Методологічні основи забезпечення надійності функціонування вугільної шахти, як єдиного технологічного комплексу із комп'ютеризованою системою управління

Про термінову необхідність комп'ютеризації управління свідчать дані статистичної обробки, з яких випливає, що навантаження на лави обладнані новими механізованими комплексами не відповідають потужності вугільних пластів, які вони відпрацьовують.

Оскільки зростання обсягів застосування в галузі сучасних комплексів незначне, а в Україні на даний час понад 85% вугілля видобувають з лав із серійними комплексами, автором вивчено особливості відпрацювання виїмкових стовпів з позицій надійності. Отримані дані свідчать, що серійні комплекси машин не мають тих технічних можливостей, що є в нових, однак і вони реалізуються не у повній мірі.

Приклади лав, обладнаних серійними комплексами, які із пластів потужністю усього 1 м видобувають понад 1,5 тис. т вугілля за добу, є виключеннями у загальному процесі. Отримані результати дозволили по-новому глянути на важливість проблеми розробки методології управління надійністю роботи виробничих служб шахти. Дані рис. 3 свідчать, що комплекси машин, як нові, так і серійні часто мають на продуктивність, яка не відповідає дійсним можливостям пласту і для її підняття необхідно створити умови для надійного функціонування усієї шахти.

Для аналізу комплексу причин значного росту надійності вуглевидобувних підприємств НТР вивчено порядок взаємодії основних елементів при розгляді шахти з позицій ЄТК.

Ця різниця полягає насамперед у тому, що на шахті НТР одна потужна лава в роботі й одна в підготовці. На відміну від шахти традиційної, на якій при 3-х-4-х працюючих малопотужних лавах необхідно підготовляти 3-4 нові. Цілком природно, що велика кількість елементів у традиційних схемах є істотним чинником, що негативно впливає на надійність ЄТК.

Крім сформульованих вище принципів розробки систем забезпечення надійності лав, оснащених очисним, прохідницьким, транспортним, дегазаційним, енергетичним і іншими видами устаткування нового технічного рівня, автором розроблено також регламентуючі документи: методика оцінки техніко-економічного стану шахт, що за системою критеріїв відповідають вимогам ефективного використання нової техніки; рекомендації з технічного переснащення і розвитку вугільних шахт, здатних до ефективного і прибуткового видобутку; програма розвитку вугільної промисловості і соціальної сфери шахтарських регіонів, що базується на теоретичному узагальненні результатів усього комплексу багатопланових робіт на шляху підвищення надійного й ефективного вуглевидобутку. У зазначених документах містяться також основні засади програми оцінки фактичного рівня надійності роботи шахти й окремо програми заходів щодо підвищення рівня надійності. Практики масштабної реалізації таких програм на підприємствах вугільної промисловості поки що немає.

Розрахунки надійності роботи шахт із традиційним і запропонованим видами структур виконані відповідно до наведених вище схем. Як основний параметр надійності роботи шахти використано коефіцієнт готовності процесу вуглевидобутку, формули для визначення якого наведено далі:

а) для шахт із традиційною структурою господарства:

(1)

(2)

(3)

(4)

б) для шахт нового технічного рівня:

(5)

(6)

де позначення індексів до К_г розшифровані в підписах до рис. 4; К_Гвідкл - коефіцієнт готовності процесу управління, при якому робота шахти може бути припинена через яку-небудь дуже важливу причину; К_Гs - коефіцієнт готовності роботи шахти, як ЄТК, у період напрацювання на макровідмовлення і відновлення її працездатності; Q_МГН - "миттєва" продуктивність шахти з урахуванням роботи винятково підсистеми "очисні роботи", т/од.часу; К_Горг - коефіцієнт готовності всієї організаційної структури шахти при надійному функціонуванні протягом заданого інтервалу часу; Q_дл - продуктивність шахти в режимі тривалої роботи, наприклад, протягом місяця; К_Гту - усереднене значення К_г для основних технічних пристроїв у всіх структурах шахти.

Чисельні розрахунки надійності роботи шахти виконано для шахт із різними структурами господарства. Для шахт нового рівня К_Г процес вуглевидобутку склав у всьому діапазоні значень 0,8, а для шахт із традиційною структурою господарства - 0,36. Готовність шахт до високопродуктивної діяльності за цим критерієм дуже розрізняється. З огляду на те, що надійність роботи шахти неможливо розглядати у відриві від її конкретної економіки, автором виконано економіко-математичне моделювання процесів вуглевидобутку з позицій ЄТК.

У якості моделі виробничої функції шахти використані математичні конструкції Кобба-Дугласа, що дозволило знайти кількісні параметри шахти, як ЄТК, і оптимізувати низку задач управління ресурсами. Зокрема, установлені кореляції основного економічного показника роботи шахти - собівартості видобутку вугілля від щільності виробок, кількості лав на шахті, темпів капітальних, експлуатаційних витрат, інших параметрів. Використання математичного апарата, що добре зарекомендував себе в інших галузях, для вирішення задач управління надійністю шахти, як ЄТК, дозволило розробити базу для комп'ютеризованого варіанта керування нею. У ході економіко-математичного моделювання вивчені особливості технічного прогресу стосовно до підземного видобутку вугілля. Встановлено залежності між продуктивністю праці, зниженням рівня простоїв у роботі устаткування, фондоємністю, фондовіддачею й іншими параметрами вуглевидобувного підприємства. Отримані при економіко-математичному моделюванні роботи шахти результати використано у розробці комп'ютеризованих підсистем управління її надійністю.

Ці результати послужили також складовою частиною для розробки методологічних основ комп'ютеризованого управління надійністю роботи шахти, як єдиного технологічного комплексу.

Надійність функціонування шахти досягається за рахунок: вдосконалення управлінської та виробничої структури на всіх стадіях виробництва, у тому числі, впровадження технічних засобів, систем підвищення кваліфікації персоналу та інших заходів, які забезпечують перебіг виробничих процесів відповідно до регламенту без відхилення понад припустимі межі, незважаючи на постійну зміну властивостей і стану шахтних підсистем та наявності безлічі об'єктивних і суб'єктивних впливів; розробки та реалізації програм відновлення витраченого ресурсу (у тому числі і фронту очисних робіт); вибору технологій та технічних засобів найбільш ефективних для конкретних гірничо-геологічних умов; проведення цільових заходів покращання обслуговування систем машин, обладнання, охорони навколишнього середовища; виявлення вузьких місць виробництва та розробки комплексу заходів щодо їх усунення (у тому числі резервування ненадійних елементів підсистем); розробки та реалізації комплексу заходів щодо підвищення продуктивності праці, зниженню собівартості вуглевидобутку та іншого, що підвищує доходи шахти від реалізації товарної продукції та залучає кошти інвесторів.

У ході вивчення особливостей організаційного забезпечення надійності шахти виявлено загальні риси організації нарядної системи, порядку і послідовності проведення нарядів у залежності від рівня управління. Найскладнішою проблемою комп'ютеризації управління надійністю роботи шахти є розробка джерел її інформаційної бази. Традиційний шлях розв'язання цієї проблеми, а саме застосування різноманітних систем збору та передавання поточної інформації майже не придатний для організації всебічного контролю шахти, як ЄТК. Шахта відрізняється від підприємств інших галузей складністю автоматизації збору даних про стан безпеки праці в місцях виконання гірничих робіт, стан підсистем та обладнання, про хід технологічних процесів, що є наслідком розгалуженості та рухомості робочих місць, агресивності середовища, відсутності засобів контролю небезпечності стану масиву гірських порід, пило-газового стану виробок та іншого. Разом з тим, можливість для організації джерел інформації для всебічного контролю шахти, як ЄТК існує, і вона з'являється при впровадженні комп'ютеризованої нарядної системи, в якій поряд із даними, отриманими за допомогою автоматизованих систем контролю, є блок даних, які отримані на основі щозмінної експертної оцінки стану підсистем. При наявності блоків накопичення за джерелами виникнення відмов та обробки такої інформації стає реальним своєчасний прогноз їх подальшого розвитку, оцінка ймовірності переростання їх у суттєвий простій обладнання та в макровідмовлення. В рамках такого підходу стає можливим за параметрами потоку відмовлень отримувати кількісні оцінки, як надійності технічних систем шахти, так і надійності роботи підрозділів, відслідковувати їх зміни протягом часу, прогнозувати характер зміни показників надійності роботи відповідних підрозділів, а для техніки - оцінювати швидкість втрати ресурсу працездатності та на цій основі приймати цілком об'єктивні управлінські рішення.

Із накопиченням достатнього обсягу даних для кожної шахти доцільно ввести критичні рівні надійності роботи підрозділів та служб, втрати працездатності того чи іншого обладнання, при досягненні яких керівництву потрібно приймати ті чи інші практичні дії. Візуалізація критичних рівнів надійності шахтних підсистем має відтворюватися на схемах шахти (див. рис. 4) за принципом світлофора: зелений - безпечний, жовтий - попереджувальний, червоний - небезпечний рівень.

Методологічні основи управління надійністю функціонування шахти базуються на наступних положеннях:

а) основою забезпечення надійності є результати аналізу потоку відмовлень у технологічних процесах та шахтних підрозділах;

б) попереджувальне управління, здійснюване першими керівниками шахти, базується на усуненні заздалегідь виявлених причин втрати працездатності шахти в цілому чи в її підсистемах зокрема;

в) інформація для прийняття єдино вірного рішення повинна надаватися в найбільш зручному вигляді для сприйняття директором: носіями інформації повинні бути комп'ютеризовані варіанти мнемосхем роботи основних підсистем шахти з обов'язковою колірною індикацією їх стану за принципом світлофору;

г) всі управлінські впливи повинні бути спрямовані на відновлення витраченого ресурсу працездатності шахти та її підсистем;

д) управління надійністю є валідним тільки при наявності на шахті ефективно функціонуючої системи аналізу і прогнозу потоку відмовлень, оскільки вчасно прийняті керівництвом заходи для відновлення працездатності окремих технологічних процесів дозволяють досягти високих значень коефіцієнту готовності шахти, як єдиного технологічного комплексу, навіть при наявності в системі елементів з низькою надійністю та "вузьких" місць.

У розвиток виконаних у роботі досліджень з методології управління надійністю шахти, як ЄТК, розроблено методологічні основи забезпечення її роботи при оснащенні устаткуванням і засобами управління нового технічного рівня.

В даний час на шахтах України, як правило, готують виїмкові стовпи з невеликими запасами вугілля. Розміри стовпа в залежності від потужності виймального пласту визначаються, насамперед, ресурсом очисної техніки, природно, при наявності відповідних запасів. З цих причин серійні очисні комплекси не можуть обслуговувати стовпи довжиною понад 1,25 км при довжині лави до 180 м. При середньодинамічній потужності пласту 1,7-1,45 м максимальна кількість вугілля у стовпі не більш 400-515 тис. т. При планованому рівні видобутку 1 млн. т на рік і середньодобовій продуктивності кожної лави 750 т, їхня необхідна середньодіюча кількість на шахті повинна бути не меншою 4 одиниць протягом року. Для відтворення фронту очисних робіт 4-х середньодіючих лав на шахті протягом року необхідно провести майже 8 пластових штреків загальною довжиною не меншою 5-5,5 км. Для підтримки виробничої потужності вугільного підприємства необхідно пройти ще додатково не менше 1 км виробок різного призначення, у тому числі магістральних і інших. Типова для шахт України довжина виробок, що готують для видобутку 1 млн. т вугілля, складає в середньому по галузі від 7 до 11 км у залежності від потужності виймального пласту. Крім того, на шахтах з виробничою потужністю порядку 1 млн. т на рік для забезпечення її життєдіяльності підтримується в експлуатаційному стані від 36 до 80 км гірських виробок різного призначення. Необхідність проведення значних обсягів гірничих робіт одночасно більш, ніж у десяти прохідницьких та видобувних вибоях та виконання при цьому значних обсягів підготовчих, монтажних, допоміжних та інших видів робіт, зумовлює необхідність утримання на шахті з виробничою потужністю порядку 1 млн. т на рік персонал чисельністю до 3,0 тис. чоловік, значну кількість прохідницьких і видобувних бригад, а також обслугу стаціонарного та іншого допоміжного обладнання. Приріст виробничої потужності шахти за такої схеми організації робіт можливий тільки за рахунок збільшення чисельності персоналу на 1000 чоловік на кожен мільйон тонн. Значна кількість елементів ЄТК однозначно залежить від кількості діючих лав і їх невелика елементна надійність є основними причинами низької структурної надійності шахти в цілому.

Вивчення можливостей техніки нового рівня для очисних, прохідницьких, транспортних і інших основних процесів дозволило сформулювати висновок про необхідність узгодження параметрів цієї техніки з характеристиками надійності, продуктивності і прибутковості шахти. Виходячи з цього сформульовано мінімально необхідні умови для створення сучасної шахти, що полягають у концентрації гірничих робіт, інтенсифікації очисних і підготовчих процесів, у забезпеченні рівномірності, безперервності інтегрального вуглепотоку й інтенсивності підготовки фронту очисних робіт. Встановлено, що стратегічними напрямками в галузі управління надійністю шахти є фінансово-технічна політика в підборі кадрів і матеріально-технічному постачанні, концентрації й інтенсифікації виробничої діяльності, заснованої на формулі "фронт - техніка - кадри". З цією метою встановлено залежності планового навантаження на шахту від коефіцієнтів безперервності вуглепотоку і машинного часу устаткування, рівня організації очисних робіт на шахті. Вперше встановлено залежності кількості лав на шахті від рівня коефіцієнтів готовності елементів основних транспортно-технологічних ліній і інших засобів. Виконані автором чисельні розрахунки роботи шахти при використанні устаткування нового технічного рівня свідчать, що рівень видобутку вугілля на шахті, що розробляє один пласт потужністю 1,7-2,5 м з кутом падіння до 35^о в обмежено-сприятливих щодо "газового" фактору гірничо-геологічних умовах, може бути доведений до 3-4 млн. т вугілля на рік при 2-х середньодіючих лавах, коефіцієнті готовності 0,8 протягом року. При цьому чисельність промислово-виробничого персоналу буде до 1,5 тис. працюючих, а річний прибуток у розмірі 200 млн. грн. Створення шахт із такими показниками повинно стати метою усіх фахівців, які працюють для розвитку вуглевидобутку в Україні.

Обґрунтованість і вірогідність наукових положень і основних висновків забезпечується коректністю прийнятих передумов і вихідних даних, які базуються на застосуванні комплексного методу досліджень функціонування шахти та системного підходу до обґрунтування методології управління її надійністю, фундаментальних положеннях і методах теорії випадкових процесів, теорії надійності, теоретичної механіки і моделювання, а також достатнім обсягом даних та аналізом їх методами теорії ймовірностей і математичної статистики з довірчою ймовірністю не нижче 0,9, позитивними результатами впровадження розробок у виробництво.

ВИСНОВКИ

Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, у якій надано теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної науково-технічної проблеми розробки методологічних основ забезпечення надійності функціонування вугільної шахти, як єдиного технологічного комплексу з комп'ютеризованою системою управління, для наукового обґрунтування методів підвищення ефективності роботи підприємств та оздоровлення галузі, що має важливе народногосподарське і соціальне значення.

У процесі виконання роботи отримано такі основні наукові висновки і практичні результати:

1. Надано наукове обґрунтування нового методологічного підходу до розв'язку комплексу проблем забезпечення стабільності і надійності функціонування шахти в цілому, виходячи із сучасних потреб держави у вугільній продукції. В основу підходу покладено уявлення про шахту, як про складну технічну систему з періодичною втратою і відновленням працездатності. Автором вперше запропоновано показники зміни працездатності шахти в часі, які дозволяють кількісно оцінювати ефективність управління надійністю функціонування шахти в цілому, її окремих підсистем і апарата управління зокрема. До цих показників відносяться: - показник швидкості зниження надійності системи у часі; - показник швидкості відновлення надійності системи у часі; =Т_п + Т_в - тривалість циклу зміни надійності системи; Т_п і Т_в - тривалості стадій, відповідно, зниження і відновлення надійності системи; - амплітуда коливання рівня надійності системи; - критичний рівень надійності системи, нижче якого система непрацездатна; - функція ефективності управління надійністю роботи шахти.

2. Вперше розроблено методологію управління надійністю функціонування вугільної шахти, як складної технічної системи, що полягає в контролі поточного значення показника , прогнозуванні тенденцій зміни працездатності шахти в часі й обґрунтованому виборі системи рішень, що дозволяють її підтримувати в необхідних і достатніх межах. Показники і виміряються в частках одиниці від величини Р_БВ ймовірності безвідмовної роботи шахти в процесі "видобуток - реалізація вугілля - розвиток виробництва". При цьому для кращих вітчизняних шахт значення показника досягає 0,03 од/год, а для закордонних, наприклад, англійських, - 0,004 од/год при однакових межах зміни Р_БВ - від 0,99 до 0,5, але при різних тривалостях стадій втрати і відновлення надійності.

3. За результатами науково-методичних розробок показано, що метод управління надійністю функціонування шахти на "попередження" більш перспективний ніж "за кінцевим результатом", особливо для виробництв типу "шахта - лава". Комп'ютеризація управління, у тому числі автоматизація видачі наряд-путівок, детальні кількісні аналіз і прогноз життєдіяльності кожної підсистеми зокрема і шахти в цілому, автоматизація систем моніторингу, розрахунку траєкторій розвитку системи "видобуток - споживання - інвестиції", мотивація праці й інших необхідних і достатніх для нормальної роботи шахти процесів, є ефективним сучасним інструментом впливу на працездатність шахти.

4. Вперше встановлено, що показник зростає у часі , тобто працездатність шахти знижується в залежності логарифмічного вигляду від планового рівня і лінійно зменшується з ростом фактичного рівня видобутку. Встановлено, що показник зростає в параболічній залежності від кількості елементів у технологічних лініях вуглевидобутку, при цьому залежність зміни інтегральної ймовірності Р_БВ шахти в часі має синусоїдальний характер з амплітудою , яка дорівнює різниці між стартовим і мінімальним поточним значеннями Р_БВ системи при тривалісті циклу =Т_п + Тв.

5. Вперше встановлено залежності показника від сумарної швидкості V посування прохідницьких вибоїв і усередненої довжини L лав на шахті. Дані, отримані за результатами комп'ютерного моделювання роботи шахт, свідчать про лінійний характер цих залежностей, а також про тісну кореляцію , V і L при різних співвідношеннях між плановим і фактичним рівнями навантаження на шахту.

6. Вперше для аналізу техніко-економічного стану шахти, як єдиного технологічного комплексу, використано модель Кобба-Дугласа, що дозволило розробити методологію вибору оптимальних співвідношень різних компонентів у кошторисі витрат для здійснення ефективної виробничої діяльності шахти і разом з даними про поведінку показників і являє собою інформаційну базу управління надійністю шахти в цілому.

7. Доведено, що розгалужені, багатоелементні структури виробництв вітчизняних шахт для забезпечення їхньої системної надійності необхідно згорнути до комплексів вигляду "горизонт: підйом - 3-5 магістральних - 4-5 виїмкових штреків - мінімум допоміжних виробок - 1-2 лави - поверхневий комплекс - система управління якістю продукції - система реалізації вугілля". Це призведе до значного росту структурної і системної надійності при одночасному істотному скороченні умовно-постійних витрат на: підтримку, ремонт, погашення, провітрювання, водовідлив, управління пило-газовими режимами, ремонт устаткування, матеріали, управління, реалізацію соціальних програм та інші допоміжні процеси, питома вага яких у загальшахтному обсязі всіх робіт досягає 60-80 % у залежності від рівня видобутку. Такий підхід при комп'ютеризації управлінської діяльності забезпечує перехід вітчизняних виробництв виду "багато лав - багато проблем" до системи виду "шахта - одна-дві лави". Це дозволить розробку пластів потужністю 1,7-2,5 м з кутами падіння до 35^о проводити з рівнем видобутку до 1 млн. т вугілля в рік з лави та рентабельністю виробництва біля 20%, що досягне показників роботи закордонних бездотаційних шахт.

8. Показано, що структуру і параметри господарства кожної перспективної шахти доцільно оптимізувати за допомогою: зменшення і підтримки на мінімально необхідному рівні щільності виробок в обсязі шахтного простору, створення умов для ведення всього комплексу робіт відповідно до затверджених регламентів, підвищення якості і удосконалювання нарядної системи, раціональної мотивації праці кожного працівника, підвищення якості робіт і кінцевої продукції. Уперше встановлено, що щільність, а отже, трудо-, матеріало-, енергоємність прохідницьких робіт, що формують їхню собівартість, знаходяться в гіперболічній залежності від потужності виймального пласту і монотонно знижується з ростом усередненої довжини лав, що відпрацьовуються в межах шахтного поля. Показано, що крім устаткування нового технічного рівня кожна перспективна шахта повинна бути забезпечена сучасною інформаційно-технічною базою. База повинна включати автоматизовані робочі місця директора і його найближчих помічників - аналітика і прогнозиста, що зумовлює обов'язкове навчання роботі на ПЕОМ усіх керівників шахти.

9. Показано, що крім організації шахти у вигляді малоелементної структури необхідно підвищувати коефіцієнт готовності К_г кожного елемента основних технологічних ліній вуглевидобутку за пріоритетами: 1) підсистема дегазації і транспорту газу по виробках; 2) транспортно-технологічний ланцюжок очисної виїмки пласту; 3) підсистема проведення виїмкових і магістральних виробок; 4) служба моніторингу основних і допоміжних процесів; 5) ремонтно-відбудовча і 6) матеріалозабезпечуюча підсистеми; 7) комерційно-економічна і 8) контрольно-рекомендуючі служби. Про необхідність цього свідчить установлене зростання фактичної продуктивності шахти Q_ф у параболічній залежності при зменшенні кількості послідовно з'єднаних елементів технологічної лінії вуглевидобутку. Крім цього встановлено, що Q_ф лінійно збільшується при зростанні усередненого К_г всіх елементів шахти.

10. Теоретичне узагальнення отриманих результатів і багатоплановий особистий досвід роботи автора у вугільній галузі України свідчать, що за рівнем надійності функціонування вітчизняні шахти природним чином поділяються на такі групи:

а) високонадійні з позицій прибуткової виробничої діяльності - які мають активний дієздатний апарат управління і розвинену економічну і техніко-технологічну бази, які дозволяють здійснювати ефективний видобуток у сприятливих чи обмежено-сприятливих гірничо-геологічних умовах, а за рахунок власної господарчої діяльності - підтримувати виробничу потужність і інші встановлені параметри функціонування протягом тривалого часу;

б) прагнучі до надійного функціонування - які не відповідають сучасним вимогам щодо апарату керування і нової техніки, але мають підготовлені до виїмки значні запаси коштовного вугілля, зосередженого в сприятливих чи обмежено-сприятливих для розробки пластах, а для підтримки виробничої потужності й інших установлених параметрів функціонування вимагають періодичної державної підтримки;

в) з обмеженою надійністю функціонування - які не мають у своєму розпорядженні достатніх запасів вугілля в пластах, сприятливих для розробки, і не привабливі з позицій інвесторів, але для вирішення низки економічних і соціальних проблем регіону і галузі їм необхідна державна підтримка в доробці запасів вугілля.

11. Узагальнення результатів проведених робіт дозволяє аргументовано стверджувати, що технічна політика у вугільній промисловості України повинна базуватися на встановленні пріоритетів у розвитку шахтного фонду. Пріоритети повинні встановлюватися в залежності від потужностей, кількості і якості промислових запасів вугільних шарів і базуватися на можливості вугільного підприємства забезпечувати надійне його функціонування з параметрами, установленими, виходячи з потреб держави у вугільній продукції.

12. Показано, що застосування на високонадійних і прагнучих до цього шахтах сучасних технологій вуглевидобутку і способів проведення виробок з опорно-анкерним кріпленням дозволяють досягти високого рівня видобутку і його прибутковості тільки в єдиному варіанті - при забезпеченні надійності роботи шахти в цілому й окремих елементів зокрема. Для цього шахта повинна мати у своєму розпорядженні підготовлені до виїмки пласти потужністю 1,15-2,5 м з кутами падіння до 35⁰ та дієздатний апарат управління, який за допомогою комп'ютеризованих засобів постійно контролює, аналізує і прогнозує перебіг основних показників життєдіяльності шахти.

Робота має великий соціальний ефект, оскільки містить науково-методологічні основи управління вугільною шахтою, використання яких покращить техніко-економічний стан галузі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В НАСТУПНИХ РОБОТАХ

Монографії

1. А.Н. Шашенко, Н.С. Сургай, Л.Я.Парчевский. Методы теории вероятностей в геомеханике // Госуглепром Украины - К.: Техніка, 1994. - 216 с.

2. А.Д. Алексеев, Н.С. Сургай. Прогноз и управление состоянием горного массива. - К.: Наукова думка, 1994. - 200 с.

3. Сургай Н.С. Надежность функционирования угольных шахт // Институт геотехнической механики НАН Украины. - Днепропетровск: Арт-Прес. 1998. - 192 с.

4. Справочник по разработке крутых и крутонаклонных угольных пластов Донбасса // Н.С. Сургай и др. ДонНИИПК по проблемам ЦРД. - Донецк., 1994. - 328 с.

Наукові статті

5. Совершенствование способов ведения горных работ на глубоких шахтах / Сургай Н.С., Куклин Б.К., Лепихов А.Г., Шевцов В.И. // Уголь Украины. - 1978. - № 12. - С. 7-10.

6. Сургай Н.С. С позиций эффективности // Ресурсосбережение и научно-технический прогресс. / Отв. редактор А.П. Савченко. - К.: Политиздат Украины, 1985. - С. 125-135.

7. Уроки истории в угольной промышленности/ Н. Сургай, С. Фищенко, А. Татаринов, С. Янко // Уголь Украины. - 1997. - № 5.- С. 3-5.

8. Сургай Н.С. Приоритеты в угле и цена их недооценки // Науковий вісник Національної гірничої академії України.- Дніпропетровськ. - 2000. - С. 9-14.

9. Сургай Н.С., Фищенко С.П. Альтернативы углю в Украине - нет! // Уголь Украины.- 2000, № 8. - С. 7-8.

10. Виноградов В.В., Сургай Н.С. Шахтный фонд Украины. Проблемы и перспективы надёжного функционирования // Геотехническая механика. Межведомственный сборник научных работ. / Институт геотехнической механики НАН Украины. - Днепропетровск, 2000.- Вып. 21.- С. 3-10.

11. Сургай Н.С., Виноградов В.В., Кияшко Ю.И. Производительность очистных комплексов нового технического уровня и пути её повышения // Уголь Украины. - 2001. - № 6.- С. 3-7.

12. Сургай Н.С., Виноградов В.В., Кияшко Ю.И. О готовности шахт к применению оборудования нового технического уровня // Уголь Украины. - 2001. - № 7. - С. 3-8.

13. Сургай Н.С., Кияшко Ю.И. Пути повышения надежности и эффективности работы шахт с оборудованием нового технического уровня // Науковий вісник Національної гірничої академії наук України. - Дніпропетровськ. - 2001. - № 3. - с. 40-44.

14. Сургай Н.С. Моделирование показателей надежности работы шахт с традиционной и новой структурами // Вісник Национального технического университету "Київський політехнічний інститут", серія "Гірництво", вип. 8, 2002 р.

15. Сургай Н.С., Виноградов В.В. , Кияшко Ю.И. До розробки методологічних основ управління надійністю функціонування шахтних підсистем // Геотехническая механика. Межведомственный сборник научных работ. - Институт геотехнической механики НАН Украины. - Днепропетровск, 2002. - Вып. 36. - с. 17-21.

16. Сургай. Н.С. К анализу проблемы обеспечения надежности функционирования шахт // Геотехническая механика. Межведомственный сборник научных работ. / Институт геотехнической механики НАН Украины. - Днепропетровск, 2002. - Вып. 37. - с. 34-39.

17. Сургай Н.С. , Виноградов В.В., Кияшко Ю.И. Методологические основы обеспечения надежности работы шахт // Геотехническая механика. Межведомственный сборник научных работ. / Институт геотехнической механики НАН Украины. - Днепропетровск, 2002. Вып.38. - с. 16-22.

18. Сургай Н.С., Кияшко Ю.И. Результати аналізу проблеми забезпечення надійного функціонування вугільної шахти // Геотехническая механика. Межведомственный сборник научных работ. / Институт геотехнической механики НАН Украины. - Днепропетровск, 2002. Вып.39. - с. 16-21.

19. Сургай М.С., Ткачук С.П. Усвідомлення безпеки // Охорона праці. - 2002. - № 7. - С. 30-35.

20. Сургай Н.С. К оценке надежности работы шахты как единого технологического комплекса // Уголь Украины. - 2002. - № 9. - с. 3-5.

21. Сургай Н.С., Кияшко Ю.И. Пути повышения надежности и эффективности работы шахт с оборудованием нового технического уровня // Науковий вісник Національної гірничої академії наук України. - Дніпропетровськ, 2001. - № 5. - с. 40-44.

22. Сургай Н.С. Роль директора в обеспечении надежности функционирования шахты как единого технологического комплекса // Науковий вісник Національної гірничої академії наук України. - Дніпропетровськ, 2002. - № 5. - С. 34-36.

23. Сургай Н.С., Виноградов В.В., Кияшко Ю.И. Оценка эффективности применения современных очистных комплексов на шахтах Украины // Науковий вісник Національної гірничої академії наук України. - Дніпропетровськ, 2002. - № 6. - С. 24-26.

24. Сургай Н.С., Виноградов В.В. Науково-технічні принципи створення комп'ютеризованої системи управління надійністю роботи вугільної шахти // Проблемы горного давления: Сборник научных работ Донецкого государственного технического университета. - 2002. - № 8. - С. 34-39.

25. Сургай Н.С. К построению обобщенной модели надежности работы шахты // Сборник научных трудов Донбасского горно-металлур-гического института. -Алчевск. - 2002. - № 16. - С. 17-23.

26. Сургай М.С. та ін. Установка для виділення породи і сторонніх предметів з кусковатої гірничої маси: Деклараційний патент на винахід № 36003 А від 16.04.2001.

27. Сургай М.С. та ін. Гідроімпульсний пристрій: Деклараційний патент на винахід № 385113 А від 15.05.2001.

Матеріали і тези доповідей

28. Угольная промышленность Украины / Сургай Н.С.// 15-й Всемирный Горный Конгресс, г. Мадрид, май 1992.

29. Машины и оборудование нового технического уровня для выемки угля и прохождения горных выработок / Н.Сургай, Г.Пивняк // 16-й Всемирный Горный Конгресс, г. София, (SAVI) - сентябрь 1994. - С. 145-148.

30. Yu. Rusantsov, S. Polyakov, N. Surgay, S. Shidlovsky, G. Pivnyak. Modern Tendencies and Problems of Development of Coal Mining Industry in Ukraine // 17 Word Mining Congress Mexico, Acapulco, October 14-18, 1997. - P. 405-413.

31. Некоторые аспекты повышения безопасности и надёжности машин и сооружений / Сургай Н.С., Дырда В.И., Мазнецова А.В., Твердохлеб Т.Е. // Труды 2-го Международного симпозиума о механике эластомеров / НАНУ. Институт геотехнической механики. - Днепропетровск: Арт-Прес. - 1998 - С. 349-377.

32. Сургай Н.С. Компьютерное управление машинами и механизмами в высоконагруженных лавах шахт Украины // 18-й Всемирный Горный Конгресс, г. Лас-Вегас, США, 9-12 октября 2000.

33. Сургай Н.С., Виноградов В.В., Кияшко Ю.И. Проблемы повышения надёжности и эффективности работы угольной шахты при применении оборудования нового технического уровня (НТР) // "Эффективность реализации научного, ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях"; Материалы Первой Промышленной международной конференции, п. Славское.- 20-22 февраля 2001.

34. Сургай Н.С. Альтернативы углю в Украине - нет! // Международный энергетический форум "Уголь СНГ" Ялта, Украина , 26-30 сентября 2001.

Размещено на Allbest.ru