Система утилізації відхідних газів методичної нагрівальної печі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пояснювальна записка до дипломного проекту: 64 с., 3 рис., 13 табл., 18джерел.

Об'єкт розробки - система утилізації відхідних газів методичної нагрівальної печі.

Мета проекту - розробка проектних рішень щодо реконструкції установки КУ, що забезпечить підвищення температури відхідних газів з печі та як наслідок економію палива.

В основній частині роботи було розглянуто загальну конструкцію печі, її основні характеристики, конструкцію системи утилізації відхідних газів. Розроблено загальні проектні рішення з реконструкції. Виконані розрахунки теплового балансу методичної печі, а також розрахунок та вибір елементів утилізації.

В економічній частині визначено основні техніко-економічні показники та економічну ефективність проекту.

В розділі «Охорона праці» проведено аналіз дії шкідливих та небезпечних факторів, що впливають на обслуговуючий персонал та приведені заходи по їх ліквідації.

МЕТОДИЧНА НАГРІВАЛЬНА ПІЧ, ГОРІННЯ ПАЛИВА, ТЕПЛООБМІН, ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС, КУ.



ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. Основна частина
• 1.1 Загальна характеристика печі
• 1.2 Загальна характеристика сортопрокатного стану 550
• 1.3 Розрахунок горіння палива
• 1.4 Розрахунок теплообміну в робочому просторі печі
• 1.5 Розрахунок витрат теплоти через кладку
• 1.6 Тепловий баланс печі
• 1.7 Загальні відомості про котел ПКК-30/24-75-5
• 1.8 Розрахунок котла ПКК-30/24-75-5 до реконструкції
• 1.9 Розрахунок повітряпідігрівача до реконструкції
• 1.10 Розрахунок котла ПКК-30/24-75-5 після реконструкції
• 1.11 Розрахунок повітряпідігрівача після реконструкції
• 2. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
• 2.1 Основні проектні рішення
• 2.2 Розрахунок капітальних вкладень
• 2.3 Розрахунок собівартості продукції
• 2.4 Економічна ефективність проектних рішень та розрахунок основних техніко-економічних показників
• 3. ОХОРОНА ПРАЦІ
• 3.1 Аналіз умов праці в прокатному цеху
• 3.2 Виробнича санітарія та гігієна праці
• 3.3 Техніка безпеки
• 3.4 Пожежна профілактика
• ВИСНОВКИ
• ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

• ВСТУП
• Піч - технологічне обладнання, в якому робочим видом енергії є тепло і робочий простір якого обгороджено від навколишнього середовища.
• Різноманітність промислових печей, використовуваних у виробництві, викликає необхідність підрозділити їх на основні групи. За способом генерації теплоти всі печі підрозділяються на паливні, де теплота виділяється за рахунок горіння палива, і електричні, де електроенергія перетворюється в теплоту електричною дугою, нагрівальними елементами опору чи індукцією.
• Робота печей характеризується тепловою потужністю, тепловим навантаженням, температурним і тепловим режимами. По тепловому режиму печі підрозділяють на печі , що працюють по камерному режиму, і печі, що працюють по методичному режиму. У печах, що працюють по камерному режиму, температура робочого простору залишається постійною протягом усього часу роботи печі. У печах, що працюють по методичному режиму, температура в печі змінюється по довжині печі або в часі.
• Методичні нагрівальні печі широко застосовуються в прокатних і ковальських цехах для нагріву квадратних, прямокутних, а іноді і круглих заготівок. За методом транспортування металу методичні печі відносяться до так званих прохідних печей. Ряд дотичних один з одним заготовок заповнює весь под печі і просувається через піч за допомогою штовхача. При завантаженні в піч нової заготовки одна нагріта заготовка видається з печі.
• У прокатному виробництві широке поширення для нагріву металу отримали методичні печі досить різноманітних конструкцій. За принципом дії методична піч є безперервною піччю, хоча посадка в неї злитків або заготівок здійснюється через ті чи інші проміжки часу. Однією з основних особливостей методичних печей є противоточний рух газів і металу.

• 1.ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1 Загальна характеристика печі

Принцип дії методичної печі: метал що нагрівається 1 штовхачем 2 переміщається по водоохолоджуваючим трубам 3. Паливо спалюється за допомогою пальників 4, розташованих над і під поверхнею металу. Продукти згоряння двома потоками - верхнім і нижнім рухаються вздовж робочого простору печі в напрямку, протилежному руху металу, тобто протитечією. Через димові канали 5 продукти згоряння видаляються в борів 6 і з нього через рекуператор 7 і димову трубу 8 в атмосферу. Нагрітий метал через вікно видачі потрапляє на рольганг і по ньому - до стану.

Продуктивність прокатного стану або ковальсько-пресової установки визначає загальну продуктивність печі і її розміри. Вид застосовуваного палива обумовлює вибір таких конструктивних елементів печі, як рекуператори і пальники. Особливістю конструкції печі являється використання в якості зпалювальних пристроїв сводових плоскополум'яних пальників, що дозволяє рівномірно нагріти свод печі і провести більш рівномірне нагрівання заготівок. Використання таких пальників спрощує конструкцію своду, дозволяє зробити його без горбів та пережимів. По боках установлені пальники типу труба в трубі.

В якості палива для методичних печей використовуються суміші коксового і доменного газів з різною теплотою згоряння, природний газ і різні суміші природного, коксового і доменного газів, а також рідке паливо - мазут. В нашому випадку використовується природній газ з теплотою згоряння 8529 Дана піч відноситься до методичних печей, працюючих на газі високої теплоти згоряння. У печах, що працюють на паливі високої теплоти згоряння, підігрів газу не є необхідним. При теплоті згоряння вище 2500 ккал/м3 підігрів повітря для досягнення необхідної температури горіння необов'язковий, проте для зменшення витрати палива підігрів повітря завжди доцільний.

Велике значення для роботи методичних печей має спосіб видачі металу з печі. При торцевій видачі необхідний один штовхач, який виконує і роль виштовхувача. При торцевій видачі через вікно видачі, розташоване нижче рівня пода печі, відбувається інтенсивний підсмоктування холодного повітря. Підсмоктуване в піч холодне повітря викликає зайву витрату палива і сприяє інтенсивному заростанню подини печі і утворенню окалини. Має місце невеликий угар металу 1,5 %, пояснюється також тим що окалина, яка утворилася відскакує і оголений метал окислюється знову. Опадаюча на под окалина викликає інтенсивне наростання подини і перешкоджає нормальному пересуванню заготівок. Швидке зростання подини змушує часто виконувати її чищення від окалини, що є досить тривалою і дуже трудомісткою операцією.

В печі трьохзонний тепловий режим нагрівання матеріалу. Метал проходить такі зони: 1 - методична; 2 - зварювальна; 3 - методична. Першою по ходу металу зоні (зоні 1 чи методичної) відбувається нагрів металу за рахунок фізичного тепла продуктів згоряння, яке завершується на кордоні зон 1 і 2. Так як віддача фізичного тепла викликає охолодження газів, то їх температура по довжині зони 1 помітно знижується. У зоні 2 - зварювальній, спалюється паливо і на поверхні нагріваємого матеріалу досягається максимальна температура. Виділення тепла при горінні в тій чи іншій мірі компенсує віддачу тепла газами, і цим стримується зниження їх температури. У зоні II - зварювальної, спалюється паливо і на поверхні матеріалу досягається максимальна температура. Виділення тепла при горінні в тій чи іншій мірі компенсує віддачу тепла газами, і цим стримується зниження їх температури. Призначенням зони 3 є вирівнювання температури в об'ємі нагріваємих заготівок. Знаходження заготівок на суцільному поді зони 3 дозволяє вирівняти нагрів нижньої поверхні і одночасно зменшити перепад температури по товщині заготівок .

Основним процесом, що протікає в робочому просторі печі, є теплообмін, пов'язаний із спалюванням палива і рухом газів.

В останні роки в Україні загострилась проблема росту дефіциту паливно-енергетичних ресурсів і тому висока енергоємність металургійного виробництва визначає актуальність задачі економного використання всіх паливних ресурсів, а особливо природного газу, дефіцит якого внаслідок високої вартості та проблем його з доставкою являється головним чинником падіння виробництв в основних цехах металургійних підприємств.

Рішення цієї задачі йде за трьома напрямками. Перше - створення енергозберігаючих технологій, друге - поліпшення використання палива в існуючих технологічних процесах, трете - максимальне використання вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР).

Основним джерелом та споживачами ВЕР являються металургійні підприємства з повним циклом, включающі коксохімічний, доменний, сталеплавильний, прокатний, а також ряд інших допоміжних переділів.

1.2 Загальна характеристика сортопрокатного стану 550

Класифікація методичної нагрівальної прохідної печі з крокуючим подом,установленої на прокатному стані 550 заводу ім. Петровського :

- паливна - за способом генерації теплоти;

- методичного режиму - за тепловим режимом;

- тризонна - по тепловому і температурному режиму і формі робочого простору;

- з монолітним подом - за відсутністю або наявністю нижнього обігріву;

- для нагріву злитків і заготовок квадратного або прямокутного перерізу - по сортаменту металу що нагрівається ;

- на газоподібному паливі - за видом палива, що спалюється;

- рекуперативна - за типом пристрою для підігріву повітря .

Даний проект розглядає питання реконструкції теплотехнологічного агрегату прокатного стану 550 заводу ім. Петровського, з ціллю підвищення температури підігріву повітря та зниження витрат палива. Його складові методична нагрівальна прохідна піч з крокуючим подом, що призначена для нагріву стальних заготівок перед прокатом та встановлений за нею котел-утилізатор - для утилізації теплоти високотемпературних продуктів згоряння, вихідних з печі. Тепло що відібрали в котлі від димових газів йде на підігрів повітря, що йде в піч для горіння та вироблення пари певних параметрів, для покриття власних потреб цеху.

Середньосортний стан 550 призначений для виробництва автоободів шириною до 350мм та товщиною від 3.5 до 6.8 мм, періодичних профілів, спеціальних профілів для авто та сільхозмашинобудування, інших сортових фасонних профілів поздовжньої прокатки.

Увага даного проекту зосереджена на ділянці нагрівальних печей. Він забезпечує прийом заготівок зі складу, їх транспортування до нагрівальних печей, нагрів заготівок до температури 1220 , та видачу нагрітих заготівок з печей.

Основне обладнання ділянки - це нагрівальна методична піч з крокуючим подом, завантажувальний рольганг, терези, зіштовхувачі, енерготехнологічний КУ, в якому здійснюється утилізація тепла відхідних газів від нагрівальних печей.

В цеху передбачені локальні системи автоматизації і всі операції на прокаті, обробці та прийому готової продукції механізовані та здійснюються в технологічному потоці.

Свод печі - підвісний з фасонної підвісної шамотної цегли та проміжних шамотних вкладишів, ізольованих зверху . Бокові стіни печі виконані з шамотної цегли з зовнішнім шаром з шамотної легковагової цегли. Под печі складається з трьох стаціонарних та двох крокуючих балок. Щілини в поду між крокуючими і стаціонарними балками по всій довжині печі, а також щілини з торців обох крокуючих балок перекриті водяними затворами, які зменшують підсос зовнішнього повітря в піч. Балки нижньої частини футеровані легковаговою шамотною цеглою, а верхній шар футерован набивною високоглиняноземляною масою.

В проекті розглянуті заходи щодо зміни теплотехнічного режиму роботи КУ, а також виконані розрахунки, які дозволяють обґрунтувати проектовані рішення.

В результаті цього зменшиться кількість виробленої в КУ пари. Однак внаслідок високих цін на природний газ, зниження його витрат потягне за собою значне зменшення річних витрат на паливо, що в нинішніх умовах має набагато більший вплив, ніж падіння теплових навантажень КУ.

Розрахунок методичної прохідної печі з крокуючим подом

Вихідні дані:

1.Продуктивність печі G=90 т/ч.

2.Метал, що нагрівається - сляби розміром 200*265*5,3 мм, Ст.3

3.Параметри нагріву метала: початкова температура метала , кінцева температура поверхні .

4.Паливо - природний газ.

5.Температура підігріву повітря .

1.3Розрахунок горіння палива

Склад природного газу,%:

=98,4

=0,3

=0,15

=0,03

=0,1

=1,0

1.3 Теплота згоряння газу

(1.1)

Теоретично необхідна кількість повітря:

(1.2)

Дійсна кількість повітря:

(1.3)

Кількість продуктів згоряння:

(1.4)

(1.5)

(1.6)

(1.7)

:

(1.8)

Склад продуктів згоряння:

(1.9)

(1.10)

(1.11)

(1.12)

Щільність продуктів згоряння:

(1.13)

(1.14)

(1.15)

Табл. 1.1 Результати розрахунку горіння палива

Теплота згоряння газу
Теоретично необхідна кількість повітря
Дійсна кількість повітря
Кількість продуктів згоряння
	11,46
Склад продуктів згоряння
	%
Щільність продуктів згоряння

1.4. Розрахунок теплообміну в робочому просторі печі

Розрахунок теплообміну ведеться для визначення наведеного коефіцієнта випромінювання від газів через кладку на метал. Розрахунок проводиться для верхньої частини робочого простору печі. Для нижніх зон значення коефіцієнта приймається таким самим. Алгоритм складений для однієї зони - методичної, зварювальну і томільну зони розраховують аналогічно.

Ступінь розвитку кладки по зонам:

(1.16)

Ступінь чорноти газу :



(1.17)

Ступінь чорноти газу в методичній зоні визначається за графіками ступеня чорноти випромінювання .

Приведений коефіцієнт випромінювання визначається за формулою В.Н.Тимофєєва:

*, (1.18)

приймаємо ступінь чорноти метала

рис.1.1 Вихідні дані

Температурний режим печі:

методична зона -= 1085

зварювальна зона -= 1270

томільна зона -= 1250

геометричні розміри печі (за рисунком)

зварювальна зона - 1,496м

томільна зона - 1,496м)

Табл. 1.2 Результати розрахунку теплообміну в робочому просторі печі

Ступінь розвитку кладки по зонам	методична	w=1.47
	зварювальна	w=1.47
	томільна	w=1.47
Ступінь чорноти газу по зонам	методична
	зварювальна
	томільна
Приведений коефіцієнт випромінювання	методична	=11,046*
	зварювальна	=10,16
	томільна	=10,29*

1.5.Розрахунок витрат теплоти через кладку

Температура кладки:

При теплових розрахунках печей важливо визначити температуру внутрішньої поверхні кладки:

, К (1.19)

в=, (1.20)

,, w - з розрахунку теплообміну в робочому просторі печі

Загальні витрати теплоти через кладку :

(1.21)

Витрати теплоти з охолоджуючою водою

(1.22)

Витрати теплоти теплопровідністю через кладку

При стаціонарному стані, тобто при сталому режимі роботи печі, теплові витрати через кладку печі можна визначити наступним чином:

,МВт (1.23)

- температура навколишнього повітря (

S - товщина відповідного шару, ( по чертежу), м

коефіцієнт теплопровідності шару кладки (по графіку),

коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні кладки в навколишнє середовище ()

Витрати теплоти випромінюванням через відкриті вікна та щілини

, МДж (1.24)

температура внутрішньої поверхні кладки,

F - поверхня відкритого вікна чи щілини,

Ф - частка часу під час якого відкрито вікно,

коефіцієнт діафрагмування що визначається в залежності від товщини кладки та розмірів вікна і щілини, приймаємо 0,5

3.2.4Витрати тепла з газами що вибиваються через вікна, щілини та кладку

(1.25)

-часова кількість газів що вибиваються

(1.26)

F - площа поперечного вікна або щілини,

Н - відстань від рівня пода до осі вікна або щілини, м

- щільність навколишнього повітря та димових газів,

- температура газів що вибиваються, К

0,82 - коефіцієнт витрати

- теплоємкість газів що вибиваються, згідно з їхньої температури,

Вихідні дані формуються за температурним режимом печі:

Табл.1. 3 Розрахунок витрат теплоти через кладку

Температура кладки	Методична (верх)	888
	Методична (низ)	435
	зварювальна (верх)	1151
	зварювальна (низ)	1025
	Томільна	1228
Загальні витрати теплоти через кладку	=0,46МВт

1.6 Тепловий баланс печі

Прихідні статті:

- теплота згоряння палива, МВт

- тепло, що вноситься в робочий простір з підігрітим повітрям, МВт

дійсна кількість повітря, необхідна для горіння одиниці палива,

теплоємкість повітря, відповідна його температурі перед горілками

тепло виділене від окислення заліза, МВт

(1.26)

у - угар метала, проймається -1,5%

Витратні статті:

Тепло засвоєне металом від горіння палива, МВт

(1.27)

Тепло засвоєне металом від окислення заліза, МВт

(1.28)

Витрати тепла з відхідними газами, МВт



(1.29)

Витрати тепла з охолоджуючою водою

Витрати тепла з газами що вибиваються через вікна, щілину та кладку, МВт

(1.30)

Витрати тепла випромінюванням через відкриті вікна та щілини, МВт

(1.31)

Витрати тепла з окалиною, МВт

(1.33)

- теплоємність окалини =0,00105

- максимальна температура поверхні метала

m - кількість кг, що отримується від окислення

(1.34)

- витрати тепла з фізичним теплом відхідних газів, МВт

(1.35)



- теплоємність відхідних газів, визначається за температурою газів в конці печі,

- загальна кількість продуктів згоряння,

Теплові потужності:

Корисна потужність, МВт

(1.36)

(1.37)

Потужність холостого ходу, МВт

(1.38)

Загальна потужність

(1.39)

4.5.1 Витрати палива

В= (1.40)

Питомі витрата тепла, МДж/кг

(1.41)

4.5.3 витрата умовного палива, %

(1.42)

КПД печі, %:

КПД=100% (1.43)

Тепловий дефіцит

, (1.44)

Табл.1. 4. Тепловий баланс печі

Прихід	теплота згоряння палива
	тепло з підігр. повітрям
	Тепло від окислення заліза
Витрати	Тепло від горіння палива(усв. мет)
	Тепло від окисл. заліза (усв. мет)
	Витрати тепла з відх. газами
	Витрати тепла з охол. водою
	Витрати тепла виб. газами
	Витрати теплавипромінюванням
	Витрати тепла з окалиною
КИТ	63%
Потужність	Корисна
	Холостого ходу
	Загальна
Витрата палива	Витрата палива	В=3243,492
	Питомий витрата тепла	МДж/кг
	Витрата умовного палива
КПД	60,309%

1.7 Котел ПКК-30/24-75-5

Для утилізування теплоти відхідних газів за нагрівальними печами сортопрокатного стану 550 установимо котел-утилізатор типу ПКК-30/24-75-5.

Котел ПКК-30/24-75-5виготовлено на Белгородському заводі енергетичного машинобудування. В процесі реконструкції замість водяного економайзеру установлено додатковий блок повітряпідігрівача.

Котел-утилізатор ПКК-30/24-75-5 має тиск 2,4 МПа. Котел однобарабанний, П-образний.

Барабан котла - зварний, з внутрішнім діаметром 1520мм, товщиною стінки 30 мм, довжиною барабана 6434 мм, виконаний з сталі 20К. Розміщений над верхнім перекриттям каркасу підйомного газоходу і спирається на водоспускні та паровідводящі труби випаровуючих секцій, які в свою чергу спираються на каркас котла. З ціллю організації двохступінчатого випаровування водний об'єм барабана розділений поперечною перегородкою на чистий та солоний відсік. В перегородці є отвір для перетоку води з чистого в солоний відсік.

У вертикальному підйомному газоході розташовані конвективні випаровуючі поверхні нагрівання.

В нижній частині секцій конвективного пучка розміщен одноступеневий пароперегрівач .

В опускному газоході послідовно за ходом газів розміщен двохходовий по повітрюрекуператор. Він виконаний одноступеневим і складається з двох секцій . Відхідні гази проходять всередині труб, повітря - ззовні труб. Верхній та нижній пакети з'єднуються між собою повітряперепускним коробом. Каркас повітряпідігрівача має коробчату конструкцію і являється змістовою частиною опускного газоходу.

Підйомний і опускний газоход котла з/єднан зверху горизонтальним газоходом

Для підігріву повітря до температури 300 ^ОС пропоную встановити КУ за піччю. Для виконання можливості підігріву повітря проводимо розрахунок котла-утилізатора.

1.8 Розрахунок котла ПКК-30/24-75-5 до реконструкції

Вихідні дані:

1.Витрата відхідних газів при нормальних умовах - =37,17тис.м³/год.

2.Температура відхідних газів перед котлом - =850^ОС.

3.Частка повітря, що підсмоктується, відносно кількості відхідних газів, що надходять у котел - =0,05.

4.Об'ємний склад відхідних газів - rСО₂=8,82%; rН₂О=17,38%; rО₂=1,74%; rN₂=72,06%

5.Тиск одержуваної пари - Р_ПП=2,4МПа.

6.Величина продувки (приймається в інтервалі 38%) - р=5%.

7.Конструктивні характеристики відповідно до типорозміру котла представлені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5- Конструктивні характеристики котла

Найменування характеристик	Випарні секції	Пароперег-рівник	Экономайзер	Повітряпідігрівач
	1	2	3
Площа поверхні нагрівання F, м2	90,6	354	82	76	444	1880
Площа живого перетину для проходу газів fВГ, м2	15,74	13,2	15,8	8,4	8,8	5,66
Площа живого перетину для проходу повітря fПВ, м2	2,12	2,12	2,12	2,12	2,12	2,12
Діаметр труб dЗ, мм	38/3	38/3 38/3 40/1,6
Число рядів труб по ходу газів z, шт.	12	24	12	23	28	48
Шаги труб: - по ширині пучка s1, мм - по глибині пучка s2,мм	200 70	100 70	100 70	100 70	100 70	100 70

Розрахунок - діаграми виконується в інтервалі температур1001000^ОС. Ентальпії відхідних газів при заданому складі газів і температурах у розрахунковому інтервалі визначаються за формулою (rСО₂, rН₂О, rО₂, rN₂ підставляються в частках одиниці)

, (1.45)

де - ентальпії відповідних газів при заданій температурі в розрахунковому інтервалі температур, кДж/м³.

Результати розрахунку - діаграми оформляються у виді таблиці (див. табл.6) і представляються графіком (див. рис. 2).

Відповідно до заданої початкової температури відхідних газів =850^ОС ентальпія відхідних газів на вході в котел по - діаграмі складе =1275,3 кДж/м³.

Приймаємо, що кількість відхідних газів які проходять через секції поверхонь нагрівання котла, однакова і з урахуванням підсмоктувань повітря в середньому складе:



(1.46)

Таблиця1.6 - Результати розрахунку - діаграми (кДж/м³)

Ентальпія газів
t,oC	СО2	0,0882	Н2О	0,1738	О2	0,0174	N2	0,7206	I,кДж/м3
	iСО2	(r,i)CO2	IH2O	(r,i)H2O	IO2	(r,i)O2	IN2	(r,i)N2
100	172	15,2	150	26,07	131	2,3	130	93,7	137,3
200	362	31,9	303	52,6614	267	4,6	261	188,1	277,3
300	564	49,7	461	80,1218	407	7,1	392	282,5	419,4
400	777	68,5	624	108,4512	552	9,6	527	379,8	566,4
500	1002	88,4	792	137,6496	700	12,2	665	479,2	717,4
600	1237	109,1	964	167,5432	852	14,8	805	580,1	871,5
700	1475	130,1	1144	198,8272	1005	17,5	940	677,4	1023,8
800	1719	151,6	1328	230,8064	1162	20,2	1095	789,1	1191,7
900	1972	173,9	1528	265,5664	1320	23,0	1244	896,4	1358,9
1000	2227	196,4	1713	297,7194	1480	25,8	1394	1004,5	1524,4

Рисунок 1.2 - - діаграма відхідних газів

Розрахунок передвключеної випарної секції.

Середньологарифмічний температурний напір

⁰С, (1.47)

де - температура відхідних газів перед секцією =;

- температура пароводяної суміші у випарній поверхні нагрівання, рівна температурі =222^ОС при тиску 2,4 МПа

- температура відхідних газів за секцією, приймається =770^ОС.

Середня температура відхідних газів:

(1.48)

Дійсна витрата відхідних газів

(1.49)

Середня швидкість відхідних газів

(1.50)

За графіками визначаємо коефіцієнт тепловіддачі конвекцією від відхідних газів до конвективного пучка труб секції:

(1.51)

де - коефіцієнт тепловіддачі, визначений за графіками ,

- поправочні коефіцієнти, визначені відповідно за графіками

Ефективна товщина випромінюючого шару газів розраховується за формулами:

1.7 Ступінь чорності відхідних газів визначається за формулою

, (1.53)

де і - ступеня чорності СО₂ і Н₂О, визначені за графіками,

- поправочний коефіцієнт, визначений за графіками,

Ефективна ступінь чорності стінок труб визначається за формулою

(1.54)

де - ступінь чорності стінок труб (приймається =0,8).

Ступінь чорності відхідних газів при температурі стінок труб (температура стінок труб приймається рівною температурі ==222^ОС) визначається за формулою:

(1.55)

Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням від газів до труб визначається за формулою

(1.56)

де с_О - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла, с_О=5,67Вт/(м²·К⁴).

Сумарний коефіцієнт тепловіддачі (конвекцією і випромінюванням) від газів до труб передвключеної випарної секції складе

(1.57)

При роботі котла-утилізатора за методичною піччю, тобто на незабруднених газах, тепловий опір відкладень на стінках труб =0, тому

(1.58)

Кількість теплоти, переданої відхідними газами пароводяній суміші, складе

, кВт. (1.59)

Ентальпія газів на виході із секції складе

(1.60)

Температура відхідних газів на виході із секції відповідно до =108,4кДж/м³ по - діаграмі складе =735^ОС.

Розбіжність між значеннями, прийнятої раніше й отриманої в результаті розрахунку температурами газу на виході із секції, складе

д (1.61)

Розрахунок пароперегрівника, другої , третьої випарної секції а також економайзера ведеться аналогічно.

( Результати розрахунку приведені у таблиці 7 )

1.9.Розрахунок повітряпідігрівача до реконструкції

Витрата відхідних газів:

, (1.62)

Витрата повітря:

, (1.63)

Швидкість руху відхідних газів:

, (1.64)

Швідкість руху повітря:

, (1.65)

Водяний еквівалент відхідніх газів:



, (1.66)

Водяний еквівалент повітря:

, (1.67)

Приймаемо:

Коефіціент теплопередачі:

=19,5, (1.68)

2.4.1 Тепловіддача від відхідних газів до стінки:

, (1.69)

Конвекцією

, (1.70)

Випромінюванням:

, (1.71)

Тепловіддача від стінки до повітря:



, (1.72)

, (1.73)

,5 (1.74)

, (1.75)

, (1.76)

Обчислюемо величини , , з графіку 1.3 який дає їх критеріальну залежність. Знаходимо

?=, (1.77)

=19,5*1880/44673=1,2 (1.78)

=55840/44673=1,25 (1.79)



Графік 1.3 Залежність ? від та

З теплового балансу обчислюємо :

(1.80)

0,3438*4,1868*37170,4(370-=0,3148*4,1868*33894,5(287-20)

Таблиця1.7 Головні показники КУ

Найменування показніків	позначення	Секції
Секції		1	ПП	2	3	Е	ВП
Температура відхідних газів перед секцію	,	850	750	665	540	450	370
Температура газів за секцією, якою задаємося	,ОС.	770	690	620	510	390	280
Середньологарифмічний напір		587,1	430,4	307	263	212	154
Середня температура відхідних газів	,	810	720	642,5	525	420	282
Дійсна витрата відхідних газів		42	38	31,5	22	17.5	10,325
Середня швидкість відхідніх газів		2,7	4,5	2,4	2,1	1.9	1,82
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією		19,7	32,93	19,2	17,2	16.4	15,8
Ступінь чорності відхідних газів		0,15	0,122	0,126	0,126	0.124	0,123
Ступінь чорності відхідних газів при темп. стінок труб		0,198	0,157	0,142	0,134	0.14	0.138
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням		16,89	11,7	7,5	8	9.2	8,38
Сумарній коефіцієнт тепловіддачі		36,59	44,6	26,7	27,4	22.4	24,18
Кількість теплоти, переданої відх.газами повітрю	, кВт.	1946,3	1300,4	1980,2	2017,4	1807	2022
Ентальпія газів на виході із секції		1086,4	957	802	620	550	430
Темп. відх. газів на виході із секції	,ОС.	750	665	540	450	370	173
Розбіжність між значеннями	д,%	4,8	3	1,18	3,2	4.1	4,6

Паропродуктивність КУ

(1.81)

=12,4 т/год (1.82)



Задля того щоб підвищити температуру підігріву повітря до 300, пропоную провести реконструкцію КУ,замість економайзера продовжити секцію повітряпідігрівача, витрата палива від цього значно зменшиться, а економія коштів збільшиться.

Розрахунок горіння палива, розрахунок теплообміну в робочому просторі печі а також розрахунок витрат теплоти через кладки будуть чисельно рівними параметрам до реконструкції, зміниться тепловий баланс печі, який представлен в таблиці1.8

Таблиця 1.8 Тепловий баланс печі

Прихід	теплота згоряння палива
	тепло з підігр. повітрям
	Тепло від окислення заліза
Витрати	Тепло від горіння палива(усв. мет)
	Тепло від окисл. заліза (усв. мет)
	Витрати тепла з відх. газами
	Витрати тепла з охол. водою
	Витрати тепла виб. газами
	Витрати теплавипромінюванням
	Витрати тепла з окалиною
КИТ	66,7%
Потужність	Корисна
	Холостого ходу
	Загальна
Витрата палива	Витрата палива	В=3092,714
	Питомий витрата тепла	МДж/кг
	Витрата умовного палива
КПД	63,82%



1.10 Розрахунок котла ПКК-30/24-75-5 після реконструкції

Вихідні дані:

1.Витрата відхідних газів при нормальних умовах - =35,44тис.м³/год.

2.Температура відхідних газів перед котлом - =850^ОС.

3.Частка повітря, що підсмоктується, відносно кількості відхідних газів, що надходять у котел - =0,05.

4.Об'ємний склад відхідних газів - rСО₂=8,82%; rН₂О=17,38%; rО₂=1,74%; rN₂=72,06%

5.Тиск одержуваної пари - Р_ПП=2,4МПа.

6.Величина продувки (приймається в інтервалі 38%) - р=5%.

Конструктивні характеристики відповідно до типорозміру котла представлені в таблиці 1.9.

Таблиця1.9- Конструктивні характеристики котла

Найменування характеристик	Випарні секції	Пароперег-рівник	Повітряпідігрівач
	1	2	3
Площа поверхні нагрівання F, м2	90,6	354	82	76	3760
Площа живого перетину для проходу газів fВГ, м2	15,74	13,2	15,8	8,4	5,66
Площа живого перетину для проходу повітря fПВ, м2	2,12	2,12	2,12	2,12	2,12
Діаметр труб dЗ, мм	38/3 38/3 38/3	38/3 40/1,6
Число рядів труб по ходу газів z, шт.	12	24	12	23	48
Шаги труб: - по ширині пучка s1, мм - по глибині пучка s2,мм	200 70	100 70	100 70	100 70	100 70

Розрахунок КУ ведеться аналогічно розрахунку до реконструкції, відмінність полягає в тому що відсутній економайзер і додано ще одну секцію повітряпідігрівача.

Розрахунок - діаграми виконується в інтервалі температур1001000^ОС. Ентальпії відхідних газів при заданому складі газів і температурах у розрахунковому інтервалі визначаються за формулою (rСО₂, rН₂О, rО₂, rN₂ підставляються в частках одиниці)

, (1.45)

де - ентальпії відповідних газів при заданій температурі в розрахунковому інтервалі температур, кДж/м³.

Результати розрахунку - діаграми оформляються у виді таблиці (див. табл.6) і представляються графіком (див. рис. 2).

Відповідно до заданої початкової температури відхідних газів =850^ОС ентальпія відхідних газів на вході в котел по - діаграмі складе =1275,3 кДж/м³.

Приймаємо, що кількість відхідних газів які проходять через секції поверхонь нагрівання котла, однакова і з урахуванням підсмоктувань повітря в середньому складе:

(1.46)

Таблиця 1.6 - Результати розрахунку - діаграми (кДж/м³)

Ентальпія газів
t,oC	СО2	0,0882	Н2О	0,1738	О2	0,0174	N2	0,7206	I,кДж/м3
	iСО2	(r,i)CO2	IH2O	(r,i)H2O	IO2	(r,i)O2	IN2	(r,i)N2
100	172	15,2	150	26,07	131	2,3	130	93,7	137,3
200	362	31,9	303	52,6614	267	4,6	261	188,1	277,3
300	564	49,7	461	80,1218	407	7,1	392	282,5	419,4
400	777	68,5	624	108,4512	552	9,6	527	379,8	566,4
500	1002	88,4	792	137,6496	700	12,2	665	479,2	717,4
600	1237	109,1	964	167,5432	852	14,8	805	580,1	871,5
700	1475	130,1	1144	198,8272	1005	17,5	940	677,4	1023,8
800	1719	151,6	1328	230,8064	1162	20,2	1095	789,1	1191,7
900	1972	173,9	1528	265,5664	1320	23,0	1244	896,4	1358,9
1000	2227	196,4	1713	297,7194	1480	25,8	1394	1004,5	1524,4

Рисунок 1.2 - - діаграма відхідних газів

Розрахунок передвключеної випарної секції.

Середньологарифмічний температурний напір

⁰С, (1.47)

де - температура відхідних газів перед секцією =;

- температура пароводяної суміші у випарній поверхні нагрівання, рівна температурі =222^ОС при тиску 2,4 МПа

- температура відхідних газів за секцією, приймається =770^ОС.

Середня температура відхідних газів:

(1.48)

Дійсна витрата відхідних газів

(1.49)

Середня швидкість відхідних газів

(1.50)

За графіками визначаємо коефіцієнт тепловіддачі конвекцією від відхідних газів до конвективного пучка труб секції:

(1.51)

де - коефіцієнт тепловіддачі, визначений за графіками ,

- поправочні коефіцієнти, визначені відповідно за графіками

Ефективна товщина випромінюючого шару газів розраховується за формулами:



1.7 Ступінь чорності відхідних газів визначається за формулою

, (1.53)

де і - ступеня чорності СО₂ і Н₂О, визначені за графіками,

- поправочний коефіцієнт, визначений за графіками,

Ефективна ступінь чорності стінок труб визначається за формулою

(1.54)

де - ступінь чорності стінок труб (приймається =0,8).

Ступінь чорності відхідних газів при температурі стінок труб (температура стінок труб приймається рівною температурі ==222^ОС) визначається за формулою:

(1.55)

Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням від газів до труб визначається за формулою

(1.56)

де с_О - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла, с_О=5,67Вт/(м²·К⁴).

Сумарний коефіцієнт тепловіддачі (конвекцією і випромінюванням) від газів до труб передвключеної випарної секції складе

(1.57)

При роботі котла-утилізатора за методичною піччю, тобто на незабруднених газах, тепловий опір відкладень на стінках труб =0, тому

(1.58)

Кількість теплоти, переданої відхідними газами пароводяній суміші, складе

, кВт. (1.59)

Ентальпія газів на виході із секції складе

(1.60)

Температура відхідних газів на виході із секції відповідно до =108,4кДж/м³ по - діаграмі складе =735^ОС.

Розбіжність між значеннями, прийнятої раніше й отриманої в результаті розрахунку температурами газу на виході із секції, складе

д (1.61)

Розрахунок пароперегрівника, другої , третьої випарної секції ведеться аналогічно. ( Результати розрахунку приведені у таблиці1.10 )

1.11Розрахунок повітряпідігрівача після реконструкції

Витрата відхідних газів:

, (1.83)

Витрата повітря:

, (1.84)

Швидкість руху відхідних газів:

, (1.85)

Швідкість руху повітря:

, (1.86)

Водяний еквівалент відхідних газів:

, (1.87)

Водяний еквівалент повітря:

,4 (1.88)

Приймаємо:

Коефіціент теплопередачі:

=18,2, (1.89)

Тепловіддача від відхідних газів до стінки:

, (1.90)

Конвекцією

, (1.91)

Випромінюванням:

, (1.92)

Тепловіддача від стінки до повітря:

, (1.93)

, (1.94)

, (1.95)

, (1.96)



, (1.97)

Обчислюемо величини , , з графіку 1.3 який дає їх критеріальну залежність знаходимо

?=, (1.98)

=18.2*3760/44673=1,8 (1.99)

=/,4=1,19 (1.100)

Графік 1.3 Залежність ? від та

З теплового балансу обчислюємо :

(1.101)

0,3438*4,1868*37170,4(425-=0,3148*4,1868*33894,5(287-20)

Таблиця 1.10 Головні показники КУ

Найменування показників	позначення	Секції
Секції		1	ПП	2	3	ВП
Температура відхідних газів перед секцію	,	850	735	660	545	425
Температура газів за секцією, якою задаємося	,ОС.	770	680	540	420	205
Середньологарифмічний напір		587,1	420,4	302	204	174
Середня температура відхідних газів	,	810	707,5	602,5	485	315
Дійсна витрата відхідних газів		40	35	29	18	7,6
Середня швидкість відхідних газів		2,65	4,1	2,2	1.96	1,7
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією		21,2	33,6	20,4	19,6	16.7
Ступінь чорності відхідних газів		0,15	0,122	0,126	0,126	0,123
Ступінь чорності відхідних газів при темп. стінок труб		0,198	0,157	0,142	0,134	0.138
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням		15,42	1о,6	7,1	7,4	7,68
Сумарній коефіцієнт тепловіддачі		33,7	42,3	22,1	24,5	18,2
Кількість теплоти, переданої відх.газами повітрю	, кВт.	1752,4	1100,5	1780,2	1910,4	2012
Ентальпія газів на виході із секції		1110,8	1020	836	640	472
Темп. відх. газів на виході із секції	,ОС.	735	660	545	425	169
Розбіжність між значеннями	д,%	4,8	3,2	2,2	3,5	0,8

Паропродуктивність КУ після реконструкції:

(1.102)

=9,45 т/год (1.103)



• 2. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
• 2.1 Основні проектні рішення
• Метою дипломного проекту є реконструкція КУ встановленого за методичною нагрівальною піччю продуктивністю 90 т/год на прокатному стані 550 заводу ім. Петровського. Розроблені проектні рішення передбачають економію палива за рахунок встановлення додаткової секції повітряпідігрівача та підвищення температури нагріву повітря в рекуператорі КУ з 200?С до 300?С.
• Для рішення поставленої задачі проектом передбачено:
• · установка додаткової секції рекуператора печі - 850 тис. грн. (виробництво ВАТ «ДЗМО», м. Дніпропетровськ)
• Таблиця 2.1 Вихідні дані

Показники	Од. виміру	Значення показника за минулий рік
Обсяг виробництва	т	440000
Собівартість продукції	тис. грн	3550
ОФ (методична піч)	тис. грн	78000
Чисельність обслуговуючого персоналу на одну піч	чол.	14
Умовно-постійні витрати на потреби цеху (опалення, освітлення, вентиляція тощо, оплату праці)	грн.	3800650

• Обсяг річного виробництва А_п складає 675800 т.
• Витрата природнього газу до реконструкції складає 3243,492 м³/год, після реконструкції - 3092,714 м³/год .
• Вартість природного газу 3400 грн./1000 м³.

• 2.2 Розрахунок капітальних вкладень
• Витрати на транспортно-заготівельні роботи приймаємо у розмірі 5 % від його вартості. Витрати на монтажні та пусково-налагоджувальні роботи складають 15 % від вартості нового обладнання.
• Капітальні витрати складуть:
• КВ = 850*0,05 + 850*0,15 = 170 тис. грн. (2.1)
• 2.3 Розрахунок собівартості продукції
• Визначення витрат на виробництво прокату здійснюємо з урахуванням заходів технічного, технологічного та організаційного характеру. Відповідно до мети та задач проекту економія грошових коштів досягається за рахунок зміни норм витрат на паливо.
• Питома витрата природного газу складає:
• b_пг' = B/G = 3243,492 / 90 = 36,04 м³/т - до реконструкції (2.2)
• b_пг” = 3092,714 / 90 = 34,36 м³/т - після реконструкції (2.3)
• Зменшення (економія) витрат на природний газ:
• Е_пг = (b_пг' b_пг”)ЧЦ_пгЧА_п = (36,04 34,36)??3400/1000)?675800 =
• = 3860170 грн. (2.4)
• Запропоновані проектні рішення передбачають зберігання існуючого складу обслуговуючого персоналу, тому економія на заробітній платі відсутня.

• Е_зп = 0 грн. (2.5)
• Амортизаційні відрахування від додатково введених основних виробничих фондів, грн.
• = 78000?0,15 = 11700тис. грн. (2.6)
• ОФ_н, - вартість введених (нових) основних фондів
• Н_АМ - норма амортизації відповідно до діючого законодавства, %
• Витрати на поточний ремонт (В_р). Приймаємо на рівні 5% від вартості обладнання:
• В_р = КВ?0,05 = 170000?0,05 = 8500тис. грн. (2.7)
• Загальна річна сума додаткових витрат (В_дод):
• В_дод = АМ + В_р = 11700 + 8500 =20200 грн. (2.8)
• Річна економія від впровадження заходів (Е) розраховуються як, грн:
• Е = Е_пг - В_дод = 3860170 20200 = 3839970 грн. (2.9)
• Собівартість одиниці продукції в проектному періоді, грн.
• С_п = С_б-= 3550 3839970 /675800 = 3544,3 грн./т (2.10)
• С_б - собівартість одиниці продукції, грн.

• 2.4 Економічна ефективність проектних рішень та розрахунок основних техніко-економічних показників

Ефективність виробничих інвестицій характеризує економічні, соціальні або інші результати і економічну доцільність їхнього здійснення.

Оцінка економічної доцільності базується на певних розрахунках, які виконуються згідно з обраною методикою та передбачає використання системи показників - узагальнених і поодиноких. До узагальнених показників належать період окупності інвестицій та питомі капітальні вкладення (капіталомісткість). До системи входять ті поодинокі показники, що підлягають спільному комплексному аналізу: продуктивність праці, фондовіддача, собівартість, тривалість інвестиційного циклу, тощо. Зміст методики залежить від масштабності проектних рішень, тривалості підготовки їх до втілення, розміру інвестицій в основі засоби і обігові кошти, переліку показників, що змінюються внаслідок проекту, тощо.

У залежності від розміру витрат всі проектні рішення можна розділити на дві частини (умовно):

- заходи технічного, технологічного, організаційного характеру;

- інвестиційний проект.

Заходи технічного, технологічного, організаційного характеру потребують незначних капітальних витрат, що безпосередньо включають до собівартості продукції і призводять до незначних змін окремих статей калькуляції.

Одним з показників економічної ефективності впровадження запропонованих в дипломному проекті (роботі) заходів технічного, технологічного, організаційного характеру є економічний ефект. Економічний ефект - це сумарна економія матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів в результаті впровадження у виробництво запропонованих заходів.

Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження нових технологічних процесів та обладнання, засобів механізації та автоматизації виробництва, засобів організації виробництва та праці, які забезпечують економію виробничих ресурсів, проводиться по формулі:

Е_ф = [(С_{б .} С_п)?А_п] Е_Н?К_дод = (3550 3544,3????????????????11985000 =

= 2054310 грн. (2.11)

де: Е_ф - річний економічний ефект, грн.; Е_Н - граничний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (0,15); С_{б пит.} - собівартість одиниці продукції по базовому варіанту, грн.; С_{п пит.} - собівартість, по проектному варіанту, грн.; К_дод - додаткові капітальні вкладення на впровадження заходу; О_п - річний обіг виробництва продукції (роботи) в розрахунковому році, в натуральних одиницях.

Для визначення абсолютної ефективності капітальних витрат застосуємо Т_р.

Коефіцієнт економічної ефективності:

=(?3550 3544,3 ??????????11985000 = 0,32 (2.12)

Розрахункові значення коефіцієнтів Е_р порівнюються з нормативним коефіцієнтом Е_н (для підприємств чорної металургії Е_н = 0,15). Проект (вартість) капітальних вкладень визнають доцільним за умови, коли

Е_р > Е_н (2.12)



Тобто в нашому варіанті реалізація проекту є доцільною.

Період окупності капітальних вкладень визначається за формулою

=1/0,32 = 3 роки 1,5 місяця (2.13)

Результати розрахунку техніко-економічних показників проекту зведені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Техніко-економічні показники проекту

№ з/п	Показник	Варіант	відносний показник, %
		до реконструкції	після реконструкції	відн., %
1	Загальна потужність печі, МВт	32,09	30,321	5,5
2	Питома витрата природнього газу м3/т:	36,04	34,36	4,7
3	Собівартість прокату грн/т	3550	3544,5	0,16
4	Капітальні вкладення, тис. грн.	-	78000	-
5	Економічний ефект, тис. грн.	-	2054,3	-
6	Коефіцієнт економічної ефективності	-	0,32	-
7	Термін окупності, років	-	3,125	-



3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Метою даного розділу бакалаврської роботи є розгляд та заходи щодо зменшення дії основних шкідливих та небезпечних факторів пов'язаних з нагрівом метала в методичній нагрівальній печі перед прокатним виробництвом.

Організація і поліпшення умов праці на робочому місці є одним з найважливіших резервів продуктивності праці а також подальшого розвитку самого працюючого.

3.1 Аналіз умов праці в прокатному цеху

Фізичні роботи, які виконують працівники в прокатному цеху відносяться до категорії II Б (середня тяжкість фізичної роботи, виконувана стоячи). Енерговитрати організму становлять близько 400 Вт, тому необхідно встановлювати автомати з водою.

Працівники знаходяться поблизу розплавленого метала тому піддаються впливу теплоти, та випромінювання. В результаті опромінення порушується діяльність серцево-судинної та нервової системи, знижується працездатність та самопочуття. Тривала дія інфрачервоних променів довжиною 0.72-1.5 мкм призводить до катаракти - тяжкому захворюванню очей.

Для нормальної роботи персоналу необхідно забезпечити достатнім освітленням, Освітлення має бути високої якості. Недостатнє та неякісне освітлення може привести до пониження працездатності і як наслідок до нещасного випадку. Згідно з ДБНВ.2.5-28-200 прокатний цех відноситься до розряду зорової роботи VIII А. Оптимальні та припустимі параметри мікроклімату під час перебування обслуговуючого персоналу у ньому згідно з ГОСТ12.1.005- наведені в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1. Оптимальній допустимі норми температури,відносної вологості й швидкості руху повітря

Період року	Температура,	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
	оптимальна	допустима	оптимальна	припуст. на робочих місцях постійних і непостійних, не більше	оптимальна	припустима на робочих місцях постійних і непостійних
Холодний	16-18	13-19	40-60	75	0,3	не більше 0.5
Теплий	18-20	15-26	40-60	75 (при 24 °С)	0,4	0,2-0,6

Дійсна температура в прокатному цеху в холодну пору року становить 22, в теплий - 30

Основним джерелом шуму в цеху є система крокуючого поду, робота пальників а також завантаження та вивантаження металу. До нещасних випадків також може привести наявність рухомого обладнання.

3.2 Виробнича характеристика та гігієна праці

Людина проводить на робочому місці значну частину часу, тому для її нормальної життєдіяльності в умовах виробництва треба створити санітарні умови, які б дали їй змогу натхненно працювати, не перевтомлюватись та не шкодити своєму здоров'ю. Для цього треба енергетичні витрати компенсувати відпочинком та сприятливими умовами навколишнього середовища.

Персонал необхідно забезпечити:

1.Зручним та комфортним робочим місцем;

2.Захистом від шкідливих речовин;

3.Захист від випромінювання;

4.Чистим повітрям;

5.Нормальною освітленістю;

6.Стандартним мікрокліматом;

7.Захистом від вібрацій та шуму;

8.Засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

9.Спецодягом та засобами індивідуального захисту;

10.Спецслужбами які мають слідкувати за безпечністю та санітарією умов праці;

11.Належним медобслуговуванням та санітарно-профілактичними заходами.

Вирішити проблему з пагубною дією випромінювання можна екрануючи поверхню корпуса печі теплопоглинальними екранами чи екранувати робочі місця тепловідображаючими. За дійсними санітарними нормами температура поверхні обладнання має бути не більш ніж 45 ^ОС, для цього необхідно ізолювати поверхню (застосовують бетон, мінеральну вату, азбест, цеглу та ін.)

При недостатньому природньому освітленні має бути застосоване штучне. В разі вимкнення штучного, аварійне має бути включено миттєво (складає 5% від робочого але не менше 2 лк). Також має бути налагоджена система евакуаційного( в проході не менш 0.5 лк, та не менш 0.2 на території) та охоронного освітлення (не менш ніж 0.5лк).

Для усунення шуму піч можна обмурувати звукопоглинальним матеріалом, який спільно з цим буде виконувати і теплоізоляційну функцію, використовувати навушники.

Робочі місця мають бути добре освітлені природним або штучним освітленням. Важливо слідкувати за тим, щоб приміщення було очищене від зайвих матеріалів і пристроїв, слідкувати за чистотою вікон. Якщо природнього освітлення не вистачає компенсуємо це штучним. Електричні лампи повинні освітлювати робоче місце рівномірно, не створювати різкі тіні від предметів, а також щоб пучки світла не потрапляли на очі робітника.

На підприємстві мають бути побутові приміщення, в яких кожен робітник може відпочити (під час обідньої перерви),прийняти їжу. Кількість таких приміщень та їхні розміри залежать від кількості робітників що одночасно працюють на даному об'єкті. В побутові приміщення чи поблизу них подається вода. Найкраще для пиття застосовувати фільтровану чи переварену воду, яку зберігають у спеціальних бачках з кранами. Бачок з водою має бути закритим на замок. Відстань від робочих місць до місць де є вода не має перевищувати 75м. Всі ці заходи необхідні й для того щоб робітник мав змогу дотримуватись особистої гігієни на виробництві.

3.3 Техніка безпеки

Для безпечної праці робітників,спеціалісти з відділу охорони праці мають проводити інструктажі. При вступі працівника на підприємство інженер з охорони праці проводить вступний інструктаж. З прийнятими на роботу керівник структурного підрозділу проводить первинний на робочому місці інструктаж. Повторний, виконується відділом один раз на 6 місяців, а на виробництві з підвищеною небезпекою один раз в квартал. Ціль: перевірка чи відновлення знань робітників з охорони праці. Позаплановий інструктаж проводиться при зміні технології чи правил охорони праці, при впровадження нового обладнання, при порушенні правил з охорони праці які призвели чи могли призвести до нещасного випадку, при перерві в роботі на 60 і більше днів.

Також проводиться цільовий інструктаж при виконанні робіт по наряду-допуску, а також при виконанні разових робіт не зв'язаних з професією.

Після проведення будь-якого виду інструктажу робиться запис в спеціальний журнал з датою та підписом інструктуючого та того хто проводив інструктаж. Навчання з охорони праці посадових осіб проводиться на початку виконання ними своїх обов'язків.

Для забезпечення захисту людей від випадкового торкання до струмоведучих частин використовують захисні огородження, безпечне розташування та ізоляцію струмоведучих частин, використання малих напруг, блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, попереджувальну сигналізацію та знаки безпеки, подвійну або підсилену ізоляцію, контроль ізоляції, засоби індивідуального захисту. Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання електричних пристроїв в разі аварії або нещасного випадку.

Попередження травмування персоналу механізмами, що рухаються ( наприклад,заготівки) забезпечується їхньою міцністю; установкою огороджень, захисних кожухів на обертових частинах устаткування; надійністю роботи вантажозахватних пристроїв, обладнанням площадок, сходів відповідно до норм правил техніки безпеки; забезпеченням зручного доступу до всіх механізмів для їхнього обслуговування й ремонту; фарбуванням устаткування, що підвищує увагу до найнебезпечніших місць.

3.4 Пожежна профілактика

Згідно СНіП 2.09.02-8, цех відноситься до категорії «Б», тому що містить горючі матеріали (природній газ). Небезпеку виникнення пожеж можна зменшити використанням системи керування електроустаткування, які оснащені автоматами струмового захисту, що розмикають електричний ланцюг у випадку спрацювання.

Найбільш поширеними і найпростішими засобами гасіння пожежі є вода і пісок. Вода, потрапляючи на місце пожежі охолоджує його нижче температури займання, а пар що виділився витісняє кисень з повітря приміщення, тим самим припиняючи горіння. Для гасіння пожеж водою використовується пожежний водопровід. Щоб загасити пожежу на даху будинку користуються сходами, якими обладнані стіни. Ззовні приміщення , по периметру, у підземних колодязях розміщені пожежні гідранти.

Водою не можна загасити не знеструмлені електроустановки і дроти, оскільки вода являється провідником і може вразити струмом персонал, який гасить пожежу.

Ручні порошкові вогнегасники призначені для гасіння електроустановок під напругою. Щоб привести в дію порошковий вогнегасник необхідно відкрити вентиль балончика і направити на центр полум'я.

Вогнегасники піддаються періодичній перевірці та перезарядці, наприклад, раз на десять днів проводиться зовнішній огляд , один раз на рік перевіряють придатність їх зарядів, в разі необхідності їх замінюють. Після проведення перевірки провіряючий має почепити на ручку вогнегасника бирку, на якій вказати дату зарядки і випробування, своє прізвище.