Проект швейного цеху, що спеціалізується на виготовленні літнього жіночого сарафану з бавовняної тканини

Таблиця 1.8 - Технологічна характеристика прасувального обладнання

1.4 Економічна оцінка методів обробки виробу

Ефективність обраних методів обробки й обладнання визначається шляхом порівняння обробки по неподільних операціях однойменних вузлів різними методами на різному обладнанні і надані у вигляді таблиці 1.9

Доказом економічної доцільності проектованих методів є зниження витрат часу на обробку вузла (Пч, %) і зростання продуктивності праці (Пп, %), що розраховують по формулах 1.1 і 1.2 .

(1.1)

(1.2)

де Т₁ - витрата часу на обробку складальної одиниці за діючим методом, с

Т₂ - витрата часу на обробку складальної одиниці за методом, який проектується, с

Вираховуємо по формулах дані необхідні для зниження витрат часу вцілому і по виробу:

Пч=(2208 -2000)/ 2208*100=9,42

Пп=(2208-2000)/2000 *100=10,4

В ході порівняльної характеристики двох методів обробки сарафану жіночого, виявили, що при впровадженні сучасного високо продуктивного обладнання та більш сучасних методів обробки витрата часу знизилася на 208 с, тобто 9,42%, а продуктивність праці зросла на 10,4% в порівнянні зі старим методом обробки.

Таблиця 1.9 -Ефективність вибраних методів обробки сарафану жіночого з бавовняної тканини.

24

Размещено на http://www.allbest.ru/

1.5 Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

Великий проміжок часу займає етап розробки технологічного процесу виготовлення виробу, що закінчується побудовою технологічної послідовності обробки виробу. Граф технологічного процесу дозволяє системно узгодити неподільні операції та їх параметри з послідовністю їх виконання. Граф технологічного процесу представлений на листі 1 графічної частини. Схема збірки представлена на рис. 10

Таблиця 1.10-Технологічна послідовність обробки сарафану бавовняної тканини

2 ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ ТА РОЗПЛАНУВАННЯ ШВЕЙНОГО ЦЕХУ

2.1 Попередній розрахунок і вибір типу потоку

Головною метою розрахунку потоку є визначення на основі аналізу вихідних даних і показників роботи потоку найбільш доцільних та ефективних форм організації потоку, надання характеристики потоку і цеху та визначення його параметрів, тобто потужності, чисельності робітників, кількості робочих місць.

Попередній розрахунок виконують для того, щоб з початку проектування на основі аналізу вихідних даних та показників роботи потоку виконати його розміщення в цеху, визначити найбільш удосконалену та ефективну форму організації потоку.

З початку виконують розрахунки показників роботи основного потоку, тобто визначається такт потоку, чисельність робітників, потужність потоку, кількість робочих місць, довжину поточної лінії та площу для розміщення потоку.

Вихідними даними для попереднього розрахунку є:

- асортимент виробу та кількість робітників;

Так, як потужність потоку задана кількістю робітників, такт потоку визначають по формулі (2.1):

(2.1)

де К_Р - розрахунков кількість робочих в потоці;

Т - трудомісткість виготовлення виробу, с.

ф=

Потужність потоку визначають по формулі 2.2:

(од. у зміну) (2.2)

де М- потужність потоку

R-- тривалість робочої зміни, с;

М=505.2

Щоб правильно вибрати тип потоку треба розрахувати кількість робітників по вузлам та секціям. Розрахунок кількості робітників по вузлам та секціям представлений у таблиці 2.1 і знаходиться як відношення часу на обробку вузла та такту потоку.

Таблиця 2.1 - Попередній розрахунок чисельності робітників потоку

Довжина потокової лінії визначається при розміщенні робочих місць перпендикулярно до міжстілля (у АГП) і визначається по формулі 2.3:

 (2.3)

де L_К.Р. (l) - крок робочого місця, м;

К - кількість робочих місць, що доводяться в середньому на 1 робітника (залежить від асортименту).

Lп.л=35.05*1.15*1.15= 46,35 м

По розрахунку вибрали тип потоку, який найбільш доцільно підходить до характеристик проектованого потоку. Це агрегатно-груповий тип потоку.

Агрегатно-груповий тип потоку - характеризується подетальною спеціалізацією ділянок потоків з виділенням (в основному в заготівельній секції) спеціалізованих груп робочих місць по обробці окремих деталей та вузлів виробу. Передача предметів праці усередині групі здійснюється вручну, за допомогою скатів, міжстілля, а транспортування напівфабрикатів між групами здійснюється за допомогою транспортних засобів -візків. Усі групи працюють з однаковим тактом, що забезпечую одночасне надходження всіх вузлів в монтажну секцію. Кожний робітник в заданому такті(темпі) виконує доручену йому операцію. Якщо у конвеєрному потоці усі деталі (вузли) виробу оброблюються в загальному потоці і в кожну організаційну операцію можуть включатися технологічно неподільні операції різних деталей, то в АГП кожна деталь (вузол) виробу оброблюється окремо. Це забезпечує більшу рухливість промислового процесу при переході з обробки однієї групи моделей на іншу. Для забезпечення ритмічної роботи в АГП використовують партіонну (пачкову) систему обробки деталей, що складається з 10-30 од. На сьогодні АГП є найбільш прогресивним потоком у швейній промисловості.

2.2 Технологічна схема потоку і її аналіз

Технологічна схема потоку це раціональний розподіл неподільних операцій технологічної послідовності обробки між робітниками та потоками, що забезпечує ритмічність виробничого процесу завдяки повному та неприливному використанню робочого часу робітників та обладнання, а також неприривному перетворенню предметів труда. Вихідними данними для складання технологічної схеми потоку є: найменування виробу, кількість робітників в потоці (фактичне), трудомісткість виробу та такт потоку. Умови узгодження часу операцій з тактом потоку представлені в таблиці 2.2.

Для АГП з послідовним запуском умову узгодження визначають по формулі 2.4

(2.4)

де К - кратність операцій.

- сума часу по неподільних операціях, які входять в одну організаційну, с.

При узгодженні операцій потоку, крім умов узгодження операцій за часом, необхідно враховувати наступні виробничі вимоги:

-Час організаційної операції повинен відповідати умовам узгодження.

-Допускаються повернення не більш 2-х на одну організаційну операцію.

-Кратність операцій не обмежена.

-Необхідно комплектувати технологічні операції однакових або суміжних розрядів, однакової спеціальності, де застосовується одне й те ж обладнання та пристосування.

-Зміст технологічних операцій пишеться в наказовій формі.

Технологічна схема одно модельного агрегатно-групового потоку

представлена в таблиці 2.3

Середній розряд організаційних операцій визначають по формулі 2.5

Ср.р = (2.5)

де: - сума добутку часу неподільних операцій на відповідні розряди

- час організаційної операції, с.

Норма вироблення (НВ) визначають по організаційній операції

по формулі 2.6:

НВ= (2.6)

де: Т_см - тривалість робочої зміни, с

Розцінка (с) визначається по формулі 2.7:

Р=СТРtтех.оп. (2.7)

де: СТС - секундна тарифна ставка, що відповідає розряду, коп.;

- витрата часу по кожній технологічній операції, с.

Таблиця 2.2- Технологічна схема поділу праці одномодельного секційного потоку з послідовним запуском моделі

Найменування виробу- сарафанжіночий з бавовняної тканини

Кількість робітників в потоці (фактичне) -35

Випуск в зміну, од.-505

Трудомісткість виробу, с -2000

Такт потоку, с -57

Секундна тарифна ставка (при ДТС₁ = 40 грв) рівна:

1 - й розряд - 0,13888коп.

2 - й розряд - 0,15222коп.

3 - й розряд - 0,16804 коп. 4 - й розряд - 0,18694 коп.

Щоб приступити до розстановки обладнання відповідно до технологічної схеми потоку, слід провести аналіз технологічної схеми. Для виявлення відхилень часу окремих організаційних операцій від такту потоку має бути складено синхронний графік часу виконання організаційних операцій.

По вісі ординат відкладають час виконання організаційної операції у вибраному масштабі, по осі абсцис - її номер. Синхронний графік обробки сарафану жіночого представлено на рис. .11. Для перевірки правильності узгодження часу виконання організаційних операцій всього потоку необхідно визначити коефіцієнт узгодження К_У (2.8):

(2.8)

Ку=

Ку=

де К_Ф - фактична кількість робочих в потоці.

Відхилення коефіцієнта узгодження, що допускаються, складають ±2%, тобто К_У = 0,98-1,02 для АГП;

Далі необхідно виконати монтажний графік. На основі схеми розподілу праці виробу в потоці складають схему послідовності виконання операцій - монтажний графік. Монтажний графік обробки сарафану жіночого представлений у графічній частині курсового проекту на листі 2.

Монтажний графік показує послідовність руху напівфабрикату в процесі виготовлення виробів по робочим місцям потоку і по окремих секціях або групах залежно від прийнятої форми організації робіт, наявності кратних операцій, порядку запуску деталей виробу в потік, секції, групи.

2.3 Визначення техніко - економічних показників проектованого потоку

Розрахунок техніко-економічних показників (ТЕП) швейного потоку починають зі складання зведення робочої сили, яка характеризує технічний рівень потоку - кваліфікацію робіт (розрядність) і механізацію робіт.

Зведення робочої сили потоку представлено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.4 - Зведення робочої сили потоку

Виріб: сарафан жіночий

Випуск у зміну: 505 од.

Такт потоку: 64 с

Число робітників: 35

Всі види обладнання, передбачені в проектованому потоці, представляються в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Зведення обладнання

Розрахунок техніко-економічних показників технологічного процесу, що проектується, виконується в наступній послідовності:

1 Визначення продуктивності праці одного робітника в потоці (Пп, од.) за формулою 2.9 .

1== (2.9)

де М - випуск виробів в зміну;

К_Ф - фактична кількість робітників;

Кількість робітників по кожній спеціальності й розряду встановлюють по технологічній схемі. Після визначення підсумкових показників по кожній спеціальності знаходять їх питому вагу по відношенню до загальної кількості робітників потоку. За даними таблиці 2.4 розраховують середній розряд:

(2.10)

де - сума розрядів, яка визначається помноженням кількості робітників даного розряду на номер розряду;

К_Р - розрахункова кількість робочих в потоці.

Стр=

3 Середній тарифний коефіцієнт

(2.11)

де - сума тарифних коефіцієнтів, яка визначається помноженням кількості робітників даного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.

Стк=

4 Вартість обробки одиниці виробу можна розрахувати по формулі:

(2.12)

де ДТС₁ - денна тарифна ставка робочого 1-го розряду, грв;

С вир=

- сума тарифних коефіцієнтів.

Крім того, визначають коефіцієнти: механізації потоку:

Кмех= (2.13)

де t^М - час виконання машинних неподільних операцій;

t^С - час виконання спецмашинних операцій;

t^П - час виконання пресових операцій;

t^н/а - час виконання напівавтоматичних операцій.

К.мех=

5 Коефіцієнт використання обладнання:

(2.14)

де Т_МЕХ - час механізованих робіт,

n - кількість устаткування.

Кв.о.=

6 Зйом продукції з одного метру потоку встановлюють по формулі:

7.Зйом (2.15)

де М_ЗМ - випуск в зміну, шт.;

L_П.Л. - довжина потокової лінії.

Зп=

7.продукції з 1мпотоку встановлюють по формулі:

Зкв.м =2.12 (2.16)

Зведені дані по ТЕП потоку наводяться в таблиці 2.5.

2.4 Вибір внутрипроцесних транспортних засобів

Транспортування напівфабрикатів по місцям в цеху відбувається за допомогою безпривідних транспортних засобів або механічних транспортерів різних видів.

Щоб обирати транспортні засоби необхідно враховувати вид, об'єм, масу та розміри оброблюючої деталі, напівфабрикатів, направлення транспортування виробів, з одного робочого місця на інше (вручну по столу, скату, за допомогою безпривідних транспортних засобів). У таблиці 2.6 представлена характеристика транспортних засобів, які використовуються у проектованому потоці.

Таблиця 2.6 - Характеристика транспортних засобів

2.5 Розрахунок і план швейного цеху

Початковим етапом розробки плану швейного цеху - це визначення кількості потоків, які необхідно розмістити в даному цеху. Кількість потоків визначається виходячи з оптимальної кількості робітників швейного цеху (в середньому 120 - 130 чол). . Тобто в проектованому цеху треба встановити 3 потоки. Наступним етапом є розрахунок площі швейного цеху. Площа швейного цеху розраховується по формулі:

Sшв.ц = Sпот *n=238*3=714

Sпот=Кф*f=35*6.8=238

де f - норма площі на одного робітника;

Обираємо ширину швейного цеху: Ш_шв.ц = 18 м, (сітка колон 6Х6).

Довжина швейного цеху визначається по формулі:

Дшв.ц=

Розміри робочих місць відповідають розміру обладнання і представлені в таблиці 2.7

Таблиця 2.7- Розміри робочих місць

При розміщенні потоків в швейному цеху слід передбачати наступні розміри проходів по довжині та ширині приміщення:

---від торцевої стіни до початку та кінця агрегату - 3,5 - 4 м

---від бокових стін - 1,2 - 2 м

---між групами - 1,2 - 1,5 м

---між секціями - 2 м

---ширина головного проходу - 2,5 - 3,5 м

---від колони до робочого місця - 0,4 м

План швейного цеху представлений в графічній частині курсового проекту на Листі 2 в масштабі 1:100.

Висновки

В ході проведеного комплексного курсового проекту виявили актуальність теми для задоволення споживчого попиту для жінок. Процес дослідження особливостей технологічного процесу виготовлення жіночих сарафанів дозволить різноманітити асортимент, оформлення, якість, стильове вирішення виробу.

Ефективність виробництва одягу багато в чому залежить від технології її обробки. Враховуючи ситуацію підприємств, відсутність фінансових коштів для капіталовкладень в реконструкцію виникає необхідність пошуку внутрішніх резервів підвищення якості виробів, що випускаються, зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних методів обробки, раціональній організації праці в швейному цеху, що дозволяє здійснити зміну моделей з найменшими витратами.

Система моделей, яка була розроблена, дозволить відповідати модному напряму з урахуванням розглянутих вимог що пред'являються до жіночих сарафанів, які дозволять зробити одяг не тільки економічно вигідним для підприємства, але естетично задовольняти потреби жінок.

Далі був проведений аналіз матеріалів, обрані матеріали для сарафанів забезпечують задану форму, зовнішній вигляд, всі гігієнічні та експлуатаціонні потреби, також стабільність режимів роботи обладнання в технологічному процесі.

З урахуванням властивостей матеріалів були вибрані найбільш прийнятні методи обробки вузлів і з'єднань, які забезпечать високий рівень механізації і автоматизації процесу виробництва, а устаткування і пристосування дозволить понизити трудомісткість, а, отже, підвищити продуктивність і якість праці по проектуванню промислової системи моделей жіночих сарафанів в умовах масового виробництва. На основі обраних методів обробки були виконані технологічні карти на 5 вузлів жіночого сарафану у вигляді схеми збірки з у казанням деталей, що входять в вузол, з видом їх з'єднання й технологічних режимів обробки.

Крім того, виконана технологічна послідовність, яка відповідає основам повузловой обробки жіночих сарафанів.

Доказом економічності проектуємих методів являєтся зниження затрат часу на обробку вузла Пч = 9,42% і зріст продуктивності праці Пп = 10,4%.

В даному курсовому проекті для запуску моделей в швейний потік приміняєтся послідовний спосіб запуску, який зазвичай приміняється в одномодельному вузькоспеціалізованному потоках. Форма організації потоку - агрегатно-групова.

Для данного типу потоку була розроблена технологічна схема поділу праці, задачою розробки якою являється раціональне розподілення неподільних операцій технологічної послідовності обработки між робітниками й потоками, що забезпечує ритмічність працездатного процесу, завдяки повному і непреривному використанню робочого часу і обладнання. Для виявлення відхилення часу виконання організаційних операцій від такту потока зіставлений синхронний графік.

Розрахунок техніко-економічних показників (ТЕП) швейного потоку виконаний після визначення рабочої сили і зведення обладнання і показав, що продуктивності труда одного робочого в потоці дорівнює 14 одиниць в зміну, середній тарифний розряд дорівнює 2,93, а середній тарифний коефіциєнт - 1,20, коэффициент механизации равен 0,60. Вартість обробки виробу в потоці= 3,35, зйом продукції з 1 метра 10,89 од., незавершене виробництво = 505 од.

На основі схеми розподілення праці потоку і графа организаційно-технологічних звязків був обраний внутрипроцесний транспорт, а саме безприводні транспортні засоби. Обрані ТЗ забезпечують ритмічність роботи потоку і цеху в цілому.

Список літератури

1.Журналы «Швейная промышленность».

2.Журналы «Легкая промышленность».

3.Шершнева Л.П. Качество одежды. - М.: Легпромбытиздат, 1985 - 192с.

4.Пожидаев Н.Н., Симоненко Д.Ф., Савчук Н.Г. Материалы для одежды. - М.: Легкая индустрия, 1975 - 223с.

5.Кокеткин П. П. Одежда: технология-техника, процессы-качество -М.:Изд. МГУДТ, 2001 - 560с.

6.ГОСТ 2.104-68 ЕСКД. Основные надписи.

7.ГОСТ 2.004-88 ЕФКД. Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ.

8.ГОСТ 2.304-81. ЕСКД. Шрифты чертежные

9.ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам.

10. ГОСТ 12807-88. Изделия швейные. Классификация стежков, строчек, швов. - М.: Издательство стандартов, 1989.