Критерії ефективності модернізації електропривода кантователя блюмінга рейкобалкового цеху

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Організація виробництва

1.1 Сутність і задачі системи технічного обслуговування і ремонту

У результаті зношування й старіння деталей й елементів техніки, устаткування енергогосподарств промислових підприємств виникають зміни в їхніх параметрах і технічному стані, з'являється ймовірність відмови.

На відміну від інших видів устаткування (наприклад, верстатного) аварія і вихід з ладу встаткування енергогосподарств (трансформатора, казана, компресора та ін.) або теплової або електричної мережі мають не тільки важливе самостійне значення, але й можуть викликати тривалі простої основного виробничого встаткування, устаткування виробничих ділянок і цехів. Крім того, стан устаткування енергогосподарств багато в чому визначає умови праці працюючих на підприємстві (ступінь освітленості, рівень шуму, забезпечення мікроклімату і т.п.), активно впливає на продуктивність праці.

Всі ці фактори ризику вимагають ретельно продуманої системи профілактичних, попереджувальних заходів щодо підтримки встаткування енергогосподарств промислових підприємств у належному технічному стані. Організацію й проведення робіт з підтримки відповідних показників якості і технічного стану встаткування енергогосподарств здійснює на промисловому підприємстві служба головного енергетика. Реалізується це завдання застосуванням системи технічного обслуговування й ремонту, Системи ТОР ЭО.

Система ТОР ЭО - система так називаного планового попереджувального типу. Сутність такої системи технічного обслуговування і ремонту полягає в тім, що після закінчення певного відпрацьованого часу в момент очікуваної відмови виробляються різного виду ремонтні впливи (технічне обслуговування, середній або капітальний ремонти). Чим менше за часом розрив між фактичним моментом відмови і моментом очікуваної відмови й виконання відповідного ремонтного впливу на об'єкт, тим ефективніше і економічніше система технічного обслуговування й ремонту.

Чітко і злагоджено діюча система профілактичного, попереджувального технічного обслуговування і ремонту встаткування енергогосподарств є одним з найбільш діючих засобів надійної роботи встаткування основного виробництва й ефективної роботи всього підприємства.

Система ТОР ЭО служить нормативно-інформаційною базою, необхідної для розробки й складання основного документа, по якому організується робота зі здійснення технічного обслуговування встаткування енергогосподарств промислових підприємств. Таким документом є річний графік технічного обслуговування й ремонту встаткування енергогосподарств підприємства. Цей документ дозволяє, визначити потребу у відповідному виробничому персоналі, а також потребу в матеріалах, комплектуючих виробах, запасних частинах. Річний графік технічного обслуговування і ремонту є основою для складання річного кошторису витрат на технічне обслуговування і ремонт, кошторисів цехових витрат і т.д. Опираючись на нормативно-інформаційну базу Системи ТОР ЭО, можна вести економічний аналіз діяльності енергоремонтних служб із метою планомірного зниження відповідних витрат у ремонтному виробництві на одиницю продукції, що випускає підприємством,; можна проводити аналіз організаційно-технічної роботи і ін.

Система ТОР ЭО покликаний сприяти рішенню наступних основних завдань:

Ш впровадженню системи технічного обслуговування й ремонту встаткування енергогосподарств промислових підприємств, пропонованих норм і нормативів, її рекомендацій і положень;

Ш підвищенню надійності встаткування енергогосподарства і устаткування основного виробництва;

Ш забезпеченню безперебійної подачі якісних енергоресурсів основному технологічному встаткуванню;

Ш створенню досить комфортних санітарно-гігієнічних умов для працівників і відповідних умов для функціонування встаткування і техніки підприємства;

Ш економії паливно-енергетичних ресурсів, раціональному використанню ремонтних матеріалів, запасних частин і комплектуючих виробів;

Ш підвищенню продуктивності і якості праці енергоремонтного персоналу;

Ш скороченню простою основного технологічного встаткування за рахунок удосконалювання технічного обслуговування і ремонту встаткування енергогосподарства;

Ш попередженню передчасного зношування виробничих основних фондів, збільшенню їхньої довговічності і схоронності; впровадженню порівнянних показників по оцінці якості ремонту і якості роботи енергоремонтних служб;

Ш забезпеченню виконання відповідних інструкцій, положень і правил по технічній експлуатації й техніці безпеки;

Ш організації обліку технічного стану устаткування;

Ш організації виробничо-технічної бази;

Ш впровадженню різних засобів механізації технічного обслуговування й ремонту, передових технологічних процесів;

Ш впровадженню нових, більше прогресивних видів технічного обслуговування і ремонту;

Ш впровадженню сучасних засобів механізації і обчислювальної техніки, включаючи і автоматизовані системи керування ремонтом;

Ш організації матеріально-технічного забезпечення ремонтного виробництва запасними частинами, матеріалами і комплектуючими виробами;

Ш підвищенню рівня кваліфікації інженерно-технічного і виробничого персоналу енергогосподарств;

Ш впровадженню прогресивних форм оплати праці;

Ш впровадженню єдиних форм енергоремонтної документації;

Ш установленню функцій і завдань енергоремонтних служб і енергоперсоналу.

1.2 Технічна характеристика електроремонтної служби підприємства і

цеху

Електричне господарство сучасного металургійного заводу являє собою комплекс взаємодіючих елементів, зв'язаних загальним режимом вироблення й споживання електроенергії.

Електроустановки і електричні мережі підприємства становлять його електрогосподарство. На заводах чорної металургії воно відрізняється більшою кількістю різноманітного електроустаткування, використовуваного для вироблення, передачі й споживання електроенергії. Значна частина електроустаткування працює в тяжких умовах (висока температура, струмопровідний пил, вібрація, волога). Електродвигуни і апаратура управління приводу ряду механізмів прокатних станів, ливарних кранів і напільних машин працюють у дуже важких режимах із числом включень, що становлять сотні разів у годину.

Особливістю сучасних підприємств є потоковість виробництва й безперервність технологічних процесів. Це обумовлює необхідність безперебійного електропостачання, надійної й чіткої роботи всіх електроустановок при режимах, що вимагаються, у відповідному навколишнім середовищі.

Керівництво енергетичним господарством здійснюється головним енергетиком підприємства, якому підлеглі енергетичного цеху й відділ головного енергетика (ВГЕ).

Безпосереднє технічне керівництво експлуатацією електроустановок виконує заступник головного енергетика по електричній частині - головний електрик. До складу електрогосподарства входять електроцех ТЭЦ, електрослужби виробничих і допоміжних цехів, цех мереж і підстанцій, електроремонтний цех, електротехнічні лабораторії й лабораторії автоматики.

Така структура керування електротехнічними підрозділами є характерною для металургійних підприємств із тими або іншими відхиленнями на окремих заводах або комбінатах.

Експлуатація електроустаткування й мереж у масштабі заводу або комбінату децентралізована, і тому таку форму експлуатації можна вважати децентралізованою, однак немає ніяких підстав прагнути до повної централізації експлуатації, оскільки децентралізована експлуатація є досить раціональною.

В електрослужбах виробничих цехів передбачений штат електриків, що забезпечує обслуговування і ремонт електроустаткування. Загальнозаводські служби, електроремонтний цех і лабораторії (електропривода, вимірювальна, високовольтна, релейна й ін.) ремонтують, налагоджують і перевіряють відповідні установки і пристрої всіх цехів, залишаючись самостійними підрозділами. Централізоване технічне й оперативне керівництво електрогосподарством повинне сполучатися із самостійністю електриків цехів у рішенні внутрішніх питань, пов'язаних з конкретними умовами складного технологічного процесу. Цехам у необхідних випадках надають допомогу при ліквідації тих або інших несправностей або порушень режиму або в проведенні реконструкції і модернізації встаткування. Для цього відділ головного енергетика залучає ремонтні служби, електротехнічну лабораторію й спеціалізовані організації. Відділ головного енергетика очолює на підприємстві роботи із впровадження автоматизації технологічних і теплових процесів, механізації і автоматизації керування виробництвом, освоєнню встаткування нових видів і більше зроблених схем електропривода.

Головний енергетик підприємства здійснює зв'язок з енергопостачанням організації енергосистеми і енергосбутом. Оперативно-технічні взаємини із представниками енергосистеми проводять через диспетчера або чергового інженера промислової електростанції.

Функції цехової електротехнічної служби:

Ш складання річних і місячних графіків ремонту електроустаткування цеху;

Ш складання заявок на матеріально-технічне постачання електрослужби цеху;

Ш складання ремонтних відомостей на електроустаткування, підмет ремонту;

Ш організація виконання графіків технічного обслуговування і ремонтів електроустаткування, забезпечення своєчасної зупинки агрегатів на ремонт;

Ш контроль за змістом електроустаткування відповідно до ПТЭ і ПТБ, дотриманням цих правил персоналом виробничих цехів;

Ш забезпечення одержання за заявками необхідного резерву електроустаткування, незнижуваних запасів і запасних частин і їхнього відповідного зберігання;

Ш передача в ремонт і прийом з ремонту електроустаткування;

Ш організація залучення електротехнологічного персоналу до технічного обслуговування і дрібного ремонту електроустаткування (розробка переліків робіт, календарних графіків, забезпечення необхідним інструментом і запасними частинами, тарою, навчання, інструктаж і контроль за роботою виробничого персоналу по технічному обслуговуванню електроустаткування);

Ш проведення технічного обслуговування й поточних ремонтів, що не вимагають для їхнього виробництва складних пристосувань, зусиль кількох людей і значного часу.

1.3 Організація технічного обслуговування електрообладнання цеху

Технічне обслуговування проводиться для всіх електричних машин що перебувають в експлуатації і включає наступні роботи

- нерегламентоване технічне обслуговування дрібний ремонт, що вимагає спеціальної зупинки машини і здійснюється під час перерв у роботі технологічних установок з метою своєчасного виправлення недоліків у лінії;

Ш зміни щіток регулювання, траверс пристроїв,

Ш вихідні параметри, регулювання захисту;

Ш протирання і очищення доступних частин машини, зовнішніх поверхонь кілець колекторів і т.п.

Ш повсякденне спостереження за виконанням правил експлуатації і інструкції заводів виготовлювачів за навантаженням за температурою підшипників обмоток і корпуса;

Ш для машин із замкнутою системою вентиляції спостереження за температурою вхідного і вихідного повітря, конршумів і гулу;

Ш відсутності іскріння на колекторах і кільцях,

Ш контроль за дотриманням правил техніки безпеки операторами або мотористами працюючими на встаткуванні повсякденний контроль за справністю.

Ш заземлення, відключення електричних машин в аварійних ситуаціях регламентованих Э2420 і місцевими інструкціями;

Ш участь у приемосдаточному ремонту і налагодження електричних машин і систем їхнього захисту і керування;

Ш огляди експлуатованих машин, включаючи систему їхнього керування і захисту за графіком затвердженому головним енергетиком підприємства із заповненням карти огляду.

Огляди проводяться в порядку регламентованого технічного обслуговування.

Системи технічного обслуговування та ремонту електрообладнання (ТОРЕО)- це система так званого планово -попереджувального типу. Основна мета такої системи ремонту полягає в тому , що по закінченню відпрацьованого часу в момент відмови виникають різного виду ремонтні роботи. Чим менше за часом розрив між фактичним моментом відмови та виконання відповідного ремонтного впливу на об'єкт ,тим ефективніше і економніше система технічного обслуговування та ремонту.

Система (ТОРЕО) служить нормально-інформаційною базою , необхідна для розробки і складання основоположного документу по якому організовується робота по здійсненню технічного обслуговування обладнання енергогосподарства промислових підприємств.

Таким документом є річний графік технічного ремонту і обслуговування обладнання енергогосподарства підприємства.

1.4 Шляхи подовження міжремонтного періоду

Електротехнологічний й оперативно-ремонтний персонал несе у встановленому законом порядку відповідальність за всі ушкодження і відмови електроустаткування, що виникли по його провині.

З скороченням простоїв обладнання на ремонти, поліпшення якості ремонту і зниження витрат на ремонт досягається зменшенням праце ємності ремонту, збільшенням змінності роботи і складу ремонтних бригад, підвищенням продуктивності праці ремонтних робітників.

Ріст продуктивності праці ремонтного персоналу може бути отриманий за рахунок централізації ремонтного обслуговування, механізації труда, більш широкого використання вузлового і агрегатного методів ремонту, впровадженням наукової організації труда, удосконалення виробництва запасних частин і змінного обладнання і інших засобів.

Найважливішим засобом зменшення об'єму ремонтних робіт, їх прискорення і зниження працеємності ремонтного обслуговування є підвищенням стійкості деталей і вузлів. При цьому необхідно в першу чергу, укріплювати ті деталі, які визначають періодичність ремонту даного об'єкту. Вживають наступні заходи:

Ш в складі ремонтно-механічних баз створити термоплавочні цеха, відділення гальванічних покриттів, укріплення і встановлення деталей за допомогою механізованої наплавки під шаром флюсу відкритою дугою і в плазменому потоці;

Ш розширити використання деталей, виготовлених з полімерів;

Ш частина обладнання, працюючі в абразивних середовищах і при високій температурі, захистити тугоплавкими з'єднаннями;

Ш для обладнання, працюючого в агрегативних середовищах застосувати деталі, виготовлені з титану;

Ш скласти номенклатурні списки частин, потребуючих укріплення, організувати облік стійкості деталей машин.

Значним резервом підвищення продуктивності є поліпшення використання робочого часу. Конкретними причинами простоїв були відсутність підготовленого фронту робіт, несвоєчасна подача необхідних деталей і вузлів, очікування перевірки обладнання після ремонту, несвоєчасне прибуття ремонтників до місця ремонту.

Усунення організаційних недоліків і укріплення трудової дисципліни будуть сприяти росту продуктивності праці і прискоренню ремонтних робіт. Зменшенню втрат робочого часу, зниженню простоїв обладнання і висвободженю персоналу сприяє також поєднання професій і функцій.

Великою можливістю економії праці ремонтного персоналу утворює механізація ремонтних робіт. Для цього ремонтні бригади повинні бути забезпечені механізованими інструментами, повинні бути обладнані підємно-транспортними механізмами. Необхідно розробити типові проекти механізації часто повторюємих робіт.

Зменшення тривалості ремонтів досягається застосуванням вузлів і агрегатного способів заміни деталей.

До інших заходів по прискоренню ремонтів і зниженню їх праце - ємності і відносять: виконання максимально можливого об'єму робіт до зупинки агрегату на ремонт; демонтаж, монтаж конструкцій, виконанням ремонтних робіт на декількох ярусах.

В електроремонтних цехах необхідно організувати спеціальні дільниці по розробці, чистці і мийці, дефекації, видаленню старої обмотки без пошкодження заліза, розкрою ізоляційних матеріалів і підготовці секцій, укладці обмотки і пайці, пропитці і сушці, механічної обробці, збірки, випробуванню, а також спеціалізовані дільниці по ремонту електроапаратури, виготовленню запасних частин, ремонту електромагнітів.

Рівень спеціалізації повинен відповідати об'ємам виробництва ремонтних робіт.

Велике значення повинно приділятись впровадженню бригадного порядку, питанням ретельної підготовки виробництва, плануванню і матеріально-технічному забезпеченню ремонтних робіт, роботі електроремонтних цехів в 2-3 зміни.

Для удосконалення технології ремонту здійснюється:

Ш впровадження галузевих типових технологічних процесів електроремонтних робіт;

Ш оснащення електроремонтних цехів і дільниць обладнанням в відповідності з передовою технологією, а також контрольно-випробувальними станціями;

Ш широке використання гідравлічних стендів для розробки електричних машин, спеціальних верстатів і так далі;

Ш мийку деталей і вузлів електричних машин проводиться спеціальним розчином;

Ш пропитку ізоляційними лаками і сушку обмотки виконують не менше двох разів;

Ш використовують високоякісні ізоляційні матеріали.

технічний ремонт модернізація електропривід

2. Економіка виробництва

2.1 Техніко-економичічне обґрунтування проекту

2.1.1 Аналіз основних техніко-економічних показників роботи

рейкрбалкового цеху

Вирішальною сферою в житті суспільства є економіка. Високі економічні результати впровадження нової техніки можуть бути досягнуті завдяки поліпшенню організаційних факторів і збільшенням організаційного рівня розвитку виробництва.

Виділення участь на паях технічних факторів динаміки й рівнів економічних показників є, власне кажучи, економічною оцінкою результатів впровадження нової техніки. Поряд із впровадженням науково-технічних досягнень на діючих виробничих потужностях є ще й інші форми інтенсивного відтворення виробничого апарата - технічне переозброєння, реконструкція, розширення, що відбуваються, як правило, на новій технічній основі.

Можливості реконструкції металургійного виробництва й технічні рішення, використовувані для її здійснення на комбінаті:

Ш збільшення обсягу виробництва;

Ш розширення сортаменту, включаючи випуск нової продукції й поліпшення її якості;

Ш підвищення ефективності виробництва.

Високий науковий рівень керування підприємством припускає проведення глибокого й всебічного аналізу його роботи. Такий аналіз полягає у вивченні основних показників роботи підприємства з метою виявлення наявних резервів.

Результати аналізу використаються в плануванні виробництва, а також для контролю й регулювання ходу виконання планових показників, об'єктивної оцінки результатів діяльності, основних форм і методів економічного стимулювання.

Техніко-економічні показники роботи Рейкобалкового цеху наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Техніко-економічні показники роботи рейкобалкового цеху за 2010 рік

Показник	Одиниця виміру	Значення показника	Виконання плану, %	Відхилення від плану
		планове	Фактичне
Виробництво продукції Календарний час роботи Простої на капітальних ремонтах Простої на планово-попереджувальних ремонтах Поточні простої Номінальний час роботи Фактичний час роботи Годинна продуктивність агрегату Собівартість однієї тонни продукції	т сут. сут. сут. ч. % сут. ч. ч. т/ч. грн.	960000,0 365,0 8,0 18,0 849,0 10,4 339,0 8136,0 7287,0 131,7 176,3	945700,0 365,0 7,2 16,8 1037,0 12,7 341,0 8184,0 7147,0 132,32 178,1	98,5 - - - - - - - 98,1 100,4 101,0	-14300,0 - -0,8 -1,2 +188,0 +2,3 +2,0 +48,0 -140,0 +0,58 +1,8

2.1.2 Аналіз навантажень устаткування

На виконання плану виробництва впливають інтенсивні фактори, що визначають продуктивність агрегатів в одиницю часу, і екстенсивні, що характеризують використання встаткування в часі.

Для оцінки екстенсивного навантаження Рейкобалкового цеху застосовують наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт використання Кк календарного часу

де Тк - календарний час за рік

ч.;

Тпр - простої на планово-попереджувальних ремонтах, ч.;

Тк.р - простої на капітальних ремонтах, ч.;

Тн - номінальний час за рік

Тн.план = 8136 ч.;

Тн.факт = 8184 ч.;

;

.

Ріст коефіцієнта проти плану отриманий за рахунок зниження капітальних ремонтів на 0,8 сут. і планових ремонтах на 1,2 сут.

Коефіцієнт Кн використання номінального часу

,

де Тт - поточний простий устаткування, ч.;

Тф - фактичний час дії агрегату за рік

Тф.план = 7287 ч.;

Тф.факт = 7147 ч.;

;

.

Зниження коефіцієнта Кн проти запланованого пояснюється ростом поточних простоїв на 188 ч. у порівнянні із планом.

Коефіцієнт Кэ екстенсивного навантаження встаткування

;

.

Аналіз екстенсивного навантаження встаткування свідчить про те, що основною причиною, що вплинула на зниження обсягу виробництва проти запланованого, є ріст поточних простоїв. За рахунок цього фактора недоотримано 24767,1 т продукції:

де Тпр.план і Тпр.факт - поточні простої відповідно за планом і фактично

Тпр.план = 849 ч.;

Тпр.факт = 1037 ч.;

Рплан - среднечасовая продуктивність агрегату за планом

Рплан = 131,74 т/ч;

т.

Подорожчання собівартості продукції, проти запланованого, становить 1,8 грн. до плану або 1,0% до плану.

2.2 Техніко-економічне обґрунтування доцільності прийнятої системи

електропривода

Сучасні металургійні заводи оснащені досить зробленими механізмами, для керування якими потрібні складні й різноманітні схеми автоматичного керування. Продуктивність агрегатів і якість продукції, що випускає підприємством, а також умови праці робітників багато в чому визначається гнучкістю й досконалістю схем автоматичного керування електроприводами виробничих агрегатів.

Разом з поліпшенням технології й поліпшенням інтенсифікації виробничих процесів зростають вимоги до електроприводів агрегатів, значно ускладнюються функції, покладені на схеми автоматичного керування й регулювання.

Серед систем керування, що володіють високими регулювальними властивостями, система генератор - двигун постійного струму (Г - Д), донедавна, була найбільш ефективної для забезпечення широкого діапазону регулювання при всіх умовах навантаження електропривода. У системі Г - Д регульована напруга підводить до якоря двигуна постійного струму від генератора. Двигун має незалежне порушення, у результаті чого в системі здійснюється одне-зонне регулювання частоти обертання: зменшення частоти обертання шляхом зменшення напруги генератора й збільшення частоти обертання шляхом збільшення напруги генератора.

Діапазон регулювання швидкості може бути забезпечений у межах 20:1 без застосування тахогенераторів або інших пристроїв контролю частоти обертання. Електроприводом по системі Г - Д управляють шляхом зміни сили й напрямку струму порушення генератора.

Система Г - Д має гарними регулювальними характеристикам, порівняно невисокою вартістю й більшим терміном служби. Однак наявність обертових перетворювачів роблять цю систему громіздкої: неї відрізняють незадовільні массогабаритные характеристики, що є основною умовою, що обмежує її застосування. Крім того система Г - Д вимагає регулярного обслуговування й підвищених витрат на профілактичний відхід. Тому, в останні роки, усе більше широке застосування знаходить система тиристорний перетворювач - двигун постійного струму (ТП - Д).

Система ТП - Д є аналогом системи Г - Д. У цій системі замість электромашинного перетворювача постійного струму використають тиристорний пристрій, що представляє собою два випрямлячі з напругою, регульованою шляхом зміни кута відкриття тиристорів.

Система ТП - Д має гарні регулювальні властивості. При діапазоні регулювання 10:1 ( 15:1 вона не вимагає застосування тахогенераторів для контролю швидкості. Застосування тахометрической зворотного зв'язку по швидкості дозволяє підняти діапазон регулювання до 30:1. Треба, однак, відзначити, що тиристорні агрегати є відносно складними пристроями з високою вартістю одиниці встановленої потужності й вимагають кваліфікованого обслуговування. Недоліком системи ТП - Д є погіршення якості електроенергії в мережі, особливо при малопотужних джерелах живлення. Рекомендується застосовувати систему ТП - Д при живленні від джерела, потужністю не менш 300% потужності електропривода.

Систему керування вибирають на основі аналізу порівняльних даних: діапазону регулювання, способу керування, зносостійкості, діапазону можливих потужностей електропривода, показників енергетики й динаміки, а також додаткових даних, що визначають умови експлуатації електроприводів.

Економічна оцінка систем керування повинна базуватися на принципі мінімальних витрат, пов'язаних з первісними витратами, експлуатаційними витратами на ремонт, а також з витратами енергії, споживаної з мережі на розгін і гальмування механізму пересування візка машини газового різання за період експлуатації до капітального ремонту. Найбільш оптимальною системою керування для механізму пересування візка машини газового різання буде система ТП - Д.

2.3 Розрахунок економічної ефективності модернізації системи

електропривода кантователя рейкобалкового цеху

2.3.1 Розрахунок капітальних витрат

Капітальні вкладення ДО, грн. з урахуванням доставки, зберігання й установки встаткування містять у собі вартість придбання або виготовлення основного встаткування, витрати на пуско - регулюючі апаратури, витрати на строительно - монтажні роботи й транспортно - заготівельні витрати

по базовому варіанті

ДО1 = З1 + Сп. р1 + Сс. м1 + Ст. р1,

де З1 - вартість основного встаткування

З1 = 46595,7 грн.;

Сп. р1 - витрати на пуско - регулюючі апаратури, грн.

,

грн.;

Сс. м1 - витрати на строительно - монтажні роботи, грн.

,

грн.;

Ст. р1 - транспортно - заготівельні витрати, грн.

;

грн.;

ДО1 = 46595,7 + 6889,3 + 9319,1 + 2329,9 = 65234,0 грн.

по проектованому варіанті

ДО2 = З2 + Сп. р2 + Сс. м2 + Ст. р2,

де З2 - вартість основного встаткування

З2 = 77591,0 грн.;

Сп. р2 - витрати на пуско - регулюючі апаратури, грн.

,

грн.;

Сс. м2 - витрати на строительно - монтажні роботи, грн.

,

грн.;

Ст. р2 - транспортно - заготівельні витрати, грн.

,

грн.;

ДО2 = 77591 + 11638,3 + 15518,2 + 3879,6 = 108627,4 грн.

Капітальні витрати для базового варіанта наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Капітальні витрати по базовому варіанті

Номер прейскуранта	Найменування й технічна характеристика	Кількість, шт.	Вартість устаткування, грн.	Пускорегулирующая апаратури, грн.	Строительно-мон-тажные роботи, грн.	Транспортні витрати, грн.	Капітальні витрати, грн.
			одиниці	усього
1. 15-02 2. 15-16 3. 15-05 4. 15-05 5. 15-05 6. 15-16 7. 15-16 8. 15-02	Генератор ГПЭ-75-14/В2, Рн = 75 квт Двигун ДС-816, Рн = 70 квт ДвигунMTH 611-6, Рн = 70 квт Випрямляч ДЕЗ-300/230 Трансформатор трифазний ТСЗ-160/0,66 Командоконтроллер КП-1200 Щит керування ЩУ-2 Пульт керування ПУ-2	1 1 1 1 1 1 2 2	1860,0 1837,0 2014,0 5200,0 7246,0 1146,7 10173,0 3473,0	1860,0 1837,0 2014,0 5200,0 7246,0 1146,7 20346,0 6946,0
Разом:	10	32949,7	46595,7	6989,3	9319,1	2329,9	65234

Капітальні витрати для проектованого варіанта наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Капітальні витрати по проектованому варіанті

Номер прейскуранта	Найменування й технічна характеристика	Кількість, шт.	Вартість устаткування, грн.	Пускорегулирующая апаратури, грн.	Строительно-мон-тажные роботи, грн.	Транспортні витрати, грн.	Капітальні витрати, грн.
			одиниці	усього
1. 15-02 2. 15-16 3. 15-05 4. 15-05 5. 15-04 6. 15-04	Двигун ДС-816, Рн = 70 квт Тиристорний перетворювач КТЭ-300/220 Трансформатор трифазний ТСЗ-160/0,66 Щит керування ЩУ-2 Щит керування ЩЕН Пульт керування ПУ-2	1 1 1 2 2 2	1837,0 16534,0 7246,0 10173,0 12341,0 3473,0	1837,0 16534,0 7246,0 20346,0 24682,0 6946,0
Разом:	9	51604,0	77591,0	11638,3	15518,2	3879,6	108627,4

Загальна величина капітальних витрат по першому й другому варіантах становить відповідно 65234 грн. і 108627,4 грн.

2.4 Розрахунок зміни експлуатаційних витрат у результаті

впровадження проектованих заходів

Заміна системи керування генератор-двигун (Г-Д) на систему керування тиристорний перетворювач двигун (ТП-Д) не робить впливу на зміну обсягу виробництва. Отже, розрахунок виконуємо по експлуатаційних витратах.

Зміна експлуатаційних витрат у результаті здійснення модернізації встановимо шляхом зіставлення річних витрат по експлуатації базового й проектованого електроустаткування.

Експлуатаційні витрати З, грн. по експлуатації електропривода

,

де Зэ - витрати на споживану електроенергію, грн.

,

де Рэ - річна витрата електроенергії, квт·ч

,

де Мд - потужність двигуна

Мд = 70 квт;

n - кількість двигунів, шт.;

Мв - сумарна потужність порушення машин перетворювального агрегату, квт;

з а - к. п. буд. системи Г - Д;

зв - к. п. буд. агрегатів, що харчують обмотку збудження;

Тф - фактичний фонд робочого часу агрегату за рік, ч.;

по базовому варіанті

,

де

Мв1 = 7 квт;

n1 = 2 шт.;

за1 = 0,88;

зв1 = 0,8;

Тф1 = 7147 ч.;

кВт·ч;

проектованому варіанту

,

де

Мв2 = 7 квт;

n2 = 1 шт.;

за2 = 0,91;

зв2 = 0,94;

Тф2 = 7287 ч.;

кВт·ч;

Цэ - вартість 1 квт·ч электроэнергии

Цэ = 0,12 грн.;

по базовому варіанті

,

грн.;

по проектованому варіанті

,

грн.;

За - амортизаційні відрахування, грн.

,

де З.ф. - вартість устаткування по групах основних фондів, грн.;

На - норма амортизації по групах основних фондів

На = 0,15;

по базовому варіанті

грн;

по проектованому варіанті

грн.;

Витрати на поточний ремонт і зміст устаткування Зт.р., грн. розраховуємо, виходячи з вартості встаткування З, грн. і нормативу витрат Нт.р.

Зт.р. - витрати на поточний ремонт і зміст устаткування, грн.

,

де Нт.р. - норматив витрат на поточний ремонт

по базовому варіанті

Нт. р. 1 = 0,12;

грн.;

по проектованому варіанті

т.к. витрати на поточний ремонт і зміст електроустаткування тиристорного перетворювача у два рази менше, ніж электромашинного, те

Нт. р. 2 = Нт. р. 1/2,

Нт. р. 2 = 0,12/2 = 0,06;

грн.;

Зп.р. - витрати на інші експлуатаційні витрати

;

по базовому варіанті

грн.;

по проектованому варіанті

грн.;

по базовому варіанті

З1 = 104000 + 8037,8 + 6430,2 + 535,9 = 119003,9 грн.;

по проектованому варіанті

;

З2 = 73776,4 + 13384,4 + 5353,8 + 892,3 = 93406,9 грн.

Експлуатаційні витрати по порівнюваних варіантах наведені в таблиці 2.4.

На підставі наведених вище розрахунків, спостерігається збільшення амортизаційних відрахувань і інших витрат по проектованому варіанті в порівнянні з базовим варіантом. Однак, також спостерігається економія засобів між базовим і проектованим варіантами: економія засобів на споживання електроенергії склала 30223,6 грн.; економія засобів на поточний ремонт і зміст устаткування склала 1076,4 грн.

Таблиця 2.4 - Експлуатаційні витрати по порівнюваних варіантах

Витрати	Витрати по варіантах, грн.	Відхилення, грн.
	базовий	проектований
Електроенергія Амортизаційні відрахування Поточний ремонт і зміст устаткування Інші витрати	104000,0 8037,8 6430,2 535,9	73776,4 13384,4 5353,8 892,3	-30223,6 +5346,6 -1076,4 356,4
Разом витрат:	119003,9	93406,9	-25597,0

2.5 Розрахунок вихідних показників проекту.

Розрахунок вихідних показників проекту наведений у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Розрахунок вихідних показників проекту

Вихідні показники проекту	Сума, грн.
Приріст річної суми прибутку Амортизаційні відрахування Прибуток, що підлягає оподатковуванню Податок на прибуток Чистий прибуток Чисті грошові надходження	25597,0 5346,6 20250,4 6075,1 14175,3 19521,9

З безлічі критеріїв ефективності найбільш прийнятними для прийняття рішень інвестиційного характеру є наступні:

чиста наведена вартість проекту ЧПС, грн.;

індекс прибутковості інвестицій JПИ, грн.;

строк окупності Т, років.

Метод розрахунку ЧПИ заснований на зіставленні величин вихідної інвестиції із загальною сумою дисконтированных чистих грошових надходжень.

Визначаємо чисту наведену вартість ЧПС, грн. проекту

,

де Дt - дохід t - го року

Дt = 19521,9 грн.;

r - дисконтна ставка

r = 0,15;

ИС - величина вихідної інвестиції, грн.

ИС = ДО2 - ДО1,

ИС = 108627,4 - 65234 = 43393,4 грн.;

грн.

Визначаємо індекс прибутковості інвестиції JПИ

JПИ ,

JПИ .

Для більше повної обґрунтованості прийняття інвестиційного проекту може бути використаний строк окупності проекту Т, років

,

року.

Проаналізуємо отримані показники. Чиста наведена вартість проекту склала 1179,4 грн. (тобто ЧПС > 0). Відповідно до даного критерію проект може бути прийнятий. Цей висновок підтверджується показниками індексу прибутковості інвестицій (JПИ > 1). Проект окупиться за 2,22 роки, тобто за період його реалізації. Всі аналітичні показники інвестиційного проекту свідчать про його доцільність.

Зведені показники спроектованої ділянки показані в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Зведені показники спроектованої ділянки

Показники	Одиниці виміру	Варіант	Відхилення, «+», «-»
		базовий	проектний
Обсяг інвестицій Зміна річних експлуатаційних витрат у тому числі: електрична енергія; амортизаційні відрахування; поточний ремонт і втримування встаткування умовно-постійні видатки Чиста наведена вартість Індекс прибутковості інвестиції Строк окупності капіталовкладень	грн. грн. грн. грн. грн. грн. грн. років	65234,0 104000,0 8037,8 6430,2 535,9 - - -	108627,4 73776,4 13384,4 5353,8 892,3 1179,4 1,03 2,22	+43393,4 -30223,6 +5346,6 -1076,4 +356,4 - - -

Размещено на Allbest.ru