Робастна автоматична система керування спірального дозатора сипучих матеріалів із від’ємним коефіцієнтом в’язкого тертя

Технологія фасування сипучих матеріалів. Основні технічні характеристики автоматів для пакування сипучих матеріалів. Опис конструкцій дозаторів. Принцип дії спірального дозатора вагового напівавтоматичного для фасування сипучих матеріалів ДВМ-50П.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.02.2012
Размер файла 1,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робастна автоматична система керування спірального дозатора сипучих матеріалів із від'ємним коефіцієнтом в'язкого тертя

Вступ

Технологія зберігання і переробки сипучих матеріалів пов'язана з постійним контролем і обліком маси сировини, проміжних продуктів і готової продукції, які здійснюють за допомогою ваговимірювального устаткування - ваг різного призначення і дозаторів.

Зростання виробництва, потоковий його характер і підвищені вимоги до якості продукції, зумовлюють постійне удосконалення ваговимірювальної техніки, приводить до появи нових і модернізації існуючих зразків вагового і дозуючого обладнання.

Ваговимірювальне устаткування входить до складу більшості транспортно-технологічних ліній підприємств зернопереробної, хлібопекарської і макаронної промисловості. На елеваторах і хлібоприймальних підприємствах ваговимірювальне обладнання використовують при прийманні і відвантаженні зерна, а також для оперативного обліку його маси при обробці і зберіганні. На борошномельних і круп'яних заводах ваговимірювальне устаткування застосовують для контролю маси сировини, проміжних продуктів і готової продукції, при фасуванні борошна і крупи в пакети, мішки. Технологія комбікормового виробництва побудована на багатокомпонентному ваговому дозуванні, при якому ваговимірювальне устаткування відіграє вирішальну роль. Функціонування хлібопекарських заводів і макаронних фабрик також неможливо без використання ваг і дозаторів різного призначення.

Збільшення випуску товарів у фасованому виді, забезпечить більш ощадливу витрату продуктів, підвищить культуру торгівлі і продуктивність праці, дозволить значно знизити втрати продукту при їхньому транспортуванні.

Впровадження високомеханізованого фасувально-пакувального устаткування на промислових підприємствах шляхом створення і впровадження машин, автоматів, поточно-механізованих і автоматизованих ліній дозволяє одержати високу економічну ефективність у результаті збільшення продуктивності праці і вивільнення значного числа робітників.

Особливу роль здобуває ваговимірювальна техніка при рішенні питань удосконалення технологічного контролю виробництва. Метрологічні параметри вагового і дозуючого устаткування у значній мірі впливають на показники якості продукції, що випускається, і поліпшення їх пов'язане головним чином з удосконаленням застосовуваного устаткування.

Серед різноманітних типів дозаторів, які застосовуються в харчовій, хімічній, переробній промисловості, набули широкого застосування дозатори з спірально-гвинтовим транспортером.

В теперішній час спірально-гвинтовий транспортер оснащується нерегульованим електроприводом на базі асинхронного двигуна і працює в режимі живильників сипучих матеріалів.

При використанні регульованого електропривода постійного чи змінного струму планується не тільки підвищити точність дозування, але і спростити конструкцію дозаторних пристроїв за рахунок відмови від використання привода змішування у бункері накопичувача. Це дозволить перейти до неперервного процесу дозування сипучих матеріалів.

Мета роботи полягає у обґрунтуванні, розробці та дослідження математичної моделі регульованого електропривода спірально-гвинтового дозатора лінії подачі сипучих матеріалів на базі електроприводів постійного та змінного струмів.

При цьому для розробки системи автоматичного керування СГТ, який працює сумісно з бункером ваговимірювача необхідно врахувати такі особливості, що суттєво впливають на САК, що розробляється:

1. нелінійність механічної характеристики навантаження транспортера, яка змінюється в залежності від режиму роботи. Наявність спадаючої ділянки з від'ємною жорсткістю при певному співвідношенні приводить до початкової статичної і динамічної нестійкості об'єкта, що в свою чергу зумовлює автоколивання в системі. Ці явища викликані проковзуванням транспортера по відношенню до матеріалу, що переміщується;

2. пружність кінематичних зв'язків кінематичної схеми в процесі роботи механізму, коли в залежності від режиму роботи схема може розглядатися як одномасова, двохмасова і трьохмасова.

3. синтезована система регулювання повинна мати астатичні характеристики з метою відсутності статичних похибок по швидкості, і по положенню. Це дозволить суттєво зменшити кількість некондиційних фасувальних одиниць внаслідок невідповідності вимогам точності дозування.

В даній роботі запропоновано вирішення задачі по забезпеченню динамічної стійкості електромеханічної системи з від'ємним коефіцієнтом в'язкого тертя на основі поліноміального методу синтезу систем з використанням методу ланцюгових дробів для пониження порядку її вихідної не мінімально-фазової передаточної функції. Він дозволяє задавати системі бажані динамічні якості у всьому діапазоні зміни параметрів нестійкого об'єкту і визначити вплив на ці властивості синтезованих параметрів регулятора, а також при збереженні структури систем підпорядкованого керування здійснювати синтез регуляторів при незмінному налаштуванні внутрішнього контуру.

1. Опис технології та конструкції дозаторів

1.1 Технологія фасування сипучих матеріалів

Технологічний процес включає всі операції по фасуванню сипучих матеріалів в дрібну споживчу тару, а також фасування і відвантаження в мішках.

Крім безтарного способу зберігання і відвантаження порошків та сипучих матеріалів, у наш час широко застосовують упакування його в мішки і фасування в пакети. Впровадження високомеханізованого ваговибійного і фасувально-пакувального обладнання забезпечує високу економічну ефективність у результаті підвищення продуктивності праці і вивільнення значної кількості обслуговуючого персоналу.

Розглянемо склад та порядок виконання технологічних операцій на прикладі борошномельної промисловості. У відділенні готової продукції здійснюють наступні основні технологічні операції: безтарне зберігання борошна по потоках; формування різних сортів борошна відповідно до вимог хлібопекарської, кондитерській промисловості та інших споживачів, а також її вітамінізацію; гомогенізацію; безтарний відпуск борошна на автомобільний і залізничний транспорт; вибій борошна і манної крупи в мішки масою 50 кг і зберігання їх у складі; відпуск борошна в мішках у залізничні вагони, а також у пакетах без піддонів; відпуск борошна в мішках на автомобільний транспорт, а також фасованого борошна в блоках по 12 кг на піддонах; фасування борошна і манної крупи в одинарні пакети масою до 5 кг із груповим упакуванням їх у блоки по шість пакетів; гранулювання, зберігання і відпуск висівок на автомобільний або залізничний транспорт.

Автоматичні дозуючі пристрої беруть участь у технологічних операціях по вітамінізації та формуванні сортів борошна, вибої борошна, манної крупи, круп у мішки по 50 кг, фасуванні борошна та манної крупи в пакети масою до 5 кг.

Розглянемо докладніше окремо кожен технологічний процес.

1.1.1 Формування сортів і вітамінізація борошна

Сорт борошна формують за допомогою багатокомпонентних вагових дозаторів 6.140 АД - 3000М, 10ДК - 2500, 6.139 АД - 10 - ВД і змішувача А9-БСГ-3 періодичної дії. Над дозаторами запроектовані бункери, які забезпечують роботу установки без додаткової подачі борошна протягом 4,5 год.

Таблиця 1.1. Основні технічні характеристики багатокомпонентних дозаторів

Параметри

6.140 АД - 3000 М

10ДК - 2500

6.139 АД - 10 - ВД

Продуктивність

т/год

3,6…36,0

1,5…30

0,012…0,12

Межа дозування, кг

кг

300…3000

125…2500

1,0…10,0

Число компонентів, що дозується

8

12

-

Місткість прийомного бункеру

м3

12

10

0,2

Допустима похибка значення маси окремої порції

% від ном. маси порції

±0,5

±0,5

±0,5

Час дозування

хв.

5

5

5

Клас точності

1,0

0,5

1,0

Габарити

мм

4055Ч2440Ч4125

2900Ч2650Ч3400

1130Ч920Ч3170

Маса

кг

2100

2100

350

У результаті формування сортів можна отримати борошно вищого, першого, другого ґатунку, обойний, а також спеціальні сорти для кондитерського виробництва.

Система формування борошна по ґатунках і сортах точно забезпечує задану якість і її стабільність протягом тривалого часу. Стабілізація якості борошна, що не залежить від фактичної якості складових компонентів, а також облік специфічних вимог споживачів дозволяють більш ефективно і раціонально використовувати борошно для різноманітних цілей. Так, низькобілкові її фракції використовуються для кондитерських цілей, а потоки з високим вмістом білка - для хлібопекарських цілей. Відповідно до якості компонентів, отриманих у процесі розмелу зерна, можна розрахувати оптимальні рецепти формування борошна по сортах, одночасно з оглядом на споживчий попит.

Формування борошна по ґатунках і сортах дає можливість повніше використати місткість бункерів, що виключає можливість злежування якого-небудь борошна.

Після формування борошно проходить контроль у відцентрових машинах, що просівають його, і надходить у шлюзовий живильник аерозольно-транспортної лінії продуктивністю 36…40 т/год. Над нею розташовані чотири бункери для борошна загальною місткістю 60 т і один бункер для манної крупи місткістю 20 т. Наявність шести живильників дозволяє здійснити вибій на кожній установці до трьох сортів борошна без очищення живильних пристроїв. Установка призначена для автоматичного зважування і затарювання борошна в полотняні або поліетиленові мішки на підприємствах, що відвантажують її в залізничні вагони безпосередньо з вибійного відділення, минаючи склад готової продукції.

Також для автоматичного зважування та вибою муки та манної крупи в полотняні або паперові мішки широко застосовуються напівавтоматичні карусельні ваговибойні апарати зарубіжного виробництва типу ZPL - 400, MWPK - 3, 4, 6.

Таблиця 1.2. Основні технічні характеристики карусельних ваговибойних апаратів

Параметри

6.055 АД - 50 ЗВМ

ZPL - 400

MWPK - 6

Продуктивність

мішків/год

600

480…600

600…800

Маса порції, кг

кг

50

30…75

32…100

Допустима похибка значення маси окремої порції

% від ном. маси порції

±0,1

±0,1

±0,1

Габарити

мм

7600Ч3470Ч6270

2780Ч2010Ч2690

7500Ч3510Ч7000

Маса

кг

5300

5589

4000

Іншим типом обладнання для зважування та вибою сипучих матеріалів в мішки є одноголовкові напівавтоматичні вагові дозатори типу ДВМ - 50П, ДМП - 100, ДК - 100, 6.143 АД - 50 МЕ призначені для дозування лише певного виду сипучих матеріалів. Вони мають меншу продуктивність у порівнянні з карусельними установками, вимагають проміжного складування та не дозволяють повністю механізувати процес вибою муки через відсутність мішкозашивочних машин у своєму складі. Тому застосовуються на підприємствах з невеликою виробничою потужністю та міні-цехах по фасуванню та пакуванню сипучих вантажів.

Таблиця 1.3. Основні технічні характеристики автоматичних дозаторів

Параметри

ДМП - 100 М

ДВМ - 50П

6.143 АД - 50 - МЕ

Продуктивність

мішків/год

100…240

300

120…270

Межа дозування, кг

кг

50…100

30…50

20…50

Місткість прийомного бункеру

м3

0,3

0,15

-

Допустима похибка значення маси окремої порції

% від ном. маси порції

±0,25

±0,25

±0,25

Клас точності

0,25

0,25

0,25

Габарити

мм

1385Ч1135Ч1440

2900Ч2650Ч3400

2600Ч1000Ч1500

Маса

кг

570

950

360

Конструкційно дані дозатори від автоматичних дозаторів інших типів відрізняються тільки наявністю механізму ущільнення сипучих матеріалів в мішку та аспіраційного чохла для зменшення запилення. Система автоматичного дозування аналогічна іншим типам дозаторів.

Після вибою мішки з борошном направляють стрічковими конвеєрами в склад, де їх за допомогою автоматичної машини укладають на піддони або за допомогою установки для навантаження мішків здійснюють потокове відвантаження борошна в залізничні вагони.

1.1.2 Фасування сипучих матеріалів в пакети

Донедавна у фасувальному обладнанні переробних, харчових підприємств реалізовувався принцип роздільного виготовлення пакетів і фасування продукції. Відповідно обладнання розділяли на пакетозаготівельне і фасувальне, його експлуатують і в наш час.

Досвід розробки і експлуатації фасувального обладнання показав, що найбільш перспективним напрямком є сполучення пакетозаготівельної і фасувальної частини в одному автоматі. До автоматів, що сполучають ці частини, відносять автомат А5-АФБ, А5-АЛБ із об'ємним стаканчиковим дозатором, автомати серії А5-АФА, які є багатофункціональним високопродуктивним устаткуванням, оснащеним системами керування, контролю і регулювання.

Таблиця 1.4. Основні технічні характеристики автоматів для пакування сипучих матеріалів

Параметри

А5 - АЛБ

А5 - АФЛ

H - PMBR

Продуктивність

кг/год

2520

6720 - 8400

8400

Маса дози, кг

кг

1

2

2

Точність дозування

%

±1

±2

±1

Тип дозування

Об'ємне

Об'ємне

Об'ємне

Кількість дозаторів

2

2

3

Пакет

Одинарний

Одинарний

Одинарний

Обслуговуючий персонал

чол.

3

2

2

Габарити

мм

9250Ч3530Ч2600

9000Ч4500Ч2800

-

Маса

т

10

18

17

В автоматах введене автоматичне регулювання об'ємних стаканчикових дозаторів, що забезпечує стабілізацію середнього значення маси продукту в упаковках, а також передбачене відбраковування некондиційних по масі упаковок. Це виключає можливість поставки споживачеві упаковок із продуктом, маса яких виходить за допуски, установлені державними стандартами.

Для борошна використовують високопродуктивний автомат А5-АФК зі шнековими дозаторами і автомат А5-АФЛ. В автоматі застосована операція досипання при основному дозуванні нижче номінальної маси. Це дозволяє отримати високу точність дозування при незначному числі відбракованої продукції. Також знайшли широке застосування фасувально-пакувальні автомати зарубіжних фірм H - PMBR, PLS, SP - 31.

Фасування сипучих продуктів здійснюють в основному в картонні і паперові пакети масою від 0,5 до 3 кг. Пакети виконують одинарними і подвійними. При цьому можливі різні випадки:

роздільне виготовлення пакетів і фасування в них продуктів;

одночасне виготовлення, заповнення і закупорювання пакета.

У першому випадку виготовлення пакетів і заповнення їхніх продуктів здійснюють на різному устаткуванні, не зв'язаному між собою і яке необов'язково повинне бути на одному підприємстві. У другому випадку пакетозаготівельні автомати є складовою частиною фасувально-пакувального устаткування.

Сучасне фасувально-пакувальне обладнання має велику кількість вузлів та механізмів. Центральними вузлами являються пристрої дозування та автоматичного контролю маси розфасованого продукту, так як вони у кінцевому розрахунку забезпечують необхідні показники якості та точності кінцевого продукту.

У автоматичні лінії фасувально-пакувальних і технологічних ліній вмонтовують автоматичні дозатори різних типів та продуктивності, в залежності від призначення та можливостей самих ліній. Серед найбільш поширених це ДАРК - 1, ДАРМ - 3, АРМ - 2, РРК - 1, 6.040 АД - 4 - СК.

Таблиця 1.5. Технічні характеристики автоматичних дозаторів

Параметри

ДАРК - 1

АРМ - 2

ДАРМ - 3

Маса порції

кг

0,5…1,0

1,0…2

2,0…3

Продуктивність

1/хв

25

40

20

Допустима похибка значення маси окремої порції

% від ном. ма-си пор-ції

±0,7

±0,5

±0,5

Клас точності

1,0

2,0

2,0

Габарити

мм

800Ч620Ч1170

-

1580Ч1120Ч1850

Маса

кг

190

-

700

У сучасному фасувальному устаткуванні обов'язкове застосування електронних систем керування і контролю. Такі системи застосовані в автоматах А5-АФБ, А5-АФА, А5-АФК, А5-АФЛ. У цей час електронні системи керування виконуються на базі інтегральних мікросхем.

Типовий технологічний процес фасування наступний. На першому етапі на пакетозаготівельному обладнанні відбувається виготовлення тари - одинарного чи подвійного пакету - що включає процес формування пакета, загортання дна, проклеювання швів, нанесення етикетки та його передача на фасування.

Другим етапом є фасування продукту, яке полягає у безпосередньому фасуванні, ущільненні вмісту пакета, контрольному зважуванні та при необхідності його відбракування та таровирівнюючі операції.

Третім етапом є закупорка пакету. Воно включає в себе складення та обрізку вершини пакета, утворення замка верха пакета та нанесення клею, притиск вершини пакету та формування транспортно-пакувальної одиниці.

1.2 Опис конструкцій дозаторів

Основним призначенням дозуючих пристроїв - забезпечити задану кількість матеріалу по масі з певною точністю.

По структурі робочого циклу дозування буває безперервним чи дискретним.

По принципу дії розрізняють об'ємне та вагове дозування. При дискретному об'ємному способі дозувальне обладнання відмірює порцію з допомогою мірної камери заданого об'єму з періодичним повторенням циклів випуску дози. Дискретне вагове дозування основане на відмірюванні дози певної маси.

При неперервному об'ємному дозуванні дозатор подає потік матеріалу із заданою об'ємною витратою. У випадку неперервного вагового дозування потік сипучих матеріалів, які виходять із живильника безперервно зважується і в залежності від результатів зважування коректується продуктивність живильника.

Основними експлуатаційними характеристиками дозувального обладнання є робочий діапазон та точність. Робочий діапазон - це найбільша та найменша границя зважування для дозаторів дискретної дії.

Точність - якісна характеристика, яка характеризується допустимою похибкою. Допустимі похибки для дозаторів звичайної та середньої точності установлені ГОСТом 24619 - 81 «Весовые дозаторы дискретного действия, весы и весовые дозаторы непрерывного действия. Нормы точности. Метрологические параметры».

Вагові дозатори виготовляють наступних класів точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,25; 0,4; 0,5; 0,6; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 4,0.

У автоматичних дозаторів дискретної дії для дозування похибка знаходиться по відносній допустимій похибці в% від половини найбільшої межі зважування в інтервалі від найменшої межі зважування до половини найбільшої межі дозування. В інтервалі від половини найбільшої межі дозування до найбільшого значення похибка рахується по відносній допустимій похибці в% від номінального значення кожної окремої порції. Розглянемо окремо кожен тип дозаторів.

1.2.1 Об'ємні дозатори

Принцип дії об'ємних дозаторів безперервної дії для сипучих матеріалів заснований на подачі продукту з ємності робочим органом, що здійснює обертальний, поступальний або зворотно-поступальний рух. На харчових, переробних підприємствах використовуються барабанні, тарілчасті, шнекові, стрічкові і вібраційні дозатори.

У барабанних дозаторах робочий орган має кілька кишень, які заповнюються матеріалом під дією сили ваги. З кишень матеріал надходить у вихідний патрубок дозатора. В аналогічному лопатевому дозаторі кишені утворені декількома лопатами, розташованими під кутом один до одного.

Тарілчастий, або дисковий, дозатор являє собою горизонтальний обертовий диск, із якого матеріал скидається шкребком; висота шару матеріалу регулюється пересувною манжетою 3, що перекриває вихідний патрубок бункера. Матеріал розташовується на тарелі усіченим конусом, розміри якого залежать від висоти розташування манжети.

Шнековий дозатор - це короткий шнек у кожусі, що забирає матеріал з бункера.

Стрічковий дозатор є коротким стрічковим конвеєром, розташованим під живильним бункером. Висоту шару матеріалу можна регулювати переміщенням заслінки.

Робочий орган вібраційного дозатора - коливний лоток. При вібрації лотка матеріал переміщається в поздовжньому напрямку.

Рис. 1.1. Об'ємні дозатори безперервної дії для сипучих матеріалів: а - барабанний; б - лопатний; в - тарілчастий; г - шнековий; д - стрічковий; е - вібраційний.

1.2.2 Вагові дозатори

Дозатори дискретної дії мають коромисловий або циферблатний ваговий механізм, укомплектовані живильниками різних конструкцій.

В залежності від конструкції стаціонарні автоматичні дозатори поділяються на рівноплечеві та нерівноплечеві. Автоматичні рівноплечеві дозатори найбільш прості по конструкції, не мають окремого привода. Нерівноплечеві дозатори потребують для зважування меншу кількість гир, полегшують процедуру зважування в разі дозування великих порцій матеріалів.

Однокомпонентний ваговий дозатор з нерівноплечевим коромисловим механізмом призначений для дозування сипучих матеріалів і обладнаний електропневматичним керуванням. Коромисло 18 вагового механізму неравнопліче, з передаточним відношенням 1:5. До правого плеча підвішений ківш 2 із двостулковим дном 4, 5, що відкривається і закривається пневмоциліндром 1 через систему важелів і тяг 6. На лівому плечі коромисла підвішений гиретримач 9.

Рис. 1.2. Автоматичний однокомпонентний дозатор дискретної дії з коромисловим механізмом і електропневматичним керуванням

У верхній частині дозатора розташований дворежимний шнековий живильник. Випускна горловина живильника обладнана секторною заслінкою 26. Привод заслінки здійснюється за допомогою пневмоциліндра 24. Привод шнека 23 здійснюється від двошвидкісного електродвигуна 20 через клиноремінну передачу 21.

Виконавчими механізмами керують безконтактні кінцеві вимикачі 3, 14, 15 і 25, взаємодіючі, з коромислом і важелями. Залежно від положення БКВ електропневматичні розподільники, що входять у систему автоматизації дозатора, подають стиснене повітря тиском 0,4 МПа в праві або ліві порожнини пневмоциліндпів 1, 24.

Опис роботи однокомпонентного дозатора з коромисловим механізмом розглянуто в п. 2.2 на прикладі автоматичного дозатора ДВМ - 50П.

Однокомпонентні вагові дозатори із циферблатним покажчиком обладнанні об'ємним дозатором безперервної дії 1 - живильником, що завжди входить як складова частина у вагові дозатори і має два режими роботи: з більшою і меншою продуктивністю. Останнє досягається шляхом перемикання швидкості електродвигуна, опускання манжети тарілчастого живильника і т.д.

Рис. 1.3. Схема вагового дозатора з циферблатним покажчиком

На призмах малого плеча вантажоприйомного важеля 4 підвішений ківш 2 із дном, що відкривається, 3. Велике плече за допомогою тяг 6, 8 і проміжного важеля 7 зв'язаного з циферблатним вказівним приладом 9, на якому встановлені безконтактні датчики грубої маси 12, точної маси 13 і нульового положення 11 стрілки 10. На великому плечі розташована також противага 5. Керування живильником і виконавчим механізмом відкривання дна ковша виробляється по сигналах датчиків 11, 12, 13. При включенні дозатора починає працювати живильник з повною продуктивністю; у міру наповнення ковша продуктом стрілка 10, переміщаючись по циферблаті, досягає датчика грубої маси 12, що дає команду на перехід живильника в режим малої продуктивності - режим досипання. По досягненні точної маси датчик 13 дає команду на вимикання живильника і відкриття дна ковша. Остання операція здійснюється електричними або пневматичними виконавчими механізмами через важелі і тяги. Після спорожнювання ковша стрілка повертається у вихідне положення, спрацьовує датчик 11, і цикл починається знову.

Датчики 12 і 13, зв'язані між собою, можуть переміщатися уздовж циферблата, чим задається необхідна величина порції.

При необхідності дозування декількох компонентів однокомпонентні дозатори об'єднують у батареї.

У багатокомпонентних дозаторах із циферблатним покажчиком матеріали послідовно подаються в той самий ківш. Кінематична схема таких дозаторів аналогічна показаної на рис. 1.3, але над ковшем розташовані декілька живильників, а в циферблатний вказівний прилад вбудовано кілька датчиків. Кожний компонент дозується окремим живильником послідовно, маса дози задається наростаючим підсумком.

Після включення дозатора починає працювати живильник першого компонента, спочатку в режимі основної подачі, а потім у режимі досипання. Після досягнення заданої маси по першому компоненту його живильник відключається, автоматично включається наступний і так до повного виконання програми. Після закінчення роботи останнього живильника подається імпульс на спорожнювання ковша. Через якийсь час після повернення стрілки циферблата у вихідне положення подається команда на закриття дна ковша, і цикл починається заново.

В одну ємність можуть дозуватися також спільно сипучі і рідкі компоненти. У деяких конструкціях на одному ваговому важелі розташовано кілька ємностей, кожна для певного компонента; наповнення ємностей відбувається послідовно, а вивантаження - одночасно.

Сучасні дозатори такого типу мають як елемент, що програмує масу дози, програмоносії. Програму змінюють при переході на новий рецепт суміші.

Для зменшення динамічної помилки в системі здійснюється попередження дози, тобто живильник відключається трохи раніше, ніж буде досягнута відповідна маса.

Дозатори безперервної дії. Автоматичні дозатори дискретної дії подають продукт у вигляді окремих порцій. Разом з тим багато технологічних процесів часто вимагають безперервного дозування із заданою масовою витратою, причому точність об'ємного способу не завжди прийнятна. У цих випадках застосовують вагові дозатори безперервної дії. На рис. 1.4 показана спрощена схема такого дозатора.

Рис. 1.4. Схема вагового дозатора неперервної дії

Живильник 1 подає матеріал, що дозується, на короткий конвеєр 2, що рухається з постійною швидкістю. Маса продукту на конвеєрі безупинно перетвориться ваговим пристроєм 3 у пропорційний електричний або пневматичний сигнал, що надходить у систему реєстрації і автоматичного керування 4, інтегруючий 6 і реєструючий 5 прилади. Ця система забезпечує високу продуктивність та високу автоматизацію всіх технологічних операцій зважування, контролю та реєстрації.

Сучасні тенденції розвитку автоматичних дозаторів та автоматичних ліній направлені на заміну гиретримачів на тензометричні датчики, або навіть відмову від коромислових механічних автоматичних дозаторів на користь електронно-тензометричних пристроїв, що значно підвищує продуктивність, точність та ступінь автоматизації. До того ж все частіше дозатори об'єднують з іншим технологічним обладнанням в одну структурну одиницю, що зменшує металомісткість, спрощує конструкцію всієї установки. Ці тенденції чітко простежуються у новому типу автоматичного дозатора - просіювача муки ВК - 1007. Принцип роботи дозатора заснований на зміні сили стискання тензометричного датчика, яка викликана зміною маси борошна, яке надходить у вантажоприйомний пристрій. Навантаження від вантажоприйомного пристрою передається через важіль на силовий тензометричний датчик. Шафа керування містить АЦП, який перетворює інформацію щодо заданої порції фасування та виводить на дисплей фактичну масу відвантаженого борошна. Система керування забезпечує управління індивідуальним вакуум-компресором, який здійснює привод пневмоциліндра затвору та виконує пневмотранспортування муки. Встановлення на одній рамі з просіювачем дозволяє скоротити час на технологічні операції транспортування борошна.

Іншим важливим напрямком модернізації і створення нових автоматичних вагових пристроїв є розширення їх діапазону зважування. Це досягається шляхом створення автоматичної системи зміни урівновавжуючих ваг у гиретримачі або розширення можливостей силових тензометричних перетворювачів. Останнє є найбільш бажаним адже потребує простішої схемної реалізації та дозволяє спростити процес переходу з одного діапазону зважування в інший.

Також намагаються не тільки технічно удосконалити існуючі зразки вагових пристроїв. Виконується і розробка нових алгоритмів керування процесу набору дози по прогностичних формулах або з використанням адаптивного керування. Це забезпечує компенсацію впливу вибігу системи, динамічної дії струменя на вантажоприйомний пристрій, перехідних процесів.

2. Конструкція та принцип дії спірального дозатора вагового напівавтоматичного для фасування сипучих матеріалів ДВМ-50П

фасування сипучий дозатор автомат

Даний тип вагового дозатора є найбільш розповсюдженим та широко вживаним типом вагового дозатора завдяки своїй простоті та надійності роботи. Ним обладнуються не тільки зернопереробні та борошномельні підприємства, а й підприємства хімічної, будівельної промисловості. Висока точність та досить широкий діапазон зважування дають змогу вести фасування у полотняні та поліетиленові мішки з різною масою сипучих матеріалів, що дозволяє максимально задовольнити вимоги споживачів. Укомплектовується шнековим та барабанним живильниками, що приводяться в дію від некерованих ЕП. Оснащення керованим ЕП шнекового живильника дозволить відмовитися від використання барабанного живильника в режимі точної досипки, що значно спростить конструкцію та побудову системи керування дозатором. При цьому буде створений зворотній зв'язок за масою продукту, що дозується. Це в свою чергу вимагатиме відмови від коромислового механізму зважування та застосування тензорезистивних датчиків. Таке переобладнання дасть змогу як розширити діапазон зважування так і підвищити продуктивність установки у цілому.

2.1 Будова дозатора вагового напівавтоматичного для фасування ДВМ-50П

Напівавтоматичний дозатор ДВМ-50 призначений для зважування і вибою сипучих матеріалів в мішки. У дозаторі використаний принцип автоматичного зрівноважування ваги муки за допомогою гир, що знаходяться у гиретримачі. Борошно в вантажоприйомний пристрій дозатора подають двохрежимним шнековим і барабанним живильниками. Це забезпечує високу продуктивність і точність дозування незалежно від інтенсивності надходження борошна. Керування дозатором електричне.

Таблиця 2.1. Основні технічні дані вагового дозатора ДВМ - 50П

Вид

Стаціонарний, не рівноплечий

Продукт, що дозується

Сипучі матеріали з об'ємною масою 0,1-2,5 т/м3.

Найбільша межа дозування

50 кг

Найменша межа дозування

кг

30

Найбільша межа продуктивності,

Доз/год:

При масі порції 50 кг

250

При масі порції 30 кг

300

Об'єм вантажоприйомного пристрою

м3

0,15

Клас точності

0,25

Погрішність значення маси окремої дози д від номінального значення маси порції не повинна перевищувати

%

± 0,25

Погрішність середнього арифметичного значення маси порції з десяти доз не повинна перевищувати погрішності значення маси окремої дози, діленої на коефіцієнт

2,5

Співвідношення плечей коромисла

1:5

Споживана потужність, не більше,

кВА

4

Керування дозатором

електричне

Габаритні розміри дозатора

мм

1720Ч1400Ч4400

Живлення від мережі змінного струму промислової частоти 50 Гц, напругою, трифазного

В

220/380

Маса

кг

950

Живильник

Для основного режиму

Шнековий із приводом від електродвигуна Р=2,2 кВт, n=1500 об3

Для режиму досипання

Барабанний із приводом від електродвигуна Р=0,6 кВт, n=1500 об2

Дозатор складається з наступних складальних одиниць: живильника шнекового та барабанного, кожуха, коромисла, підставки, станини, регулятора плавності з датчиками, вантажоприйомного пристрою, бункера, пристрою струшування та електрообладнання.

Станина 5 дозатора являє собою зварну конструкцію, на якій встановлена підставка 3, прикріплені опорні стійки нерівноплечого коромисла 6 і регулятор плавності 4.

Регулятор плавності створює додаткове зусилля, яке при неповністю заповненому ковші прикладене до лівого плеча коромисла, зменшуючи тим самим розгойдування останнього і підвищує тим самим точність зважування.

Рис. 2.1. Напівавтоматичний ваговий дозатор ДВМ - 50П

До правого плеча коромисла на сергах підвішений вантажоприйомний пристрій 8 із днищем, що відкривається через систему тяг, а закривається за допомогою противаги. У закритому положенні днище вантажоприйомного пристрою утримується системою важелів. На лівому плечі коромисла підвішений гиретримач із гирями загальною масою 10 кг. Для тарування вагової системи дозатора служить порожнина в гиретримачі і тарна гиря з контргайкою. На коромислі встановлений також регулятор точності зі шкалою і пересувною гирею. Точність дозування регулюється переміщенням гирі по коромислу. Момент, який створюється вантажем регулятора, повинен компенсувати частину маси стовпа продукту, що подається із живильника в ківш після того, як заслінка зачиниться.

На підставці змонтований шнековий живильник 1 для основного режиму завантаження і барабанний живильник 2 для точного досипання. Живильники обладнані секторними заслінками для відсікання надходження борошна в вантажоприйомний пристрій. Привод барабанного і шнекового живильників здійснюється від електродвигунів через черв'ячні редуктори, а заслінок - від електромагнітів через систему тяг.

Виконавчими механізмами дозатора і живильниками керують безконтактні кінцеві вимикачі, взаємодіючі з коромислом дозатора. В залежності від положення БКВ електропневматичні розподільники, які входять в автоматичного керування дозатором, подають стиснене повітря тиском 0,4 МПа в праві чи ліві порожнини пневмоциліндрів. Струшуючий пристрій 9 являє собою зварну тумбу, у якій змонтовані механізми струшування, підйому і опускання аспіраційного чохла, а також установлений швидкодіючий мішкотримач. Привод механізмів струшування і підйому аспіраційного чохла - від індивідуальних електродвигунів.

2.2 Принцип дії вагового дозатора ДВМ-50П

Дозатор працює в такий спосіб. У вихідному положенні шнековий 20 і барабанний 21 живильники виключені, заслінки 17 і 43 закриті, днище 2 вантажоприйомного пристрою також закрито. При цьому правий кінець важеля 47 впливає на БКВ 46, забезпечуючи тим самим замикання ланцюга електромагніта 27 відкриття днища. Під дією маси гиретримач 4 коромисло 5 повернене проти годинникової стрілки і упором 11 впливає на правий кінець важеля 8, лівий кінець якого в цьому випадку виведений із зони впливу БКВ 10 попередньої дози. У той же час важіль 14 під дією пружини 15 виведений із зони впливу БКВ 13 точної дози. Електромагніти 25, 26, 27 знеструмлені, і прапорець 33 тяги електромагніта 26 перебуває поза зоною спрацьовування БКВ 32, що забезпечує замикання ланцюга шнекового живильника 20. Аспіраційний чохол 29 перебуває у верхньому положенні, при цьому упор 42 натискає на кінцевий вимикач 45. Електродвигуни 18, 19, 50, 52 відключені.

Для пуску дозатора необхідно включити пакетний вимикач і натиснути кнопку «Пуск» на пульті керування. При її натисканні включаються електромагніти 25, 26 і поворотом проти годинникової стрілки важелів 34 і 35 за допомогою тяг 23 і 24 відкриваються заслінки 17 і 43. Тяга електромагніта 26 при русі нагору прапорцем 33 увімкне БКВ 32, що, у свою чергу, замкне ланцюг електродвигуна шнекового живильника 20. При включенні шнекового живильника подаване ним борошно спочатку заповнює секцію досипання наддозаторного бункера 22, під яким розміщений барабан живильника 21. Після заповнення секції досипання борошно починає надходити через секцію основної висипки наддозаторного бункера 22 у вантажоприйомний пристрій. У міру його заповнення під дією маси борошна і пружини плавності 6, що діє через упор 7 важеля 8 на упор 11 лівого плеча коромисла ваг, останнє почне повертатися по годинній стрілці. При цьому важіль 8 буде повертатися проти годинникової стрілки.

При досягненні маси попередньої дози лівий кінець важеля 8 увійде в зону спрацювання БКВ 10, встановившись при цьому на упор 9. По сигналу БКВ 10 відбувається вимикання електродвигуна 19 шнекового живильника 20. Це забезпечить припинення подачі борошна в наддозаторний бункер і відключення електромагніта 26, при вимиканні якого під дією пружини повернення заслінка 43 закриється, а також відбудеться вмикання електродвигуна 18 барабанного живильника 21. Почнеться режим досипання. Для зменшення похибки дозування в момент переходу на досипку коливання коромисла гасяться додатковою силовою дією: вантаж, розміщений при основному режимі на нерухомій опорі, підхоплюється шайбою, яка з допомогою тяги закріплена на коромислі.

При досягненні в вантажоприйомному пристрої маси заданої порції коромисло 5 упором 12, впливаючи на важіль 14, поверне його проти годинникової стрілки. При цьому лівий кінець важеля 14 увійде в зону дії БКВ 13 точної дози, при спрацьовуванні якого виключаться електродвигун 18 барабанного живильника і електромагніт 25, внаслідок чого заслінка 17 закриється. Одночасно із цим на пульті керування загоряється сигнальна лампа «Порція готова».

Після закріплення мішка на горловині 30 за допомогою швидкодіючого мішкотримача 31 і натискання кнопки «Випуск» включиться електродвигун 52, що через клиноремінну передачу 53 і редуктор 51 надає руху шатуну 48. Він, переміщаючись нагору, поверне важіль 40 проти годинникової стрілки до зіткнення упору 39 з кінцевим вимикачем 37. При цьому аспіраційний чохол 29, утримуваний тросами 28, під дією сили ваги опуститься вниз. Троси 28 при опусканні чохла будуть змотуватися із блоку 36, а трос 49 намотуватися на блок 38.

При спрацьовуванні кінцевого вимикача 37 вмикаються електромагніт 27 і електродвигун 50, що приводить у коливальний рух горловину 30. Електромагніт 27 при включенні за допомогою тяги поверне важіль 41 по годинній стрілці, у результаті чого тягою 44 система важелів 1, 47 буде виведена з мертвого положення і днище 2 під дією сили ваги борошна відкриється.

При відкритті днища важіль 47 повернеться по годинній стрілці і вийде із зони спрацьовування БКВ 46. Електромагніт 27 при цьому виключиться. Відбудеться спорожнювання вантажоприйомного пристрою. Після цього днище закривається під дією противаги і колінчатого важеля 3. При закритті днища важіль 47 повернеться у вихідне положення і увійде в зону спрацьовування БКВ 46, підготувавши тим самим ланцюг для включення електромагнітів і початку нового циклу зважування.

При включенні електродвигуна 50 горловина 30 із закріпленим на ній мішком починає робити зворотно-поступальні рухи. Після закінчення певного проміжку часу, необхідного для ущільнення борошна в мішку, електродвигун 50 вимикається. Одночасно з його вимиканням вмикається і електродвигун 52 і за допомогою шатуна 48 повертає важіль 40 по годинниковій стрілці, приводячи його в крайнє нижнє положення. У нижньому положенні упор важеля 40 натисне на кінцевий вимикач 45, і електродвигун 52 вимикається.

При повороті важеля 40 по годинній стрілці за допомогою троса 49 блоки 36 і 38 приводяться в обертання і трос 28 намотується на блок 36, що забезпечує підйом аспіраційного чохла 29 у верхнє положення. Після цього розкривається мішкотримач і наповнений мішок опускається на стрічковий конвеєр.

2.3 Загальні вимоги до системи автоматичного керування дозатора

В наш час у фасувально-пакувальні лінії широко впроваджується системи автоматичного керування, на які покладаються функції контролю, керування та регулювання. Без систем автоматичного регулювання неможливо забезпечити необхідну якість фасування продукції, а саме точність дозування. Крім того, для забезпечення надійної роботи автоматів потрібен контроль виконання різних технологічних операцій, який здійснюється за допомогою різноманітних датчиків. Інформація, яка надходить із цих датчиків, оброблюється електронною апаратурою, яка в разі необхідності видає команду на зупинку автомату, запобігаючи аварійним ситуаціям.

Керування різними виконавчими механізмами по заданій програмі покладається на електронні програмні пристрої. Програма їх роботи визначається циклограмою роботи автомата і інформацією, яка поступає з датчиків. Застосування систем автоматичного керування дозволяє використовувати різні типи датчиків, реалізовувати достатньо складні програми керування, виключаючи контактні схеми керування в ланцюгах з великою кількістю включень, підвищуючи тим самим надійність роботи автоматів.

Подальше збільшення продуктивності вагового дозування зі збереженням необхідної точності можливо тільки в результаті застосування електронних систем автоматичного керування. Такі системи керування працюють на наступних принципах. Задається закон наростання маси при дозуванні. Цей закон вибирають таким, щоб була забезпечена невелика швидкість подачі продукту наприкінці циклу дозування.

Пристрій, що зважує, із електронною обробкою результатів зважування протягом процесу дозування безупинно порівнює масу продукту на вагах із заданим законом наростання маси і залежно від результатів порівняння збільшує або зменшує швидкість подачі продукту. Процес дозування закінчується, коли маса досягає значення, трохи меншого номінальної величини. Цим ураховується додаткове надходження продукту після відключення його подачі. Застосування подібних систем керування дозволяє підняти продуктивність вагового дозатора до 15…17 дозхв. і фасування цінного продукту застосовують вагові дозатори з двома - трьома ваговими головками з електронним управлінням процесу дозування. Для високопродуктивного обладнання застосування вагового дозування стає невиправданим. У цьому випадку зростають габарити, металоємність, складність керування та налагодження обладнання. Тому на високопродуктивному обладнанні використовують лише об'ємне дозування.

Враховуючи вищесказане до систем автоматичного контролю і керування висувають такі вимоги:

  стабілізацію середнього значення дози продукту і відбраковку некондиційних по масі пакетів;

  контролювати рівень сипучих матеріалів в фасувальній одиниці та контроль передачі упаковки на фасування;

  забезпечувати включення та швидке гальмування шнека дозатора;

  стійка робота як при зміні параметрів так і самої структури системи в режимах вивільнення та заповнення кожуху СГТ;

  блокування живильників до закриття ковша, а дно ковша не повинно відкриватися до закінчення роботи живильників;

  перевірка тарного навантаження в ході дозування;

  синхронізацію роботи пакувальної частини обладнання з фасувальною з метою чіткого надходження тари та її заповнення.

3. Аналіз математичної моделі спірально-гвинтового транспортера

Широкий розвиток неперервних технологічних агрегатів з вимогами високої точності синхронізації швидкостей між окремими машинами, що входять у них, обумовлює застосування астатичних систем регулювання як по вхідній величині швидкості, так і по впливу збурення. У ряді випадків і для робочих машин, не пов'язаних безперервністю технологічного процесу з іншими агрегатами, за умовами одержання більшої продуктивності або досягнення підвищеної точності технологічного процесу також доцільне застосування астатичних систем.

Прикладом таких агрегатів у хімічній, будівельній, харчовій і переробній промисловості, а також у сільському господарстві, є ділянки змішування і дозування, де готуються суміші зі строго заданою концентрацією різних сипучих компонентів, процентний склад яких може зміняться. Для подачі сипучих інгредієнтів використовується паралельно кілька транспортуючих машин разом з ваговими або об'ємними дозаторами. При транспортуванні сипучих вантажів усе більше широке застосування отримують гнучкі спірально-гвинтові транспортери. При порівнянні із жорсткими гвинтовими машинами вони більш компактні, відрізняються простотою виготовлення, установлена потужність приводного двигуна на порядок нижче.

Як зазначалося раніше, аналіз шнекових живильників як об'єкта керування пов'язане із труднощами обумовлене особливостями його роботи та будови. Зокрема нелінійність механічної характеристик навантаження, двомасовість кінематичної системи та вимоги щодо забезпечення хоча б астатизму першого порядку значну утруднюють синтез системи регулювання. Адже ці особливості зумовлюють не мінімально - фазовість всієї системи та її нестійкість як в динамічному так і в статичному режимі. Проявом цього є виникнення фрикційних коливань при роботі на від'ємній ділянці механічної характеристики навантаження. Тому за доцільне буде спочатку розгляд та аналіз вказаних властивостей системи з метою їх повного врахування та опису при синтезі системи керування.

3.1 Аналіз двомасових електромеханічних систем

У загальному випадку механічна частина електропривода являє собою систему зв'язаних мас, що рухаються із різними швидкостями обертово або поступально. При навантаженні елементи системи деформуються, тому що механічні зв'язки не є абсолютно жорсткими. При змінах навантаження маси мають можливість взаємного переміщення, що при даному приросту навантаження визначається жорсткістю зв'язку.

Маси елементів і жорсткості елементарних зв'язків у кінематичному ланцюзі привода різні. Визначальний вплив на рух системи роблять найбільші маси і найменші жорсткості зв'язків. Тому однією з перших задач проектування і дослідження електроприводів є складання спрощених розрахункових схем механічної частини, що враховують можливість нехтування пружністю досить жорстких механічних зв'язків і наближеного урахування впливу малих мас, що рухаються. При цьому варто враховувати, що у зв'язку з наявністю передач різні елементи системи рухаються із різними швидкостями, тому безпосередньо зіставляти їхні моменти інерції Ji маси mi жорсткості зв'язків ci, і сj деформації Дцi, і переміщення ДSi і т. п. неможливо. Як наслідок, для складання розрахункових схем механічної частини електропривода необхідне приведення всіх параметрів елементів кінематичного ланцюга до однієї розрахункової швидкості. Звичайно найбільшу зручність становить приведення їх до швидкості двигуна. Однак варто мати на увазі можливість приведення до швидкості будь-якого елемента. Зокрема, при рішенні ряду завдань виявляється корисним приведення до швидкості механізму, особливо при поступальному русі його органу.

Дослідження динаміки електропривода показує, що нерозгалужені розрахункові механічні схеми в більшості практичних випадків у результаті виділення головних мас і жорсткостей зводяться до трьохмасової, двомасової розрахунковим схемам і до жорсткої приведеної механічної ланки.

Рис. 3.1. Розрахункові схеми механічної частини

Для дослідження окремих фізичних особливостей трьохмасова розрахункова схема зводиться до двомасової.

В узагальненій двомасовій пружній системі сумарний приведений момент інерції елементів, жорстко пов'язаних із двигуном позначений J1. Сумарний приведений момент інерції елементів, жорстко пов'язаних з робочим органом механізму, позначений J2. Безінерційний пружний зв'язок між цими масами характеризується приведеною еквівалентною жорсткістю С12. Сумарні моменти навантажень на валу двигуна і механізму позначені відповідно МС1 і МС2. Електромеханічна система із двомасовою пружною механічною частиною являє собою найпростішу модель електропривода, найбільш зручну для вивчення впливу пружних механічних зв'язків.

Рух двомасової системи описується сукупністю наступних рівнянь:

де ц1 і ц2 - кути повороту першої та другої маси відповідно;

МП - пружній момент;

С12 - коефіцієнт жорсткості, який визначається матеріалом та геометричними розмірами об'єкта.

У практичному відношенні серйозною проблемою є фрикційні автоколивання, обумовлені пружністю кінематичних ланок - валів, передач, з'єднувальних муфт і т. п. Виникаючі при цьому пружні моменти можуть значно перевищувати статичні і динамічні навантаження, обумовлені іншими факторами. Особливу небезпеку становлять випадки, коли при автоколиваннях має місце явище механічного резонансу. Відомі факти, коли з даної причини протягом року відбулася поломка осей колісних пар близько 150 рудничних електровозів шахт Донбасу. При цьому чотири рази підвищувався діаметр осі із 90 мм до 135 мм, однак поломки тривали доти, поки не була розкрита причина явища - фрикційні автоколивання при буксуванні коліс.

Рис. 3.2. Двомасова електромеханічна система з пружнім кінематичним зв'язком

Схематично, досліджувана система представлена на рис. 3.2. Їй відповідає математична модель у структурній формі, показана на рис. 3.3. Вона справедлива і для асинхронного електропривода при роботі на лінійних ділянках його механічної характеристики.

Рис. 3.3. Структурна схема двомасової системи з фрикційним навантаженням

Як і для одномасової ЕМС, для двомасової фізична сутність процесів збудження і стабілізації амплітуди фрикційних автоколивань у механічній підсистемі із пружним кінематичним зв'язком подібний із сутністю цього ж процесу для одномасової ЕМС.

Ця узагальненість процесів полягає в тому, що введення коливальної енергії в систему відбувається при переміщенні робочої точки по падаючій ділянці характеристики тертя, а на висхідних ділянках відбувається її інтенсивне розсіювання.

Як і для одномасової ЕМС необхідною умовою існування АФК в ЕМС із пружним зв'язком є її динамічна нестійкість на падаючій ділянці нелінійної механічної характеристики, зокрема, фрикційного навантаження.

Математична модель двомасової ЕМС у структурній формі при допущенні про лінеаризації ділянок фрикційного навантаження показана на рис. 3.3.

На структурній схемі: J1 - момент інерції ротора електродвигуна і жорстко пов'язаних з ним мас; С12 - жорсткість пружної кінематичної ланки; в12 - коефіцієнт внутрішнього в'язкого тертя пружної ланки; J2 - момент інерції другої маси - робочого органу і жорстко пов'язаної з ним елементів кінематики; М12 - пружний момент, вС - жорсткість характеристик навантаження, в - модуль жорсткості механічної характеристик електропривода, ТЕ, ТМ - електромагнітна та електромеханічна постійна часу. У приведеній структурній схемі залежність моменту навантаження від швидкості проковзування виражена наявністю зворотного зв'язку, який охоплює механічні ланку із коефіцієнтом передачі вС. При чому в залежності від розміщення робочої точки на механічній характеристиці навантаження, цей зв'язок може бути як від'ємний так і додатній.

Аналіз режимів роботи спірально-гвинтового транспортера при відсутності пасової передачі між двигуном і спіраллю дає можливість представити кінематичну схему механічної частини ЕП у вигляді:

- одномасової системи на холостому ходу;

- двомасової системи, що працює із постійною жорсткістю С12 і змінним моментом інерції другої маси J2 у режимі заповнення;

- двомасової системи з постійними С12, і J2 при основному режимі роботи;

- двомасової системи зі змінними С12 і J2 у режимі вивільнення.

Кінематична схема СГТ істотно ускладнюється при введенні, з метою запобігання поломок при заклинюванні, пасової передачі між двигуном і спіраллю, що показано на рис. 3.4. Механічна частина ЕП стає трьохмасовою і має зазначені вище випадки заповнення робочого простору СГТ.

Таким чином, можна бачити істотні зміни кінематичної схеми в процесі роботи механізму, що повинна розглядатися як дво- і трьохмасова система. При цьому не повинен виключатися режим холостого ходу або випадок повного заповнення трубопроводу, при яких СГТ із безремінним приводом може бути представлений одномасовою системою.


Подобные документы

  • Застосування газового зварювання при виготовленні листових і трубчастих конструкцій зі сталі. Оцінка зварюваності корпусу стакану, призначеного для збору та зберігання рідини, сипучих матеріалів на виробництві, на монтажі або в побутових умовах.

    курсовая работа [937,6 K], добавлен 06.05.2014

  • Дозування як відмірювання порції (дози) якої-небудь речовини з використанням дозатора. Застосування пристрою для автоматичного відмірювання заданої маси або об'єму рідких і сипких матеріалів – дозатору. Технічні характеристики розливних фасувальних машин.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 01.02.2011

  • Фактори, що впливають на процес виготовлення комбікорму та номінальні значення параметрів технологічного процесу. Вибір технічних засобів системи автоматизації. Принцип дії та способи монтажу обладнання. Сигналізатор рівня СУМ-1 сипучих матеріалів.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 01.06.2013

  • Методи обробки пластикових матеріалів при виготовленні пакування. Способи задруковування пластику. Особливості технології висікання із застосуванням плоских штанцформ. Вибір оброблювального обладнання на основі аналізу технічних характеристик обладнання.

    дипломная работа [5,2 M], добавлен 12.09.2012

  • Будова, властивості і класифікація композиційних матеріалів – штучно створених неоднорідних суцільних матеріалів, що складаються з двох або більше компонентів з чіткою межею поділу між ними. Економічна ефективність застосування композиційних матеріалів.

    презентация [215,0 K], добавлен 19.09.2012

  • Вибір та характеристика моделі швейного виробу. Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу. Визначення структури і будови ниток основи і піткання, переплетення досліджуваної тканини. Вибір оздоблювальних матеріалів.

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 15.06.2014

  • Розробка методики задання і контролю радіальних відхилень поверхні, утворюючої циліндр валу модельної трибосистеми "вал–втулка" для експериментальних досліджень мастильних матеріалів та присадок до них на спроектованому і виготовленому приладі тертя.

    автореферат [28,3 K], добавлен 11.04.2009

  • Абразивні матеріали (абразиви), речовини підвищеної твердості, застосовувані в масивному або здрібненому стані для механічної обробки інших матеріалів. Порівняльні дані про твердість абразивів по різних шкалах. Структура абразивних інструментів.

    реферат [29,9 K], добавлен 26.11.2010

  • Переробка нафти і виробництво нафтопродуктів в Україні. Стан ринку паливно-мастильних матеріалів в країні. Формування споживчих властивостей та вимоги до якості ПММ. Класифікація та характеристика асортименту паливно-мастильних матеріалів ПАТ "Ліник".

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 20.09.2014

  • Коротка характеристика виробу, його призначення і матеріал, оцінка зварюваності. Вибір зварювальних матеріалів та обладнання. Порядок і технологія виконання швів, критерії оцінки їх якості. Розрахунок витрати матеріалів. Правила безпеки та охорона праці.

    курсовая работа [515,0 K], добавлен 24.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.