Удосконалення технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив і обґрунтування конструктивних параметрів робочого органу для їх розподілу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

УДК 631.333.81/83.022.001(043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Удосконалення технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив і обґрунтування конструктивних параметрів робочого органу для їх розподілу

Спеціальність 05.05.11 - Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва

Муштай Василь Сергійович

Луганськ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті, Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Кириченко Володимир Єгорович, декан факультету механізації сільського господарства Луганського НАУ. технологічний економічний мінеральний

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Мартиненко Володимир Якимович, завідувач кафедрою, Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя;

кандидат технічних наук, доцент Козаченко Олексій Васильович, завідувач кафедрою технічної експлуатації машин і устаткування, Харківського національного технічного університету с.г. ім. П. Василенка.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться " 11 " травня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.01 у Луганськом національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет, корпус факультету механізації сільського господарства, аудиторія 1М-214.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет.

Автореферат розісланий " 10 " квітня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат технічних наук, доцент Коваль В.Я.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Враховуючи, що з загального збільшення врожаю до 50% його обсягу забезпечується добривами, а кожен кілограм їх при правильному співвідношенні компонентів дає близько 10 кг зерна, стає необхідним раціональне використання наявних постачань добрив для підвищення продуктивності полів. У зв'язку з сформованою економічною ситуацією в країні, застосування дорогих мінеральних добрив є нерентабельним і за останні роки їх внесення знизилося в 3...4 рази. Це пояснюється тим, що за рахунок їх неправильного розташування в грунті вони не повністю засвоюються рослинами і матеріальні витрати найчастіше перевищують отриманий ефект від збільшення врожаю. Тому, одним зі шляхів підвищення економічної ефективності використання добрив є впровадження більш удосконалених способів їх внесення, розробка машин для внесення основної дози в зону розвитку кореневої системи рослин, одночасно з основним обробітком ґрунту на базі керованого землеробства.

У зв'язку з тим, що на ґрунтах підлеглих вітрової ерозії, терміни безполицевого обробітку ґрунту і внесення основної дози мінеральних добрив співпадають, виникає необхідність об'єднання цих операцій і просторового розміщення добрив відносно кореневої системи майбутніх рослин.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є складовою частиною напрямку науково дослідницької роботи Луганського національного аграрного університету по темі: "Оптимізація оціночних критеріїв експлуатаційно-технологічних параметрів МТА з метою підвищення ефективності їх використання при вирощуванні сільськогосподарських культур", (державний реєстраційний номер 0100U004286).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - удосконалення технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив відповідно до залягання кореневої системи рослин і обґрунтування конструктивних параметрів робочого органу для їх розподілу.

Для досягнення мети в роботі поставлені такі задачі:

на основі системного аналізу обґрунтувати принципову схему машини для локального внесення мінеральних добрив з робочими органами для розподілу їх у ґрунті по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин;

розробити й аналітично дослідити модель технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив робочими органами для диференційного розподілу їх у ґрунті;

розробити методи досліджень технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив робочими органами для диференційного розподілу їх по глибині;

експериментально дослідити операції технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив, оптимізувати технологічні і конструктивні параметри робочих органів для диференційного розподілу їх по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин;

розробити макет машини для локального внесення мінеральних добрив, здійснити його польову апробацію;

обґрунтувати економічну ефективність доцільності впровадження розробленої машини для локального внесення мінеральних добрив, намітити шляху її подальшого удосконалення.

Об'єкт досліджень - технологічний процес локального внесення мінеральних добрив з розподілом їх по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин та технічні засоби для його здійснення.

Предмет досліджень - закономірності процесу локального внесення мінеральних добрив і параметрів робочого органу для їх розподілу.

Методи досліджень. Основою досліджень є теоретичні розрахунково-експериментальні методи з використанням моделювання досліджуваних процесів, основних положень вищої математики, теоретичної механіки. Експериментальні дослідження були виконані відповідно до прийнятих методик у лабораторних умовах, на розроблених автором експериментальних установках з використанням методів планування багатофакторного експерименту і статистичної обробки результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше запропонований і застосований спосіб локального внесення мінеральних добрив з розподілом їх по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин;

- уперше отримані математичні залежності, які дозволяють визначити раціональні конструктивні та технологічні параметри робочого органу для розподілу мінеральних добрив по глибині;

- визначено фактори, які впливають на ефективність технологічного процесу розподілу мінеральних добрив по глибині;

- уперше встановлено експериментальні залежності впливу конструктивних і технологічних параметрів на ефективність технологічного процесу розподілу;

- розроблені науково-обгрунтовані рекомендації для використання в технологічних схемах роботи запропонованого робочого органу;

- економічно обґрунтовано доцільність застосування запропонованого способу локального внесення мінеральних добрив та робочого органу для їх розподілу в технологіях вирощування сільськогосподарських культур.

Практичне значення одержаних результатів. Виконані теоретичні дослідження дозволяють визначити параметри робочого органу для локального внесення мінеральних добрив з розподілом їх по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин, а також обґрунтувати раціональні параметри, що забезпечують високу якість технологічного процесу внесення мінеральних добрив. Результати експериментальних досліджень підтверджують достовірність теоретичних досліджень і дозволяють оптимізувати глибину розподілу добрив в залежності від кореневої системи сільськогосподарської культури, під яку вони вносяться. Новизна технічних рішень підтверджується авторськими свідотствами на винахід.

Особистий внесок здобувача. Основні результати за темою дисертації отримані автором самостійно на основі аналізу літературних джерел, авторських свідотств та конструкцій машин для локального внесення мінеральних добрив, а також на проведених здобувачем теоретичних та експериментальних дослідженнях робочого органу для їх розподілу.

Дисертантом особисто:

розроблена теоретична модель процесу локального внесення мінеральних добрив;

проведені теоретичні дослідження технологічного процесу розподілу мінеральних добрив по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин;

розроблена методика для проведення лабораторних експериментів і перевірки їх у польових умовах;

обґрунтовані і виготовлені експериментальні установки для лабораторних експериментів і робочі органи для їх польових іспитів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися:

на наукових конференціях Азово-Чорноморського інституту механізації сільського господарства, (м. Зерноград,1984 -1990 рр);

на республіканській науково - технічній конференції "Удосконалення зональних систем машин і шляхи підвищення продуктивності праці в сільському господарстві" (м. Київ, 1984 р).

діюча модель експериментальної установки демонструвалася в 1985 році на ВДНГ СРСР і визнана гідною бронзової медалі;

на науковій конференції "Землеробська механіка і програмування врожаїв", (м. Мелітополь,1986 р);

на звітних науково-технічних конференціях співробітників Луганського національного аграрного університету, (м . Луганськ, 1990-2006 рр);

на міжнародній науково-практичній конференції "Энерго і екологозберігаючи технології - в сільськогосподарське виробництво" (м. Сімферополь, 2004р).

на четвертій міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми технічного сервісу сільськогосподарської техніки" (м. Харьків, 2005р).

Публікація результатів досліджень. По темі дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, у спеціалізованих виданнях, затверджених "Переліком ВАК … ", з них 7 самостійно і отримано 4 авторських свідотства на винахід. У спільно опублікованих статтях частка здобувача складає 70 %, а в авторських свідотствах - 25 %.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 209 сторінок. На 147 сторінках викладений текст роботи, на 16 сторінках - список використаних джерел з 176 найменувань (з них 6 іноземною мовою), на 11 сторінках 8 додатків. Робота включає 26 таблиць і 69 ілюстрацій.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначені мета і задачі досліджень, приведені наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі приведене агробіологічне обґрунтування локального внесення мінеральних добрив і виконаний аналіз існуючих способів і технічних засобів для їх здійснення.

Видатні вчені Д.А. Кореньков, І.І. Синягін, А.В., Петербурзький, Гіліс М.Б. та ін. показали, що ефективність використання мінеральних добрив залежить не тільки від самих добрив, але і від способів їх внесення. Поповнення ґрунту живильними речовинами відбувається при внесенні основної дози мінеральних добрив з наступним закладенням їх у ґрунт. Одним з факторів, що обмежують ефективність добрив, є нерівномірність їх розподілу по площі. А.В. Соколов опублікував результати своїх вегетаційних досліджень, у яких виявив такі негативні наслідки нерівномірного розподілу добрив, як нерівномірність росту і дозрівання рослин, зв'язані з ним строкатість врожаю і його зниження. Також впливає на ефективність використання мінеральних добрив і глибина їх закладення. За даними Центральної дослідної станції ВІДА, при загортанні плугами добрива розміщуються занадто глибоко (18-24 см) і стають недоступними рослинам у початковий період росту, а при загортанні різними боронами і культиваторами живильні речовини розміщуються у верхньому пересихаючому шарі ґрунту (0-6 см) і не можуть в повній мірі використовуватись рослинами. Рубановський Л.Л., Омелянюк Л.Л., Гіліс М.Б., Булаєв В.Є., Лисенко Т.Д. і ряд інших вчених прийшли до висновку, що внесені добрива повинні являтись безпосереднім джерелом живлення для рослин і їх необхідно розташовувати в ґрунті таким чином, щоб вони були легкодоступними активній частині кореневої системи. Розміщення добрив поблизу коренів створює зону підвищеної концентрації живильних речовин. Це полегшує їх поглинання і підвищує ефективність використання. Добрива необхідно розташовувати як у верхніх, так і в більш глибоких шарах ґрунту, з концентрацією пропорційно розвитку кореневої системи рослин [1,2].

Дослідження проведені в НАУ з участю Войтюка Д.Г., Кравчука В.І., Анискевича Л.В. підтверджують високу ефективність точного внесення мінеральних добрив як по площі так і по глибині їх розподілу.

Вивчення науково-дослідних робіт Кушнарьова А.С., Лінника М.К., Мартиненка В.Я., Козаченко О.В., Шевченко І.А. та ін. про взаємодію робочих органів з ґрунтом дало можливість обґрунтувати основні параметри робочого органу для закладання мінеральних добрив у грунт.

На підставі вивчення стану питання обґрунтовано доцільність та запропонований спосіб локального внесення мінеральних добрив з розподілом їх по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин, а також виявлені фактори, що впливають на цей процес і сформульовані задачі досліджень [3,4,5,6].

В другому розділі на підставі аналізу приведені теоретичні дослідження процесу розподілу і закладання мінеральних добрив у ґрунт при локальному внесенні. Для здійснення технологічного процесу розподілу по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин запропонований пристрій (рис.1) [7].

У даному пристрої передній однобічний клин має з тильної сторони розподільну камеру, по висоті якої розташовані пластини-дефлектори. При русі агрегату він нарізає у грунті вертикальну щілину для добрив, які надходять через дозуючий механізм, тукопровід, туконаправник і розподільну камеру до пластин-дефлекторів.

Рис. 1. Пристрій для локального внесення мінеральних добрив у ґрунт із розподільною камерою:1 - передній однобічний клин; 2 - задній однобічний клин; 3 - розподільна камера; 4 - пластини-дефлектори; 5 - туконаправник; 6 - тукопровід; 7 - дозуючий механізм;

В залежності від кута нахилу туконаправника добрива подаються до верхніх або нижніх пластин-дефлекторів і після взаємодії з ними далі надходять у грунт. Надійне фіксування добрив на визначеній глибині буде забезпечуватись створенням ґрунтового защемлення заднім однобічним клином, розташованим відносно переднього діагонально за рахунок зміщення грунту в напрямку цієї щілини.

Розглянувши фактори, що впливають на процес розподілу мінеральних добрив по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин, загальний взаємозв'язок його можна виразити наступною функціональною залежністю

, (1)

Де - відстань від пластин - дефлекторів до зони защемлення; - швидкість переміщення часток добрив відповідно до і після взаємодії з пластинами - дефлекторами; - швидкість агрегату; - кут нахилу туконаправника; - кут нахилу розподільної камери; - кут нахилу пластин - дефлекторів; - кут, що визначає напрямок вектора швидкості відбивання частки після взаємодії з пластиною-дефлектором; - відповідно швидкість витання часток добрив і коефіцієнт парусності; - відповідно коефіцієнт відновлення і коефіцієнт миттєвого тертя.

З отриманої залежності (1) видно, що вихідними параметрами процесу розподілу будуть такі фактори як: відстань від пластин-дефлекторів до зони защемлення , швидкість переміщення часток добрив та агрегату і фізико-механічні властивості добрив ,.

При теоретичному аналізі руху часток добрив у необхідну зону по глибині залягання їх у грунті розглянуті дві моделі. У першій - частка може рухатися до пластин-дефлекторів під дією сил ваги з врахуванням сили опору повітря пропорційної квадрату швидкості (пасивна подача), а в другій - з врахуванням характеристик додаткового потоку повітря в напрямку, співпадаючого з рухом часток добрив і примусово подаючи їх в розподільну камеру (активна подача).

Виконані теоретичні дослідження руху часток добрив від пластин-дефлекторів до зони защемлення з допомогою диференціальних рівнянь дозволили визначити аналітичну залежність вектора швидкості відбивання часток добрив від пластин-дефлекторів [8]

(2)

Напрямок вектора швидкості відбивання часток від пластин дефлекторів дозволили визначити кут нахилу пластин дефлекторів в залежності від пружно-пластичних властивостей мінеральних добрив і напрямку вектора швидкості відбивання.

. (3)

Однією з умов раціонального розподілу часток добрив по глибині, є кут нахилу розподільної камери. Від цього параметра буде залежати розподіл добрив між пластинами-дефлекторами [9]. Враховуючи умови безперешкодного переміщення туків між пластинами-дефлекторами, кут нахилу розподільної камери можна визначити по рівнянню

, (4)

де - необхідна глибина розташування мінеральних добрив; - максимальна глибина розташування добрив.

Дослідження процесу руху часток добрив у розподільній камері дозволили визначити величину вертикальної складової швидкості часток добрив на виході з туконаправника в залежності від глибини розподілу, критичної швидкості витання часток і швидкості співударяння з пластинами - дефлекторами.

. (5)

Графік побудований з використанням рівняння (5) показує, що величина вертикальної складової швидкості значно перевищує критичну швидкість витання часток.

В залежності від розташування дозуючого пристрою, довжини тукопроводу і взаємодії часток добрив з його стінками, швидкість їх знижується, і процес розподілу стає неможливим [10].

Для виключення цього недоліку і підвищення якості розподілу мінеральних добрив було застосовано переміщення часток добрив від дозуючого механізму до розподільної камери з використанням повітряного потоку, величину якого можна вирахувати в залежності від довжини тукопроводу, його розташування і необхідної швидкості переміщення часток добрив з допомогою рівняння

, (6)

де - довжина тукопроводу; - швидкість переміщення часток добрив; - кут нахилу тукопроводу відносно горизонту; - коефіцієнт впливу тукопроводу на переміщення часток добрив.

Теоретичні дослідження дозволили виявити залежність між розподілом добрив по глибині залягання у грунті і кутом нахилу туконаправника, яка описується рівнянням (7) та відображується графіком.

, (7)

де - відповідно горизонтальна та вертикальна складові швидкості часток добрив на виході з туконаправника; - відповідно максимальна та задана глибина розташування добрив;

Теоретичні дослідження дозволили зробити висновок, що задана глибина розташування мінеральних добрив буде залежати від фізико-механічних властивостей добрив, швидкості співударяння часток добрив з пластинами-дефлекторами і напрямком їх руху при виході з туконаправника. Кут нахилу туконаправника є основним керуючим параметром при зміні розподілу добрив у грунті по глибині.

У третьому розділі наведені програма і методика експериментальних досліджень, визначені мета і задачі досліджень, описано експериментальну установку, умови проведення експериментів та застосовану вимірювальну апаратуру.

Основною задачею цих досліджень було перевірити достовірність виявлених в результаті теоретичних досліджень закономірностей та аналітичних залежностей процесу розподілу мінеральних добрив пропорційно розвитку кореневої системи рослин.

Для проведення експериментальних досліджень була виготовлена лабораторна установка по А.с. 1253448.

Невідомі фізико-механічні властивості мінеральних добрив: коефіцієнтів відновлення і миттєвого тертя визначалися з використанням відомих методик.

Для зменшення кількості факторів, що впливають на процес розподілу мінеральних добрив по глибині, був проведений відсіючий експеримент.

Польова апробація робочого органу для розподілу мінеральних добрив по глибині відповідно розвитку кореневої системи рослин проводилась на виготовленому дослідному зразку агрегату.

Особливістю проведення дослідів у польових умовах з'явилося те, що дуже складно перевірити розташування добрив по глибині і їх фіксацію у ґрунті. Тому для проведення досліджень були застосовані пробовідбірники з неметалічного матеріалу, які після узяття проби ґрунту з внесеними в неї добривами просвічували на рентгенівській установці РУМ-20. По отриманих знімках просвічування підраховували кількісне співвідношення часток добрив по досліджуваних рівнях [12].

При оцінці якості внесення добрив були застосовані такі визначення, як ступінь насичення ґрунту по глибині кореневою системою рослин (СНК) в залежності від її типу (мочкуватої, середньорозвиненої або стрижневої) і ступінь насичення ґрунту по глибині добривами (СНД).

Експериментальні дослідження системи, що розподіляє, з урахуванням багатофакторного впливу на процес розподілу добрив по глибині виконано методом кореляційно-регресійного аналізу. Обробка результатів досліджень виконана за допомогою методів математичної статистики з використанням стандартних програм для ПК.

У четвертому розділі приведені результати експериментальних досліджень, виконані відповідно до програми і методики.

Дослідження фізико-механічних властивостей мінеральних добрив дозволили уточнити і розширити дані, необхідні для проведення теоретичних досліджень. Зокрема додатково були визначені коефіцієнти відновлення і миттєвого тертя часток, які відповідно дорівнюють 0,094...0,138, та 0,118...0,189.

По результатам експериментів підтверджені результати теоретичних досліджень і визначено: раціональний кут нахилу пластин-дефлекторів, який дорівнює =35°. Найкращі результати розподілу мінеральних добрив по глибині отримані при куті нахилу розподільної камери відносно горизонту 57°.

Лабораторні досліди підтвердили, що кут нахилу туконаправника є керуючим параметром при зміні глибини закладення добрив.

Розподіл мінеральних добрив по глибині після польової апробації агрегату оцінювалося по фотографіях рентгенівських знімків.

У п'ятому розділі приведена методика розрахунку і результати виробничої перевірки процесу локального внесення мінеральних добрив одночасно з обробкою ґрунту, а також економічне обґрунтування доцільності застосування пропонованого робочого органу для їх розподілу.

Загальні висновки

У дисертації приведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка виявляється в обґрунтуванні параметрів технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив з розподілом їх по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин за допомогою робочого органу, при основній обробці ґрунту.

1. Запропонований і застосований спосіб локального внесення мінеральних добрив з розподілом їх по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин дозволив підвищити ефективність внесених добрив за рахунок більш повного засвоювання їх рослинами, а також підвищити продуктивність операції при обробці ґрунту, знизити вітрову ерозію і скоротити терміни робіт з внесенням мінеральних добрив.

2. Отримані математичні залежності дозволили встановити, що переміщення добрив дією гравітаційної сили недостатньо. Для розподілу добрив по глибині необхідно їх подавати примусово, з допомогою повітряного потоку. Визначено, що в діапазоні робочих швидкостей агрегату 2,2 -2,8 м/с швидкість повітряного потоку повинна бути в межах 30...42 м/с, що забезпечується тиском в межах 60...80 кПа..

3. Основними факторами, які впливають на ефективність технологічного процесу розподілу мінеральних добрив по глибині являються: фізико-механічні властивості добрив, величина і напрямок їх руху відносно горизонту при виході з туконаправника.

4. Встановлено експериментальні залежності параметрів пристрою, що розподіляє, вони мають задовільну збіжність з теоретичними, що підтверджує адекватність розроблених математичних моделей. Визначено, що керуючим параметром при зміні глибини закладення добрив є кут нахилу туконаправника відносно горизонту.

5. Для забезпечення розподілу мінеральних добрив по глибині з дозами від 50 до 500 кг/га рекомендовані такі оптимальні значення конструктивно-кінематичних параметрів: кут нахилу розподільної камери відносно горизонту складає 57°; кут нахилу пластин-дефлекторів відносно горизонту 35°; розмір пластин-дефлекторів складає 57 мм; кут нахилу туконаправника в залежності від розподілу мінеральних добрив змінюється в межах 57…82°.

6. Виробничими перевірками встановлено, що розроблений агрегат для локального внесення мінеральних добрив дозволяє підвищити ефективність їх використання і дає економію в залежності від вирощуваної культури 92…241 грн/га.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Муштай B.C. Орудие для обработки почвы и внесения удобрений. //Инф. листок. Вып. 6. Ворошиловград ЦНТИ, 1986 - 3 с.

2. Кочетков В.С., Кочіна Л.Ф., Муштай В.С. Ефективність обробітку грунту глибокорозпушувачами під розсадні овочеві культури. // Овочевництво і баштанництво - 1986, №31 с. 26...30.

3. Лобачевский П.Я. Муштай B.C. Локальное внесение удобрений с рациональным распределением. // Механизация растениеводства. - 1990, №5 с. 16...20.

4. А.С. 1243646 СССР, МКИ3 А01 С 7/00, 21/00. Способ внесения удобрений в почву и устройство для его осуществления./ П.Я. Лобачевский, В.С. Кочетков, В.С. Сухин, В.С. Муштай - 3774923/30-15, Заявлено 25.07.84, Опубликовано 15.07.86, Бюл. № 26,-3с.

5. А.С. 1291052 СССР, МКИ3 А01 С 21/00. Способ внесения удобрений./ В.С. Муштай, П.Я. Лобачевский, В.С. Сухин, В.С. Кочетков - 3884277/30-15, Заявлено 10.04.85, Опубликовано 23.02.87, Бюл. № 7.-2с.

6. Муштай В.С. Способ локального внесения минеральных удобрений комбинированным рабочим органом Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету./Ред.кол.: В.Г. Ткаченко (відп.ред.) та ін -Луганськ, №4 (10)-1999.- 237с. (с.76...80).

7. А.С. 1184452 СССР, МКИ3 А01 С 7/00. Устройство для внесения удобрений в почву./ В.С. Кочетков, В.С. Сухин, В.С. Муштай - 3631995/30-15, Заявлено 13.07.83, Опубликовано 15.10.85, Бюл. № З8.-2с.

8. Муштай В.С. Некоторые теоретические исследования процесса распределения минеральных удобрений по глубине при локальном внесении. Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету./Ред.кол.: В.Г. Ткаченко (відп.ред.) та інш.-Луганськ, №4 (10)- 1999.-237с. (с81...85).

9. Муштай В.С. Закономерности распределения минеральных удобрений по глубине при локальном внесении. Сборник научных работ Крымского государственного аграрного университета. /Ред.кол.: д.т.н., проф. Беренштейн И.Б. (отв.ред.) и др.- Симферополь, 2005. - №84 - 258с. (с189...194).

10. Муштай В.С. Застосування повітряного потоку при локальному внесенні мінеральних добрив. Вісник Харьківського національного технічного університету. /Ред.кол.: проф., д.т.н. Скобло Т.С. (відп.ред.) та інш.- Харьків, 2005. №39 - 258с. (с186...189).

11. А.С. 1253448 СССР. МКИ3 А01С 7/00. Стенд для испытания распределителей сыпучих материалов. /П.Я. Лобачевский, В.С. Муштай, В.С. Сухин.; - Опубл. в Б.И. №32. 1986. - 3 с.

12. Муштай В.С. Определение качества внесения минеральных удобрений распределяюще - заделывающими устройствами. Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. Серія: Технічні науки. - Луганськ: ЛДАУ, 2001.-№10(22).- 232с. (с137...140).

13. Коваль В.Я., Муштай В.С. Результаты экспериментальных исследований локального внесения минеральных удобрений распределяюще - заделывающими устройствами. Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету./ Технічні науки. - Луганськ: Вид-во ЛДАУ, 2000.-№6/17 - 213с. (с98... 101).

14. Муштай В.С. Обоснование агробиологических требований и технологических параметров распределяющих устройств при локальном внесении минеральных удобрений. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія: Технічні науки. - Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2005.-№49(72).- 291с. (с175...179).

Анотація

Муштай В.С. Удосконалення технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив і обґрунтування конструктивних параметрів робочого органу для їх розподілу. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.11 - машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва. - Луганський національний аграрний університет. Луганськ. 2006.

Дисертація присвячена питанням удосконалення технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив.

Проаналізовано існуючи способи локального внесення мінеральних добрив і засоби механізації для їх здійснення. Доведена необхідність застосування нового способу локального внесення мінеральних добрив з розподілом їх у ґрунті по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин.

На підставі проведених досліджень були виявлені та обґрунтовані закономірності і характеристики технологічного процесу локального внесення мінеральних добрив, визначені конструктивні і технологічні параметри робочого органу для їх розподілу по глибині пропорційно розвитку кореневої системи рослин, а також розроблений робочий орган з перевіркою ефективності його роботи.

Розроблено рекомендації для до використання даного технічного пристрою.

Ключові слова: локальне внесення мінеральних добрив, розподіл добрив по глибині, коренева система рослин, ступінь насичення ґрунту кореневими відростками, співвідношення розташування добрив і коренів рослин, ефективність використання.

Аннотация

Муштай В.С. Совершенствование технологического процесса локального внесения минеральных удобрений и обоснование конструктивных параметров рабочего органа для их распределения. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.05.11 - машины и средства механизации сельскохозяйственного производства. - Луганский национальный аграрный университет. Луганск. 2006.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования технологического процесса локального внесения минеральных удобрений. В работе обоснована актуальность выбранной темы исследований, представлены научная проблема цель и задачи исследований.

Для решения поставленных задач был проведен анализ существующих способов внесения основной дозы минеральных удобрений и средств механизации для их осуществления. На основании этого выявлены основные факторы, влияющие на эффективность использования минеральных удобрений при существующих способах внесения удобрений и доказана необходимость применения нового способа, позволяющего вносить удобрения локально с распределением их в почве по глубине пропорционально развитию корневой системы растений.

Выполненные теоретические исследования позволили получить аналитические зависимости процесса локального внесения минеральных удобрений и обосновать конструктивные и технологические параметры рабочего органа для их распределения по глубине пропорционально развитию корневой системы растений. Достоверность полученных результатов проверена и подтверждена экспериментальными исследованиями в реальных условиях для зерновых, овощных и пропашных культур.

Разработанный рыхлитель с рабочими органами для локального внесения минеральных удобрений и распределением их по глубине пропорционально развитию корневой системой растений удостоен бронзовой медали ВДНХ СССР.

Работоспособность и эффективность использования рыхлителя проверена совместно с ВНИИМОЖ. Предложенные рекомендации по использованию данного технического решения приняты для внедрения в ряде хозяйств Луганской области.

Ключевые слова: локальное внесение минеральных удобрений, распределение удобрений по глубине, корневая система растений, степень насыщения почвы корневыми отростками, соотношение расположения удобрений и корней растений, эффективность использования.

Abstract

Mushtay V.S. The improvement of the technological process of the local contributing the mineral fertilizers and motivation constructive parameter of the ing worker organ for their distribution. - Manuscript.

Thesis on awarding Candidate Degree (Engineering) on speciality 05.05.11 - machines and devices of agricultural production. - The Lugunsk National Agrarian University, Lugansk. 2006.

The thesis is dedicated to questions of the improvement of the technological process of the local contributing of the mineral fertilizers.

The existing ways of the local contributing the mineral fertilizers and facility to mechanizations for their realization are analysed. The necessity of the using of the new way of the local contributing the mineral fertilizers with distribution them in ground on depth proportional of the development of the plants, root system is proved.

On the grounds of called on studies regularities and features of the technological process of the local contributing the mineral fertilizers are revealled and motivated, constructive and technological parameters of the working organ for their distribution on depth proportional of the development of the plants root system are determined as well as working organ with check of efficiency of (its) work is designed.

The recommendation for use given technical device are Designed.

Key words: local contributing the mineral fertilizers, distribution on depth, plants root system, degree of the saturation of the soil root offshoot, correlation of the location of the fertilizers and roots of the plants, efficiency of the use.

Размещено на Allbest.ru