Фототехнічні матеріали. Методи одержання і використання

Поняття складу і будови фототехнічних матеріалів. Основні шари фототехнічної плівки, технічні характеристики проявників та фіксажів. Поліграфічне виконання друкарської продукції та її стадії: додрукарські, друкарські та брошурувально-палітурні процеси.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2014
Размер файла 29,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Видавничо-поліграфічний інститут

Кафедра репрографії

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Загальне і поліграфічне матеріалознавство»

на тему: «Фототехнічні матеріали. Методи одержання і використання»

Виконала: Падалко А.А.

студент 2-го курсу

групи РП-31

Перевірив: Роїк Т. А.

проф. каф. репрографії

Київ -2014

ЗМІСТ

  • ВСТУП
  • 1. СКЛАД І БУДОВА ФОТОТЕХНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
    • 1.1 Склад і будова фототехнічної плівки
    • 1.2 Склад фотографічних проявників та фіксажів
  • Висновок до розділу 1
  • 2. МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ
  • Висновок до розділу 2
  • 3. ВИКОРИСТАННЯ
  • Висновок до розділу
  • ІНДИВІДУАЛЬНЕ РОЗРАХУНКОВЕ ЗАВДАННЯ
  • ВИСНОВКИ
  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  • ВСТУП
  • Поліграфічне виконання друкарської продукції вміщує такі стадії:
  • 1. додрукарські процеси;
  • 2. друкарські процеси;
  • 3. брошурувально-палітурні процеси.
  • Додрукарські процеси включають усі процеси до стадії виготовлення друкарських форм.
  • За допомогою комп'ютерів виготовляють оригінал-макет видання, якій потім переносять на друкарську форму. Текстова форма може бути отримана з типографського шрифтового методу ручного набору або ж за допомогою набірних машин (застарілий метод, зараз не використовується), комплектуючі літери й виготовляючи форму або її напівфабрикат (у вигляді, наприклад, фотокопії). Виготовлення фотоформ неможливе без фототехнічних матеріалів, хоча зараз існують інші методи, але цей залишається й надалі досить популярним. Саме тому існує потреба у вивченні фототехнічних матеріалів [1].

Фотографічні процеси засновані на використанні світлочутливості солей срібла. Сучасні фотографічні матеріали - це хлористі, йодисті і бромисті сполуки срібла, розподілені в сполучному, найчастіше в желатині, і нанесення на підкладку - скло, плівку або папір.

Обробка фотографічних шарів складається в експонуванні, прояві і фіксуванні, а також в заключній додаткової обробці -ослаблення , посиленні і т .п. фототехнічний плівка поліграфічний друкарський

Під проявом розуміють переклад зазнали експонуванню сполук срібла в металеве срібло, яке створює на негативі або диапозитиве почорніння , відповідне зробленому світлом дії [2].

1. СКЛАД І БУДОВА ФОТОТЕХНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

1.1 Склад і будова фототехнічної плівки

Фототехнічна плівка - це багатошаровий світлочутливий матеріал. Основою плівки є негорюча, прозора, розміро- і хімічно стійка плівка, на яку наносять усі функціональні шари. Як основу найчастіше застосовують лавсан, котрий ще має назву поліетилентераталат (ПТ). Також застосовували ацетилцелюлозу, товщина якої не однакова для всіх плівок і коливається від 50-350 мкм. Товщину імпортних плівок визначає товщина 2,56 мкм, підшар (адгезійний шар) має товщину менше 1 мкм, і служить для надійного з'єднання емульсійного шару з основою плівки. Контршар (протиореольний шар) містить барвник, який поглинає випромінювання в зовні спектральної чутливості емульсійного шару та запобігає виникненню ореолів навколо зображення. Захисний шар - шар товщиною 1-1.5 мкм, що захищає емульсійний шар від механічних пошкоджень. Для отримання матової поверхні до захисного шару додають дрібні (до 0,5 мкм) частинки будьякого полімеру. Емульсійний (світлочутливий шар) являє собою суспензію - желатинове середовище, в якому розподілені мікрокристалики галоген іду срібла. Желатина - це білок, який складається майже з 18 амінокслот. Технічну желатину отримують переробкою кісток, шкіри та інших тваринних тканей. Синтетичного замінника желатину не існує. Недоліки його полягають у тому, що він не стійкий до вологи і дорогий [3].

1.2 Склад фотографічних проявників та фіксажів

Фотографічні проявники -- це водяні розчини хімічних речовин, під дією яких приховане фотографічне зображення стає видимим. Сьогодні проявники випускають у вигляді концентратів, які розводять при необхідності.

До складу проявника входять чотири основних компоненти: проявні, прискорювальні, противуальні речовини та консерванти. Проявні речовини (гідрохінон, метол та ін.) -- це відновлювальні речовини. Вони надають фотографічному зображенню різної контрастності, дрібнозернистості, оптичної щільності.

Консерванти (сульфіт натрію) -- це захисні речовини, що запобігають окисненню проявника.

Противуальні речовини (бромід калію) регулюють швидкість реакції та запобігають відновленню незасвічених срібних солей, тим самим протидіють утворенню вуалі.

Луг (поташ, сода, бура) -- прискорює процес проявлення. Він одночасно сприяє набряканню желатини та окисненню проявника. Кількість і концентрація лугу визначають характер проявника. Окрім цього, луг нейтралізує кислі побічні речовини, що утворюються при відновленні.

У поліграфії використовують вирівнювальні проявники для півтонових зображень, контрастні проявники для штрихових і растрових зображень та надконтрастні проявники для особливо контрастних плівок системи «літ».

Фіксаж -- це хімічний розчин, що закріплює проявлене зображення, робить його стійким. Частинки солей срібла, що залишилися незасвіченими під час експонування, зберігають свої попередні властивості. Зображення на цих ділянках не чорніє, і шар залишається світлочутливим. Плівку після проявлення не можна залишати на світлі. У розчинах фіксажу всі незасвічені солі срібла переходять у водорозчинні сполуки і вимиваються з шару.

Фіксуючі розчини бувають звичайні, кислі, швидкодіючі та дубильні. Основний їх компонент -- тіосульфат натрію [4].

Висновок до розділу 1

У даному розділі було визначено що таке фототехнічна плівка, фіксажі та фотографічні проявники, яка їх будова та з чого вони складаєються. Було поясненно такі поняття як желатина, консерванти, проявні речовини.

2. МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ

Фотоформа являє собою зображення, що складається з непрозорих і прозорих елементів, використовуваних у формному процесі [5]. Зображення фотоформ не обов'язково відповідає оригінальному зображенню створеному автором, так як для поліграфічного відтворення оригінальне зображення необхідно перетворити [6].

Зазвичай, залежно від перетворень у формному процесі, фотоформа має позитивне або негативне, пряме або дзеркальне зображення [5].

Виготовлення фотоформ здійснюється у додрукарських процесах де за допомогою променевої енергії здійснюється відтворення або запис зображення на світлочутливому матеріалі у фоторепродукційному апараті, у контактно-копіювальній рамі або у фотовивідному пристрої [6].

Променева енергія -- це електромагнітні коливання з певною довжиною хвилі. Падаючи на тіла, вона частково відбивається, а частково поглинається ними. Поглинута світлочутливим фотографічним матеріалом промениста енергія перетворюється на хімічну. На фототехнічній плівці відбувається фотохімічна реакція -- утворюється приховане зображення. Щоб перетворити його у видиме, матеріал послідовно обробляють проявником і фіксажем. Таким чином на фототехнічній плівці отримують зображення оригіналу - фотоформу, за яким виготовляють друкарську форму [7].

Технологія виготовлення фотоплівки - процес багатостадійний і має такий етап:

1. емульсифікація;

2. фізичне дозрівання;

3. перехідні процеси;

4. хімічне дозрівання;

5. підготовка емульсії до поливання(нанесення).

Емульсифікація - це отримання мікокристалів галогеніду срібла у водному розчині желатини.

Фізичне дозрівання - це перекристалізація мікрокристалів галогеніду срібла для отримання заданого розміру та розподілу.

Перехідні процеси - це процес вилучення шкідливих речовин з розчину.

Хімічне дозрівання - це підвищення світлочутливості мікрокристалів галоген іду срібла за рахунок утворення додаткових центрів світлочутливості на мікрокристал. Світлочутливість підвищується, наприклад, введенням в емульсію сірки, яка разом із сріблом утворює сполуку Ag2S. Безмежно підвищувати світлочутливість неможливо, адже у нарощування центрів ствітлочутливості призводить до виникнення вуалі. Зображенням, що утворюється на місцях невимитим осадом сторонніх речовин [5].

Висновок до розділу 2

У даному розділі була визначена технологія одержання фототехнічних плівок. Встановлено та поясненно такі етапи виготовлення фототехнічних плівок: емульсифікація, фізичне дозрівання, перехідні процеси, хімічне дозрівання, підготовка емульсії до поливання. Було пояснено термін променева енергія.

3. ВИКОРИСТАННЯ

Сьогодні у поліграфії для отримання фотоформ використовують такі фототехнічні матеріали: як світлочутливий матеріал переважно застосовують чорно-білі фототехнічні срібловмісткіі плівки, а також речовини для їх оброблення та речовини для коректування отримуваної фотоформи. Вони призначені для виготовлення та відтворення зображення оригіналу. У зв'язку із суттєвими змінами у додрукарських процесах: застосування цифрової обробки та кольороподілу зображень - потреба у спеціальних кольорових фототехнічних плівках відпала, вони більше не використовуються у сучасних поліграфічних процесах, їх розробка та виробництво припинено більшістю виробників.Фотоформи, в подальшому використовують у формному процесі для виготовлення друкарської форми [6].

Коэфіцієнт контрастностті, гамма, - кількісна характеристика здатності фотографічного матеріалу передавати відмінність векспозиціях різних ділянок фотографічного зображення відмінністю оптичної щільності цих ділянок [9].

В залежності від коефіцієнта контрастності г, фототехнічні матеріали використовуються:

1. г=1 -для прямої зйомки.

2. г не дорівнює 1 -для виготовлення коректурних та півтонових зображень.

3. г>1 - контрастні матеріал, які використовуються найчастіше у поліграфії.

4. г>15 - застосовуються для фотографування, фото виводу, для виводу штрихових і растрових зображень[9].

Висновок до розділу 3

У даному розділі було встановлено, що фототехнічні матеріали використовуються для виготовлення фотоформ в поліграфії. В залежності від коефіцієнта контрастності, фотоформи слугують для відтворення коректурних та растрових зображень, а також для прямої з'йомки.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ РОЗРАХУНКОВЕ ЗАВДАННЯ

Умова

Початкова довжина зразка гуми дорівнює 200мм при розриві зразка до старіння довжина збільшилася у 1,5 рази, а при розриві після старіння довжина збільшилася на 10%. Знайти коефіцієнт старіння.

Розв'язання

До старіння довжина зразка була = 200*1,5=300мм

Після старіння стала =330мм

Коефіцієнт старіння визначається за формулою: , отже = 300/330=0.9

Відповдь:0.9

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі було розглянуто тему «Фототехнічні матеріали», а саме: склад і будову фототехнічної плівки, проявників, фіксажів; методи одержання фототехнічних матеріалів.

У процесі ознайомлення з матеріалом було визначено: основні шари фототехнічної плівки (основа, підшар, контршар, емульсійний шар, захисний шар), 5 основних етапів виготовлення фотоплівки (емульсифікація, фізичне дозрівання, перехідні процеси, хімічне дозрівання, підготовка емульсії до поливання). Було визначено що таке фототехнічна плівка, фіксаж, фотографіний проявник. Було дане пояснення таким термінам: желатина, проявна речовина, консерванти, променева енергія. Було встановлено, що фототехнічні матеріали використовуються в поліграфії для виготовлення фоторм, виводу напівтонових та растрових зображень, а також для прямої зйомки.

У курсовій роботі було розв'язано індивідуальне розрахункове завдання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вікіпедія. Поліграфія. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

2. Типографія «Престиж».Фототехнічні матеріали для типографії. - Режим доступу: http://www.promopoligraph.ru/eto-interesno/fototexnicheskie-materialy-dlya-tipografii/

3.Гуменюк І.О. Курсова робота. Сучасний стан поліграфічної галузі в Україні. -- Режим доступа: http://osvita-servis.ho.ua/doc/11/

4.Поліграфічне матеріалознавство: Підручник. - Львів: Світ, 2000. - 224 с., іл.

5.Гегельський Т.А. Реферат. Поліграфічна промисловість України. ЇЇ роль та перспективи розвитку. -- Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/

6.Метали і композиційні матеріали в поліграфії: навч. посіб. / П. О. Киричор, Т.А. Роїк, А.С. Морозов. - К.:НТУУ «КПІ», 2011.- 216с.

7. Поліграфічні матеріали. Підручник / Жидецький Ю. Ц. Лазаренко О. В., Лотошинська Н. Д. та ін. / За заг. ред. докт. техн. наук проф. Е. Т. Лазаренка -- Львів: Афіша, 2001. -- 328 с.

8.Vseslova - Режим доступу: http://vseslova.com.ua/word

9.Конспект лекцій

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Фізико-хімічна характеристика процесу, існуючі методи одержання вінілацетату та їх стисла характеристика. Основні фізико-хімічні властивості сировини, допоміжних матеріалів, готової продукції; технологічна схема; відходи виробництва та їх використання.

    реферат [293,9 K], добавлен 25.10.2010

  • Службове призначення ступінчастих валів, їх конструктивні різновиди і технічні умови на виготовлення. Матеріали і способи одержання заготовок. Схеми базування, типові технологічні маршрути. Методи виконання окремих операцій в умовах серійного виробництва.

    реферат [1,7 M], добавлен 16.08.2011

  • Технічні вимоги, призначення та конструктивні різновиди важелів, вилок і шатунів. Матеріали і способи одержання заготовок. Вибір варіанта базування конкретного важеля. Варіанти побудови типових маршрутів обробки. Методи виконання основних операцій.

    реферат [754,4 K], добавлен 11.08.2011

  • Процес нанесення тонких плівок в вакуумі. Метод термічного випаровування. Процес одержання плівок. Способи нанесення тонких плівок. Використання методу іонного розпилення. Будова та принцип роботи ВУП-5М. Основні види випарників та їх застосування.

    отчет по практике [2,4 M], добавлен 01.07.2015

  • Суть, призначення і методи обробки заготовок поверхневим пластичним деформуванням. Види деревношаруватих пластиків. Вихідні матеріали та способи їх виробництва. Свердлильні верстати і інструмент. Технічні характеристики вертикально-свердлильних верстатів.

    контрольная работа [354,4 K], добавлен 04.02.2011

  • Основні промислові методи одержання армованих волокном пластиків. Опис підготовки волокон і матриці, просочування першого другим, формування виробу, затвердіння, видалення оправки. Сфери застосування найпоширеніших полімерних композитних матеріалів.

    реферат [751,0 K], добавлен 25.03.2013

  • Характеристика зварної конструкції балона побутового та матеріали для його виготовлення. Технічні умови на виготовлення балона, правила його будови та безпечної експлуатації. Розрахунок режимів зварювання. Визначення витрат зварювальних матеріалів.

    курсовая работа [404,7 K], добавлен 09.08.2015

  • Принцип та порядок одержання нафтопродуктів, їх різновиди та відмінні характеристики. Експлуатаційні властивості, порядок та особливості використання автомобільних бензинів, дизельного палива, різноманітних моторних масел та мастильних матеріалів.

    курс лекций [2,5 M], добавлен 26.01.2010

  • Абразивні матеріали (абразиви), речовини підвищеної твердості, застосовувані в масивному або здрібненому стані для механічної обробки інших матеріалів. Порівняльні дані про твердість абразивів по різних шкалах. Структура абразивних інструментів.

    реферат [29,9 K], добавлен 26.11.2010

  • Залізо – найважливіший промисловий метал. Використання чавуну як конструкційного матеріалу. Техніко-економічне порівняння способів одержання сталі. Ефективність роботи доменної печі. Боксити, нефеліни, каоліни, алуніти - сировина для одержання алюмінію.

    реферат [1,9 M], добавлен 21.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.