Фототехнічні матеріали. Методи одержання і використання
Поняття складу і будови фототехнічних матеріалів. Основні шари фототехнічної плівки, технічні характеристики проявників та фіксажів. Поліграфічне виконання друкарської продукції та її стадії: додрукарські, друкарські та брошурувально-палітурні процеси.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.12.2014 |
Размер файла | 29,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Видавничо-поліграфічний інститут
Кафедра репрографії
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Загальне і поліграфічне матеріалознавство»
на тему: «Фототехнічні матеріали. Методи одержання і використання»
Виконала: Падалко А.А.
студент 2-го курсу
групи РП-31
Перевірив: Роїк Т. А.
проф. каф. репрографії
Київ -2014
ЗМІСТ
- ВСТУП
- 1. СКЛАД І БУДОВА ФОТОТЕХНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
- 1.1 Склад і будова фототехнічної плівки
- 1.2 Склад фотографічних проявників та фіксажів
- Висновок до розділу 1
- 2. МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ
- Висновок до розділу 2
- 3. ВИКОРИСТАННЯ
- Висновок до розділу
- ІНДИВІДУАЛЬНЕ РОЗРАХУНКОВЕ ЗАВДАННЯ
- ВИСНОВКИ
- СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- ВСТУП
- Поліграфічне виконання друкарської продукції вміщує такі стадії:
- 1. додрукарські процеси;
- 2. друкарські процеси;
- 3. брошурувально-палітурні процеси.
- Додрукарські процеси включають усі процеси до стадії виготовлення друкарських форм.
- За допомогою комп'ютерів виготовляють оригінал-макет видання, якій потім переносять на друкарську форму. Текстова форма може бути отримана з типографського шрифтового методу ручного набору або ж за допомогою набірних машин (застарілий метод, зараз не використовується), комплектуючі літери й виготовляючи форму або її напівфабрикат (у вигляді, наприклад, фотокопії). Виготовлення фотоформ неможливе без фототехнічних матеріалів, хоча зараз існують інші методи, але цей залишається й надалі досить популярним. Саме тому існує потреба у вивченні фототехнічних матеріалів [1].
Фотографічні процеси засновані на використанні світлочутливості солей срібла. Сучасні фотографічні матеріали - це хлористі, йодисті і бромисті сполуки срібла, розподілені в сполучному, найчастіше в желатині, і нанесення на підкладку - скло, плівку або папір.
Обробка фотографічних шарів складається в експонуванні, прояві і фіксуванні, а також в заключній додаткової обробці -ослаблення , посиленні і т .п. фототехнічний плівка поліграфічний друкарський
Під проявом розуміють переклад зазнали експонуванню сполук срібла в металеве срібло, яке створює на негативі або диапозитиве почорніння , відповідне зробленому світлом дії [2].
1. СКЛАД І БУДОВА ФОТОТЕХНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
1.1 Склад і будова фототехнічної плівки
Фототехнічна плівка - це багатошаровий світлочутливий матеріал. Основою плівки є негорюча, прозора, розміро- і хімічно стійка плівка, на яку наносять усі функціональні шари. Як основу найчастіше застосовують лавсан, котрий ще має назву поліетилентераталат (ПТ). Також застосовували ацетилцелюлозу, товщина якої не однакова для всіх плівок і коливається від 50-350 мкм. Товщину імпортних плівок визначає товщина 2,56 мкм, підшар (адгезійний шар) має товщину менше 1 мкм, і служить для надійного з'єднання емульсійного шару з основою плівки. Контршар (протиореольний шар) містить барвник, який поглинає випромінювання в зовні спектральної чутливості емульсійного шару та запобігає виникненню ореолів навколо зображення. Захисний шар - шар товщиною 1-1.5 мкм, що захищає емульсійний шар від механічних пошкоджень. Для отримання матової поверхні до захисного шару додають дрібні (до 0,5 мкм) частинки будьякого полімеру. Емульсійний (світлочутливий шар) являє собою суспензію - желатинове середовище, в якому розподілені мікрокристалики галоген іду срібла. Желатина - це білок, який складається майже з 18 амінокслот. Технічну желатину отримують переробкою кісток, шкіри та інших тваринних тканей. Синтетичного замінника желатину не існує. Недоліки його полягають у тому, що він не стійкий до вологи і дорогий [3].
1.2 Склад фотографічних проявників та фіксажів
Фотографічні проявники -- це водяні розчини хімічних речовин, під дією яких приховане фотографічне зображення стає видимим. Сьогодні проявники випускають у вигляді концентратів, які розводять при необхідності.
До складу проявника входять чотири основних компоненти: проявні, прискорювальні, противуальні речовини та консерванти. Проявні речовини (гідрохінон, метол та ін.) -- це відновлювальні речовини. Вони надають фотографічному зображенню різної контрастності, дрібнозернистості, оптичної щільності.
Консерванти (сульфіт натрію) -- це захисні речовини, що запобігають окисненню проявника.
Противуальні речовини (бромід калію) регулюють швидкість реакції та запобігають відновленню незасвічених срібних солей, тим самим протидіють утворенню вуалі.
Луг (поташ, сода, бура) -- прискорює процес проявлення. Він одночасно сприяє набряканню желатини та окисненню проявника. Кількість і концентрація лугу визначають характер проявника. Окрім цього, луг нейтралізує кислі побічні речовини, що утворюються при відновленні.
У поліграфії використовують вирівнювальні проявники для півтонових зображень, контрастні проявники для штрихових і растрових зображень та надконтрастні проявники для особливо контрастних плівок системи «літ».
Фіксаж -- це хімічний розчин, що закріплює проявлене зображення, робить його стійким. Частинки солей срібла, що залишилися незасвіченими під час експонування, зберігають свої попередні властивості. Зображення на цих ділянках не чорніє, і шар залишається світлочутливим. Плівку після проявлення не можна залишати на світлі. У розчинах фіксажу всі незасвічені солі срібла переходять у водорозчинні сполуки і вимиваються з шару.
Фіксуючі розчини бувають звичайні, кислі, швидкодіючі та дубильні. Основний їх компонент -- тіосульфат натрію [4].
Висновок до розділу 1
У даному розділі було визначено що таке фототехнічна плівка, фіксажі та фотографічні проявники, яка їх будова та з чого вони складаєються. Було поясненно такі поняття як желатина, консерванти, проявні речовини.
2. МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ
Фотоформа являє собою зображення, що складається з непрозорих і прозорих елементів, використовуваних у формному процесі [5]. Зображення фотоформ не обов'язково відповідає оригінальному зображенню створеному автором, так як для поліграфічного відтворення оригінальне зображення необхідно перетворити [6].
Зазвичай, залежно від перетворень у формному процесі, фотоформа має позитивне або негативне, пряме або дзеркальне зображення [5].
Виготовлення фотоформ здійснюється у додрукарських процесах де за допомогою променевої енергії здійснюється відтворення або запис зображення на світлочутливому матеріалі у фоторепродукційному апараті, у контактно-копіювальній рамі або у фотовивідному пристрої [6].
Променева енергія -- це електромагнітні коливання з певною довжиною хвилі. Падаючи на тіла, вона частково відбивається, а частково поглинається ними. Поглинута світлочутливим фотографічним матеріалом промениста енергія перетворюється на хімічну. На фототехнічній плівці відбувається фотохімічна реакція -- утворюється приховане зображення. Щоб перетворити його у видиме, матеріал послідовно обробляють проявником і фіксажем. Таким чином на фототехнічній плівці отримують зображення оригіналу - фотоформу, за яким виготовляють друкарську форму [7].
Технологія виготовлення фотоплівки - процес багатостадійний і має такий етап:
1. емульсифікація;
2. фізичне дозрівання;
3. перехідні процеси;
4. хімічне дозрівання;
5. підготовка емульсії до поливання(нанесення).
Емульсифікація - це отримання мікокристалів галогеніду срібла у водному розчині желатини.
Фізичне дозрівання - це перекристалізація мікрокристалів галогеніду срібла для отримання заданого розміру та розподілу.
Перехідні процеси - це процес вилучення шкідливих речовин з розчину.
Хімічне дозрівання - це підвищення світлочутливості мікрокристалів галоген іду срібла за рахунок утворення додаткових центрів світлочутливості на мікрокристал. Світлочутливість підвищується, наприклад, введенням в емульсію сірки, яка разом із сріблом утворює сполуку Ag2S. Безмежно підвищувати світлочутливість неможливо, адже у нарощування центрів ствітлочутливості призводить до виникнення вуалі. Зображенням, що утворюється на місцях невимитим осадом сторонніх речовин [5].
Висновок до розділу 2
У даному розділі була визначена технологія одержання фототехнічних плівок. Встановлено та поясненно такі етапи виготовлення фототехнічних плівок: емульсифікація, фізичне дозрівання, перехідні процеси, хімічне дозрівання, підготовка емульсії до поливання. Було пояснено термін променева енергія.
3. ВИКОРИСТАННЯ
Сьогодні у поліграфії для отримання фотоформ використовують такі фототехнічні матеріали: як світлочутливий матеріал переважно застосовують чорно-білі фототехнічні срібловмісткіі плівки, а також речовини для їх оброблення та речовини для коректування отримуваної фотоформи. Вони призначені для виготовлення та відтворення зображення оригіналу. У зв'язку із суттєвими змінами у додрукарських процесах: застосування цифрової обробки та кольороподілу зображень - потреба у спеціальних кольорових фототехнічних плівках відпала, вони більше не використовуються у сучасних поліграфічних процесах, їх розробка та виробництво припинено більшістю виробників.Фотоформи, в подальшому використовують у формному процесі для виготовлення друкарської форми [6].
Коэфіцієнт контрастностті, гамма, - кількісна характеристика здатності фотографічного матеріалу передавати відмінність векспозиціях різних ділянок фотографічного зображення відмінністю оптичної щільності цих ділянок [9].
В залежності від коефіцієнта контрастності г, фототехнічні матеріали використовуються:
1. г=1 -для прямої зйомки.
2. г не дорівнює 1 -для виготовлення коректурних та півтонових зображень.
3. г>1 - контрастні матеріал, які використовуються найчастіше у поліграфії.
4. г>15 - застосовуються для фотографування, фото виводу, для виводу штрихових і растрових зображень[9].
Висновок до розділу 3
У даному розділі було встановлено, що фототехнічні матеріали використовуються для виготовлення фотоформ в поліграфії. В залежності від коефіцієнта контрастності, фотоформи слугують для відтворення коректурних та растрових зображень, а також для прямої з'йомки.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ РОЗРАХУНКОВЕ ЗАВДАННЯ
Умова
Початкова довжина зразка гуми дорівнює 200мм при розриві зразка до старіння довжина збільшилася у 1,5 рази, а при розриві після старіння довжина збільшилася на 10%. Знайти коефіцієнт старіння.
Розв'язання
До старіння довжина зразка була = 200*1,5=300мм
Після старіння стала =330мм
Коефіцієнт старіння визначається за формулою: , отже = 300/330=0.9
Відповдь:0.9
ВИСНОВКИ
У курсовій роботі було розглянуто тему «Фототехнічні матеріали», а саме: склад і будову фототехнічної плівки, проявників, фіксажів; методи одержання фототехнічних матеріалів.
У процесі ознайомлення з матеріалом було визначено: основні шари фототехнічної плівки (основа, підшар, контршар, емульсійний шар, захисний шар), 5 основних етапів виготовлення фотоплівки (емульсифікація, фізичне дозрівання, перехідні процеси, хімічне дозрівання, підготовка емульсії до поливання). Було визначено що таке фототехнічна плівка, фіксаж, фотографіний проявник. Було дане пояснення таким термінам: желатина, проявна речовина, консерванти, променева енергія. Було встановлено, що фототехнічні матеріали використовуються в поліграфії для виготовлення фоторм, виводу напівтонових та растрових зображень, а також для прямої зйомки.
У курсовій роботі було розв'язано індивідуальне розрахункове завдання.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Вікіпедія. Поліграфія. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/
2. Типографія «Престиж».Фототехнічні матеріали для типографії. - Режим доступу: http://www.promopoligraph.ru/eto-interesno/fototexnicheskie-materialy-dlya-tipografii/
3.Гуменюк І.О. Курсова робота. Сучасний стан поліграфічної галузі в Україні. -- Режим доступа: http://osvita-servis.ho.ua/doc/11/
4.Поліграфічне матеріалознавство: Підручник. - Львів: Світ, 2000. - 224 с., іл.
5.Гегельський Т.А. Реферат. Поліграфічна промисловість України. ЇЇ роль та перспективи розвитку. -- Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/
6.Метали і композиційні матеріали в поліграфії: навч. посіб. / П. О. Киричор, Т.А. Роїк, А.С. Морозов. - К.:НТУУ «КПІ», 2011.- 216с.
7. Поліграфічні матеріали. Підручник / Жидецький Ю. Ц. Лазаренко О. В., Лотошинська Н. Д. та ін. / За заг. ред. докт. техн. наук проф. Е. Т. Лазаренка -- Львів: Афіша, 2001. -- 328 с.
8.Vseslova - Режим доступу: http://vseslova.com.ua/word
9.Конспект лекцій
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Фізико-хімічна характеристика процесу, існуючі методи одержання вінілацетату та їх стисла характеристика. Основні фізико-хімічні властивості сировини, допоміжних матеріалів, готової продукції; технологічна схема; відходи виробництва та їх використання.
реферат [293,9 K], добавлен 25.10.2010Службове призначення ступінчастих валів, їх конструктивні різновиди і технічні умови на виготовлення. Матеріали і способи одержання заготовок. Схеми базування, типові технологічні маршрути. Методи виконання окремих операцій в умовах серійного виробництва.
реферат [1,7 M], добавлен 16.08.2011Технічні вимоги, призначення та конструктивні різновиди важелів, вилок і шатунів. Матеріали і способи одержання заготовок. Вибір варіанта базування конкретного важеля. Варіанти побудови типових маршрутів обробки. Методи виконання основних операцій.
реферат [754,4 K], добавлен 11.08.2011Процес нанесення тонких плівок в вакуумі. Метод термічного випаровування. Процес одержання плівок. Способи нанесення тонких плівок. Використання методу іонного розпилення. Будова та принцип роботи ВУП-5М. Основні види випарників та їх застосування.
отчет по практике [2,4 M], добавлен 01.07.2015Суть, призначення і методи обробки заготовок поверхневим пластичним деформуванням. Види деревношаруватих пластиків. Вихідні матеріали та способи їх виробництва. Свердлильні верстати і інструмент. Технічні характеристики вертикально-свердлильних верстатів.
контрольная работа [354,4 K], добавлен 04.02.2011Основні промислові методи одержання армованих волокном пластиків. Опис підготовки волокон і матриці, просочування першого другим, формування виробу, затвердіння, видалення оправки. Сфери застосування найпоширеніших полімерних композитних матеріалів.
реферат [751,0 K], добавлен 25.03.2013Характеристика зварної конструкції балона побутового та матеріали для його виготовлення. Технічні умови на виготовлення балона, правила його будови та безпечної експлуатації. Розрахунок режимів зварювання. Визначення витрат зварювальних матеріалів.
курсовая работа [404,7 K], добавлен 09.08.2015Принцип та порядок одержання нафтопродуктів, їх різновиди та відмінні характеристики. Експлуатаційні властивості, порядок та особливості використання автомобільних бензинів, дизельного палива, різноманітних моторних масел та мастильних матеріалів.
курс лекций [2,5 M], добавлен 26.01.2010Абразивні матеріали (абразиви), речовини підвищеної твердості, застосовувані в масивному або здрібненому стані для механічної обробки інших матеріалів. Порівняльні дані про твердість абразивів по різних шкалах. Структура абразивних інструментів.
реферат [29,9 K], добавлен 26.11.2010Залізо – найважливіший промисловий метал. Використання чавуну як конструкційного матеріалу. Техніко-економічне порівняння способів одержання сталі. Ефективність роботи доменної печі. Боксити, нефеліни, каоліни, алуніти - сировина для одержання алюмінію.
реферат [1,9 M], добавлен 21.11.2010