Автоматичний контроль та регулювання параметрів сушильної камери з паровим обігрівом для сушіння тканин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автоматичний контроль та регулювання параметрів сушильної камери з паровим обігрівом для сушіння тканин

Локальна системи керування для технологічного об'єкта - сушильна камера з паровим обігрівом; ця система повинна забезпечити підтримання заданої температури в сушильній камері

Для вимірювання температури об'єкта використано термопару, різниця потенціалів ц на виході якої залежить від температури в камері (цей термоелектричний перетворювач відіграє роль ЕС, тобто елемента, який сприймає інформацію про стан об'єкта і перетворює її у сигнал форми, найдоцільнішої у даній системі керування розпорядчої ланки.

Рис. 1

локальний керування температура сушильна камера

Сигнал ц порівнюється з напругою ш, яка знімається з подільника R; величина ш встановлюється залежно від значення температури, яку з точки зору технологічної доцільності потрібно підтримувати в сушильній камері (подільник напруги R для даної системи керування є елементом ЕЗ, тобто елементом що задає інформацію ш про те, яким має бути стан об'єкта; покажчик положення повзуна подільника - г).

Логічним елементом ЛЕ, що здійснює порівняння ц та ш цій системі керування, є мілівольтметр тV з нулем посередині шкали, який вимірює різницю ц-ш . Якщо ц=ш, то мілівольтметр показує нуль; при ц?ш стрілка приладу відхиляється у той чи інший бік від нуля. Положення стрілки мілівольтметра допомагає оператору правильно виробити розпорядчий сигнал м - збільшити чи зменшити подавання пари у змійовик з метою підвищення чи зниження температури в технологічному об'єкті (елемент ВЕ та регулюючий орган РО).

Звичайно, ефективнішими є системи керування, всі зв'язки у яких здійснюються автоматично - локальні системи автоматичного управління (САУ). Так можна, наприклад, здійснити автоматичне регулювання температури в сушильній камері (рис. 1).

Як і в попередній системі, вимірювання температури здійснює термопара; напруга ц на виході термопари порівнюється з напругою ш, що знімається з подільника R. Різниця ц-ш подається на вхід перетворювача сигналів постійного струму у сигнали змінного 1, підсилюється за допомогою електронного підсилювача 2 і потрапляє в обмотку статора електродвигуна 3, який через зубчасту рейкову передачу 4 керує вентилем 5, що регулює подавання пари в змійовик: якщо ц>ш, то обертання ротора електродвигуна приводить до зменшення подачі пари; якщо ж ц<ш, то, навпаки, подавання пари збільшується; при ц=ш температура в камері нормальна, й подача пари залишається незмінною.

Рис. 2

Як було сказано, завдання в елемент ЕЗ, що задає інформацію ш, вводиться за допомогою уставки г. Значення г встановлюється таким чином, щоб забезпечити оптимальне значення деяких важливих вихідних показників керованого технологічного процесу (наприклад, найвищу якість продукції, максимальний коефіцієнт корисної дії, мінімум витрат та ін). Якщо залежність такого показника А_вих від значення уставки г однозначна й не залежить від збурювальних впливів л, то вибір значення уставки г= г₀ здійснюється просто (рис. 3.5). Якщо ж при різних л залежності А_вих=f(x) неоднакові (рис. 2), то при зміні л треба змінювати й значення уставки (при л₁ вона повинна бути г=г₁, при л₂ відповідно г=г₂ і т. д.), а з цим людині справитися важко. Замість людини потрібна електронна обчислювальна машина для аналізу значення л і А_вих й визначення величини уставки г і введення її в ЕЗ. Такі САУ називаються кібернетичними.

Размещено на Allbest.ru