Удосконалення оцінки материнських сімей в технології виведення бджолиних маток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.04 - Технологія виробництва продуктів тваринництва

Удосконалення оцінки материнських сімей в технології виведення бджолиних маток

Головецький Ігор Іванович

Київ 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Поліщук Віктор Петрович, Національний аграрний університет, професор кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Тимченко Олександр Григорович, Національний аграрний університет, професор кафедри розведення і селекції сільськогосподарських тварин ім. М.А. Кравченка

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Луців Орест Володимирович, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач відділу бджільництва кафедри фізіології та бджільництва

Провідна установа - Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра технології виробництва продукції тваринництва, м. Одеса

Захист відбудеться “27” жовтня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “ 26 ” вересня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

1. Загальна характеристика роботи

бджола матка чистопородність

Актуальність теми. Українська порода бджіл є найпоширенішою в нашій країні. Посилення уваги до виведення маток в її ареалі обумовлено розведенням впродовж уже понад 50 років малопродуктивних помісей невідомих поколінь унаслідок безсистемного схрещування їх з іншими породами (Нестерводський В.А., 1966, Аветисян Г.А., 1983, Давиденко І.К. та ін., 1992). Вплив материнських сімей на якість одержуваних маток у бджолорозплідницьких господарствах викликає сумніви щодо чистопородності племінної продукції. Ознаки прогнозування породної належності та господарської цінності жіночих особин від материнських сімей в наступних поколіннях вивчені недостатньо (Малашенко П.В., 1970, Пилипенко В.П., 1992, Поліщук В.П., 2001). Немає належного обґрунтування надійності різних методів оцінки їх якості та диференціації відносно використовуваних ще й тепер завізних карпатської та сірої гірської кавказької порід. Протягом останнього часу в опублікованих матеріалах все більше наголошується на необхідності використання чистопородних українських бджіл в межах їх ареалу і заміни ними помісей шляхом інтенсифікації виведення високоякісних маток (Боднарчук Л.І., 2000, Гайдар В.А., 1989, Броварський В.Д. та ін., 1995). За таких обставин питання технології виведення маток, оцінки материнських сімей та ефективного їх використання потребує розширення досліджень, що має важливе наукове і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень, що виконувались на кафедрі бджільництва ім. В.А. Нестерводського за темою №110/1-А “Створити шляхом селекції внутрішньопородний тип українських бджіл” (номер державної реєстрації 0199U002579), яка входить до науково-технічної програми НДІ технології виробництва продуктів тваринництва Національного аграрного університету.

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - вдосконалити оцінку материнських бджолиних сімей за комплексом ознак екстер'єру та продуктивних якостей бджіл і підвищити ефективність їх використання у виведенні чистопородних маток хмельницького породного типу українських бджіл.

Для досягнення мети у роботі ставились завдання вивчити:

- роль і місце материнських бджолиних сімей в комплексі технологічних процесів виведення бджолиних маток у спеціалізованих розплідницьких господарствах;

- ступінь однорідності бджіл за ознаками їх екстер'єру в материнських сім'ях в умовах природного спаровування маток у напівзакритій популяції;

- стабільність породних ознак жіночих особин бджіл наступних поколінь при заміні маток в материнських сім'ях у різних генеалогічних групах;

- використання морфо-фізіологічних ознак бджіл для оцінки чистопородності та продуктивності материнських сімей різних груп;

- особливості бджіл хмельницького породного типу і роль материнських сімей в його структуруванні за генеалогічними групами;

- ефективність використання перевірених материнських сімей для збереження чистопородності бджіл в ареалі української породи при створенні хмельницького породного типу.

Об'єкт дослідження. Бджолині сім'ї української породи, робочі бджоли і матки різних генеалогічних груп створюваного породного типу “Хмельницький”.

Предмет дослідження. Ознаки чистопородності материнських сімей, показники їх породної характеристики, біологічні особливості та продуктивні якості українських бджіл хмельницького породного типу.

Методи досліджень. В процесі виконання роботи використані загальноприйняті методи зоотехнічних (продуктивність сімей, порівняння різних генеалогічних груп), біохімічних (вивчення активності інвертази бджіл), мікрометричних (екстер'єрні ознаки), фенологічних (розвиток сімей і медоносних рослин за періодами взятків) і статистичних (біометрична обробка цифрового матеріалу) досліджень, візуальна оцінка етології бджіл та розрахунки економічної ефективності виведення чистопородних бджолиних маток.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальному обґрунтуванні комплексної оцінки чистопородності та продуктивних якостей материнських сімей української породи бджіл в технології виведення маток. Вперше показана стабільність показників екстер'єру бджіл, одержаних від маток наступних поколінь, у порівнянні з сім'ями родоначальницями генеалогічних груп, виявлена міжсімейна відмінність їх за рівнем активності інвертази гіпофарінгеальних залоз. Отримані експериментальні дані доповнюють знання про ступінь чистопородності жіночих особин бджолиних сімей, отриманих від маток в умовах вільного спаровування з трутнями, що сприяє збереженню їх продуктивних якостей у процесі репродукції в напівзакритій популяції.

Досліджено екстер'єрні особливості бджіл материнських сімей різних генеалогічних груп створюваного хмельницького породного типу та відповідність їх загальним вимогам стандарту української породи (довжина хоботка, кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення, форма воскового дзеркальця п'ятого стерніту).

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована комплексна оцінка материнських сімей підвищує ефективність виведення чистопородних маток у розплідницьких господарствах в умовах вільного спаровування в напівзакритій популяції. Показана доцільність репродукції маток у 3-4 поколіннях від материнських сімей різних генеалогічних груп, що забезпечує відповідність ознак бджіл типовим вимогам відроджуваної породи.

Доповнено оцінку материнських сімей за комплексом екстер'єрних ознак бджіл показниками їх етології та активності інвертази гіпофарінгеальних залоз, що використано при створенні породного типу бджіл “Хмельницький”, який пройшов державну апробацію в Мінагрополітики України.

Результати досліджень впроваджені в племінному бджолорозпліднику ПОП “Прибузькі медобори”, бджолозаводах “Старосинявський” Хмельницької та ВАТ “Бджолоагросервіс” Дніпропетровської областей. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі при вивченні дисципліни “Бджільництво” у вищих аграрних навчальних закладах освіти, зокрема в Національному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному опрацюванні наукової літератури, розробці схеми та освоєнні методик досліджень, виконанні програми робіт за темою дисертаційної роботи у виробничих і лабораторних умовах, опрацюванні та інтерпретації одержаних результатів, підготовці матеріалів до опублікування та написанні дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень апробовані в доповідях на Міжнародному конгресі з бджільництва “Апіславія” (Київ, травень 1998), конференціях науково-педагогічних працівників і аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів НАУ (Київ, березень 2001, 2005), конференції науково-педагогічних працівників і аспірантів, присвяченій 120-річчю з дня народження В.А. Нестерводського Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів НАУ (Київ, березень 2002), міжнародних науково-практичних конференціях “Интермед” (Москва, вересень 2002, квітень 2005), спільному засіданні кафедр зооінженерного факультету НАУ та співробітників Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича (Київ, лютий 2003).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 3 статті у наукових фахових виданнях і 2 - у профільних міжнародних збірниках наукових праць та в журналах.

Структура та обсяг дисертації. дисертація викладена на 160 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій, списку використаних джерел літератури і додатків. Робота ілюстрована 18 рисунками та містить 15 таблиць. Список літератури налічує 221 найменування, з них 40 - іноземними мовами.

2. Матеріали і методика досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконані на бджолиних сім'ях української породи впродовж 1999-2003 років за схемою, наведеною. Основною базою науково-виробничих дослідів було приватно-орендне підприємство “Прибузькі медобори” Летичівського району Хмельницької області, що атестоване як племінний бджолорозплідник. Окремі питання нами вивчались на бджолиних сім'ях (хмельницького походження) Голосіївської навчально-дослідної пасіки Національного аграрного університету і плембджолозаводу КСП “Старосинявське” Хмельницької області.

Лабораторні дослідження чистопородності сімей за екстер'єрними промірами бджіл (по 25 особин з кожної) та біометричну обробку отриманих результатів проводили на кафедрі бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного аграрного університету. В наших дослідженнях використано морфометричний метод оцінки якісного складу материнських сімей за методиками В. Алпатова (1948) та Г. Гетце (1964).

Відбирання матеріалу для дослідження і визначення біоморфологічних показників проводили відповідно методичних вказівок (Давиденко І.К., Поліщук В.П., Черкасова А.І., 1985).

Для досліджень бджіл за ознаками екстер'єру у лабораторії проводили препарування відповідних частин екзоскелету.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Загальна схема проведення досліджень

З приготовлених препаратів знімали такі проміри: кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення, довжину хоботка та форму заднього краю воскового дзеркальця п'ятого стерніту.

Вимірювання частин екзоскелету здійснювали під бінокулярним мікроскопом МБС-10 за допомогою лінійки окуляр-мікрометра при 16-кратному збільшенні. Ціну поділок визначали шляхом добутку перевідного коефіцієнта на кратність збільшення об'єктиву.

Для прогнозування медової продуктивності нащадків материнських сімей використовували біохімічний метод визначення активності інвертази гіпофарінгеальних залоз бджіл. Відповідно методичних рекомендацій (Таранов Г.Ф., 1979) для досліджень брали бджіл від трьох сімей кожної порівнюваної генеалогічної групи. Всього досліджено 20 сімей, які належать до 7 генеалогічних груп. Відбирання матеріалу проводили за методикою, розробленою М.В. Жеребкиним (1970). Лабораторні аналізи відібраних проб проводили в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету. Згідно методики Лафа Скурла (Acher L., 1969) визначали редуковані цукри (глюкоза і фруктоза), які утворювались внаслідок розщеплення сахарози під дією екстрагованої із залоз бджіл інвертази.

В науково-виробничих дослідах зоотехнічним методом вивчали продуктивні якості бджолиних сімей хмельницького породного типу за результатами обліку одержаного від них меду та інших видів продукції. За рекомендаціями Г.А. Аветисяна (1969) в кожній із досліджуваних груп налічувалось не менше 12 бджолиних сімей.

Одержані в дослідах дані обробляли біометричним методом (Плохинский Н.А., 1969) з використанням комп'ютера Pentium - III та програми Excel - 2000. Отримані матеріали порівнювали з встановленими нормами стандарту, розробленими Українською дослідною станцією бджільництва (Давиденко І.К. та ін., 1984; Давиденко І.К. та ін., 1992) та розробляли заходи, спрямовані на підвищення якості штучно виведених маток української породи.

Аналіз розвитку материнських сімей та умов використання їх в технології виведення маток. Наші дослідження з технології виведення бджолиних маток проводились з урахуванням строків цвітіння найважливіших медоносних рослин за методом візуальних спостережень та аналізу стану піддослідних сімей протягом сезону. Синхронізований розвиток бджолиних сімей і найважливіших медоносів протягом сезону 2001 року за зразком, запропонованим В.А. Нестерводським (1960), відображений.

На поданій схемі змодельовано відрізки часу цвітіння основних медоносних рослин, що спостерігається протягом тривалого розвитку сімей від першого весняного обльоту до закінчення медозбору. Так, до цвітіння плодових культур (одночасно і з ріпаку) сім'ї без приросту бджіл перебувають близько 50 днів. В умовах раннього початку весни нарощування бджіл до взятку з білої акації триває 2,5 місяці, а в інші роки - 60 днів. Головний медозбір з гречки і липи настає через 112-117 днів, до нього встигають розвинутись і слабкі сім'ї, а сильні можуть навіть відпустити рої. З третьої декади червня настає медозбір з липи, а через 10-12 днів сезон завершується медозбором з конюшини на насінних плантаціях. Прогнозовані дати медозборів допомагають уточнити виконання робіт з догляду за бджолиними сім'ями, вчасно вивести маток, сформувати відводки, підготуватись до перевезення, застерегтись від шкідливої дії пестицидів, які застосовують у певні фенологічні фази розвитку рослин.

Отже, динаміка розвитку бджолиних сімей у весняно-літній період, що синхронізується з послідовним цвітінням рослин багатих медоносних угідь лісостепової зони, характеризується сприятливими умовами для інтенсивного використання потенціалу материнських сімей у виведенні бджолиних маток.

На прикладі племінного бджолорозплідника “Прибузькі медобори” подаємо схему послідовності технологічних процесів і місце материнських сімей в загальному циклі виведення маток. Розробка схеми виконана на матеріалах узагальнення експериментальних даних і спостережень протягом 1999-2003 рр.

З усього 7-місячного періоду активної діяльності бджіл у річному циклі материнські сім'ї перебувають під впливом технологічних процесів з виведення маток майже весь час. Лише в останні два місяці сезону, починаючи з середини вересня, до них застосовують прийоми загальної схеми догляду за бджолами.

Перший цикл виведення маток припадає на третю декаду квітня, коли цвітуть верби, клени, ранні плодові дерева, що є, за результатами наших фенологічних спостережень, типовим для більшості районів Лісостепу. Одержання засіву для вирощування наймолодших личинок передує операції прищеплення їх і перенесення в сім'ї-виховательки на 4 дні. В подальшому за стійкої нормальної погоди інтенсивне використання материнських сімей передбачає відбирання придатних за віком личинок через кожні три доби протягом 21-24 денного періоду. Після закінчення терміну використання за основним призначенням материнські сім'ї переводять в режим звичайного догляду. Їх місце займають інші сім'ї такого ж призначення.

Особливості екстер'єру українських бджіл і використання його показників для оцінки чистопородності материнських сімей. Одним із завдань наших досліджень було визначення чистопородності бджіл і відбір сімей в групу репродукції, частину якої становлять материнські сім'ї, використовувані для поглибленого вивчення їх якості. На початковому етапі оцінка їх чистопородності проводилась за ознаками екстер'єру бджіл з чотирьох промірів. Було досліджено бджіл з 80 сімей, відібраних за результатами візуальної оцінки.

Нами використані показники для відбору чистопородного матеріалу, що є типовими для українських бджіл минулих часів, коли ще не відбувалось “прилиття крові” завозних порід кавказького регіону. Зокрема, за норму для бджіл материнських сімей вважаємо довжину хоботка 6,4-6,6 мм, яка зменшує вірогідність присутності ознак сірої гірської кавказької породи (близька до 6,7 мм) та небажане укорочення (<6,3 мм) з погляду їх господарської цінності.

Аналіз цифрового матеріалу показав, що з 80 досліджених сімей повна відповідність нормі стандарту української породи за довжиною хоботка встановлена у 67 сімей, з них 16 сімей близькі до максимального значення. Тому можна зазначити, що піддослідні сім'ї пасіки плембджолорозплідника “Прибузькі медобори” є достатньо чистопородними та захищені від впливу кавказьких чи інших бджіл. Це також підтверджується за ознакою кубітального індексу. Як свідчать одержані нами дані, коливання середньої величини кубітального індексу у піддослідних сімей становить від 2,05 до 3,03. З досліджених сімей вимогам стандарту (2,2-2,5) відповідає 59 сімей. Незначне відхилення від норми є у 9 сім'ях (11,3% від числа досліджуваних), що можна віднести до проміжних форм.

Нами також проведено проміри дискоїдального зміщення і форми заднього краю воскового дзеркальця. Отримані дані показали, що дискоїдальне зміщення є типовим для породи у 32 сім'ях (40%). Незначне відхилення від стандарту спостерігалось у 16 % досліджених сімей.

За сукупністю породовизначальних екстер'єрних ознак бджіл 52 сім'ї (65%) належать до української породи. Повною відповідністю морфологічних ознак вимогам стандарту характеризуються 11 із 80 бджолиних сімей (13,7%), що були в дослідженнях 1999-го року. Частина бджолиних сімей за середнім значенням екстер'єрних ознак не є типовими, але наближаються до норми встановленого для породи стандарту. Таких сімей на базовій пасіці “Прибузькі медобори” виявлено 22 із 80 досліджуваних, тобто 27,5%.

Отже, за типовими ознаками екстер'єру бджіл біологічно придатними для виведення чистопородних маток можуть бути 33 сім'ї, або 41 % їх загального складу. Таким чином, в осередках відродження українських бджіл застосування методики відбору в групу материнських сімей за сукупністю ознак їх екстер'єру має перспективу підвищення надійності виведення чистопородних маток.

Це положення підтверджено даними в наших подальших дослідженнях якості сімей, які були відібрані за підвищеними вимогами щодо чистопородності. Проаналізовані проби бджіл з 59 сімей (2002р.) показали такі результати промірів екстер'єру.

За довжиною хоботка відповідність типовим вимогам стандарту породи (6,4-6,6 мм) зареєстроване у бджіл 57 сімей (97%), кубітального індексу - 45 сімей (76%) при незначному відхиленні від стандарту (2,2-2,5) у решти 14 сімей. Дискоїдальне зміщення у бджіл 43 сімей, тобто 73% від числа досліджених, було в межах норми. Решта 16 сімей характеризуються відхиленнями за межі типового стандарту. За формою заднього краю воскового дзеркальця п'ятого стерніту досліджувані бджоли 34 сімей відповідають встановленим вимогам, а в 25 сім'ях виявлено незначне відхилення в той чи інший бік.

Оцінюючи якісний склад досліджуваної групи сімей за комплексом екстер'єрних ознак бджіл, слід підкреслити, що повною мірою вимогам стандарту української породи як типові відповідають 20 сімей, які можуть бути віднесені до числа материнських (34%). З відхиленням за однією ознакою виявлено 24 сім'ї (40%), які в сукупності з першими становлять племінну групу (74%) пасіки, придатних для масової репродукції українських бджіл.

Ступінь чистопородності бджіл материнських сімей як ознака прогнозування породної належності маток. Зважаючи на те, що бджолині матки спаровуються вільно у повітрі з неконтрольованими трутнями, доцільно вивчити якість жіночих особин за ознаками породності в загальному складі материнських сімей. Нами проаналізовано результати індивідуального вивчення екстер'єру двох груп сімей (по 10 в кожній). В одній із них проміри довжини хоботка бджіл характеризуються високою компактністю, а в другій - великим розмахом коливань, при цьому середні показники (M±m) були майже рівними (табл. 1). Група сімей з більш консолідованими за значеннями лімітів (Lim) ознаками мала довжину хоботка у бджіл від 6,25 до 6,75, а інша група - 6,05-7,60 мм. В першій групі виявлено майже 92% бджіл (з числа досліджуваних), що за даними довжини хоботка відповідають вимогам стандарту. Лише в двох сім'ях цей показник був нижчим, типових нащадків в них було по 64%. У сім'ях з великим розмахом коливань (Lim) чистопородних бджіл було менше: від 44 до 68% і тільки в одній з них - 80%. Це означає, що в разі використання таких сімей як материнських значна кількість виведених маток (близько 50%) може виявитись не чистопородними. Тому використання середнього показника екстер'єрних ознак, які застосовують при оцінці племінних якостей бджолиних сімей, не повною мірою відображає їх чистопородність.

Таблиця 1 Порівняльні дані довжини хоботка бджіл двох груп піддослідних сімей, мм, n = 25

№ сімей	M±m	Lim	Cv,%	Відповідність стандарту, %	Число відхилень відносно типової величини, шт
					+	-
І група - сім'ї з малим розмахом коливань
88	6,48±0,021	6,35-6,65	1,59	88	2	1
136	6,44±0,016	6,30-6,60	1,29	92	-	2
148	6,57±0,018	6,40-6,70	1,35	72	7	0
117	6,48±0,018	6,30-6,65	1,39	92	1	1
137	6,47±0,019	6,25-6,60	1,48	92	-	2
79	6,56±0,022	6,35-6,70	1,71	76	4	2
89	6,53±0,023	6,35-6,75	1,82	64	8	1
16	6,45±0,021	6,25-6,65	1,67	80	2	3
149	6,58±0,019	6,35-6,70	1,49	64	8	1
115	6,49±0,021	6,35-6,70	1,61	92	2	0
Сер. по групі	6,50	6,25-6,75	1,54	81	3,4	1,3
ІІ група - сім'ї з великим розмахом коливань
127	6,32±0,040	6,15-6,75	3,42	56	1	10
98	6,52±0,041	6,10-6,80	3,14	44	10	4
69	6,51±0,028	6,25-6,80	2,16	68	6	2
29	6,54±0,029	6,25-6,80	2,25	64	8	1
57	6,49±0,027	6,25-6,90	2,14	80	2	3
133	6,59±0,024	6,30-6,85	1,88	60	9	1
40	6,55±0,056	6,05-7,60	4,28	56	7	4
180	6,57±0,024	6,25-6,80	1,86	76	5	1
17	6,36±0,025	6,05-6,60	2,02	56	11	-
77	6,64±0,031	6,30-6,90	2,35	48	12	1
Сер. по групі	6,51	6,05-7,60	2,55	60,8	7,1	2,7

У зв'язку з цим, доцільно звертати увагу при оцінці бджолиних сімей, які належать до чистопородних, в першу чергу на такі показники біометричної обробки, як межі коливання (Lim) та коефіцієнт варіювання (Cv). Таким чином доповнюється характеристика їх племінної цінності.

Порівняльна оцінка чистопородності материнських сімей різних генеалогічних груп за ознаками екстер'єру бджіл. У результаті наших досліджень бджолині сім'ї плембджолорозплідника “Прибузькі медобори” структуровані на генеалогічні групи, кожна з яких започаткована видатною маткою.

Зважаючи на важливе значення подовженого хоботка природнім відбором або селекцією бджіл у племінних господарствах, цікаво порівняти споріднені між собою сім'ї в генеалогічних групах на рівні третього (подекуди й четвертого) поколінь маток з їх засновницями.

Виявилось, що матки в наступних поколіннях у 10 з 16 сімей виплоджують бджіл з довшим хоботком на 0,06-0,21 мм. Бджоли шести сімей виявились з укороченим хоботком на 0,05-0,16 мм, але загальна тенденція мінливості хоботка переважає позитивна. Їх бджоли були з довшим хоботком (6,45-6,49 мм), ніж у сімей, вперше досліджених в Україні у 1916 р. Б.П. Хохловим (6,43 мм).

З промірів екстер'єру крила бджіл суттєвих якісних змін чистопородності в поколіннях не виявлено. Кубітальний індекс, величина якого у бджіл з сімей-родоначальниць становила в середньому 2,42, залишився в межах типової ознаки в 14 сім'ях і зазнав несуттєвих змін у бік зменшення в двох сім'ях при середньому значенні в цілому 2,27. За ознакою кубітального індексу бджіл матки як нащадки засновниць генеалогічних груп залишаються здатними відтворювати жіночих особин з властивими породі якостями зовнішніх форм. У період відродження українських бджіл в їх ареалі цю ознаку вважають однією з важливих для виявлення помісей іншопородного походження, особливо кавказького.

Дискоїдальне зміщення за середньою величиною теж суттєво не відрізняється - у родоначальниць було позитивним в 65 % випадків, у нащадків - стало 78,9 %, що є типовим для бджіл української породи.

Як позитивний факт у досліджених сімей слід відзначити збільшення відносної чисельності бджіл в сім'ях з випуклою формою заднього краю воскового дзеркальця, приріст їх становить переважно 12-20 %.

В процесі тривалого використання материнських сімей важливо стежити за якісними змінами складу бджіл в сім'ях у різних поколіннях, починаючи з родоначальниць генеалогічних груп. З цією метою нами було проаналізовано дані довжини хоботка бджіл трьох генеалогічних груп. Вибірку даних зробили парно: бджіл родоначальниці №90 і її нащадків №156, так саме пар відповідно №86 і №198 та №38 і №8. На рисунку схематично показано межі стандарту типової довжини хоботка від 6,40 до 6,60 мм і нанесені пунктиром результати таких же промірів 25 бджіл кожної сім'ї.

Встановлено, що бджоли в 3-4 поколіннях кожної з трьох родоначальниць у значній мірі зберігають типову для породи ознаку довжини хоботка з одночасним поліпшенням показника і характеру консолідованості. Так, в генеалогічній групі № 90 на рівні жорстких вимог до племінної групи у сім'ї № 156 виявлено 72% бджіл і в сім'ї родоначальниці 76% бджіл у межах вимог з середньою довжиною відповідно 6,55 і 6,61 мм. Ці довільно вибрані пари продемонстрували стабільність і достатньо високу якість сімей за екстер'єрними ознаками упродовж періоду створення породного типу бджіл української породи.

В цілому отримані дані свідчать про те, що в сім'ях з матками-нащадками від певних генеалогічних груп зменшується кількість бджіл з нетиповою довжиною хоботка. Це призводить до загального в сукупності по всіх генеалогічних групах домінування бджіл з типовою ознакою довжини хоботка. В разі використання таких відібраних і перевірених сімей як материнських підвищується вірогідність виведення від них маток з кращою характеристикою чистопородності.

Отже, систематична оцінка материнських сімей за комплексом ознак екстер'єру бджіл та врахування їх господарських якостей призводить до зменшення міжгрупових і міжсімейних відмінностей бджіл, що є однією з умов створення породного типу і відродження породи в її ареалі.

Вивчення стабільності породних ознак жіночих особин материнських сімей в різних поколіннях. Використання материнських сімей у різних поколіннях маток від засновниць генеалогічних груп і збереження ознак чистопородності у бджіл, що виплоджуються у їхніх гніздах, не з'ясовані. На основі експериментальних даних оцінки материнських сімей ми провели порівняльний аналіз промірів довжини хоботка, кубітального індексу, дискоїдального зміщення і породної ознаки воскового дзеркальця п'ятого стерніта бджіл, які вивелись з розплоду маток І-ІV поколінь відповідних їм 9 родоначальниць генеалогічних груп. Трьома поколіннями представлені 7 генеалогічних груп, одна група за № 163 проаналізована в чотирьох поколіннях і одна (№ 100) - у двох поколіннях материнських сімей порівняно з їхніми родоначальницями.

З даних таблиці видно, що середня довжина хоботка у бджіл сімей-родоначальниць усіх 9 генеалогічних груп була в межах 6,35-6,61 мм.

Від початкового значення, властивого бджолам сім'ї-родоначальниці, в її наступних поколіннях спостерігається тенденція до незначних змін у бік середнього значення (близько 6,42-6,52 мм), що перебуває в межах типових параметрів української породи.

Ознака кубітального індексу у бджіл материнських сімей з матками І-ІV поколінь була типова для породи з коливаннями середнього показника кожної від 2,25 до 2,45, тобто з меншими межами розмаху, ніж зареєстровано у родоначальниць генеалогічних груп (2,21-2,62). Отже, кубітальний індекс бджіл як ознака чистопородності при використанні материнських сімей у генеалогічних групах через наступні покоління не тільки зберігається в межах властивої для породи характеристики, а й піддається консолідації, про що свідчить звуження параметрів між крайніми значеннями. Подібно виглядають дані екстер'єрних промірів крила для визначення дискоїдального зміщення та форми воскового дзеркальця п'ятого стерніта, що наведені в дисертації.

Характеризуючи в цілому отримані дані, можна дійти висновку про надійне збереження в генеалогічних групах ознак чистопородності бджіл і можливість не обмежуватися використанням материнських сімей для виведення маток лише від їхніх засновниць, а й маток наступних поколінь. Результати досліджень показали проявлення у бджіл в наступних поколіннях в певній мірі оптимізованих характеристик, властивих породі в межах стандарту.

Прогнозування медової продуктивності за активністю інвертази гіпофарінгеальних залоз бджіл материнських сімей. Одним із завдань наших досліджень було виявлення можливостей побічної оцінки якості розмножуваних маток шляхом використання деяких інтер'єрних показників робочих бджіл материнських сімей.

В дослідах використано 20 бджолиних сімей, які належать до 7 генеалогічних груп хмельницького типу з матками ІІІ і ІV поколінь, що перебувають під систематичним контролем чистопородності за екстер'єрними ознаками.

Як видно з даних таблиці, результати дослідження активності інвертази гіпофарінгеальних залоз бджіл показали значні відмінності сімей за цією ознакою. При середній кількості розщепленої сахарози, що виражається утворенням 230,6 мг редукованих цукрів, межі коливань у окремих сімей становлять від 60,0 до 818,2 мг з розрахунку на 20 бджіл. В 9 сім'ях ферментна активність залоз бджіл була близькою до середнього значення і відхилялась не більше як на 13,3% в один або в другий (-15,9%) бік. Бджоли трьох сімей (№121, 53, 140) відзначалися значно вищою (в 1,8-3,6 раза) активністю інвертази. В інших чотирьох сім'ях (№153, 211, 128, 102) цей показник менший середнього на 63,3-74,0%. Ці дані свідчать про значну різноякісність бджіл перевірених материнських сімей щодо потенційних можливостей їх у переробці нектару.

Таким чином, в результаті виконаних нами досліджень фізіологічної пристосованості бджіл до збирання і переробки нектару отримано вперше на сім'ях української породи нову інформацію про наявність на пасіках сімей з підвищеним рівнем активності інвертази гіпофарінгеальних залоз. Ця ознака може бути суттєвим доповненням до комплексної оцінки материнських сімей в технології виведення маток.

Структурування та особливості створюваного хмельницького породного типу українських бджіл. З результатів досліджень бджолині сім'ї ПОП “Прибузькі медобори” розподілені на 9 генеалогічних груп, в них охоплено 127 сімей з перспективою збільшення як числа груп, так і кількості в них сімей.

Схематична структура генеалогічної групи № 90 показана. Склад інших 8 генеалогічних груп структурований подібним чином.

Таке структурування бджолиних сімей дозволяє підвищити ефективність використання материнських сімей в бажаному руслі. Сім'ї кожної генеалогічної групи хоча і не показують суттєвих відмінностей, проте мають свої певні особливості, зокрема за екстер'єром бджіл. Порівняльна оцінка генеалогічних груп за основними породовизначальними ознаками екстер'єру подані.

Таблиця 2 Порівняльна характеристика материнських сімей різних генеалогічних груп

№ генерал. групи	Число досліджених сімей (2003 р.)	Середні показники екстер'єру	Число сімей віднесених до селекційної групи
		довжина хоботка	кубітальний індекс	дискоїдальне зміщення	форма краю воскового дзеркальця
90	13	6,41	2,41	89	86	10
163	8	6,39	2,39	89	93	5
38	6	6,35	2,38	90	93	-
119	5	6,43	2,45	91	86	5
86	4	6,40	2,35	87	76	1
100	6	6,39	2,42	93	88	4
180	2	6,39	2,18	100	72	-
111	2	6,39	2,45	90	90	1
55	2	6,37	2,53	86	90	-

Дані таблиці показують, що на завершальному етапі створення породного типу бджолині сім'ї різних генеалогічних груп мають не однакову племінну цінність. Найбільша відносна кількість плюсових сімей, віднесених до селекційної частини пасіки, виявлена в групах №90 (10 з тринадцяти досліджених), №163 (5 з восьми), №119 (5 з п'яти), №100 (4 з шести). Всі кращі чистопородні сім'ї віднесені до селекційної частини пасіки. Їх бджоли є найтиповішими відносно вимог стандарту української породи.

Таким чином, дослідження чистопородності бджіл за екстер'єрними ознаками і комплексна оцінка сімей в племінному бджолорозпліднику “Прибузькі медобори”, систематичний відбір і бракування їх при чистопородному розведенні в напівзакритій популяції, формування генеалогічних груп, порівняльна оцінка якості бджіл від маток різних поколінь в генеалогічних групах, з'ясування стабілізації характерних ознак породи, властивих українським бджолам, завершилось створенням породного типу “Хмельницький”. В цьому процесі наші дослідження охоплювали питання технології виведення чистопородних маток в частині оцінки та використання материнських сімей.

Економічна ефективність результатів досліджень. Розрахунок економічної ефективності використання чистопородних бджолиних сімей української породи проведений нами в порівнянні між двома варіантами. У базовому варіанті використано вихідні дані з сімей, в яких утримуються матки без контролю їх чистопородності, а новий варіант - матки, які отримані від чистопородних материнських сімей. Крім того, використано виробничі дані щодо продуктивності чистопородних бджолиних сімей, де працювали матки звичайні та племінні. Вихідні дані для розрахунків відповідають господарським умовам плембджолорозплідника ПОП “Прибузькі медобори” (табл. 6).

Таблиця 3 Розрахунок валового виходу продукції в плембджолорозпліднику ПОП “Прибузькі медобори” в натуральних і вартісних показниках

Показники	Варіанти
	звичайні матки	племінні матки
Число бджолиних сімей	200	200
Кількість товарного меду, кг:на одну бджолину сім'ю всього по пасіці	20 4000	28 5600
Витоплено воску, кг:на одну бджолину сім'ю всього по пасіці	1 200	1,5 300
Число одержаних бджолопакетів:на 1 бджолосім'ю всього по пасіці	1 200	1,3 260
Виробництво продукції, умовних медових од., кг:на одну бджолину сім'ю всього по пасіці	32,1 6420	44,15 8830
Вартість однієї медової одиниці, грн.	12	12
Вартість всієї товарної продукції, грн.	77040	105960
Додатковий прибуток, грн.	0	28920
Приріст, %	0	37,5

Таким чином, шляхом використання на пасіках племінних чистопородних маток збільшується виробництво продукції на суму 28920 грн., або приріст на 37,5%, що сприятиме отриманню додаткового прибутку в розмірі 144,6 грн. в середньому на бджолину сім'ю.

Висновки

1. Теоретично обґрунтована та експериментально доведена доцільність використання комплексної оцінки материнських бджолиних сімей за сукупністю ознак екстер'єру та продуктивних якостей для виведення чистопородних маток, встановлена стабільність морфологічних показників бджіл на різних рівнях репродукції в сім'ях генеалогічних груп, показана роль поліандрії у спаровуванні маток в осередках напівзакритої популяції відроджуваної української породи бджіл.

2. Основними елементами технології виведення бджолиних маток є вирощування трутнів, підготовка сімей-виховательок і одержання племінних личинок в материнських сім'ях. Виведення бджолиних маток і використання материнських сімей триває понад три місяці. Встановлено, що найбільшу кількість маток бджолорозплідницькі господарства реалізують у червні-липні, коли у вуликах бджоли займають до 20 вуличок. Динаміка розвитку бджолиних сімей у весняно-літній період синхронізується з послідовним цвітінням медоносних рослин.

3. В технології виведення маток оцінку материнських сімей за показниками екстер'єру та активності інвертази бджіл доцільно проводити протягом усього сезону, що суттєво впливає на їх чистопородність. Показано, що в умовах Лісостепу України період відбирання личинок з материнських сімей для прищеплення в сім'ї-виховательки необхідно проводити впродовж 2,5-3 місяців, починаючи з третьої декади квітня.

4. Встановлено, що у чистопородних сім'ях загальна кількість жіночих особин бджіл, що мають спільне материнське походження і відповідають типовим показникам породи становить 60,8-81,2 %. Збільшення в їх складі кількості бджіл з типовими ознаками екстер'єру є показником поглибленої оцінки материнських сімей.

5. Материнські сім'ї стійко зберігають до IV поколінь маток характерні ознаки екстер'єру бджіл, типові для української породи. В сім'ях 9 генеалогічних груп виявлено менші коливання довжини хоботка бджіл (6,42-6,52 мм), кубітального індексу (2,25-2,45), дискоїдального зміщення (53-94%), форми заднього краю воскового дзеркальця п'ятого стерніта (60-96%), ніж у відповідних сімей родоначальниць. Доцільно використовувати для виведення маток не тільки материнські сім'ї, визначені за сукупністю ознак екстер'єру їх бджіл, а й маток наступних поколінь.

6. Бджоли чистопородних сімей показали значну відмінність за показником ферментативної активності підглоткових залоз (від 60,0 до 818,2 мг редукованих цукрів), що вказує на різну пристосованість бджіл української породи до переробки нектару та доцільність використання цієї ознаки при оцінці материнських сімей.

7. Показники екстер'єру бджіл є важливою ознакою при проведенні комплексної оцінки материнських сімей. Встановлено, що у бджіл хмельницького породного типу довжина хоботка становить 6,34-6,63 мм, кубітального індексу - 2,18-2,62, дискоїдального зміщення - 60-94% позитивних випадків, випукла форма заднього краю воскового дзеркальця п'ятого стерніта - 64-96%.

8. Підвищення комплексної продуктивності материнських бджолиних сімей в розплідницьких господарствах за розробленою схемою включає вирощування личинок для перенесення на виховання маток, одержання маточного молочка та іншої продукції. Тривалість використання їх в режимі 6-7 циклів становить 25-30 днів.

9. Основні показники визначення чистопородності українських бджіл за комплексом ознак використані при виведенні бджолиних маток в процесі створення та проведення державної апробації породного типу “Хмельницький”. Економічний ефект від його впровадження становить 144,6 грн. в середньому на одну бджолину сім'ю.

Пропозиції виробництву

В бджолорозплідницьких господарствах та на пасіках комплексного виробничого напряму у технології виведення маток пропонується використовувати показники ознак екстер'єру бджіл, їх породної належності та прогнозованої продуктивності для оцінки материнських сімей.

З метою поліпшення якості бджолиних маток і підвищення продуктивних якостей сімей в ареалі районування української породи бджіл доцільно виводити маток створеного породного типу “Хмельницький”, використовуючи материнські сім'ї з матками-засновницями генеалогічних груп та їх нащадками в кількох поколіннях.

Список опублікованих праць

1. Головецький І.І. Чистопородність бджіл материнських сімей як ознака якості їх маток //Науковий вісник НАУ. - 2003. - № 63. - С. 145-150.

2. Поліщук В.П., Головецький І.І. Якість материнських сімей і виведених від них маток //Український пасічник. - 2003. - №4. - С. 4-7 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

3. Поліщук В.П., Головецький І.І. Інвертаза і медозбір //Український пасічник. - 2004. - №3. - С. 2-5 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, обробка даних та їх аналіз).

4. Поліщук В.П., Головецький І.І., Яцишин Д.О. Селекція українських бджіл на Хмельниччині //Український пасічник. - 2003. - №2. - С.7-8 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, обробка даних та їх аналіз).

5. Головецкий И.И. Оценка материнских пчелиных семей //Материалы 3-й международной научно-практической конференции “Интермед - 2002”. - М.: МСХ РФ, 2002. - С. 125-127.

Анотація

Головецький І.І. Удосконалення оцінки материнських сімей в технології виведення бджолиних маток. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний аграрний університет, Київ, 2005.

У дисертаційній роботі викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо оцінки материнських сімей в технології виведення бджолиних маток. Встановлено, що систематична оцінка сімей за комплексом ознак екстер'єру бджіл призводить до зменшення міжгрупових і міжсімейних відмінностей бджіл в межах породи.

У проведених дослідженнях досягнуто результатів порівняльної оцінки материнських сімей щодо чистопородності бджіл до ІІІ-ІV поколінь порівняно із сім'ями-родоначальницями.

Дослідження ферментативної активності залоз бджіл показали високу варіабельність пристосованості сімей різних генеалогічних груп до використання медозбору.

Вдосконалення оцінки материнських сімей супроводжувало створення породного типу бджіл “Хмельницький” української породи.

Ключові слова: українська порода, материнська сім'я, екстер'єр бджіл, чистопородність, комплексна оцінка, інвертаза.

Аннотация

Головецкий И.И. Усовершенствование оценки материнских семей в технологии вывода пчелиных маток. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

В диссертационной работе изложен теоретический и экспериментальный материал по оценке материнских семей в технологии вывода пчелиных маток. Установлено, что систематическая оценка семей по комплексу признаков экстерьера пчел приводит к уменьшению межгрупповых и межсемейных отличий пчел в пределах породы.

В проведенных исследованиях достигнут результат сравнительной оценки материнских семей относительно чистопородности пчел до ІІІ-ІV поколений в сравнении с семьями-родоначальницами. Примером могут служить генеалогические группы №163 и №90, пчелы которых проявили типичные признаки породы в І-ІV поколениях маток и показали высокие продуктивные качества.

Полученные экспериментальные данные показывают высокую стабильность типичных признаков породы в пределах стандарта, устойчивость формирования генеалогических групп по признакам экстерьера и возможность контролирования репродуцируемого племенного материала в целях сохранения и интенсивного использования чистопородных семей. Эти факты дают основание считать, что использование материнских семей в зоне вывода чистопородных маток в условиях полузакрытой популяции, структурированной на генеалогические группы, способствует повышению качества племенной продукции разведенческих хозяйств.

Исследование ферментативной активности желез пчел показало высокую вариабельность приспособленности семей разных генеалогических групп к использованию медосбора. Отобранные чистопородные семьи, пчелы которых по экстерьерным признакам отвечают требованиям стандарта породы, проявили значительное отличие по показателю ферментативной активности гипофарингеальных желез. Применение метода прогнозирования медовой продуктивности по показателю активности инвертазы разрешает ускорить оценку качества семей с пчелами от выведенных маток, повышая надежность высокой хозяйственной ценности отобранного чистопородного материала.

Использование экстерьерных признаков при исследовании чистопородности пчел и комплексная оценка материнских семей в племенном пчелопитомнике “Прибузькі медобори”, систематический отбор и браковка их при чистопородном разведении в полузакрытой популяции, формирование генеалогических групп, сравнительная оценка качества пчел от маток разных поколений в генеалогических группах, выяснение стабилизации характерных признаков породы, присущих украинским пчелам, завершилось созданием внутрипородного типа “Хмельницкий”.

Ключевые слова: украинская порода, материнская семья, экстерьер пчел, чистопородность, комплексная оценка, инвертаза.

Summary

Golovetskyy I.I. Improvement of an evaluation of parent families in technology of a conclusion of queen bees. - the Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences at a speciality 06.02.04 - the technology of livestock products. - National agrarian university, Kiеv, 2005.

In dissertational work the theoretical and experimental material concerning an estimation of parent families in technology of a conclusion of queen bees is stated. It is established, that the regular evaluation of families by complex of attributes of the ex-terrier of bees results to reduction between-group and between-family differences of bees in borders of breed.

According to the conducted researches was achieved result of a comparative estimation of parent families related with pure breed bees to the third and fourth generations compared with families.

Researches of enzymatic activity of bees' gland have shown high variability of ability of families of different genealogic groups to using honey yield.

Key words: the Ukrainian breed, parent family, the ex-terrier of bees, a pure breed,complex estimation, invertasa.

Размещено на Allbest.ru