриття з щебеневого, гравійного і піщаного матеріалів, обробленого органічним в`яжучим	Не менше 150 вимірів на 1км по кожній смузі руху	Не більше 5 результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до 20 мм, решта - до 10 мм
Асфальтобетонні і монолітні цементобетонні основи і покриття	Не менше 150 вимірів на 1км по кожній смузі руху	Не більше 5 результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до 10 мм, решта - до 5 мм
Різниця в рівні поверхні в швах монолітних цементобетонних покриттів	Не менше 150 вимірів на 1км по кожній смузі руху	Не більше 20 % результатів вимірів можуть мати різницю в рівнях в межах до 10 мм, решта - до 3 мм
Перевищення граней суміжних плит збірних цементобетонних покриттів	Не менше 150 вимірів на 1км по кожній смузі руху	Не більше 20 результатів вимірів можуть мати значення перевищення в межах до 10 мм, решта - до 5 мм
Інженерно-транспортне облаштування
Рівність встановлення огороджень	Не менше п'яти вимірів на 100 м огороджень	Хвилястість ліній огорожі на довжині 10 м - не більше 3 см
Ширина ліній розмітки (вертикальної і горизонтальної)	Не менше п'яти вимірів на 100 м лінії	Не більше 5 мм на довжині 0,5 м
Відхилення ліній горизонтальної розмітки на прямій в плані	Не менше п'яти вимірів на 100 м	Не більше 3 см на прямій в плані завдовжки 10 м
Зчеплення колеса автомобіля з покриттям	Не менше п'яти вимірів на 1км по кожній смузі руху	Не більше 10 % результатів вимірів може мати відхилення від нормативного значення коефіцієнта зчеплення в бік зменшення в межах до 0,02, решта не нижче проектного значення

9. Охорона праці

При виконанні робіт з утримування і ремонту доріг усі працівники, що беруть участь у технологічному процесі, строго і неухильно повинні виконувати вимоги по техніці безпеки й охороні праці.

Контроль за дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки покладається на осіб, що безпосередньо керує роботою на місці.

На ремонтних роботах, до їхнього початку, повинен бути забезпечений захист робочого місця елементами регулювання відповідно до інструкції. Машини й обслуговуючий персонал машин забезпечуються інструкціями з експлуатації машин, що включають і вимоги по техніці безпеки, спеціальним одягом, взуттям і захисними пристосуваннями.

При ремонтних роботах у темний час доби і при поганій видимості робочі місця і механізми управління машини повинні бути добре освітлені.

На машинах або в зонах їхньої роботи варто вивішувати таблички, знаки, інструкції з техніки безпеки і заборона перебувати в цих зонах стороннім особам.

При проведенню оглядів по утримуванню доріг робітники повинні йти по узбіччю назустріч руху автотранспорту, а при зупинках - установлювати перед собою попереджувальний знак вдень або стійку з червоним ліхтарем уночі. Робітники повинні бути одягнені в спеціальні жовті жилети.

Машини, що працюють на дорозі, повинні мати попереджуючі знаки "Інші небезпеки".

При виконанні робіт зі снігоочищення необхідно встановлювати на машинах червоні прапорці в денний час і червоні ліхтарі вночі.

При ямочном ремонті проїжджої частини і ремонтних робіт на узбіччі встановлюються легкі бар'єри з попереджуючими знаками "Ремонтні роботи" на відстані 10 м перед і за межами ремонтуємого моста.

Гарячий бітум необхідно набирати з казана спеціальним черпаком, місткістю не більш 10-12 л. Гарячі суміші, що містять креозотові олії, розливаються тільки з щільно закривающиєся посудини.

Рознесення асфальтобетонних гарячих сумішей лопатами дозволяється тільки на відстань до 8 м, а при більшій відстані необхідно використовувати тачки, носилки. Розподіл і розрівнювання асфальтобетонних сумішей необхідно робити в спеціальному взутті і рукавицях, знаходячись поза смугою гарячої суміші.

До робіт на висоті більш 5 м допускаються обличчя не моложе 18 років, що пройшли медичне освідчення, що знають вимоги безпечного ведення робіт і маючи посвідчення на право верхолазних робіт.

При провадженні робіт над водою в місцях глибиною до 1,5 м і більш повинен знаходитися черговий човен, обладнаний рятувальними засобами.

Проходи для робітників, розташованих на укосах, косогорах, з ухилом більш 20⁰, необхідно обладнати сход шириною не менш 0,8 м з однобічною поручнями висотою 1м.

10. Охорона навколишнього середовища

При проведенні робіт з утримування і ремонту доріг необхідно дотримувати основні умови охорони навколишнього середовища , регламентовані технічними правилами й іншими діючими нормативними документами. Роботи з утримування дороги не повинні допускати погіршення природного середовища на прилягаючій до неї місцевості. На дорогах з покриттями, що порошать, у сухий час року проводять заходу що до обезпилення відповідно до рекомендацій технічних правил. Тверді хлористі солі, застосовувані для боротьби з зимовою слизькістю й обезпилення, рекомендується зберігати в закритих складах бункерного і силосного типів. Допускається збереження солей у буртах на спеціальних площадках з асфальто- і цементобетонним покриттям укритими спеціальними тентами з полімерних плівок або іншого подібного матеріалу. Розчини солей, природні розсоли, рідкі лигносульфати повинні зберігатися в сталевому або бетонному закритому резервуарах. Для зменшення негативного впливу хімічних речовин на ґрунт або пришляхову рослинність необхідно строго стежити за нормами їхнього розподілу і регулюванням розподільної техніки. З появою перших ознак засолення ґрунту в пришляховій смузі проводити заходи що до гіпсуванню, вапнуванню і промиванню ґрунтів. Забороняється проводити боротьбу з зимовою слизькістю й обезпиленням матеріалами і відходами промисловості, що не задовольняють стандартним вимогам. Усі джерела питної води, розташовані уздовж автодороги, повинні постійно підтримуватися в чистоті і порядку із систематичною перевіркою якості води. При плануванні проектних робіт з ремонту доріг повинні враховуватися заходи щодо мінімального вилучення земельних площ і використанню природних ресурсів, заощадженню сільськогосподарських угідь, збереженню родючих ґрунтів, запобіганню забруднення поверхні землі, водойм, атмосфери, по попередженню негативних гео- і гідрологічних явищ. Для проведення ремонтних робіт повинні по можливості використовуватися землі не сільськогосподарського призначення. Якщо необхідні вилучення земель сільськогосподарського призначення і земель, покритих лісом, то прийняті рішення варто обґрунтувати техніко-економічними розрахунками варіантів. Відвід землі повинний бути погоджений і оформлений відповідно до вимог законодавства України органами землекористування. Збільшення радіусів кривих у плані, зм'якшення подовжніх ухилів дороги необхідно здійснювати без порушення ландшафту, не викликаючи ерозії ґрунтів, розвитку ярів, зміни водовідводу в пришляховій смузі. При проходженні дороги поблизу населених пунктів, зон відпочинку, лікарняних комплексів необхідно влаштовувати шумозахисні екрани, бар'єри й інші споруди. Для зниження загазованості територій, що прилягають до дороги, проводять заходи що до провітрюванню доріг за рахунок регулювання руху транспорту і устрою захисних екранів. З метою захисту навколишнього середовища, поверхневих і ґрунтових вод від забруднення пилом, відходами, пально-мастильними матеріалами необхідно передбачати устрій покрить, що не порошать, достатню кількість площадок для стоянок автомобілів.