Розробка жіночого жакета повсякденного призначення
Аналіз тенденцій моди. Характеристика моделі, що розробляється, та основні вимоги до неї. Конструктивні засоби формоутворення виробу. Вибір матеріалів, конструкція моделі (жіночий жакет). Конструктивне моделювання базової основи. Лекала деталей виробу.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.08.2011 |
Размер файла | 53,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Аналіз сучасних тенденцій моди
- 2. Загальна характеристика моделі, що розробляється
- 2.1 Характеристика вимог, які висуваються до моделі
- 2.2 Конструктивні засоби формоутворення виробу
- 2.3 Характеристика моделі
- 2.4 Обґрунтування вибору матеріалів
- 3. Розробка конструкції моделі
- 3.1 Обґрунтування вибору системи конструювання
- 3.2 Розрахунок та побудова конструкції
- 3.3 Конструктивне моделювання базової основи
- 3.4 Характеристика лекал
- Висновки
- Література
Вступ
Перед працівниками швейної промисловості країни стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах.
Розширення випуску товарів для населення, поліпшення їх якості, швидкий розвиток всіх видів послуг розглядають як незмінну вимогу підйому життєвого рівня населення на якісно новий, більш високий ступінь.
При виконанні поставленої мети значна роль належить правильній організації художнього проектування виробів, призначених для промислового виробництва. Художнє проектування визначає подальше життя виробів.
Результатом правильно організованого процесу художнього проектування (дизайну) являється його продукт - виріб, оптимально вирішений з точки зору технології, економіки і естетики.
Найбільшої сили естетичне виховання досягає лише тоді, коли увесь предметний світ, оточуючий людину, буде пронизаний красотою, гармонією, коли культура в поведінці і одягу стане нормою. Постійне поповнення асортименту і підвищення естетичного рівня швейних виробів - це єдина мета, яка згуртовує колективи будинків моделей одягу і суміжних підприємств.
Розвиваючись за певними законами, мода швидко і точно реагує на усі події в житті суспільства. Людина не може жити поза модою. Навіть відхиляючи і заперечуючи її, вона тим самим висловлює своє відношення до неї і до визначних проявів життя.
Випуск товарів для населення повинен базуватися на використовуванні досягнень науково-технічного процесу, який дозволяє не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але і розширити їх асортимент.
Перед легкою промисловістю стоять задачі більш повного задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості і розширення асортименту міжсезонного одягу з застосуванням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів і комплектів. А одним із найпоширеніших завдань в роботі по розширенню асортименту швейних виробів являється: розвиток і зміцнення співробітництва між будинками моделей і підприємствами суміжних галузей промисловості, які виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення, прикладні матеріали.
Ріст об'єму швейних виробів і покращення якості виготовленого одягу знаходяться в прямій залежності від подальшої вдосконаленості технологічних процесів, обладнання підприємств новою високоефективною технікою вдосконаленості структури і управління виробництвом, організація праці, раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, впровадження досягнень науки і техніки, покращення якості роботи в усіх ланках виробництва.
Проектування одягу промислового виробництва базується на даних маркетингових дослідженнях, де визначають потреби споживачів у тих або інших потребах. При цьому споживчі властивості виробів зумовлюються споживчими вимогами до них та ситуаціями їх використання, а також залежать від прогнозу потреб в одязі у найближчому майбутньому. Тому необхідно отримати дані про споживчі групи людей. Це дасть можливість визначити групу споживачів, які незадоволені існуючими виробами.
Щоб визначити напрямок моди потрібно визначити групу споживачів та вид одягу-це являється основним завданням. Виріб, який визначається повинен бути перспективним для запровадження його у масове виробництво. Оскільки костюм відноситься до певної системи і через нього можна виразити індивідуальність людини або певний етнічний тип, він є найважливішим елементом в складній системі, що характеризує культуру або цивілізацію. Проектування одягу припускає, рішення завдань шукати по аналогії з відомими раніше, такими, що зустрічаються в природі, техніці, художній літературі і мистецтві. З літературного або іншого джерела береться реальна або фантастична ідея, образ і утілюється в даному художньому завданні проектування костюма.
Робота із створення моделей починається з розробки систем уніфікованих деталей і елементів конструкції (застібок, кишень, поясів і т.п.), що утворюють мак зване проектне поле. Усі деталі такого поля мають конструктивну і композиційну сумісність і взаємозамінюваність.
Художнє конструювання займається створенням великого асортименту одягу різноманітного призначення, що вимагає різного підходу до розробки форм, задоволення індивідуального смаку, напряму моди, можливостей промислового виробництва, що враховує необхідність. Рішення задачі такого рівня складності можливо тільки тоді, коли одяг і її доповнення проектуються як художня система.
Використання тієї або іншої художньої системи в художньому конструюванні обумовлене особливостями реалізації створюваних проектів або моделей: в промисловості, на виставках, в журналах мод. Характеристики кожного виду художньої системи визначаються конкретно поставленими завданнями і вимогами процесу проектування, мірою складності і об'ємом творчої роботи.
1. Аналіз сучасних тенденцій моди
Мода - це прояв постійної спрямованості людини до новизни у всіх областях життя. Мода та одяг є невід'ємним один від одного, як предмет та його тінь. У вузькому колі мода - це зміна форм, покрій, пластики, кольору, силуету, довжини одягу, взуття, головних уборів, зачісок і навіть косметики на нові, які під впливом різноманітних факторів, в тому числі реклами, стають більш популярними.
Кожна епоха створювала свій естетичний ідеал, ідеал красоті людського тіла, ідеал жіночності, свій художній стиль в одязі. Історичний розвиток костюма, його зміни завжди були обумовлені, з одного боку, модою, з іншого - стилем епохи. З появою кожної нової моди старий одяг губив свою естетичну цінність. Сьогодні модний костюм через часту змінюваність його форм не устигає стати звичаєм навіть на короткий період. Тепер під терміном "костюм" розуміється набір елементів одягу і аксесуарів, який несе інформацію про образ окремої людини або соціальної групи людей. Очевидний вивід: поняття "костюм" є більше містким, ніж поняття "одяг", оскільки костюм завжди по суті своїй одяг, тоді як одяг не завжди може бути костюмом. Значення костюма у наш час багатогранне, не зовсім правомірно, обмежувати використання костюма тільки двома функціями - захисною і естетичною, які характерніші для одягу. Як вже було відмічено поняття "костюм" і "одяг" в сучасному представленні досить близькі, але не ідентичні. Обоє ці терміну досить виразно змальовують дві сторони однієї і тієї ж проблеми.
Форма та колір одягу повинні не тільки підкреслювати та маскувати зовнішні риси але й бути художньо обміркованими, відповідати зовнішності та вазі людини, у даному випадку костюм підкреслює тендітність, стрункість та жіночність жінки середньої вікової групи. Матеріали літа розвиваються у двох напрямках. Перший напрямок включає до себе витонченні гладкі матеріали, які відрізняються суровою простотою поверхні. Це тонкі, легкі повітряні тканини типу мусліна, шифона, газа, вуалі, органзи і більш важкі компактні пружні матеріали типу перкали, габардину, саржи із бавовни і вовни. До цього напрямку належать блискучі тканини із шовку, поліаміда та інших хімічних волокон, лощені, металізовані, типу атлас, тафти. До другого - відносяться матеріали рустифікального виду з рельєфними фактурами. Це грубий льон розрідженої структури із збільшеним переплетенням, оригінальної структури твід, клоке, тканини з бахромою та різноманітні легкі м'яті, жаті тканини, в тому числі з ефектами гофре, плісе.
Хоча тепла пора року і не припускає наявності в жіночому гардеробі великої кількості верхнього одягу, проте є, як мінімум, один предмет одягу, який просто повинен знайти місце в шафі справжньої модниці цього року. У моді жакети в стилі 60-70-х років минулого століття, але ретро-стиль не є єдино можливим. Вітається оригінальний декор і помітні деталі, шкіра, жіночні рюші, квіти. Також можна вибирати вільніші або строгіші форми. Загалом, простір для фантазії в області жакетів цього року просто безмежний, вам залишається тільки вибрати найбільш вподобаний образ і наслідувати вказівки модних дизайнерів про те, з чим правильно поєднувати той або інший варіант жакета.
Укорочені жакети найчастіше приталені. Їх носять з вузькими брюками або джинсами. Дуже модні укорочені моделі жакетів з хутра, а також короткі жакети з акцентом на талії у вигляді яскравого поясу.
Знов з'явилася потреба іскусно виконана біжутерія, яка відрізняється особою вишуканістю. Тут використовуються різноманітні матеріали - від напівкоштовних камей, скла, пластика, пір'їв та декоративних металевих вставок до штучної перлини. Будучи невід'ємною частиною стильного образа, у створенні якого головну роль грає декор, ефектна сучасна біжутерія по зовнішньому вигляду не поступається розкішним ювелірним прикрасам, виконаних із коштовних каменів та металів.
модель матеріал жіночий жакет
2. Загальна характеристика моделі, що розробляється
2.1 Характеристика вимог, які висуваються до моделі
Розроблена модель жіночий жакет, відноситься до верхнього весняно-літнього одягу. Вона може бути як повсякденним одягом, призначений для роботи, навчання, прогулянок, покупок. Функції, що виконуються одягом, визначають, у свою чергу, вимоги, що пред'являються до неї. Утилітарне призначення одягу передбачає зручність користування нею.
Виконуючи естетичні завдання, одяг повинен мати красивий зовнішній вигляд, відповідати сучасним вимогам моди по своєму силуету, пропорціям, формі і величині деталей, квітну і малюнку тканин, з яких вона виготовляється. Одяг покликаний підкреслювати достоїнства зовнішності людини і маскувати можливі недоліки.
Сучасний одяг людини зумовлюється соціальними, географічними і економічними факторами. Він має відповідати експлуатаційним, гігієнічним, естетичним, економічним та технологічним вимогам.
Експлуатаційними вимогами вважають відповідність одягу його призначенню та умовам експлуатації, зручність у використанні (відповідність розміру і статурі), міцність, надійність в експлуатації, збереження форми, можливість ремонту та повторного використання.
До гігієнічних вимог відносять захисні функції одягу від механічних та хімічних пошкоджень, несприятливого атмосферного впливу (холоду, спеки, дощу тощо). Одяг захищає тіло від бруду, забезпечує дихання шкіри, виділення вологи інше. До гігієнічних вимог також відносять теплозахисні властивості - спроможність виробу зберігати тепло, гігроскопічність - спроможність виробу забезпечувати поглинання і віддачу вологи, водонепроникність тощо.
Естетичні вимоги - це властивості одягу, які задовольняють естетичний смак споживача, що досягається створенням моделей які відповідають сучасним вимогам моди, оформлені на високому художньому рівні та приємні для зорового сприйняття.
Економічні властивості. У загальній собівартості виробів вартість основних і допоміжних матеріалів у масовому пошитті становить 80 - 90 %, в індивідуальному виробництві 50 %. Економічність виробів залежить від витрат часу на їх виготовлення, технологічності, конструкції моделі та витрат матеріалів. Досягається економність раціональним розміщенням лекал.
Технологічні вимоги це максимальне використання високопродуктивного обладнання, скорочення ручної праці, застосування клейових матеріалів, прогресивних методів обробки. Якщо дотримуватися до технологічних вимог, то за мінімальних трудових і матеріальних витрат можна виготовити вироби високої якості. До технологічних вимог також відносять волого - теплову обробку, завдяки якій досягається об'єм та форма виробу.
Дуже важливі такі показники, як міцність виробу, тривалість фізичного терміну служби без втрат, зовнішнього вигляду, гігієнічність одягу (здатність вбирати вологу, пропускати повітря, зберігати тепло і т.д.). Важливе значення мають економічні показники. Вартість швацьких ізделій має бути доступною для покупця, але в той же час достатньої для того, щоб їх виготовлення залишалося вигідним для виробника.
Враховуючи сукупність всіх перерахованих вище показників, можна судити про рівень якості одягу. У нашій країні вимоги до якості швацьких виробів, а також оцінки споживчих і промислових показників одягу закладені в стандартах і технічних умовах, що діють в швацькій промисловості. Запропонована модель жіночого жакету відповідає усім споживчім вимогам.
2.2 Конструктивні засоби формоутворення виробу
Можна сказати костюм - це звичай, або звичай - це костюм, тобто зовнішній прояв чогось більше сталого, істотного. Костюм означав приналежність до колективу і особисті якості людини. Таким чином, костюм - це ознака залучення до стану, акт пізнавання, знайомства.
Костюм може складатися з необмеженої кількості елементів, його характеристикою також можуть бути символи у вигляді татуювання. Костюм несе в собі психологічну і образну характеристику. Наприклад, ми говоримо: жіночий костюм епохи Великої французької революції або костюм стилю ампір і так далі.
Костюм, будучи областю прикладного мистецтва, може розкривати і утілювати в художньо-переконливій формі достовірний соціальний досвід, матеріально-технічний рівень розвитку товариства, бути своєрідним джерелом інформації.
На відміну від об'ємно-просторових видів мистецтва костюм повністю розкриває своє утримування лише на людині і в русі (тобто в часі і просторі). М'яка гра пластичних тканин в напівприлеглих формах одяг, "танцюючі" у колін, розширені до низу спідниці, кінці шарфа, що розвіваються, несподіваний ефект блиску тканин з люрексом, переливання тканин з ефектом шан-жан і так далі - усе це є естетичними властивостями костюма. Тому костюм якнайкраще виглядає на людях, що "відчувають" його, уміють його "носити", мають "мистецтво рухатися" (недаремно професійні манекенниці проходять спеціальну підготовку, що включає елементи хореографії, ритміки, театрального мистецтва).
Форма утілюється в матеріал за допомогою певних конструктивних і технологічних можливостей. Щоб реалізувати форму швацького виробу, закладену в проекті, конструктор повинен вибрати відповідні способи і засоби формоутворення.
Технологічним способом важко отримати одяг складних форм, що обмежує сферу його застосування.
Поширенішим і універсальним способом являється конструктивний, коли формоутворення відбувається за рахунок розчленовування матеріалу на частини. Конструктивний спосіб формоутворення забезпечує можливість інженерного розрахунку, точного відтворення і стійкого закріплення практично будь-якої форми, потрібної в одязі. Спосіб універсальний, застосовний для будь-яких матеріалів. Для реалізації його не потрібно складне спеціальне устаткування. Внаслідок цього конструктивним засобам нерідко віддається перевага при створенні об'ємних форм різних виробів.
Лінії розчленовування поверхні форми класифікують по напряму: вертикальні, горизонтальні і похилі (діагональні). Розчленовування по вертикалі дозволяє встановити рівновагу, добитися стійкості форми. Горизонтальне розчленовування дає ясне уявлення про основні частини фігури людини, Підкреслює значущість тієї або іншої частини форми. Розчленовування по діагоналі порушує рівновагу форми, її статичність, підкреслює асиметричність одягу, надає їй рухливість.
Розчленовування по вертикалі дозволяє встановити рівновагу, добитися стійкості форми. Горизонтальне розчленовування дає ясне уявлення про основні частини фігури людини, Підкреслює значущість тієї або іншої частини форми. Розчленовування по діагоналі порушує рівновагу форми, її статичність, підкреслює асиметричність одягу, надає їй рухливість.
Пропорції одягу класичного стилю відповідають природним пропорціям фігури людини. Основні розчленовування форми одягу проходять в місцях природних розчленовувань фігури. Лінія талії в одязі співпадає з лінією талії фігури, лінія пройми проходить в місці зчленування руки з тілом, лінія горловини проходить в місці зчленування шиї з тулубом. Лінії форми в цілому і деталей прості, лаконічні.
2.3 Характеристика моделі
Жіночий жакет повсякденного призначення, для теплої пори року, напівприлеглого силуету з вшивним двошовним рукавом.
Пілочки з рельєфами які виходять із пройм, нижче лінії талії закругляються, та заходять в бічний шов утворюючи баску, призбирану по лінії пришивання.
Спинка з середнім швом та відрізною баскою, яка призбирана по лінії пришивання. Верхня частина спинки з тальовими виточками.
Комір стояче-відкладний з відрізною стійкою.
Рукава двошовні призбирані по окату.
Застібка центральна з відкладними відлогами на два ґудзики і дві обметані петлі.
Кінці коміру, відлог та бортів закруглені.
Виріб з плечовими накладками.
Підкладка пришивна по низу.
Рекомендовані розміри:
Зріст - 165 см
Обхват грудей - 92 см
Обхват стегон - 100 см
2.4 Обґрунтування вибору матеріалів
Останнім часом виросли вимоги до якості одягу, це привело до постійного розширення асортименту матеріалів, синтетичних та натуральних. Урахування всіх властивостей матеріалів визначає початковий рівень якості виробів. Знання матеріалів, що використовуються в сучасному виробництві, вміння оцінити їх будову, властивості, асортимент і якість є хорошою основою для розробки одягу. Для правильного та раціонального використання виробів, до матеріалів висувають споживчі вимоги.
Основним матеріалом для пошиття якісного святкового жакету може бути будь-яка костюмна тканина. У виробі конкретного призначення - жіночого святкового жакету раціонально було б використати шовкову тканину. Шовкові тканини можуть бути з синтетичних або штучних ниток, а також з штапельної пряжі. Костюмні тканини зі штучного чи синтетичного волокна є щільними та важкими. В останні роки зростає та поширюється асортимент синтетичних шпательних тканин з поліпшеними властивостями. При пошитті виробів штапельні тканини труднощів не викликають.
Підкладка поліпшує зовнішній вид виробу, забезпечує добру його посадку на фігурі, надає виробу кращу зносостійкість та високі експлуатаційні якості. Рекомендуються легкі, напівшовкові підкладкові тканини, які виробляються основним саржевим, атласним і жакардовим переплетенням, з віскозних ниток в основі та бавовняної пряжі в утоку. Це міцні гладкофарбовані тканини. У саржі лицьова сторона гладка та блискуча, з діагоналевим рубчиком, зворотна - матова. Вона відповідає найліпшим фізико-механічним властивостям.
Прокладкові матеріали використовують для надання необхідної форми та жорсткості окремим деталям виробу, та для зберігання його в експлуатації. Прокладкові матеріали мають бути малорозтяжними, пластичними, міцними. За структурними показниками повинні відповідати матеріалам верху. Дублерин використовують за технологією фронтального дублювання. Виробляють його переважно полотняним переплетенням, з різною щільністю та товщиною. Флізелін - використовують при виготовленні деталей прокладки в виробах з тонких костюмних тканин - в даному випадку шовкових. Швейні нитки це основний вид матеріалу для з'єднання деталей швейного виробу. Вони повинні бути міцними, мати рівномірну товщину, мати міцне фарбування, не мати дефектів. Нитки з поліестру стійкі до тертя, міцні, еластичні, мають мале зсідання, стійкість фарбування.
Ґудзики використовують для застібання та оздобленню виробу. Асортимент ґудзиків дуже різноманітний. Ґудзики розрізняють за: призначенням, матеріалом, зовнішньому виду (за формою і забарвленням) и т.д. Доцільно вибирати ґудзики круглі, з вушком або напіввушком, пластмасові, середнього розміру. Усі матеріали, які пропонуються для виготовлення жіночого жакету відповідають вимогам стандартів.
3. Розробка конструкції моделі
3.1 Обґрунтування вибору системи конструювання
Обрати максимально ефективну методику дозволяє розвиток сучасних основ конструювання характеризується наявністю багатьох систем. Деякі з них схожі, а деякі відрізняються більш складними формулами або потребують більше вихідних даних, додаткових розрахувань, тобто в кожній системі є свої “ плюси ” i “мінуси”. Деякі системи краще використовувати для типових фігур, a інші підходять i для фігур з відхиленнями від типових. Тому необхідно ретельно обирати систему, бо від неї залежать майбутні конструкції, хоча, в основному базові конструкції всіх систем дуже схожі.
Завдяки спеціалістами країн - членів СЄВ була створена методика ЄМКОСЄВ. В основу покладений єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого i дитячого одягу, використовуються єдині системи розмірних ознак, класифікація одягу з точки зору конструкції, термінології, символіки i цифрового значення конструктивних точок, система i класифікація прибавок, структура формул i послідовність побудови конструкції одягу, конструкторська документація i єдине правило технічного креслення основи конструкції, єдині для основних видів одягу принципи градації деталей одягу. ЄМКО СЄВ є універсальною методикою, так як вона може бути використана в якості вихідної бази для розробки конструкції одягу різноманітних покроїв (з рукавом реглан, суцільно викроєним), різного призначення та з різноманітних матеріалів, для використання в умовах масового та індивідуального виробництва.
Розроблена лабораторією конструювання одягу ЦНІШП “ Єдина методика конструювання одягу ” базується на даних антропологи i розрахунково-графічної системи конструювання. Ця методика має перевагу перед методиками, які існували раніше: дає змогу конструктору будувати виріб i змінювати його за бажанням будь - який вузол конструкції. Таким чином методика давала універсальний спосіб побудови креслення виробу незалежно від моди i варіації моделі
В основу методики покладений розрахунково-аналітичний метод. Згідно цьому методу будуються геометричні i графічні розгортки згладжених контурів фігури людини з відповідними прибавками на вільне облягання. Особливістю методики є максимальне використання розмірних ознак типових фігур i мінімальне використання розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури i прибавки.
Для розробки дипломного проекту я обрала систему ЦОТШЛ, так як ця методика перспективна, створює передумови для типізації, уніфікації i стандартизації деталей одягу, розповсюджена та має схожість з системою ЦНІШП. В даній системі використовується розрахунково-аналітичний метод побудування. Вона спирається на виміри фігури з урахуванням прибавок. Розрахунки не трудомісткі, формули не складні. Побудова конструкції виконується легко i не займає багато часу. Точки побудування мають позначення літерами, які відповідають лініям фігури людини. Макет базової конструкції добре сидить на фігурі. Система дуже проста i зручна. Реалізація розроблених матеріалів дозволяє підвищити науково - технічний рівень робіт удосконалити технічну базу на стадії конструювання одягу, підвищити якість одягу, скоротити трудові i матеріальні витрати за рахунок впровадження базових уніфіцированих конструкцій одягу, удосконалення форми конструкторської документації, прискорити впровадження досвіду i науково-технічних досягнень шляхом взаємного обміну конструкторською документацією між виробництвами.
3.2 Розрахунок та побудова конструкції
Розмірна характеристика фігури людини необхідна для отримання вихідних даних, необхідних для побудови креслень деталей одягу. Для моделей одягу, що виготовляють в індивідуальному виробництві вci розмірні ознаки визначають шляхом безпосереднього вимірювання фігури людини. В масовому виробництві розмірні ознаки визначені на ґрунті комплексної програми вимірювань, яка відображена в ДТСТ для чоловіків та жінок.
Розмірні ознаки типової жіночої фігури 164 - 92 - 104
Таблиця 3.1 - Розмірні ознаки типової фігури
№ |
Назва розмірного ознака |
Умовне позначення |
Величина, см |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Напівобхват шиї |
Пш |
18 |
|
2 |
Напівобхват грудей третій |
Пг 3 |
46 |
|
3 |
Напівобхват талії |
Пт |
36,5 |
|
4 |
Напівобхват стегон |
Пс |
50 |
|
5 |
Ширина грудей перша |
Шг 1 |
16,7 |
|
6 |
Ширина грудей друга |
Шг 2 |
20 |
|
7 |
Ширина спини |
Шс |
17,8 |
|
8 |
Центр грудей |
Цг |
9,9 |
|
9 |
Ширина плечового ската |
Шп |
13 |
|
10 |
Довжина рукава |
Др |
53,5 |
|
11 |
Обхват плеча |
Оп |
29 |
|
12 |
Довжина спинки до лінії талії перша |
Дтс 1 |
41,9 |
|
13 |
Довжина переду до лінії талії |
Дтп |
42,5 |
|
14 |
Висота грудей |
Вг |
26,5 |
|
15 |
Висота плеча коса спинки |
Впкс |
42,3 |
|
16 |
Висота плеча коса переду |
Впкп |
23 |
|
17 |
Висота бочка |
Вб |
19,9 |
Технічна прибавка повинна забезпечувати свободу руху і дихання людини, мінімальний тиск на тіло людини, створювати повітряний прошарок для регулювання теплообміну.
Конструктивно-декоративна прибавка має важливе значення при створенні силуетної форми виробу і розподілення модельних ліній. Вона залежить від об'єму одягу і визначається в процесі роботи художника і конструктора. Залежить від напрямку моди, призначення моделі, особливостей тіло будови, товщини використовування матеріалу.
Припуск на уработку. Її ураховують в процесі побудови креслення чи при виготовленні лекал. Величина залежить від усадки тканини по основі та утоку. Єдиний припуск на уработку, який завжди ураховується на побудову креслення конструкції виробу з вшивним рукавом - це величина посадки рукава.
Таблиця 3.2 - Характеристика додатків
№ |
Назва додатку |
Умовне позначення |
Величина, см |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Додаток до лінії грудей |
Дпг |
5 |
|
2 |
Додаток до лінії талії |
Дпт |
3 |
|
3 |
Додаток до лінії стегон |
Дпс |
3 |
|
4 |
Додаток до ширини переду |
Дшп |
1 |
|
5 |
Додаток до ширини спинки |
Дшс |
1,5 |
|
6 |
Додаток до ширини пройми |
Дшпр |
2,5 |
|
7 |
Додаток до вертикалей |
Дв |
1 |
|
8 |
Додаток до довжини виробу |
Ддов |
1 |
|
9 |
Додаток до довжини рукава |
Ддовр |
1 |
|
10 |
Додаток на вільність пройми |
Двпр |
2 |
|
11 |
Додаток до обхвату плеча |
Доп |
7 |
Основне креслення виробу будується на ґрунті розрахунків, які передбачені прийнятою системою конструювання. Побудова креслень основи виділяється в самостійний етап розробки конструкції, так як містить визначені елементи побудови, загальні для побудови, загальні для побудови креслення конструкції одягу різноманітних видів. До креслення базової конструкції пред'являються особливі вимоги - повинні забезпечувати взаємозв'язок деталей, а також повинні відповідати конструкції виробу, технології його обробки.
Таблиця 3.3 - Розрахунок базисної сітки
№ |
Назва ділянки лінії або точки) креслення конструктивної основи |
Позначення на кресленні |
Формула та числовий розрахунок або вимір фігури |
Величина ділянки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Ширина сітки |
АА10 |
СГ3+ Дг=46+5 |
51 |
|
2 |
Довжина до лінії талії |
АТ |
Дтс1+ Дв=41,9+1 |
42,9 |
|
3 |
Лінія стегон |
ТБ |
18-20 см |
19 |
|
4 |
Довжина виробу |
ТН |
Двир +Ддвир |
20 |
|
5 |
Підняття плечової точки по переду |
Т10А4 |
Дтп+Дв=42,5+1 |
43,5 |
|
6 |
Довжина до лінії грудей |
А4Г7 |
Вг |
26,5 |
|
7 |
Висота пройми |
ТГ |
Вб - Двпр=19,9-2 |
17,9 |
|
8 |
Ширина спинки |
Аа |
ГГ1=Шс+Дшс= =17,8+1,5 |
19,3 |
|
9 |
Ширина пілочки |
А10а1 |
Г10Г4=Шг2+Дшг= =20+1 |
21 |
|
10 |
Середина пройми |
Г2 |
Середина Г1Г4 |
Основне креслення конструкції виробу будується завдяки розрахунків, що передбачені системою конструювання, яку обрано.
Таблиця 3.4 - Розрахунок креслення конструкції жакета
№ |
Назва ділянки креслення конструктивної основи |
Позначення креслення |
Формула та числовий або вимір фігури |
Величина ділянки, см |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Побудова спинки
1 |
Ширина горловини спинки |
АА1 |
1/3 Пш |
6,3 |
|
2 |
Глибина горловини спинки |
АА2 |
1/3 АА1=6,3/3 |
2,1 |
|
3 |
Ширина плеча |
А1П |
Шп+ Дпос= 13+2 |
15 |
|
4 |
Висота плеча коса |
ТОП |
Впкс+ Дв =42,3+1 |
43,3 |
|
5 |
Додаткова точка на проймі |
Г1П3 |
1/3 Г1По+2 см |
8 |
|
6 |
Відхилення лінії талії |
ТТО |
2 см |
2 |
Побудова пілочки
7 |
Ширина горловини пілочки |
А4А5 |
1/3 Пш+Дпш |
7 |
|
8 |
Глибина горловини пілочки |
А4А6 |
А4А5+1 |
8 |
|
9 |
Положення виступаючої точки грудей |
Г7Г6 |
Цг |
9,9 |
|
10 |
Допоміжна точка |
Г6Г5 |
Вг |
26,5 |
|
11 |
Розхил виточки |
А5А7 |
2 (Шг2-Шг1) +2 |
8 |
|
12 |
Висота плеча коса |
Г6П10 |
Впкп+Дв=23+1 |
24 |
|
13 |
Ширина плеча |
А7П10 |
Шп |
13 |
|
14 |
Допоміжна точка |
Г4П6 |
1/3 Г4П1=4,5-6 см |
6 |
Побудова виточок
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
15 |
Тальові виточки |
Ртв= (Пг3+Дг) - (Пт+Дт) =51-39,5 |
11,5 |
||
16 |
Задня виточка |
Т31Т32 |
0,3 ртв=3,5 |
3,5 |
|
17 |
Бокова виточка |
Т3Т4 |
Ѕ ртв=6 |
6 |
|
18 |
Передня виточка |
Т41Т42 |
0,2 ртв=2,5 |
2,5 |
|
19 |
Розширення по лінії стегон |
Б3Б4 |
(Сг3+Дг) - (Пс+Дс) =51-53 |
3 |
Побудова рукава
20 |
Ширина рукава зверху |
ОО1 |
(Оп + Поп): 2 = (29 +7) /2 |
18 |
|
21 |
Висота окату |
ОР |
Во |
18 |
|
22 |
Довжина рукава |
ОН |
Др +Ддр = 53,5 +1 |
54,5 |
|
23 |
Положення лінії ліктю |
ОЛ |
Ѕ +3…5 см |
32 |
|
24 |
Побудова переднього перекату |
ЛЛ1 НН1 |
1 см 1 см |
1 1 |
|
25 |
Ширина рукава до низу |
Н1Н2 |
ѕ ОО1 |
13,5 |
|
26 |
Відхилення лінії низу |
Н2Н3 |
2 см |
2 |
|
27 |
Побудова ліктьового переката |
Р1Н3 Л2Л3 |
Пряма лінія 1,5 см |
1,5 |
|
28 |
Допоміжні точки |
С |
ОР/2 - 2 см =РС |
7 |
|
С1 |
О1Р1/2 +2 =Р1С1 |
11 |
|||
О2 |
Середина ОО1 |
||||
О3 |
О3О2 = Ѕ Во По 1 см |
9 |
|||
29 |
З'єднання точок |
О4С О5С1 |
|||
30 |
Оформлення окату рукава |
СО2С1РС |
|||
31 |
Передній перекат |
РР4 РР4 |
По 3 см |
3 |
|
32 |
Лінія ліктя |
Л1Л4 Л1Л4 |
По 3 см |
3 |
|
33 |
Лінія низу |
Н1Н4 Н1Н4 |
По 3 см |
3 |
|
34 |
Ліктьовий перекат |
Р1Р5 Р1Р5 |
По 3 см |
3 |
|
35 |
Лінія ліктю |
Л3Л5 Л3Л5 |
По2 см |
2 |
|
36 |
Лінія низу |
Н3Н5 Н3Н5 |
По 1 см |
1 |
Побудова коміра
37 |
Визначення ширини напівзаносу |
Паралельно лінії борта |
3 |
||
38 |
Рівень першої петлі |
Л |
Вгору на 1 см по краю борта |
1 |
|
39 |
Лінія продовження плеча |
А5В |
3,5 |
||
40 |
Лінія перегину відлог |
ВЛ |
Пряма лінія |
||
41 |
Замальовка відлог |
До т. А5 |
|||
42 |
Допоміжна лінія вшивання коміра |
ВВ1 |
Lрост. + 0,5 |
||
43 |
Ширина коміра |
В1А5 |
В т. В1 + |
||
44 |
Ширина стійки |
В1В2 |
А5В* 2 - 0,5 |
||
45 |
Оформлення лінії вшивання |
А5В3 Т. В3 |
Прогин на 0,3 + до прогину |
||
46 |
Ширина коміру |
В3В4 |
Ширина відльоту |
8 |
|
47 |
Оформлення відльоту |
к т. В4 |
Від кута до В4 |
||
48 |
Оформлення стійки |
В5В6 |
З'єднуємо |
3.3 Конструктивне моделювання базової основи
Процес створення нових моделей одягу називається моделюванням. Під технічним моделюванням розуміється процес розробки креслень і зразка виробу по базовій готовій моделі або її графічному зображенню з використанням силуетної основи виробу.
Технічний метод конструювання, оснований на прямих вимірах оболонки розгорток поверхні зразка - еталона одягу (метод сікучих площин, конструювання розгорток деталей та ін.), є найбільш точним. Він забезпечує технологічність проектуємої конструкції, високу точність побудови креслення всіх деталей одягу.
Існують такі види моделювання: макетний, графічний та комбінований. Макетний метод є найпростішим, лекало розрізають по наміченій лінії, закривають попередній розчин та при цьому відкривається новий. Графічний метод включає в себе спосіб перпендикулярів, засічок. Використання одночасно двох методів називається комбінованим.
Найбільш поширені методи технічного моделювання є конічне та паралельне розширення. Лінії модельних особливостей наносяться на креслення вихідної конструкції і будуються первинні шаблони (лекала) виробу. На цьому стані робіт визначається економічність конструкції, розраховується площа лекал, виконується розкладка, визначається відсоток між лекальних випадів.
В даній моделі виконувалося таке моделювання, як перехід нагрудної виточки у рельєф (технічне моделювання). Рельєфи починаються від лінії пройми, та проходячи через центр грудей, йдуть до низу, а закруглюючись нижче лінії талії заходять в бічний зріз, утворюючи баску. На спинці талієва виточка та середній шов нанесені графічним способом. Баска спинки розводиться паралельною розгорткою, а по пілочці конічною, для досягнення якнайбільшої збірки. Завдяки графічному методу на базову конструкцію жакета добудовується комір - піджачного типу, з округлими кінцями коміра та відлог. На горішній частині двошовного рукава, по окату виповнюється конічна розгортка, для виникнення збірки.
3.4 Характеристика лекал
Лекала деталей виробу - кінцева мета конструювання. По лекалам в подальшому процесі масового виробництва одягу на підприємстві виконують обкрейдування, вирізають i перевіряють край, уточнюють контур деталей при обробці їх в потоці. Лекала отримують по технічним кресленням конструкції. Розробку робочих креслень лекал деталей виробу виконують у встановленій послідовності:
1) перевірка креслень конструкції;
2) винесення уточнень, які враховують усадку тканини;
3) копіювання креслень деталей;
4) розробка контурів лекал з урахуванням технічної обробки;
5) оформлення робочих креслень лекал деталей одягу;
6) побудова робочих креслень лекал допоміжних деталей i лекал;
7) розробка шаблонів лекал деталей виробу для промислового використання.
При перевірці креслення конструкції контролюється спряженість ліній по спряжених зрізах, місця розташування контрольних знаків (надсічок), довжини монтованих зрізів деталей.
Для виготовлення лекал креслення деталей копіюють, контури лекал розробляють з урахуванням технологічної обробки i в відповідності з конструкцією шва. Тут також враховуються товщина i осипання тканини, конфігурація зрізу, необхідність подальшого уточнення крою i т.д.
Розрізняють три види шаблонів: основні, похідні, допоміжні.
Основні, в залежності від призначення поділяють на шаблони-оригінали, шаблони - еталони, робочі шаблони.
Шаблони-оригінали постійно відповідають розробленому зразку конкретної моделі (основного базового розміру). Отримують їх виконуючи деталі конструкції з креслення i додають до кожного зразку деталей необхідні технічні припуски.
Шаблон-еталони отримують по лекалах-оригіналах шляхом градації їх на всі рекомендовані для даної моделі розміри i зросту.
Їх використовують для виготовлення виробів-еталонів i для перевірки якості робочих шаблонів.
Робочі шаблони виготовляють для виконання розкладки шаблонів, перевірки якості крою.
До основних лекал відносять лекала деталей конструкції із основного матеріалу (тканин и верха): спинка, пілочка, нижній колір i т.д.
Похідні лекала отримують на базі основних, до них відносяться лекала деталей, які виготовлені із матеріалу верха (підборт, кишені, хлястики), а також лекала деталей виробу із підкладочних i прокладочних матеріалів.
Допоміжні лекала будують на основі основних i похідних лекал. По них виконують намітку розташування кишень, виточок, дрібних деталей, місця розташування петель i ґудзиків, ліній підрізу при уточненні деталей після ВТО. На кожному шаблоні вказують найменування шаблона, назву виробу, номер моделі, призначення шаблону, найменування деталі, зріст, розмір, кількість деталей, нить основи, відхилення від неї, лінії доступних надставок.
На одній із основ лекал виконують специфікацію деталей крою.
Таблиця 3.5 - Специфікація деталей крою та лекал
№ |
Назва деталей |
Малюнок |
Кількість |
||
лекал |
деталей |
||||
Деталі із тканин верху |
|||||
1 |
Центральна частина пілочки |
1 |
2 |
||
2 |
Відрізна бічна частина пілочки |
1 |
2 |
||
3 |
Середня частина спинки |
1 |
2 |
||
4 |
Баска спинки |
1 |
1 |
||
5 |
Горішня частина рукава |
1 |
2 |
||
6 |
Нижня частина рукава |
1 |
2 |
||
7 |
Горішній комір |
1 |
1 |
||
8 |
Нижній комір |
1 |
2 |
||
9 |
Внутрішня стійка |
1 |
1 |
||
10 |
Зовнішня стійка |
1 |
1 |
||
11 |
Підборт |
1 |
2 |
||
12 |
Обшивка горловини спинки |
1 |
1 |
||
Деталі підкладки |
|||||
1 |
Пілочка |
1 |
2 |
||
2 |
Спинка, середня частина |
1 |
1 |
||
3 |
Баска спинки |
1 |
2 |
||
4 |
Горішня частина рукава |
1 |
2 |
||
5 |
Нижня частина рукава |
1 |
2 |
||
Деталі докладу |
|||||
1 |
Центральна частина пілочки |
1 |
2 |
||
2 |
Кокетка спинки |
1 |
2 |
||
3 |
Прокладка низу спинки |
1 |
1 |
||
4 |
Прокладка низу рукава |
1 |
2 |
||
5 |
Горішній комір |
1 |
1 |
||
6 |
Нижній комір |
1 |
2 |
||
7 |
Внутрішня стійка |
1 |
1 |
||
8 |
Зовнішня стійка |
1 |
1 |
||
9 |
Прокладка обшивки горловини |
1 |
1 |
||
10 |
Підборт |
1 |
2 |
Висновки
Дана курсова робота полягає у розробці жіночого жакету повсякденного призначення.
Для розробки виробів існує єдина система конструкторської документації. До конструкторських документів відносяться графічні та тексові документи, які окремо чи в сукупності визначають склад та устрій виробу, та вміщують необхідні дані для його розробки або виготовлення, контролю, експлуатації та ремонту.
В процесі створення високоякісного одягу важливу роль відіграють моделювання та конструювання. Для підвищення ефективності виробництва впроваджують раціональні технологічні конструкції одягу, що забезпечують підвищення продуктивності праці.
Технічне завдання містить в собі аналіз сучасних тенденцій моди, в напрямку жіночих жакетів та аксесуарів до нього, взуття, головного вбрання тощо. Вказані характеристики моделі та вимоги, які до неї висуваються експлуатаційні, гігієнічні, естетичні, економічні та технологічні. Технологічним засобом важко отримати одяг складних форм, тому в відповідності з вибраною моделлю вибрані засоби, де формоутворення відбувається за рахунок розчленовування матеріалу на частини. Конструктивний спосіб формоутворення забезпечує можливість, точного відтворення і стійкого закріплення практично будь-якої форми, потрібної в одязі. Характеристика доповнена технічним малюнком, та описом зовнішнього вигляду.
В роботі обґрунтований вибір матеріалів основної тканини, підкладкової, прокладної, також ниток та фурнітури, вибраних у відповідності із завданням.
В розробку конструкції моделі входить, характеристика систем конструювання, розрахунок та побудову конструкції в залежності від вибраних матеріалів. Вказані вибрані по моделі методи моделювання. Розділ, для зручності використання, доповнюють таблиці з розрахунками конструкції, та креслення основи та моделювання конструкції жакету. Розділ вміщує загальну характеристику лекал в індивідуальному та масовому виробництві, специфікацію деталей крою та лекал в табличній формі з малюнками.
Курсовий проект систематизував і закріпив знання, які були отримані при вивчені спеціальних дисциплін. Зібраний та відпрацьований теоретичний матеріал дає можливість виробляти дану модель високої якості з невеликими затратами матеріалів та часу.
Література
1. Зеванова Л.Н., Дашкевич Л.М. техника раскроя одежды по индивидуальным заказам: Учебное пособие. - Ростов - на - Дону 2001
2. Патлашенко О.А. Конструювання одягу К., Аристей 2007.
3. Рогова А.П. Основы конструирования одежды. - М. 1986.
4. Янчевская Е.А., Тимашева З.Н. Конструирование и особенности изготовления женских платьев сложных форм. - М. 1986.
5. Литвин В.Г. Степ ура А.О. Конструювання швейних виробів К. Вікторія. 2008.
6. Бескоровайная Г.П. Конструирование одежды для индивидуального потребления. - М. 2001.
7. Амирова Э.К., Сакулина О.В., Сакулин Б.С., Труханова А.Т. Конструирование одежды. М., Майстерство: Высшая Школа. 2001.
8. Агошков Л.А., Петрик М.М., Кисленко И.А. Конструирование верхній женской одежды К., Аристей. 2007.
9. Журнал "Ательє".
10. Журнал "Швейна промисловість".
11. Журнал "Легка промисловість".
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вимоги до жіночого костюму і вибір матеріалів для його виготовлення. Аналіз напрямку моди та моделей-пропозицій. Розробка ескізу виробу. Вихідні дані для побудови креслення базової конструкції. Виготовлення лекал моделі. Специфікація деталей крою.
дипломная работа [79,4 K], добавлен 16.09.2010Назва та призначення виробу. Вимоги до виробу і матеріалів. Аналіз напрямку моди. Розробка та аналіз моделей-пропозицій, вибір основної моделі. Опис зовнішнього виду моделі куртки жіночої. Побудова креслень деталей одягу. Розробка лекал на модель.
курсовая работа [33,3 K], добавлен 14.10.2010Розробка, проектування і технологічна підготовка, промислове виробництво одягу. Конструктивні засоби формоутворення виробу. Характеристика матеріалів для виготовлення моделі. Аналіз конструкції при проведенні примірки. Побудова и розкладка лекал.
курсовая работа [128,6 K], добавлен 31.10.2014Основні вимоги швейного виробу. Вибір та обґрунтування матеріалів для його виготовлення. Формування базової моделі костюма за ознаками, які відповідають напрямку моди. Розрахунок та побудова модельної конструкції одягу. Специфікація деталей крою.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 14.10.2014Розробка модельного ряду молодіжних жакетів. Обґрунтування вибору методу технічного моделювання та методики конструювання моделі молодіжного жакету. Розкладка деталей крою швейного виробу. Вивчення основних способів з’єднання деталей швейного виробу.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2014Характеристика виробу, що проектується, та аналіз перспективних напрямків моди жіночих зимових пальт. Вибір моделі-пропозиції, основні розмірні ознаки для побудови креслення основи і розробка модельних особливостей. Специфікація та розробка лекал.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 29.05.2015Вибір та характеристика моделі швейного виробу. Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу. Визначення структури і будови ниток основи і піткання, переплетення досліджуваної тканини. Вибір оздоблювальних матеріалів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 15.06.2014Вибір, обґрунтування моделі виробу. Характеристика способів та режимів з`єднання деталей та вузлів. Обґрунтування обладнання і засобів малої механізації для виготовлення швейного виробу. Розробка технологічної послідовності виготовлення жіночих штанів.
курсовая работа [1004,6 K], добавлен 25.10.2014Обґрунтована відповідність жіночого жакету сучасним тенденціям моди, конкурентоспроможність та економічність виготовлення. Аналіз матеріалів, їх властивостей до виробничих процесів. Підвищення продуктивності праці за рахунок механізації ручних робіт.
курсовая работа [33,4 K], добавлен 23.07.2011Розгляд моделей жіночої сукні з маленькою ступінню прилягання по лінії талії. Ознайомлення із технологічною послідовністю виготовлення виробу. Вибір та обґрунтування матеріалів та фурнітури. Аналіз та розробка методів обробки деталей і вузлів виробу.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 01.03.2012