Проектування технологічних процесів ремонту деталей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проектування технологічних процесів ремонту деталей

Початкові дані для розробки технологічних процесів ремонту деталей наступні:

- ремонтне креслення деталі, виконане відповідно до вимог стандарту на ремонтну документацію;

- відомості про можливі дефекти спрацьованої деталі та про кількість деталей з певними сполученнями дефектів;

- довідкові матеріали про технологічні методи усунення окремих дефектів і про рівень відновлення службових властивостей деталі різними методами;

- програма випуску деталей, що ремонтуються від якої залежить деталізація процесу ремонту;

- креслення складальної одиниці, до якої входить деталь;

- технологічний процес виготовлення деталі на заводі (для технологічного наступництва між виготовленням і ремонтом);

- відомості про передовий досвід ремонту деталей даного найменування;

- різні довідкові та нормативні матеріали (каталоги технологічного обладнання і оснащення, припуски на обробку, режим обробки, технічні норми тощо).

Деталі, що надходять на ремонт, мають, як правило, декілька дефектів одночасно. Ремонтують їх за технологічними принципами, розробленими на кожен дефект (дефектна технологія), на комплекс дефектів, які виникають у деталей даного найменування (маршрутна технологія), та на групу деталей певного класу (групова технологія).

При дефектній технології зазначають перелік операцій усунення одного дефекту. Таким чином, скільки в деталі дефектів, стільки й самостійних технологічних карт. Але оскільки до цеху відновлення надходить партія деталей з різними дефектами, то організаційно метод подефектної технології передбачає для кожної з них виконання індивідуальних процесів, що ускладнює ремонт і знижує його ефективність. Подефектна технологія збереглася на дільницях з одиничним типом виробництва.

При маршрутній технології розробляють технологічні процеси на комплекс дефектів. З практики ремонту відомо, що дефекти на однойменних деталях повторюються в певних поєднаннях. Наприклад, при дефектації колінчастих валів двигуна найчастіше спостерігаються такі дефекти:

- спрацювання корінних шийок;

- спрацювання шатунних шийок;

- вигин вала;

- спрацювання гнізда під підшипник;

- спрацювання отворів під болти кріплення маховика.

На основі статистичних даних виявляють поєднання дефектів та їх повторюваність щодо загальної кількості ремонтованих деталей. Для прикладу наведемо такі дані:

ремонт деталь креслення дефект

З наведених даних видно, що доцільно розробити три маршрути:

Для кожного номера маршруту розробляється маршрутно-технологічна карта. Кількість маршрутів повинна бути мінімальною, щоб не утруднювати організації виробничого процесу. Маршрутна технологія порівняно з подефектною створює умови безперервності виконання технологічного процесу всієї партії деталей, що підвищує продуктивність праці та знижує собівартість, сприяє оперативному плануванню і підвищенню якості ремонту. Оскільки маршрутна технологія не охоплює всіх поєднань дефектів, частину їх (з невеликою повторністю) усувають, застосовуючи подефектну технологію.

Подальшим розвитком ремонтного виробництва є застосування групової технології. У цьому випадку технологічний процес розробляють для груп деталей, у яких дефекти усуваються одними й тими ж способами з наступною механічною обробкою, що виконується на однотипному обладнанні та без істотного переналагодження.

Застосування групової технології сприяє організації потокового методу ремонту деталей і вузлів.

Розробку маршрутного технологічного процесу відновлення деталей рекомендується проводити в такій послідовності:

1. Розробити операцію миття.

2. Встановити дефекти деталі, заповнити дефективну відомість і вибрати маршрут ремонту.

3. Вибрати спосіб нарощування спрацьованого шару.

4. Розрахувати припуски на відновлення деталі та визначити товщину нарощуваного шару.

5. Вибрати технологічні бази для процесів відновлення та механічної обробки.

6. Вибрати технологічне обладнання та оснащення для нарощування спрацьованого шару.

7. Розробити операцію відновлення та розрахувати режими і норми часу.

8. Проаналізувати технологічний процес виготовлення деталі на заводі.

9. Скласти план механічної обробки.

10. Вибрати технологічне обладнання і оснащення для механічної обробки.

11. Розробити операції механічної обробки, розрахувати режими різання та норми часу.

12. Скласти технічну документацію на відновлення і механічну обробку.

Для нарощування спрацьованої поверхні широко застосовують наплавлення, напилення, електролітичні та хімічні методи покриття, використовують полімерні матеріали тощо. При виборі баз необхідно використовувати ті ж поверхні, які були базами при виготовленні деталі. При цьому іноді виникає необхідність ремонтувати чи відновлювати первісну базу. При відновленні деталі та наступній механічній обробці необхідно використовувати принцип суміщення та єдності баз.

Ефективність відновлення деталей машин істотно залежить від правильної організації ремонтної служби та її спеціалізації.

У наш час ремонтні підприємства проектують за принципом спеціалізації. Прикладом є ремонтні підприємства, які спеціалізуються на ремонті автомобілів, тракторів, комбайнів, двигунів та іншої техніки. Найвищого рівня спеціалізації досягають тоді, коли в межах конкретного підприємства або цеху зосереджується велика кількість однотипних деталей, наприклад, колінчастих і розподільних валів, шатунів, гільз, циліндрів, поршневих пальців, котків, ланок гусениць тощо. У цьому випадку розробляють групові технологічні процеси з потоковими методами організації виробництва.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Воробьёв Л.Н. Технология машиностроения и ремонта машин. - М: Высшая школа., 1981. - 334 с.

2. Организация групового производства / Под общ. ред. С.П. Митрофанова и В.Л. Петрова. - Л.: Лениздат, 1980. - 288 с.

3. Организационно-технологическое проектирование ГПС / Под общ. ред. С.П.Митрофанова - Л.М.; 1986. - 294 с.

4. Руденко П.О. Проектування технологічних процесів у машинобудуванні. - К.: Вища школа, 1993. - 414 с.

5. Технологическая подготовка гибких производственних систем / Под общ. ред С.П. Митрофанова. - Л.М., 1987. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru