Главная
Коллекция "Otherreferats"
Производство и технологии
Техніко-економічне обґрунтування реконструкції асфальтобетонного заводу з організацією виробництва сумішей
Техніко-економічне обґрунтування реконструкції асфальтобетонного заводу з організацією виробництва сумішей
Техніко-економічне обґрунтування реконструкції асфальтобетонного заводу. Технології виробництва та використання асфальтобетонних сумішей з використанням золошлакових матеріалів ТЕС. Правила розробки технологічної схеми виробництва мінеральних порошків.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2011 |
| Размер файла | 365,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сушильний барабан встановлений на стійкій рамі з чотирма опорними і двома пусковими роликами, і приводиться в дію через коробку передач і ланцюгову передачу.
Після виходу матеріалів із сушильного барабана їх подають за допомогою ковшового елеватора на грохіт змішувального агре-гату
“ДС-185”, де вони сортуються по фракціям. Відсортовані на грохоті кам'яні матеріали тимчасово зберігаються в гарячих бункерах розподільного блоку, потім дозуються у ваговому дозаторі і подаються в змішувач. Точність дозування мінеральних матеріалів 3 % від маси вихідних компонентів.
Мінеральний порошок із силосу за допомогою пневматичного гвинтового насоса ТА - 14 А подається в агрегат мінерального порошку. Вологість мінерального порошку при подачі його в агрегат не повинна перевищувати 1 %. З агрегата мінеральний порошок, надходить до вагового дозатора, дозується і подається в змішувач.
Бітум нагрівається в бітумосховищі до температури 90оС способом загального підігріву а потім шестирьончатим насосом, подається в бітумоплавильний агрегат, що складається з двох котлів .У цих котлах бітум зневоднюється і нагрівається до робочої температури (140оС). Далі бітум подається по бітумопроводах і перекачується в ємність готового бітуму, а потім у ємність де перемішується в'яжуче.
Коли в змішувач надійшли усі мінеральні компоненти (щебінь, висівки, мінеральний порошок) починається їхнє перемішування. Перемішування усіх віддозованих мінеральних складових елементів є завершальною операцією, і в той час однією з основних у технологічному процесі готування асфальтобетонної суміші. Час перемішування триває близько15 секунд
(у залежності від типу суміші) що перемішується. Потім подається бітум та перемішування триває від 60 до 120 секунд в залежності від типу суміші. Після перемішування всіх складових готова асфальтобетонна суміш відвантажується до скіпового підйомника, що подає суміш у бункер готової суміші. З бункера готової суміші асфальтобетон завантажують в автомобілі самоскиди.
Для відводу газів, що викидаються, і їхнього очищення в сушильному агрегаги існує система пиловловлення. Запилені гази, що викидаються, із сушильного барабана за допомогою радиального вентилятора подаються в систему з чотирьох з'єднаних по черзі циклонів СЦН - 40. Найбільш великі частки розміром до 50мкм осідають на стінках циклонів.Ступінь очищення газів, що викидаються, від пилу після проходження циклонів складає 85 %. Осілі частки з циклонів подаються в спеціальний бункер, де вони зберігаються. З бункера пил подається в дозатор мінерального порошку, де дозується як мінеральний порошок за умови , що не будуть погіршуватися властивості асфальтобетонної суміші.
Після проходження системи з чотирьох циклонів забруднений газ надходить на другий ступінь пилоочистки трубу Вінтурі вологий фільтр. Відділення пилуватих часток можливо до розмірів менше 0,05 мкм. Ступінь очищення газів, що викидаються, від пилу складає 98%.
Вологий фільтр складається з димовсмоктувача вхідного патрубка, дифузора системи розбризкування води, що виходить з патрубка системи відцентрового осідання, бризгоулавлювач, димової труби, патрубка зливу шламу, шламовідстойника з трубопроводом. З відстійників шлам вантажиться ексковатором в автомобілі самоскиди і вивозиться з території заводу в міські відвали.
8. Розрахунок площ складів заповнювачів та ємкостей для зберігання бітуму і мінерального порошку
Органічні в'яжучі на АБЗ зберігаються найчастіше в сховищах ямного типу. Розраховуємо необхідні геометричні параметри бітумосховища - довжину й ширину. Бітумосховище по довжині ділиться на окремі секції. Стандартна ємність секцій становить 250, 500, 1000 т. При розрахунку геометричних параметрів бітумосховища, насамперед, визначають нормативний запас бітуму на заводі
МБ = 615 т
Приймаємо дві секцію ємністю 500т та 250 т.
Бічні стінки секції вертикальні, за винятком однієї (довгої), обгорненої в напрямку розвантаження в'язкого до бітумосховищу
Розрахунок геометричних параметрів секції бітумосховища проводиться в такій послідовності:
призначаємо глибину бітумосховища h =4 м;
визначаємо площу секцій (по середній лінії)
F = , м2 (8.1)
де Q - ємність секції , м3.
F500 = = 125 м2.
F250 = = 62.5 м2 .
призначаємо довжину секцій L = 15 м;
визначаємо середню ширину секцій
Bc = ,м (8.2)
Bc500 = = 8, 3 м .
Bc250 = = 4,2 м .
визначаємо ширину секцій зверху й знизу
Вн = Вс - n ,м (8.3)
ВВ = Вс + n( +0,5) , м (8.4)
де n - крутість схилу (1:1);
0,5 - відстань від верху бітуму до верху сховища ,м.
Вн500 = 8,3 - 1 = 6,3 м;
Вн250 = 4,2 - 1 = 2,2 м;
ВВ 500 = 8,3 + 1. ( + 0,3) = 10,6 м;
ВВ 250 = 4,2 + 1. ( + 0,3) = 6,5 м;
Одним з об'єктів технологічної лінії на АБЗ є склад мінерального порошку. Для вибору типу складу необхідно знати запас мінерального порошку, необхідний для забезпечення безупинної роботи асфальтобетонного заводу. Нормативний запас мінерального порошку на асфальтобетонному заводі складає 1542 т .
У зв'язку з тим що типові силосні склади розраховані на зберігання цементу, а на АБЗ потрібно зберігати мінеральний порошок, треба перераховувати вміст складу для збереження мінерального порошку, тому що насипна щільність його снас м.п.=0,9 т/м3 , що менше ніж снас.щ=1,3т/м3
К=
Це означає, що об'єм мінерального порошку в 1,4 рази більше об'єму цементу. Виходячи з цього об'єм силосного складу для зберігання мінерального порошку повинен дорівнювати :
V=1542*1,4=2158,8 т . (4.2)
Приймаємо склад місткістю 2500 т, до якого уходять 4 силосних банки місткістю 625 т кожна, діаметр силосної банки 6 м, висота 25,54 м. Продуктивність складу по видаванню мінерального порошку дорівнює 40т/год, по прийманню 100т/год.
9. Вибір та розрахунок потреби в обладнанні для виробництва мінерального порошку
Виробництво мінерального порошку на асфальтобетонному заводі відіграє важливу роль.Продуктивність цеху і характер заводів і цехів по виробництву мінерального порошку залежать від:
заданого обсягу виготовлення асфальтобетонних сумішей;
умов і можливостей забезпечення мінеральним порошком в даному районі асфальтобетонних заводів;
планової тривалості роботи підприємства по виробництву мінерального порошку;
характеру транспортних зв'язків підприємства по виробництву мінерального порошку з джерелами сировини і споживачами мінерального порошку.
Для виготовлення мінерального порошку на заводі, що реконструюється, використовують кульовий млин. В залежності від того, яка годинна потреба заводу в мінеральному порошку, приймаємо млин певної прдуктивності.
Годинна потреба заводу в мінеральному порошку складає
8,03 т. Отже, виходячи з цієї кількості, приймаємо дві марки кульових млинів , та порівнюючи їх продуктивність обираємо ту яка задовольнить зазначеним потребам[29].
Перший кульовий млин марки СМ-6001.
k; (9.1)
де V- корисний об'єм, м3 (V=4,2 м3); D-діаметр барабану, м (D=1,5 м); G-маса мелющіх тіл, т (G=7,7 т); q - питома продуктивність млина , (q=0,04);
k- поправочний коефіцієнт, (k=1,4).
1,4=3 т/ч;
Приймаємо три кульові млини.
Другий кульовий млин марки СМ-6003
k;
1,4=2 т/ч;
Приймаємо чотири кульові млини.
Зробивши розрахунки та порівнявши два види млинів, робимо висновок, що більш вигідним є прийнятий кульковий млин марки СМ-6001. Продуктивність цього млина вища, тому матеріальні та енергозатрати менші, ніж у млина марки СМ-6003.
Ще одним не менш важливим пристроєм для сушіння золи яка подається з басейну для зберігання золи є баштова сушарка.
Баштова сушарка - є металевою камерою, днище якої виконане у вигляді конусного бункера для збору порошку, а поверхня ізольована діатомітовою цеглою або мінераловатними плитами. Конструкції сушарок можуть бити рызними, подача шлакозольної суспензії і теплоносія може здійснюватися як зверху, так і знизу, протитечією і прямотоком, а також комбінованим способом, згідно якому суспензію розпилюють форсунками або дисками. Всі види распилювальних сушарок мають такі основні частини: сушильну камеру, газоустаткування, систему подачі суспензії, вентиляційну систему і автоматику.
Розпилення суспензії відбувається за рахунок кінетичної енергії струменя(механічне розпилювання) або за рахунок кінетичної енергії газу (пневматичне розпилювання). Механічні розпилювачі: відцентрові і струменні форсунки, диски, ультразвукові розпилювачі; пневматичні: газові і парові форсунки. В результаті високої швидкості розпилювання, рівномірного розподілу крапель суспензії по перетину сушарки і високої інтенсивності теплообміну між гарячими газами і розпилюючим матеріалом сушіння його відбувається дуже швидко (2-3 с) та зі зменшенням вологості з 55-45% до 8-10%.
Після баштової сушарки сировинний матеріал потрапляє до кулькового млину.
10. Розрахунок та конструювання залізобетонного фундамента під колону бітумосховища
По способу виготовлення фундаменти розділяють на збірні та монолітні.
Збірні фундаменти бувають монолітні та збірні (рис. 10.2).
Для фундаментів застосовують важкі бетони класів В15, В20 й В25. Арматура у вигляді зварених сіток розташовується по підошві фундаменту. Товщина захисного шару бетону повинна бути не менш 35 мм при наявності під фундаментом бетонної підготовки [30].
Вихідні дані для розрахунку залізобетонного фундаменту:
бетон фундаменту класу В15; арматура нижньої сітки зі сталі класу А-II; конструктивна арматура класу А-I; умовний розрахунковий опір основи (піски середньої щільності, маловологі) R0 = 0,3 МПа; глибина закладення фундаменту - Н1 = 1,7 м; середня щільність матеріалу фундаменту та грунту на його уступах - mf = 20 кН/м3; розрахункові характеристики матеріалів: для бетону класу В15: Rb = 8,5 МПа, Rbt = 0,75 МПа, b2 = 0,9, для арматури класу А-II: Rs = 280 МПа.
Зберемо все навантаження зверху до низу, яке діятиме на фундамент. Збір навантаження представлений в табличній формі (табл. 10.1).
Перетин колони - 35 35 см.
Визначимо нормативне навантаження на фундамент по формулі:
,
де - f = 1,15 - середній коефіцієнт надійності по навантаженню.
Визначаємо необхідну площу фундаменту
(10.2)
.
Розміри сторони квадратного у плані фундаменту:
(10.3)
Приймаємо розмір підошви фундаменту 3 3 м (кратно 300 мм).
Таблиця 10.1 Збір навантаження, яке діє на фундамент
|
Вид навантаження |
Нормативненавантаження,Н/м2 |
Коефіцієнтнадійностіпо навантаженню гf |
Розрахунковенавантаження,Н/м2 |
|
Постійне навантаження:- від тришарового рубероїдного килиму на мастиці(маса одного шару 3-5 кг/м2)-від цементної стяжки -2см; р=2000-від пароізоляції - двох шарів пергаміну на мастиці-від ребристих плит приведеної товщини 5,3 см- від бітуму- від залізобетонної колони |
2566,6716,67225219,21017 |
1,21,31,21,11,21,1 |
3087202482631119 |
|
|
Всього |
gn=1570 |
g=1767 |
||
Тимчасова від снігу:в тому числі: довгодіюча - рldкороткодіюча - рcd |
Рп=16750117 |
1,41,41,4 |
Р=23370163 |
|
|
Разом |
(gп+ Рп)=1737 |
(g+ Р)=2000 |
Тоді Аf = 9 м2.
Визначимо висоту фундаменту.
Розраховуємо найменшу висоту фундаменту з умов продавлювання його колоною по поверхні піраміди при дії розрахункового навантаження:
, (10.4)
де psf - напруга в основі фундаменту від розрахункового навантаження,
(10.5)
Rbt = 0,75 МПа = 0,75·103 кН/м2.
.
Повна мінімальна висота фундаменту:
(10.6)
де - ab = 4 см - товщина захисного шару бетону.
.
Висота фундаменту з умов закладення колони:
(10.7)
З конструктивних міркувань, враховуючи необхідність надійно заанкерувати стрижні поздовжньої арматури при жорсткому закладенні колони в фундамент, висоту фундаменту рекомендується приймати рівною не менш, ніж:
, (10.8)
де - hg - глибина стакану фундаменту;
, (10.9)
d1 = 2,5 см - діаметр поздовжніх стрижнів колони,
= 5 см - зазор між торцем колони та дном стакану.
.
.
Приймаємо висоту фундаменту Hf = 100 см, кількість щаблів - 3.Висоту ступіней фундаменту призначаємо з умов забезпечення бетону достатньої міцності у поперечному напрямку без поперечного армування в похилому перетині.
Мінімальну робочу висоту першої (знизу) ступені розраховуємо за формулою:
,
;
h1 = h01 + 4 см = 14,0 + 4 = 18,0 см.
Конструктивно приймаємо h1 = 35 см,
h01 = 35 - 4 = 31 см.
Перевіряємо відповідність робочої висоти нижньої ступені фундаменту h01 = 35 - 4 = 31 см за умови міцності бетону у поперечному напрямку без поперечного армування в похилому перетині. На 1 м ширини цього перетину поперечна сила дорівнює:
(10.11)
.
Мінімальне поперечне зусилля Qb, що сприймається бетоном (згідно п. 3.31 СниП 2.03.01 - 84):
, (10.12)
де b3 = 0,6 - для важкого бетону,
f = 0 - для плит суцільного перетину,
n = 0 - через відсутність подовжніх сил.
.
Оскільки Q1 = 81,1 кН Qb = 125 кН, то умова міцності задовольняється.
Розміри другої й третьої ступені фундаменту приймаємо так, щоб внутрішні грані ступенів не перетинали пряму, проведену під кутом 45 до грані колони на верху фундаменту.
Перевіряємо міцність фундаменту на продавлювання на поверхні піраміди, обмеженої площинами, проведеними під кутом 45 до бічних граней колони: асфальтобетонний завод суміш мінеральний порошок золошлаковий
, (10.13)
де
;
.
Аofp - площа основи піраміди продавлювання при квадратних у плані колоні та фундаменті,
um - середнє арифметичне значення між параметрами верхньої та нижньої основ піраміди продавлювання в межах корисної висоти фундаменту h0, що дорівнює: , або при hc = bc,
; (10.15)
.
Тоді F = 728·103 Н 0,9·0,75(100)·96·524 = 3380·103 Н - умова проти продавлювання задовольняється.
При підрахунку арматури для фундаменту за розрахунковий момент приймаємо згинальні моменти по перетинам, відповідним уступам фундаменту, як консолі з затисненим кінцем:
,
де psf = 247 кН/м2.
;
;
Підрахунок потрібної кількості арматури в різних перетинах фундаменту в одному напрямку:
;
;
.
Приймаємо нестандартну сітку з арматури діаметром 14 мм класу А-II з осередками 16 16 см, Аs = 27,7 см2 в одному напрямку.
Процент армування:
;
,
що більше min = 0,1 %, який установлено нормами.
Верхню ступінь армуємо конструктивно горизонтальними сітками С-2 з арматури діаметром 8 мм класу А-I, установлюваними через 150 мм по висоті; розташування сіток фіксують вертикальними стрижнями діаметром 8 мм класу А-I. Схема армування наведена на рис. 10.3, специфікація в табл. 10.2.
Таблиця 10.2 Специфікація арматури
|
Марка каркасу, сітки |
Кіль-кість, шт |
№ позиції |
Діаметр та клас арматури |
Довжина, мм |
Кількість стрижнів |
Загальна довжина, м |
||
|
в одному каркасі, сітці |
в елементі |
|||||||
|
С-1 |
1 |
1 |
14 А-14 II |
2970 |
18 |
18 |
53,4 |
|
|
2 |
14 А-14 II |
2400 |
16 |
816 |
38,4 |
|||
|
Окремі стрижні |
3 |
8 А-I |
950 |
16 |
16 |
15,2 |
||
|
С-2 |
4 |
4 |
8 А-I |
1300 |
4 |
16 |
20,8 |
|
|
5 |
8 А-I |
350 |
4 |
16 |
5,6 |
11. Розробка схеми генерального плану заводу
При розробці генерального плану [31] поряд із забезпеченням найбільш сприятливих умов для виробничого процесу і праці на підприємстві, раціонального використання земельних ділянок і найбільшої ефективності капіталовкладень необхідно: а) забезпечити безпечні відстані від границь промислових підприємств до житлових і суспільних будинків; б) витримати протипожежні розриви між будинками і спорудженнями; в) згрупувати в окремі комплекси (зони) родинні по функціональному призначенню чи по ознаці вибухопожежної небезпеки виробничі будинки і спорудження; г) розташувати будинку з урахуванням рельєфу місцевості і напрямки пануючих вітрів; д) забезпечити територію підприємства дорогами і необхідною кількістю в'їздів.
У більшості випадків відстань між промисловими підприємствами і житловими чи суспільними будинками визначають необхідністю створення санітарно-захисних зон.
При зонуванні виділяють будинки і спорудження основного виробничого призначення, допоміжні виробничі будинки, склади, будинки адміністративно-господарського й обслуговуючого призначення. Будинки і спорудження підвищеної вибухопожежонебезпечності розташовують з підвітреної сторони.
На підприємстві передбачається не менш двох в'їздів для транспорту. В'їзди варто влаштовувати на відстані не більш 1500 м. Дороги на території підприємства повинні бути кільцевими. При влаштуванні тупикових доріг необхідно передбачити кільцеві чи об'їзні майданчики для розвороту автомобілів розміром не менш 12 x 12 м.
Відстань від краю проїзної частини автомобільних доріг до будинків і споруджень приймається від 1.5 до 12 м у залежності від довжини будинку і наявності в'їзду в будинок автомобілів.
До будинків і споруджень по всій їхній довжині повинний бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів: з одного боку - при ширині будинку чи спорудження до 18 м та з двох сторін - при ширині більш 18 м.
Форма площадки реконструйованого асфальтобетонного заводу має вид прямокутника (рис.11.1). На території підприємства маються наступні будинки і споруди: асфальтобетонна установка «ДС-185» продуктивністю 60 т у годину та асфальтобетонна установка «ДС-117-2Е» продуктивністю 25 т у годину; бітумосховище на 2 секції ємністю 500 т та одна секція 250 т; бітумоплавильня складає з 2-х казанів 16 м кожна; ємності для мазуту (наземні, підземні); емульсійний цех та ємність для готової емульсії. Так само на території заводу маються: ремонтні майстерні; побутові приміщення; гаражі; котельня; лабораторія; автомобільні ваги на 30 т; туалет; виробничі склади, адміністративно-побутовий корпус, розташований з підвітряної сторони площадки і що знаходиться за залізобетонним огородженням; склад ППМ; протипожежне водоймище; ремонтна майстерня; їдальня; зона відпочинку; трансформаторна підстанція.
Усі перераховані вище будинки і спорудження розташовані відповідно до дотримання санітарних і протипожежних вимог.
На території знаходяться залізничний тупик.
За асфальтовані дороги, що знаходяться на території заводу, це дозволяє в будь-яку погоду і будь-якому транспорту проїхати по території АБЗ. На території складу під конусами покладені залізобетонні плити це інженерне рішення охороняє кам'яні матеріали від додаткового забруднення пилувато-глинистими частками. Це інженерне рішення приводить до подорожчання асфальтобетонної суміші при цьому збільшується термін експлуатації асфальтобетонного покриття. У бітумному господарстві також відбулися зміни вони виникли по причині зносу змійовика що знаходиться на дні бітумосховища його заміняємо на два для того щоб при поломці одного зі змійовиків можна було робити ремонт без зупинки виробництва. А також тепер ускладнився шлях подачі бітуму в змішувальний агрегат. Тепер бітум спочатку надходить у приямок де розігрівається до робочої температури потім за допомогою шестерного насоса бітум надходить в окисну установку після окислювання бітум перекачується в ємність готового бітуму, а потім на цех приготування емульсії, де він у диспергаторі перемішується з водним розчином.
Виникли зміни при розвантаженні кам'яних матеріалів під естокадою установлюється приймальний бункер з нього матеріал надходить по похилому конвеєру на склад, це дозволяє уникнути зміни гранулометричного складу і забруднення кам'яних матеріалів. Економічна сторона цього питання показує що це рішення економічно вигідне тому що менші витрати на транспортування матеріалів автосамоскидами на територію складу, а потім їхнє складування за допомогою бульдозера.
Територія асфальтобетонного заводу в результаті реконструкції упоряджена, уздовж під'їзних доріг маються тротуари. Так само є тротуари і площадки перед побутовими приміщеннями, ремонтно-механічними майстернями, вагарні, лабораторією й адміністративно-побутовим корпусом, перед яким знаходяться квіткові клумби. Уздовж огородження передбачаються зелені насадження, знаходиться упоряджена площадка відпочинку з альтанкою й скамейками.
Техніко-економічні показники генерального плану:
- площа території - 4,87 га,
- площа автомобільних доріг - 0,79 га,
- площа забудови - 2,39 га,
- щільність забудови - 2,39 га,
- коефіцієнт використання території - 0,65.
12. Охорона праці
Техніка безпеки
Асфальтобетонний завод відноситься до виробництва з підвищеною небезпекою для працівників. Тому необхідно строго дотримуватися правил техніки безпеки.
Заходу щодо планування та фінансування охорони праці включаються в колективні договори з урахуванням комплексного плану поліпшення охорони праці й санітарно-оздоровчих заходів, паспорта санітарно-технічного стану, умов роботи в цехах і на виробничих ділянках, аналізу причин виробничого травматизму і захворюваності, пропозицій робітників та службовців.
Адміністрація підприємства повинна проводити інструктажі робітників та службовців по техніці безпеки, виробничій санітарії, пожежній безпеці та іншім правилам охорони праці, а також постійний контроль за дотриманням працівниками всіх вимог інструкцій з охорони праці.
На АБЗ існує триступінчастий контроль за станом охорони праці.
На першому ступені він здійснюється майстрами, механіками, які щодня на початку роботи перевіряють справність устаткування й огороджень, інструментів, наявність захисних засобів. При виявленні несправностей або порушенні правил техніки безпеки майстер або механік негайно вживає заходів до їх усунення, про що записують у книгу майстра. Після цього майстер або механік при необхідності проводять 5-хвилинки з техніки безпеки.
Щодня начальник цеху із представником комісії з охорони праці здійснюють другий ступінь контролю охорони праці. Всі помічені неполадки або порушення правил і норм техніки безпеки вносяться у журнал, призначаються особи, відповідальні за їхнє усунення, визначаються строки виконання необхідних робіт.
На третьому ступені контролю головний інженер, інженер по ТБ, лікар медпункту за участю головного механіка й головного енергетика 1 раз на місяць перевіряють стан техніки безпеки й виробничої санітарії на кожній ділянці АБЗ.
По характеру охорони праці й часу інструктаж працюючих проводять по таких видах: вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий.
Вступний інструктаж проводить інженер по техніці безпеки з усіма новими робітниками, незалежно від роду їхньої майбутньої діяльності. Під час вступного інструктажу прийняті на роботу знайомляться із загальними особливостями, властивими даному виробництву, із внутрішнім трудовим розпорядком, з основними положеннями законодавства про охорону праці, із правилами особистої гігієни й т.д. Результати вступного інструктажу фіксуються в спеціальних журналах або картці з підписами.
Після вступного інструктажу із прийнятим на роботу керівник робіт - майстер, начальник ділянки або цеху проводить первинний виробничий інструктаж на робочому місці. Робітникові роз'ясняють і показують безпечні способи й прийоми роботи при виконанні конкретного завдання в умовах даної виробничої обстановки. Результати первинного інструктажу на робочому місці заносять у спеціальну картку, у якій ставлять два підписи - хто одержав, і хто провів інструктаж.
При переході робітника з одного об'єкта на іншій, з однієї роботи на іншу обов'язково проводять повторний виробничий інструктаж на робочому місці. Результати інструктажу заносять у спеціальний журнал реєстрації.
Позаплановий інструктаж з безпечних прийомів і методів роботи проводить на робочому місці майстер при порушенні робітником правил й інструкцій з охорони праці, при зміні технологічного процесу, устаткування й т.д.
Середовище, у якій працює людина, повинна задовольняти її фізіологічним, психологічним й естетичним потребам. Тільки при цих умовах можна досягти максимальної продуктивності й безпеки роботи. Виконання робіт при незадовільному освітленні робочих місць приводить до систематичної напруги зору.
При освітлені приміщень і території АБЗ використовують загальне, місцеве й комбіноване освітлення.
Для виробничих будинків середнє значення коефіцієнта природного освітлення становить 1-10 %. Вікна при значному виділенні пилу потрібно очищати не менш 4 разів у рік.
В адміністративному корпусі освітленість дорівнює 300 лк. Нормовані значення коефіцієнта природного висвітлення для: лабораторії АБЗ - 300лк; ваговій - 300 лк; санітарно-побутових приміщень - 50-75 лк; бітумосховища - 50-60 лк; складів кам'яних матеріалів і мінерального порошку - 20 лк; котельні - 100 лк.
На відкритих площадках - освітлення повинно бути не менше 2 лк. На проїздах автомобілів і залізничних колій мінімальне освітлення - 1 лк. Охоронне освітлення повинне бути не менш 0,5 лк. При недостатньому освітлені у людини можуть розвитися короткозорість, тимчасова або й повна втрата зору.
Пожежна профілактика
При розробці генерального плану поряд із забезпеченням найбільш сприятливих умов для виробничого процесу і праці на підприємстві, раціонального використання земельних ділянок і найбільшої ефективності капіталовкладень необхідно:
а) забезпечити безпечні відстані від границь промислових підприємств до житлових і суспільних будинків;
б) витримувати протипожежні розриви між будинками і спорудами;
в) згрупурувати в окремі комплекси (зони) родинні по функціональному призначенню чи по ознаці вибухопожежної небезпеки виробничі будинки і споруди;
г) розташовувати будинки з урахуванням рельєфу місцевості і напрямку пануючих вітрів;
д) забезпечувати територію підприємства автомобільними дорогами і необхідною кількістю в'їздів.
Будинки і споруди підвищеної вибухопожежонебезпечності розташовують з підвітряної сторони відносно адміністративних споруд та побутових приміщень. На підприємстві повинно бути не менш двох в'їздів для транспорту. В'їзди варто влаштовувати на відстані не більш 1000 м. Дороги на території підприємства повинні бути кільцевими. При влаштуванні тупикових доріг необхідно передбачити кільцеві чи об'їзні майданчики для розвороту автомобілів розміром не менш 12 x 12 м. Відстань від краю проїзної частини автомобільних доріг до будинків і споруд приймається від 1.5 до 12 м у залежності від довжини будинку і наявності під'їзду до будину автомобілів. До будинків і споруд по всій їхній довжині повинний бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів: з одного боку - при ширині будинку чи споруди до 18 м і з двох сторін - при ширині більш 18 м.
Всі будинки й споруди АБЗ повинні бути обладнані проти пожежними зв'язком і сигналізацією, що дозволяє виявити пожежу на ранній стадії розвитку, організувати її успішне гасіння й, тим самим, не допустити значного матеріального збитку.
Протипожежні перешкоди призначені для обмеження поширення пожежі в межах протипожежних відсіків будинку. До них відносять протипожежні стіни і неспалимі перекриття.
Протипожежні стіни повинні бути виконані з неспалимих матеріалів, спиратися на фундамент і мати впевну вогнестійкість. Сполучення в протипожежній стіні неспалимих конструкцій зі спалимими чи важкоспалимими матеріалами неприпустимо. Протипожежні стіни повинні зводитися на усю висоту будинку, розділяючи покритті, перекриття, і попереджати поширення пожежі по зовнішніх стінах і спалимих покрівлях, перерізати усі виступаючі над дахом конструкції і підніматися над покрівлею не менш, ніж на 60 см при спалимому покритті чи при неспалимому і важкоспалимому покритті зі спалимим утеплювачем, і не менш, ніж на 30 см при неспалимому і важкоспалимому покритті з важко спалимим утеплювачем.
Для забезпечення незадимленості суміжних приміщень і зменшення концентрації диму в нижній зоні приміщення, у якому виникла пожежа, необхідно використовувати димові люки. Відкриванням димових люків створюються більш сприятливі умови для евакуації людей з палаючого будинку, полегшується робота пожежних підрозділів по гасінню пожежі.
Причини виникнення промислових вибухів можна умовно розділити на 3 групи:
§ Виникаючі в початковий період експлуатації виробництва - у період зборки елементів технологічного устаткування; причини цієї групи позначаються відразу ж після пуску устаткування в експлуатацію. Слід зазначити, що в результаті серйозних недоробок у проектах відбувається близько 7 % промислових вибухів.
§ Виникаючі в основний період експлуатації виробництва: з причини несправності контрольно-вимірювальної апаратури й елементів устаткування, порушення правил безпеки, неякісної збірки та ремонту устаткування;
§ Виникаючі в період так званого «старіння» елементів устаткування - зношування деталей, корозії матеріалів, потоншення стінок елементів устаткування й т.ін.
На АБЗ найбільш пожежонебезпечними місцями є - бітумосховище, бітумоплавильний агрегат, асфальтобетонний змішувач, склад паливно-мастильних матеріалів. Ці місця повинні бути забезпечені щитами із протипожежним устаткуванням, вогнегасниками, ящиками із сухим піском. Гасіння паливно-мастильних матеріалів, які зайнялися, і бітуму ведеться пінними вогнегасниками, піском. Постійно контролюється щільність закриття кришки бітумного дозатора по масі, цей захід попереджає розбризкування гарячого бітуму. Робочі місця машиніста й форсунника повинні бути оснащені вогнегасниками типу ОП-5 .
Огляд і ремонт внутрішніх частин сушильного барабану, гарячого елеватору, грохоту, гарячого бункеру, дозаторів по масі, мішалки, пилоуловлюючого устаткування, а також бункера готової суміші виконується тільки після їх остигання. Магістральні трубопроводи для подавання рідкого палива у форсунки бітумоплавильних агрегатів на АБЗ повинні бути розташовані не ближче 2 метрів від форсунок (за правилами пожежної безпеки). Застосовувати відкритий вогонь для розігріву бітумопроводів перед початком роботи заборонено. У випадку загоряння бітуму в котлі бітумоплавильного агрегату правилами ТБ бітумоплавильної ділянки передбачене щільне закриття кришкою горловини котла й відключення форсунок. У випадку спінення бітуму в котлах застосовуються піногасники типу СКТН-1 або гашене вапно.
Техніка безпеки при експлуатації машин і устаткування АБЗ
Безпека експлуатації машин і механізмів значною мірою залежить від їхнього стану, організації обслуговування, догляду і ремонту. До керування машинами, механізмами й устаткуванням на АБЗ допускаються особи, яким виповнилося 18 років, які мають посвідчення на право керування даною машиною, визнані придатними до даної роботи медичною комісією й знають вимоги безпечного ведення робіт.
Стороннім особам перебувати на робочих місцях й у зоні роботи машин й устаткування забороняється.
Чистити, змазувати і ремонтувати машини допускається тільки після їхньої повньої зупинки. Частини машин і механізмів, що рухаються й обертаються обгороджують з метою запобігання доступу до них людей.
Робітники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям й іншими засобами індивідуального захисту.
Устаткування АБЗ повинне відповідати таким вимогам:
§ всі робочі площадки й переходи повинні бути обладнані міцними настилами й щаблями, обладнаними поруччям висотою не менше 1 метру; площадка й бічна стінка під форсункою повинні бути обшиті листовим залізом, а за форсункою встановлено віконце з матеріалу, що не згоряє, для спостереження за горінням форсунки;
§ бітумний дозатор повинен мати кришку , що щільно закривається, яка охороняє від крапель гарячого бітуму;
§ паро- і бітумопроводи повинні мати теплоізоляцію;
§ робочі місця на асфальтобетонному заводі повинні забезпечуватися вогнегасниками.
При розвантаженні бітуму, що прибуває залізницею, виконують такі операції: під колеса вагонів підкладають спеціальні башмаки; перевіряють справність парової сорочки, вентилів і патрубків цистерн, зі сторони розвантаження не допускають появу людей на відстані ближче 15 метрів.
Бітумосховище повинне бути закритими, з надійним відводом поверхневих вод й огородженнями висотою 1,5 м з усіх боків. На огородженнях повинні бути зроблені написи «Вхід заборонений».
Асфальтобетонний змішувач запускається в роботу після: подавання попереджувального звукового сигналу, усунення несправності машини, перевірки справності проводки й вузлів автоматики, випробування вхолосту всіх вузлів й агрегатів змішувача; пробного пуску бітумного насоса, що подає бітум від бітумоплавильного агрегату до змішувача, перевірки вхолосту відкриття й закриття затвора накопичувального бункеру, роботи скіпового підйомника.
При несправності топки, форсунок або газових пальників робота сушильного барабану забороняється.
По закінченні роботи АБЗ пульт керування, пускові пристосування відключають і замикають, щоб виключити можливість пуску змішувача або машини сторонніми особами.
Для забезпечення електробезпеки потрібно застосовувати окремо чи в сполученні один з одним наступні способи і засоби: захисне заземлення, занулення, захисне відключення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, електричний поділ мереж, ізоляція струмоведучих частин, компенсація струмів замикання на землю, огороджувальні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки, засоби захисту і запобіжні пристрої.
Для забезпечення безпечної і нормальної експлуатації судини й установки, що працюють під тиском, їх забезпечують арматурою, приладами безпеки і контрольно-вимірювальними приладами,що встановлюють в доступних для спостереження й обслуговування місцях.
Профілактичні заходи щодо попередження вибухів компресорних установок містять у собі застосування якісних мастил, надійного охолодження, ретельного очищення усмоктуваного повітря від пилу й ін. Охолодження компресорних установок може бути повітряним і водяним. Водяне охолодження в порівнянні з повітряним більш ефективно.
Всі вантажно-розвантажувальні роботи виконуються під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом по підприємству.
Безпека механізованих вантажно-розвантажувальних робіт багато в чому залежить від виду транспорту і величини фронта робіт. Вантажні автомобілі до фронту навантаження чи розвантаження можуть встановлюватись уздовж складу, торцем чи під кутом. Для забезпечення безпеки робіт відстань між автомобілями і складом повинна бути не менш 0,2 м, між автомобілем, що рухається, і границею проїзду автомобіля, що стоїть, не повинна перевищувати 0,5 м.
Перед включенням транспортерів обов'язково треба подати звуковий сигнал. Транспортери повинні бути обладнані бортами, а кут їх нахилу повинен виключати скочування піску, щебеню униз по стрічці. Електричні проведення електродвигунів приводів машин, механізмів й устаткування повинні бути укладені в металеві труби або гумовий шланг із армуванням для захисту від механічних ушкоджень. Включення електродвигуна транспортера виконується тільки спеціально виділеною особою. Суворого заборонено усувати буксування транспортерної стрічки, закидати різні матеріали між барабаном і стрічкою. Для обслуговування й ремонту транспортера - передбачені проходи шириною не менше ніж 1 м.
Силову й освітлювальну мережу необхідно захищати від механічних ушкоджень. Рубильники включення електромережі захищають кожухами, а обладнання, що споживачє силову електроенергію заземлюють. При роботі вночі територія асфальтобетонного заводу й особливо робочі місця повинні бути освітлені таким чином, щоб були видні всі деталі і механізми, що рухаються.
Робота із пневматичним інструментом у зоні дії машин і механізмів, які генерують шум, систематично пов'язані із впливом виробничого шуму, що перевищує іноді гранично припустиму гучність. Це може призвести до поразки внутрішнього вуха людини, зниженню слуху.
Рівень шумового навантаження на працюючих на асфальтобетонному заводі згідно з «Санітарніми нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99», не повинен перевищувати 80 дБ "А" екв. У відповідності до ДСН 3.3.6.039 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації», еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати 92 дБ, контроль здійснюють згідно з МУ 3911.
Відомими методами і способами зниження шуму і вібрацій є наступні заходи: архітектурно-планувальні; технологічні; по поліпшенню віброакустичних характеристик існуючих машин і устаткування; санітарно-гігієнічні; організаційні.
Відповідно до архітектурно-планувальних заходів необхідно раціонально обрати схему генерального плану підприємства, коли гучні установки розташовують в одному місці, на периферії території підприємства з підвітреної сторони. У цехах ділянки з найбільш інтенсивним шумом відокремлюються від інших звукоізолюючими перегородками.
Дотримуючись технологічних заходів по боротьбі зі шкідливими вібраціями і шумом на асфальтобетонному заводі, необхідно використовувати такі механізми і машини, що збуджують мінімальні динамічні навантаження. Заходи щодо поліпшення віброакустиних характеристик машин повинні в першу чергу передбачати обов'язкове своєчасне виконання профілактичних ремонтів.
Відповідно до санітарно-гігієнічних заходів необхідно забезпечувати робітників індивідуальними засобами захисту від шуму і вібрації і контролювати їхнє правильне використання; проводити систематичні медичні огляди для виявлення робітників, що за станом здоров'я не можуть працювати в гучних цехах; вчасно виявляти в робочіх ознаки захворювань шумовою чи вібраційною хворобою і направляти їх на лікування.
Організаційними заходами необхідно досягати обмеження числа робітників, підданих впливу шуму. Організація роботи гучного устаткування повинна виключати одночасну роботу декількох машин з високим рівнем шуму.
Для зменшення вібрації кожухів, огороджень і інших деталей, виконаних зі сталевого листа, застосовується вібропоглинання.
Для зниження рівня шуму, що випромінюється механізмами, і захисту робітників від шуму можна застосувати звукоізолюючі кожухи, кабіни й екрани. Звукоізолюючі кожухи виготовляють з металу, пластмаси в сполученні зі звукопоглинаючими матеріалами. Переносні звукоізолюючі кабіни й екрани застосовуються для захисту робітників від шуму безпосередньо на робочих місцях. Вони використовуються в тих випадках, коли неможливо досягти зниження рівня шуму іншими способами. Звукоізолюючі кабіни обладнуються дверима, системою вентиляції, оглядовими стеклами для спостереження і керування технологічним процесом. Вікна і двері звукоізолюючих кабін повинні мати підвищену звукоізолюючу здатність, що досягається застосуванням пружних ущільнювальних прокладок по всьому периметру.
Також встановлюють між робітниками і джерелами шуму екрани у виді ковпака, що представляють собою перешкоду від впливу прямого звуку.
Загальна вібрація: підлога цеху, рама машини, сидіння. Локальна вібрація: ручний інструмент.
Засоби й методи віброзахисту:
- використання гумових прокладок;
- застосування ресорних й амортизаційних систем;
- балансування частин агрегатів, що обертаються;
- мінімізація допусків при виготовленні деталей агрегату з метою зменшення зазору в з'єднаннях металу.
Основними технологічними операціями на АБЗ, де здійснюються викиди пилу, є:
§ розвантаження мінеральних матеріалів;
§ завантаження щебеня і відсіву в бункери агрегату живлення;
§ транспортування щебеня і відсіву холодним ковшовим елеватором у сушильний барабан;
§ висушування й нагрівання щебеня і відсіву;
§ транспортування мінеральних матеріалів у змішувач.
Крім викиду пилу, на АБЗ здійснюються викиди С, СН, NO2, дрібних твердих часточок, канцерогенних вуглеводнів. Ці викиди здійснюється під час:
§ нагрівання й зневоднювання бітуму;
§ висушування й нагрівання щебеня і відсіву.
Шкідливою виробничою умовою є систематичний вплив виробничого пилу: тривале вдихання пилу, що містить двоокис кремнію у вільному або зв'язаному стані, може призвести до поразки органів дихання. Тому сушильний барабан обладнаний установкою, що збирає пил. Агрегат мінерального порошку додатково оснащений аспіраційною системою, що має фільтри, з ефективністю очищення 98 %.
Процес перемішування мінеральних матеріалів з бітумом супроводжується викидами кремнієвого пилу, які містять мінеральні матеріали, і продуктів згоряння палива - двоокису й окису азоту, окису вуглецю, бенз(о) пірену. По класу небезпеки ці речовини відносяться: до 1 - бенз(о)пірен (ПДК= 0,005 мг/м3); до 2 - інші (ПДК = 5 мг/м3).
Система пиловловлення призначена для очищення вихідних газів із сушильного барабана від пилу, утилізації й подавання пилу в змішувальний агрегат для наступного дозування й введення її до суміші в якості додаткового порошку - наповнювачу.
Асфальтобетонна установка обладнана системою очищення димових газів, що має 3 ступеня очищення:
- попередня система очищення;
- циклони сухого очищення;
- мокрий пиловловлювач - скрубер “Вентурі”.
Ефективність пиловловлення становить 99,7 - 99,85 %.
Як індивідуальними засобами захисту від пилу робітників забезпечують респіраторами (ШБ-1,”Ліпесток”, “Астра”), спецодягом і захисними окулярами.
12.4 Токсичні та отруйні речовини
У процесі роботи при різноманітних умовах на організм людини або короткочасно протягом деякого часу впливають несприятливі фактори. Виробнича санітарія й гігієна праці займаються вивченням біологічного впливу різних факторів на організм людини й вишукуванням способів попередження, ослаблення й усунення їхнього негативного впливу на організм людини.
Всі фактори, які впливають на людину у виробничих умовах, називаються професійними шкідливостями. Результатом впливу професійних шкідливостей є професійні захворювання. Багатьом професіям притаманне комплекс шкідливих впливів, які при тривалому впливі можуть стати фактором професійних захворювань. Одним з таких професійних захворювань є захворювання від інтенсивного впливу токсичних речовин у вигляді газів аерозолів, які викликають професійні отруєння.
На асфальтобетонному заводі, що реконструюється, до небезпечного в санітарному відношенні ставляться бітумосховище, зона приготування в'яжучих і виробництво асфальтобетонної суміші. Тому, щоб уникнути небезпечних наслідків, з метою максимального зниження на працюючіх впливу шкідливих речовин, на даному АБЗ передбачений наступний комплекс заходів:
§ бітумосховище й технологічне оснащення заводу розташоване відносно адміністративно-побутового корпусу з підвітряної сторони;
§ кабіна оператора змішувальної установки обладнана засобами вентиляції;
§ при роботі з токсичними речовинами робітниками застосовуються засоби індивідуального захисту органів дихання, поверхні шкіри;
§ проводяться заходи, спрямовані на уловлення пилу.
При роботі обладнання заводу мають місце шкідливі викиди газів і пилу.
У процесі подавання кам'яних матеріалів і мінерального порошку до змішувача з метою запобігання пилоутворення всі транспортери й конвейєри обладнані кожухами.
Санітарно-побутові приміщення для робітників асфальтобетонного заводу передбачені відповідно до вимог санітарних норм і правил.
Обов'язковою умовою санітарно-побутових вимог є наявність гардеробних, обладнаними шафами для зберігання особистого й спеціального (робочого) одягу, душові, умивальники, туалет.
Територія АБЗ обгороджена забором висотою 2,0 м, освітлюється в нічний час охоронним освітленням; на випадок недостатнього освітлення в другу зміну передбачене прожекторне освітлення.
Основні вимоги санітарних норм зводяться до розробки таких технологічних процесів і виробничого устаткування, які забезпечували б наступне:
- відсутність або мінімальні виділення в повітря приміщень, в атмосферу й стічні води шкідливих речовин, або речовин, з неприємним запахом;
- відсутність або мінімальне виділення тепла й вологи в робоче приміщення;
- відсутність або мінімальне утворення шуму, вібрації, статичної електрики й т.д.
При проектуванні генерального плану АБЗ враховано, що він по санітарно-гігієнічній класифікації ставиться до III класу промислових підприємств. Житлова забудова розташована з підвітряної сторони АБЗ. Між границями АБЗ і житловою забудовою є санітарно - захисна зона шириною 300 метрів. Дороги на території заводу повинні бути з асфальтобетонним покриттям. Розриви між сусідніми спорудами повинні забезпечуватисанітарну й пожежну безпеку.
Нормальна температура виробничого середовища знаходиться в межах від +10 до +30° С. При підвищенні температури навколишнього повітря людина упріває, унаслідок чого збільшується віддача тепла з поверхні тіла, що витрачається на випар поту. Разом з тим настає розслаблення організму, зниження працездатності. І, навпаки, зниження температури навколишнього повітря викликає в людині прагнення до більш інтенсивних рухів, що підсилюють обмін речовин і утворення теплоти в тілі.
Якщо не застосовувати заходи для ліквідації надлишкового тепла (особливо на роботах важких і середній ваги), у робітника може порушитися постійний теплообмін між організмом і зовнішнім середовищем, що може призвести до поразки діяльності нервових центрів і навіть інвалідності. Створення природної чи штучної промислової вентиляції на підприємствах будівельної індустрії є важливим засобом нормальних метеорологічних умов.
У виробничих приміщеннях зі значними тепловиділеннями і малою концентрацією шкідливостей застосовується штучна (приточна) вентиляція. При цьому видалення теплого повітря тут відбувається не тільки внаслідок теплового напору і вітрового спонукання, але і завдяки підпору, створюваному приточною вентиляцією.
Санітарно-гігієнічними заходами, проведеними в місцях з підвищеною температурою, є перерви в роботі, влаштування зон відпочинку. Постачання питною водою є одним з важливих заходів, необхідних для нормального функціонування організму в гарячих умовах. Тому в умовах роботи при підвищених температурах дозволяються установки для готування газованої води з вмістом 0,5 % кухонної солі.
В атмосферному повітрі міститься певна кількість вологи у вигляді водяної пари. Вологе повітря може містити водяну пару в різних кількостях. Однак кожному значенню температури повітря відповідає цілком визначений максимальний вміст водяної пари: чим вище температура повітря, тим більше максимальний вміст водяної пари. Коли кількість водяної пари в повітрі при визначеній температурі досягає свого максимального значення, повітря вважається насиченим. Відносна вологість знаходиться в межах від 50 до 60 % для оптимальних умов. У теплий період року при температурі вище 24 °С допускається збільшення відносної вологості повітря до 75 %.
Для регулювання відносної вологості повітря застосовують систему кондиціонування повітря для створення вологого повітря чи сухого.
Розрахунок євакуації людей з адміністративного корпусу
Евакуація людей - змушений процес руху людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних факторів пожежі.
Евакуація проводиться в тих випадках, коли є загроза життю й здоров'ю. До багатьох факторів, що визначають необхідність евакуації в різних надзвичайних ситуаціях, відносяться пожежа і її небезпечні фактори: дим і продукти згоряння матеріалів, висока температура, безпосередній вплив вогню.
Забезпечення швидкої й своєчасної евакуації з будинків і спору - це важливе й відповідальне завдання, яке передбачається на стадії проектування й забезпечується при експлуатації об'єкта.
Основними параметрами забезпечення евакуаційного процесу є:
§ кількістьевакуаційних виходів - виходів, що ведуть у безпечну при пожежі зону;
§ вибір варіантів і довжини евакуаційних шляхів, тобто безпечних при евакуації людей шляхів, що ведуть до евакуаційних виходів;
§ геометричні параметри евакуаційних шляхів і виходів;
§ безпечне конструктивне оформлення шляхів і виходів на шляху проходження людей;
§ ізоляція (відділення шляхів евакуації) від зон і приміщень із підвищеною пожежною небезпекою, можливих шляхів поширення пожежі і її небезпечних факторів;
§ швидкість (час) евакуації людей і забезпечення мінімального ризику при її проведенні.
Параметри евакуації передбачаються проектами на підставі діючих нормативних документів, що установлюють пріоритетність вимог, спрямованих на забезпечення безпеки людей при пожежі, у порівнянні з іншими протипожежними вимогами. Безпека повинна забезпечуватися у всіх випадках при виконанні людьми функціонально-виробничих завдань або під час відпочинку, тобто у всіх випадках використання об'єкта. Евакуація ж становить лише невелику частину загальної безпеки використання будинків і споруд, однак, за призначенням і з урахуванням проведення в надзвичайних ситуаціях здобуває першорядне значення.
Відповідність обраних варіантів і параметрів евакуаційних шляхів перевіряєтьсярозрахунковими методамипо найбільш імовірним і небезпечним факторам розвитку пожежі.
При проектуванні визначається безліч інших параметрів, що впливають на безпеку, таких як своєчасність виявлення пожежі по найнебезпечніших факторах, своєчасність оповіщення людей, організація безперешкодного виходу з небезпечної зони, освітленість і захищеність шляхів евакуації, гарантоване забезпечення безпеки эвакуації протягом усього часу її проведення.
Надалі, при експлуатації будинків і споруджень, комплексом організаційно-технічних заходів, які включають постійний контроль за станом шляхів евакуації й інженерних систем, що забезпечують своєчасність і швидкість її проведення, розробкуінструкційіпланів евакуації, а також систематичне відпрацьовування дій відповідно до передбаченого порядку, забезпечують постійну готовність виконання заходів щодо безпечної евакуації людей.
Основна особливість змушеної евакуації укладається в тім, що при виникненні пожежі, уже в самій її початковій стадії, людині загрожує небезпека в результаті того, що пожежа супроводжується виділенням тепла, продуктів повного й неповного згоряння, токсичних речовин, обваленням конструкцій, що так чи інакше загрожує здоров'ю або навіть життю людини. Тому при проектуванні будинків приймаються міри, щоб процес евакуації міг би завершитися в необхідний час.
Наступна особливість укладається в тім, що процес руху людей у чинність загрозливої їм небезпеки інстинктивно починається одночасно в одному напрямку убік виходів, при певному прояві фізичних зусиль у частини людей що евакуюються. Це приводить до того, що проходи швидко заповнюються людьми при певній щільності людських потоків. Зі збільшенням щільності потоків швидкості руху знижуються, що створює цілком певний ритм і об'єктивність процесу руху. Якщо при нормальному русі процес евакуації носить довільний характер (людина вільна рухатися з будь-якою швидкістю й у будь-якому напрямку), то при змушеній евакуації це стає неможливим.
Подобные документы
Визначення економічної доцільності реконструкції виробництва АТ "Пирятинський сирзавод" шляхом розширення асортименту м'яких сирів. Технічне обґрунтування установки нового устаткування для виробництва м'яких сирів. Оцінка рентабельності виробництва.
дипломная работа [957,8 K], добавлен 17.09.2014Техніко-економічне обґрунтування процесу виробництва пива. Характеристика сировини, напівпродуктів, готової продукції, допоміжних матеріалів і енергетичних засобів. Норми витрат та розрахунок побічних продуктів, промислових викидів і відходів виробництва.
курсовая работа [359,5 K], добавлен 21.05.2015Техніко-економічне обґрунтування, опис технологічного процесу виготовлення гумових сумішей. Підготовка, транспортування, розважування і подача у гумозмішувач технічного вуглецю. Контроль і керування процесом змішування. Розрахунок бункерів. Вибір терезів.
курсовая работа [177,7 K], добавлен 20.05.2015Техніко-економічне обгрунтування реконструкції підприємства молочної промисловості. Уточнення потужності, технохімічний контроль і управління якістю. Інженерно-технічне забезпечення функціонування виробництва. Автоматизація технологічних процесів.
дипломная работа [95,1 K], добавлен 22.03.2012Опис основних стадій процесу одержання двоокису титану сульфатним методом. Порівняння методів виробництва, характеристика сировини. Розрахунок матеріального балансу. Заходи з охорони праці і захисту довкілля. Техніко-економічне обґрунтування виробництва.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 29.06.2012Обґрунтування рецептури гумової суміші для виготовлення бігової частини протектору та каркаса. Вибір технологічного процесу створення гумових сумішей. Підготовка, транспортування, розважування та подача у гумозмішувач каучуків та технічного вуглецю.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 22.11.2021Техніко-економічне обґрунтування методу виробництва та вибору сировини. Стадії технологічного процесу, фізико-хімічні основи і норми режиму виготовлення ячмінного солоду. Стандартизація і контроль якості, розрахунок обладнання і техніка безпеки.
дипломная работа [215,9 K], добавлен 16.07.2011Техніко-економічне обґрунтування проектованої системи автоматизації. Характеристика продукту виробництва еритроміцину, опис його технології. Розрахунок та проектування системи автоматичного керування технологічним процесом. Організація охорони праці.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 08.11.2011Сутність технічного переозброєння виробництва, основні принципи. Механізм управління процесом технічного переозброєння. Впровадження новітніх науково-технічних досягнень. Сутність реконструкції, її види. Напрями технічної реконструкції виробництва.
реферат [28,8 K], добавлен 27.11.2014Основні задачі техніко-економічних розрахунків водогосподарських комплексів. Обґрунтування структури ВГК. Вибір оптимальних параметрів комплексного гідровузла та альтернативних варіантів. Загальна економічна ефективність водогосподарських комплексів.
контрольная работа [23,7 K], добавлен 19.12.2010
