Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Модний одяг дарує кожній жінці радість і впевненість в собі.

Мода - це виявлення постійного устремління людини до нового в усіх областях життя. Мода і одежа невід'ємні один від одного, як предмет і його тінь. В вузькому смислі мода - це зміна форм, крою, кольору, силуету, довжини одягу, взуття, головних уборів, зачісок і навіть косметики на нові, які під впливом різних факторів, у тому числі і реклами, становляться більш популярними. жіночий пальто атласний раскрой

Кожна епоха створювала свій естетичний ідеал, ідеал краси людського тіла, ідеал жіночості, свій художній стиль в одежі. Історичний розвиток костюма, його зміни завжди обумовлені, з одного боку, модою, з другої, - стилем епохи. З появою кожної нової моди старий одяг втрачає свою естетичну цінність.

Мода початку ХХІ століття - це еталон моди всіх попередніх десятиліть. Художники в пошуках нових форм повертались до образів попередніх років;

роблячи це по-своєму і неоднозначно, огортаючи практично всю картину моди ХХІ століття і вибираючи особливі ідеї, які були пропрацьовано модельєрами дуже інтенсивно. Так, для класичного стиля характерні образи, позичені у моделей середини 50-х років, допускаючи складні конструкції і декоративні деталі. А супер елегантні ансамблі в стилі „шанель” актуальні і в наш час.

Сучасний одяг використовує також зразки спортивного стиля, характерного для 60-70-років; в моделях, які пропонуються часто-густо зустрічаються брючні костюми, „американська” пройма.

В сучасному жіночому одязі зустрічаються елементи чоловічого одягу, визначена кольорова гамма підкреслює в жінці силу і спортивність. Довжина зустрічається, як від суперміні до максі, а також зустрічається широка юбка і вузький ліф 50-х років. Основну увагу приділяють матеріалу, тому, як він повинен „працювати” в готовому швейному виробі. Дякуючи суперсучасній обробці натуральні тканини набувають не властиву їм раніше якість і можуть використовуватися в незвичних для них формах; кашемір, хутро, шкіра, бархат, атлас, льон, шерсть - звичні назви, але спосіб їх використання в сучасному одязі по істині революційний.



Розділ 1. Загальна частина

1.1 Характеристика виробу

Жіноче зимове пальто прилягаючого силуету

Пальто - це верхній одяг з рукавами, з розрізом від верху до низу, може мати довільну довжину, але не коротшу лінії коліна.

Пальто являється одним з необхідних виробів жіночого гардеробу. Термін експлуатації залежить від призначення напрямку моди. Виріб обов'язково повинен відповідати технічним , гігієнічним, економічним вимогам .

В даному випадку пропонується створення жіночого зимового пальто.

Примірний варіант жіноче зимове пальто прилягаючого силуету, повсякденного вжитку, класичного стилю. Виріб пропонується молодіжній та середній групі.

На пілочці оброблено рельєфи від пройми до нижнього зрізу виробу. Кишені немає. Спинка з середнім швом і також шлицею. Рукав вшивний, двошовний. Комір стояче-відкладний з невеликим відльотом. Застібка центральна однобортна на 5 ґудзиків.

1.2 Вибір матеріалу

Англійці називали його «тканиною королів», при Єлизаветі I його почали виробляти і експортувати в країни Європи і Азії. Воно прославило Англію на світовому текстильному ринку з XII століття, причому англійські закони забороняли його імпорт поряд з вивозом з країни сирої шерсті. Звичайно ж, йдеться про знамените англійське сукно, яке популярне у всьому світі.

Пальтові тканини становлять найбільшу частку в асортименті вовняних тканин - 52%. За особливостями виробництва пальтові вовняні тканини бувають камвольні, камвольно-суконні, товсто суконні, грубо суконні.

Пальтові тканини виробляють з чисто вовняної, змішаної гребінної пряжі з поверхневою густиною 290...540 г/мІ. Камвольні пальтові тканини легші від тонкосуконних пальтових тканин, бувають гладко фарбовані, меланжеві або пістряво ткані. Ці тканини здебільшого використовуються для пошиття літніх чоловічих та жіночих пальт. До класичних камвольних пальтових тканин належать букле, креп, габардин, діагональ, пальтові тканини та пальтові фланелі.

Сукно - один з видів шерстяної тканини, лицьова поверхня якої має ворсове покриття (войлокообразний застіл), під ним ховається малюнок переплетення тканини. Особливість виробництва сукна заснована на властивості шерстяного волокна звалюватися з іншими волокнами завдяки чіпким лусочкам. В процесі створення тканина проходіт дуже багато етапів:

* Промивання руна, відділення грязі і жирного поту, видалення реп'яхових шишок.

* Руно тріпають на тіпальній машині, прочісують на апаратах, потім прядуть.

* Пряжу снують на снувальному верстаті, потім відправляють на ткацький верстат.

* Валяння у валяльній машині, промивання, фарбування.

* На ворсильной машині тканина ворсують, потім стрижать і прочищають щітками на бастовальной машині.

* В кінці тканину проходить пресування і упаковується.

Найвідомішими з видів сукна є драп, драдедам, бібер, сукно звичайне та інші. Найчастіше з сукна шиють пальто і костюми. Сукно як основний атрибут більярда Виготовлення сукна для гри в більярд декілька відрізняється від звичайної технології виробництва. Після очищення від забруднень гарячим мильним розчином шерсть занурюють у воду з маслом для пом'якшення. У спеціальній машині пряжу для сукна перетворюють на повсть, якій потім проводять карбонацию, - очищення кислотним розчином. Для поліпшення ігрових якостей на тканині обов'язково укладають ворс строго в одному напрямі, і тільки потім забарвлюють.

Істотно продовжилося життя сукна на більярдному столі завдяки винаходу наклейок для київ. А до XIX століття за одну гру киями без наклейок тканина дірявилася більше сотні разів! Традиційним кольором сукна на більярдному столі вважається зелений, хоча зараз використовуються такі кольори як жовтий, синій, коричневий, червоний.

Шинельне сукно

Шинельне сукно відрізняється особливою щільністю і міцністю. Воно володіє відмінними тепловими властивостями. Рукавиці з такого сукна відмінно захищають руки від опіків і іскр, обмороження, тому широко застосовуються в машинобудуванні, металургії і хімічній промисловості.

Шинельне сукно застосовується при пошитті костюмів для полювання, які володіють рядом корисних властивостей:

- Низька теплопровідність вовняного сукна забезпечує мінімальні теплові втрати.

- Висока щільність сукна гарантує абсолютну вітронепроникність і непромокальність. Вовняні волокна мають природну водовідштовхувальну обробку.

- Сукно має негорючестью - іскри не завдають йому шкоди. Тому сміливо можна ночувати біля багаття.

- При русі матеріал не шарудить, не чіпляється за гілки і суччя, що дозволяє мисливцеві рухатися безшумно.

- Природний запах(вівці) дозволяє максимально близько підійти до диких тварин.

- При великих фізичних навантаженнях молекули води легко проходять крізь волокна шерсті - сукно є добре дихаючим матеріалом, цим воно вигідно відрізняється від кращих мембранних тканин, які не в силах забезпечити повне потоудаление при великих фізичних навантаженнях.

- Вироби з сукна довговічні завдяки високій міцності до розриву і стирання.

- Усі вищеперелічені властивості у поєднанні з легкою вагою роблять костюм незамінним атрибутом для туристів, рибалк, грибників і мисливців.

Відмінною рисою сукна є те, що після посиленого валяння полотно дає усадку не лише по довжині, але і істотно по ширині(до 50%). В силу цього воно набуває великої щільності. Через це будь-який обробний рядок або додаткова деталь може створити зайву жорсткість. Завдяки підвищеній щільності сукна виробу з нього можна носити без додаткового утеплювача як в міжсезоння, так і в заморозки. Після обробки водовідштовхувальним просоченням сукно стає практично непромокальним. Після декількох годин під дощем ви залишитеся сухими, оскільки волога скачується по волокнах шерсті і не вбирається. Висихає сукно швидко.

Однією з неповторних особливостей цієї тканини є здатність міняти колір при різному освітленні.

Підкладкові тканини

Атласна тканина

Шовкові підкладкові віскозні та віскозно-ацетатні тканини

Шовкові підкладкові віскозні та віскозно-ацетатні тканини виробляють з комплексних ниток лінійної щільності 11; 13,3 та 16,6 текс; переплетеннями: саржевим, атласним, похідними від саржевого або простими жакардовими; поверхневою щільністю 70-140 г/м2; гладкофарбованими або ріже - меланжевими. Це такі класичні тканини, як: саржі та полотна підкладкові; альпак, дудун, дамассе, а також тканини нового асортименту.

Саржі та полотна - це гладкофарбовані рівнощільні тканини відповідних переплетень, які відрізняються між собою лінійною щільністю ниток, поверхневою щільністю та шириною.

Альпак, дудун, дамассе - це гладкофарбовані тканини жакардових переплетень з пишними ткацькими малюнками рослинного характеру, в яких використовується контраст матової або фактурної поверхні з гладкою блискучою. Виробляють їх з комплексних віскозних ниток; альпак має ацетатний уток. Такі тканини використовують для підкладок в жіночому одязі для більш естетичного оформлення зворотної сторони виробу.

Капронові та поліефірні підкладкові полотна виробляють гладкофарбованими за забарвленням, з комплексних ниток лінійної щільності 5,6; 6,7; 11 та 15,6 текс; поверхневою щільністю 50-90 г/м2. Це найбільш тонкі та міцні підкладкові тканини, але вони мають низькі показники гігієнічних властивостей. їх використовують при виготовленні підкладки в виробах з безусадочних матеріалів.

Існує декілька артикулів підкладкових тканин типу полотен їз сполучення капронових та поліефірних ниток; капронових та ацетатних ниток. Останні поряд з капроновими тканинами мають найкращі показники фізико-механічних властивостей.

Напівшовкові підкладкові тканини, які виробляють основним саржевим, атласним та жакардовими переплетеннями з віскозних ниток лінійної щільності 13,3 текс в основі та бавовняної пряжі лінійної щільності 15,4 текс в утоку, мають поверхневу щільність близько 110 г/м2. Це міцні, зносостійкі гладкофарбовані тканини.

Найбільш широке використання мають такі напівшовкові підкладкові тканини, як саржі та сатин-дубль.

Саржі виробляють основним саржевим переплетенням з комплексних віскозних ниток лінійної щільності 16,6 текс в основі та бавовняної пряжі лінійної щільності 18,5-25 текс в утоку. Лицева сторона тканини гладка та блискуча, з діагоналевим рубчиком, зворотна, яка створена в основному з бавовняної пряжі, - матова. Поверхнева щільність - 125-140 г/м2.

Сатин-дубль виробляють атласним переплетенням з віскозних ниток лінійної щільності 16,6 текс в основі та бавовняної пряжі лінійної щільності 18,5 текс в утоку. Це важка (155 г/м2), щільна, міцна гладкофарбована тканина з гладкою блискучою лицевою стороною.

Напівшовкові підкладкові тканини більш міцні та зносостійкі ніж шовкові, але вони більш товсті та масивні; в процесах носіння, прання та хімчистки одягу вони створюють пілінг-ефект на зворотній стороні.

Шовкові та напівшовкові підкладкові тканини сильно зминаються (крім синтетичних), обсипаються, розсуваються у швах, від дії пару та води на них створюються матові плями. Віскозні підкладкові тканини у вологому стані здатні втрачати міцність на 50 %, ацетатні - на 30%.

Бавовняні підкладкові тканини мають обмежене використання - для підкладки в недорогих швейних виробах та в спеціальному захисному верхньому одязі. Це такі тканини, як сатини, ластики, сатин-трико, саржа рукавна.

Сатини та ластики - це щільні товсті гладкофарбовані в темні кольори тканини, з кардної пряжі лінійної щільності 25-42 текс, переплетень відповідно: сатин та атлас.

Сатин-трико - це щільна тканина з дрібним пологим рубчиком, яка використовується для виготовлення підкладки в шинелях.

Саржу рукавну випускають з надрукованими вузькими поздовжніми мужками на білому фоні.

Проводяться роботи з випуску підкладкових тканин з бавовни в сполученні з синтетичними волокнами. Бавовняно-лавсанова підкладкова тканина саржевого переплетення із змішаної пряжі (33% волокон бавовни, 67% волокон лавсану) лінійної щільності 15,4 текс в основі та 11,8 текс в утоку, поверхневої щільності 135 г/м2 має значно більш високу зносостійкість, ніж чистобавовняні.

Поновлення асортименту підкладкових тканин пов'язано з випуском полегшених малоусадочних тканин з високою зносостійкістю.

Для виготовлення підкладок в виробах з синтетичних тканин, шкіри, хутра широко використовують тонкі гладкі поліамідні трикотажні полотна, які виробляють з комплексних капронових ниток лінійної щільності 2,2; 3,3; 5; 6,7 текс, поверхневою щільністю 80-130 г/м2, простими одинарними трикотажними переплетеннями на машинах 26-28 класів. Такі полотна мають приприємний зовнішній вид, низьку усадку (до 2%), високі міцність та зносостійкість.

Для виготовлення підкладок кишень випускають спеціальні кишенькові тканини - міцні щільні гладкофарбовані бавовняні тканини типу бязі, гринсбону, тік-ластику, а також тонкі щільні поліамідні тканини та трикотажні полотна.



Види ниток

Нитка - загальна назва тонкоскрученного матеріалу, що має малий діаметр. Випускаються нитки на: котушках, жорстких паперових гільзах, в мотках, бобінах, і куфтах.

Як матеріал, нитки можуть бути натуральними (з пряжі гребеневого прочісування), або синтетичними (в якості основи використовується синтетичний матеріал, у тому числі скловолокно).

За видом і маркою нитки можуть бути: суворі, матові і глянсові. Матові нитки, що випускаються із спеціальним жировим покриттям, називаються «взуттєві».

За кольором нитки можуть бути: суворі, білі, чорні і кольорові. У мові ідіома "шито білими нитками" означає явну фальсифікацію.

Поділяються на торговельні номери: 00, 10, 20, 30, 40, 50, 60, 80, 100 і 120.

Нитки в три шари складання виробляються багатокруточними. Нитки в шість, дев'ять і дванадцять шарів складання виробляються двокруточними.

Залежно від зовнішнього вигляду нитки кожної марки поділяються на два сорти: перший і другий.

Сорт нитки і критерії якості

Визначення сорту ниток проводиться шляхом зовнішнього огляду пакувань. Бобіни і гільзи підлягають огляду з усіх боків. Виявлені дефекти ниток оцінюються в умовних одиницях-балах.

Сорт ниток встановлюється в залежності від сумарної балової оцінки зразка в 100 пакувань при довжині нитки на пакування 200м:

для білих ниток першого сорту - не більше 50 балів і другого сорту - не більше 12 балів;

для суворих, кольорових і чорних ниток першого сорту - не більше 40 балів і другого сорту - не більше 120 балів.

Використовувана в критерії сума балів збільшується або зменшується пропорційно загальній довжині нитки.

В пакуванні ниток не допускається:

Суміш різних номерів;

Забарвлення смугами;

Ворсистість по всій котушці;

М'яке намотування;

Переповнене намотування з обпаданням витків;

Пропуски або викинуті нитки по всьому пакуванню;

Більш 100 вузлів на поверхні пакувань у зразку зі 100 пакувань.

Довжина намотування

Довжина намотування ниток, що випускаються на котушках, гільзах і бобінах - 400, 500, 1000, 2500, 5000 і 6000 м.

Довжину нитки визначають одним із двох способів:

Для ниток з довжиною намотки, зазначеної на етикетці від 20 до 500 м включно - безпосереднім розмотуванням кожного пакування;

Для ниток з довжиною намотки, зазначеної на етикетці понад 500 м - зіставленням ваги ниток нетто на пакуванні з вагою відмотаних з неї ж 100 м ниток.

Стандартна довжина намотування матових і глянсових ниток наступна:

На котушках - 100, 200, 400 і 500 м;

На жорстких паперових гільзах і бобінах - 400, 500, 1000, 2500, 5000 і 6000 м.

Намотування на пакуванні повинна бути рівномірним і щільним.

Маркування ниток

Нитки, в залежності від виду пакування маркуються:

На котушках, гільзах і бобінах - етикетками;

В пачках - пачечними етикетками або наклейками;

В ящиках і тюках - ярликами.

Нитки, намотані на котушки, маркуються етикетками, наклеєними з обох торців котушки.

Нитки, намотані на циліндричні гільзи, маркуються круговою етикеткою по поверхні циліндра намотування.

Нитки, намотані на конусні бобіни, маркуються на внутрішній стороні паперового конуса круговою етикеткою або наклейкою.



Розділ 2. Продуктивні методи праці. Сучасне обладнання, інструменти та пристрої

2.1 Вибір обладнання

Технічні характеристики швейної машини 1022 класу:

Машина призначена для пошиття виробів з тканин білизняний, костюмної і пальтової групи з натуральних і штучних волокон двонитковим човниковим стібком в одну сходинку.

Кількість стібків в хвилину - до 4000.

Довжина стібка - до 4,5 мм.

Підйом натискний лапки, не менше 8 мм

Найбільша товщина зшиваються матеріалів - не більше 5 мм.

Застосовуються голки: тип 3-І, № 90, 100, 110, 120,130 ГОСТ 7322-55.

Застосовуються нитки: бавовняні матові у шість додавань № 30-80 . ГОСТ 6309-73; шовкові № 65 ГОСТ 6797-70.Габаритні розміри платформи, мм: довжина - 476, ширина - 178, довжина - 520, шириною - 210,висота 360.

Габаритні розміри столу, мм: довжина - 1060, ширина - 650, висота - 800-880.

Виліт рукава, мм - 260

Електродвигун: потужність, кВт - не більше 0,25.

Маса головки, кг - не більше 27.

Маса машини, кг - не більше 95.

Пристрій і робота швейної машини 1022 класу

Швейна машина 1022 класу комплектується промисловим столом, на якому встановлені механізми включення, приводу і управління: кнопковий перемикач, електропривод, педаль вмикання фрикціона, колінний натискний важіль підйому лапки. На столі встановлені: стійка для котушок, піддон з маслосбірником, ящик для інструменту і приладдя.

Двигун тканини 1 може подавати матеріал у прямому і зворотному напрямках. Зміна подачі на зворотний хід, здійснюється важелем 13.

Головний вал 4 машини змонтований в рукаві на підшипниках ковзання. На його передньому кінці установлений кривошип 3, з механізмом ниткопритягувача і голководія . На задньому краю валу знаходиться маховик 11, ексцентрик з шатунами 5 і шестерня, що передає рух вертикальному валу, який за допомогою конічної зубчастої пари 16 і 18 передає обертання човнику. Ексцентрик, що обертається на головному валу 4 за допомогою шатунів, сполучених з валами 21 і 25, передає рух механізму двигуна тканини.

Притиск матеріалу до голкової платівці проводиться натискний лапкою 24. Підйом натискний лапки може проводитися вручну або колінним важелем .

Інструкція з експлуатації швейної машини 1022 класу

Маховик машини обертайте тільки в одну сторону - на себе.

Не допускайте роботу машини при опущеній натискний лапці, якщо під неї не підкладена тканина.

Не тягніть тканину під час шиття, щоб уникнути згинання і поломки голки.

Не допускайте роботу машини при знятій фронтовий кришці 2 і огорожах ременя і ниткопритягувача.

Не допускайте роботу машини, якщо шпулечный ковпачок повністю не зафіксовано засувкою.

Не натискайте колінний важіль при шитті.

Видаляйте пачоси та інші забруднення, що скупчуються на човниковому пристрої, під голкової пластиною і між зубцями двигуна тканини.

Регулярно додавайте масло у резервуар до риски покажчика рівня масла. Для змащення застосовується масло И-12А ГОСТ 20799-75. Закінчивши роботу, не забувайте підняти гноти з картера.

Підбирайте голки відповідно нитками.

Рекомендується застосовувати вушко нитку правою крутки.

Ремінь, одягається на шків фрикціона і маховик головного вала повинен мати певну натяг. Ремінь повинен бути натягнутий так, щоб при додатку на гілку сили 0,4-0,6 кг прогин був рівний приблизно 10 мм.

При заміні шпульки поверніть маховик голівки, поки голка не займе крайнє верхнє положення, відсуньте задвижную платівку 1, захопіть двома пальцями лівої руки засувку шпульного ковпачка.

Включення моталки виробляєте натисканням на шпиндель. Підніміть лапку і увімкніть машину (при пошитті лапку піднімати не потрібно). Моталки автоматично зупиниться, коли на шпульку буде намотано достатню кількість ниток. Повнота намотування регулюється важелем 5. Натяг нитки при намотуванні регулюється гвинтом - гайкою.

Заправлення верхньої нитки виробляєте згідно інструкції до швейній машині 1022 класу, заводячи нитку в усі покладені нитконаправлювачі, як зазначено на схемі. Візьміть вільний кінець верхньої нитки лівою рукою, поверніть маховик на один оборот для переплетення верхньої і нижньої ниток, потягніть кінець верхньої нитки, поки нижня нитка не вийде наверх, і обидві нитки відтягніть під натискний лапкою в напрямку від себе.

Підкладіть тканина під натискну лапку і опустіть її. Машина готова до роботи.

Перелік найбільш зустрічаються несправностей

1. Обрив ниток:

- неякісні нитки, недостатньої міцності, з вузликами - замінити нитки.

- занадто велика натяг нитки - послабити натяг ниток.

- неякісна голка з погано відполірованим вушком, з задирками в жолобках - змінити голку.

- отвір під голку в голкової платівці, сильно розробилось, має нерівну поверхню, задирки - змінити вушко пластинку, якщо не можна виправити зношене отвір поліруванням щербини.

- неідеальні місця проходження ниток, задирки, подряпини на їх н - заполірувати або замінити.

2. Пропуски стібків:

- голка занадто тонка для обраної нитки і не вільно проходить через вушко голки

- тупа або погнута голка

- неправильне регулювання положення голки щодо човника

- неправильно вибраний тип голки

3. Нерівномірна подача матеріалу - затупились зубці ц зубчастої рейки

- зносилася робоча поверхня притискної лапки

6. Ремонт та налаштування швейної машини 1022 клас. Заміна човника

Зніміть натискну лапку, вушко пластинку, двигун тканини, вийміть голку з голко водій .

перекиньте головку машини до упору.

Зняти ковпачок зі шпулею.

Відверніть гвинт 1 і зніміть палець шпуле утримувач 2.

Послабте два гвинта 4 на втулці човника.

Поверніть маховик машини, поки важіль двигуна тканини 1 не підніметься в саме крайнє положення (по відношенню до осі човника).

Поверніть човник на валу так, щоб запобіжник 3 опинився внизу.

Поверніть шпулетримач 4 і зніміть човник з валу.

Встановіть новий човник на вал до упору.

Встановіть палець шпулетримач в паз платформи і закріпіть гвинтом 1, при цьому виступ пальця повинен потрапити в виріз 2 шпулетримач .

Встановіть голку в голководій, згідно цієї інструкції.

Обережно поверніть правою рукою маховик головного валу, одночасно притримуючи лівою корпус корабля, так, щоб носик його знаходився на осі голки. Голку опустіть у вікно шпулетримач до крайнього нижнього положення. Підніміть голку вгору на 1,8-2,0 мм Менший розмір рекомендується для тонких тканин, більший зазор - для товстих тканин. При цьому відстань від верхньої кромки вушка голки до нижньої кромки носика корпусу човника повинно бути 1,1 мм.

Закріпіть гвинт 4 човника.

Настройка параметрів роботи човника і голки

Встановіть палець шпуле тримач 3, витримуючи розмір між віссю голки 1 і кромкою пальця 0,1-0,5 мм Зазор між пальцем і шпулетримач 2 повинен бути 0,5-0,6 мм.

Перевірте натяг нитки човника. Натяг нитки має бути 30-60 грамів. При необхідності відрегулюйте гвинтом. Натяг нитки має бути 30-60 грамів. При необхідності відрегулюйте винтом. Встановити ковпачок зі шпулькою в шпуле тримач.

Опустіть головку машини вниз на стіл, звертаючи увагу на правильність з'єднання клиновим ременем маховика машини і шківа привода. Поставте на місце двигун тканини і вушко платівку.

2.2 Характеристика обладнання

Машина 51 клас ПМЗ

Машина 51кл ПМЗ випускається Подільським механічним заводом і призначена для обметування зрізів деталей з бавовняних, шовкових, вовняних та трикотажних тканин трикутниковим ланцюжковим обметувальним переплетенням. Частота обертання головного вала машини - до 3500 обертів за хвилину, довжина стібка регулюється від 1,5 до 4мм, а ширина обметування - від 3 до 6мм.

На машині можна зшивати тканину завтовшки (у стиснутому стані під лапкою) до 2,5мм. Застосовують голки 0029 160-75 (ГОСТ 22249-Е). Машина застосовується для виконання технологічних операцій при виготовленні швейних виробів за індивідуальними замовленнями.

Машина має:

1) механізм голки - кривошитно-коромисловий;

2) механізм коливальних петельників;

3) диференційований механізм переміщення матеріалів реєчного типу, який має дві рейки (передню і задню), горизонтальні переміщення передньої рейки більші, чим задньої, завдяки чому усувається припосадкування і розстягнення еластичного полотна у процесі його обметування;

4) механізм ножів працює за принципом ножиць;

5) в машині застосовується централізоване гнітове змащення деталей механізмів, які розташовані під платформою машини (знизу під головним валом у корпусі машини відлитий картер, який періодично заливається мастилом).

Строчка триниткового обметувального ланцюжкового стібка утворюється з трьох ниток. Нитка голки є з'єднуючою (зшивною) ниткою. Нитка лівого петельника обгинає зрізи з боку нижньої деталі та є обметувальною. Нитка правого петельника обгинає зрізи з боку верхньої деталі й теж є обметувальною. Таким чином, переплетення петель нитки лівого та нитки правого петельників відбувається вздовж зрізів деталей, що зберігає зрізи від висотування.

Триниткова обметувальна строчка ланцюжкового переплетення еластична, важко розпускається, добре витримує фізичні навантаження при експлуатації виробу. Застосування з'єднувально-обметувальних строчок сприяє виготовленню виробів найвищого ґатунку. Ці вироби гарного вигляду як з лицьового, так і з виворотнього боків.

В процесі утворення стібка беруть участь: голка, лівий петельник, правий петельник, зубчаста рейка, лапка, ножі.

До недоліків строчок відносять:

1) потовщення на лінії шва, триниткової з'єднувально-обметувальної строчки, тому для її виконання застосовують нитки тонші за номером або пряжу;

2) значну витрату ниток на строчку.

Конструктивні особливості машинки 51кл. ПЗМ

Розглянемо будову механізму голки машини 51кл. ПМЗ. Головний вал машини обертається в двох втулках. На правому кінці головного вала закріплене махове колесо. Також на головному валі розміщене коліно з циліндричною цапфою. На цапфу одягається кульковий шарнір, який складається з двох половинок. На них одягається нижня роз'ємна головка шатуна, а також встановлюється циліндрична штопка. Штопка усуває довільні поворотні рухи шатуна. Коромисло встановлено разом з віссю, яка утримується в рукаві машини. Між ними на осі закріплене коромисло, що за допомогою лапки з'єднується з поводком. У поводку кріпиться голководій, а в голко водій кріпиться голка.

Розглянемо будову механізму петельників. На лівому кінці вала закріплюється кривошип, на палець якого одягається втулка і кульковий шарнір. На шарнір одягається головка шатуна, в її паз вставляється штопка. Вашіль одягнений на вісь, яка встановлюється в втулку. На друге плече важеля встановлюється правий петельник. Третє плече важеля з'єднується з важелем лівого петельника, в якому закріплюється лівий петельник.

У машині 51кл. ПМЗ застосовується диференційований механізм переміщення матеріалів, який має дві зубчасті рейки. Передня зубчаста рейка переміщає тканину на визначену довжину стібка, а задня рейка - на меншу довжину.

Механізм переміщення матеріалів складається з п'яти вузлів:

- вузол горизонтальних переміщень передньої рейки;

- вузол регулятора довжини стібка;

- вузол горизонтальних переміщень задньої рейки;

- вузол вертикальних переміщень рейок;

- вузол лапки.

Розглянемо регулювання підйому лапки у машині 52кл ПМЗ. Підйом лапки над голковою пластиною може здійснюватись ручним і ножним способами.

Для ручного підйому лапки у важіль загвинчується ексцентричний палець. Під пальцем на шарнірному гвинті утримується важіль.

Для ножного підйому лапки в корпус машини загвинчується шарнірний гвинт, на нього одягається важіль. На гвинт одягається пружина, яка намагається повернути важіль за годинниковою стрілкою.

Для підйому лапки натискають на педаль. Важіль повертаючись проти годинникової стрілки, своїм переднім плечем повертає важіль також проти годинникової стрілки і лапка піднімається.

Не можна піднімати лапку, коли правий петельник або розширювач перебувають над голковою пластиною.

Розглянемо механізм ножів машини 51кл. У отвори вилки встановлюється утримувач своєю циліндричною порожнистою віссю. Згори у паз встановляється верхній ніж і клин. Праворуч у порожнисту вісь встановляється стрижень. На вісь кріпиться хомутик. У хомутик впирається пружина, яка створює тиск верхнього ножа на нижній ніж. Під дією ексцентрика, шатун буде переміщатись у вертикальній площині. Якщо шатун піднімається, то ніж і важіль повертаються проти годинникової стрілки. Тобто ніж також піднімається.

Внизу в паз колодки встановлюється нижній ніж. Щоб ріжуча кромка верхнього ножа прилягала до нижнього, в неї упирається кінець упорної пластинки. Нижній ніж встановлюється знизу, його ріжуча кромка повинна бути на рівні верхньої грані голкової пластини. Верхній ніж встановлюється в утримувач зверху. При встановленні верхнього ножа слід пам'ятати , що ріжуча кромка при крайньому нижньому положенні ножа опускається нижче ріжучої кромки ножа на 1-1,5мм.



Ручні інструменти

Голка -- довгий,тонкий,загострений інструмент з твердого матеріалу (раніше з кістки). Найчастіше відомі швацькі голки з голковим вушком для нитки з одного боку. Використовується для руйнування або деформації об'єкта з метою здобуття яких-небудь нових властивостей об'єкта або його подолання. Унаслідок незначної площі вістря голки сила, прикладена уздовж голки, зосереджується на невеликому просторі. Ця обставина дозволяє голкам не ушкоджуючись протикати матеріал, твердість якого менша твердості матеріалу голки. Голкою називаються також багато інших предметів, що мають подібну форму.

Людина винайшла голку задовго до відкриття металу. Спершу її виготовляли з риб'ячих кісток, проколюючи дірку у тупому кінці кістки. Знайдені давні голки були зроблені з кісток птахів, колючок дерев та кущів. Такими голками первісна людина шила собі одяг зі шкіри тварин. Металеві голки з'явилися у XVI столітті. На долю голки зміни випадали не часто. Цей простий предмет стійко увійшов у наш побут, став справжнім символом працьовитості. «Голкою та бороною село стоїть», -- казали в давнину. Зараз їх виготовляють зі спеціальної сталі; випускається понад 25 видів голок для шиття. Назви їхні говорять самі про себе: швейні, вишивальні, шорні, кушнірські, мішкові, парусні, хірургічні, тощо.

Види голок

За призначенням голки поділяють на:

Швацькі, які у свою чергу розділяються на ручні та машинні. До ручних можна віднести стандартні голки з вушком для нитки, вишивальні та кравецькі шпильки, швейні голки. Машинні голки використовуються у швацьких машинах. Швацькі голки бувають різні за розміром і формою. При роботі вибирається розмір голки, відповідний структурі матеріалу і вигляду ниток. Номер голки зазвичай пишеться в сотих долях міліметра (70, 90, 120); чим більший номер, тим товстіша голка. Існують голки з гладким вістрям -- для розсовування з мінімальним пошкодженням ниток тканинних матеріалів, і голки з гострими кромками -- для прошивки шкіри, гуми, нетканинних матеріалів тощо, голки із закругленим кінцем -- для в'язаних полотен, трикотажу.

Медичні, порожнисті усередині, призначені для введення або забору рідких речовин із/в об'єкт(а) дії, або хірургічні -- для зшивання біологічних тканин. Характерна властивість цих голок -- стерильність. Часто застосовуються з шприцами і крапельницями(жаргонізм).

Інші технічні (голки клапанів, голки розпилювачів, звукознімальні голки тощо).

Голки природного походження

Найчастіше використовуються живими істотами (тваринами, рослинами, бактеріями тощо) для захисту від зовнішніх ворогів, мінімізації втрат або з метою з'єднання з якою-небудь поверхнею (наприклад, їжаки і дикобрази захищені голками, також голками захищені рослини -- акація, кактуси та інші). Деякі мікроорганізми також мають голки, завдяки яким можуть «чіплятися» за поверхню і утримуватися на ній.

Головним приладдям на робочому місці швачки є голки,нитки,ножниці. Другорядними вже йдуть розпорювачі,подушечки,наперстки,мерет тощо…

Розділ 3. Розрахунково-технологічна частина

3.1 Таблиця розмірних ознак

№ п/п	Назва ознаки	Як знімається розмірна ознака	Позначення	Величина
1	Півобхват шиї	Сантиметрова стрічка повинна проходити по основі шиї; ззаду над кістним відростком сьомого хребця, збоку і ззаду по основі шиї і з'єднуватись над ядерною виямкою	Сш	17,8
2	Півобхват грудей перший	Сантиметрова стрічка повинна проходити зі сторони спини горизонтально, торкаючи верхніх країв стрічки задніх кутів під пахових впадин, спереду по основах грудних залоз	СгІ	42,6
3	Півобхват грудей другий	Сантиметрова стрічка повинна проходити довкола тулуба, торкаючись верхнім краєм стрічки задніх кутів під пахових впадин, спереду по виступаючим точкам грудних залоз	СгІІ	47,2
4	Півобхват грудей третій	Вимірюють по горизонталі довкола тулуба через виступаючі точки грудних залоз	СгІІІ	46,8
5	Півобхват талії	Вимірюють по горизонталі кругом тулуба на рівні лінії талії	Ст	35,2
6	Півобхват бедер	Вимірюють по горизонталі в заді по найбільш виступаючим точкам сідниць Спереду з урахуванням виступу живота - по найбільш виступаютих частинах живота	Сб	50,0
7	Довжина виробу	Вимірюють по середині спинки від лінії вшивання коміру(сьомого хребця) до бажаної довжини виробу	Дв	100,0
8	Довжина талії спинки І	Відстань від лінії талії ззаду до вищої точки проектуючого плечового шва до основи шиї	ДтсІ	39,2
9	Довжина талії спинки ІІ	Відстань від вищої точки проектуючого плечового шва до рівня лінії талії ззаду по виступаючих точках лопаток	ДтсІІ	41,7
10	Висота плеча коса	Вимірюють від виступаючих точок грудних залоз до кінцевої точки проектую чого плечового шва	Вп.к.	41,4
11	Ширина спинки	Сантиметрова стрічка повинна проходити горизонтально по лопатках між задніми кутами під пахових впадин	Шс	18,2
12	Ширина плеча	Вимірюють від вищої точки плечового шва біля основи шиї до кінцевої точки	Шп	15,0
13	Ширина грудей І	Вимірюють по горизонталі над основами грудних залоз між вертикалями, уявно проведених вверх від попередніх кутів під пахових впадин	ШгІ	17,6
14	Ширина грудей ІІ	Вимірюють по горизонталі проведеній через виступаючі точки грудних залоз до вертикалей, уявно проведених вниз від попередніх кутів під пахових впадин	ШгІІ	20,2
15	Довжина талії пілочки	Відстань вищої точки плечового шва біля основи шиї спереду від яремної ямки до лінії талії	Дт.п.	42,3
16	Висота грудей	Відстань від точки основи шиї до центра груді	Вг	27,0
17	Висота плеча коса переду	Вимірюють від виступаючих точок грудних залоз до кінцевої точки проектую чого шва	Вп.к.	26,8
18	Центр грудей	Відстань між виступаючими сосковими точками. Вимірюють по горизонталі між виступаючими точками грудних залоз	Цг	9,8
19	Довжина рукава	Вимірюють від кінцевої точки проектованого плечового шва по зовнішній поверхні плеча і передпліччя до рівня бажаної довжини, при злегка зігнутій руці	Др	60,5
20	Обхват плеча	Вимірюють при вільно опущеній руці перпендикулярно до осі плеча торкаючись верхнім краєм сантиметрової стрічки заднього кута під пахової впадини	Оп	32,0
21	Обхват зап'ястя	Вимірюють перпендикулярно до осі передпліччя по променевому зап'ясному суставу через головку ліктьової кістки	Оз	16,0
22	Висота пройми ззаду	Відстань від вищої точки проектую чого плечового шва біля основи шиї до рівня задніх кутів під пахових впадин.	Вп.з.	21,0



3.2 Розрахунок прибавок

Неможливо побудувати креслення деталей одягу, використовуючи тільки виміри фігури, так як розміри одягу не рівні розмірам тіла людини. Необхідно прибавити до вимірів тіла визначену величину для забезпечення вільного руху, нормальної життєдіяльності людини. Цю величину називають прибавкою на вільне облягання.Прибавка на вільне облягання дає можливість перейти від розмірів тіла до розмірів деталей одягу, враховуючи властивості матеріалів, призначення одягу і забезпечити необхідне санітарно-гігієнічні умови в підодяговому просторі.

Прибавка - це величина, яку прибавляють до вимірів тіла для отримання креслення деталей одягу.

№ п/п	Ділянка креслення	Позначення	Величина
1	Прибавка по грудях	Пг	8,0
2	Прибавка по талії	Пт	4,0
3	Прибавка по стегнах	Пб	4,0
4	Прибавка по талії довжині спинки	П д.с.	1,0
5	Прибавка по висоті плеча коса	Пвпк	1,0
6	Прибавка по висоті плеча коса пілочки	Пвпкп	1,0
7	Прибавка по ширині спинки	Пшс	1,0
8	Прибавка по ширині пілочки	Пшп	0.6
9	Прибавка на свободу пройми	П г.п.	2,0
10	Прибавка по ширині пройми	П ш.п.	2.4
11	Прибавка по горловині	П с.г.	1,0
12	Прибавка по обхвату плеча	П оп	8,0
13	Прибавка по обхвату зап'ястя	По.з	6,0



3.3 Розрахунок побудови конструкції

№ п/п	Найменування конструктивної ділянки	Умовні позначення	Розрахунок	Розрахункове значення
1	2	3	4	5
Базова основа виробу
1	Довжина виробу	АН	vАН=Дв	100,0
2	Лінія грудей	АГ	vАГ=Впз+Пс.пр	26,2
3	Лінія талії	АТ	vАТ=ДтсІІ+Пдс	42,1
4	Лінія бедер	ТБ	vТБ=ДтсІІ/2	19,5
5	Лінія ростка	АА1	>АА1=СгІІІ+Пг	54,8
6	Ширина спинки	Аа1	>Аа1=Шс+Пшс	19,3
7	Ширина пройми	Г2Г3	>Г2Г3=1/4СгІІІ-1	10,0
8	Ширина пройми спинки	Г2Г4	>Г2Г4=1/2Г2Г3	5,0
Побудова спинки
9	Ширина горловини	АР	>АР=1/3Сш+Пш	6,9
10	Висота горловини	РР1	^РР1=ДтсІ-ДтсІІ	6
11	Нахил плеча	а1П2	vа1П2= 3	3,0
Ф212	Відхилення по талії	ТТґ	>ТТґ=1.5	1,5
13	Ширина плеча	Р1 П2ґ	>Р1 П2ґ=Шп+Пшп+Пв	18,0
14	Висота плеча коса	ТґП2ґ	ТґП2ґ=Впк+Пвпк	42,4
15	Відстань до плечової виточки спинки	Р1в	>Р1в=1/3Шп	5,7
16	Довжина до лопаток	АЛ	vАл=Дл	18,2
17	Центр лопаток	ЛЛ1	>ЛЛ1=Цл	10,1
18	Глибина виточки	в вґ	>в вґ=1/2 вв1	2,0
19	Довжина виточки	вґв2	vвґв2 =вв1·2	8,0
20	Контрольна точка пройми	Г2П3	^Г2П3=1/3П2Г2	7,5
21	Дотична лінії пройми	Г21	Г21=0,2·Г2Г3	2,4
22	Бокова виточка	Т2Т3	<Т2Т3=((Сб+Пб)-(Ст+Пт))/4	3,5
23	Величина різниці	Вр	Вр=Сб+Пб-БґБ1	6,0
24	Відхилення по лінії бедер	Б2Б4	>Б2Б4=ЅВр	3,0
Пілочка
25	Відстань до центру грудей	Г1Г6	<Г1Г6=Цг+1	10,6
27	Довжина талії пілочки	Т1ґА2	^Т1ґА2=Дтп+Пдтп	36,0
28	Глибина горловини	А2А3	vА2А3=1/3Сш+1	7,3
29	Ширина горловини	А2А4	< А2А4=1/3Сш	6,3
30	Прогин горловини	А5А6	А5А6=1/4А4А3	3,5
31	Відстань до виточки пілочки по лінії плеча	А4А7	<А4А7=Р1в	4,6
Оформлення нагрудної виточки
32	Глибина виточки	А7Г7	vА7Г7=Вг+Пдтп	27,6
33	Нахил плеча	А7А8	vА7А8=1,7	1,7
34	Ширина виточки	А7П4	<А7П4=2 (СгІІ-СгІ)+1	9,3
35	Урівнюємо кінці виточок	Г7А9	Г7А9 = Г7А8
Оформлення плечового скату і пройми
36	Ширина плеча пілочки	А9П5	А9П5=Шп+Пшп-А4А8	8,6
37	Висота плеча коса пілочки	Г7П5	Г7П5=Впкп+Пвпкп	26,8
38	Контрольна точка пройми	Г3П6	^Г3П6=0.3Шпр+1,2	4,8
39	Оформлення пройми	3	3=1/2П 5П6	7,0
40	Прогин пройми 1	3:4	3:4=1	1,0
41	Прогин пройми 2	Г35	^Г35=0,2Шпр	2,4
Оформлення бокового зрізу
42	Відхилення по лінії талії	Т1Т4	<Т1Т4=Ст+Пг-ТґТ3	42,5
43	Відхилення по лінії бедер	Б1Б4	<Б1Б4=Сб+Пб-БґБ3	50.5
Побудова рукава
44	Висота окату	О2О1	О2О1=ОО1-ОО2 Або1/3СгІІІ	16,7
45	Довжина рукава	О2М	vО2М=Др+0,1	61,1
46	Ширина рукава	Шрук	Шрук=Оп+Поп	35,7
47	Ліктьовий та передній перекати	О1Рп	О1Рп=О1Рл=О1Р1/2=О1Р2/2	9,5
48	Положення лінії ліктя	О3Л	vО3Л=О3М/2+3	32
49	Точки перекату спинки	РлР3	РлР3=Г2П3	4,6
50	Розширення окату	11ґ РР3ґ	>11ґ >РР3ґ	0,5 0,5
51	Оформлення верхньої частини окату	О3О5	О3О5=О2О3/2-2 О2О6=О2О4/2	3,25 5,25
52	Оформлення низу	М	¦ММ=1,5	1,5



3.4 Специфікація деталей

№ п/п	Назва деталі	Кількість лекал	Кількість деталей крою
1	Середня частина спинки	1	2
2	Бічна частина спинки	1	2
3	Середня деталь пілочки	1	2
4	Бічна частина пілочки	1	2
5	Рукав (ліктьова частина)	1	2
6	Рукав (передня частина)	1	2
7	Комір (верхній)	1	1
8	Комір (нижній)	1	2
9	Під борт	1	2
10	Середня частина спинки( підкладка)	1	1
11	Бічна частина спинки( підкладка)	1	2
12	Середня частина пілочки( підкладка)	1	2
13	Бічна частина пілочки( підкладка)	1	2
14	Рукав (ліктьова частина)( підкладка)	1	2
15	Рукав (передня частина)( підкладка)	1	2
16	Кишеня( підкладка)	1	4

Величина припусків

№п/п	Назва зрізу деталей	Величина припуску в см
1	2	3
	Деталі верху
	Спинка
1	Зріз горловини	1,0
2	Плечовий зріз	1,5
3	Боковий зріз	1,5
4	Рельєфний зріз	1,0
5	Зріз пройми	1,0
6	Нижній зріз	4,0
1	Зріз горловини	1,0
2	Плечовий зріз	1,5
	Пілочка
8	Зріз горловини	1,0
9	Плечовий зріз	1,5
10	Боковий зріз	1,5
11	Рельєфний зріз	1,0
12	Зріз борту	1,0
13	Зріз пройми	1,0
14	Нижній зріз	4,0
	Рукав (ліктьова частина)
15	Зріз окату	1,0
16	Передній зріз	1,0
17	Ліктьовий зріз	1,0
18	Нижній зріз	2,5
	Рукав (передня частина)
19	Зріз окату	1,0
20	Передній зріз	1,0
21	Ліктьовий зріз	1,0
22	Нижній зріз	2,5
	Дрібні деталі
23	Зрізи коміра	1,0
24	Зрізи підборта	1,0

3.5 Підготовка тканини до розкрою

Інструменти для розкрою тканини:

1. Для розкрою тканини Вам знадобляться великі ножиці (вони відрізняються від канцелярського ножиць і продаються в спеціалізованих магазинах)

2. Гостро заточені мило і крейда

3. Сантиметрова стрічка

4. Лінійки і фігурні лекала

Підготовка тканини до розкрою

Визначаєм лицьову сторону тканини. Тканина зазвичай буває складена в рулоні вдвічі. Вовняні тканини складені лицьовою стороною всередину, а шовкові - назовні. На краю тканини проколи спрямовані з виворітного на лицьову сторону тканини. Всі ткацькі дефекти зазвичай бувають виведені на виворітну сторону тканини.

Рис. 1

Потрібно оглянути тканину на наявність дефектів. На лицьовій поверхні тканини не повинно бути сторонніх волокон, короткого потовщення ниток, короткість однієї або кількох ниток основи або ниток качка, різних кольорових дефектів. Не повинно бути дефектів фарбування тканини. Всі виявлені дефекти відмітьте милом або крейдою на виворітній стороні тканини. Зверніть увагу на них при розкрої.

Рис. 2



Декатирування.

Деякі тканини в процесі волого-теплової обробки (прасування), прання схильні до усадки. Щоб уникнути цього, тканину перед розкриємо декатирують (проводять волого-теплову обробку). Тканину прасуйте за напрямом ниток основи, не розтягуючи. Нитка основи спрямована вздовж кромки тканини. При розкладці викрійок намагайтеся уникати відхилення від напрямку нитки основи. Інакше, готовий виріб може «закрутити» на людині.

Визначаємо напрям ворсу у ворсових тканинах (оксамит, полу бархат, вельвет). Ворс повинен бути спрямований знизу вгору. На ворсових тканинах з начосом (драп, байка і інше) ворс на виробі повинен бути направлений зверху вниз. Якщо на ворсової тканині є тиснутий малюнок і він не має певного напряму ворсу, то напрям ворсу у виробі може бути знизу нагору або зверху вниз. Визначте візуально як Вам більше подобається.

Рис. 3

Визначаємо напрям малюнка. Якщо малюнок спрямований в один бік, то розкладати викрійки та розкроювати деталі вироби слід в одному напрямку. Виняток з правила - концепція моделі.

Якщо тканина гладка, не має одностороннього зображення деталі викрійки можна розкладати в різних напрямках, але напрям ниток основи враховується.

На тканинах у великий горох середина переду і середина спинки повинні проходити через центр гороху.

Рис. 4

На тканинах з великим малюнком викрійки складайте так, щоб середина полички і спинки збігалася з серединою малюнка. Зверніть увагу на його симетричність!

На тканинах в клітку або смужку визначте, симетричні клітини або смужки або несиметричні. Якщо несиметричні, то викрійки розкладайте в одному напрямку.

На тканинах в смужку викрійки складайте так, щоб середина полички і спинки збігалася з серединою центральної смужки!

Рис. 5



На дрібних деталях (клапани та інші) смужки повинні збігатися з смужками на основних деталях.

Рис. 6

Смужки повинні розташовуватися симетрично на кінцях коміра, лацканах.

Розкладка лекал на тканині.

Розкроювати тканину краще на великому столі.

Тканина складіть удвічі, лицьовою стороною всередину, поєднайте кромки. Щоб тканина не зсувалася при розкрої, можна всередині контуру деталей сколоти її голками.

Викрійки розкладайте на виворітній стороні тканини, враховуючи напрям ниток основи.

Спочатку розкладіть на тканини великі деталі (поличку, спинку, рукави), потім дрібні деталі (манжети, комір, пояс та ін). Допоможіть економною розкладку викрійок на тканині.

До згину тканини розміщуйте деталі, які дані на викрійці в половинному розмірі. Після викроювання у Вас вийде цілісна деталь.

Обведення деталей

Лекала деталей приколіть голками до тканини і починайте обведення.

Спочатку обведіть довгі лінії, потім короткі і овальні. Лінії повинні бути рівними. Можете скористатися лінійками і лекалами, щоб точно і рівно обвести лінії.

Гладенькі, слизькі тканини (шовк, шифон та інші) можуть при обведенні і розкрої перекошуватися. Обов'язково скобліть їх шпильками. При об ведення контурів деталей не натискайте сильно на змилок.

Після обведення контуру деталей, намітьте на тканини розташування ліній середини деталі, лінії півзаноса, місце розташування першої петлі, кишень, виточок, складок.

Ще раз перевірте правильність розкладки і обведення і тільки потім приступайте до розкрою тканини.

Рис. 8

Розкрій тканини.

Після обведення деталей намітьте припуски на шви.

Якщо у вас мало досвіду, не дуже хороший окомір і ви не впевнені, що зможете на всьому протязі зрізу на око задати потрібну величину припуску на шов, відкладіть величину припусків на шви за допомогою лінійки або спеціального шаблону, який можете виготовити з картону. Намітьте величину припусків на тканини крейдою або милом.

Розкроюють тканину строго по припусків на шви! Не помилиться!

Не забудьте, що при розкрої сипучих тканин величину припусків на шви треба збільшити!

Рис. 9

3.6 Послідовність виготовлення виробу

№п/п	Назва операції	Спеціа- лізація	Обладнання
1	2	3	4
Початкова обробка
1	Уточнення деталей крою по лекалам	Р	лекала
2	Дублювання деталей по проймі та пілочкі	Пр	прес
Обробка дрібних деталей
3	Обшивання коміра	М	1022кл
4	Вивертання коміра	Р	шаблон
5	Прасування коміра	П	Парова праска
6	Вистрочування коміра оздоблювальною строчкою	М	1022кл
Обробка кишені
7	Викроїти деталі кишені	Р	ножиці
8	Позначити місце розміщення кишені.	Р	крейда
9	Позначити допоміжну лінію	Р	крейда
10	Приметати мішковину.	Р	Голка з ниткою
Обробка обшивки кишені
20	Запрасувати обшивку	П	Парова праска
21	Позначити ширину рамки ( лінії пришивання обшивки)	Р	крейда
22	Приметати клапан	Р	Голка з ниткою
23	Пришити клапан.	Р	Голка з ниткою
24	Приметати обшивку.	Р	Голка з ниткою
25	Пришити приметану обшивку.	М	1022кл
26	Прорізати вхід в кишеню	Р	ножиці
27	Вивернути на виворітний бік обшивку і клапан	Р	шаблон
28	Виметати шви пришивання клапана і обшивки.	Р	Голка з ниткою
29	Закріпити кінці кишені	М	1022кл
30	Закріпити обшивку до підкладки.	М	1022кл
31	Настрочити підзор на мішковину.	М	1022кл
32	Зшити підкладку кишені і мішковини	М	1022кл
33	Обметати припуск на шов мішковини	М	51кл
34	Припрасувати кишеню	П	Парова праска
Обробка підкладки
35	Зшити рель'єфні шви підкладки	М	1022кл
36	Зшити бокові плечові шви підкладки	М	1022кл
37	Зшити шви рукавів підкладки	М	1022кл
38	Вшити рукава підкладки в пройму підкладки	М	1022кл
39	ВТО підкладки	П	Парова праска
40	Зшити підкладки кишені	М	1022кл
41	ВТО підкладки кишені	П	Парова праска
Монтаж виробу
42	Зшити рель'єфи пілочки	М	1022кл
43	ВТО рель'єфів пілочки	П	Парова праска
44	Оформити кишеню	М	1022кл
45	ВТО кишені	П	Парова праска
46	Зшити рель'єфи спинки	М	1022кл
47	Зшити бокові шви	М	1022кл
48	ВТО рель'єфів та бокових швів	П	Парова праска
49	Зшити плечові шви	М	1022кл
50	ВТО плечових швів	П	Парова праска
51	Пришити підборти	М	1022кл
52	ВТО шва пришивання підбортів	П	Парова праска
53	Вшити комір в горловину	М	1022кл
54	Пришити підкладку по внутрішньому зрізу підборта	М	1022кл
55	Пришити підкладку по горловині	М	1022кл
56	ВТО шва пришивання підкладки	П	Парова праска
57	Зшити передній шов рукава	М	1022кл
58	ВТО переднього шва рукава	П	Парова праска
59	Зшити ліктьовий шов рукава	М	1022кл
60	ВТО ліктьового шва рукава	П	Парова праска
61	Вшити рукав в пройму	М	1022кл
62	Пришити підкладку до нижнього зрізу рукава	М	1022кл
63	ВТО нижнього зрізу рукава	П	Парова праска
64	Підшити низ виробу	С/М	297кл
65	Підрізати низ підкладки виробу	Р	ножиці
66	Застрочити низ підкладки виробу	М	1022кл
Кінцева обробка виробу
67	Чистка виробу	Р	-----------------------------
68	ВТО виробу	П	Парова праска
69	Обшити петлі	Н/А	1822кл
70	Пришити ґудзики	Н/А	1822кл



Розділ 4. Наукова організація робочого місця. Безпечні прийоми праці.

4.1 Організація робочих місць

Перш, ніж приступити до побудови викройок, кроєння та шиття, необхідно подумати про своє робоче місце. Правильна організація робочого місця допоможе прискорити процес роботи, поліпшити її якість і дозволить тривалий час уникати втоми. Робоче місце завжди має бути чистим, освітленим, поверхня столу - гладкою. При роботі необхідні інструменти розташовуються на робочому столі, а інші прибираються в скриньки, шафки, але не далеко від робочого місця, щоб завжди були під рукою. Особливе значення при тривалій роботі над побудовою викройок, кроєння і шиття має посадка. Важливо, щоб відстань від очей до виробу було оптимальним - 30-40 см, ноги стояли на всій ступні, паралельно один одному, а світло падало на виріб з лівого боку. Не нехтуйте правильною посадкою і освітленістю!Перед початком роботи на швейній машинці її необхідно почистити, перевірити справність, правильність установки голки, заправку ниток. Сидіти за машинкою потрібно прямо. По закінченні роботи, її рекомендується очистити від пилу і ворсу, змастити і протерти. Під лапку завжди слід класти шматочок матерії. Велике значення для якості виробу і продуктивності праці має правильний вибір інструментів і пристосувань (ручні голки, набір ножиці, сантиметрова стрічка і так далі).