Процес петлеутворення у в’язальній машині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Завдання:

1. Вид і лінійна густина пряжі (нитки) для заправки машини типу КТ - 1 22 класу.

Заправка машини: бавовняна пряжа Т = 16,5*2 текс

2. По вибраних заправочних даних спроектувати параметри базового переплетення і по розрахунковій довжині нитки в петлі визначити глибину кулірування, яку необхідно встановити на машині.

3. Дати техніко - економічну характеристику вибраної в'язальної машини, схеми петлетвірних систем і петлетвірних органів, виконати аналіз операцій петлеутворення на ній.

Зміст:

І розділ.

1.1 Призначення і будова машини

1.2 Технічна характеристика

1.3 Органи петлеутворення

1.4 Петлеутворююча система

1.5 Процес петлеутворення

1.6 Технологічні можливості

ІІ розділ.

2.1 Фізико - механічні властивості сировини

2.2 Визначення лінійної густини ниток

2.3 Будова і властивості переплетення

2.4 Розрахунок параметрів трикотажу

ІІІ розділ.

3.1 Розрахунок глибини кулірування

Список використаної літератури

І розділ.

1.1 Призначення і будова машини

Круглов'язальна машина типу КТ - 1 (СРСР) це однофонтурна машина, яка призначена для в'язання полотен переплетення гладь та футерованого переплетення на базі гладі.

Полотна переплетення гладь та футерованого використовуються для виготовлення білизняних та спортивних виробів. На машині КТ - 1 можна отримати неповні та нерівномірні переплетення, похідну гладь, пресові переплетення, а також комбіновані, поєднуючи гладь з похідною гладдю або з пресовими переплетеннями. Полотно комбінованих переплетень має знижену розпускаємість та розтяжимість.

Остов, на якому кріпляться всі механізми машини, складається зі стола 7 (мал.1) та чотирьох стійок 1, які закріплені на опорній плиті 34. Конструкція остову забезпечує стійке положення машини при її роботі. На столі 7 закріплені дві бічні 25 та задня 23 стійки, з'єднані зверху хрестовиною 20. До хрестовини 20 підвішується рама механізму 18 відтягання та намотування полотна. На кронштейні 14 кріпиться опорне кільце 15, на якому встановлюються стійки 13 з замикаючими дисками або пластинами та голкоспостерігачі 28. при в'язанні полотна переплетення гладь замість пластин встановлюються замикаючі диски.

На чотирьох стійках 31, які встановлені на столі 7, кріпиться плита 30, на якій розміщуються петлеутворюючі системи, стійки 9 з нитконаправлювачами 10 для ґрунтової нитки та кулірними колесами 12, стійки з пресами та з замикаючими колесами для футерної нитки, стійки з відбираючими колесами.

Голічний циліндр закріплен на ведучому валу привода. Голічні плитки з голками утримуються в циліндрі секторами 11. на валу 16 кріпиться ширитель17, який передає рух механізму відтягання. За допомогою рукоятки 32 та вала 8 голічний циліндр можна обертати вручну. На кільці 33 кріпляться ниткоспостерігачі 6, які подають сигнал для зупинки машини при обриві нитки або сході її з бобіни. На стійці 25 кріпиться контакт 24 пристрою для подачі сигналу при наробленні рулону полотна.

На опорній плиті 34 розміщен шпулярник 2, на якому встановлюються бобіни 3. під столом 7 остову машини знаходиться електродвигун з приводом. Позаду електродвигуна знаходиться коробка 5 з електрообладнанням.

1.2 Технічна характеристика машини КТ - 1

Кількість голічниць	1
Клас машини	22
Діаметр голічного циліндру, мм	450, 500, 550
Число голок в циліндрі	816, 906, 996
Число бобінотримачів	24
Лінійна швидкість голічного циліндру, м/с	1,6 - 1,7
Тип основного електродвигуна, кВт	0,6
Частота обертання електродвигуна, хв.-1	1350
Маса рулону, кг, не більше	18
Габаритні розміри машини, мм: довжина ширина висота	1590 1360 2600
Маса машини, кг	800

1.3 Органи петлеутворення машини

На машині КТ-1 петлеутворюючими органами є гачкові голки (мал. 3, в), платини кулірні (мал. 3, г) та наносячо - скидачі (мал. 3, а), нитконаправлювач (мал. 4, 29), прес (мал. 3, б) та замикаючий диск (мал. 5).

Гачкові голки 2 (мал. 3, г) заливаються в плитки 1. Плитки 1 з голками 2 встановлюються в голічний циліндр і закріплюються секторами. Голки мають головку 7, в якій утримуються знову створені петлі. Гачок 5 при натисканні на нього пресом своїм кінцем 4 входить в чашу 3 та закриває вхід у головку голки старої петлі. Потім здійснюється нанесення старої петлі на гачок 5 та її скидання на створюєму петлю, яка знаходиться під гачком голки. Гачок 5 ложбінкою 6 під час пресування притискається до спинки голки та не дозволяє переміщуватись створюємій петлі, яка знаходиться в головці голки.

Кулірні платини 1 (мал. 3, г) за допомогою виїмки 4 та носика 5 прокладають та кулірують нитку в нові петлі. Брюшком 3 платини заціплюються з голками, хвостовиком 2 вони встановлюються в корпус кулірного колеса. Число платин залежить від розміру колеса та класу машини.

Наносячо - скидаючі платини 1 (мал. 3, а) за допомогою хвостовика «б» встановлюються в наносячо - скидаючому колесі. Платини кріпляться шайбою 3 (мал. 7) та гайкою 2. Так як частина платин знаходиться в заціпленні з голками, то при обертанні голічного циліндру отримують обертання і колеса. Завдяки тому що колеса обертаються та мають нахил, платини 1 своїми головками «а», діючи на протяжки петель, наносять старі петлі на запресовані гачки голок, а потім при максимальному підйомі скидають старі петлі на знов створені.

Нитконаправлювач 29 (мал. 4) уявляє собою стальну пластину з отворами 22 для проходження нитки з бобіни та з отвором 30 для подачі нитки на кулірні платини. Нитконаправлювач 29 болтом 27 кріпиться до корпусу кулірного колеса. За допомогою цього болта 27, який переміщується по прорізі 28, можна регулювати положення нитконаправлювача по відношенню до кулірного колеса 6.

Прес (мал. 3, б) своєю кромкою «а» натискає на гачки голок (мал. 3, в), здійснюючи їх пресування. Завдяки прорізі «б» в пресі можна регулювати ступінь підходу пресу до голок.

Замикаючий диск 1 (мал. 5), насаджений на вісі 2, або замикаюча пластина 3 відсовують створені петлі з під гачків голок на стрижні і тим самим підготовлюють голки для прокладання нитки та її кулірування. Замикаючий диск або замикаюча пластина здійснюють першу операцію процесу петлеутворення - замикання. Такий диск або пластина встановлюється з зовнішньої сторони полотна за голками циліндра над голічними плитками. Замикаючий диск 1 встановлюється при в'язанні переплетення гладь, а замикаюча пластина при виробленні футерованого переплетення.

1.4 Петлеутворююча система

Кожна петлеутворююча система (мал. 2) на машині КТ - 1 складається з сектору циліндра з голками, замикаючого диска або замикаючої пластини, нитконаправлювача, кулірного колеса, пресу та наносячо - скидаючого колеса.

Стійка кулірного колеса (мал. 4). Кулірне колесо 6 розташовується на осі кронштейна 9, закріпленого бовтом 10 на валіку 11, який знаходиться в корпусі 15. Валик 11 закінчується шпиндилем 21 з різьбою. Корпус 15 кулірного колеса підтримується стійкою 24, яка знизу кріпиться бовтом 25 до плитки, завдяки чому забезпечується міцне кріплення стійки. Змінення положення кронштейна 9 (мал. 3) відносно валика 11 або поворотом валика 11 разом з муфтою 14 змінюється кут нахилу кулірного колеса 6 відносно голок. Платини кулірного колеса 6 в корпусі розташовані нахильно, під кутом 450 до радіуса колеса, тому при установці кулірного колеса нахиляють на такий же кут по відношенню до вертикалі, щоб максимально висунуті платини розташовувались паралельно голкам. Так як платини кулірного колеса заціпляються з голками, то при русі голкового циліндра кулірне колесо обертається. За допомогою бовта 23, який переміщується по прорізі, регулюється положення кулірного колеса по висоті. Кулірне колесо має займати таке положення, щоб окулірування почалось за чашею 3 голки (мал. 2), а верхні платини забезпечували винесення знов створеної петлі під гачок 5 голки 2. За допомогою бовта 25 (мал. 3), який також переміщується по прорізі, можна змінювати положення кулірного колеса вздовж радіуса голкового циліндра.

В корпусі 15 на валику 11 розташовується спіральна пружина 17, яка одним кінцем упирається в за плечико 16 валика 11, а іншим - в запресовану муфту 18. при обертанні гайки 19, наприклад, за годинниковою стрілкою шпиндель 21, а разом з ним і валик 11 будуть переміщуватись по стрілці е1 при цьому пружина 17 буде стискатися і відводити кулірне колесо 6 від голкового циліндра, в результаті чого будуть зменшуватися глибина кулірування і довжина петлі, що створюється. І навпаки, при обертанні гайки 19 проти годинникової стрілці шпиндель 21 буде переміщуватись по стрілці е2 і пружина, розтискаючись, буде переміщувати кулірне колесо 6 до центра голкового циліндра, збільшуючи висування платин відносно голок; в результаті цього будуть збільшуватись глибина окулірування і довжини петлі, що утворюється.

Таким чином, кулірне колесо виконує наступні функції: прокладає нитку на голки, окулірує нитку, виносить утворені петлі під гачок голок, регулює щільність в'язання.

Для виводу кулірного колеса із зціплення з голками необхідно відтягнути за гайку 19 і контргайку 20валик 11 на відстань, яка потрібна для виходу шпонки, яка знаходиться на ньому, із прорізу муфти 14, закріпленої гвинтом 12 в корпусі 15. потім необхідно повернути валик 11 разом з гайкою 19 і контргайкою 20 вправо. Коли валик 11 повернеться в середині корпуса 15, шпонка, яка вийшла з прорізу муфти 14, упреться в її торець, пружина 17 стиснеться. Для переміщення валика 11 до голкового циліндра гайку19 і контргайку 20 необхідно повернути у зворотню сторону. Шпонка валика 11 ввійде в проріз муфти 14, а пружина 17, розтискаючись, подасть валик11 разом з кулірним колесом 6 до голкового циліндру. Гвинт 13 - направляючий.

Стійка з пресом (мал. 6). Прес 1, закріплений на пальці 4, вставляються у вилкоподібний тримач 2 і закріплюється гвинтом 3. Завдяки застосованій конструкції тримача є можливість регулювати положення преса по висоті. Кромкою а прес натискає на гачки 5 (мал. 2) голок 2, виконуючи їх пресування. Завдяки прорізу «б» в пресі можна регулювати ступінь підходу преса до голок.

Вилкоподібний тримач 2 (мал. 6) належить валику 5, який розміщується в корпусі 9 стойки 16. на валіку 5 знаходиться пружина 10, яка одним кінцем упирається в ліву втулку 6. а іншим - в праву втулку 11. Втулка 11 з'єднується різьбою зі шпинделем 14. В її паз входить пластинчаста пружина 15, завдяки якій прес утримується в робочому положенні. Сила тиску преса 1 на голки змінюється наступним чином: кінець валика 5 має різьбову частину - шпиндель 14. на якому розташовуються гайка 12 і контргайка 13. При обертанні гайки 12 і контр гайки 13, наприклад, за годинниковою стрілкою, шпиндель буде переміщатись по стрілці е1 , а разом з ним буде переміщатись і валик 5. В результаті цього прес 1 буде відходити від голок і сила тиску преса на голки буде зменшуватись. При обертанні гайки 12 і контргайки 13 проти годинникової стрілки шпиндель 14 буде переміщуватись по стрілці е2 , а разом з ним буде приближуватись до голок і прес 1. В цьому випадку сила тиску преса на голки буде збільшуватись. Для вимикання преса 1 (відводу його від голок) необхідно віджати пластинчасту пружину 15, тоді прес під тиском пружини 10 відійде від голок. Для повернення преса 1 в робоче положення необхідно натиснути рукою на шпиндель 14 в направленні стрілки е3. При цьому пластинчаста пружина 15 ввійде в паз втулки 11 і буде утримувати прес в робочому положенні. Кут повороту преса відносно вісі валика 5 встановлюється шляхом повороту валика разом зі втулкою 6. втулка 6 за допомогою шпонки 23 з'єднується з валиком 5 і кріпиться в корпусі 9 гвинтами 7. Втулка має кільцеві канавки. в які входять гвинти 8; завдяки цим гвинтам можна змінювати положення муфти лише по окружності. Для змінення положення валика з муфтою послаблюють кріпильні гвинти 7 і за допомогою тримача 2 повертають валик з втулкою. а разом з ним прес 1. Після цього втулку закріплюють гвинтами 7.

Стойка 16 преса за допомогою гвинта 17, гайки 18 і шайби 19 кріпиться до плитки 22. Кінець 21 гвинта 17 виконаний у вигляді ластівкіного хвоста. Подібний вид має паз в плитці 22. Завдяки пазу 20 в стійці 16 можна регулювати положення преса по відношенню до голок.

Кронштейн з наносячо - скидаючим колесом (мал 7). Наносячо-скидаюче колесо 4 встановлюється всередині голкового циліндра. його корпус має прорізи, які розташовані під кутом 450 до радіуса колеса, в які за допомогою хвостовика «б» встановлюються наносяче-скидаючі платини 1. Колесо 4 встановлюється на вісі 5 тримача 6. Тримач гвинтом 7 кріпиться в стійці 9 кронштейна 12. колесо 4 розташовується по відношенню до голок під кутом 450 так, щоб максимально висунуті платини 1 були паралельні голкам. Так як частина платин знаходиться в заціплені з голками, то при обертанні голкового циліндра отримують обертання і колеса. Завдяки тому, що колеса обертаються і мають нахил, платини 1 своїми головками а, випливаючи на протяжки петель, наносять старі петлі на запресовані гачки голок, а потім при максимальному підйомі скидають старі петлі на знов утворені. Виконанню операцій нанесення і скидання старих петель сприяє сила відтяжки полотна. В цей період полотно вивільнюється від дії замикаючих пристроїв.

Ступінь висування платин 1 в колесі 4 відносно голок і кут повороту колеса 4 регулюються за допомогою тримача 6; при регулюванні вивільнюється кріпильний гвинт 7. Положення колеса 4 по висоті змінюється регулювальним гвинтом 8, який проходить через кронштейн 12, пластину 11 з гвинтом 10. При регулюванні послаблюється стопорний гвинт. Обертаючи регулювальний гвинт 8, наприклад. за годинниковою стрілкою. підіймають пластину 11 і через гвинт 10 - стійку 9. Разом із стійкою 9 підіймається тримач 6 з колесом 4. При обертанні гвинта 8 проти годинникової стрілки колесо опускається. Після регулювання стопорний гвинт закріплюють. Кронштейн 12 гвинтом 13 кріпиться на нерухомому кільці 14, що знаходиться всередині полотна. По кільцю 14 наносячо-скидаючі колеса 4 можуть переміщуватись вздовж окружності голкового циліндра.

Замикаючі пристрої (мал. 5). Замикаючий диск встановлюється при в'язанні полотна переплетенням гладь. Торкаючись рухаю чого полотна, диск його тертям приводиться в обертання. так як в даному випадку присутнє тертя каченя, то операція замикання здійснюється за допомогою диска швидше і з меншим на тяжінням полотна, ніж за допомогою замикаючої пластини 3, при установці якої має місце тертя сковзання. Застосування замикаючої пластини необхідно при в'язанні полотна футерованого переплетення, бо старі петлі в опущенному стані находяться більш тривалий час, ніж при в'язанні полотна переплетенням гладь. при в'язанні полотна подвійного футерованого переплетення замикаюча пластина повинна бути довше, ніж при в'язанні полотна одинарного футерованого переплетення, бо в першому випадку встановлюється два відбираючих колеса. а в другому - одне. на замикаючій пластині 3 кріпиться пластинчаста пружина 4, яка обмежує положення фужерної нитки після її опускання замикаючим колесом.

Замикаюча пластина кріпиться на стійці 6 зі стержнем 7.Стрижень 7 входить в кронштейн 9 і закріплюється гвинтами 8. в свою чергу кронштейн 9 кріпиться на кільці 11 бовтами 10 (мал. 4 б), кінці 12 яких виконані у вигляді ластівкіного хвостика. Такий же вид має паз і в кільці 11. Завдяки однаковому профілю паза і бовта кронштейн 9 прикріпляється до кільця 11 і при необхідності може переміщуватись по окружності кільця. наявність вирізу в кільці 11 дозволяє замінювати кронштейн. За допомогою стержня 7 і кріпьожних гвинтів 8 можна регулювати положення замикаючої пластини (або диска) по висоті. Завдяки овальним прорізам в пластині можна регулювати положення замикаючої пластини вздовж голок гвинтами 5.

1.5 Процес петлеутворення

Петлеутворення - це отримання з ниток петель трикотажу. Це складний механічний процес, успішність протікання якого зумовлена багатьма факторами і перед усім правильною взаємодією петлеутворюючих органів машини з нитками і петлями.

Процес петлеутворення на машині КТ виконується трикотажним способом. Створення петель здійснюється безперервно і тому немає чіткої межі між окремими операціями: послідуюча операція починається раніше чим закінчується операція. Операції петлеутворення виконуються в такій послідовності: замикання, прокладання, кулірування, винесення, пресування, нанесення, з'єднання, скидання, формування, відтягання.

Замикання - це відвод старих петель назад від головок голок. На машині КТ - 1, замикання (мал. 8) здійснюється замикаючим диском, він натискає на старі петлі і опускає їх вниз по стрижню.

Прокладання необхідне для подачі нової нитки на стрижень голки ближче до кінця гачка. Здійснюється виїмками кулірних платин, які розташовані в пазах кулірного колеса. Замикаючий диск утримує старі петлі від підіймання (мал. 9).

Кулірування - це згинання нитки в петлю, це найважливіша операція в процесі петлеутворення. При трикотажному способі петлеутворення при цій операції закладається розмір майбутньої петлі. Чим більше глибина кулірування (чим більше згинається нитка), тим більшу довжину нитки в петлі отримаємо. Чим більше довжина нитки в петлі тим, тим менша щільність трикотажа. На машині КТ - 1 кулірування (мал. 10) здійснюється завдяки переміщенню кулірних платин між голками, при цьому нитка згинається між платиною і стрижнем голки.

Винесення. Суть операції підлягає у підведенні під гачок прокладеної на голку нитки незалежно від того, була окулірувана нитка або ні. Здійснюється також кулірною платиною, завдяки встановленню кулірного колеса під нахилом в 450 (мал. 11).

Пресування. При виконанні пресування нова петля повинна розміщуватись під гачком голки за чашею. Це необхідно для того, щоб нова петля при пресуванні не була защемлена гачком, що ускладнило б подальше пресування її під гачком. У момент пресування стара петля повинна знаходитись під гачком голки. На машині КТ - 1 пресування (мал. 12) здійснюється завдяки натискання пресової пластинки на гачки голок. Починає діяти наносячо - скидаюче колесо і зупиняє свою дію замикаюче.

Нанесення. Суть операції нанесення полягає у тому, що на гачок голки наноситься стара петля. При виконанні операції, голка повинна бути запресована. На машині КТ - 1 операція нанесення (мал. 13) здійснюється наносячими платинами які знаходяться в наносячо - скидаючому колесі.

З'єднання - це зіткнення старої петлі з новою. Здійснюється завдяки підійманню старих петель вгору до рівня головки голки скидаючи ми пластинами (мал. 14).

Скидання і формування (мал. 15, 16). Скидання - це процес скидання старої петлі на нову петлю або нитку. Після скидання старих петель на нитки нових, на голках машини формуються нові петлі, тобто нитки цих петель протягуються через старі петлі. На машині КТ - 1 ці операції здійснюються одночасно. Скидання старої петлі на нову нитку виконує скидаюча пластина за рахунок переміщення вгору. Одночасно вона замикає зігнуту нитку у форму петлі, тобто формує стару петлю.

Відтягання. Це процес відтягання вже сформованих петель. На машині КТ - 1 (мал. 17) здійснюється за допомогою відтягаю чого механізмі, який розташований зверху, над голінним циліндром, і діє постійно.

1.6 Технологічні можливості машини

При отриманні одинарного футерованного переплетення встановлюється одне футерне колесо та малий замикаючий сапожок, замикаюче та кулірне колеса, прес та наносячо-скидаюче колесо.

При отриманні подвійного футерованого переплетення використовуються два футерних колеса та великий замикаючий сапожок Інші петлеутворюючі деталі такі ж як і при в'язання одинарного футерованого переплетення.

При в'язанні платированого футерованого переплетення встановлюється футерне колесо, малий замикаючий сапожок, замикаюче колесо, по два кулірних колеса, по два преса і наносячо-скидаючих колеса, а також замикаючий диск. Таким чином, при отриманні платуваного футерованого переплетення протяжнність петлетвірної системи збільшується, звідси, зменшується число петлетвірних систем на машині.

Застосовуючи відповідну розстановку сухариків між платинами футерних колес, можна виробляти візерунчастий трикотаж футерованих переплетень.

При в'язанні гладі встановлюється замикаючий сапожок, кулірне колесо, прес і наносячо-скидаюче колесо. Протяжність петлетвірної системи при цьому найменша. При в'язанні платуваної гладі застосовують два кулірних колеса.

При в'язанні перекидних платуваних переплетень в кожній петлетвірній системі потрібно прокладати дві нитки: ґрунтову і платировачну. Для прокладання ґрунтової нитки на всі голки встановлюється звичайне кулірне колесо. Сухарики у відбираючому кулірному колесі розташовують у відповідності з рапортом малюнка. Застосовуючи при цьому платировочну нитку значно товстіше виворітної, можна виробляти рисунчасте полотно з ажурним ефектом.



При в'язанні пресових переплетень застосовують нарізний круглий прес. На голці, яка взаємодіє з виїмкою преса, стара петля попадає під гачок і утворюється пресова петля.

Гвинтовий трикотаж виробляється шляхом застосування декількох петлетвірних систем. Петельні ряди в такому трикотажі розташовуються не горизонтально, а підіймаються під кутом б. При розкрої полотна смуги розрізають, тому при більшому куті б помітно відхилення смуг від горизонталі. Для в'язання гвинтового трикотажу необхідно заправити петлетвірні системи пряжею різного кольору або виду відповідно рапорту смуг. Максимальний рапорт смуг дорівнює числу петлетвірних систем на машині.

Для в'язання похідної гладі в кожній петелетвірній системі встановлюють по два кулірних колеса з нитконаправниками. Колеса набирають кулірними простими платинами 1 (мал. 3, г) і платинами 2 (мал. 3, д) з кулачками (сухариками) 5. в колесах ці платини чергуються через одну (при в'язанні похідної гладі 1+1). Якщо в першому колесі непарними будуть прості платини 1, а парними - платини з кулачками 5, то в другому колесі, навпаки, непарними - платини 2 з кулачками 5, а парними - прості 1.

Кулачок 5 має виступ 4, який вставляється в отвори 3 платини 2. кулачки 5 в платинах 2 будуть виконувати роль індивідуальних пресів. Після кулірування нитки в момент її винесення кулачок 5 нажимає на гачок голки і закриває вхід петлі під гачок. При подальшому переміщенні кулірованої нитки виникне її скидання з голки і вона розташується за голкою у вигляді протяжки. Якщо заправити нитки різного кольору, отримаємо вертикальні полоски з рапортом 1+1.

Тобто, для отримання похіднодної гладі в одній петлетвірній системі необхідно встановити два відбираючих кулірних колеса з парним числом платин (46). Відбираюче кулірне колесо відрізняється від звичайного тим, що на ньому між платинами у визначеному порядку розташовуються сухарики. Ці сухарики закріпляють у відповідних отворах платин, як і на футерному колесі. В процесі петлетворення сухарики запресовують гачки тих голок, на яких не мають утворюватись петлі. В цьому випадку прокладена платиною нитка наноситься на запресований гачок голки і після скидання розташовується на вивороті переплетення у вигляді протяжки.

Сухарики встановлюють через один проміжок. Пресове колесо прокладає нитку наприклад, на парні голки (2,4,6 ...), а друге - на непарні. Потім всі голки пресуються гладеньким пресом, а після скидання на голках утворюється повний ряд двугладі.

На машині можна отримувати різноманітні комбіновані переплетення. Наприклад футеровані на базі похідної гладі, на базі пресових та інших.

Розділ ІІ.

2.1 Фізико - механічні властивості сировини

Заправка машини, згідно завдання курсової робити, здійснюється бавовняною пряжею.

Відповідно до класифікації текстильних волокон - бавовна відноситься до натуральних > органічних > рослинних > целюлозних волокон.

В промисловості широко застосовуються 2 основних види бавовни:

1. Волокнистий - основний масовий сорт бавовни (80-90% припадає на цей вид). Вихід волокна 32-35%. Волокно має білий колір, довжину 31-36 мм, лінійну щільність 154-195, маса волокна в коробочці 5-7 гр.

2.Барбадоський дає найцінніше волокно - тонко-волокнисте (тонке, довге, шовковисте та міцне). Вихід сировини 29-34% Довжина волокна від 37 до 40 мм, лінійна щільність 120-160 мТекс.

Бавовна містить в собі 97% целюлози, 2%-жири, віск, пектинові та білкові речовини; 1%-мінеральні домішки. Волокно представляє собою сплюснуту трубочку з тонкими стінками, покритими зовнішнім шаром, пропитаний жиром і восковими речовинами. Стінки трубочки волокна - целюлоза. Бавовна не змочується і тому погано вбирає фарбники, не тоне у воді.

Властивістю волокна - є зрілість, яка характеризує заповнення волокна целюлозою. Із збільшенням зрілості підвищується міцність, пружність волокна збільшується товщина. Зовсім не зрілі волокна мають незначну міцність, містять мало целюлози і не пригодні для прядіння; перезрілі волокна мають товсті стінки, волокна жорсткі та ламкі, пряжа, вироблена з такого волокна, має малу міцність за рахунок малої кількості елементарних волокон і відсутності звитості.

Звитість волокна залежить від зрілості (у недозрілих і перезрілих вона відсутня); по довжині волокна розподіляється нерівномірно, найбільша звитість в середині волокна і складає: у середньо-звитого - 60-75 витків на 1 см, а тонковолокнистого - 90 витків.

Бавовняна пряжа має нормальні показники серед властивостей, які розрізняють за 4 групами:

1) геометричні (форма, розмір, довжина, товщина (222-125мтекс), лінійна щільність)

2) фізичні (електризуємість, відношення до світла, теплові властивості, гігроскопічність)

3) хімічні (відношення волокна до впливу хімічних речовин)

4) механічні (пружність, розтяжимість, міцність, стійкість до стирання).

Бавовна характеризується добрими показниками міцності, теплостійкості, світлостійкості, середніми показниками гігроскопічності, подовження і маленькою величиною пружньої деформації із-за чого вироби з бавовни зминаються. Він має добру стійкість до дії луг і під їх впливом (мерсеризацією) може змінювати свою структуру і покращувати властивості. Волокно чутливе до дії кислот, під дією води набухає і збільшує міцність. Стійкість до стирання у бавовни порівняно невелика, тому вироби з цього волокна характеризуються недовгою носкою, проте у поєднанні з хімічними волокнами має покращені властивості.

Електричні властивості : бавовна в сухому стані є діелектриком (не проводе струм), проте зі збільшенням вологості починає проводити струм, а при терті волокна об волокно, або частини обладнання створюються заряди статичної електрики.

Бавовна має низьку теплопровідність, що підходить до літнього сезону, витримує до 1500.

Хімічні властивості: при кип'ятінні втрачає міцність, розчиняється навіть в розчинах слабких кислот. Обробка бавовни 200% розчином їдкого натру (луги) в розтягнутому стані призупиняє усадку виробу, покращується формування та блиск. Підвищується міцність , еластичність та здатність до фарбування (така обробка називається мерсеризацією) і позитивно впливає на волокна підвищуючи їх властивості.

2.2 Визначення лінійної густини ниток

Визначаємо граничні значення лінійної густини ниток (пряжі) за допомогою формул:

1 Мінімальне значення лінійної щільності:

де, К - клас машини (К=22, згідно завдання курсової роботи)

(текс)

2 Лінійна щільність яка пропонується:

(текс)

3 Максимальне значення лінійної щільності:

 (текс)

Згідно курсового завдання видане значення лінійної густини пряжі Т=16,5*2 КО попадає у межі розрахунку. Можна здійснювати подальші розрахунки використовуючи цей показник.

2.3 Будова і властивості переплетення

Кулірна гладь - це головне одинарне переплетення, в якому петельний ряд створюється послідовним згинанням однієї нитки в петлі.

Лицева сторона гладі (мал. 18, а) має гладку поверхню, яка складається з петельних стовпчиків, створених петельними палочками 2. виворітна сторона гладі (мал. 18, б) має поверхню з поперечних рядів дуг 4 та 5, направлених в кожному ряду почергово то вверх, то вниз. Петельні дуги розміщені поверх петельних паличок та пересікають їх.

Властивості: розпускаємість - це негативна властивість трикотажу. Трикотаж переплетення гладь розпускається в двох напрямках: в напрямку в'язання, якщо потягнути за нитку 6 та в напрямку зворотньому в'язанню якщо потягнути за нитку 7. При розриві однієї з петель петлі трикотажу розпускаються як вздовж петельного стовпчику так і вздовж петельного ряду в обох напрямках. Закручуваність негативна властивість, яка залежить від щільності в'язання і виду сировини. Коли вирізати прямокутник з полотна, то його края по горизонталі будуть закручуватись по петельному ряду на лицевий бік, а по петельному стовпчику на зворотній. Ця властивість заважає виготовляти вироби. Тому трикотаж перед розкроєм підлягає волого - тепловій обробці, при якій петлі розплющуються і таким чином закріплюються в трикотажі. Розтяжимість трикотажу переплетення гладь по ширині та по довжині велика. При розтягненні по довжині трикотаж звужується по ширині, при розтягненні по ширині він скорочується по довжині. При максимальному розтязі трикотажу переплетення гладь по ширині максимальний петельний крок буде вдвічі більше максимальної висоти петельного ряду , тобто / = 2. Міцність трикотажу залежить від міцності ниток і щільності полотна. Зі збільшенням щільності в'язання і міцності ниток, міцність трикотажу збільшується. Товщина трикотажу переплетення гладь дорівнює двом товщинам нитки, тобто М=2d.

2.4 Розрахунок параметрів трикотажу

1 Визначаємо розрахунковий діаметр нитки (це діаметр нитки у вільному стані):

де, Т - лінійна щільність нитки, текс;

- об'ємна маса нитки, г/см 3 (для бавовняної пряжі цей показник становить 0,75 - 0,85 г/см 3);

(мм)

2 Визначаємо умовний діаметр нитки (це діаметр нитки у стиснутому стані):

де, - густина речовини нитки, г/см 3 (для бавовняної пряжі цей показник становить 1,52 г/см 3);

в'язальній машина петлеутворення переплетення

(мм)

3 Всі розрахунки параметрів полотен проводять по середньому діаметру нитки, який визначається за формулою:

(мм)

4 Визначаємо петельний крок А:

(мм)

5 Визначаємо висоту петельного ряду В:

де, С - коефіцієнт який залежить від виду переплетення, для гладі цей показник становить С = 0,865

(мм)

6 Визначаємо кількість петельних стовпчиків на 100 мм полотна Nст:

7 Визначаємо кількість петельних рядів на 100 мм полотна Nр:



8 Визначаємо довжину нитки в петлі l:

(мм)

9 Визначаємо поверхневу щільність полотна . Це показник який визначає масу 1м2 полотна:

(г/м2)

10 Визначаємо лінійний модуль петлі . Він показує скільки разів d нитки вміститься в довжині нитки в петлі:

де, l - довжина нитки в петлі

dу - умовний діаметр нитки

11 Визначаємо поверхневий модуль петлі . Він показує яку частину займає площа нитки в площі петлі:



12 Визначаємо максимальний петельний крок Аmax:

(мм)

13 Визначаємо максимальну висоту петельного ряду Вmax:

14 Визначаємо коефіцієнт розтяжимості :

=

ІІІ Розділ.

3.1 Розрахунок глибини кулірування

1 Голічний крок для кругло трикотажної машини типу КТ - 1 визначається за формулою:

де, К - клас машини

(мм)

2 Діаметр головки голки а:

(мм)

3 Товщина платини p:

(мм)

4 Максимальний діаметр нитки:

(мм)

5 Визначаємо товщину нитки:

де, - коефіцієнт

(мм)

6 Визначаємо глибину кулірування:

(мм)

Список використаної літератури:

1. Гусева А.А. Технология и оборудование круглотрикотажного производства - М.: Легкая и пищевая пром - сть, 1984.- 352 с.

2. Гусева А.А. Общая технология трикотажного производства. - М.: Легпромбытиздат, 1987. - 296 с.

3. Верховинина Л.Д. Кругловязальные машины. Устройство, работа и обслуживание: Учебник для средних ПТУ. - М.: Легпромбытиздат, 1987. - 280 с.

4. Липков И.А. Технология трикотажного производства - М. - Гизлегпром, 1963. - 452 с.

5. Шалов И.И. и др. Технология трикотажного производства:: Основы теории вязания / И.И. Шалов, А.С. Далидович, Л.А. Кудрявин. - М.: Легкая и пищевая пром - сть, 1984. - 296 с.

6. Вязальное оборудование трикотажных фабрик / Е.Н. Колесникова, С.В. Бабинец, Б.Д. Данилов и др. - М.: Легпромбытиздат, 1985. - 344 с.

7. В.И. Баженов, С.В. Бабинец Материаловедение трикотажно - швейного производства - М.: издтельство «Легкая индустрия», 1971.

8. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів заочної форми навчання, Основи теорії в'язання - К.: Дільниця оперативної поліграфії при КНУТД, 2001.



Мал. 1 Загальна будова машини КТ - 1

Мал. 2 Петлеутворююча система машини КТ - 1

Мал. 3 Органи петлеутворення машини КТ - 1



Мал. 4 Стійка кулірного колеса

Мал. 5 Замикаючі пристрої



Мал. 6 Стійка з пресом

Мал.7 Стійка з наносячи-скидаючим колесом

Мал..8 Операція замикання



Мал. 9 Операція прокладання

Мал. 10 Операція кулірування

Мал. 11 Операція винесення



Мал. 12 Операція пресування

Мал. 13 Операція нанесення

Мал. 14 Операція з'єднання



Мал. 15 Операція скидання

Мал. 16 Операція формування



Мал. 17 Операція відтягання

Мал. 18 Структура і графічний запис кулірної гладі

Размещено на Allbest.ru