Інтенсивність характеристичного випромінювання Tik_б на початку (2) та кінці (1,3) карбідборного зерна зі швидкістю руху зони розплаву 2мм/хв. (1,2) та 6 мм/хв. (3) спрямовано закристалізованого сплаву B₄C-TiB₂

Враховуючи те, що хімічний склад твердого розчину формується внаслідок перерозподілу перехідного металу між твердою та рідкою фазами, можна стверджувати, що з підвищенням швидкості кристалізації на карбідборній ділянці фронту кристалізації в розплаві зростає концентрація атомів перехідного металу.

Аналогічним чином визначено склад трьохфазного спрямовано-армованого композиту LaB₆-В₄С-ZrВ₂, що вміщує LaB₆ - 31,2 мас. %, В₄С - 22,8 мас. %, ZrВ₂ - 46 мас. %.

В зв'язку з тим, що В₄С є напівпровідниковою сполукою, а його вміст в евтектичних сплавах перевищує 50 об.%, то в умовах індукційного нагрівання необхідно застосовувати стартовий розігрів, що ускладнює відтворення необхідного температурного градієнту в вихідній заготовці, зоні розплаву та кристалі. Оскільки В₄С, ТіВ₂, ZrВ₂ і HfВ₂ синтезуються із елементів за екзотермічною реакцією, то в роботі проведено дослідження по впливу хімічного складу, технології виготовлення вихідної пресовки та теплових умов вирощування на формування структури евтектичних сплавів. Досліджено три варіанти технології виготовлення евтектичних сплавів, в яких вихідні заготовки для БЗП виготовлялися пресуванням сумішей порошків В₄С +ТіВ₂, В₄С + Ті +В та В + Ті + С (графіт).

Металографічним аналізом композитів, вирощених із вказаних сумішей, показано, що на всіх зразках спостерігається евтектична структура, яка представляє собою матрицю із В₄С і дискретні волокна ТіВ₂ діаметром 0,25 - 2,5 мкм, довжиною 1 - 70 мкм і відстанню між волокнами 1 - 5 мкм. Встановлено закономірну залежність геометричних розмірів структурних складових евтектики від способу їх приготування. Так середній діаметр і середня довжина волокон зменшується в ряду (Ті + В + С) > (В₄С + В + С) > (В₄С + ТіВ₂). Дані рентгенофазового аналізу підтвердили, що зразки усіх трьох видів складаються тільки із твердого розчину перехідного металу в В₄С і ТіВ₂.

В умовах БЗП потужність, що виділяється внаслідок нагрівання зони розплаву струмом високої частоти, відводиться через композит та вихідну заготовку. У випадку виділення тепла в вихідній заготовці внаслідок протікання екзотермічної реакції кількість тепла, що відводиться через вихідну заготовку зменшується, відповідно за умови збереження теплового балансу, кількість тепла, що передається через композит збільшується, а температурний градієнт на фронті кристалізації зменшується, що і викликає збільшення включень диборидної фази по мірі зростання теплового ефекту реакцій взаємодії вихідних компонентів. Найбільший температурний градієнт встановлюється при нагріванні суміші В₄С - ТіВ_2, ще й тому, що тепло виділяється тільки в поверхневому шарі зразка. У випадку суміші В₄С - Ті - В, спочатку проходила екзотермічна реакція синтезу ТіВ₂, що розповсюджувалася по всьому об'єму зразка з виділенням додаткового тепла, яке приводить до зменшення градієнту температури. У третьому випадку паралельно відбуваються дві екзотермічні реакції синтезу, що сприяє ще більшому розігріванню об'єму зразка та зменшенню температурного градієнту ніж в двох попередніх. У випадку максимального теплового ефекту температурний градієнт по площині зразка зменшується і волокна встигають вирости в більшій мірі (d_ср = 1 мкм, h_ср = 25 мкм) ніж при плавленні суміші В₄С - ТіВ₂, коли тепловий ефект відсутній і температурний градієнт максимальний. В подальшому з метою одержання композитів з мінімальним розміром армуючої складової вони вирощувались із суміші порошків В₄С з Ме^IVВ₂.

Для вирощування досконалих композитів методом БЗП необхідно, щоб перед фронтом плавлення пориста заготовка встигала спікатися до безпористого стану, а тому в роботі досліджено здатність пористого порошкового матеріалу ущільнюватися під час спікання в умовах високочастотного безперервного швидкісного нагрівання і високого температурного градієнту.

Дослідження впливу добавок бору на ущільнення в процесі спікання евтектичних сплавів В₄С-ТіВ₂, В₄С-ZrВ₂, В₄С-HfВ₂ проводилося при температурах 1650 - 1950 ^оС. Встановлено, що введення в вихідну суміш до 10 об.% порошку аморфного бору активує процес усадки, що добре узгоджується з результатами спікання боридів рідкоземельних та перехідних металів і пов'язується з більшою рухливістю атомів не зв'язаного в тугоплавкій сполуці бору, а також протіканням процесу утворення твердих розчинів бору в ТіВ₂, ZrВ₂, HfВ₂ та В₄С. Причому, для пресовок В₄С-ТіВ₂ оптимальною є добавка 5 об. %, а для В₄С-ZrВ₂, В₄С-HfВ₂ - 10 об. % бору. Збільшення вмісту бору, що має значно нижчу теплопровідність ніж бориди, в суміші призводить до нерівномірного розігрівання пресовки, що спікається в умовах швидкісного нагрівання та короткочасних ізотермічних витримок.

Структурно пресовка представляє собою спечений каркас, який складається з частинок В₄С темно-сірого кольору та світлих диборидних зерен. Надлишок бору як окрема фаза ні на одному із спечених зразків не спостерігається оскільки розчиняється в боридних фазах, що добре узгоджується з будовою діаграм стану В - С, та Ме^IV - В. Щільність спечених пресовок зростає по мірі збільшення надлишку бору. При цьому пори змінюють свою форму від неправильної при відсутності добавки бору до сферичної у випадку 10 - 20 об.% надлишку бору. Останнє свідчить про більш активне ущільнення пресовок з надлишком бору.

Причиною незначної усадки в процесі високочастотного спікання може також бути локально неоднорідне ущільнення, наявність якого добре фіксується по структурі спеченого матеріалу. В межах скупчень частинок найбільш провідної диборидної фази можуть індукуватися струми Фуко, які розігрівають в мікрооб'ємі матеріал заготовки до більш високої температури ніж вся пресовка. Оскільки температури спікання були досить близькі до температур плавлення евтектичних сплавів в досліджених системах, то можна вважати, що в мікрооб'ємах температура спікання була вища за температуру плавлення, а тому спікання в локальних областях протікало в присутності рідкої фази, що зникає в процесі спікання. Про останнє свідчать досить добре огранені і витягнуті зерна диборидів перехідних металів, які можуть сформуватися за короткий час < 10 хв. тільки при наявності рідкої фази і наступному короткочасному спіканні в твердій фазі. Наявність рідкої фази активує локально-неоднорідне ущільнення в мікрооб'ємах і викликає формування великих закритих пор сферичної форми. Великий розмір пор зменшує рушійну силу спікання - капілярний тиск. Крім того тиск захисних газів, газоподібних продуктів відновлення різко зменшують швидкість ущільнення.

Металографічний аналіз мікроструктури показав, що спрямовано закристалізовані евтектичні сплави В₄С-ТіB₂, В₄С-ZrB₂ і В₄С-HfB₂ у всьому дослідженому діапазоні швидкостей кристалізації представляють собою матрицю із В₄С, армовану диборидними стержневими та пластинчастими включеннями із дибориду перехідного металу (рис.4).

При великих збільшеннях >3000 разів спостерігається відмінність в морфології диборидних включень. Для включень із дибориду титану характерним є досить правильна форма стержнів та пластин, які мають приблизно однаковий і мінімальний, в порівнянні з включеннями ZrB₂ і HfB₂, розмір по довжині та гладеньку без виступів бокову поверхню пластин. Мікроструктура композиту LaB₆-В₄С-ZrВ₂ (рис.5) представляє собою рівномірне чергування зерен LaB₆ прямокутної форми, оточених фазою карбіду бору пронизаною волокнами ZrВ₂. Характерним є те, що волокна диборидної фази практично завжди зароджуються на поверхні зерен LaB₆ і проростають в зерна В₄С, що свідчить про утворення границі розподілу з меншою вільною енергією в порівнянні з границею розподілу карбід бору - диборид цирконію.

Дані рентгенофазового аналізу показали наявність на рентгенограмах вирощених композитів ліній В₄С і диборидів відповідних перехідних металів.

Підвищення швидкості вирощування приводить до зменшення діаметра і збільшення кількості включень, що задовільно узгоджується з концепцією мінімального переохолодження, згідно з якою зростання кінетичної складової переохолодження спричиняє зростання швидкості пересування фронту кристалізації і, відповідно, збільшення концентрації атомів перехідного металу в розплаві поблизу фронту кристалізації, що приводить до зростання концентраційної складової переохолодження.

Якісно вклад орієнтаційної складової можна оцінити співставляючи структурно-геометричні характеристики евтектичних сплавів з монокристалічною матрицею із LaB₆. В зв'язку з більшою невідповідністю розмірів кристалічних граток диборидів з розмірами граток В₄С в порівнянні з розмірами гратки LaB₆, можна стверджувати, що орієнтаційна складова переохолодження буде більшою в системі із В₄С. Тому зародження диборидної фази на фронті росту матричної фази із карбіду бору відбувається при більших значеннях концентраційного переохолодження, яке досягається внаслідок зростання швидкості кристалізації. Діаметр волокон збільшується по мірі зростання порядкового номеру елементу в періодичній системі, що утворює диборид, і задовільно узгоджується з дифузійною рухливістю атомів перехідного металу.

При підвищених швидкостях вирощування (4-8 мм/хв.) в евтектичних сплавах спостерігається утворення однофазних смуг матричної фази із В₄С, що пояснюється нестабільністю кінетичних параметрів процесу кристалізації.

У четвертому розділі наведено результати досліджень фізико механічних властивостей спрямовано закристалізованих сплавів.

Вимірювання мікромеханічних характеристик показали, що інтегральна мікротвердість спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів збільшується в ряді систем B₄С-HfB₂ < B₄С-ZrB₂ < B₄С-TiB₂ (рис.7а), що обумовлено зростанням твердості диборидної фази.

Для системи B₄С-TiB₂ значення твердості композиту перевищують твердість індивідуальних складових - TiB₂ і В₄С. З підвищенням швидкості кристалізації і зменшенням діаметру включень та збільшенням їх кількості твердість та тріщиностійкість композитів зростає.

Тріщиностійкість спрямовано закристалізованих евтектик В₄С-TiB₂, В₄С-ZrB₂ і В₄С-HfB₂ в 2-4 рази перевищує тріщиностійкість чистого В₄С вирощеного в аналогічних умовах і досягає 8,2 МПа*м^1/2 для евтектичного сплаву В₄С-TiB₂. Для з'ясування природи підвищення мікро механічних властивостей армованого B₄С досліджено теплове розширення спрямовано закристалізованих сплавів систем B₄С-ZrB₂, B₄С-TiB₂, B₄С-HfB₂ і LaB₆-В₄С-ZrВ₂. Встановлено, що з підвищенням модуля пружності диборидної фази к.т.р. зменшується. Збільшення довжини диборидних волокон призводить до збільшення величини к.т.р. спрямовано армованого сплаву. Окрім того, B₄С має менший к.т.р. ніж дибориди перехідних металів, причому найменше розходження спостерігається для TiB₂, що може бути причиною найбільш міцного зв'язку між волокном і матрицею в радіальному до волокон напрямку. Механізм підвищення механічних характеристик можна пояснити тим, що к.т.р. B₄С менший ніж у диборидів Ti, Zr і Hf. Тому при охолодженні в матриці композиту в напрямку вздовж волокон виникають внутрішні залишкові стискаючі напруження, які приводять до відхилення тріщини, і, таким чином, збільшують енергію руйнування матеріалу. Свідченням наявності стискаючих напружень в матриці композиту може бути відсутність тріщин, що розповсюджуються від вершини індентера Вікерса в напрямку перпендикулярному до волокон. На величину мікротвердості і тріщиностійкості спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів також суттєво впливає характер мікроструктури і морфологія диборидних включень. Так показано, що для усіх трьох систем В₄С-TiB₂, В₄С-ZrB₂ і В₄С-HfB₂ при збільшенні швидкості кристалізації мікромеханічні характеристики зростають на ділянках з регулярним розміщенням структурних складових. Це можна пояснити тим, що зі збільшенням швидкості зменшується діаметр диборидних включень, і, відповідно, зростає досконалість структури композиту, волокна набувають більш правильної витягнутої форми, зростає площа дотику між волокном та матричною фазою і, відповідно, величина сили тертя, що забезпечує зчеплення матриці з волокном.

Дослідженнями міцності на трьохточковий згин показано, що міцність композитів зростає з підвищенням швидкості вирощування і збільшенням кількості та зменшенням діаметра диборидних волокон. Максимальну міцність, що досягає 350 МПа, мають евтектичні сплави B₄С-TiB₂, що характеризуються найбільш досконалою структурою, найменшим діаметром та найбільшою кількістю включень.

Характер залежності міцності від швидкості (збільшення для TiB₂ і незначне зниження для сплавів з включеннями HfB₂) може бути пов'язаний із залишковими напруженнями в об'ємі матриці, що задовільно погоджуються з тепловими і пружними характеристиками фаз. Зменшення міцності у евтектичного сплаву B₄С- HfB₂ пояснюється появою при підвищенні швидкості вирощування ділянок поперечної однофазної смугастості.

Вимірювання електроопору чотирьохзондовим способом показало, що спрямовано закристалізовані евтектичні сплави мають на два порядки менший електроопір ніж розрахований за формулою узагальненої провідності композитів з матричною структурою (табл.2) і в 10 разів більший ніж опір аналогічних композитів одержаних гарячим пресуванням. Моделюванням та обчислювальним експериментом показано, що експериментальні значення питомого електроопору задовільно співпадають з розрахованими для представницького елементу мікроструктури, який складається із двох опорів матричної і армуючої фази, включених паралельно, і третього із матричної високоомної фази B₄С, послідовно. Причому, в деяких випадках існує прямий контакт між окремими диборидними включеннями, що і може бути причиною підвищеної електропровідності композиту в порівнянні з розрахунковими даними.

Таблиця 2. Питомий електроопір спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів систем B₄С-Me^ІVB₂ (V=2 мм/хв.)

Значно менша електропровідність композитів B₄C-HfB₂ в порівнянні з B₄C-ТіB₂ і B₄C-ZrB₂ добре узгоджується з даними мікроскопічного аналізу і обумовлена наявністю однофазних прошарків матричної фази.

Встановлено, що питомий електроопір спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів збільшується в ряді систем B₄С-ZrB₂B₄С-TiB₂B₄С-HfB₂ (табл.2). Причому величина електроопору знаходиться на рівні графіту (0,0014 Ом*см), а тому можна рекомендувати евтектичні сплави для виготовлення резистивних елементів для катодних вузлів ЕПП.

Із збільшенням швидкості кристалізації збільшується довжина диборидних зерен і зменшується відстань між ними, що приводить до зростання вкладу диборидної складової у електропровідність матеріалу і, відповідно, до зменшення його електроопору.

У п'ятому розділі подано результати практичного застосування спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів на основі B₄С для виготовлення катодів та керамічних катодних вузлів ЕПП нової техніки.

Для розігрівання металевих катодів до робочої температури (2800^оС) в установках технологічного призначення використовуються високі струми і потужності накалювання, що призводить до створення сильних електромагнітних полів, які негативно впливають на фокусування електронного променя та погіршують його керованість. Тому металічний катод був замінений на керамічний в катодно-підігрівних вузлах гармат технологічного призначення.

Композиційні катоди вирізались із спрямовано закристалізованого композиту LaB₆-B₄C-ZrB₂. Для зменшення термічних напружень та забезпечення надійного електричного контакту між катодом та катодотримачем розміщували прокладки з терморозширеного графіту. Це дало змогу одержати термостабільний контакт, в якому катод відокремлений від катодотримача, а проковзування запобігає руйнуванню катода під час швидкісного нагрівання і охолодження.

Випробування показали стабільність накальних характеристик після багаторазових циклів нагрівання-охолодження.

Застосування композиційного катода дозволяє збільшити струм гармати до 2,8 А, що майже вдвічі більше ніж при використанні вольфрамових катодів, а також зменшити струм накалювання в 4 рази. В зв'язку з тим, що швидкість випаровування при робочих температурах композиційних катодів (~1600 ^оС) значно менша ніж у W, то строк їх служби збільшився в 2 - 4 рази.

Розроблено також технологічні основи виготовлення катодних вузлів приладів електронно-зондового аналізу.

Для цього використовували стандартний катодотримач традиційного катодного вузла з струмовідводом із W, емітером із монокристалічного LaB₆, та нагрівачем із B₄C-ZrB₂, який формувався внаслідок спікання термореагуючої суміші порошків В₄С+В+Zr.

Евтектичний сплав B₄C-ZrB₂ має високу температуру плавлення (1950^оС), більшу ніж робоча температура катоду з LaB₆ (?1600^оС), високе значення електричного опору (0,000196 Ом*см), а також достатню механічну міцність, що дозволяє ефективно нагрівати катод в режимі прямого пропускання струму та зберегти жорсткість конструкції катодного вузла під час всього терміну експлуатації.

Зібраний катодний вузол поміщали у вакуумну камеру ВУП-5М і розігрівали прямим пропусканням струму до температури ?2000^оС необхідної для утворення евтектичного сплаву B₄C-ZrB₂.

Випробування на приладі ВУП-5М, а також на серійному електронному мікроскопі ПЭМ-125К показали, що катодні вузли проявляють відтворюваність та стабільність накальних характеристик (рис.11) як в процесі виготовлення, так і протягом 500-годинного терміну експлуатації у вакуумі 10^-2 Па. Застосування розробленого катодного вузла з емітером з LaB₆ дозволяє збільшити яскравість електронного променя в 10 разів, в порівнянні з W катодами, при таких же значеннях струму. При цьому потужність нагрівання катода до робочої температури вдається знизити до 4 Вт.

Висновки

1. Розроблено фізико-хімічні основи процесу одержання та формування структури армованих композиційних матеріалів підвищеної чистоти із суміші порошків B₄C, ТіВ₂, ZrВ₂, HfВ₂ та LaB₆, які ґрунтуються на будові діаграми стану, кінетиці процесів активованого добавками бору спікання порошкового матеріалу в умовах швидкісного високочастотного нагрівання, великого температурного градієнту та керованої спрямованої кристалізації із розплаву.

2. На основі досліджень структури, фазового складу та температури плавлення сплавів розроблені трьохфазні спрямовано-армовані композити LaB₆-В₄С-ZrВ₂ та уточнено склад евтектик в квазібінарних системах В₄С - ТіВ₂, В₄С - ZrВ₂ і В₄С - HfВ₂, які відповідно вміщують 65 мас.% В₄С і 35 мас.% ТіВ₂, 58 мас.% В₄С і 42 мас.% ZrВ₂ і 43 мас.% В₄С і 57 мас.% HfВ₂, 31,2 мас. % - LaB₆, 22,8 мас. % - В₄С і 46 мас. % - ZrВ₂.

3. Запропоновано та реалізовано активоване добавками надлишкового бору спікання пресовок з сумішей порошків карбіду бору та боридів перехідних металів (Ti, Zr і Hf), що дозволило сумістити процес спікання та зонної плавки пористих порошкових пресовок. Встановлено, що введення в вихідну суміш до 10 об.% порошку аморфного бору активує процес усадки в боридах Ті, Zr, Hf та карбіді бору. Причому чим більша маса і розмір атому перехідного металу, тим більша кількість добавки необхідна для активації процесу ущільнення при спіканні.

4. Встановлені основні закономірності формування структури під час спрямованої кристалізації розплавів евтектичних сплавів систем В₄С-ТіB₂, В₄С-ZrB₂ і В₄С-HfB₂. Металографічним аналізом показано, що композити представляють собою матрицю із карбіду бору, армовану стержневими та пластинчатими включеннями диборидів перехідних металів. Вперше експериментально виявлено кількісний взаємозв'язок між зменшенням діаметру диборидних включень, збільшенням їх кількості і довжини по мірі зростання швидкості кристалізації та зменшення порядкового номеру перехідного металу, який утворює диборид, що дозволяє змінювати діаметр диборидних волокон від 0,8 мкм до 3 мкм шляхом регулювання кінетичних параметрів процесу зонної плавки порошкових заготовок.

5. Встановлено вплив структурно-геометричних характеристик та природи диборидної фази спрямовано закристалізованих композитів на їх фізико-механічні властивості. Збільшення кількості та зменшення розмірів диборидних включень призводить до збільшення мікротвердості, в'язкості руйнування та міцності на згин композитів. Виявлено, що механічні властивості одержаних матеріалів підвищуються у ряду B₄С-HfB₂B₄С-ZrB₂B₄С-TiB₂, що обумовлено напружено-деформованим станом фазових складових композитів.

6. Вперше виявлені закономірності впливу чистоти, природи та мікроструктури спрямовано закристалізованих сплавів B₄С-ZrB₂, B₄С-TiB₂, B₄С-HfB₂ на їх електропровідність. Показано, що експериментальні значення питомого електроопору задовільно співпадають з розрахованими для представницького елементу мікроструктури, який складається із двох опорів матричної і армуючої фази, включених паралельно і третього із матричної високоомної фази B₄С, послідовно. Розрахункові дані задовільно погоджуються з експериментальними.

7. Вперше досліджені теплові властивості спрямовано закристалізованих композитів систем B₄С-ZrB₂, B₄С-TiB₂, B₄С-HfB_2. Встановлено, що з підвищенням модуля пружності та зменшенням довжини диборидних волокон к.т.р. композиту зменшується.

8. Застосування нових керамічних спрямовано армованих композиційних матеріалів на основі B₄С в якості нагрівачів дозволило підвищити ефективність катодних вузлів технологічних ЕПП та приладів електронно-зондового аналізу. Заміна вольфрамових катодів на керамічні із сплаву LaB₆-В₄С-ZrВ₂ дозволила збільшити струм емісії в 2 рази, термін експлуатації в 2-4 рази і зменшити струм розжарювання в 4 рази. Застосування керамічного катода дозволило спростити конструкцію катодного вузла та зменшити теплові навантаження на конструкційні елементи електронно-променевої системи в цілому.

Розроблені катоди та катодно-підігрівні вузли рекомендовані до застосування на приладо- та машинобудівних підприємствах і в установах України (ВАТ СЕЛМІ, НВО „Зоря”, „Машпроект”, ІЕЗ ім.О.Є.Патона НАНУ, ІРФЕ НАНУ) та Росії (Російський ядерний Центр „Курчатовський Інститут”, ФГУП „Центр Келдиша” та багатьох інших).

Список основних друкованих праць автора за темою дисертації

Основні положення дисертації викладені у таких роботах

1. Лобода П.І., Богомол Ю.І., Шлюко В.Я. Поліпшення експлуатаційних характеристик зварювальних електронних гармат застосуванням монокристалічних гексаборидлантанових катодів // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. - 2000. - №5. - С. 69-75.

Здобувачем проведено виготовлення монокристалічних катодів з LaB₆ та збирання катодних вузлів.

2. Лобода П.І., Богомол Ю.І., Шлюко В.Я. Одержання високочистих катодних матеріалів на основі гексабориду лантану // Хімічна промисловість України. - 2000.- №5. - С. 25-31.

Здобувачем проведено експерименти по боротермічному відновленню.

3. Лобода П.И., Богомол Ю.И., Онисько Е.А. Сплавы сверхтвердых порошковых материалов В₄С-TiB₂ для металлообрабатывающего инструмента // Вісник ЖІТІ. - 2000. - №14. - С.14-20.

Здобувачем проведено дослідження діаграм стану і впливу добавок бору на процес спікання порошкових пресовок В₄С-TiB₂

4. Лобода П.І., Богомол Ю.І., Шлюко В.Я. Вплив добавок бору на спікання порошків боридів перехідних металів // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. - 2001. - №5. - С. 62 - 68.

Здобувачем проведено експериментальні дослідження впливу добавок бору на процес спікання диборидів титану, цирконію та гафнію.

5. Loboda P.I., Bogomol Yu.I. The thermal stability of the directionally reinforced boride ceramics microstructure // Ceramics. - 2002.- Vol.69. - P. 117-124.

Здобувачем проведено виготовлення зразків спрямовано закристалізованих композитів.

6. Лобода П.І., Богомол Ю.І. Одержання, структура та властивості сплавів систем В₄С-Ме^IVВ₂ // Металознавство та обробка металів. - 2004. -№ 3. - С. 84-90.

Здобувачем проведено одержання зразків спрямовано закристалізованих композитів В₄С-Ме^IVВ₂, дослідження фізико-механічних властивостей.

7. Лобода П.І., Кайдалов А.А., Богомол Ю.І. Новые катодные узлы для электронно-лучевых установок технологического назначения // Сварщик. - 2005. - № 4. - С. 30 - 32.

Здобувачем проведено виготовлення монокристалічних катодів з LaB₆ та збирання катодних вузлів.

8. Структура і властивості надтвердих матеріалів на основі псевдобінарних систем боридів, отриманих методом зонної плавки / П.І. Лобода, Ю.І. Богомол, М.О.Сисоєв, Г.П.Кисла // Сверхтвердые материалы. - 2006. - №5. - С. 30-34.

Здобувачем проведено вирощування спрямовано закристалізованих композитів В₄С-Ме^IVВ₂, дослідження діаграм стану та фізико-механічних властивостей.

9. Лобода П.І., Богомол Ю.І. Мікромеханічні характеристики спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів системи B₄С-Me^ІVB₂ // Металознавство та обробка металів. - 2006. - № 4. - С. 33-40.

Здобувачем проведено вирощування спрямовано закристалізованих композитів В₄С-Ме^IVВ₂, дослідження структури, мікротвердості та тріщиностійкості.

10. Вплив кристалографічної орієнтації матриці і діаметра стержнів на властивості спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів / П.І.Лобода, Г.П.Кисла, Ю.І. Богомол, М.О.Сисоєв // Металлофизика, новейшие технологии. - 2006. - Т.28 (спецвыпуск). - С. 147-155.

Здобувачем проведено одержання квазібінарних евтектичних сплавів В₄С-Ме^IVВ₂, дослідження кінетичних залежностей параметрів структури та фізико-механічних властивостей.

11. Лобода П.И., Шлюко В.Я., Богомол Ю.И. Закономерности капиллярного транспорта растворителя примесей при зонной плавке порошковых материалов // Труды Междунар. конф. “Перспективные материалы”. - Киев, Украина. - 1999. - С.31.

Здобувачем проведено виготовлення заготовок та вирощування монокристалів тугоплавких сполук.

12. Лобода П.И., Шлюко В.Я., Богомол Ю.И. Влияние добавок бора на спекание боридов переходных металлов // Труды Междунар. конф. “Перспективные материалы”. - Киев, Украина. - 1999. - С.23.

Здобувачем проведено одержання зразків, спікання, дослідження мікроструктури.

13. Loboda P.I., Bogomol Yu.I. Conductance of directionally crystallized eutectic alloys of B₄C-Me^iVB₂ systems // Science for Materials in the Frontier of Centuries: Advantages and Challenges. Proceedings of Conference. - 4-8 November. - 2002. - P. 104-105.

Здобувачем проведено виготовлення заготовок, вирощування композитів В₄С-Ме^IVВ₂, вимірювання електропровідності.

14. Лобода П.И., Богомол Ю.И. Механизм упрочнения армированных керамических композитов на основе боридов // Тр. Медунар. Конф. “Материалы и покрытия в экстремальных условиях”. - К.: Академпериодика. - 2004. - С. 35-36.

Здобувачем проведено вирощування спрямовано закристалізованих композитів В₄С-Ме^IVВ₂, дослідження механічних характеристик.

15. Лобода П.І., Кисла Г.П., Богомол Ю.І., Сисоєв М.О. Кристалізація, структура і властивості спрямовано закристалізованих евтектичних сплавів псевдобінарних систем боридів // Наукові праці міжнародної конференції “Евтектика VII”. - Дніпропетровськ: НМАУю - 2006. - С. 123-125.

Здобувачем проведено виготовлення заготовок, вирощування композитів В₄С-Ме^IVВ₂.

Размещено на Allbest.ru