Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді і спорту України

Харківський Державний Університет Харчування та Торгівлі

Кафедра готельно-ресторанного бізнесу

на тему: Суб'єкти стандартизації

Перевірив:

Харків 2012

Зміст

Вступ

1. Мета, принципи та основні завдання стандартизації

2. Суб'єкти стандартизації

3. Об'єкти стандартизації

4. Нормативні документи зі стандартизації

Висновки

Перелік посилань

Вступ

У підвищенні якості продукції особливо важливу роль відіграють її стандартизація і сертифікація. В нашій країні правові та організаційні засади стандартизації, спрямовані на забезпечення єдиної технічної політики в цій сфері, регулюються Законом України «Про стандартизацію» (травень 2001 р.).

Відповідно до згаданого Закону стандартизація визначається як діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів чи послуг їх функціональному призначенню, усунення бар'єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву. Тобто стандартизація узаконює впровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів і прийомів, послуг у відповідній сфері виробництва. Основними принципами і метою стандартизації є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, охорона здоров'я; сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі; врахування сучасних досягнень науки і техніки, а також стану національної економіки; забезпечення участі в розробці стандартів юридичних та фізичних осіб -- розробників, виробників, споживачів; добровільність вибору виробниками видів стандартів при виробництві продукції чи її постачанні; пріоритетність прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів; дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації.

Результатом стандартизації є нормативні документи в даній сфері. Вони встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Такими нормативними документами є стандарт, кодекс усталеної практики і технічні умови .

1. Мета, принципи та основні завдання стандартизації

Мета стандартизації - установити положення, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своїй призначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони природного довкілля, що створюють умови для раціонального використовування всіх видів національних ресурсів, що сприяють усуненню технічних бар'єрів у торгівлі та підвищують конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг до рівня розвитку науки, техніки і технологій.

Мети стандартизації досягають, розробляючи, впроваджуючи та застосовуючи НД. Державну політику у сфері стандартизації визначають закони України та інші нормативно-правові акти. Ця політика базується на таких принципах:

ДСТУ 1.0:2003 - забезпеченості участі фізичних і юридичних осіб у розробленні стандартів та можливості вільно вибирати види стандартів для виготовляння чи постачання продукції, якщо інше не передбачено законодавством;

- відкритості та прозорості процедур розроблення та приймання стандартів з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

- доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;

- відповідності стандартів законодавству;

- адаптації стандартів до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;

- пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;

ДСТУ 1.0:2003 - дотримування міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації,

- участі у міжнародній (регіональній) стандартизації.

Основні завдання стандартизації полягають у тому, щоб забезпечити:

- безпечність продукції, процесів та послуг для життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин та охорону природного довкілля;

- захист та збереження майна і продукції, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;

- якість продукції, процесів та послуг, відповідно до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;

ДСТУ 1.0:2003

- реалізацію прав споживачів;

- відповідність об'єктів стандартизації своїй призначеності;

- технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;

- збіжність та відтворність результатів контролювання;

- установлення оптимальних вимог до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;

- ощадження всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників виробництва;

ДСТУ 1.0:2003 - упровадження новітніх технологій, оновлення виробництва та підвищення його продуктивності;

- безпеку господарських об'єктів, складних технічних систем з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

- розвиток міжнародного та регіонального співробітництва;

- усунення технічних бар'єрів у торгівлі

2. Суб'єкти стандартизації

стандартизація сертифікація якість

Суб'єктом стандартизації є центральний орган виконавчої влади в галузі стандартизації, рада стандартизації, технічні комітети стандартизації та інші суб'єкти, які займаються стандартизацією (юридичні чи фізичні особи). Центральний орган виконавчої влади в галузі стандартизації (Держстандарт України) організовує, координує і здійснює діяльність відносно розробки, ухвалення, приймання, перегляду, змін, розповсюдження національних стандартів і як національний орган стандартизації представляє Україну міжнародних, міждержавних і регіональних організаціях із стандартизації. Рада стандартизації є колегіальним консультативно-нарадчим органом при Кабінеті Міністрів України, він же затверджує персональний склад Ради й положення про нього. Основною метою діяльності Ради є налагодження взаємодії між виробниками, споживачами продукції й органами державної влади, погодження інтересів у галузі стандартизації, сприяння розвитку стандартизації.

Держстандарт України з урахуванням суспільних потреб у стандартах, державних пріоритетів, пропозицій технічних комітетів щорічно формує програму зі стандартизації, яка включає перелік національних стандартів, прийнятих до розробки. Програма публікується один раз у шість місяців в офіційному виданні Держстандарту й розміщується в інформаційних мережах.

3. Об'єкти стандартизації

Об'єкти стандартизації це - продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устатковання, системи, їхня сумісність, правила, процедури функції, методи чи діяльність.

ДСТУ 1.0:2003 6.2 Найважливіші об'єкти стандартизації такі:

а) організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти зокрема

1) організація провадження робіт зі стандартизації;

2) термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

3) класифікація та кодування інформації;

4) методи випробовування (аналізування), системи та методи забезпечування якості, контролювання якості та керуванння якістю;

ДСТУ 1.0:2003

5) метрологічне забезпечення (захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);

6) системи фізичних величин та одиниць вимірювання;

7) стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

8) системи технічної та іншої документації загального застосовування;

9) типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загальномашинобудівного використовування;

10) умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні геометричні системи і допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;

11) інформаційні технологи, зокрема програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної призначеності;

б) продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності продукція для державних закупівель та широкого вжитку;

в) системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використовування природних ресурсів тощо;

г) вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони природного довкілля;

д) будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функційного забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролювання у будівництві;

е) потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.

ДСТУ 1.0:2003

Стандарт може стосуватися об'єкта в цілому або лише окремих його частин чи певних аспектів

4. Нормативні документи зі стандартизації

До нормативних документів зі стандартизації належать стандарти й технічні умови.

Стандарти. Їх класифікація за видами та масштабами поширення

· У стандарті встановлено для загального й багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності чи їх результатів й сприяють досягненню оптимального ступеня впорядкованості в певній галузі.

Розрізняють такі види стандартів: міжнародний, регіональний, міждержавний, національний.

За масштабами поширення стандарти поділяються на такі категорії: державний стандарт України (ДСТУ), галузевий (ГСТУ), стандарт підприємства (СТП), технічні умови України (ТУУ):

· Державний стандарт України (ДСТУ) - головний нормативний документ зі стандартизації в країні, який належить безумовному виконанню органами виконавчої влади, усіма підприємствами та громадянами, на діяльність яких поширюється дія стандарту. ДСТУ затверджується Державним комітетом України зі стандартизації, метрології й сертифікації (Держстандарт України), а в галузі будівництва - Державним комітетом України зі справ містобудівництва та архітектури.

· Галузевий стандарт (ГСТУ) затверджується міністерством (відомством). ГСТУ розробляють на продукцію, послуги за відсутності державних стандартів України чи у випадку необхідності встановлення вимог, що перебільшує чи доповнює вимоги ДСТУ. Галузевий стандарт не повинен перечити державному й підлягає безумовному виконанню підприємствами та організаціями, які входять у сферу управління органа, який затвердив його.

· Стандарт підприємства (СТП) затверджується та використовується тільки на конкретному підприємстві; розробляється на продукцію (процеси, послуги), яку виготовляють (здійснюють, надають) тільки конкретні підприємства. Стандарти підприємства не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних та галузевих стандартів.

· Технічні умови (ТУ) - нормативний документ, розроблений для встановлення вимог, що регулюють відносини між постачальником (розробником, винахідником) і споживачем (замовником) продукції, на яку відсутні державні чи галузеві стандарти (або в разі необхідності конкретизувати вимоги даних документів). Технічні умови бувають двох типів: ТУ, що є невід'ємною частиною комплекту нормативних документів на продукцію (вироби, послуги) і ТУ, що є самостійним документом.

Висновки

Нині обов'язковою умовою виходу на міжнародний ринок є наявність у продавця сертифіката відповідності, що засвідчує відповідність продукції вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000 , які швидко поширюються в світі і регулюють єдині всесвітні вимоги до систем якості фірм-постачальників. Нині складається така ситуація, що фірми, які не володіють сертифікатом на систему якості, підтверджуючи тим самим її відповідність стандартам ІСО серії 9000, майже не мають шансів на укладання більш-менш пристойного контракту і на участь у міжнародних тендерах, а їх товар оцінюється на світовому ринку в 2--4 рази дешевше.

Крім того, потрібно брати до уваги, що забезпечення якості відповідно до стандартів ІСО серії 9000 -- це умова необхідна, але не завжди достатня для гарантії конкурентоспроможності товару, оскільки багато фірм й далі вдосконалюють виробництво з орієнтацією на випуск товару з ще кращими якісними параметрами, ніж цього вимагають указані стандарти.

Перелік посилань

1. http://softacademy.lnpu.edu.ua/Programs/Dokumentoznavstvo/20.html

2. http://books.br.com.ua/228

3. http://document.ua/nacionalna-standartizacija.-osnovni-polozhennja-nor8.html

Размещено на Allbest.ru