Розробка техніко-економічного обґрунтування створення власного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Індивідуальна робота

з навчальної дисципліни “Основи підприємницької діяльності”

на тему “ Розробка техніко-економічного обґрунтування створення власного підприємства”

Виконала:

студентка групи М - 21

економічного факультету

Симоненко В. А.

Перевірив:

доц. Далюк Н. Я.

Рівне 2013

План

Вступ

1. Техніко-економічне обгрунтування створення підприємства

1.1 Фонд часу робітників і устаткування

1.2 Визначення потрібної кількості обладнання (Укрупнений розрахунок)

1.3 Розрахунок необхідної кількості працюючих

1.4 Визначення потрібного числа керівників та фахівців

1.5 Розрахунок площі цеху

1.6 Розрахунок вартості основних фондів і оборотних коштів цеху (ділянки)

1.7 Розрахунок фонду заробітної плати

1.8 Розрахунок цехових (накладних) витрат

1.9 Визначення планової цехової собівартості річного обсягу реалізованої продукції

Висновок

Звіт про прибутки та збитки

2. Визначення ефективності виробництва

Висновок

3. Економічне обгрунтування заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва

Висновок

Список використаних джерел

Вступ економічний плановий фонд

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки - підприємству. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція, виявляються необхідні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання економного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління - менеджмент.

Все це вимагає глибоких економічних знань. В умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільш грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

Поставлені завдання зможе виконати лише той, хто добре засвоїв основи економіки підприємства.

Що ж розуміється під терміном «економіка»? У класичному визначенні економіка - це наука про те, як суспільство використовує певні, обмежені ресурси для виробництва корисних продуктів і розподіляє їх серед різних груп людей.

Економіка як наука вивчає теоретичні основи і практичні форми функціонування ринкових структур, і механізми взаємодії суб'єктів економічної діяльності суспільства.

Тому економіка підприємства - наука про те, як це явище здійснюється в рамках кожного, окремо взятого, підприємства.

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва. Підприємство самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Приступаючи до створення підприємства, будь-який підприємець або група підприємців повинні мати перед собою чітку і ясну ідею. Ця ідея повинна бути підкріплена системою постійного отримання замовлень на свою продукцію або послуги. Намічений випуск продукції або надання послуг повинні бути забезпечені всіма необхідними матеріальними ресурсами.

Важливою якістю будь-якого підприємця сучасного підприємства є здатність гнучко реагувати на зміну ситуації.

1. Техніко-економічне обгрунтування створення підприємства

1.1 Фонд часу робітників і устаткування

Річне число робочих годин називають дійсним річним фондом часу. Дійсний фонд часу розробляється стосовно до видів робіт і устаткування, що обслуговується.

Ефективний фонд часу роботи обладнання визначається за формулою:

ФЕФ = ((Дк - Дп) * tс - Дсп * tсп) * nc * kР, (1.1)

де Дк - кількість календарних днів в планованому періоді;

Дп - кількість вихідних і святкових днів в планованому періоді;

tс - тривалість робочої зміни, час;

Дсп - кількість передвихідні (святкових) днів із скороченою тривалістю робочої зміни в даному періоді;

tсп - кількість годин роботи в святкові дні, час;

пс - прийнятий режим змінності роботи підприємства (1, 2, 3 зміни);

Кр - коефіцієнт, що враховує простої обладнання в плановому ремонті;

ФЕФ = ((365 - 105) * 8 - 7 * 7) * 2 * 0,97 = 3940,14

К = (100 - S): 100, (1.2)

де S - відсоток втрати часу

К = (100 - 3): 100 = 0,97

Календарне число в році приймається для проектних розрахунків незміненим - 365. Число робочих днів на рік визначається з урахуванням прийнятого урядом встановленого режиму роботи, числа неробочих днів і годин роботи в передсвяткові дні.

Номінальний річний фонд часу роботи в годинах

Фн = 252 * 8 * 7 * 7 = 2065

1.2 Визначення потрібної кількості обладнання (укрупнений розрахунок)

Методика розрахунку потреби в технологічному обладнанні залежить від типу виробництва.

Для одиничного та серійного виробництва

Кількість металорізальних верстатів визначається за наступною формулою:

S = (У t шт. Ст * N): (Фд * Кв), (1.3)

де t шт. ст. - Верстатомісткість верстатних робіт 1 машинокомплекту по проектованому верстата;

N - річна виробнича програма;

Фд - річний дійсний фонд часу одиниці обладнання, при прийнятому режимі роботи (змінності), на годину;

Кв - коефіцієнт перевиконання норм.

1) S ф1 = (1,271 · 900000): (4015 · 1,1) = 259,01 - розрахунковий; 259 - прийняте
2) S с1 = (0,265 · 900000): (4015 · 1,1) = 54,002 - розрахунковий; 54 - прийняте
3) S ф2 = (0,259 · 900000): (4015 · 1,1) = 52,8 - розрахунковий; 53 - прийняте
4) S Ф3 = (0,369 · 900000): (4015 · 1,1) = 75,2 - розрахунковий; 75 - прийняте
5) S с2 = (1,256 · 900000): (4015 · 1,1) = 255,95 - розрахунковий; 256 - прийняте
6) S с3 = (0,369 · 900000): (4015 · 1,1) = 75,2 - розрахунковий; 75 - прийняте
7) S стр1 = (0,147 · 900000): (4015 · 1,1) = 29,96 - розрахункове, 30 - прийняте
8) S с4 = (1,235 · 900000): (4015 · 1,1) = 251,7 - розрахунковий; 252 - прийняте
9) S С5 = (2,369 · 900000): (4015 · 1,1) = 482,8 - розрахунковий; 483 - прийняте
10) S С6 = (2,100 · 900000): (4015 · 1,1) = 427,9 - розрахунковий; 428 - прийняте
11) S с7 = (1,056 · 900000): (4015 · 1,1) = 215,2 - розрахунковий; 215 - прийняте
12) S ш1 = (1,111 · 900000): (4015 · 1,1) = 226,4 - розрахунковий; 226 - прийняте
13) S т1 = (0,987 · 900000): (4015 · 1,1) = 201,1 - розрахунковий; 201 - прийняте
14) S т2 = (0,354 · 900000): (4015 · 1,1) = 72,1 - розрахунковий; 72 - прийняте

Для визначення потрібного (прийнятого) кількості обладнання (S) слід округлити розрахункова кількість обладнання до цілої одиниці. Результати розрахунків зводяться в таблиці 1.

Тоді коефіцієнт завантаження обладнання (Кз) по групах буде визначатися:

Кз = Sp: Sп, (1.4)

де Sp - значення розрахункове; Sп - значення прийняте.

1) К3 = 259,01: 259 = 1;

2) К3 = 54,002: 54 = 1;

3) К3 = 52,8: 53 = 0,996;

4) К3 = 75,2: 75 = 1,003;

5) К3 = 255,95: 256 = 0,999;

6) К3 = 75,2: 75 = 1,003;

7) К3 = 29,96: 30 = 0,999;

8) К3 = 251,7: 252 = 0,999;

9) К3 = 482,8: 483 = 0,999;

10) К3 = 427,9: 428 = 0,999;

11) К3 = 215,2: 215 = 1,001;

12) К3 = 226,4: 226 = 1,002;

13) К3 = 201,1 201: = 1;

14) К3 = 72,1: 72 = 1,001.

Середній коефіцієнт завантаження по цеху визначається як середньозважена величина:

Кср.з = (У Sp * Кз): (У Sп * Кз), (1.5)

де Sp - значення розрахункове, Sп - значення прийняте, Кз - коефіцієнт завантаження.

Кср.з = (259,01 * 1 + 54,002 * 1 + 52,8 * 1 +75,2 * 1 + 255,95 * 1 + 75,2 * 1 + 29,96 * 1 + 251,7 * 1 + 482,8 * 1 + 427,9 * 1 + 215,2 * 1 + 226,4 * 1 + 201,1 * 1 + 72,1 * 1): (259.1 + 54.1 + 53.1 + 75.1 + 256.1 + 75.1 + 30.1 + 252.1 + 483.1 + 428.1 + 215.1 + 226.1 + 201.1 + 72.1) = 2679,322: 2679 = 1,00012 = 1.

Середній коефіцієнт завантаження обладнання ділянки має бути не нижче - 0,85. При КСР <0,85 необхідно знайти шляхи щодо підвищення, наприклад за рахунок скорочення взаємозамінного устаткування, зміни програми випуску вироби та ін.

Таблиця 1.1 Зведена відомість устаткування

№	Найменування	Модель	Кількість	Габарити мм	Потужність ел. двигуна	Вартість	Вартість
п / п	верстата	верстата	обладнання	довжина	ширина	одного	всіх	верстата в руб.	всіх верстатів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Фрезерна	6622	259	5400	3650	11		20100	5205900
2	Слюсарна	СД3701-06	54	1640	740	2,2		2450	132300
3	Фрезерна	6622	53	5400	3550	11		20100	1065300
4	Фрезерна	6622	75	5400	3550	11		20100	1507500
5	Слюсарна	СД3701-06	256	1640	740	2,2		2450	627200
6	Слюсарна	СД3701-06	75	1640	740	2,2		2450	183750
7	Слюсарна	7М36	30	695	520	0,25		650	19500
8	Слюсарна	СД3701-06	252	1640	740	2,2		2450	617400
9	Слюсарна	СД3701-06	483	1640	740	2,2		2450	1183350
10	Слюсарна	СД3701-06	428	1640	740	2,2		2450	1048600
11	Слюсарна	СД3701-06	215	1640	740	2,2		2450	526750
12	Шліфувальна	3508	226	1360	1715	1,1		10150	2293900
13	Токарна	1К62	201	770	780	1,5		1040	209040
14	Токарна	1К62	72	770	780	1,5		1040	74880
	РАЗОМ:		2679						14695370

1.3 Розрахунок необхідної кількості працюючих

Розрахунок чисельності основних виробничих робітників. Для серійного виробництва визначення необхідної кількості основних виробничих робітників-верстатників за родом роботи (спеціальності), за кваліфікацією (розряду) може здійснюватися двома способами:

1. По трудомісткості виробничої програми.

2. По заданій кількості верстатів.

За першим способом потрібну кількість робітників визначається за наступною формулою:

РСТ = (Уtшт.ст. * Н): (ФДР * КВ) (1.6)

де, tшт.ст - верстатомісткість верстатних робіт одного машинокомплекту по проектованому верстата, Н - річна виробнича програма, ФДР - річний дійсний фонд часу робітника,

КВ - коефіцієнт виконання норм.

1) Рст.фр = (1,271 * 900 000): (1,1 * 1860) = 1143900: 2046 = 559

2) Рст.сл. = (0,265 * 900000): (1,1 * 1860) = 238500: 2046 = 117

3) Рст.фр = (0,259 * 900 000): (1,1 * 1860) = 233100: 2046 = 114

4) Рст.фр = (0,369 * 900 000): (1,1 * 1860) = 332100: 2046 = 169

5) Рст.сл. = (1,256 * 900000): (1,1 * 1860) = 1130400: 2046 = 552

6) Рст.сл. = (0,369 * 900 000): (1,1 * 1860) = 332100: 2046 = 162

7) Рст.стр. = (0,147 * 900 000): (1,1 * 1860) = 132300: 2046 = 65

8) Рст.сл. = (1,235 * 900 000): (1,1 * 1860) = 1111500: 2046 = 543

9) Рст.сл. = (2,369 * 900 000): (1,1 * 1860) = 2132100: 2046 = тисяча сорок дві

10) Рст.сл. = (2,100 * 900 000): (1,1 * 1860) = 1890000: 2046 = 924

11) Рст.сл. = (1,056 * 900000): (1,1 * 1860) = 950400: 2046 = 465

12) Рст.шл. = (1,111 * 900 000): (1,1 * 1860) = 999900: 2046 = 489

13) Рст.ток. = (0,987 * 900 000): (1,1 * 1860) = 888300: 2046 = 434

14) Рст.ток. = (0,354 * 900 000): (1,1 * 1860) = 318600: 2046 = 156

Всього основних робітників - 5784 чол.

1.4 Визначення потрібного числа керівників та фахівців

Чисельність працівників цих категорій в курсовій роботі визначають укрупнено в процентному відхиленні від числа основних робітників.

У курсовій роботі можна прийняти: допоміжних робітників - 20%; керівників і спеціалістів - 15%.

При встановленні кількості старших майстрів необхідно враховувати наступні співвідношення:

- Посада начальника дільниці вводиться за умови підпорядкування йому не менше двох старших майстрів;

- Посаду майстра вводиться за наявності в його підпорядкуванні не менше 25 робітників. У середньому слід приймати одного майстра на 30-35 чоловік.

Після визначення необхідної чисельності основних і допоміжних виробничих робітників, керівників і фахівців складається зведена відомість робочих, керівників і фахівців.

Допоміжні робітники = всього * 20% = 5784 * 20% = 1156,8 = 1157.

Кількість керівників та спеціалістів = 5784 * 15% = 867,6 = 868.

Майстри = 5784: 30 = 192,8 = 193 чол. (1 майстер на 30 робітників).

Начальники ділянок = 192,8: 2 = 96 чол. (З розрахунку 2 майстри на ділянці).

Таблиця 1.2 Зведена відомість працюючих

№ п / п	Категорії працівників	Разом, чол.	Кількість працівників по змінах	% Від загального числа працюючих
			1-а	2-а
1	Керівники	1	1	-	0,013%
2	Фахівці	867	773	94	11,1%
3	Основні робочі	5784	5000	784	74,07%
4	Допоміжні робітники	1157	1000	157	14,82%
а) зайняті обслуговуванням устаткування (60%)	694	581	113
б) зайняті іншими роботами (40%)	463	419	44
Усього:	7809	6774	1035	100%

Таблиця 1.3 Штатний розклад

№ п / п	Найменування посади	Категорія працівників	Кількість	Посадовий оклад 1 роб / міс	Усього з / п в місяць, руб.
1	Директор	Керівник	1	25000	26273,24
2	Головний бухгалтер	Спеціаліст	1	13000	14273,24
3	Бухгалтер	Спеціаліст	279	9500	3005733,96
4	Юрист	Спеціаліст	125	14000	1909155
5	Економіст	Спеціаліст	119	6000	865515,56
6	Менеджер з продажу	Спеціаліст	40	6000	290929,6
7	Адміністратор	Спеціаліст	79	6800	637785,96
8	Менеджер з реклами	Спеціаліст	20	4000	105464,8
9	Інженер	Спеціаліст	68	5000	426580,32
10	Технолог	Спеціаліст	102	4300	568470,48
11	Помічник технолога	Спеціаліст	34	3500	162290,16
	Разом:		868	6907300	8012472,32

1.5 Розрахунок площі цеху

Підставою для визначення виробничої і допоміжної площі цеху є кількість вибраного обладнання та підйомно-транспортних засобів, а також майданчиків для зберігання продукції з урахуванням необхідних розривів між ними, проїздів і проходів.

У курсовому проекті розрахунок площ і об'ємом будівель визначається у вигляді таблиці 1.4

Таблиця 1.4 Розрахунок площ і об'єму будівель

№ п / п	Обладнання за габаритами	Кількість, шт.	Питома площа на одиницю обладнання, м 2	Одиниці виміру	Величина показника
1	2	3	4	5	6
	ДРІБНІ	1339	10	м 2	13390
	СЕРЕДНЯ	1339	20	м 2	26780
1	Разом верстатна площа	2678		м 2	40170
2	Коефіцієнт допоміжної площі від верстатної				0,1
3	Площа допоміжних служб				4017
4	Разом виробнича площа			м 2	44187
5	Висота виробничих приміщень			м	6
6	Коефіцієнт, що враховує товщину стін				1,1
7	Обсяг виробничих приміщень по зовнішньому обміру			м 3	291634
8	Число працюючих			чол.	6941
9	Питома площа контори цеху на одного працюючого при 2-х змінній роботі			м 2	0,5
10	Питома площа побутових приміщень (гардероб, туалет, душові) на одного працюючого при 2-х змінній роботі			м 2	3
11	Площа обслуговуючих приміщень			м 2	22288
12	Висота обслуговуючих приміщень			м	4
13	Обсяг обслуговуючих приміщень по зовнішньому обміру			м 3	98067,2

Примітка:

1) На один верстат, включаючи проходи і проїзди можна прийняти: два малих 10-12, середніх - 15-25 м 2

2) Укрупнене можна прийняти рівним 0,1

3) Висоту від підлоги до низу несучих конструкцій покриття можна прийняти - 6 м

4) Укрупнене можна прийняти рівним 1,1

5) Укрупнене можна прийняти - 0,5 м 2

6) - 3 - 4 м

7) 4 м

1.6 Розрахунок вартості основних фондів і оборотних коштів цеху (ділянки)

Таблиця 1.5 Розрахунок вартості будівель

Найменування приміщень	Будівельний об'єм м 3	Питомі витрати на будівництво 1м 3 (грн.)	Вартість будівель (грн.)
а) виробничі	291634	4000	1166536
б) обслуговуючі	98067,2	4000	3922688
Разом:			5089224

Примітка:

Визначення вартості обладнання.

Вартість обладнання складається з:

а) первісної вартості виробничого обладнання;

Первісна вартість виробничого устаткування визначається кошторисом витрат на устаткування (таблиця 1.6)

Таблиця 1.6 Кошторис витрат на обладнання

Найменування витрат	Величина витрат (грн.)
Витрати на тару, упаковку, транспортні витрати і монтаж технологічного (верстатного) обладнання приймається укрупнено, 10% його вартості	14695370
РАЗОМ первісна вартість обладнання:	1469537
	16164907

б) первісної вартості підйомно-транспортних засобів.

При відсутності точних даних вартість підйомно-транспортних засобів визначається укрупнено з розрахунку на 1 основний верстат механічного цеху: 1800-2800 руб.

Всього металорізальних верстатів - 2678 * 2000 = 5356000 крб.

в) первісної вартості контрольно-вимірювального обладнання.

При відсутності точних даних вартість контрольно-вимірювального устаткування визначається укрупнено з розрахунку 500 - 600 руб. на 1 верстат.

Вартість контрольно-вимірювального устаткування - 2678 * 500 = 1339000.

Визначення вартості інструментів і пристосувань.

До основних фондів відносяться цінний інструмент і пристрої загального призначення, вартість яких за одиницю не менш 100-кратного мінімального розміру оплати праці (МРОТ), або термін служби більше 1 року.

Первісна вартість запасів цінних інструментів і пристроїв в механічних цехах укрупнено може бути визначена в розмірі 10-15% початкової вартості виробничого обладнання.

Первісна вартість запасів - 16164907 * 10% = 1616490,7.

Визначення вартості інвентарю

Вартість виробничого інвентарю може бути прийнята укрупнено в розмірі 2-3% початкової вартості виробничого обладнання.

Вартість виробничого інвентарю - 16164907 * 2% = 323298,14

Вартість господарського інвентаря може бути прийнято укрупнено 500-600 руб. на одного працюючого.

Вартість господарського інвентарю - 5784 * 500 = 2892000.

Результати розрахунку вартості основних фондів зводять у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 Вартість основних фондів

№ п / п	Найменування статей	Сума руб.	Відсоток до підсумку
1	2	3	4
1	Будинки: а) виробничого призначення б) обслуговуючі	1166536 3922688
Разом:	5089224	18,4%
2	Обладнання: а) виробниче б) підйомно-транспортне в) контрольно-вимірювальне	16164907 5089224 1339000
Разом:	22593131	81,6%
3 4	Інструмент і пристосування Інвентар виробничий і господарський	1616490,7 3215298
Усього:	32514143,7	100%

Витрати на основні матеріали за вирахуванням вартості відходів розраховуються за формою, наведеною у таблиці 1.8. Ціни на матеріали та відходи, використовувані в таблиці 1.8 визначають за ринковими цінами.

Таблиця 1.8 Розрахунок витрат на основні матеріали

1	Найменування матеріалу	СІ
2	Марка	21-40
3	Найменування вироби	«Корпус»
4	Річний випуск, шт.	900000
5	Планова норма витрати на 1 виріб, кг	3,4
6	Потреба на готову програму, т.	3060
7	Ринкова ціна, крб. за тонну	1000
8	Витрати на річний випуск, руб.	3060000
9	Податок на додану вартість (ПДВ)	6120
10	Загальна сума витрат на матеріали, (ПДВ)	3066120
11	Реалізовані відходи	Маса відходів на 1-о виріб	0,9
12		Загальна маса відходу, т.	810
13		Ціна відходів за 1 тонну	300
14		Загальна сума реалізованих відходів	243000
Вартість матеріалів за вирахуванням відходів	2817000

1.7 Розрахунок фонду заробітної плати

Розрахунок заробітної плати ведеться по кожній категорії працюючих окремо. Право вибору форм і систем оплати праці надано підприємству, а в курсовій роботі - студенту. Прийнята форма і система оплати праці повинна відповідати конкретним умовам праці робітників, стимулюватиме зростання продуктивності праці, економію матеріальних ресурсів, підвищення якості продукції.

У курсовій роботі для оплати праці основних робітників можна обмежитися використанням двох найбільш поширених систем: відрядно-преміальною і почасово-преміальною, а допоміжних - тільки почасово-преміальних.

У машинобудуванні застосовується 8-ми розрядна тарифна сітка. Для обмеженого кола робіт у машинобудуванні, в основному у виробництві чорної металургії, на видобутку сировини для чорної металургії, для деяких робіт в електроенергетиці використовуються два додаткових розряду тарифікації робіт і робітників сьомий і восьмий, застосування яких розширює діапазон тарифних ставок.

Найважливішою складовою частиною тарифної системи є тарифні ставки, які представляють собою виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різних груп робітників за одиницю робочого часу.

На підприємствах існує диференціація тарифних ставок за трьома основними ознаками:

1) за формами оплати застосовуються тарифні ставки першого розряду для відрядників (вища) і почасових;

2) групи з підвищеною інтенсивністю праці (верстатники, робітники на конвеєрі) або з підвищеною відповідальністю, викликаної застосовуваними технічними засобами (робітники на високопродуктивних машинах);

3) за умовами і важкості праці: тарифні ставки підвищуються в певному відсотку в залежності від ступеня відхилень умов праці на робочому місці від нормальних і ступеня важкості праці.

Перша група ставок

Для робітників - погодинників 1,43 (1,182 х 1,21)

Для робітників - відрядників 1,53 (1,43 х 4,07)

У курсовому проекті розподіл чисельності основних робітників за професіями і розрядами проводиться відповідно до розподілу обладнання за типами і відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника.

На підставі виробничих розрахунків чисельності основних робочих складається таблиця 1.9.

Таблиця 1.9 Відомість основних робітників цеху

Найменування професії	Чисельність чол.	Розряди
		I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Фрезерна (3)	835	100	100	48	200	100	200	87
Слюсарна (7)	3805		1000			2000			805
Стругальні (1)	65	5		15		30		15
Шліфувальна (1)	489	300			189
Токарна (2)	590		45		45		250		250
		Годинні тарифні ставки, руб.
		1,53	1,66	1,84	2,07	2,34	2,75	2,89	0,31
Разом:	5784	405	1145	63	434	2130	450	102	1055

Розподіл допоміжних робітників за розрядами здійснюється на підставі заводських даних або за допомогою тарифно-кваліфікаційного довідника. На підставі отриманих даних складаються таблиці 1.10 та 1.11.

Таблиця 1.10 Допоміжні робітники, зайняті обслуговуванням устаткування

Найменування професії	Чисельність чол.	Розряди
		I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Разом допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування	694		100	150	94		300		50
		Годинні тарифні ставки, руб.
		1,43	1,56	1,72	1,93	2,19	2,57	2,71	0,29

Таблиця 1.11 Допоміжні робітники, зайняті іншими роботами

Найменування професії	Чисельність чол.	Розряди
		I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Всього допоміжних робітників, зайнятих іншими роботами	463	39		180		200		44
		Годинні тарифні ставки, руб.
		1,43	1,56	1,72	1,93	2,19	2,57	2,71	0,29

Середньогодинна тарифна ставка (С ЧСР) визначається:

З ЧСР = (С Ч1 Р 1 + С Ч2 Р 2 + З Ч3 Р 3 + .... + З Ч8 Р 8): Р про, (1.7)

де С Ч1, З Ч2, ... З Ч8 - годинні тарифні ставки по розрядах.

1) Середньогодинна тарифна ставка основних робочих

З Чср.осн.р. = (405 * 1,53 + 1145 * 1,66 + 63 * 1,84 + 434 * 2,07 + 2130 * 2,34 + 450 * 2,75 + 102 * 2,89 + 1055 * 0,31): 5784 = 10378,18: 5784 = 1,794 = 1,8

2) Середньогодинна тарифна ставка допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування

З Чср.вс.р зан.об. = (100 * 1,56 + 150 * 1,72 + 94.1, 93 + 300 * 2,57 + 50 * 0,29): 694 = 1380,92:694 = 1,99

3) Середньогодинна тарифна ставка допоміжних робітників, зайнятих іншими роботами

З Чср.вс.р зан.др.р. = (39.1, 43 +180 * 1,72 +200 * 2,19 + 44.2, 71): 463 = 922,61:463 = 2,0

Розрахунок фонду оплати праці

1. Річний фонд заробітної плати основних робітників, які перебувають на відрядно-преміальною системою оплати праці, розраховується виходячи з трудомісткості, програми випуску, годинних тарифних ставок та існуючих преміальних положень.

а) основна заробітна плата основних робітників - З осн.

З осн.ст. = С ч.ср.ст. * t шт.ст. * Н, (1. 8)

де С ч.ср.ст - середньогодинна тарифна ставка верстатників, руб.

Н - річна програма, шт.

З осн.ст = 1,8 * 13,148 * 900000 = 21299760

б) додаткова заробітна плата - З Д

З Д = З осн * до: 100, (1.9)

де к - відсоток додаткової заробітної плати - (10% - 12%)

З Д = 21299760 * 10% = 2129976

в) премії за перевиконання техніко-економічних показників укрупнено приймаються 60% - 80% до З осн

Пр = 21299760 * 70% = 14909832

г) Середньомісячна заробітна плата основних робітників у курсовому проекті визначається ставленням усієї заробітної плати до числа основних робітників і кількості днів у році:

Сред.м. = (14909832 + 2129976 + 21299760): (5784 * 12) = 38339568: 69408 = 552,38

2. Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників, які перебувають на почасово-преміальною системою оплати праці, розраховується виходячи з тарифних ставок робітників, річного дійсного фонду часу одного робітника, кількості робочих та існуючих на заводі преміальних положень. Заробітна плата розраховується роздільно по допоміжних робочим, обслуговуючим обладнання, та допоміжних робітників, виконуючим загальноцехові функції.

3. З о.всп. = С ч.ср. * Ф д.р. * Р доп (1.10)

Премії та додаткову заробітну плату укрупнено можна прийняти в наступних розмірах: премія - 80%, додаткова заробітна плата - 12% - 24%, середньомісячна заробітна плата, відрахування на соціальні потреби визначається аналогічно основним робочим.

2.1 а) Річний фонд допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування.

- Заробітна плата З о.всп.1 = 1,99 * 1860 * 694 = 2568771,6

- Премія 2568771,6 * 80% = 2055017,2

- Додаткова з / п 2568771,6 * 12% = 308252,59

- Середньомісячна заробітна плата (2568771,6 + 2055017,2 + 308252,59): (694 * 12) = 4932041,3: 8328 = 592,22

б) Річний фонд допоміжних робітників, зайнятих іншими роботами.

- Заробітна плата З о.всп.2 = 2,0 * 1860 * 463 = 1722360

- Премія 1722360 * 80% = 1377888

- Додаткова з / п 1722360 * 12% = 206683,2

- Середньомісячна заробітна плата

(1722360 + 1377888 + 206683,2): (463 * 12) = 3306931,2: 5556 = 595,2

4. Фонд заробітної плати керівників та спеціалістів визначається у відповідності зі штатним розкладом та схемою посадових окладів.

Премія, додаткова заробітна плата, середньомісячна заробітна плата, відрахування на соціальні потреби визначається аналогічно основним і допоміжним робітником.

1) основна заробітна плата керівників і фахівців.

З р.. і сп. = Д окл. * 12 (1.11)

З р.. і сп. = 6907300 * 12 = 82887600

2) додаткова заробітна плата

З д = З осн. * До: 100, (1.12)

де К - 10-24%

З д = 82887600 * 10: 100 = 8288760

3) премії при К = 60%

П р. = 82887600 * 60: 100 = 4973256

4) середньомісячна заробітна плата

З р.мес. = (З р.. І сп. + З д + П р.): (К-ть рук. І сп. * 12) (1.13)

З р. міс. = 96149616: 10416 = 9230,95

5) надбавки

Н б. = (З д + П р.): (К-ть рук. І сп. * 12) (1.14)

Н б. = 13262016: 10416 = 1273,24

6) найбільше заробітна плата в місяць

З м. = С р. міс + Н б. (1.15)

З м. = 9230,95 + 1273,24 = 10504,19

1.8 Розрахунок цехових (накладних) витрат

Для визначення суми цехових (накладних) витрат складається схема витрат за:

а) утримання та обслуговування обладнання;

б) загальноцехового витрати на місяць чи рік за відповідними статтями.

За сумою цих витрат визначається їх відсоток по відношенню до фонду заробітної плати основних робітників по цеху (дільниці) за той же період часу.

У курсовій роботі з метою скорочення обсягу розрахунків можна прийняти: витрати по утриманню та експлуатації обладнання - 150%, загальноцехові витрати - 50% від фонду заробітної плати основних робітників.

Розрахунок цехових (накладних) витрат оформляється у вигляді таблиці 1.12.

Таблиця 1.12 Розрахунок цехових (накладних) витрат

Найменування витрат	% До основної з / п основних робочих	Сума, руб.
Фонд основної зарплати основних робітників	100	38339568
а) витрати по утриманню та експлуатації обладнання	150	57509352
б) загальноцехові витрати	50	19169784
Всього цехових (накладних) витрат	300	115018704

1.9 Визначення планової цехової собівартості річного обсягу реалізованої продукції

Обсяг реалізованої продукції в плані визначається як собівартість готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва.

Планова цехова собівартість річного обсягу реалізованої продукції за статтями калькуляції наведена в таблиці 1.13.

Таблиця 1.13 Калькуляція собівартості виробу

№ п / п	Стаття калькуляції	Сума, руб.	% До підсумку
1	Матеріальні витрати	3,13	1,6
2	Витрати на оплату праці виробничого персоналу підприємства (З о)	59,43	30,2
3	Відрахування на соціальні потреби (26%)	15,55	7,9
4	Витрати, пов'язані з роботою обладнання Р про = 1,50 · З про	89,15	45,2
5	Загальноцехові витрати ОЦР = 0,50 · 3 про	29,72	15,1
6	Інші витрати	-
Разом цехова собівартість З ц	196,97	100

Повна заводська собівартість продукції (С з) цеху визначається за формулою:

З з = З ц + (З о * a: 100), (1.16)

де С ц - цехова собівартість 1 вироби;

З о - витрати на оплату праці виробничого персоналу підприємства, що припадають на одиницю продукції;

а - відсоток загальнозаводських витрат (80%)

З з = 196,97 + 59,43 * 0,8 = 196,97 + 47,544 = 244,514

Повна собівартість продукції (С п) визначається за формулою:

З п = З з + З з * х: 100, (1.17)

де х - відсоток позавиробничих витрат і заводської собівартості (х = 10%)

З п = 244,514 + 24,451 = 268,96 = 269

Оптова ціна виробу визначається за формулою:

Ц = З п * (1 + Р), (1.18)

де Р - норматив рентабельності, який дорівнює 25%.

Ц = 269 * 1,25 = 336,25

Таблиця 1.14 Основні техніко-економічні показники підприємства

№ п / п	Показники	Од.вим	Величина
1	Обсяг реалізованої продукції	руб.	363150000
2	План виробництва виробів «Корпус» (назва виробу)	шт.	900000
3	Цехова собівартість одиниці продукції	руб.	197
4	Чисельність працюючих Всього У тому числі а) основних робітників б) допоміжних робітників в) керівників і фахівців	чол.	7809 5784 1157 868
5	Продуктивність праці а) на одного працюючого б) на одного основного робочого	руб. руб. / чол. руб. / чол.	46504 62785
6	Рентабельність до основних фондів	%	21,6
7	Рентабельність виробу Р = (Ц - С п): З п · 100	%	25
8	Балансова прибуток	руб.	7039160

Розрахувавши всі результати розвитку виробництва, були отримані такі дані.

1) Для виготовлення деталей необхідно забезпечити підприємство основними робочими у кількості 5784 чоловік, а також допоміжними робітниками в кількості - 1157 осіб, керівниками і фахівцями - 868 чоловік, майстрами 193 особи, начальниками ділянки - 96 осіб.

- Кількість металорізальних верстатів - 2678 штук.

- Середній коефіцієнт завантаження обладнання - 1,00012.

2) З зведеної відомості обладнання отримали, що вартість усіх верстатів дорівнює 5356000 рублів.

- Вартість будівель дорівнює 5089224 рублів

- Вартість обладнання - 22593131 рублів.

- Вартість основних фондів дорівнює 32514143,7 рублів.

- Вартість матеріалів за вирахуванням відходів дорівнює 2817000 рублів.

3) Розрахунок середньогодинної тарифної ставки, яка дорівнює:

- В основних робочих - 1,8 рублів.

- У робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування - 1,99 рублів.

- У робітників, зайнятих іншими роботами - 2,0 рублів.

Розрахувавши фонд оплати праці отримали:

а) За основними робітникам:

- Основна зарплата: 21299760 рублів;

- Додаткова зарплата: 2129976 рублів;

- Премія: 14909832 рублів;

- Середньомісячна зарплата: 552,38 рубля.

б) За допоміжним робітникам, зайнятим обслуговуванням устаткування:

- Основна зарплата: 2568771,6 рублів;

- Додаткова зарплата: 308552,59 рублів;

- Премія: 2055017,2 рублів;

- Середньомісячна зарплата: 592,22 рублів.

в) За допоміжним робітникам, зайнятим іншими роботами:

- Основна зарплата: 1722360 рублів;

- Додаткова зарплата: 206683,2 рублів;

- Премія: 1377888 рублів;

- Середньомісячна зарплата: 595,2 рубля.

г) За керівникам і фахівцям:

- Основна зарплата: 82887600 рубля;

- Додаткова зарплата: 8288760 рублів;

- Премія: 4973256 рубля;

- Середньомісячна зарплата: 9230,85 рубля;

- Надбавка: 1273,24 рублів;

- Разом зарплата в місяць: 8012472,32 рублів.

4) Розрахувавши всі витрати на виробництво продукції, а також віднесені до собівартості витрати, пов'язані з зарплатою та амортизацією основних засобів, отримали:

- Повна заводська собівартість виробу: 244,514 рублів;

- Повна собівартість виробу: 268,97 рублів;

- Оптова ціна виробу дорівнює: 336,25 рублів.

5) Обсяг реалізованої продукції: 363150000 рублів;

Рентабельність до основних фондів: 21,6%;

Рентабельність підприємства отримали рівної 25%.

6) Дане підприємство виявилося прибутковим, де прибуток від продажів складає 7039160 рубля, чистий прибуток (за вирахуванням податку на прибуток) - 5349762 рублів.

2. Визначення ефективності виробництва

Визначити річний економічний ефект від установки нового обладнання.

Розрахувати вплив цього заходу на плановане зниження собівартості, приріст прибутку, зростання НТ і обчислити термін окупності капітальних вкладень (табл.)

Таблиця 2.1

Показники	Рік
	Базисний	Розрахунковий
1. Річний обсяг виробництва (Q) (штук)	900000	900000
2. Оптова ціна 1 вироби (Ц о) (грн.)	336,25	336,25
3. Собівартість 1 вироби (С! И С 2) (грн.)	269	260
4. Питомі капітальні вкладення (К 1 і К 2) (грн.)	0	20
5. Продуктивність праці (ПТ 1 і ПТ 2) (млн. руб. / чол.)	5784	5884

1) Річний економічний ефект можна розрахувати за формулою:

Е = (Ж 1 - Ж 2) * Q 2 = [(З 1 + Е п * К 1) - (С 2 + Е п * К 2)] * Q 2 (2.1)

Е п = 0,15

Е = [(269 + 0,15 * 0) - (260 + 0,15 * 20)] * 900000 = (269 - 263) * 900 000 = 5400000 крб.

2) Плановане зниження собівартості продукції призведе до приросту прибутку

ДП = (С 1 - С 2) * Q 2 (2.2)

ДП = (269 - 260) * 900 000 = 8100000 крб.

3) Умова вивільнення працюючих:

ДS = Ц О1 * Q 1: ПТ 1 - Ц О2 * Q 2: ПТ 2 (2.3)

ДS = 336,25 * 900000: 5784 - 336,25 * 900000: 5884 = 52321 - п'ятьдесят одна тисяча чотиреста тридцять-два = 889 (чол.)

4) Термін окупності капітальних вкладень:

Т ок = (К 2 - К 1) * Q 2: ДП (2.4)

Т ок = (20 - 0) * 900000: 8100000 = 2,2 (року).

У результаті встановлення нового обладнання ми отримали річний економічний ефект у розмірі 5400000 крб., Плановане зниження собівартості призведе до збільшення прибутку на 8100000 крб., Тому що зниження ціни оптової за одиницю продукції не передбачає, тобто ціна залишається на колишньому рівні.

Встановлення нового обладнання призвела до того, що чисельність робітників необхідно скоротити на 889 осіб. Термін окупності вироблених капітальних вкладень складає 2,2 року, що є значно більшим періодом часу для даних капітальних вкладень.

Таким чином, на підприємстві необхідно провести ряд заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

3. Економічне обгрунтування заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва

Дати економічне обгрунтування заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

Для кожного підприємства важливим є визначення основних напрямків підвищення ефективності виробництва, факторів його зростання, методів визначення ефективності.

Особливе місце в інтенсифікації економіки, зниження питомої витрати ресурсів належить підвищенню якості продукції. Результати проведеної в народному господарстві роботи з підвищення технічного рівня, якості продукції і виконуваних робіт не відповідають сучасним вимогам. Це завдання має стати всенародною, предметом постійної уваги та контролю, головним чинником в оцінці діяльності кожного трудового колективу.

Іншим чинником є - модернізація обладнання, тобто якісне вдосконалення верстатів. Що дозволить використовувати для виробництва одиниці продукції менша кількість сировини і при цьому підвищити якість продукції, що випускається.

Найважливішим фактором підвищення ефективності суспільного виробництва, забезпечення високої його ефективності був і залишається науково - технічний прогрес до останнього часу науково - технічний прогрес протікав по суті еволюційно. Перевага віддавалася вдосконалення діючих технологій, часткової модернізації машин і устаткування. Такі заходи давали певну, але незначну віддачу. Найважливіші напрямки науково-технічного прогресу: широке освоєння прогресивних технологій автоматизація виробництва створення та використання нових видів металопродукції, пластичних мас композитів, кераміки та інших матеріалів.

Важливим фактором інтенсифікації та підвищення ефективності виробництва також є режим економії. Ресурсозбереження повинне перетворитися у вирішальний джерело задоволення зростаючих потреб у паливі, енергії, сировині і матеріалах. У вирішенні всіх цих питань важлива роль належить промисловості. Належить створити і оснастити народне господарство машинами, устаткуванням, що забезпечує високу ефективність використання конструкційних та інших матеріалів, сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, створення і застосування високоефективних маловідходних і безвідходних технологічних процесів.

Підвищення ефективності суспільного виробництва в значній мірі залежить від кращого використання основних фондів.

Необхідно інтенсивніше використовувати створений виробничий потенціал, домагатися ритмічності виробництва, максимального завантаження устаткування, істотно підвищувати змінність його роботи і на цій основі збільшувати знімання продукції з кожної одиниці обладнання, з кожного квадратного метра виробничої площі.

Одним з факторів інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності є вдосконалення структури економіки. Більш високими темпами необхідно розвивати галузі, що забезпечують науково - технічний прогрес і успішне рішення соціальних задач, добиватися поліпшення пропорцій між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, галузями агропромислового комплексу.

Інвестиційна політика покликана забезпечити підвищення ефективності капітальних вкладень. Належить здійснити перерозподіл коштів на користь галузей, що забезпечують соціальні потреби, прискорення науково-технічного прогресу. Все більша частка коштів має спрямовуватися на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств на противагу нового будівництва.

Важливе місце у підвищенні ефективності виробництва займають організаційно-економічні фактори, включаючи управління. Особливо зростає їх роль з ростом масштабів суспільного виробництва та ускладненням господарських зв'язків. Перш за все, це розвиток і вдосконалення раціональних форм організації виробництва - концентрації, спеціалізації, кооперуванні і комбінування.

Потребує подальшого розвитку і вдосконалення виробнича соціальна інфраструктура, що робить істотний вплив на рівень ефективності виробництва.

Автоматизація виробництва - швидкий розвиток робототехніки, роторних і роторно-конвеєрних ліній, гнучких автоматизованих виробництв, що забезпечує високу продуктивність праці.

Створення і використання нових видів металопродукції, пластичних мас, композитів, металевих порошків, кераміки та інших прогресивних конструкційних матеріалів. Крім того, необхідно створити організаційні передумови, економічні та соціальні мотивації для творчої праці вчених, конструкторів, інженерів, робітників. Корінні перетворення в техніці і технології, мобілізація всіх, не тільки технічних, але й організаційних, економічних і соціальних чинників створять передумови для значного підвищення продуктивності праці. Попереду забезпечувати впровадження нової техніки і технології, широко застосовувати на виробництві прогресивні форми наукової організації праці, домагатися зростання культури виробництва, стабільності трудових колективів.

Велику роль у вирішенні завдань ефективного господарювання, створення і впровадження ресурсозберігаючих техніки і технології покликана відігравати наука. Їй належить активізувати фундаментальні та прикладні дослідження з актуальних проблем прискорення науково-технічного прогресу з метою зниження трудомісткості, матеріалу ємності і енергоємності виробництва, посилення режиму економіки і підвищення якості продукції.

У результаті всього цього сформується регульоване, цивілізоване ринкове господарство, яке з'явиться дієвим засобом, що стимулює зростання продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, примноження суспільного багатства в інтересах підвищення добробуту народу.

Висновок

Виконання курсової роботи з економіки підприємства проводиться з метою поглиблення і закріплення знань, набутих у процесі вивчення теоретичного матеріалу.

Курсова робота складається з 3 розділів.

Перший розділ - «техніко-економічне обгрунтування створення підприємства» - присвячений головним розрахунками підприємства.

Це визначення необхідної кількості обладнання, що працюють, потрібного числа керівників і фахівців, розрахунок площі цеху. На підставі початкових даних (річної програми випуску, найменування виробу, матеріалу, чорнового і чистої ваги), з'ясувалися всі потрібні категорії: заробітна плата, рентабельність, собівартість та інші. У результаті видно, що дане підприємство є прибутковим (прибуток від продажів - 7039160 крб., Перерозподілу прибутків звітного періоду - 5349762 крб.), Тому необхідно проводити заходи, що підвищують чистий прибуток підприємства.

Другий розділ - «визначення ефективності виробництва» - присвячений визначенню річного економічного ефекту від установки нового обладнання; розрахунку впливу цього заходу на плановане зниження собівартості, приріст прибутку, зростання НТ і на термін окупності капітальних вкладень. У результаті вийшли наступні показники: приріст прибутку - 8100000 крб., Річний економічний ефект - 5400000 крб., Вивільнення працюючих - 889 людини, в результаті цього капітальні вкладення окупляться через 2,2 року. Це хороші результати: вони говорять про те, що можна вводити нове обладнання, при цьому зменшиться збиток.

І, нарешті, третій розділ курсової роботи - «економічне обгрунтування заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва» - присвячений розкриттю напрямків, що дозволяють підвищити економічну ефективність виробництва. Це - НТП, режим економії, модернізація обладнання, вдосконалення структури економіки та інше. Вони призводять до підвищення прибутку підприємства, до скорочення витрат і більш раціонального використання потрібних ресурсів.

У результаті всього цього сформується регульоване, цивілізоване ринкове господарство, яке з'явиться дієвим засобом, що стимулює зростання продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, примноження суспільного багатства в інтересах підвищення добробуту народу.

Список використаних джерел

1. Ворст І., Ревентлоу П. Економіка фірми: Підручник - М.: Вища школа, 1994.

2. Грузинів В.П. Економіка підприємства і підприємництва - М.: СОФІТ, 1994.

3. Забрамная Є.Ю., Чепуренко А.В. Коментар до Положення про склад витрат. - М.: Главбух, 1999.

4. Заробітна плата / Укл. А.В. Верхонцев - М.: 1999.

5. Організація і нормування праці: Учеб. Посібник для вузів / Під ред. Адамчука В.В. ХТРЕІУ Финстатинформ, М.: 1999.

6. Маркетинг: Підручник / Колл.авт. під ред. О.М. Романова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995.

7. Політика доходів і заробітна плата: Учеб. Посібник / / Абакумова М.М., Подовалова Р.Я.М.: ИНФРА - М, НГАЕіУ, 1999.

8. Рузавін Г.І., Мартинов В.Т. Курс ринкової економіки. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995.

9. Сергєєв І.В. Економіка підприємства: Учеб. Посібник. - М.: Фінанси і статистика, 1997.

10. Фінанси в управлінні підприємством / Під ред. А.М. Ковальової. - М.: Фінанси і статистика, 1995.

11. Фінанси підприємств: Навч. Посібник / Кол. авт. під ред. Є.І. Бородіної. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995.

Размещено на Allbest.ru