Удосконалення потоку швейного цеху ВАТ "ФТР" по випуску брюк для залізничників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Швейна промисловість, як одна з основних галузей легкої промисловості, за останні роки отримала прискорення розвитку в результаті твердого курсу на постійне підвищення доброботу народу, на подальше існування прискорення наково - технічного прогресу, які дозволяють не тільки вплинути на новий рівень якості продукції, а й розширення їх асортименту.

В рішенні задачі, збільшення матеріального рівня життя народу, велику роль грає легка промисловість. В наш час легка промисловість оснащена високовиробничим і високоякісним обладненням, удосконалення якого продовжується.

Головна задача легкої промисловості - це задоволення попиту населення на числення ринку виробами, поліпшення їх якості та утворення більшого асортименту, покращення якості випускаємої продукції.

При виконанні поставлених задач значна роль належить розробці базових конструктивнихоснов на нові форми, яка дозволяє утворювати ряд серій моделей з широким використанням уніфіцірованих і стандартних деталей, що забезпечує підвищення рівня технологічного процесу і в цілому продуктивність праці. Завдяки добрим техніко - економічним і якісним показникам, забеспечується висока ефективність виробництва.

Проектування у сучасному розумінні - це комплект робіт по створенню нового потока, який включає в себе дослідження, техніко - економічні розрахунки і обгрунтування, створення моделі, розрахунок виробу і побудова креслення, його деталі, виготовлення і випробування опитного зразка.

Практика роботи галузі показала, що саме при проектуванні необхідно вибирати резерви покращення якості продукціі, зріст продуктивності праці, скорочення матеріальних і трудових затрат.

В сучасні промисловості використовують найновітніші обладнення фірм таких як „Мінерва”, „Джукі”, „Зінгер”, і багато інших.

В наш час в нашому місті найбільш розровсюдженні такі приватні підприємства як „ Ріко”, „ Мангуст”, а також працюють швейні фабрики ТОВ Швейна фабрика „Еліта”. ВАТ „ФТР”, ЗАТ „Ярославна”, УПП - 2 УТОГ, ВАТ „Швейна фабрика ім. Тінякова”

Ці підпиємства працюють як на внутрішній ринок по забезпеченню населення якісним одягом так і співпрацюють з іноземними фірмами.Наприклад, ТОВ Швейна фабрика „Еліта” випускає одяг, який направляється на Італію, ВАТ „ФТР” розповсюджена на випусканні відомственного одягу, ВАТ „Швейна фабрика ім. Тінякова” - верхній одяг.

Ця співпраця сприяє освоєню нових методів обробки, впровадження нового прогресивного обладнення, що заголом підвищює рівень роботи швейної промисловості.

В сучасній промисловості всі технологічні процеси комп'ютеризовані, що забезпечують економію часу та чіткість розробок та пошиття.

Для виконання цієї задачі пропонується розробка курсового проекту на тему: „ Удосконалення потоку швейного цеху ВАТ „ФТР” по випуску брюк для залізничників”.

1. Технологічний розділ

1.1 Вибір моделей

Для всіх видів потоку, моделі повині відповідати вимогам, пред'явлені до асортименту данного виду і його призначення.

Головною метою всіх розробок дизайнерів є створення комфортного, функціонального та естетичного цілісного одягу. Актуальним являється проектування та виробництво таких видів виробу, які підходили б для будь - якого випадку.

Проаналізувавши напрямок моди в курсовому проекті пропонується модель чоловічих відомствених брюк для залізничників, прямого силуету, демісезоного призначення, для повсягденної носки на роботі.

Конструкція цих моделей технологічна і економічна згідно з матеріальних і трудових затрат.

Данні моделі відповідають всім вимогам, які забезпечують рівень якості продукції, яка не нижче середньої складності обробки.

Також пропонується використання моделей на одній конструктивній основі, що забезпечує різноманітність асортименту при знижені витрат на виготовлення технічної документації та скорочення часу на перехід від однієї моделі до іншої, що призводить до підвищення мобільності виробництва.

Даний кольор, тобто темно - синій емоційно притягує, а також практичний для повсягденної носки.

Кишені, які розташовані на брюках, підкреслюють оригінальність, естетичність, а також зручність моделі.

Ця модель зручна, практична, багатофункціональна.

Сучасні вимоги до якості - надають особливі вимоги виробу.

1.2 Технічний опис

1.2.1 Опис зовнішього вигляду

Модель А

Брюки відомчі, прямого силуету, для повсягденної носки, демісезоного призначення, з напіввовняної тканини, темно - синього кольору.

Верхній зріз брюк на рівні талії, оброблений поясом.

На передніх половинках брюк оброблені бокові кишені з відрізним бочком.

Для застібки брюк використовується тасьма - „блискавка”.

Для підтримки ремня на поясі брюк знаходяться хомутики - 4 на передній половинці брюк, а 3 - на задній половинці брюк.

Оздоблювальна строчка прострочена по хомутиках, по шву сидіння та по низу брюк та по поясу.

На передніх та задніх половинках брюк запрасовані стрілки.

Дану модель рекомендовано для масового виробництва.

Рекомендовані розміри - 88 - 120.

Рекомендовані зрости - 158 - 182.

Повна вікрва група - II середня.

Модель Б

Модель Б розроблена на одній конструктивній основі з моделю А, але має свої відмінності.

На задніх половинках брюк розташована кишеня з клапаном, який застібається на одну обметану петлю та один гудзик.

В моделі Б прокладені оздоблювальні строчки по боковим швам, по поясу, по низу брюк та по клапану.

Модель В

Модель В розроблена на одній конструктивній основі з моделю А, але має ряд своїх відміностей.

На передніх половинках брюк розміщена накладна кишеня з клапаном.

Передня половинка брюк має настрочні стрілки.Оздоблювальна строчка - по поясу, клапану, низу брюк.

Таблиця 1.1. Специфікація деталей крою

Номер та назва деталі	Уніфікація деталей	Кількість деталей
		Лекал	Деталей крою
1.Деталі верху
1.1. Передня половинка брюк		1	2
1.2. Задня половинка брюк		1	2
1.3.Відрізний бочок брюк	у	1	2
1.4. Відкосок	У	1	1
1.5. Клинья	у	1	2
1.6. Пояс	У	1	2
1.7. Хомутики	у	1	7
2. Деталі підкладки
2.1. Підкладка кишені	У	1	2
3.Деталі прикладу
3.1. Прокладка в пояс	У	1	2

Ку = Gу/G,

де Ку - коефіцент уніфікацій,

Gу - сума уніфіковання деталей у виробі;

G - сума деталей виробу

Ку = 7/ 9 = 0,78

1.3 Вибір матеріалів

1.3.1 Обгрунтування вибору матеріалів для моделей

Для виготовлення чоловічих брюк відомственних, демісезоного призначення, повсягденої носки пропонується тканина - напіввовняна, яка створює позитивні теплозахисні властивості, завдяки середньої товщини та щільності, утворює добрі гігієнічні властивості, тобто достатня гігроскопічність, паропроникливість, теплостійкість. Має добру зносостійкість, мало зминається, забезпечується свобода в брюках.

Тканина гладкопофарбована в темно - синій кольор, що практична для повсягденої носки.

Для чоловічих брюк відомственних використовують підкладочну тканину з віскозних ниток, саржевого переплетення, яка забезпечує зносостійкість. Тканина також міцна, легка, мало електризується і зсідається завдяки спец обробці.

Для дублювання деталей брюк обран нетканий матеріал - флізілін, який мало подовжується, мало зсідається, дуже легкий, подвійне клеєве крапкове покриття - забезпечує якісне зсідання деталей і достатню повітропроникливість.

Для застібки брюк використовують тасьму - „блискавку”, синього кольору, що покращює зовнішній вигляд виробу та сприяє зручність застібання.

Усі матеріали, які пропонуються для виготовлення чоловічих брюк відповідають вимогам стандарту та сприяють якості виробу.

Таблиця 1.2 Технологічні властивості матеріалів

Найменування матеріалів	Артикул	Волокнистий склад	Ступінь	Розсувка	Зсідання	Опоряджування
			ковзання	сипучість	прорубаємість	основа	уток	основа	уток
Напіввовняна тканина		50% вовна 50% поліефірного волокна	Не ковзає	Практично не обсипається	Не прорубається	Не виявляє розсувку	Не виявляє розсувку	3,5%	2%	Гладкопофарбована
Підкладочна тканина		Віскозна нитка 100%	велике	середнє	виявляється	виявляється	виявляється	1,5%	1,5%	Гладкопофарбоване
Флізелін		80% бавовни 20% капрон	мале	мале	Не виявляється	Не виявляється	Не виявляється	1,5%	1,5%	Гладкопофарбоване з клейовим крапковим покриттям
Тасьма-„блискавка”										Гладкопофарбоване

Таблиця 1.3.1. Режим обробки матеріалів на машинах

Найменування матеріалу	Клас машини	Номер голок	Лінійна густина, текс	Ширина шва, мм	Кількість стібків в 1см. строчки
Напіввовняна костюмна тканина		90-120		10	4-5
Підкладочна тканина		100-130		10	2-3

Таблиця 1.3.2. Режими ВТО

Матеріал	Марка обладнання	tпрасувальної поверхні Т, С	Тиск, Р м ПА	Час витримки, с	Вологість, W, %
		прес	праска	прес	праска	прес	праска
Напіввовняна костюмна тканина	EROS Maxi	_	160	_	40	_	30	20-30
Підкладочна тканина	EROS Maxi	_	160-180	_	15-100	_	30	20-30
Флізелін	EROS Maxi	_	160	_	10-20	_	25	незначне

1.4 Вибір обладнення та обгрунтування методів обробки

1.4.1 Обгрунтування вибору методів обробки та обладнення

Таблиця 1.4. Види швів

Графічне зображення шва	Умовне зображення шва	Кодове позначення шва	Назва шва, або операції яка виконується
		1. 01. 01.	Зшивний
		5. 02. 01.	Застрочування одностороньої склади
		6. 03. 01.	Впідгин з закритим зрізом
		8. 02. 01.	Обробка хомутиків
		8. 07. 01.	Зшивання зрізів пояса
		1. 01. 05.	Виконання однієї строчки з роздільними обслуговуванням зрізів

1.5 Послідовність технологічної обробки виробу

Технологічний процес виготовлення швейних виробів представляє собою обробку і збір деталей та узлів у визначеній послідовності.

В технологічній послідовності обробки виробів розуміють перелік технологічно - неділимих операцій, згідно з порядку виконання їх при виготовлені деталей і вузлів вироба з вказаням спеціальності, розряда роботи, затрати часу на виконання операції, використованого обладнення, приспособень, технічних умов, методів роботи.

Всі операції процеса виготовлення вироба поділяються на : заготівельні, зв'язані з заготовкою окремих деталей і вузлів; збірочні (монтажні), зв'язані зі збіркою вузлів; оздоблювальні, які є кінцевим етапом виготовлення швейних виробів. К оздоблювальним операціям відносять операції по кінцевим влажно - теплової обробки ( прасування, глажці ), чистку вироба від виробничого сміття і забруднень, обметування петель і пришивання гудзиків, кручків, пряжок, контроль якості, підбір виробів по маршрутним листам, упакування виробів.

Технологічна послідовність обробки вироба є ітогом роботи по вибору моделей, матеріалів для них, методів обробки, обладнення та оргтехонастки і служить вихідним матеріалом для розрахунка потоку.

Різні методи обробки деталей та вузлів швейних виробів, використання різноманітного обладнення призводить до того, що один і тот же виріб має різну трудоміскість і собівартість при виготовлені на різних швейних підприємствах. Тому способи обробки і послідовність збірки деталей та вузлів повині бути раціональними з урахуванням конкретних виробничих умов.

Таблиця 1.8 Технологічна послідовність обробки вузла

№ технологічної операції	Найменування стадії, вузла обробки, технологічної операції	Вид роботи	Розряд роботи	Норма часу, с	Обладнання, інструменти, засоби малої механізації
1.	2.	3.	4.	5.	6.
Обробка задніх половинок брюк
19	Зшити виточки задних половинок брюк	М	3	70
20	Пришити клинья до задніх половинок брюк, одночасно обметуючи	С	2	75
21	Обметати бокові та крокові зрізи задніх половинок брюк	С	2	103
22	Запрасувати виточки, клин, стрілку задніх половинок брюк	Пр	3	145
23	Обметати шов сидіння на задніх половинках брюк	С	2	57
	Разом по вузлу			450

1.6 Розробка графа технологічного процесу

В даному курсовому проекті складається графа технологічного процесу.

Побудова графа - досить складний і трудомісткий процес.

Граф прцес складають для встановлення взаємозв'язку технологічних операцій при встановлені швейного виробу, визначення по рядку їх виконання в технологічному процесі і збереження часу на складання технологічної схеми поділу праці.

При складанні графа процесу слід врахувати особливості технології виготовлення одягу - послідовне і паралельне виконання операцій процесу. Послідовне виконання операцій позначають на графі послідовним ланцюгом робіт, а паралельне - двома, трьома паралельними ланцюгами робіт.

Для надання графу процесу раціонального вигляду будують у вигляді „дерева”, обираючи умовно одну з деталей за основу.

Ланцюг операцій при обробці даної деталі, її з'єднання з іншими представляє собою „стовбур” процесу обробки.

За основу обирають деталь, яка має найбільшу кількість конструктивно - технологічних зв'язків з іншими деталями. У вершинах графа зазначають номер технологічної операції за довідником, спеціальність, розряд, тривалість обробки, клас устаткування. Стрілки між вершинами графа означають наявність технологічного зв'язку між ними. Якщо операції виконують паралельно, то стрілками вони не з'єднуються. Параметри записуються у кругах, що характеризують на графі факт виконання технологічних операцій.

Такий аналіз операції виконують під час складання графа для всіх вузлів схеми обробки і збирання деталей.

Граф процес є основним документом виготовлення виробів, за яким в подальшому погоджують час операцій для організаційних операцій потоку.

2. Організація виробництва. Розрахунок та аналіз потоку

2.1 Попередній розрахунок потоку

Мета попереднього розрахунку потоку - розподілити асортимент по потокам цеха, дати характеристику потока і цеху, визначити їх параметри (випуск виробів за зміну, чисельність робочих, такт потоку, кількість робочих місць, довжину поточної лінії, площу потоку.)

При попередньому розрахунку визначаємо також типи потоків, кількість і розміри поточних ліній (агрегатів), контури цеха, розміщення в цеху потоків по виготовленню проектуємого (основного) вироба, схему руху напівфабриката.

Попередній розрахунок виконуємо по даним технічного завдання на проектування, в якому вказані площадь цеха, асортимент вироба і потужність потока.

Для розрахунку потоку необхідно затрата часу на виготовлення виробу, яка береться із технологічної послідовності (ТП) обробки. Параметри потока розраховуємо по формулам. В потоці розрахунку ведемо по секціям, розподіл потока на секції і групи виконуємо в зв'язку з трудоміскістю вироба, підтверджуючи цілізбірність ділення розрахунками чисельності робочих по вузлах.

В залежності від вихідних даних порядок попереднього розрахунку відповідно змінюється.

Параметри потока після складання схеми розподілу праці будуть вточнюватися, на даному етапі вони дадуть змогу представити поток цеха в декількох варіантах і вибирати із них кращій.

Для даного потоку, який проектується в курсовій роботі, вихідними даними служать затрата часу на виготовлення виробу і площа цеху, залишившися після розміщення проектуємого потока, по якій визначаємо чисельність робочих.

Таблиця 2.9 Параметри основного потоку

Найменування параметру	Умовне позначення	Розрахункова формула	Розрахунок параметру	Значення параметру
Трудоміскість виготовлення виробу, с.	Т	З технологічної послідовності	_	2826
Площа потоку, м	S	Із діючого потока	_	504м
Кількість робітників, чол.	N	N=	N=	39
Так потоку, с.				72
Потужність потоку, од.	M	М=	M=	400
Кількість робочих мість	Кр.м	Кр.м = N*Кср.	Кр.м.=39*1,15	45
Довжина потокової лінії,м	L	L = Кр.м *І	L= 45*1.2	54

Sн = 6,5;

S = 504 м- у віповідності типової норми площина одного виробничого швейного цеха по випуску робочої та битового багатокомплектного одягу неконвеєрного потоку.

Згідно з класифікацією ЦІДІШП, на підприємствах легкої промисловості переважають потоки малої потужності, згідно з цим рекомендуємо встановити два потоки.

Таблиця 2.10. Трудоміскість виготовлення виробу за стадіями та вузлами обробки

Стадія виготовлення та вузол обробки виробу	Час обробки,с	Розрахункова чисельність робочих	Довжина потокової лінії,м	Площа потоку,м	Номер групи, секції
Заготівельна секція Обробка передніх половинок брюк Обробка задніх половинок брюк Обробка пояса Обробка хомутиків	72 745 450 165 156	1 10,34 6,25 2,29 2,16	1 14 9 3 3	6,5 67 40 14,5 13
Разом по секції заготовлення	1588	22,04	30	141
Монтажна секція	945	13,12	19	85
Оздоблювальна секція	293	4,09	5	26
Разом по виробу	2826	39,25	54	252

2.2 Вибір організаційної форми потоку

На швейній фабриці ВАТ „ФТР” в швейному цеху № 5 під час проходження технологічної практики, проаналізувавши і вивчивши даний потік, було виявлено багато порушень таких, як : порушення санітарних норм, не раціональне використання площі, дуже погане обладнення, яке зменшує продуктивність праці, загороджені проходи, погане освітлення, грубе порушення послідовності, тому що не раціональне розміщення обладнення.

Тому для удосконалення даного потоку по випуску відомствених брюк для залізничників пропонується впровадження більш прогрисивної форми організації потоку.

Технологічні потоки швейного виробництва можуть бути охарактеризовані багатьма показниками : потужністю, структурою, рівнем технічного оснащення, рівнем спеціалізації, ритмом роботи, запуском деталей крою, способом запуску, засобами транспортування предметів праці, розміщенням робочих місць, наступність змін, траєкторія руху, формою організації потоку.

Розрахувавши основні параметри потоку, було визначено, що в даному потоці працює 39 чоловік, що означає, що потужність - мала.

За структурою потік несекційний - він являє собою єдиний, нерозривний потік без виділення будь - яких секцій або ділянок.

Рівень технічного оснащення - механізований. За рівнем спеціалізації - багатомодельний потік. Потік вільного ритму роботи, з децентралізованим пачковим запуском деталей крою.

Спосіб запуску моделей у потік пропонується послідовний, тому що при виготовлені виробів використовують однотипні способи обробки, однакове обладнення та пристосування, єдинопослідовність обробки більшості деталей та вузлів.

За способом транспортування предметів праці краще не конвеєрний, допомагає зекономити електроресурси, пропонується передавання напівфабрикатів або вручну, або візки - контейнери, візки - кронштейнери для великих деталей. Найчастіше та найзручніше розташування робочих місць - це поперечне. Зручно переміщуватися цехом, слідкувати за процесом виготовлення виробів, передавати напівфабрикати.

Для даного потоку пропонується незміний потік, що забезпечує непреривність виготовлення замовлення, поліпшення обліку, виріб не зминається, не займає багато місця, не порушуються правила пожежної безпеки, як в зміному потоці.

Траєкторія руху предметів праці в даному потоці - зигзагоподібна.

Проаналізувавши всі ці показники - для цього потоку пропонується агрегатний тип потоку.

Агрегатний потік - це найпростіша норма організації потока, характеризується вільним ритмом роботи, ручною передачею напівфабрикатів. В потоці допускається повернення виробу на одне, або два робочих місця, для підвищення спеціалізації робочих місць, виконання операцій на обладненні різних видів для одного виконавця.

2.3 Складання технологічної схеми потоку

Організаційно - технологічна схема потоку є основним технічним документом процесу виготовлення швейних виробів у потоках.

Вихідними даними для складання технологічної схеми потоку є :

- Послідовність технологічної обробки виробу;

- Такт потоку;

- Тип потоку і вид запуску, які визначені при попередньому розрахунку.

Для того, щоб отримати найбільш оптимальний варіант технологічної схеми потоку, необхідно спочатку скласти її чернетку - узгодження часу операцій потоку ( комплектування ).

Роботу необхідно виконувати у такій послідовності : розраховуємо умови узгодження, підбирають виробничні вимоги до комплектування операцій згідно з типом потоку, виконують узгодження часу операцій потоку, виконують аналіз комплектування і при необхідності вносять уточнення в умовах розрахунку потоку (такт потоку, умови узгодження, потужність), а тоді оформляємо технологічну схему потоку.

2.3.1 Умови узгодження часу операцій з тактом потоку міняються відповідно з вибраним типом потоку

У зв'язку з тим, що неподільні операції значно відрізняються між собою по тривалості і виконанні та застасуванні різноманітного обладнення, зкомплектувати їх у організаційні операції з рівною або кратною такту тривалістю неможливе.

Відхилення розрахунка затрати часу на виконання організаційної операції від такту цілком можливе складати від +5 до +15 % - ці відхилення називаються умовними узгодженнями, у зв'язку з цим час на виконання організаційної операції має бути в межах tp = ( 0,95 - 1,05 )к;

tp= ( 0,9 - 1,15 )к.

де : tp - час виконання організаційної операції, с ;

0,95 - 1,05 - коефіцент узгодження потоків з регламентованим ритмом ;

0,9 - 1,15 - коефіцент узгодження потоків з вільним ритмом ;

К - кількість робітників на операцію.

Так, як потік з вільним ритмом роботи, тоді умови узгодження представлені в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Умови узгодження часу операцій потоку

Чисельність робітників	Величина мінімального часу організаційної операції,с	Велечина максимального часу організаційної операції,с
1.	2.	3.
1	64,8	82,8
2	129,6	165,6
3	194,4	248,4
4	259,2	331,2
5	324	414

2.3.2 Виробничі вимоги до комплектування

При узгодженні операції потоку, крім умов узгодження операцій за часом, необхідно враховувати виробничі вимоги, які для різних типів мають свої особливості.

Комплектування технологічно неподільних операцій в організаційні здійснюють згідно з певними вимогами :

1) дотримання порядку операцій за графом процесу;

2) мінімізація кількості зв'язків, що утворюється в результаті комплектування організаційних операцій;

3) забезпечення спеціалізації роботи в організаційній операції;

4) максимальне використання кваліфікації виконавця організаційної операції;

5) кратність часу комплектувальної організаційної операції такту потоку;

6) мінімізація кількості працівників, що виконують одну організаційну операцію.

Перша вимога : забезпечує збереження послідовності виконання технологічних операцій, без якої виріб не може бути виготовлений.

Друга вимога : скорочує кількість різних допоміжно - переміщувальних прийомів під час виконання операцій у потоці, виде до зменшення виробничого циклу виготовлення виробу.

Третя вимога : забезпечується таким добором технологічних операцій в організаційні, коли в складі останьої застосовується тільке однорідне обладнення ( краще одного типу ).

Четверта вимога : передбачає об'єднання технологічних операцій однакових або суміжних розрядів.

П'ята вимога : забезпечує однаковий обсяг робіт, що виконується робітниками у потоці, після цього вони можуть одночасно обмінятися напівфабрикатами. Це створює безперервність руху напівфабрикату в потоці і певний ритм у роботі.

Шостою вимогою : мінімізується кількість виконавців на організаційні операції. Невиконання його призводить до ускладнень у передаванні напівфабрикату при розташуванні обладнення. Тому слід прагнути не збільшувати по можливості кратність організаційної операції.

За результатом комплектування технологічних операцій в організаційні складають таблицю, яка є основою для складання організаційно - технологічної схеми потоку - основного виробничого документа.

2.3.3 Технологічна схема потоку

Технологічна схема потоку - це основний технологічний документ, який складається на основі комплектування технологічних операцій, організацій.

По технологічній схемі потоку виконують розпланування робочих місць, визначення кількості обладнення, оснащення робочих місць інструментом і пристосуванням, закріплення організаційних операцій за конкретним виконавцем, нарахування плати працівникам, розрахунок техніко - економічних показників потоку.

Технологічна схема потоку оформлена у вигляді таблиці 2.13.

Оформляючи технологічну схему потоку слід мата на увазі :

1. Номер організаційної операції простовляється у послідовному зростанні, в підсумковій частині операції.

2. Для несекційних потоків не проставляється назва вузла.

3. Вид роботи визначається спеціальністю, яка має своє умовне позначення.

4. Розряд роботи встановлюється згідно з тарифно - кваліфікаційним довідником і відповідає розряду роботи в технологічній послідовності.

5. Норма часу складається із суми часу на виконання технологічних операцій.

6. Розцінка по організаційній операції визначається множенням секундної тарифної ставки на норму часу на виконання операції.

7. Норма виробітку за зміну встановлюється діленням тривалості робочої зміни на час виконання організаційної операції.

8. Розрахункова кількість робітників розраховується по кожній організаційній операції шляхом ділення часу виконання організаційної операції на такт потоку.

9. Фактична кількість робочих встановлюється за розрахунковою.

10. Обладнення, пристосування - у відповідності з технологічної послідовності.

У кінці схеми підраховується норма часу на виготовлення виробу, сумарна відрядна розцінка, кількість робочих розрахункова та фактична.

Таблиця 2.12. Технологічна схема потоку

Назва виробу Брюки чоловічі Такт потоку,с 72

Потожність потоку за зміну,од. 400

Час на виготовлення виробу,с 2826

Кількість робітників у потоці, чол. 39

№ організаційної операції	Стадія, вузол, номер та зміст технологічної операції	Вид роботи	Розряд роботи	Норма часу, с	Розцінка за одиницю, коп.	Норма виробітку за зміну, од.	Кількість робітників	Обладнання, пристосування
							розрахункове	фактична
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
1.	1. Запуск деталей крою у потік	Р	2	72
	РАЗОМ			72	6,66	400	1	1
2	2. Обметати бокові і верхні зрізи передніх половинок брюк	С	2	75
	РАЗОМ			75	6,93	384	1,04	1
3	3. Обметати бочок-підзор	С	2	35
	4. Обметати відкосок склавши навпіл	С	2	35
	РАЗОМ			70	6,47	411	0,97	1
4.	5. Настрочити бочок-підзор на підкладку	М	3	72
	РАЗОМ			72	7,38	400	1	1
5.	6. Прострочити оздоблювальну строчку по входу в кишеню, підкладаючи підкладку	М	3	75
	РАЗОМ			75	7,68	384	1,04	1
6.	7. Застрочити складу на передній половинці брюк	М	3	30
	8. Поставити закріпки по входу в кишеню	М	3	44
	РАЗОМ			74	7,58	389	1,02	1
7.	9. Зшити підкладку кишені, одночасно обметуючи	С	2	67
	РАЗОМ			67	6,19	430	0,93	1
8.	10. Запрасувати стрілку на передніх половинок брюк	Пр	3	52
	11.Запрасувати гульфик	Пр	3	20
9.	12. Пришити відкосок до переднього зрізу брюк вкладаючи тасьму-"блискавку"	М	3	75
	РАЗОМ			75	7,68	384	1,04	1
10.	13. Розтібнути, застібнути тасьму-"блискавка"	Р	1	10	0,85
	14. Намітити лінію оздоблювальної строчки на гульфику	Р	1	15	1,27
	15. Зшити передні зрізи брюк	М	3	30	3,07
	16. Настрочити тасьму-"блискавка" на гульфик	М	3	65	6,66
	17. Прострочити оздоблювальну строчку по гульфику	М	3	25	2,56
	18. Поставити закріпку по гульфику	М	3	20	2,05
	РАЗОМ			165	16,46	175	2,29	2
11.	19. Зшити виточку задньої половинки брюк	М	3	70
	РАЗОМ			70	7,17	411	0,97	1
12.	20. Пришити клинья до задніх половинок брюк, одночасно обметуючи	С	2	75
	РАЗОМ			75	6,93	384	1,04	1
13.	21. Обметати бокові і крокові зрізи задніх половинок брюк	С	2	103
	23. Обметати шов сидіння на задніх половинках брюк	С	2	57
	26. Обметати нижній зріз пояса	С	2	35
	РАЗОМ			195	18,03	148	2,7	3
14.	22. Запрасувати виточки, клин, стрілку задніх половинок брюк	Пр	3	145
	РАЗОМ			145	14,86	199	2,01	2
15.	24. Продублювати пояс	Пр	2	30	2,77
	27. Розпрасувати шов зшивання, запросувати пояс навпіл	Пр	3	35	3,58
	РАЗОМ			65	6,35	443	0,9	1
16.	25. Зшити пояс із частин	М	3	38	3,89
	28. Настрочити розмірну лінту на пояс	М	2	27	2,49
	РАЗОМ			65	6,38	443	0,9	1
17.	29. Виготовлення хомутиків	С	2	156
	РАЗОМ			156	14,43	185	2,16	2
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
18.	30. Зшити бокові зрізи брюк	М	3	90
	34. Зшити шов сидіння	М	3	52
	РАЗОМ			217	22,24	133	3,01	3
19.	31. Розпрасувати шов зшивання бокових зрізів брюк	Пр	3	53
	33. Розпрасувати шов зшивання крокових зрізів брюк	Пр	3	45
	35. Розпрасувати шов зшивання сидіння	Пр	3	45
	РАЗОМ			143	14,65	201	1,98	2
20.	36. Прострочити оздоблювальну строчку по шву сидіння	М	3	56	5,74
	37. Пришити пояс по верхньому зрізу брюк вкладаючи хомутики	М	4	94	10,67
	РАЗОМ			150	16,41	192	2,08	2
21.	38. Настрочити хомутики на брюки	М	3	59	6,04
	39. Зшити передні зрізи пояса	М	3	48	4,92
	40. Висікти кути пояса	Р	1	20	1,7
	41. Вигорнути кути пояса	Р	1	20	1,7
	РАЗОМ			147	14,36	196	2,04	2
22.	42. Поставити закріпки по поясу	М	3	22
	43. Прострочити оздоблювальну строчку по бічним та верхнім зрізам поясу	М	3	60
	РАЗОМ			82	8,4	351	1,13	1
23.	44. Намітити лінію підгину низу брюк	Р	1	45	3,82
	45. Запрасувати підгин низа брюк	Пр	3	30	3,07
	РАЗОМ			75	6,89	384	1,04	1
24.	46.Підшити низ брюк	М	3	131
	РАЗОМ			131	13,42	220	1,8	2
25.	47. Намітити на поясі місця розташування петлі	Р	1	38	3,23
	48. Обметати петлю	С	3	28	2,87
	РАЗОМ			66	6,1	436	0,91	1
26.	49. Намітити місця розташування гудзика на поясі	Р	1	32	2,72
	50. Пришити гудзик	С	3	33	3,38
	РАЗОМ			65	6,1	443	0,9	1
27.	51. Кінцеве ВТО брюк	Пр	4	82
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.
	РАЗОМ			82	9,31	351	1,13	1
	53. Застібнути гудзик	Р	1	5
	54. Скласти брюки	Р	1	10
	55. Маркування	Р	1	10
	56. Пакування	Р	1	5
	РАЗОМ			80	6,8	360	1,11	1
	РАЗОМ ЗА ВИРОБОМ			2826				39

2.4 Аналіз технологічної схеми потоку

Аналіз технологічної схеми потоку проводиться розрахунковим та графічним методами.

Коефіцент завантаження потоку визначається за формулою :

Кз =

брюки залізничник виробництво обробка

де : Т - трудоміскість виготовлення виробу, за схемою,с;

Nф - фактична кількість робітників, за схемою,чол.;

- такт потоку,с.

Звідси випливає, що потік завантажений нормально, тому що коефіцент завантаження не перевищує допустимих відхилень 0,98 - 1,02.

Завантаження операцій потоку визначаємо за допомогою графіка узгодження часу операцій. Він показує наглядне представлення про завантаженість операцій удосконаленого потоку. По даному графіку аналізують завантаженість пачкових операцій секцій потоку, всіх секцій і вплив цього завантаження на потік. Відхилення від такту потока було не виявлено. Всі організаційні операції технологічної схеми завантажені до максимуму або мінімуму.

Монтажний графік дає наочне уявлення про структуру потоку, порядок дрібних деталей та монтаж виробу. У монтажному графіку не існує груп, тому що він несекційний і відмічає послідовність обробки деталей, не виявлено порушень та допустиме одне повернення на місце.

Складність виготовлення виробу характеризується середнім тарифним розрядом у потоці - 2,60 та ступень механізації - коефіцент механізації - 0,69, він вказує на те, що виконуються ручні операції, але вони потрібні для забезпечення якості вироба.

Доцільно склали допоміжну таблицю витрат часу операцій до кожної спеціальності та розряду окремо. Витрати часу беруться за технологічними операціями з технологічної схеми потоку.

Таблиця 2.13. Зведена таблиця чисельності робітників

Тарифний розряд	Витрати часу за видами робіт	Загальні витрати за розрядом	Кількість робочих, чол.	Питома вага за розрядом, %	Сума тарифних розрядів	Тарифний коефіцент	Сума тарифнів коефіцентів
	М	С	Р	Пр	П
1.	2.	3.	4.	5.	6	7.	8.	9.	10.	11.	12.
1	-	-	260	-	-	260	3,61	9,21	3,61	1,000	3,61
2	27	666	72	30	-	795	11,04	28,13	22,08	1,089	12,02
3	1137	33	-	425	-	1595	22,15	56,44	66,45	1,206	26,71
4	94	-	-	82	-	176	2,4	6,22	9,6	1,338	3,21
5	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1,500	-
Разом за видами	1258	699	332	537		2826	39,25	100	101,74	-	45,55

Витрати часу за видами робіт відповідно до розрядів беруться з допоміжної таблиці.

Склавши витрати часу по горизонталі, одержуємо загальні витрати часу(стр.6) по кожному розряду. Сума витрат часу по вертикалі дає загальну витрату часу по кожній спеціальності. Кількість робітників по кожному розряду визначається відношенням загальних витрат часу по кожному розряду до такту потока.

Сума одноіменних тарифних розрядів визначається множенням кількості робітників кожного розряду на розряд.

Сума всіх тарифних розрядів визначеється після підсумки суми одноіменних розрядів.

Тарифний коефіцент встановлюється відповідно до кожного розряду.

Сума тарифних коефіцентів для одноіменних розрядів визначається множенням тарифного коефіцента на кількість робітників даного розряду.

Сума тарифних коефіцентів визначається підсумком сум одноіменних тарифних коефіцентів.

На підставі підсумкових даних часу допоміжної таблиці заповнили зведену таблицю обладнення та робочих місць 2.14.

Зведена таблиця обладнення та робочих місць

Тип, клас, обладнення	Кількість обладнення	Робочі місця
	основне	резервне	всього	найменування	Габарити,мм	кількість
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.
униве	18	2	20	Машина		20
пугович	1	1	2	Спецмашина		2
петли	1	1	2	Спецмашина		2
3 нит	5	-	5	Спецмашина		6
5 нит	2	1	3	Спецмашина		2
праска	8	1	9	Прасувальне		9
хомут	2	1	2	Спецмашина		2
Стіл запуску	-	-	1	Ручне		1
Стіл випуску	-	-	1	Ручне		1
Разом	37	8	45			45

Зведена таблиця обладнення та робочих місць складається за технологічною схемою потоку, кількість запасного та резервного обладнення береться в залежності від типу машини від 5% до 15% від основного.

Розрахунок техніко - економічних показників потоку представлені в таблиці 2.15.

Техніко - економічні показники потоку

Найменування показника, вимірювання	Методика розрахунку	Розрахунок	Значення параметрів
Потужність потоку, од.	З технічного завдання	-	400
Чисельність робітників : - Розрахункове, чол. - Фактичне,чол.	З таблиці чисельності З таблиці чисельності	--	39
Трудоміскість виготовлення виробу,с.	З Т.П.	-	2826
Продуктивність праці, од/зм.	ПП = М/Nр	ПП = 400/39	10,25
Середній тарифний розряд	г ср. = г/Nр	г ср. = 101,74/39	2,60
Середній тарифний коефіцент	Qср. = Q/Nр	Qср. = 45,55/39	1,167
Вартість обробки виробу, грн.	Воб= ДТС1* Q/М	Воб = 2448*45,55/400	278,766
Коефіцент механізації потоку	Кмех = (Тм+Тс+Тп)/Т	Кмех.= 699+1258/2826	0,69
Коефіцент використання обладнення	Кво = Тм + Тс + Тп + Тпр/* n	Кво = 1258 + 699 + 537/ 72 * 39	0,89

3. Планування потоків в цеху

План розміщення основного потока виконують на основі технологічної схеми потока, монтажного графіка і попереднього розрахунку потока.

В задачу планування входять : вибор типа і розмірів робочих місць; розміщення технологічного обладнення і операцій по робочим місцям; розміщення робочих місць і поточних ліній; визначення направлення руху напівфабриката і готових ліній по поточним лініям; уточнення заходів транспортування; розміщення потоків на плані цеха.

Всі ці питання вирішуються з урахуванням дотримання правил виробничої санітарії, техніки безпеки і нормативної технічної документації.

Типи і розміри робочих місць вибирають в зв'язку від вида пошивочних виробів і наявність транспортних засобів.

Організаційна оснастка робочих місць утворює в роботі і способствує скороченню затрат часу на ручні перемістимі методи. Крім робочих місць в потоці передбачають місця для храніння кроя, деталей і готових виробів.

Деталі кроя зберігаються в тележках- контейнерах, на клітиних стелажах або на полицях - стелажах.

Розміщення операцій по робочим місцях залежить вид вида потока. Во всіх випадках міста обробки однієї деталі слідує розміщувати поряд, що скоротить шляхи її переміщення і забезпечить дійсний міжопераціоний контроль.

Дрібні деталі в агрегатному потоці, якщо вони не виділені в сомостійну секцію, розміщюють з початку агрегата, щоб було легче слідкувати за їх своєчасною готовністю, або перед робочими місцями основного процеса, де буде виконуватися їх збірка.

Розміщення робочих місць забезпечує непреривне і рівномірне переміщення деталей від виконування до виконування по найкратшему шляху з мінімальним приміненням транспортних засобів.

Для данного потока розміщення робочих місць по принципу прямої лінії, довжина агрегата повина бути кратна кроку робочого місця потока. Це пояснюється тим, що при монтажі агрегатів даного потока в цеху підводка кумунікацій виробляється по кроку робочого місця потока, щоб при зміні асортимента можно було обмежитися заміною робочих місць.

При розміщені ліній необхідно забезпечити зручність і найкратші шляхи руху напівфабриката, норми проходів для робочих і проїзда наполнених тележек, обслуговуваємих потік.

Направлення руху напівфабрикатів і готових виробів по поточним лініям повині забезпечити непреривність потока від міста подачі кроя до здачі готової продукції. В зв'язку з цим місця запуска розміщують з боку подачі кроя, міста випуска - з боку здачі готової продукції на склад. Необхідно стремитися до того, щоб не було пересічень ліній переміщення крою, напівфабрикату, готових виробів і руху людей.

4. Безпека життєдіяльності

Безпека життєдіяльності зараз формується як наука, яка забезпечує єдиний, загальний підхід до розробки і реалізації відповідних заходів та засобів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсягдених умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Основою цієї дисципліни є науковий аналіз умов праці і технологічних процесів, виробничого обладнення, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою вивчення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, виникнення можливих аварійних ситуацій.

На підставі цього для усунення виробничих чинників на підприємствах, проводяться різні інструктажі, такі як первинні, цільові, непланові.

Права працівників на безпеку життєдіяльності під час роботи на підприємстві залежать від умов праці на робочому місці, машин, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно - побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Працівник, який виконує вимоги нормативних актів про охорону праці має певні обов'язки :

- знати і виконувати нормативні акти про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;

- дотримуватись забов'язань, щодо охорони праці передбачених колективним договором і угодою, трудовим договором та працівниками внутрішнього трудового підприємства;

- проходити в установленному порядку поперечні та переодичні огляди.

Для зменшення нещасних випадків на підприємстві згідно до нормативного документу забезпечується безпечність виробничого устаткування таким чином :

- правильним вибором принципів дії;

- конструктивних схем;

- дотримання ергономічних вимог;

- виконання вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації ремонту, транспортування та зберігання устаткування.

При проектуванні устаткування необхідно враховувати умови експлуатації з тим, що при дії на нього вологи, сонячної радіації, механічних коливань, високих та низьких тисків і температур, агресивних речовин, устаткування не ставало небезпечним. Елементи устаткування, з якими може контактувати людина не повинні мати гострих країв, кутів, а також нерівних гарячих чи переохолоджених поверхонь. Устаткування повино бути оснащене засобами сигналізації про порушення нормативного режиму, а в необхідних випадках - засобами автоматичної зупинки, гальмування та вимкнення від джерел енергії.

Під пожежною безпекою об'єкта розуміють такий його стан, за якого з регламентованою імовірності виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних ціностей.

Для усунення пожежі необхідно використовувати вогнегасні речовини.

Вони повині володіти високим ефектом гасіння при відносно малій їх витраті, бути дешевими, безпечними при застосуванні, не заподіювати шкоди матеріалам, предметам та навколишньому середовищу.

Речовини, що найбільш повно відповідають вимогам, а відтік належать до основних вогнегасних речовин є : вода, піна, інертні та негорючі гази, порошки, пісок.

Вимоги гігієни та виробничої санітарії залежать від визначення загальної оцінки умов праці, базуються на диференційному аналізі визначення умов праці для окремих чинників виробничого середовища трудового процесу.

До чинників виробничого середовища належать :

- параметри мікроклімату;

- вміст шкідливих речовин в повітря робочої зони;

- рівень вібрації, освітленості;

- вентиляція та конденсування повітря.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здіснює мікроклімат у виробничих приміщеннях, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням.

Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно - планувальні, організаційно - технологічні, санітарно - гігієнічні, технічні.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно також забезпечити необхідну частоту повітря. В наслідок виробничої діяльності у повітря середовища приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини.

До загальних засобів попередження забруднення повітря належать :

- вилучення шкідливих речовин у технологічних процесах;

- нормальне функціонування системи опалення, загально обміної вентиляції, очистки викидів у атмосферу;

- використання засобів індивідуального захисту.

Також негативним чинником є вібрація, після чого працівник передчасно втомлюється, при цьому продуктивність праці знижується.

Заходи та засоби захисту від вібрації такі :

- зниження вібрації від джерел її виникнення;

- організаційно - профілактичні засоби;

- лікувально - профілактичні заходи.

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень, метеорологічних умов та частоти повітряного середовища.

Вентиляція повина відповідати наступним санітарно - гігієнічним вимогам:

- повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил;

- бути доступним для керування та ремонту під часу експлуатації;

- створювати нормовані метеорологічні умови праці

5. Енергозбереження

Енергозбераючі технології, енергозбиреження - це головний шлях сучасного виробництва в розвинутих країнах.

Нині, оцінюючі нову техніку, перевагу надають тим зразкам, які більш економно витрачають енергію.

Статистика свідчить, що в більшості країн світу на освітлення витрачається близько 13% виробленої енергії. Але питомі витрати енергії на вироблення світла в Україні в 1,5 раза вище, ніж у західних країнах. Розрахунки свідчать, що лише перехід на прогресивні джерела світла дозволить зекономити від 20 до 70% електроенергії.

Наприклад, люмінесцентні лампи є дуже перспективими, які в разі заміни застарілих електромагнітних пускових пристроїв цих ламп на електронні, а також встановлення хороших відбивачів світла і датчиків, що автоматично підтримають потрібний рівень освітлення, можна зекономити ще до 80% електроенергії.

Також великі можливості для економії енергоресурсів має впровадження нових конструктивних матеріалів.

Наприклад, у США завдяки великій увазі, яку було приділено питанням енергозбереження після нафтової кризи 1973 р., споживання енергоресурсів за десять років після кризи не лише не зросло, а й зменшилося на кілька відсотків порівняно з 1973 р. У результаті витрати первинних енергоресурсів у розрахунку на фіксований долар валового національного продукту зменшилися на третину.

Список використаних джерел

1. Першина Л. Ф.,Петрова С. В. „Технология швейного производства” М.; Легпромбытиздат. 1991.

2. Кокеткин П. П. Справочник. Промышленная технология одежды. - М.; Легпромбытиздат. 1988.

3. Справочник по швейному оборудованию (И. С. Зак, В.В. Белкин, Е.Н. Воронин) - М.; Лег.индустрия, 1981.

4. Мелькин П.В. „Лабораторний практикум”. - К.; Ірпінь 1997.

5. Баженов В.И. „Материалы для швейных изделий” - М.; 1987.

6. Кузьмін В.І. „Охорона праці та противопожежна безпека” - М.; Легком 1980.

Размещено на Allbest.ru